Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

Доволі часто, після отримання рішення за яким стягнуто аліменти на утримання дитини, фактичні виплати коштів не відбуваються. Отже, з часом, через невиконання зобов’язання виникне заборгованість.

Стягнення такої заборгованості за аліментами має свої особливості та відрізняється від звичайного стягнення заборгованості.

Визначення розміру аліментів на дитину за рішенням суду є обов’язковим етапом, що передує стягненню заборгованості.

Особливість стягнення аліментів полягає в тому, що зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до ст.

194 СК, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років.

Злісне ухилення від сплати аліментів є підставою для порушення кримнального провадження.

  • Так, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом.
  • Якщо аліменти присуджені у частці від заробітку (доходу), то заборгованість за ними визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
  • Заборгованість за аліментами платника аліментів, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, якщо платник:
  • не працював на час виникнення заборгованості
  • є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування,
  • є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів здійснюється перерахунок заборгованості.

Нарахування пені за прострочення сплати аліментів

Статтею 196 СК України передбачено відповідальність за прострочення сплати аліментів, а саме:

  1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
  2. Така неустойка (пеня) не може бути більшою 100 відсотків самої заборгованості.
  3. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
  4. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Пам’ятайте, що рішення суду є загальнообов’язковим до виконання. Разом з тим, досить поширеними є факти невиконання судових рішень. Це — одна з причин виникнення заборгованості за аліментами.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, стягнення аліментів не відбувається, у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами на дитину може виникнути і з вини особи, на користь якої присуджено аліменти.

Тому, суд може звільнити платника аліментів від стягнення заборгованості за аліментами, якщо буде встановлено, що заборгованість виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Блог

  • ???? РОЗРАХУНОК заборгованості зі сплати аліментів повинен мати такі розділи:1️⃣ Місяць/рік;2️⃣ Розмір доходу/ середня заробітна плата працівника для цієї місцевості;3️⃣ Розмір аліментів, визначений у виконавчому документі;4️⃣ Сума аліментів, яка підлягає стягненню;5️⃣ Сплачено боржником/стягнуто виконавцем;6️⃣ Заборгованість на 30 число поточного місяця;7️⃣ Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження;
  • 8️⃣ Сукупний розмір заборгованості.
  • ???? Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:▪️ звіту про здійснені відрахування та виплати;▪️ квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;▪️ заяв та (або) розписок стягувача;▪️ інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;
  • ▪️ інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
  • ???? Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
  • ???? Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред’явленню виконавчого листа до виконання.
  • ОТЖЕ, отримавши розрахунок заборгованості зі сплати аліментів уважно слід ознайомитися з його змістом, проглянути вірність заповнення та достовірність внесеної до нього інформації.
  • ???? НАЙЧАСТІШИМИ ПОМИЛКАМИ або причинами НЕВІРНОГО визначення суми заборгованості можуть бути:
  • ???? невірний сам бланк (форма) заповнення;
  • ???? ненадання боржником доказів щодо добровільної сплати аліментів (квитанцій або ін. доказів);

???? незастосування АВТОМАТИЧНО (без рішення суду) державним виконавцем вимоги закону щодо мінімального розміру аліментів з 28.08.2018 року на рівні не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; при такому порушенні державний виконавець продовжує здійснювати нарахування у розмірі, що визначений за рішенням суду, на рівні і не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку чи у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., 600 грн. т.п.;

  1. ???? застосування державним виконавцем з власної ініціативи, виходячи за резолютивну частину рішення, показника не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років при виконанні рішення суду про стягнення аліментів на ПОВНОЛІТНІХ дітей, які навчаються, тоді як за рішенням суду розмір аліментів визначено ВИКЛЮЧНО у твердій грошовій сумі на рівні меншому ніж показник у 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; за моїм особистим переконанням (на жаль, практика судів є різною) застосування у такій ситуації вимоги, АЛЕ не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років не поширюється на правовідносини щодо ПОВНОЛІТНІХ дітей, так як показник у «не менше 50 %» визначено для дітей віком до 6 років та від 6 до 18 років і вимога щодо граничних мінімальних розмірів визначена законодавцем саме щодо неповнолітніх дітей на їх особисте утримання, а не на навчання у віці з 18 до 23 років;
  2. ???? відсутність у виконавця інформації про дохід боржника (хоча він офіційно працевлаштований), а тому здійснюється нарахування виходячи з середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості;
  3. ???? помилки у нарахуванні аліментів для боржників — ФОПів;
  4. ???? та ін.

???? ПО-ДРУГЕ, отримавши на руки РОЗРАХУНОК заборгованості зі сплати аліментів ???????? слід ознайомитися уважно з порядком нарахування, сумами, які там зазначені чи, навпаки, пропущені.

Після цього написати письмово заяву з проханням здійснити перерахунок, з урахуванням виявлених вами порушень, додавши необхідні документи для проведення перерахунку (квитанції, розписки, довідку про доходи т.п.).

За результатами звернення державний виконавець має надати оновлений розрахунок або письмову відповідь про відмову в здійсненні перерахунку за заявою боржника або стягувача.

????❓ ЩО ДАЛІ РОБИТИ З ТАКОЮ ВІДМОВОЮ? ЯК ЗМУСИТИ ВИКОНАВЦЯ ЗРОБИТИ ОНОВЛЕНИЙ РОЗРАХУНОК ЗАБОРГОВАНОСТІ?

Закон чітко визначаєте необхідність звернення в такій ситуації до СУДУ ????‍⚖️⚖️.

І на цьому етапі виникає проблемне питання: який спосіб захисту обрати? У якій формі має бути звернення до суду?

  • ІСНУЄ ДВА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТИ:
  • 1) оскаржувати рішення, дії або бездіяльності державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України;
  • 2) подавати позовну заяву в порядку позовного провадження.

????❓ ЯКИЙ ЖЕ ВАРІАНТ КРАЩЕ ОБРАТИ? І В ЧОМУ ВІДМІННІСТЬ?

За моїм особистим переконанням, більш доцільним та вірним є звернення до суду у даній категорії справ саме у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (ст.ст. 467- 453 ЦПК України) в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.

☑️ У такому випадку подається СКАРГА на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця.

☑️ Скаржник звільнений від сплати судового збору, на відміну від позовного провадження, коли до сплати підлягатиме судовий збір як мінімум в сумі 908 грн. (залежно від позовних вимог та їх кількості).

  1. ☑️ Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
  2. ☑️ Скарга розглядається у десятиденний строк, на відміну від строків розгляду в позовному провадженні.
  3. ???? У порядку загального позовного провадження строк становить 125 днів, з яких:5 днів — відкриття провадження у справі;60 днів — проведення підготовчого провадження (строк може бути продовжено ще на 30 днів);
  4. 30 днів — розгляд справи по суті.
  5. ???? Для спрощеного позовного провадження такий строк становить 65 днів, з яких:5 днів — відкриття провадження у справі;
  6. 60 днів — розгляд справи.
  7. ☑️ Менша сплата судового збору у разі потреби апеляційного оскарження.

За подачу апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 454 грн., тоді як при розгляді справи в позовному провадженні за подачу апеляційної скарги на рішення суду слід буде сплатити 150 % ставки, що підлягала сплаті при зверненні до суду першої інстанції.

  • ПРОТЕ, слід звернути увагу на самі СТРОКИ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ з відповідною скаргою.
  • ????❗️ Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
  • А тому важливо отримати письмову відмову від виконавця у добровільному проведенні перерахунку, і з дати вручення такої відмови, не пропустити 10 -ти денний строк для звернення до суду.
  • ????❓ ЯКА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ВИБОРУ СПОСОБУ ЗАХИСТУ ПРАВ СТЯГУВАЧА ЧИ БОРЖНИКА У ТАКІЙ КАТЕГОРІЇ СПРАВ?
  • Насправді, вона НЕ є одностайною.
  • ????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 344/17895/19 (провадження № 61-9602св20) зазначено таке:
  • ???? «Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов неправильних висновків щодо розгляду справи в порядку позовного провадження, оскільки питання з приводу правомірності визначення державним виконавцем розміру аліментів підлягає розгляду в порядку СУДОВОГО КОНТРОЛЮ за виконанням судових рішень, шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Читайте также:  Отец украл ребенка у матери: как вернуть его в Украину

Отже, боржник вправі звернутися до суду зі СКАРГОЮ щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів у порядку виконання судового рішення».https://reyestr.court.gov.ua/Review/92065895

  1. ????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 2-3373/10 (провадження № 61-49024св18) зазначено наступне:
  2. ???? «Згідно з частиною третьою статті 195 Сімейного кодексу України (далі — СК України) розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору — судом.
  3. Отже, боржник вправі звернутися до суду зі СКАРГОЮ щодо розміру, способу виконання рішення зі сплати аліментів у порядку виконання судового рішення».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93834718

  • ????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі №464/6206/18 (провадження № 61-18142св19) зазначено таке:
  • ???? «Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.
  • Отже, боржник вправі звернутися до суду зі скаргою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів у порядку виконання судового рішення.
  • До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 465/926/06.
  • Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року, прийнятій до передачі справи на розгляд об`єднаної палати, у справі № 201/10329/16-ц, провадження №14-496цс19, розглядався зазначений вище спір саме шляхом подачі СКАРГИ на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/86241647

Таким чином, суди ВІРНО виходили з того, що питання з приводу правомірності визначення державним виконавцем розміру аліментів підлягає розгляду в порядку судового контролю за виконання судових рішень, шляхом подання СКАРГИ на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

З огляду на викладене, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги відносно того, що даний спір підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90872378

????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року в справі № 487/4219/20 (провадження № 61-18539св20) зазначено таке:

???? «У справі, що переглядається, установивши, що спір фактично виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу розміру заборгованості зі сплати аліментів та отриманих боржником доходів із урахуванням обставин відчуження спільного сумісного майна подружжя, апеляційний суд дійшов правильного висновку про доцільність вирішення спору в ПОЗОВНОМУ провадженні».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96070987

????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 125/2525/18 (провадження № 61-13525св20) зроблено висновок, що:

???? «Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803310

????‍⚖️???????? У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 (провадження № 61-15422св20) зазначено таке:

???? «Верховний Суд вважає, що оскільки заявник звернулася до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачений розділом VIIЦПК України.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц, провадження № 14-192цс18; від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19.https://reyestr.court.gov.ua/Review/78011436https://reyestr.court.gov.ua/Review/86241647

  1. Тобто, у вказаній категорії справ СТЯГУВАЧ аліментів вправі ОБИРАТИ спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред`являти позов на загальних підставах, що узгоджується з пунктом 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 (з відповідними змінами) і підтверджується судовою практикою Верховного Суду.
  2. Отже, апеляційний суд дійшов ПОМИЛКОВОГО висновку про те, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів підлягають вирішенню судом ЛИШЕ у порядку позовного провадження.
  3. Помилковим є висновок апеляційного суду і щодо компетентності суду зобов`язувати державного виконавця вчиняти певні дії, так як це не є втручанням у повноваження державного виконавця, а узгоджується із положенням частини другої статті 451 ЦПК України, згідно з яким у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
  4. Отже, вимога скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця провести ПОВТОРНИЙ розрахунок заборгованості боржника по сплаті аліментів Є ПРАВОМІРНОЮ й підлягає перевірці по суті, які вона зазначила у скарзі, а саме щодо певного розрахунку державною виконавчою службою заборгованості по аліментам».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94194322

З повагою адвокат Кулик Ю.В.

Порядок стягнення аліментів та відповідальність за невиконання рішення. — 21 Червня 2012 — Брошнів-Осада

Аліменти (від лат. «alimentum» —
годування , утримання) називається грошове утримання у розмірі, установленому
законом, яке у визначених законом випадках одні особи зобов’язані надавати
іншим (внаслідок непрацездатності, шлюбу, батьківства) у зв’язку з діючими між
ними шлюбними або сімейними відносинами.

Аліментні правовідносини
здійснюються на підставі Конституції України, Сімейного кодексу України (надалі —
СКУ) та інших нормативно-правовивих актів, які видаються відповідно до
Конституції України та Сімейного кодексу. Відповідно до статті 180 СКУ батьки
зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Батько та мати мають рівні права
та обов’язки по відношенню до своїх дітей. Виходячи з взаємних прав та
обов’язків батьків та дітей, в судах виникають справи по стягненню аліментів.

Законодавством передбачене стягнення аліментів не тільки на неповнолітніх дітей,
але й на повнолітніх, які за станом здоров’я або іншими причинами
потребують  матеріальної допомоги.

Той з батьків, з ким
проживає дитина, має право на звернення до суду
про винесення рішення про стягнення коштів на утримання дитини
(аліментів) у частці від доходу або у твердій грошовій
сумі.

Згідно статті 182 СКУ при визначенні розміру аліментів суд враховує
наступні обставини: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан
здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника
аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина а
також інші обставини, що мають істотне значення.

Але мінімальний розмір
аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком
випадків, передбачених статтею 182 Сімейного Кодексу України.

Згідно статті 183 СКУ, частка
заробітку (доходів) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на
дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше
дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька
на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення
найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття
найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду
з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей,
аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала
на дитину, яка досягла повноліття.

Якщо місце проживання батьків
невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають
можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога,
яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму
для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок
призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом
Міністрів України.

Якщо платник аліментів має
нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі,
а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення,
то відповідно до статті 184 Сімейного Кодексу України, суд
за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів
у твердій грошовій сумі.

Якщо розмір аліментів, визначений
судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого
частиною другою статті 182 СКУ, то дитині призначається відповідно
до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром
аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку.

Той з батьків, з кого присуджено
стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків,
до кого вимога про стягнення аліментів не була подана,
зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину,
що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини,
її хворобою, каліцтвом тощо).

Читайте также:  Алименты на ребенка в 2022 году: последние изменения, размер, порядок начисления

Розмір участі одного з батьків
у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається
за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне
значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед
або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично
або постійно.

Згідно статті 191 СКУ аліменти на
дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За минулий час аліменти можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду
докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів
з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням
останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти
за минулий час, але не більш як за три роки.

Розмір аліментів, визначений
за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом
зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника
або одержувача аліментів у разі зміни матеріального
або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Це регулюється статтею 192 СКУ.

Розмір аліментів може бути зменшено, якщо
дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади
або юридичної особи за заявою батьків уповноваженого територіальної
громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина,
та за згодою органу опіки і піклування.

Відповідно до статті 194 СКУ
аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час,
але не більш як за три роки, що передували
пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом,
пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку
з розшуком платника аліментів або у зв’язку
з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені
за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами
стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно статті 195 СКУ
заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку
(доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу),
який платник аліментів одержував за час, протягом якого
не провадилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював
на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення
її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який
він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення
заборгованості і не працює на час визначення її розміру,
вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника
відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної
місцевості.

Розмір заборгованості за
аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору —
судом.

З урахуванням матеріального
та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити
або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом
платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його
від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку
з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне
значення або якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок
непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання
особою, на користь якої присуджено аліменти.

  • Згідно статті 74 Закону України
    «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати
    аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів
    за шість місяців, державний виконавець звертається до правових
    органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника
    до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від плати
    аліментів.
  • Якщо боржник злісно ухиляється
    від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей
    (аліментів), то статтею 164 Кримінального Кодексу України передбачена
    кримінальна відповідальність за такі дії.
  • Порядок стягнення аліментів, якщо платник відмовляється їх сплачувати.

Згідно з наказом Міністерства
юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. затверджена Інструкція про проведення
виконавчих дій, пунктом 7.5 якої встановлено порядок виконання рішень про
стягнення аліментів.

  1. З осіб, зобов'язаних сплачувати
    аліменти, у разі виїзду їх для постійного проживання у країни, з якими Україна
    не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться
    на час виїзду за рішенням суду за весь період до досягнення дитиною повноліття.
  2. З осіб, які працюють за
    контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за
    кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.
  3. За наявності спору питання про
    розмір заборгованості з аліментів вирішується за заявою зацікавленої особи
    судом у порядку, встановленому законом.
  4. Державний виконавець зобов'язаний
    здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням
    утриманих сум аліментів стягувачам.

Якщо вжитими заходами місце
проживання та місце роботи боржника не будуть встановлені, то державний
виконавець зобов'язаний порушити перед судом питання про розшук боржника через
органи внутрішніх справ. Необґрунтоване пересилання виконавчих листів для
оголошення розшуку не допускається.

Повернення виконавчого документа
стягувачеві у зв'язку з невстановленням місця роботи чи проживання боржника не
допускається.

Особи, які виявили бажання
сплачувати аліменти добровільно, можуть звернутися до адміністрації за місцем
роботи, за місцем отримання пенсії, стипендії тощо з письмовою заявою про
утримання з їхнього заробітку аліментів та передачі їх стягувачеві.
Адміністрація підприємства, установи чи організації зобов'язана проводити за
такою заявою утримання аліментів у тому самому порядку, як і за виконавчим
листом.

  • Заяви про утримання аліментів, а
    також про зміну їхнього розміру або припинення утримання аліментів, що надійшли
    від осіб, які виявили бажання сплачувати їх добровільно, зберігаються
    адміністрацією в порядку, установленому для зберігання виконавчих документів, і
    за втрату такої заяви винна посадова особа несе відповідальність.
  • За невиконання зазначених вище
    обов'язків на винних посадових осіб може бути накладено штраф згідно із
    законом.
  • Адміністрація підприємства,
    установи, організації тощо на підставі письмової заяви платника аліментів або
    виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати,
    пенсії, стипендії і інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний
    термін від дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі,
    зазначеній в заяві чи виконавчому листі.
  • Стягнення аліментів провадиться
    із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов'язкових
    податків.
  • Перерахування їх стягувачем
    проводиться за рахунок боржника.
  • У разі неможливості стягнення
    аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців
    підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на
    майно боржника.

При утриманні аліментів за місцем
роботи боржника суми їх не можуть бути меншими від присудженого рішенням суду
розміру та одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину.
У цьому випадку із заробітної плати (доходу) не може бути утримано більше 70 %.

Стягнення аліментів за
виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного терміну, що
передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом,
пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з
розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період
незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою,
на утримання якої присуджені аліменти.

Якщо за рішенням суду з
відповідача слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також
заборгованість з аліментів за минулий час, то державний виконавець дає вказівку
про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів.
Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом
звернення стягнення на майно боржника.

Після закінчення передбаченого
законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи,
організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає
виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з відміткою щодо
повного перерахування стягу-вачу утриманих сум аліментів. Якщо утримані суми
аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє
стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, установлені ч.1
ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження».

  1. Звільнення від сплати аліментів
    та питання про розмір заборгованості з них вирішується за заявою зацікавленої
    особи судом у порядку, встановленому діючим законодавством.
  2. Платник аліментів повинен негайно
    повідомити державному виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також
    про інші доходи.
  3. У разі неповідомлення з
    неповажної причини зазначених відомостей на винних у цьому посадових осіб і
    громадян, у тому числі й на платника аліментів, може бути накладено штраф.
  4. Виконання рішень щодо покарання у
    вигляді штрафу провадиться державним виконавцем після закінчення наданого судом
    засудженому строку в порядку, визначеному зазначеною Інструкцією.
  5. Конфіскація майна може бути
    застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку,
    встановлених законом.
  6. Конфіскація майна полягає в
    примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини
    майна, яке є власністю засудженого, у тому числі його частки у спільній
    власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, грошей, цінних
    паперів та інших цінностей, включаючи ті, що знаходяться на рахунках, на
    вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майна, переданого
    засудженим у довірче управління.
  7. У випадку конфіскації майна
    засудженого за вироком суду державний виконавець виносить постанову про
    відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий лист відповідає вимогам
    законодавства, з доданням до нього копії вироку суду, протоколу накладення
    арешту на майно і опису майна або протоколу про відсутність майна, яке підлягає
    опису, або довідки суду про їх відсутність у кримінальній справі, а за потреби
    й копії постанови про накладення арешту на майно.
  8. Інформація взята з сайту української діаспори штату Іллінойс
Читайте также:  Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

http://www.chasipodii.net/

Умови та порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з метою забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів

  • Одним із способів примусового виконання рішень майнового характеру є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок та умови якого визначені Розділом 9 Закону України «Про виконавче провадження».
  • Так, зокрема статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
  • За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника – за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати.
  • Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

  1. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.
  2. Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено розмір  можливих відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.
  3. Так, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
  4. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
  5. – у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, – 50 відсотків;
  6. – за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, – 20 відсотків.
  7. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
  8. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Окремий порядок визначено для стягнення аліментів. В статті 71  Закону України «Про виконавче провадження»  зазначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.

  • Окремо Законом визначено умовизвернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.
  • Так, на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
  • Увага, не може бути звернено стягненняна такі виплати:
  • 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
  • 2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
  • 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
  • 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
  • 5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • 6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
  • 7) допомогу при усиновленні дитини;
  • 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • 9) допомогу на дітей одиноким матерям;
  • 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
  • 11) допомогу на лікування;
  • 12) допомогу на поховання;
  • 13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
  • 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
  1. Стягнення не здійснюється також із сум:
  1. 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
  2. 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
  3. 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
  4. 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
  5. 5) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Ссылка на основную публикацию