Як оскаржити заповіт: 4 підстави для судового позову

Як оскаржити заповіт: 4 підстави для судового позовуПрактично кожна людина рано чи пізно стикається з питанням спадкування майна. Як відомо, спадкування може здійснюватися за законом і за заповітом. На жаль, правовий інститут заповіту в Україні не користується такою шаленою популярністю, як у більшості європейських держав. За останніми статистичними даними лише 20% українців складають заповіти – це переважно люди, які бояться, що їхнє майно залишиться державі або особи, які в своєму житті вже мали проблеми зі спадкуванням за законом. Незважаючи на, здавалось би, незначну кількість заповітів, однією з найчисленніших категорій судових спорів про спадкування є справи щодо визнання заповіту недійсним. Близько 60% позовів про оскарження заповіту подають близькі та далекі родичі, діти від попередніх шлюбів, які виявляються обділеними спадкодавцем. Переважна більшість проблем із визнанням заповіту недійсним виникає саме через незнання окремих особливостей правого механізму спадкування за заповітом.
Законодавством встановлено два види недійсності заповіту – нікчемний та оскаржуваний.

Нікчемні заповіти

Нікчемний заповіт – це заповіт, що не створює юридичних наслідків, не підлягає виконанню і не потребує визнання його недійсним судом. Тобто немає необхідності оскаржувати такий заповіт в суді, оскільки він є недійсним в силу прямої вказівки на це в законі.
Заповіт є нікчемним, якщо він:

  • складений особою, яка не мала на це права. Наприклад, людиною, яка була визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною у зв’язку з психічним розладом чи зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо; малолітньою чи неповнолітньою особою; представником від імені заповідача.
  • складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Наприклад, не підписаний заповіт, заповіт без зазначення місця та часу його складання, усний або не посвідчений нотаріусом чи іншою уповноваженою законом особою заповіт.

Оскаржувані заповіти

На відміну від нікчемного заповіту недійсність оскаржуваного заповіту встановлюється у судовому порядку. За загальним правилом заповіт може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Це означає що:

  • заповіт складено у момент, коли особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення такого психічного стану особи в момент складання нею заповіту обов’язковим є проведення посмертної судово-психіатричної експертизи (іноді – ще й почеркознавчої експертизи). Висновок такої експертизи є вагомим доказом, проте не тягне за собою «автоматичного» визнання заповіту недійсним, оскільки рішення приймається судом із врахуванням всіх наявних доказів в сукупності.
  • заповіт складено особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку іншої особи.

Врахуйте, що окрім загальних підстав недійсності існує ще один можливий шлях оскарження заповіту – наявність недостойних спадкоємців.

З переліку спадкоємців виключаються особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя; особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни чи скасувати його і таким чином сприяли виникненню права на спадкування у них самих або збільшенню їхньої частки у спадщині.
Недійсним може бути визнаний як весь заповіт, так і його частина (окреме розпорядження), при цьому недійсність окремого розпорядження з заповіту не тягне за собою недійсності іншої його частини.

Хто може оскаржити

Заповіт може бути оскаржений і визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи. Законодавець прямо не встановлює, хто відноситься до цієї категорії, проте як свідчить судова практика заінтересованою особою може бути виключно особа, чиї спадкові права порушені у зв’язку із укладанням заповіту.

Це можу бути спадкоємець за законом (діти померлої особи, її чоловік чи дружина, батьки, інші родичі, передбачені цивільним законодавством), спадкоємець за іншим заповітом (будь-яка особа, яка була визначена спадкоємцем в інших заповітах), відказоодержувач (особа, на користь якої здійснено заповідальний відказ).

Строк оскарження

Юридичні наслідки заповіту настають лише після смерті особи, яка склала заповіт. А тому оскаржити заповіт можна лише після смерті заповідача. Для оскарження заповіту застосовується загальний строк позовної давності – 3  роки з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Наслідки оскарження

Недійсний заповіт не має юридичної сили і не призводить до настання юридичних наслідків. У випадку визнання заповіту недійсним, спадкування відбувається за законом на загальних підставах. Проте якщо заповітів було декілька, у разі оскарження останнього, юридичну силу набуває попередньо складений заповіт.

Як уникнути оскарження при складанні заповіту

Якщо ви маєте намір скласти заповіт і хочете у майбутньому мінімізувати можливість його оскарження вашими родичами і близькими, врахуйте декілька порад:

  • Приділіть особливу увагу дотриманню вимог до форми заповіту і порядку його складання. Для цього зверніться за допомогою до кваліфікованого юриста.
  • За декілька днів до складання заповіту доцільно взяти довідки з лікарні про те, що ви не перебуваєте на обліку в психоневрологічному диспансері, не страждаєте психіатричними захворюваннями. Не буде зайвою також виписка з вашої амбулаторної картки, у якій наявні записи терапевта про те, що ви не маєте скарг на здоров’я, почуваєтесь добре, усі ваші медичні показники в межах вікових норм. У такій виписці важливим буде вказівка терапевта на те, що лікарських препаратів, які впливають на здатність усвідомлювати значення своїх дій і можливість керувати ними вам не призначено і що з ваших слів як пацієнта, ви їх не вживаєте протягом останніх двох місяців. Не полінуйтесь до такої виписки також додати результати ваших останніх аналізів.
  • Залучіть двох свідків, для того, щоб вони були присутні у нотаріуса в момент складання заповіту. Як варіант – свідком міг би бути психіатр за професією.
  • При виборі нотаріуса, який буде посвідчувати заповіт, надайте перевагу тим, які ведуть відеозйомку. Зазвичай, нотаріуси, як і ви, зацікавлені в тому, щоб засвідчені ними заповіти не були оскаржені, тому деякі з них ведуть відеозйомку процесу написання і посвідчення заповіту. Наявність відеозапису в подальшому може допомогти в обґрунтуванні того, що ви були повністю дієздатними у цей момент.
  • У випадку неможливості звернутися до нотаріусу для посвідчення заповіту, врахуйте особливості посвідчення заповіту уповноваженими особами. Такими уповноваженими особами у певних випадках можуть виступати головний лікар, начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів, капітан морського судна, начальник пошукової експедиції, командир військової частини, начальник установи виконання покарань, начальник слідчого ізолятора. При посвідченні заповіту уповноваженими особами обов’язково залучаються не менше двох свідків.

Чи реально оскаржити заповіт? Така можливість існує. Але це складна і довготривала справа, результат її розгляду в суді може бути непередбачуваним.

Існує безліч нюансів, сукупність яких у різних видах може призвести як до несподіваного виграшу та визнання заповіту недійсним, так і до ще більш несподіваного програшу.

Тому, якщо ви твердо впевнені, що справедливість на вашому боці і у вас є хоча б якісь докази вашої правоти,  залучіться підтримкою професійного адвоката з багатим досвідом ведення спадкових справ і відстоюйте свої законні права спадкоємця.

  • Бєлікова Анастасія
  • помічник адвоката – партнера практики
  • судового представництва
  • АО «Бачинський та партнери»
  • Наталії Жеманової
  •  ]]>

Як оскаржити заповіт

Як оскаржити заповіт: 4 підстави для судового позову

Версія на російській мові

Чи можна оскаржити заповіт?

В Україні встановлено пріорітет заповіту. Спадкодавець вправі заповісти дім, квартиру або інше майно будь-якій особі, незалежно від родинних зв’язків. Часто близькі родичі, залишаються ні з чим, і причиною цьому непоодиноко буває шахрайство та фальсифікація документів.

Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши відповідну позовну заяву до районного суду.

Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача.

Хто може оспорити заповіт

  • Позивачами у  досліджуваної категорії спорів є спадкоємці за законом, які усунені від спадкування змістом заповіту і які закликатимуться до спадкування у разі визнання його недійсним.
  • Відповідачами виступають спадкоємці, на користь яких складено заповіт.
  • У цивільних справах, пов’язаних з вирішенням спорів про недійсність заповітів, державні нотаріальні контори або приватні нотаріуси залучаються як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги неправомірними діями нотаріуса.

У яких випадках можна оскаржити заповіт

Заповіт є недійсним в разі:

1). Складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою.

2). Складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення.

3) При складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Якими доказами встановлюють недійсність заповіту

Часто доказом у цій категорії справ, для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту, буде висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, яку призначає суд за клопотанням однієї із сторін – учасників процесу. В окремих випадках судом також призначається почеркознавча експертиза.

  1. Доказами також будуть різноманітні письмові документи, покази свідків тощо.
  2. У разі встановлення недійсності заповіту, спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах
  3. Закон не передбачає можливості внесення змін до змісту заповіту після відкриття спадщини, оскільки таким чином змінюється воля спадкодавця, що є неприпустимим.
Читайте также:  Процедура расторжения брака или развод в суде

Коли заповіт не визнають недійсним

Заповіт як односторонній правочин не може бути визнаний судом недійсним у зв’язку із його складенням під впливом обману. Як підстава для визнання недійсним заповіту не може застосовуватися й ст.

 233 ЦК, якою визначено недійсність правочину, вчиненого особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Хоча існують протилежні думки, тому потрібно підходити до кожної ситуації індивідуально.

Мінімальні порушення процедури посвідчення заповітів не можуть визнаватися підставою для недійсності цього правочину. Зокрема, посилання на порушення таємниці заповіту само по собі не може бути підставою для визнання заповіту недійсним, якщо він складений відповідно до волевиявлення спадкодавця.

  • Крім того, несвоєчасне внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру аналогічно не може визнаватися підставою для недійсності правочину. 
  • Описки та інші незначні порушення складення, підписання заповіту не  тягнуть його недійсність, якщо судом встановлено, що вони не впливають на вільне волевиявлення заповідача.
  • Відсутність у  тексті заповіту напису, що він складався та посвідчувався поза приміщенням нотаріальної контори, виконкому місцевої ради, але в межах нотаріального округу, не є істотною підставою для  визнання заповіту недійсним, якщо судом буде встановлено, що форма заповіту відповідає вимогам закону і волевиявлення заповідача було вільним.
  • Та обставина, що в тексті заповіту не вказано про його посвідчення за межами приміщення нотаріальної контори, виконкому місцевої ради, не  є істотною в  такій мірі, що  тягне визнання заповіту недійсним у цілому.
  • При цьому, заповіт, посвідчений нотаріусом за межами свого нотаріального округу, є недійсним.
  • У судовій практиці зустрічаються випадки визнання недійсними заповітів, посвідчених хоча і за участю свідків, проте із встановленими порушеннями порядку посвідчення. 

Строк оскарження заповіту

До вимог про визнання заповіту недійсним застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у 3 роки.

Потрібна консультація адвоката? Не зволікайте з вирішенням проблеми –  записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51.Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше інформації про оформлення спадщини читайте тут

Переглядів: 4209

Як оформити заповіт в Україні? Як оскаржити заповіт? Поради юристів Bistrozaim.ua

У наш час дуже часто можна почути історії про те, що цілком доброзичливі родичі перетворюються на запеклих ворогів після смерті одного з заможних членів сім'ї. І чим більше заможним була людина, тим більше проблем приносять його гроші всьому сімейству. 

Як оскаржити заповіт: 4 підстави для судового позову

Кожен хоче отримати своє, а іноді — і чуже. Якщо немає документально оформленою волі покійного, то в справу йдуть найхитріші і неприємні шляху отримання спадщини. Але якщо вона заздалегідь зафіксована і підтверджена, це вирішує все, ну або майже все.

Як скласти і оформити заповіт

Заповіт — це законний документ, в якому зафіксовано нотаріально завірене побажання людини з розподілу його рухомого і нерухомого майна у разі його відходу в інший світ. На відміну від дарчим, він починає діяти з моменту офіційної констатації смерті. Існує спадкування за законом і за заповітом.

Заповіт в Україні – які типи існують?

1. Відкрите — коли людина у відкритому вигляді запевняє папір у нотаріуса і не приховує її вмісту;

2. Закрите — коли про вміст дізнаються тільки під час офіційного відкриття конверта з папером, після смерті заявника;

3. Згода двох подружжя — коли двоє людей розпоряджаються спільні м майном на користь третьої особи. У будь-який момент другий з подружжя може відмовитися від такої «угоди» і зафіксувати свою відмову у нотаріуса;

4. Оформлення заповіту в Україні з умовою — коли в спадок можна вступити тільки в разі виконання умови, прописаного автором.

Зміст і оформлення заповіту

Як транслює цивільний кодекс України (спадщина), є перелік даних, які фіксуються в обов'язковому порядку — це час і місце створення акту, прізвище-ім'я-по батькові, координати народження заявника, а також його вказівки щодо розподілу майнових одиниць між нащадками.

Так як написати заповіт — це означає проявити свою волю, то можна вказати побажання за місцем поховання, особливості ритуального процесу або список запрошених гостей. Також існуючи т можливість зобов'язати одержувача спадщини продовжувати благодійну діяльність або утриманні е осіб, які раніше користувалися цією послугою від недавно померлого.

Вміст не повинно порушувати волі українського громадянина і законодавство, інакше його пункти будуть визнані пріоритетними по відношенню до тексту. Ось як скласти заповіт правильно.

Які вимоги до заповідача?

• Людина, старше 18 років;

• дієздатний;

• якщо автор призна н недієздатним, то повинні бути запрошені люди, які мають право поставити підпис замість нього (не ті, які вказуються наследство держателямі). Нотаріус повинен внести інформацію про представників і пояснити причину, чому заявник не зміг розписатися власноручно.

Як оформити заповіт і що для цього потрібно?

  • • Особисто присутній завіщатель (в ситуації визначення повної його недієздатності, представники);
  • • Медсправка про стан здоров'я заявника — для тих випадків, коли він знаходиться в пенсійному статус або на лікуванні в медичному закладі;
  • • Свідки (не менше двох — їх данні теж будуть відображені);
  • • Нотаріус з ліцензією на ведення відповідної діяльності;
  • • Набір документів, що підтверджують особу заповідача, свідків і спадкоємців: ідентифікаційний код + для українців — звичайний цивільний паспорт, для іноземців — дипломатичний, іноземний або службовий паспорт, посвідка на проживання.
  • Так як оформити заповіт в Україні — не кінцевий процес, папери, що підтверджують право власності на спадкове майно, НЕ потрібні.

Як перевірити, чи є заповіт (Україна)?

Це зробити зовсім не складно, тому що кожний документ з волею померлого обов'язково декларується в Спадковому реєстрі. Тому, будь-який з потенційних спадкоємців, маючи при собі свідоцтво про смерть, може подати відповідний запит в будь-яку нотаріальну контору. Вартість такої послуги — 51 грн.

Як оформити заповіт на квартиру?

  1. Воно має ті ж особливості процедури створення, що і інші типи подібних паперів. Покроковий алгоритм дій, як оформити заповіт на квартиру:
  2. 1.

    Підготовка необхідних документів заявника і спадкоємців: код платника податків, паспорт (аналог паспорта), додаткові довідки (при необхідності);

  3. 2. Звернення до нотаріальної компанію державного або приватного зразка;
  4. 3.

    Вибір типу документа;

4. З залишення тексту на заповіт на квартиру (Україна), вказуються всі вищеописані вимоги. 

  • Повинна бути вказана така інформація:
  • • ПІБ власника нерухомості;
  • • Дата і місце його народження;
  • • Повні дані з паспорта;
  • • ПІБ і повні паспортні дані спадкоємців;
  • • Опис нерухомого об'єкта;
  • • Час і локація здійснення угоди.
  • 5. Скріплення підписом (власника майна або його представниками);

6. Засвідчення печаткою нотаріуса, передача одного примірника спадкоємцям.

Ось як оформити заповіт на квартиру в Україні. Під час складання текстової частини потрібно бути особливо уважними, якщо є кілька законних спадкоємців. Це допоможе виключити оспорювання заповіту, наступні суди і неприємні з'ясування.

Скільки коштує оформлення заповіту?

Є два шляхи вирішення питання (від цього залежить вартість оформлення заповіту): офіційне звернення щодо ня і робота з приватником.

У першому випадку, вартість оформлення заповіту у державного нотаріуса становитиме 0,05 безподаткових мінімумів доходів громадян, це близько 0,85 грн. (кажуть, що в реальності це все-таки 200-300 грн.

) При цьому, від оплати звільнені зазначені категорії громадян: хто переписує все на користь держави, інваліди 1-2 груп, постраждалі від Чорнобильської катастрофи та інваліди війни.

Приватний нотаріус самостійно встановлює, скільки коштує заповіт, і, звичайно, ціна набагато вище, ніж в першому варіанті. Але є і свої плюси: індивідуальний підхід і відсутність великих черг.

На початок 2019 року вартість становить від 200 до 600 гривень, з урахуванням різниці цінової політики в різних регіонах країни.

Якщо говорити про комплексні у слуги юридичних контор на оформлення спадщини, вартість на їх сайтах вказується ціна в розмірах від 3000 до 3500 гривень.

Чи можна оскаржити заповіт?

Так можна. Хто може заперечити заповіт? Подають в суд для відновлення справедливості можуть тільки ті учасники процесу, які безпосередньо постраждали від описаних пунктів. Найчастіше, до таких заходів вдаються спадкоємці, яких позбавили їх частини успадкованого майна, належних їм за законом або в ситуаціях з повторними пере заповітами, виключивши пункти первинного бажання померлого.

  1. В рамках цієї теми, юридичні документи поділяються на два типи:
  2. • Нікчемні — які апріорі недійсні:
  3. • Заповідач не володів повною цивільною дієздатністю під час під писання акта;
  4. • Фігурірует майно, яке описано в спадковому договорі;
  5. • Порушені положення українського законодавства в процесі запевнення уповноваженою особою;
  6. • Засвідчення відбува��ося за відсутності належного кіль кості свідків.
  7. • Оспорювані — всі інші, які можуть бути оскаржені в суді.
  8. Головним порушенням в процесі в сучасній юридичній практиці відзначається тиск і обмеження можливості виявляти свою волю заповідачем.

Які дії потрібно зробити, щоб оскаржити?

  • Для початку, варто добре проаналізувати, чи можна в суді довести хоча б один з факторів, що впливають на волевиявлення заповідача. І якщо шанс все-таки є, то варто діяти наступним чином:
  • • Зібрати необхідний пакет документів (посмертна експертиза, медичні довідки та висновки, засвідчують особу і зв'язок з заповідачем);
  • • Зібрати доказову базу з конкретними фактами і доказами (аудіо записи, відео файли, рукописні записи, свідоцтва знайомих або рідних);
  • • Найняти хорошого адвоката і отримати у нього консультацію на предмет поточної ситуації;
  • • Подати позов до суду, брати участь в судових засіданнях і отримувати відповідне рішення найвищого судового органу.

Загальний термін давності подання позову становить 3 роки. У рідкісних випадках цей часовий період дозволяють продовжити.

Коли суд може при знати акт незаконним?

  1. Чи можна оскаржити заповіт на квартиру? Так, можна, якщо буде встановлено, що:
  2. • Воля померлого розподілити саме таким чином та якщо спадщину не була вільною;
  3. • На людини було надано емоційний або фізичний тиск, в наслідок чого, було складено фіктивний акт;
  4. • Покійний перебував в стані, коли не усвідомлював значення своїх дій і не міг ними повноцінно керувати;
  5. • Складання акту було вимушеним, в наслідок перебування в небезпечному для життя, хворобливому стані;
  6. • В папері відсутній запис про тих наслідниках, які обов'язково повинні претендувати на спадщину (неповнолітні діти, повнолітні недієздатні діти, непрацездатні подружжя і батьки).

Як і будь-який інший важливий документ, заповіт несе в собі серйозну смислове навантаження, і кожне слово, написане в ньому, може бути максимально значним за підсумком завершення всієї історії. Тому, краще скрупульозно ставитися до кожного пункту вирішення питань із спадком і зберігати людські відносини навіть тоді, коли на кону стоять великі гроші!

Як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях

Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно з законом.

Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду Конституція України проголосила однією із основних засад судочинства (пункт 8 частини п’ятої статті 129).

Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.    

Хто має право на апеляцію

  • Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
  • Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
  • Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) передбачає порядок подачі апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції).
  • Відповідно до статті 393 КПК право на апеляційне оскарження мають:
  • 1)   обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
  • 2)   обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині мотивів і підстав виправдання;
  • 3)   підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
  • 4)   законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, − в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
  • 5)   законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
  • 6)   прокурор;
  • 7)   потерпілий або його законний представник чи представник − у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
  • 8)   цивільний позивач, його представник або законний представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • 9)   цивільний відповідач або його представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • 91)  представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, − у частині, що стосується інтересів юридичної особи;
  • 92)       фізична або юридична особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;
  • 93) викривач − у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу та інші особи.

На вирок можуть одночасно подати апеляцію прокурор і обвинувачений, або будь-хто з перелічених вище осіб. Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).

Особливості апеляційного оскарження

Слід звернути увагу на те, що законодавець, надаючи право на апеляційне оскарження, разом з цим встановив також і межі оскарження.

Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень передбачені статтею 394 КПК.

Так, наприклад, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод

  1. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
  2. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п’ятою – сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;
  3. 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК;
  4. 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК угода не може бути укладена.
  5. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
  6. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;
  7. 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Строк апеляційного оскарження

  • Апеляційна скарга на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 30-ти днів з дня її проголошення.
  • Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
  • Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вимоги щодо апеляційної скарги  

  1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі, в якій зазначаються:
  2. 1) найменування суду апеляційної інстанції;
  3. 2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  4. 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
  5. 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
  6. 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
  7. 6) перелік матеріалів, які додаються;
  8. 7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);
  9. 8) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою).
  10. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
  11. Відповідно до статті 400 КПК подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.

Оскарження в касаційному порядку

При здійсненні правосуддя важливого значення набуває забезпечення права на оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції, постановленого щодо відповідного рішення суду першої інстанції, в касаційному порядку.

Так, на відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Хто має право на касацію

Відповідно до статті 425 КПК право на касаційне оскарження (право подати касаційну скаргу) мають: засуджений, його законний представник чи захисник − у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник −у частині мотивів і підстав виправдання, а також інші особи, які мали право на оскарження вироку в апеляційній інстанції (крім фізичних та юридичних осіб щодо їх інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду, та викривачів).

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (стаття426 КПК).

Що має бути зазначено в касаційній скарзі

  • В касаційній скарзі зазначаються:
  • 1) найменування суду касаційної інстанції;
  • 2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  • 3) судове рішення, що оскаржується;
  • 4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
  • 5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
  • 6) перелік матеріалів, які додаються;
  • 7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);
  • 8) копії судових рішень, які оскаржуються, з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, однак ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
  • Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
  • Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання (частина четверта статті 430 КПК).

Як оскаржити заповіт: 4 підстави для судового позову

Оскарження заповіту: підстави, строки — Юридична компанія ENTIRE

Оскарження заповіту – це можливість захистити власні майнові права на спадщину, що гарантовано законами України. Але визнання документа недійсним є складним процесом, що вимагає не просто знань Цивільного та Господарського кодексів, а й вагомих підстав, а також підготовки доказової бази, яка буде використана в суді.

Моральний аспект, як і поняття справедливості, в цьому випадку не враховується: замість суб'єктивних факторів, причинами, щоб провести оскарження заповіту в Україні, є ряд передбачених законом ситуацій і обставин.

Які існують підстави для оскарження заповіту?

В Україні високий рівень шахрайства в операціях з нерухомим та рухомим майном в частині оформлення майнових прав, в тому числі – з передачею майна шляхом успадкування. Крім випадків, коли родичі «підсиджують» активи спадкодавця, можуть бути й інші обставини, коли рішення приймається не з власної волі, або ж при відсутності усвідомлення своїх дій спадкодавцем.

Тому оскарження заповіту допускається, якщо випадок можна віднести до однієї з груп:

  1. Підписання документа під психологічним або фізичним тиском зацікавлених родичів або третіх осіб. При цьому оскарження спадщини за заповітом передбачає наявність показань свідків, різних видів експертиз – наприклад, почеркознавчої експертизи. Всі факти та доводи, які містить позовна заява, будуть перевірені судом і відповідними сертифікованими фахівцями, тому варто упевнитися в тому, що свідки будуть готові підтвердити свої свідчення під час засідання;
  2. Змінений психічний стан спадкодавця. Цей варіант часто передбачає оскарження заповіту спадкоємцями першої черги, якщо вони дізнаються, що власниками спадкової маси можуть стати сторонні треті особи або далекі родичі, що неочікувано заявили про свої права. Довести це складно, адже документ в обов'язковому порядку проходить нотаріальне завірення. Тому необхідністю в такій ситуації буде домовитися про співпрацю з адвокатом по оскарженню заповіту, який зможе підготувати відповідно до закону належну доказову базу, що буде взята до відома судом. Можливі два варіанти: оскарження заповіту в суді при неуважному ставленні нотаріуса до стану громадянина, або ж необхідність доповнити позов довідкою, що підтверджує лікування розладів психіки. Менші можливості провести оскарження заповіту спадкоємцями першої черги Україна, якщо спадкодавець належав до релігійної організації, одному з членів якої заповів свої активи. В такій ситуації термін оскарження заповіту може бути тривалим, а процедура потребує складної та кропіткої підготовки;
  3. Недотримання встановленої законодавчо форми документа про останню волю спадкодавця. Наприклад, може бути відсутньою дата, неправильно розміщений підпис і т.д. При такому варіанті оскарження заповіту помилку варто визнати нотаріусові, який засвідчував документ. Якщо порушення істотні, інші підстави для заперечування заповіту не знадобляться, і зміст документа буде анульовано повністю.

У разі відсутності нотаріального засвідчення, оскарження заповіту спадкоємцями першої черги не знадобиться зовсім: такий документ є «нікчемним», тобто не має юридичної сили.

Подавати позов про оскарження заповіту також нема потреби: спадкування відбувається відповідно до законної черговості, з передбаченими законодавчо винятками для осіб, що перебували на утриманні спадкодавця.

Термін позовної давності для оскарження заповіту

  • Регулює оскарження заповіту ЦК України (Цивільний кодекс): в ньому зазначено, що термін позовної давності з оскарження заповіту становить три роки з моменту відкриття спадкової справи нотаріусом.
  • Але після закінчення цього часу також можливо довести недійсність документа, для цього важливо мати поважні причини, які не дозволили зробити це раніше, і тоді суд зможе прийняти їх і відновити пропущений строк.
  • Термін давності оскарження заповіту залежить від того, які обставини передували появі підстав для анулювання вмісту документа: досвідчений адвокат в Києві зможе відновити термін для проведення процедури при вагомих підставах в термін до трьох років після того, як клієнт виявить, що його права порушуються або були порушені, і це буде підставою для оскарження дійсності документа.
  • Але важливо звернути увагу, що не можна звертатися до суду з позовом до того часу, допоки нотаріус не відкриє спадкову справу.

Позовна заява про оскарження заповіту

Позов є основним документом для початку процедури: щоб почати оскарження заповіту, підстави необхідно докладно описати саме в цьому папері.

Документ повинен містити найменування суду, в який звертається позивач, особисті дані громадянина, інформацію про заповіт, а також обставини справи та законні обґрунтування, що можуть стати причиною визнання останньої волі спадкодавця недійсною.

Доповнити позов потрібно квитанцією про оплату судового збору, копіями документів, що посвідчують особу, а також варіативною складовою –  доказами своєї позиції, наприклад, довідкою про психічне захворювання, або наявність при житті хронічної форми недуги, що порушувала сприйняття дійсності.

Підтримка адвокатів ЮК «ENTIRE»: оперативно і якісно

Знати заздалегідь, на які терміни оскарження заповіту розраховувати, законні підстави для його анулювання, або ж які документи будуть необхідні для доведення, можуть лише фахівці, які працюють в області юриспруденції, або приділили час вивчення даного питання. Тому допомога адвоката – оптимальне рішення, яке дозволить уникнути затрат особистого часу, а також бути впевненим у своїй майбутній позиції.

Допомога юриста ЮФ «ENTIRE» – це запорука професійного підходу до розв'язання проблеми, можливість не пропустити терміни оскарження заповіту в Україні та відстояти законну справедливість, а також свої майнові права на спадок.

Щоб клієнт мав можливість отримати повний пакет послуг, який відповідає його ситуації, не переплачуючи та не турбуючись про необхідність непередбачених доплат, умови співпраці обговорюються заздалегідь.

Перед початком роботи, клієнт має можливість отримати безкоштовну юридичну консультацію тривалістю 30 хвилин, дізнавшись, як почати оскарження заповіту, а також що необхідно для цього. Зверніться за первинною консультацією, яка не вимагає оплати: вона ні до чого не зобов'язує, але юрист при цьому зможе дати кілька корисних порад і попередить про можливі помилки.

Ссылка на основную публикацию