Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

Під час карантину кожна людина має право засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем проживання, а вже посвідчену заяву надіслати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

  • Обмежень на час карантину для нотаріальної роботи немає. Однак Міністерство юстиції України рекомендує державним та приватним нотаріусам:
  • – здійснювати прийом громадян виключно для вчинення невідкладних нотаріальних дій за попереднім записом в телефонному режимі;
  • – не допускати скупчення людей у державних нотаріальних конторах;
  • – для прийому громадян запровадити чергування у державних нотаріальних конторах;
  • – надання консультацій та роз’яснень з питань вчинення нотаріальних дій має відбуватись дистанційно за допомогою засобів телефонного зв’язку або шляхом електронного листування.
  • З іншими рекомендаціями щодо роботи державних та приватних нотаріусів можна ознайомитись за посиланням.
  • Чи відтерміновано дату отримання спадщини у зв’язку із введенням карантину?

Норма Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” не стосується вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і тих, що пов’язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад, оформлення спадщини). Тобто – ні, не відтерміновано.

Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє, що для отримання спадщини слід зробити два простих “кроки”:

Крок 1. Подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту її відкриття (тобто з моменту смерті особи або на момент оголошення особи померлою).

  1. В умовах карантину варто звернути увагу на наступне:
  2. – заява про прийняття спадщини спадкоємцем подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини;
  3. – заява про прийняття спадщини надсилається нотаріусу поштою, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом.
  4. Тобто, якщо місце відкриття спадщини — це Чернігівська область, а фактично Ви мешкаєте у Дніпропетровській області, під час карантину Ви маєте право засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем мешкання, а вже посвідчену заяву надіслати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини у Чернігівській області.

Важливо. У випадку, коли спадкоємець подає заяву особисто, днем прийняття спадщини буде день подання такої заяви нотаріусу.

До заяви про прийняття спадщини, яка надсилається поштою застосовуються правила ч. 2 ст.

255 Цивільного кодексу України: заява, здана до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважається такою, що здана своєчасно, хоча нотаріусу вона надійшла після спливу строку.

  • Кому не потрібно протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини подавати заяву про прийняття спадщини
  • – спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї;
  • – малолітнім, неповнолітнім, недієздатним особам, а також особам, цивільна дієздатність якої обмежена.

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

Крок 2. Отримати свідоцтво про право на спадщину після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини.

– свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщини інших спадкоємців.

– строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено.

Важливо. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства (за законом або за заповітом) та склад спадкового майна.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи, наприклад, свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин, правостановлюючі документи на спадкове майно тощо. При спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту, поданий спадкоємцем, залишається у справах нотаріуса.

  1. Що робити у випадку, якщо строк для прийняття спадщини пропущений?
  2. Спадкоємець, який з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, однак, чи буде введення карантину поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини — питання риторичне з огляду на те, що наразі як державні, так і приватні нотаріуси продовжують працювати із введенням деяких обмежень у своїй роботі, серед яких поки що немає прямого обмеження у вчиненні нотаріальних дій.
  3. Куди звернутись під час карантину, аби отримати детальну правову консультацію?
  4. – зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  5. Джерело – тут і тут.
  6. Читайте також: Громадські організації можуть скористатися електронними сервісами

Підстави для продовження строку на прийняття спадщини

Право на спадкування мають особи за законом, або особи, що визначені у заповіті.

 У випадку, якщо заповіт відсутній, визнаний недійсним, спадщину неприйнято або є відмова від спадщини за заповітом, а також якщо заповіт не охоплює все майно – то право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості. У Цивільному Кодексі України є Книга шоста, котра посвячена правовому регулюванні спадкування в Україні.

Існує 5 черг спадкування, які закріплені у статтях 1261-1265 Цивільного Кодексу України. Наступна черга спадкоємців за законом одержить право на спадкування тільки в тому випадку, якщо попередня черга відсутня, усунена від спадкування, відмовилась від спадкування, або не прийняла спадщини.

Строки на прийняття спадщини

Для того щоб прийняти спадщину Цивільний Кодекс України у 1270 статті встановив строк у шість місяців, котрий починається з часу відкриття спадщини. У 1220 статті Цивільного Кодексу визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Продовження строку на прийняття спадщини

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?У випадку, якщо спадщина вважається такою, що не прийняти у зв’язку з закінченням строку для її прийняття – цей строк можна поновити. Для цього потрібна письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину вчасно. Якщо буде наявна згода всіх спадкоємців, тоді спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Проте, що робити, коли згоду получити неможливо і інші спадкоємці чинять супротив? Закон у такому випадку стоїть на стороні особи, яка пропустила строк на прийняття спадщини.

Статус особи, що пропустила строк не прирівнюється до статусу особи, що відмовилася від спадщини.

Саме тому, у статті 1272 Цивільно Кодексу України вказано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Логічним буде питання, які причини вважати поважними. Законодавство Україне не містить переліку поважних причин, а тому суд у кожному випадку окремо оцінює поважність чи не поважність причини.

Але, до прикладу, згідно Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року виключено одну з поважних причин для прийняття спадщини.

Так, Верховний Суд України вважає, що незнання про смерть родича не є підставою для подання заяви про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Підстави для продовження строку прийняття спадщини

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

  • тривала хвороба спадкоємця;
  • умови праці, що пов’язані з тривалим закордонним відрядженням;
  • перебування на службі у складі Збройних Сил України;
  • перебування за кордоном, що пов’язане з неможливістю покинути країну перебування, до прикладу, ув’язнення.

Однозначно можна відповісти, які підстави точно не будуть вважатися поважними, у разі неприйняття спадщини у визначений законом строк:

  • юридична неграмотність та необізнаність;
  • подання заяви про прийняття спадщини не за місцем її відкриття, а за місцем проживання спадкоємця;
  • короткотривала хвороба;
  • надмірна зайнятість на роботі;
  • тяжкий матеріальний стан;
  • незнання про смерть спадкодавця.

Судова практика у справах про продовження строку на прийняття спадщини

Дізнатись про вартість

Як оформити спадщину? Інструкція-алгоритм

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

Багато людей відчувають у зв’язку з цим величезний стрес, багато хто не може або не хочуть обговорювати питання оформлення у власність майно померлого, і не завжди точно і оперативно можуть отримати важливу інформацію, можуть зробити те, що наказує буква закону у зв’язку з відкрилися спадщиною.

Цією статтею я хочу трохи полегшити, в міру своїх можливостей, вантаж тягаря, що обрушився на Ваші плечі. Незважаючи на те, що ви втратили близьку людину, життя при цьому не закінчується і залишаються справи, залишається необхідність переоформити майно на себе – на спадкоємця, саме те саме майно, яке належало померлому на момент смерті.

Хто є спадкоємцем?

Відповідно до чинного законодавства, за Цивільним Кодексом України, спадкоємцем або спадкоємцями визнаються особи, які перебували з померлим у родинних – спадкування за законом або осіб, які мають заповіт – спадкування за заповітом, у цьому випадку родинних стосунків може й не бути.

За законом спадкоємці закликаються до спадкування у порядку черговості. Черг багато, але частіше успадковують особи першої черги – діти, той с подружжя хто пережив померлого, батьки. Саме ці самі особи, в основних випадках і приймають спадщину після померлих.

Спадкоємцем за заповітом може бути вказаний будь-яка  особа.

Найголовніше, щоб у заповіті правильно були зазначені особисті дані спадкоємця, бажано щоб була дата народження, особи на яку складено заповіт, бо інакше складно визначити яка саме особа є зазначеним спадкоємцем (при збігу Прізвища ім’я та по-батькові).

Про заповіт

Багато хто вважає, що написання заповіту вирішить всі спірні питання.
Мовляв, написали на мене заповіт і все тепер буде належати тільки мені. На жаль, я, як нотаріус міста Херсона, змушений вас засмутити. Заповіт не завжди дає можливість оформити вказане майно повністю.
Навіть при наявності заповіту, Ви можете бути не одноосібним спадкоємцем.

До всього іншого, заповіт – такий правочин, який дуже може бути скасований. Досить заповідачу піти до нотаріуса, який засвідчував даний документ (або до будь-якого іншого нотаріуса, як приватного так і державного)  і написати заяву про скасування чинного заповіту або написати новий заповіт, який теж скасовує дію попереднього заповіту.

Тому особливо не сподівайтеся на даний вид документа.

Отже, ми розібралися – якщо ви є дитиною, чоловіком/дружиною або батьками померлого або у ваших руках є документ під назвою заповіт і в ньому вказані саме Ви, то Вам – пряма дорога до нотаріальної контори або до приватного нотаріуса (різниці ніякої немає, закон надає усім нотаріусам рівні права, щодо вчинення нотаріальних дій), для відкриття спадкової справи та подальшого отримання документів, що підтверджують Ваше право на майно до цього належало померлому.

Хто має право відкривати спадкову справу?

Єдина особа, що має на це законне право, яка може відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину є нотаріус.
Відкривається спадкова справу тільки один раз і тільки в одного нотаріуса.
Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини (як правило місце проживання померлого).

Отже, ми йдемо до нотаріуса відкривати спадкову справу.

Терміни відкриття спадкової справи

Ви прийшли до нотаріуса відкривати спадкову справу, а Вам кажуть що Ви пропустили строк на прийняття спадщини. Що це означає?

Відповідно до ст. 1270 ЦК України «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини»

Це означає, що Ви повинні прийняти спадщину фактично (проживати і бути зареєстрованим з померлим за однією адресою на день смерті, а також у інших випадках встановлених Цивільним кодексом), або подати нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом саме протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не після спливу шести місяців, а саме в період шести місяців від дня смерті.

Читайте также:  Як відсудити спадщину (визнання заповіту недійсним та інші підстави)

Якщо Ви не прийняли спадщину фактично чи  не подали вчасно Заяви про прийняття спадщини, то ви пропустили строк на прийняття спадщини і тоді вам пряма дорога до суду, де можна з поважних причин поновити строк на прийняття спадщини.

Ви запитаєте: «А чи можна прийняти спадщину, але при цьому не писати і не подавати Заяву?».

Так, можна, якщо спадкоємці були зареєстровані (проживали) з померлим за адресою реєстрації померлого, а, отже, фактично прийняли це саме майно в спадщину.

Наприклад: громадянин, є спадкоємцем, був зареєстрований з померлим на дату смерті в квартирі померлого, пропустив термін шість місяців (не звернувся до нотаріуса), але він вважається таким, що прийняв спадщину. До всього іншого, він не може після закінчення шестимісячного терміну відмовитися від прийнятої спадщини.

Для того щоб відмовитися від спадщини йому треба було б писати заяву про відмову, у встановлений 6-ти місячний термін, а якщо строк пропущено – йти до суду і там вже доводити, що він не користувався майном померлого, не приймав це саме майно в спадщину.

Важливо: відповідно Цивільного Кодексу України спадщина, як за законом, так і за заповітом, приймається вся повністю, без застережень. Тобто: не можна прийняти будинок у спадщину та при цьому не прийняти квартиру, або відмовитися від грошового боргу. Тобто діє правило: Або все або нічого.

Що робити у нотаріуса?
Ось Ви збираєтеся до нотаріуса.

Щоб Ваш похід був не марним і Ви не просто прогулялися, запам’ятайте, що Ви повинні взяти з собою до нотаріуса для відкриття спадкової справи:
• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• у разі наявності, – заповіт, в тому випадку якщо Ви вступаєте у спадщину за заповітом;
• документ, що підтверджує родинні відносини з спадкодавцем: свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і т.д (в тому випадку якщо Ви вступаєте у спадок за Законом);
• Довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті;
Ось основні документи для того щоб відкрити спадкову справу.

При цьому Вам необхідно буде написати Заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом. Або написати іншу Заяву, а саме, Заява про те, що Ви відмовляєтеся від спадщини, або без зазначення в користь кого, або із зазначенням конкретної особи з кола спадкоємців.

Отже, Заяву у вас прийняли, документи прийняли, справу відкрили, надали Вам витяг про реєстрацію спадкової справи.
Що робити далі?
Звичайно, оформляти спадщину.
Але можна абсолютно спокійно не займатися подальшим оформленням спадкових прав і при цьому не втратити своє право на майно.

Ви, відкривши спадкову справу, і так вже прийняли спадщину, заявивши про себе, як новий власник майна. Можливість розпорядження майном, звичайно ж, настане після повного оформлення документів (ні продати, не подарувати не зможете до тих пір поки не оформите все до кінця). Але користуватися квартирою, будинком чи автомобілем можете спокійно все своє життя.

Приклад: Оформляємо квартиру

Найбільш поширеним об’єктом наслідування в Херсоні є квартири.
Це не дивно, тому ми розповімо вам, як саме оформити спадкові права на квартиру.

Інше нерухоме майно оформляється за аналогічним сценарієм, з тією лише різницею, що деякі документи можливо необхідно буде отримати за територіальною ознакою (наприклад довідку з БТІ), тобто якщо майно у нас знаходиться в Каховці, то  довідку з БТІ доведеться отримувати в місці знаходження нерухомості.

Трохи вище згадувалося про пакет документів необхідний для відкриття спадкової справи.

До перерахованих вище документів, для оформлення спадкових прав на квартиру будуть необхідні ще документи, а саме:
• правовстановлюючі документи на майно – Свідоцтво, договір купівлі-продажу, договір дарування, договір міни, довідка про виплату паю, або будь-який інший документ, що підтверджує право власності;
• технічні документи з Бюро технічної інвентаризації БТІ (можуть знадобитися) – технічний паспорт, поверховий план, експлікація.

Після того як Ви зберете необхідні документи можна звертатися до нотаріуса, який відкривав спадкову справу та після спливу 6-ти місячного строку від дня смерті спадкодавця, отримати Свідоцтво про право на спадщину.

Раніше після отримання Свідоцтва, спадкоємцю необхідно було звертатися в Реєстраційні органи (БТІ, Відділ Держкомзему) реєструвати право власності на нерухоме майно та отримувати у підтвердження відповідні документи про реєстрацію права, але з 01.01.

2013 року нотаріус, як спеціально визначений суб’єкт самостійно реєструє право власності на об’єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав.

Ось в принципі  ті основні дії, які необхідно зробити спадкоємцю, щоб оформити спадкові права.

Все ж таки процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу, тому у будь-якому разі, якщо ви спадкоємець, зверніться до будь-якого нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті та вступіть у спадок.

Отримати розгорнуту консультацію нотаріуса у місті Херсоні можна у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун Олександра Олександровича, в робочі дні за адресою місця розташування офісу нотаріуса: м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд.26 на перехресті  з провулком Готельний, буд. 9. Зателефонувати нотаріусу в Херсоні можна за телефонами: (0552) – 39-70-05, мобільний: (095) – 277-08-00

Телефони:
міський (landline): +38 -(0552)-39-70-05


мобільні (gsm): +38 (095)-277-08-00,


email:

Графік роботи: Робочі дні з 9 до 17 години, у вихідні за попередньою домовленістю

Єдиний номер для telegram, whatsapp,viber: +38-095-277-08-00

Місцерозташування офісу: м.Херсон, вул. Пилипа Орлика, 18 (вхід з провулку Готельний, 9)

Нотаріус у Херсоні

Поділ земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній (частковій) власності осіб, подальша державна реєстрація новостворених земельних ділянок, отриманих у результаті поділу. Алгоритм 2020

Telegram канал “Про Нотаріат”

Створення та реєстрація сімейного фермерського господарства

Публічна оферта на здійснення нотаріусом платежів від імені клієнта

Реєстрація ФОП та ТОВ у Херсоні

Згода на виїзд дитини за кордон у Херсоні

Інформаційна безпека нотаріального офісу

Купуємо нерухомість в Херсоні, чи потрібна перевірка?

Посвідчення аграрних розписок у Херсоні та Херсонській області

Нотаріальний переклад документів в Херсоні

Архіви публікацій Обрати місяць Лютий 2020 Листопад 2019 Червень 2019 Травень 2019 Квітень 2019 Жовтень 2018 Червень 2017 Лютий 2017 Жовтень 2016 Серпень 2016 Липень 2016 Травень 2016 Березень 2016 Лютий 2016 Січень 2016 Грудень 2015 Листопад 2015 Жовтень 2015 Вересень 2015 Липень 2015 Квітень 2015 Березень 2015 Лютий 2015 Січень 2015 Грудень 2014 Листопад 2014 Вересень 2014 Серпень 2014 Липень 2014 Червень 2014 Травень 2014 Квітень 2014 Березень 2014 Лютий 2014 Січень 2014 Вересень 2013 Січень 2013

Поважні причини пропущення строку для прийняття спадщини

Достатньо велика кількість громадян України, які зіткаються з юридичними проблемами при прийнятті спадщини вимушені страждати через власну юридичну необізнаність та складність бюрократичної системи нашої держави.

У повсякденному житті більшість законослухняних людей не мають проблем з юридичним оформленням своїх прав та захисті інтересів, а тим більше після смерті близького родича далеко не кожен згадає про необхідність звернутися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, хоча і закон виділяє для цього аж цілих шість місяців з моменту смерті спадкодавця.

Аналізуйте судовий акт: Постійне проживання закордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС № 592/9058/17-ц від 06.06.2018)

З цього виникає логічне питання: «Чи є юридична необізнаність правовою підставою для поновлення строку для прийняття спадщини?».

  • За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
  • Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
  • Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
  • Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

  1. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
  2. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
  3. Між тим у пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 міститься роз'яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини:
  4. 1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
  5. 2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;
  6. 3) похилий вік;
  7. 4) непрацездатність;
  8. 5) незнання про існування заповіту;
  9. 6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
  10. 7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
  11. 8) несприятливі погодні умови.

При цьому зазначаємо, що судова практика виходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, то у заяві, в обов’язковому порядку, необхідно порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).

Автор консультації: Шемет Ігор Олегович

Аналізуйте судовий акт: Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть того, то підстави для додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (спр. № 712/656/15-ц, 12.02.18)

Читайте также:  Як швидко розлучитися, ящо є діти, якщо немає дітей?

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ПРОПУЩЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Цивільним законодавством визначено наслідки, які виникають для спадкоємця у випадку пропущення ним строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.

1270 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Це стосується того спадкоємця, який не перелічений серед осіб, що за законом (ст.

1268 ЦК) вважаються такими, що прийняли спадщину.

Якщо спадщину не прийняв спадкоємець за заповітом, застосовується норма ч. 1 ст. 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну (п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», далі — постанова № 7).

У випадку неприйняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК до спадкування закликаються спадкоємці за законом.

Якщо ж спадщину не прийняв спадкоємець за законом, спадкують інші спадкоємці за законом однієї з ним черги, а за їх відсутності — спадкоємці подальших черг (ч. 2 ст. 1258 ЦК).

У разі неприйняття спадщини і спадкоємцями за заповітом, і спадкоємцями за законом, спадщина визнається відумерлою (ст. 1277 ЦК).

Норма ч. 1 ст. 1272 ЦК передбачає, що спадкоємець, який не подав протягом установленого строку заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. Водночас не передбачається вчинення будь-яких дій з боку такого спадкоємця, включаючи подання заяв. Тобто неприйняття спадщини є наслідком бездіяльності спадкоємця.

У нотаріальній практиці сформувався такий підхід: якщо спадкоємець не висловив бажання прийняти спадщину, то доцільно отримати від нього заяву про те, що йому відомо про відкриття спадщини, строк для її прийняття він пропустив і звертатися до суду за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини він не буде[1].

На нашу думку, запропонований підхід є хибним і суперечить закону. Адже згідно із законом (ч. 1 ст. 1272 ЦК) ця особа є такою, що не прийняла спадщину, подання будь-якої заяви з її боку не вимагається.

Крім того, при прийнятті до спадкової справи такої заяви нотаріус фактично посвідчує відмову особи від спадщини, чого він не вправі робити після спливу встановлених законом строків.

Вказівка, що заявник не буде звертатися до суду для надання додаткового строку взагалі є неправомірною, оскільки містить ознаки відмови від права на звернення до суду, що суперечить ст. 55 Конституції України. Прямо із цього приводу зазначено у ст.

3 ЦПК України, що відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Таким чином, від такої практики слід відмовитись. До того ж навіть якщо особа й підписала таку заяву, її наявність не буде перешкодою до її звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.

Стаття 1272 ЦК визначає два способи дій спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини реалізувати свої права:

за згодою усіх спадкоємців, що прий­няли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК);

подати заяву про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

Перший спосіб передбачає прийняття спадщини за згодою всіх спадкоємців, які її прий­няли. Згода оформлюється спільною заявою спадкоємців нотаріусу, причому підписи спадкоємців повинні бути засвідчені нотаріально. Не виключається подання (надіслання) заяви про надання згоди кожним зі спадкоємців окремо.

[1]    Узагальнення практики видачі свідоцтв про право на спадщину за наслідками комплексних та цільових перевірок роботи державних нотаріальних контор області від 25.09.2006 р.: підготовлено відділом нотаріату Кіровоградського обласного управління юстиції // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2006. – № 6. – С. 148–153.

Олег Печений отримати повну версію статті

←назад

Загальні засади прийняття та оформлення спадщини

На сьогоднішній день є дуже актуальними питання, які стосуються прийняття спадщини та процедури її оформлення. До Міністерства юстиції надходять численні звернення громадян, у яких останні все частіше і частіше бажають отримати відповіді на питання, що стосуються реалізації їх спадкових прав.

Така зацікавленість громадян є важливою, адже дійсно, особи, які мають право бути спадкоємцями та бажають прийняти спадщину повинні бути юридично обізнаними, знати та дотримуватися норм чинного законодавства, що регулює коло порушених питань.

У зв’язку з цим хотілося б якомога ширше висвітлити порушену тему, охопивши, зокрема, такі сфери як порядок та строки прийняття спадщини, її нотаріальне оформлення, державна реєстрація, а також оподаткування спадщини.

В першу чергу хотілося б наголосити на тому, що основним нормативно-правовим актом, що містить загальні положення про спадкове право є Цивільний кодекс України.

Також, спадкові питання регулюються, зокрема, Законом України „Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882.

Враховуючи положення цих нормативно-правових актів слід зазначити, що прийняття спадщини залежить виключно від волі спадкоємця. Спадкоємець за заповітом чи за законом завжди має вибір і на власний розсуд вирішує приймати йому спадщину чи ні.

У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Так, не можна прийняти лише якусь частину майна, що входить до складу спадщини, а від іншої частини відмовитися взагалі чи прийняти її під якоюсь умовою. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

У разі відмови спадкоємця від прийняття спадщини, хотілося б наголосити на тому, що останній має право відмовитися від спадщини взагалі або зробити це на користь інших осіб.

Водночас, слід мати на увазі, що відмова від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом не позбавляє його права на спадкування за законом.

Спосіб, у який особи, що бажають прийняти спадщину, можуть реалізувати своє право, буде залежати від місця їх постійного проживання.

Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

У тому разі, якщо спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, він має подати до нотаріальної контори відповідну заяву про її прийняття.

В свою чергу не позбавляється права подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини також і спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.

Слід відмітити, що на відміну від діючого Цивільного кодексу України, згідно норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який на сьогодні втратив чинність, для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, без подання відповідної заяви до нотаріальної контори, проживання зі спадкодавцем на момент його смерті не було обов’язковим. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Доказами такого фактичного вступу, також, могла бути, наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім’я померлого, іменних цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, державних актів про право власності на землю, відповідних квитанцій, зокрема, про оплату житлово-комунальних послуг, обов’язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім’я померлого.

Заява про прийняття спадщини чи заява про відмову від неї, подається особисто спадкоємцем до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Якщо заява про прийняття спадщини надсилається поштою, на ній повинна бути нотаріально засвідчена справжність підпису спадкоємця.

У тому випадку коли поштою надійшла заява, на якій справжність підпису не засвідчена, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Також, слід звернути увагу, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право на її відкликання. Таке відкликання може бути вчинене протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється загальний строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.

Якщо у особи виникнення права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, то строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За загальним правилом спадкоємець, який протягом шестимісячного строку, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. Разом з тим законодавством передбачені випадки, коли строк на прийняття спадщини може бути продовжений.

  • Так, особи, які виявили бажання прийняти спадщину після спливу строку встановленого для її прийняття, матимуть на це право, якщо отримають письмову згоду всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.
  • Крім того, додатковий строк, достатній для прийняття спадщини, може бути визначений в судовому порядку, за умови, якщо спадкоємець не прийняв спадщину вчасно з поважних причин.
  • Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини.
  • При цьому слід мати на увазі, що вищезазначена категорія осіб має можливість скористатися правом на відмову від спадщини лише за певних умов передбачених законодавством.

Так, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років — за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Також, лише з дозволу органу опіки та піклування можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, батьки (усиновлювачі), опікун.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.

  1. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
  2. При висвітленні питань, які стосуються оформлення прав на спадщину, хотілося б звернути увагу на ті випадки, коли спадкується нерухоме майно.
  3. Так, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
  4. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
  5. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
  6. Окрім того, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна.
  7. На сьогоднішній день, таку реєстрацію здійснюють бюро технічної інвентаризації, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445.
  8. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, здійснюється нотаріусом після отримання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони чи арешту цього майна.
  9. Крім правовстановлювальних документів на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), необхідним є надання нотаріусу витягу з Реєстру прав власності, а в місцях де інвентаризація не проводилась, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування в якій зазначається власник нерухомого майна та викладаються характеристики нерухомого майна.
  10. Згідно із вищевказаним Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, витяг з Реєстру прав для оформлення спадщини видається спадкоємцям згідно з письмовим запитом нотаріуса.
Читайте также:  Исковое заявление – основные ошибки при составлении

Слід відмітити, що видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт.

Порядок та методика проведення технічної інвентаризації нерухомого майна всіх форм власності визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001року № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001року за № 582/5773.

Водночас, необхідно звернути увагу також на те, що на практиці є непоодинокими випадки, коли особа за життя володіла майном, але з тих чи інших причин не мала відповідних правовстановлювальних документів на нього.

Оскільки у власність спадкоємця може перейти лише майно, яке належало спадкодавцю на праві власності, слід зазначити, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Хотілося б зазначити кілька слів з приводу оплати деяких етапів процедури оформлення спадщини, адже громадяни, які мають право бути спадкоємцями та виявили бажання стати власниками майна, що ввійшло до складу спадщини, повинні, також, сплатити певні кошти.

Такими коштами, зокрема, є державне мито за видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, кошти за отримання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, плата за проведення інвентаризації нерухомого майна, за оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав тощо.

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси, згідно із Законом України „Про нотаріат”, справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Розміри ставок державного мита, що справляється за вчинення нотаріальних дій, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”.

Так, зокрема, за видачу свідоцтва про право на спадщину одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та іншим спадкоємцям розмір державного мита на даний час становить 0,5 відсотка суми спадщини.

Що ж стосується розміру державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) то він становить 0,1 відсотка суми спадщини, якщо видається одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та 0,5 відсотка – за видачу іншим спадкоємцям.

  • Разом з тим, хотілося б наголосити на тому, що вищевказаним Декретом передбачена можливість отримання пільг при сплаті державного мита та встановлені категорії громадян, які мають право на такі пільги.
  • Тарифи за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлені наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2002 року № 83/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2002 року за № 775/7063.
  • Згідно із цим наказом, з 1 жовтня 2002 року за надання витягів з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлені такі тарифи:
  • — за надання витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно – 1,5 (півтора) неоподаткованого мінімуму доходу громадян з урахуванням ПДВ;
  • — за надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно – 1,5 (півтора) неоподаткованого мінімуму доходу громадян з урахуванням ПДВ.
  • Розмір плати, яка справляється за інвентаризацію нерухомого майна, за оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”, встановлюється відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
  • Спадкоємець, який отримав та належним чином оформив право власності, зокрема, на об’єкти нерухомого майна, окрім всього вищезазначеного, повинен також, сплатити податок за дохід, який він отримав внаслідок прийняття спадщини.

Правила такого оподаткування визначені Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно до положень цього Закону будь-які об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, та за ставкою податку, яка становить 5 відсотків — при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Для цілей цього Закону членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

  1. Провідний спеціаліст відділу цивільного законодавства та реформування відносин власності Департаменту цивільного законодавства та підприємництва
  2. Юрченко Тетяна Володимирівна

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття? — Law firm "Viktor Reshetov & Partners"

Трапляються ситуації, коли спадкоємець з якихось причин не встигає заявити свої права на спадщину (прийняти спадщину) у відведений законом термін.

Як відомо строк для прийняття спадищини становить шість місяців.

Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця. З цього моменту починає рахуватись строк на прийняття спадщини. Для того, щоб спадкоємець зміг отримати спадщину, йому потрібно подати до нотаріуса заяву на прийняття спадщини.

  • Що робити, якщо пропущено строк для прийняття спадщини?
  • Етап №1 Пересвідчитись, що ви дійсно пропустили строк.
  • Прийняття спадщини відбувається не тільки у спосіб подання заяви до нотаріуса.
  • В яких випадках спадкоємець вважається таким, що вчасно прийняв спадщину, навіть якщо не подав заяву нотаріусу протягом шести місяців:
  1. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на момент його смерті. Зазначений факт, повинен підтверджуватись пропискою (реєстрацією місця проживання). 
  2. Якщо спадкоємець на момент смерті спадкодавця є малолітньою, неповнолітньою, недієздатною особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена. Такі спадкоємці автоматично приймають спадщину. Не важливо чи вони проживали разом із спадкодавцем. 
  3. Якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року. В цьому випадку спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у права управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця. Доказами такого вступу в управління та володіння спадковим майном можуть бути: квитанції про оплату комунальних послуг та податків з майна спадкодавця, наявність ощадної книжки, акцій, техпаспорту на автомобіль, державний акт на право власності на землю, обробка земельної ділянки, ремонту будинку, підведення газо- водопостачання, тощо.

Також є спеціальне правило для тих спадкоємців, які можуть отримати спадщину у разі відмови від прийняття або неприйняття спадщини іншими спадкоємцями.

Таке правило існує, наприклад, для спадкоємців другої та наступних черг спадкування за законом. Для таких спадкоємців  встановлені інші строки для прийняття спадщини. Закон продовжує таким спадкоємцям строк на прийняття на три місяці. Ці три місяці починають відлік з моменту неприйняття спадкоємцями попередніх черг спадщини або відмови від її прийняття.

У всіх цих випадках вам потрібно просто звернутись до нотаріуса та повідомити про ці обставини. Нотаріус підкаже, які документи необхідно представити, щоб підтвердити факт прийняття вами спадщини вчасно.

Якщо ви сумніваєтесь в упередженості нотаріуса або в тому, що у вас є зазначені вище підстави вважатись такими, що ви прийняли спадщину вчасно, тоді звичайно краще попередньо проконсультуватись із нашими адвокатами та юристами.

Часто буває так, що спадкоємці подають заяви про прийняття спадщини до знайомого приватного або державного нотаріуса.

Пам'ятайте, що всі подані вами нотаріусу документи і навіть повідомлене нотаріусу усно, може бути використано проти вас у суді, у разі оскарження іншими спадкоємцями факту прийняття вами спадщини. Майже у всіх судових справах такого роду суди витребовують усю спадкову справу.

  1. Етап № 2 Спробувати домовитись із спадкоємцями, які вчасно прийняли спадщину.
  2. Якщо інші спадкоємці погодяться на прийняття вами спадщини навіть у випадку прострочення строку, тоді ви також зможете прийняти спадщину разом з іншими спадкоємцями.
  3. Етап № 3 Отримання додаткового строку для прийняття спадщини через суд.
  4. Якщо пропустили строк для прийняття спадщини.
  5. Буває так, що спадкоємець пропустив цей строк з поважної причини.
  6. В такому випадку, спадкоємцю потрібно звернутись в суд для встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
  7. Поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини вважаються:

1. Незнання спадкоємцем про наявність заповіту.

В судовій практиці називаються також інші причини:

  1. хвороба спадкоємців, яка тривала довгий період часу;
  2. велика відстань між знаходженням спадкового майна та постійним місцем проживання спадкоємців;
  3. завантаженість на роботі; тривалі відрядження, в тому числі закордонні;
  4. строкова служба спадкоємців у складі Збройних Сил України.

Але ці причини, як і інші можуть бути визнані поважними лише у разі, якщо вони є непереборними, об’єктивними та істотними труднощами, в рeзультатi дії яких особа не змогла скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлений термін.

Такі обставини необхідно доводити беззаперечними доказами.

Наприклад, тривалі закордонні відрядження можуть бути поважними причинами, якщо спадкоємець працював на станції Південного Полюсу, де відсутні будь-які засоби поштового зв'язку та можливість нотаріального оформлення заяви про прийняття спадщини.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, відсутність усіх документів для прийняття спадщини тощо.

Поновлення та отримання додатково строку прийняття спадщини — це непросте завдання. Наразі суди доволі суворо підходять до цього питання. В більшості випадках заявникам відмовляють в задоволенні таких позовних заяв.  Тому дуже важливо обрати досвідченого адвоката в цьому питанні.

Що робити, якщо інші спадкоємці вже прийняли та оформили спадщину на себе?

Якщо ви зможете домовитись із іншими спадкоємцями, тоді все можна вирішити у відповідного нотаріуса. В цьому випадку нотаріус прийме від вас заяву за згодою інших спадкоємців, анулює видані свідоцтва і здійснить перерозподіл спадщини.

Якщо у вас виникли питання або вам потрібна допомога для отримання спадщини після спливу строку з поважних причин – звертайтесь, наші адвокати нададуть вам потрібну допомогу.

Наші офіси розташовані в Києві, Чернівцях, Львові та Івану-Франківську. Також можемо проконсультувати в онлайн режимі або телефоном. Звертайтесь.

  • Читайте також:
  • Прийняття спадщини нерезидентом або іноземцем в Україні.
  • Загальні положення щодо спадкування в Україні.
Ссылка на основную публикацию