Як дізнатися, що вашого клієнта розшукує Інтерпол?

Як дізнатися, що вашого клієнта розшукує Інтерпол?Картка Інтерполу на Едуарда Ставицького / interpol.int

У глобалізованому світі Фейсбуку та інтернет-банкінгу міжнародна злочинність стає дедалі мобільнішою. Грабіжники перекваліфіковуються у кібер-злочинців, а політики йдуть у тінь, ховаючи свої статки в офшорах.

За сучасним кримінальним світом пильнує Міжнародна організація кримінальної поліції, якщо скорочено — Інтерпол. У кіно, як правило, агенти Інтерполу асоціюються із лазерами, новітніми приладами прослуховування та неймовірними авто. Але насправді — це не шпигунська історія, це перш за все глобальна розшукова база даних. На даний момент, до організації долучилось понад 190 країн світу.

Управління Інтерполом здійснює Генасамблея, її Виконавчий комітет та Генеральний секретаріат. Саме Генеральний секретаріат ухвалює ключові рішення, а їх кожного дня випадає чимало.

До центрального офісу Інтерполу щоденно надходять запити, в яких «відмічений кольором» статус розшукуваної особи.

База організації налічує понад вісім з половиною тисяч громадян, що підозрюються у скоєнні злочину.

Що означає «червона картка»?

За останні кілька років через складну політичну ситуацію у списках Інтерполу опинились понад десяток українських екс-чиновників. Аби зрозуміти, що означає «червона картка» поряд із прізвищем розшукуваного українця, ми звернулись до адвоката, партнера VB Partners Дениса Бугая.

Експерт пояснив, що відповідні картки присвоюють суб'єктам залежно від мети розшуку в загальній розшуковій базі Інтерполу. У випусках новин журналісти неодноразово вказували на той факт, що екс-президент Віктор Янукович або екс-голова Нацбанку Сергій Арбузов відмічені «червоною карткою».

Так, за словами Дениса Володимировича, саме ця картка є найбільш поширеною і означає розшук підозрюваного / обвинуваченого / засудженого для екстрадиції.

Вимоги до «червоної картки» жорсткі: злочин, за який розшукується особа — є злочином в більшості країн світу. Покарання за цей злочин — не менше 2 років позбавлення волі або невідбута частина покарання становить не менше 6 місяців.

Існує ще «жовта» картка — розшук осіб, зниклих без вісти, «блакитна картка» — збирання останніх відомостей про особу та його місце знаходження в інтересах кримінального провадження та «чорна картка» — невпізнані трупи.

За «кольоровим рейтингом» Інтерполу потенційних злочинців позначають «зеленою карткою», а «оранжевою» — об'єкти, що містять серйозну загрозу власності або здоров'ю людей. Злочинні схеми та знаряддя злочину позначають «фіолетовою карткою».

Міжнародний розшук осіб здійснюється через посередництво національного Центрального бюро Інтерполу і проводиться на території кожної з держав, які беруть участь у розшуку відповідно до норм міжнародного права, а також відповідно до національних нормативно-правових актів.

Важливо, що організація дотримується політичного нейтралітету. Адже 3 стаття статуту Інтерполу «суворо забороняє» займатися втручанням або діяльністю політичного, військового, релігійного і расового характеру.

Увага! Розшукуються українці

Варто зазначити, що саме через політичну складову експерти Інтерполу зняли зі свого розшуку частину екс-чиновників з України.

В організації заявили, що всі підозри, пред'явлені екс-главі МВС Віталію Захарченку України та генпрокурору Віктору Пшонці, пов'язані безпосередньо з політикою, тому розшук цих осіб суперечив статуту Інтерполу.

У іншому випадку, Комісія не знайшла політичної складової в розміщенні «червоних карток» екс-чиновників — братів Сергія та Андрія Клюєвих та екс-міністра енергетики і вугільної промисловості Едуарда Ставицького.

Як зазначає адвокат Денис Бугай, особа, що перебуває під підозрою, може попередити присвоєння «червоної картки».

Існує спеціальна процедура «попереднього оскарження» рішення про публікацію в розшук, яка передбачає розгляд скарг ще до публікації картки. Показовим прикладом такого оскарження є справа депутата Олександра Онищенка.

Комісія розглянула скаргу українця на незаконність його розшуку ще до публікації «червоної картки» Генеральним секретаріатом.

Хоча Інтерпол є міжнародною організацією, бувають випадки, коли окремі держави намагаються використати її для угамування власних інтересів. Серед окремих пострадянських держав існує практика використання інструменту Інтерполу для кримінального переслідування бізнесменів із метою заволодіння їхніми активами.

Останнім часом через канали Інтерполу розшукують дедалі більше українців, яких звинувачують у розкраданні державних коштів. Деякі громадяни користуються правом опротестувати розшук і довести політичну вмотивованість переслідування.

Зважаючи на всю складність процедури міжнародного розшуку, слід пам'ятати один із засадничих принципів кримінального судочинства — презумпцію невинуватості. Особа вважається невинуватою у скоєнні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Як дізнатися, чи розшукує вашого клієнта Інтерпол

Нещодавня плутанина навколо справи Костянтина Жеваго спровокувала купу питань. З одного боку, ДБР заявляє, що олігарха розшукує Інтерпол. З іншого боку, юридичний офіс самого Жеваго переконує – їх клієнт не перебуває у міжнародному розшуку.   

То де ж правда? У цій статті проаналізуємо, як точно дізнатись, чи розшукує людину Інтерпол. 

Два інструменти розшуку: червона картка та дифузія 

Держави-учасниці можуть використовувати 2 інструменти для міжнародного розшуку осіб. Перший – це внесення даних особи до бази Інтерполу 

з присвоєнням червоної картки «red notice». Інші країни мають розглядати червону картку, як запит на затримання людини для подальшої екстрадиції.  

  • Що треба знати про «red notice»:
  • — її присвоюють не автоматично, а за рішенням органів Інтерполу;
  • — список осіб, щодо яких діють червоні картки, опубліковано на сайті міжнародної поліції. Але пам’ятайте, що відомості про вашого клієнта можуть проходити виключно по внутрішнім базам;
  • — для присвоєння червоної картки потрібні конкретні умови.

Так «red notice» присвоюють за сукупністю наступних умов. По-перше, правопорушення, що інкримінують особі, визнається кримінальним у більшості країни. По-друге, верхня межа покарання за нього не менше 2 років в’язниці.

Або альтернативна умова – людину засудили за нього не менш ніж на 6 місяців позбавлення волі і строк невідбутого покарання також становить не менше 6 місяців.

До того ж червона картка повинна відповідати цілям Інтерполу і не бути інструментом незаконного переслідування.  

Інший інструмент розшуку – дифузія. Це запит про затримання та подальшу видачу особи від однієї країни-учасниці до іншої. Наприклад, людину розшукують правоохоронні органи Франції.

Вони отримують інформацію, що особа може знаходитись на території Німеччини.

Тоді Національне центральне бюро (НЦБ) Інтерполу у Франції направляє запит до НЦБ Німеччини про затримання особи та її подальшу видачу.     

  1.  Дифузія відрізняється від червоної картки наступним:
  2. — це двоканальна комунікація між країнами-учасницями, без залучення органів Інтерполу;
  3. — дані про дифузію не публікуються на веб-ресурсах Інтерполу. 

По суті, дифузія небезпечніша, ніж червона картка. Адже тоді людина може і не знати, що потрапила до міжнародного розшуку. Найгірше, якщо вона дізнається про це в момент затримання.

  • Тому варто завчасно оцінювати ризики і прогнозувати: чи може якась з країн направити запит до іншої щодо вашого клієнта, що це за країни, які в них правила екстрадиції, практика видачі тощо. 
  • Як перевірити, чи перебуває клієнт у міжнародному розшуку
  • Інформацію щодо міжнародного розшуку конкретної особи можна перевірити трьома шляхами. Підемо від простого до складного:

— перевірити інформацію на офіційному сайті Інтерполу. У розділі «Wanted persons» вводимо у пошуковому рядку прізвище та ім’я, національність, вік, стать, країну, яка потенційно могла ініціювати розшук.

Так ви можете побачити, чи є ваш клієнт у базі та чи діє щодо нього червона картка. На жаль, дані про дифузію не публікуються відкрито. Крім того,  зверніть увагу, що на офіційному сайті виставлені далеко не всі розшукувані. Якщо країна-ініціатор розшуку сама висловила бажання про розшук в публічній базі, в іншому випадку

— відомості щодо вашого клієнта проходять по внутрішнім базам – тоді пошук по сайту буде безрезультатним;

— запитати інформацію у національних правоохоронних органів – Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Проте є нюанси. У національних органів також може не бути повного доступу до деяких файлів Інтерполу;

— надіслати запит Комісії з контролю за файлами Інтерполу (далі – Комісія).  

Останній спосіб найбільш надійний. Тож його розглянемо окремо. 

Як надіслати запит до Комісії Інтерполу 

Отримати доступ до файлів Інтерполу може виключно клієнт або його представник. Для цього вам необхідно надіслати письмове звернення на адресу офісу міжнародної поліції в Ліоні. Бланк такого запиту можна завантажити на сайті Інтерполу. Цей документ називається «Application Form — access-correction-deletion». До його оформлення є декілька вимог:

  1. — заповнюйте бланк однією з робочих мов Інтерполу: англійська, іспанська, арабська, французька;
  2. — ви маєте підтвердити свої повноваження, як представника. Додайте до листа відповідні документи – їх також необхідно перекласти на одну з робочих мов;
  3. — обов’язково вкажіть мету запиту – доступ до файлів;
  4. — детально опишіть факти, які дозволяють припустити, що ваш клієнт знаходиться у міжнародному розшуку;
  5. — додавайте до запиту усі документи, що підтверджують обґрунтованість вашої підозри – вироки суду, постанови слідчих органів тощо. Не забувайте про переклад на робочі мови;
  6. — ваш підпис на запиті має бути оригінальним – копії підпису використовувати не можна.  

Після того як Комісія отримає ваш запит, впродовж 3 місяців вона вирішує питання про його «прийнятність». Інтерпол має пересвідчитись, що ваш запит відповідає вимогам, а розкриття інформації не порушує нічиї права, не шкодить суспільній чи національній безпеці тощо.  

Читайте также:  Спір між матірью та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини

Якщо ваш запит виявився прийнятним, впродовж чотирьох місяців Комісія надасть вам відповідь. Так, це довгий шлях. Але цей найбільш надійний спосіб дізнатися, чи перебуває ваш клієнт у міжнародному розшуку, та убезпечити його від небажаної екстрадиції.

База даних Інтерполу: чи є ви в списку розшукуваних?

Інтерпол – це найбільша в світі поліцейська організація (192 країни). Це не міжнародна поліція, скоріш міжнародний орган, що допомагає правоохоронцям різних країн співпрацювати. Створюється база даних Інтерполу та канали зв’язку.

Штаб квартиру розташували в Ліоні, що у Франції. Одним із головних завдань – міжнародний розшук людей. Як до Інтерполу надходять дані про розшукуваних осіб, що таке “червоні повідомлення”, як дізнатись, що Ви є в базі – далі в статті.

База даних Інтерполу. “Червоні повідомлення” та розсилки

Насамперед, слід зазначити, що передає інформацію базі даних Інтерполу Національні центральні бюро Інтерполу. За постановою Кабміну № 220 в Україні центральним є Нацполіція.

Червоні повідомлення (Red notices) – це електронні сповіщення, що розміщує Інтерпол у відповідь на запит Національного центрального бюро країни-учасниці.

Саме ж повідомлення зберігається в базі даних, а бачити його можуть поліцейські органи, міграційні служби у всьому світі.

 “Червоне повідомлення” передбачає встановлення місцезнаходження людини, яку розшукують, а також арешт чи обмеження.

За допомогою такого повідомлення, правоохоронні органи однієї країни можуть дізнатись про розшукувану особу в іншій. У “Червоному повідомленні” розміщені така інформація, як ім’я, дата народження, національність, фотографія. Разом з тим причина обвинувачення та розшуку.

Відносно розсилок (Diffusions), то тут є відмінність із “червоними повідомленнями”. Проте лише в тому, що інформацію розміщує не Інтерпол на запит країни, де розшукують особу, а сама зацікавлена країна та самостійно за допомогою каналів Інтерполу. Для людини ж може стати великим сюрпризом, що її розшукують. Наприклад, коли перетинатиме певний кордон.

База даних Інтерполу. Чи є Ви в ній?

Дізнатись про це можна трьома способами.

Найпростішим є – звернення до Інтерполу. На офіційному сайті Ви можете заповнити форму, ввести свої дані. Проте на сайті в “Червоних повідомленнях” можуть міститись не всі. А повною інформацією володіють лише правоохоронці.

Стосовно розсилок, то ніколи не відображаються на сайті Інтерполу.

Наступний спосіб – звернутись до поліцейських. Але і тут не все так просто. Копи мають право не давати відповіді на звернення (запити), хіба що неофіційно.

Третій спосіб – Комісія з контролю файлів Інтерполу. Звернутися до неї можна, оформивши лист і дотримавшись спецвимог. Зокрема:

  • лист підписати оригінально (копію підпису не допускають);
  • лист потрібно писати офіційною робочою мовою Комісії (або арабською, англійською, французькою чи іспанською);
  • у листі слід вказати мету, чому надсилаєте запит;
  • до запиту потрібно додати копії офіційних документів щодо Вашої ідентифікації (повне ім’я, дата народження, фотографія й т.д);
  • потрібно заповнити та прикріпити форму доступної на сайті заявки.

Заяву можуть не прийняти, коли Комісія визнає такою, що не відповідає формальностям. Але впродовж місяця повинні направити підтвердження, що запит розглянуть. На розгляд може піти 4 місяці.

З вищеописаного видно, що є свої нюанси. Зокрема, звернення до бази даних Інтерполу можливе, проте інформацію можуть подати неповну. І якщо Вас немає в списку, це ще не означає, що Ви не розшукуєтесь.

Але коли Вам дійсно потрібно отримати відповідь, за допомогою можете звернутись до фахівців. Інформацію про консультування Ви можете знайти на сайті.

База даних Інтерполу: чи є ви в списку розшукуваних?

Розшук Інтерполом. Як припинити, і як запобігти | ЮРЛІГА

Останніми роками дедалі частіше лунають новини про затримання чергового олігарха при перетині ним державного кордону однієї з країн Європи.

Чимало з них підозрювали, а можливо і знали точно, що розшукуються українськими правоохоронними органами за підозрою у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення.

Проте, як це не дивно, були й такі, що дізнавалися про факт перебування у міжнародному розшуку лише в момент затримання під час проходження митного контролю в одному з міжнародних аеропортів.

Відтак, варто більш детально проаналізувати, чому такі ситуації взагалі трапляються, і як цьому можна зарадити.

Так, одним з інструментів екстериторіального переслідування правоохоронним органом певної особи є співробітництво в рамках Міжнародної організації кримінальної поліції, яку прийнято скорочено називати Інтерпол (далі Інтерпол/Організація).

Інтерпол це міжнародна організація зі штаб-квартирою у місті Ліон (Франція), що включає 194 держави учасниці. Основною її метою є забезпечення доступу правоохоронних органів держав учасниць до відомостей про вчинені злочини та осіб, що підозрюються у їх вчиненні, а також технічна підтримка в процесі ведення інформаційних баз та доступу до них.

На відміну від навіяного Голлівудом образу, Інтерпол не є наддержавним правоохоронним органом, не здійснює самостійних розслідувань злочинів, а відтак і не має власних силових підрозділів для затримання розшукуваних осіб.

Для виконання свого завдання Інтерпол забезпечує роботу комунікаційної мережі для правоохоронних органів держав учасниць. Одним з основних завдань цієї мережі є публікація списку осіб (зрідка предметів) яким присвоєні так звані «notices»(картки), що, в залежності від мети публікації, помічаються різними кольорами.

Мета публікації може бути різною. Розшук осіб, що зникли безвісти (жовта картка), збір інформації стосовно осіб, які могли вчинити злочин (синя картка), повідомлення про осіб, які раніше вчиняли злочини та можуть бути небезпечними для суспільства (зелена картка), та інші.

Проте, найбільш популярною є саме «червона картка», що передбачає необхідність встановлення місцеперебування та арешту розшукуваної особи для подальшої екстрадиції, або схожих юридичних дій».

Важливо, що правоохоронний орган, який подає запит в Інтерпол про присвоєння особі «червоної картки» вправі сам визначити рівень її публічності. Відтак, запис стосовно певної особи може відображатись на сайті Організації, або ж бути доступним лише для правоохоронних органів інших держав.

Звичайно, що сам лише факт присвоєння особі відповідного статусу у базі Інтерполу не є ствердженням її винуватості у вчиненні злочину, оскільки він лише свідчить, що одна з країн учасниць організації видала рішення про її арешт. Проте, саме «червона картка» може створити для свого «носія» серйозні проблеми, як от неочікувано одягнуті кайданки прямо у терміналі аеропорту, тому саме їй варто приділити особливу увагу.

З одного боку, можливість міжнародного переслідування та затримання злочинців є цілком виправданою, адже вона не дозволяє останнім уникнути кримінальної відповідальності просто перетнувши державний кордон.

Проте з іншого боку, правоохоронці нерідко зловживають інструментами Інтерполу заради досягнення власних не зовсім законних цілей.

Як показує практика, оголошення особи в міжнародний розшук, навіть за відсутності достатніх доказів її вини, може стати підґрунтям для неабиякого подальшого тиску на неї.

Одними з поширених форм зловживань правоохоронних органів в роботі з Інтерполом, є запити на розшук осіб, що підозрюються у вчиненні економічних злочинів, які часто є досить надуманими та необґрунтованими, або ж підозрюваних у тероризмі (маскуючи під таку категорію політичних опонентів).

Враховуючи, що Інтерпол не здійснює самостійне розслідування, у нього відсутня пряма можливість оцінити достатність доказів вини особи для оголошення її у міжнародний розшук.

Водночас Організація не обмежена в процесі прийняття рішень виключно інформацією, яка надається їй правоохоронними органами запитуючих держав, а може враховувати також інформацію, надану розшукуваними особами.

Інструментом донесення до Інтерполу такої інформації є комунікація з Комісією по контролю файлів Інтерполу (далі — Комісія).

Основним завданням комісії є контроль за тим, щоб усі операції з персональними даними, які здійснюються в рамках діяльності Інтерполу суворо відповідали правилам Організації.

Найчастіше виникають питання відповідності дій Організації статтям 2 та 3 Конституції Інтерполу.

Вказані статті стосуються дотримання принципів Загальної декларації прав людини, а також невтручання організації, в політичні, військові, релігійні, расові справи держав.

Окрім цього, Комісія вивчає та приймає рішення щодо інформаційних запитів, запитів на виправлення або видалення даних щодо особи в системі Інтерполу.

У зв'язку з цим, особа може звернутись до Комісії, щоб дізнатись, чи є в Інформаційній системі Інтерполу будь-яка інформація (наявність карток) щодо неї.

На такий запит, вона або ж її представник можуть отримати відповідь щодо наявності/відсутності відомостей, і якщо такі відомості наявні, то (з урахуванням певних обмежень, що встановлюються державами учасниками Організації), що саме міститься в інформаційній базі.

Якщо ж особа вважає, що віднесення її до списку розшукуваних осіб відбулось з порушеннями правил Організації, вона вправі звернутися із запитом на коригування або видалення інформації щодо неї, надавши при цьому докази такого порушення.

Хоча Комісія зарекомендувала себе відкритістю та готовністю до співпраці, вона все ж встановила ряд вимог до оформлення та змісту запитів. Тому, для збільшення шансів на успіх, їх підготовку та подальшу комунікацію з Комісією варто доручити адвокатам з відповідним досвідом.

Щодо процесу розгляду запитів, то він має наступний вигляд. Одразу після отримання запиту Комісія повідомляє про це заявника та в окремих випадках може попросити надати додаткову інформацію, що стосується його кримінального провадження. Після того як вона дослідила обставини викладені в запиті, особі повідомляється про визнання такого запиту прийнятним або неприйнятним.

Зазвичай це відбувається протягом одного місяця після подання запиту. І на останок, якщо запит все ж таки буде визнано прийнятним, комісія розглядає його протягом 9 місяців та приймає остаточне рішення. Після винесення рішення Комісія протягом одного місяця передає його на виконання Генеральному секретаріату Інтерполу, де воно підлягає виконанню протягом двох місяців.

Читайте также:  Припинення шлюбу внаслідок його розірвання

Не таким поширеним, але не менш дієвим є направлення до Комісії так званого попереднього запиту. Часто трапляється так, що особа ще не бувши внесеною до розшукових списків Інтерполу, через наявність резонансного чи політично мотивованого кримінального провадження щодо неї, припускає таке внесення. Враховуючи цей факт, вона вправі звернутись до Комісії на випередження.

У таких запитах зазвичай подаються докази того, що досудове розслідування стосовно особи здійснюється з порушенням загальних прав людини, а внесення відомостей щодо неї у бази Організації матиме наслідком порушення уже згаданих статей 2 та 3 Конституції Організації.

Відтак, якщо правоохоронні органи звернуться в Інтерпол з вимогою віднесення особи до списків «червоної картки», Комісія матиме у своєму розпорядженні не лише надану правоохоронцями інформацію, а й враховуватиме відомості від особи, яку планується оголосити у міжнародний розшук. У такому разі, шанс прийняття Комісією більш обґрунтованого рішення є значно вищим.

Разом з цим, подавання вищезазначених запитів до Комісії не несе ризиків використання викладеної в них інформації проти особи. Адже усі файли Комісії є конфіденційними та не зберігаються в інформаційній системі Інтерполу.

На останок варто відзначити, що віднесення особи до червоних списків Інтерполу може створити для неї ряд неприємних наслідків, починаючи з проблем під час отримання візи, і закінчуючи фактичним затриманням. Проте проактивна позиція такої особи разом з кваліфікованою допомогою професійних адвокатів сприятиме запобіганню та вирішенню таких проблем.

  • Микола Ничипорук
  • Юрист, адвокат Arzinger
  • Юрій Ватащук
  • Молодший юрист Arzinger
  • Читайте також: Валютні цінності на яку суму можна перевозити через митницю?

Розрізняйте фейкові новини та відслідковуйте інформацію з надійних джерел у системі Semantrum. Система моніторить понад 20 телеканалів, 1 800 інтернет та друкованих ЗМІ, 15 радіостанцій у реальному часі. Замовте тестовий доступ до системи Semantrum на 14 днів та забезпечте себе достовірною інформацією.

Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката.

Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах.

Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.

Як дізнатись, чи розшукує вас Інтерпол?

Думаємо, більшість людей чула про нього, але не знає напевне, що таке Інтерпол. Більше за це, часом важко дізнатись, чи знаходяться ваші дані у реєстраційних базах цієї інстанції.

Адвокати «Максимального захисту» пояснюють, що це за організація, що таке «Червоні повідомлення» та як дізнатись, чи є ви у базі даних осіб, яких розшукує Інтерпол.

Для чого взагалі створений Інтерпол та як він функціонує?

Інтерпол є найбільшою в світі поліцейською організацією, учасницями якої є 192 країни світу. Одразу ж зауважимо, що Інтерпол не є міжнародною поліцією, як деякі вважають.

 Це, скоріше, міжнародний орган, який допомагає поліцейським силам різних країн співпрацювати шляхом створення спільних баз даних та каналів зв’язку.

Штаб квартира Інтерполу розташована у місті Ліон (Франція).

Серед основних завдань Інтерполу виступає координація міжнародного розшуку осіб шляхом розміщення інформації про осіб, які перебувають у міжнародному розшуку у виді так званих «Червоних повідомлень» (Red notices). Окрім цього, Інтерполом може здійснюватися розповсюдження інформації про розшукуваних осіб, шляхом розсилок (Diffusions).

Яким чином до Інтерполу надходить інформація про розшукуваних осіб?

Передача інформації до бази даних Інтерпол здійснюється Національними центральними бюро Інтерполу. Національним центральним бюро виступає певний підрозділ поліції в країні –учасниці, яка обмінюється інформацією з Інтерполом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 220 «Про національне центральне бюро Інтерполу», в Україні у якості Національного центрального бюро Інтерполу виступає Національна поліція.

Що таке «Червоні повідомлення» (Red notices) та Розсилки (Diffusions)?

Червоні повідомлення – це електронні сповіщення, які розміщуються Інтерполом на запит Національного центрального бюро країни- учасниці. Зазначене повідомлення зберігається в базі даних Інтерпол і його можуть бачити органи поліції та міграційні служби по всьому світу.

Призначення «Червоного повідомлення» — встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її арешт або обмеження її пересування з метою екстрадиції (видача затриманої особи країні, яка її розшукує – ред.). Завдяки такому повідомленню, органи поліції в одній країні мають змогу дізнатись про те, що особа розшукується в іншій державі, яка направила відповідний запит до Інтерполу.

«Червоне повідомлення» містить у собі інформацію про розшукувану особу, включаючи її ім’я, дату народження, національність, а також фотографію. Також воно містить інформацію про те, у чому обвинувачується розшукувана особа, у зв’язку із чим вона розшукується у країні, яка подала запит.

Що стосується Розсилок (Diffusions), то вони відрізняються від «Червоних повідомлень» лише тим, що розміщуються не Інтерполом на запит країни, у якій розшукується особа, а саме зацікавленою країною самостійно через канали Інтерполу.

Із вищезазначеної інформації зрозуміло, що якщо відносно певної особи було розміщено «Червоне повідомлення» або було зроблено розсилку, то це може створити істотні проблеми для неї.

Достатньо часто деякі з країн зловживають можливостями бази даних Інтерполу та вносять туди відомості про розшук осіб за відсутності достатніх для цього підстав.

Наприклад через надумані звинувачення, висунуті проти осіб, які критикують владу в країні, займають активну громадську позицію, через політичні мотиви тощо.

Людина, яка, виїхала з країни, та яку згодом оголосили у розшук, може навіть про це не здогадуватись. Тому коли вона буде перетинати кордон з іншою державою, на неї може чекати неприємний сюрприз у вигляді арешту та процедури екстрадиції.

Як дізнатись, чи є в базі Інтерполу «червоне повідомлення» або розсилка щодо вашої особи?

Існують три можливі способи дізнатись зазначену інформацію.

  1. Найпростіший з них – це звернутись до офіційного сайту Інтерполу, на якому можна заповнити відповідну форму.

Однак, слід зауважити, що на сайті містяться не всі «Червоні повідомлення», а лише деякі з них. І якщо ви не бачите вашого імені на офіційному сайті Інтерполу – це ще не означає, що відносно вас нічого немає. Така інформація може бути просто не зазначена на сайті. До того ж розсилки ніколи не відображаються на сайті Інтерполу.

  1. Наступний спосіб дізнатись необхідну інформацію — звернутись до органів поліції в країні де ви живете. Зазвичай законодавством не передбачено процедури надання національними органами поліції відповідей на такі запити (звернення), тому отримати таку інформацію можна буде хіба що неофіційно.

Знову ж таки, навіть якщо вам повідомлять, що вас не має базі даних Інтерпол, це ще не означає що це дійсно так. Органи поліції, до яких ви звернулись, також можуть не мати доступу до усієї інформації.

Зокрема, надаючи правову допомогу одному з наших клієнтів, виникла необхідність в отриманні інформації стосовно того чи взагалі перебуває зазначена особа у розшуку в базі даних Інтерполу.

Особа звернулась за допомогою у зв’язку із тим, що її було заарештовано на території України.

Арешт аргументували тим, що цю особу було оголошено у розшук іншою державою та відносно неї розпочато процедуру екстрадиції.

З цією метою було направлено запит до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Однак, усе виявилось дещо складніше, аніж просто направити запит та отримати на нього відповідь, адже у наданні інформації на зазначений запит було відмовлено, та роз’яснено, що для отримання запитуваної інформації необхідно звертатись безпосередньо до Комісії з контролю файлів Інтерполу.

  1. Третій спосіб, на нашу думку, дозволяє отримати найбільш повну та достовірну інформацію. Його суть полягає у зверненні до Комісії з контролю файлів Інтерполу.

Запит до Комісії оформляється у вигляді листа, до якого існує декілька спеціальних вимог, яких необхідно дотримуватися:

  • Підпис на листі повинен бути оригінальним (не допускається прийняття звернення із копією підпису особи тощо);
  • Лист повинен бути написаний однією з офіційних робочих мов Комісії (Арабська, Англійська, Французька або Іспанська);
  • У листі має бути вказана мета (наприклад, запит на доступ до файлів Інтерпол або запит на коригування чи видалення даних);
  • До звернення повинні бути додані копії офіційних документів, які ідентифікують особу. У них повинні бути зазначені всі ідентифікаційні дані (повне ім’я, дата народження, фотографія тощо);
  • Особа повинна заповнити і прикріпити форму заявки, яка доступна на сайті Інтерполу.
Читайте также:  Постанова Верховного Суду України - Справа № 708/1185/19 ( провадження n 61-316св20 ) від 20 липня 2020 року - ПРО ОБМЕЖЕННЯ ВІДРАХУВАНЬ ПО АЛІМЕНТАМ

У випадку, якщо ваша заявка не буде відповідати вищезазначеним вимогам, Комісія може визнати Ваше звернення «неприйнятним» з формальних підстав. Протягом місця з дня отримання Вашого запиту, Комісія повинна направити підтвердження про те, що запит прийнятий до розгляду. Запити розглядаються протягом 4-х місяців.

Як бачимо, за усієї, задавалося б, простоти зазначеної процедури, існують певні складнощі в отриманні інформації з бази даних Інтерполу, у зв’язку із чим радимо звертатись кваліфікованих спеціалістів, які зможуть забезпечити надання правової допомоги належної якості.

Також, нагадаємо, що раніше ми писали про те, які складнощі можуть виникати під час приватизації житла. Крім того, ми поділились декількома шляхами вирішення цих проблем.

Що робити, якщо розшукує Інтерпол?

Зміст

Особливості міжнародного розшуку каналами Інтерполу

Міжнародний розшук є одним з найпоширеніших інструментів для зловживання в кримінальних справах, особливо щодо так званих «білих комірців». Найчастіше особа навіть не знає, що розшукується Інтерполом, і дізнається про це тільки під час перетину кордону, коли її вже затримують.

Ми підготували відповіді на найбільш актуальні питання, що виникають у зв’язку з міжнародним розшуком каналами Інтерполу. Зокрема, підкажемо, чи можна попередити публікацію незаконного оголошення про розшук, перевірити наявність відомостей в базах даних, та чи можливо видалити таку інформацію з системи Інтерполу.

01 — Що таке Інтерпол та яке його призначення?

Інтерпол – це міжнародна організація кримінальної поліції. Одним із завдань Інтерполу є об’єднання зусиль між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн у боротьбі з кримінальною злочинністю. З-поміж основних напрямів діяльності Інтерполу є координація міжнародного розшуку шляхом обробки даних в інформаційній системі Інтерполу.

02 — Які повідомлення про розшук можуть бути опубліковані в базах даних Інтерполу?

Умовно повідомлення про розшук можна поділити на дві групи: картки та дифузії.

В залежності від мети та завдання запиту на співпрацю виділяють наступні картки (сповіщення): червона, синя, зелена, жовта, чорна, пурпурна, помаранчева, спеціальна, та оповіщення про викрадені культурні цінності. Запити на співпрацю опубліковані у вигляді картки (notice), відображаються у всіх країн-учасниць Інтерполу.

Дифузії, або іншими словами циркулярні оповіщення (циркуляри) також є запитами на міжнародну співпрацю, зокрема, із затримання, арешту та видачі (екстрадиції). Особливістю циркулярів є те, що хоч вони й реєструються в базі даних Інтерполу, однак є доступними лише для однієї чи декількох країн. Саме тому циркулярні оповіщення є більш небезпечними.

  • Якщо особу було затримано у зв’язку з розшуком каналами Інтерполу, щодо неї було опубліковано червону картку або циркулярне оповіщення.
  • 03 — Які умови публікації оголошення про розшук (червона картка)?
  • Червона картка може бути опублікована, зокрема, за наступних умов:
  • злочин є серйозним злочином загального права та визнається кримінальним у більшості країн;
  • розшук спрямований на притягнення до відповідальності, якщо мінімальний строк покарання становить не менше 2 років позбавлення волі, або на відбування покарання строком не менше 6 місяців позбавлення волі;
  • запит відповідає цілям Інтерполу, становить інтерес для цілей міжнародного співробітництва і не є інструментом незаконного переслідування (політичний, військового, релігійного чи расового характеру переслідування, порушення адміністративного характеру, приватно-правовий спір, ін.);
  • особу оголошено в розшук в установленому законодавством порядку для притягнення до відповідальності/для відбуття покарання;
  • наявний дійсний ордер на арешт (ухвала суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).
  1. 04 — Чи означає розшук Інтерполом (червона картка) наявність підозри та рішення суду про тримання під вартою в Україні?
  2. Так, якщо особа перебуває в інформаційній системі Інтерполу як така, яку розшукують (червона картка), в Україні їй було повідомлено про підозру, та судом було постановлено ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
  3. Втім, настання таких обставин не свідчить про їх безумовну правомірність та законність і може бути оскаржено в судовому порядку.
  4. 05 — Чи можуть повідомити особі про підозру та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за час її відсутності в Україні?
  5. Так, за наявності відповідних передумов це можливо та закріплено на законодавчому рівні.

Приведемо практичний приклад. Існує кримінальне провадження. Предметом розслідування є факти, до яких особа нібито могла бути причетна. Припустимо, навіть була допитана як свідок (наприклад, рік тому), але повідомлення про підозру не було складено та вручено. Потім, з певних причин особа на тривалий час вибула закордон (лікування, відпочинок, ін.). Це і стало точкою відліку.

За версією слідства, особа, будучи обізнаною про наявність щодо неї кримінальної справи, маючи на меті: 1) уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин; 2) переховування від компетентних органів, – виїхала за межі України.

Щоб довести факт переховування, слідство збере докази вибуття з України та докази неявки за викликом до компетентних органів.

Далі складе повідомлення про підозру та вручить комусь з членів сім’ї, ОСББ або за місцем роботи, направить поштою за адресою реєстрації. За таких обставин слідство назначить особу «підозрюваним у кримінальному провадженні».

Після цього особу спочатку буде оголошено в державний, а потім у міжнародний розшук, та надалі сторона обвинувачення звернеться до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суду буде представлено, що особа виїхала з України умисно, а тому була оголошена в міжнародний розшук. Суд, будучи впевненим у переховуванні особи та переконливості доказів сторони обвинувачення, з високою ймовірністю постановить ухвалу про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

  • Опісля правоохоронні органи через Національне центральне бюро Інтерполу в Україні опублікують сповіщення про розшук (червона картка).
  • Далі лише питання часу, коли особу затримають, хоча вона про це нічого не знала.
  • 06 — Що відбувається, коли при перетині кордону спрацьовує повідомлення про розшук каналами Інтерполу?
  • У разі ідентифікації особи як такої, що розшукується каналами Інтерполу, в Україні можливий розвиток наступних подій:
  • затримання особи;
  • особистий обшук;
  • складання протоколу про затримання особи;
  • передача до правоохоронних органів;
  • доставлення до суду для вирішення питання про арешт;
  • у разі надходження запиту про екстрадицію, фактична екстрадиція.

Втім екстрадиція особи на запит іноземної держави не є обов’язковою. Зокрема, Україна може відмовити у видачі особи, якщо:

  • особа є громадянином України, отримала статус біженця або притулок в Україні;
  • злочин не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;
  • закінчилися строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, або виконання вироку за злочин за законом України;
  • екстрадиція суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами чи інтересам національної безпеки України;
  • Україні не було надано запиту на екстрадицію та/або додаткових матеріалів, без яких неможливе прийняття рішення про видачу особи;
  • наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України або, навпаки, відсутній відповідний міжнародно-правовий договір між країнами.
  1. 07 — Якими можуть бути превентивні заходи незаконного оголошення про розшук?
  2. Якщо наявні достатні підстави вважати, що правоохоронні органи України зацікавлені незаконно переслідувати особу, можна звернутися до Інтерполу з так званим «превентивним запитом».
  3. Основною метою такого запиту є попередження Інтерполу про високу ймовірність незаконного переслідування.

Як результат, особу буде проінформовано про надходження та зміст запиту на публікацію сповіщення про розшук. Такий запит буде заблоковано, а Інтерпол матиме право запитати додаткову інформацію для перевірки правомірності та відповідності запиту вимогам Інтерполу. У разі невідповідності запиту на публікацію вимогам Інтерполу, сповіщення про розшук не буде опубліковано.

08 — Як перевірити наявність особи в базах даних?

Якщо наявні підстави вважати, що особу було оголошено в розшук каналами Інтерполу, таку інформацію можна перевірити на сайті Інтерполу (View Red Notices). Однак вебресурс не містить повного переліку осіб, які розшукуються, а тому доцільно звернутися до Інтерполу із запитом на доступ до файлів Інтерполу (request for access to information).

За результатом звернення, зокрема, буде надано інформацію щодо наявності/відсутності особи в базах даних Інтерполу, форми розшуку (картка/дифузія), та стислу інформацію у зв’язку з яким кримінальним провадженням розшукується особа, за якими статтями, якою країною.

09 — Чи можливо видалити інформацію з бази даних Інтерполу?

Так. У разі встановлення підстав для видалення інформації необхідно звернутися до Інтерполу із запитом на видалення інформації з бази даних Інтерполу (request for deletion).

Якщо запит буде задоволено, інформацію буде видалено та надано відповідне підтвердження. Також особу буде проінформовано про подальші дії Інтерполу за результатами розгляду запиту.

Безумовно, затримання у зв’язку із міжнародним розшуком є неприємною процедурою. Проте не слід впадати в паніку. Зазвичай недоліки дій, вчинених правоохоронними органами для публікації оголошення про розшук у базах даних Інтерполу, дають підстави для видалення таких відомостей про Клієнта.

Звісно, для уникнення стресу у зв’язку із неочікуваним затриманням, ми радимо застосувати превентивні заходи та заздалегідь пересвідчитися, чи немає інформації про розшук в базах даних Інтерполу.

Ссылка на основную публикацию