Як припинити шлюб? визнання розірвання шлюбу фіктивним

У судовій практиці зустрічаються випадки, коли подружжя, що розлучається, насправді не мають наміру припиняти шлюбні відносини, у зв’язку з цим ст. 108 СК України передбачено понят­тя «фіктивне розірвання шлюбу» та порядок визнання його таким.

Нашим адвокатам часто задають питання: В якому випадку розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним? Який орган визначає фік­тивність розірвання шлюбу?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Причини фіктивного розівання шлюбу

Як і у випадку укладення фіктивного шлюбу, фіктивне розірвання шлюбу може здійснюватися з метою одержання певного матеріаль­ного блага обома чи одним з подружжя (реєстрації місця проживан­ня, отримання роботи, майна, якихось матеріальних вигод, пільг, ввести в оману кредиторів, приховати майно від конфіскації тощо).

Однак на практиці можна спостерігати й інші випадки фіктивного розірвання шлюбу.

Наприклад, якщо в одного з подружжя є двоє не­повнолітніх дітей (одна дитина від попереднього шлюбу, а інша від теперішнього), то з метою зменшення розміру аліментів на дитину від попереднього шлюбу він розриває теперішній шлюб (фіктивно), і нібито сплачуючи аліменти на двох дітей, тим самим зменшує роз­мір аліментів на першу дитину.

Розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним лише у тому разі, якщо воно порушило чиїсь права та охоронювані законом ін­тереси або заподіяло шкоду.

Стаття 108 СК України передбачає можливість визнання судом розірвання шлюбу фіктивним у випадку, коли шлюб було розірва­но державним органом РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей (ст. 106 СК України).

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Особи, зацікавлені у фіктивному розірванні шлюбу

СК України окремо не встановлює коло «заці­кавлених» осіб, адже неможливо передбачити всі варіанти, у зв’язку з цим необхідно застосовувати загальні правила щодо порядку звер­нення з позовом до суду.

Можна припустити, що такою осою буде один з подружжя, якого інший ввів в оману, схиливши до подання спільної заяви про розірвання шлюбу наче для одержання певного блага, а потім таємно зареєстрував повторний шлюб, або інша осо­ба, права якої так чи інакше порушуються фактом фіктивного розі­рвання шлюбу (діти, спадкоємці, організація, яка надає житло тощо).

Крім того, зацікавленою особою може бути кредитор, який бажає одержати від обох з подружжя борг, відшкодувати майнову шкоду; дружина від першого шлюбу, яка зацікавлена, щоб її діти одержува­нії аліменти в більшому розмірі; нарешті – один із подружжя, який був обманутий другим із подружжя не в інтересах сім’ї, тощо.

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Докази для визнання розірвання шлюбу фіктивним

Позивачу відповідно до статті 60 ЦПК України необхідно до­нести суду, що розірвання шлюбу мало фіктивний характер, що один з подружжя не мав наміру на припинення шлюбних право­відносин.

Такими доказами в першу чергу повинні бути показання свідків, що подружжя продовжує сімейне життя, виховує спільних дітей, проживає в одному помешканні, разом їздить в одному авто­мобілі на роботу, батько турбується про дітей, разом сім’єю відпо­чиває на дачі, в санаторі, дружина завагітніла тощо.

На прохання позивача суд може вийти на місце помешкання колишніх подруж­жя і переконатися, що в них єдина спальня і спальні місця, посуд, холодильник, шафа, де знаходиться одяг обох з подружжя, білизна тощо.

Доказом також можуть бути листи, картки, кінозйомки, хро­нологія життя колишнього подружжя, придбання, наприклад, жит­лового будинку, де подружжя проживало спільно тощо.

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Рішення суду про визання шлюбу фіктивнім

Взагалі до­вести фіктивність розірвання шлюбу досить важко і проблематично, але за наявності відповідних доказів суд постановляє рішення про розірвання шлюбу фіктивним і одночасно про анулювання актового запису державного органу РАЦС.

Це рішення суду є правовою під­ставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу.

Як правильно зазначається в літературі, залишається проблема у визнанні розірвання шлюбу фіктивним у разі неможливості реалі­зації особою своїх спадкових прав після смерті іншого з подружися.

Однак, ст. 108 СК України не передбачена можливість визнання ро­зірвання шлюбу фіктивним у разі смерті одного з подружжя.

Разом з тим, визнання розірвання шлюбу фіктивним з особою, яка вже по­мерла, не породжує сімейних правовідносин для іншого подружжя, оскільки зі смертю одного з подружжя шлюб усе одно припиняється.

Визнання розлучення фіктивним проводиться в судовому порядку.

У разі ухвалення судом рішення про визнання розірвання шлюбу фік­тивним, державний орган РАЦС анулює актовий запис про розірвання шлюбу.

Таке розірвання шлюбу вважається таким, що не відбулося, і не породжує правових наслідків, передбачених законом.

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Консультація адвоката по сімейним справам при визнанні розірвання шлюбу фіктивним

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при визнанні розірвання шлюбу фіктивним, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про визнання розірвання шлюбу фіктивним на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

  • вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
  • швидко зібрати необхідний пакет документів;
  • супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
  • досягти бажаного результату за короткий термін.

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про визнання розірвання шлюбу фіктивним! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про визнання розірвання шлюбу фіктивним, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Як припинити шлюб? Визнання розірвання шлюбу фіктивним

Найчастіші питання адвокату

В якому випадку розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним? Розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним лише у тому разі, якщо воно порушило чиїсь права та охоронювані законом ін­тереси або заподіяло шкоду.

Який орган визначає фік­тивність розірвання шлюбу? Визнання розлучення фіктивним проводиться в судовому порядку.

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Визнання розірвання шлюбу фіктивним”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

  • ГУГЛ
  • визнання шлюбу фіктивним
  • визнання розірвання шлюбу недійсним
  • сімейний кодекс
  • визнання шлюбу недійсним
  • ознаки фіктивного шлюбу
  • момент розірвання шлюбу
  • судова практика у справах про розірвання шлюбу
  • постанова пленуму про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
  • ЯНДЕКС
  • визнання шлюбу фіктивним
  • визнання фіктивного шлюбу недійсним
  • визнання фіктивного шлюбу недійсним в суді
  • визнання розірвання шлюбу фіктивним
  • термін позовної давності визнання шлюбу фіктивним
  • позов про визнання шлюбу фіктивним
  • порядок визнання шлюбу фіктивним
  • наслідки визнання шлюбу фіктивним
  • умови визнання шлюбу фіктивним
  • визнання шлюбу фіктивним судова практика

Припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним

  • Припинення шлюбу — це припинення правовідносин між подружжям, що зумовлене певними юридичними фактами. Припинення шлюбу відбувається внаслідок:
  • — смерті одного з пожружжя, або оголошення його померлим;
  • — розірвання шлюбу.
  • Шлюб може бути припинено шляхом його розірвання внаслідок волевиявлення обох, або одного з них, на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, або на підставі рішення суду.

Частиною 3 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.

Однак, якщо один із подружжя помер, у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

  1. Розірвання шлюбу за взаємної згоди дружини та чоловіка у яких немає дітей (тобто неповнолітніх осіб) здійснюється на підставі їх заяви, поданої до органу реєстрації актів цивільного стану (надалі РАЦС).
  2. У статті 107 Сімейного кодексу передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому «спрощеному порядку» — в органах РАЦСу за заявою одного з подружжяТякщо другий із подружжя:
  3. — визнаний безвісно відсутнім;
  4. — визнаний недієздатним;
  5. — засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі
  6. на строк не менше трьох років.
  7. У даному випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
  8. Судовий порядок розірвання шлюбу здійснюється, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей.
  9. Одночасно з розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішити питання про те, з ким із батьків залишаються неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на утримання дітей (у випадку якщо сторони не уклали між собою договір про розмір аліментів на дитину, який повинен бути нотаріально Посвідчений) або на одного з подружжя, який є недієздатним, питання щодо спільно набутого майна та інше.
  10. Відповідно до частини 2 статті 110 Сімейного кодексу позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків/коли один із подружжя вчинив злочин, щодо другого з подружжя або дитини, чи батьківство зачатої дитини до досягнення одного року, визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Читайте также:  Позовна заява про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки)

Шлюб вважається припиненим у день винисення відділом РАЦС відповідної постанови про розірвання шлюбу, судом — у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в РАЦС, за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Звертаємо увагу на те, що реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постанови судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.

Лише після розірвання шлюбу та одержання свідоцтва про розірвання шлюбу колишнє подружжя вправі укласти новий шлюб.

Законодавством надано можливість жінці та чоловікові, шлюб між якими було розірвано, подати до суду заяву про поновлення шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.

У Сімейному законодавстві також введено нове поняття -фіктивне розірвання шлюбу, тобто це таке розірвання шлюбу органом РАЦСу, яке було здійснене подружжям не з метою припинення шлюбних відносин, а з іншою метою, наприклад, одержанням певної матеріальної вигоди обома чи одним із подружжя. Визнання розірвання шлюбу фіктивним відбувається в судовому порядку.

Від припинення шлюбу слід відрізняти визнання шлюбу недійсним. Недійсним вважається шлюб зареєстрований в органі РАЦСу у випадку порушення передбачених законом умов укладення шлюбу.

Сімейним кодексом України встановлено такі підстави визнання шлюбу недійсним:

1. Вчинення сторонами під час укладення таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу якщо він вважається недійсним і не потребують рішення суду щодо цього. Рішення ж про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу відбувається за заявою заінтересованої особи приймається органом РАЦСу.

Такими абсолютно недійсішми-вважаїоіься шлюби» які укладені всупереч встановленим законом перешкодам до їх укладення, а саме, шлюб: зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідним братом і сестрою;

  • — зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
  • 2. До шлюбів, які визнаються недійсними за рішенням суду,
  • належать шлюби:

зареєстровані без вільної згоди жінки та чоловіка; фіктивні, тобто укладені чоловіком та жінкою або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя.

Однак, шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом, відпали обставини, що засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

У статті 41 Сімейного кодексу також передбачено такі підстави визнання судом шлюбу недійсним, які є правом, а не обов'язком суду, а саме, якщо шлюб був зареєстрований :

  1. 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною (зазначеним особам право на укладення шлюбу може надаватися лише судом);
  2. 2) між двоюрідними братом та сестрою;
  3. 3) між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  4. 4) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  5. 5) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.
  6. Однак, шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, що передбачені в пунктах 1, 2, 4 частини першої статті 41 Сімейного кодексу, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Шлюб, визнаний судом недійсним, є недійсним від дня його державної реєстрації. У разі за визнанням шлюбу недійсним відновлюється становище, що існувало до його укладення.

Особи, які перебували у недійсному шлюбі, не набувають тих прав та обов'язків; що виникають у подружжя.

Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, то воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, а розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

  • Особа, якя не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, має право в судовому порядку на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі як спільної сумісної власності подружжя, на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом, а також на аліменти, як при дійсному шлюбі та на прізвище, котре вона обрала при реєстрації шлюбу.
  • Діти, народжені у недійсному шлюбі, мають такі самі права та обов'язки, що й діти, які народилися у дійсному шлюбі.
  • Від визнання шлюбу недійсним слід відрізняти «неукладений» шлюб.
  • Неукладеним вважається такий шлюб, який зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого чи зареєстрований за підробленими документами або за документами, що не належать нареченому або нареченій.
  • Анулювання запису про такий шлюб в органі РАЦСу проводиться за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.
  • Неукладений шлюб не породжує жодних прав та обов'язків.
  • Шлюбний договір

Можливість укладення шлюбного контракту особам, які вступають в шлюб, було передбачено ще законодавцем у Законі України » Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 23.06.1992 року, яким до вказаного кодексу було включено статтю 27-1.

Розірвання шлюбу

Одним з принципів шлюбних відносин є принцип добровільності перебування у шлюбі, який, зокрема, полягає у тому, що передбачає неприпустимість при­мусового збереження шлюбу, коли хоча б один з под­ружжя не бажає більше його зберігати. З цього прин­ципу випливає право кожного з подружжя на розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу є одним з видів його припинення.

Порядок розірвання шлюбу залежить від того, чи є в сімейної пари неповнолітні діти, а також чи є між под­ружжям згода щодо розірвання шлюбу. Залежно від зазначених обставин шлюб може бути розірваний дер­жавним органом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) або судом.

Розірвання шлюбу в органах РАЦС

  • Сімейний кодекс України передбачає наступні ви­падки розірвання шлюбу в органах РАЦС:
  • — при взаємній згоді (за спільною заявою) под­ружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей;
  • — за заявою одного з подружжя, якщо другий з под­ружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним, або засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.
  • У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняєть­ся у день реєстрації розірвання шлюбу.
  • Реєстрація розірвання шлюбу при взаємній згоді подружжя проводиться при:
  • 1) наявності заяви подружжя, у якій має бути зафіксована взаємна згода на розірвання шлюбу. Як­що один із подружжя через поважну причину не мо­же особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя;

2) відсутності у подружжя, що розлучається, не­повнолітніх дітей. Нагадаємо, що до дітей за похо­дженням прирівнюються діти, що усиновлені под­ружжям.

Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо во­на не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитись на реєстрацію розірвання шлюбу, то він може при подачі заяви або впродовж місяця письмово повідомити орган реєстрації актів цивільного стану про свою згоду розірвати шлюб за його відсутності, а також вказати місцезнаходження органу реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу після реєстрації розірвання шлюбу. У разі направлення письмової заяви підпис відсутнього з подружжя повинен бути нотаріально засвідчений.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору та припиняється у день реєстрації державним відділом реєстрації актів цивільного стану розірвання шлюбу. Про розірвання шлюбу виноситься постанова.

Стаття 107 СКУ передбачає підстави розірвання шлюбу в органах РАЦС за заявою одного з подруж­жя. Однією з таких підстав є визнання одного з под­ружжя безвісно відсутнім. Фізична особа може бути в судовому порядку визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживан­ня немає відомостей про місце її перебування.

Читайте также:  Право подружжя на укладення договорів між собою

При цьому рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім, котре набуло чинності, ще не свідчить про припинення шлюбу між подружжям. Воно є підставою для розірвання шлюбу, що прова­диться органами РАЦС за заявою іншого подружжя.

Копія або виписка з рішення суду про визнання гро­мадянина безвісно відсутнім додається до заяви дру­гого подружжя про розірвання шлюбу.

Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою зая­вою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторно­му шлюбі. У цьому випадку орган РАЦС анулює акто­вий запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі.

Другою підставою розірвання шлюбу за заявою од­ного з подружжя може бути визнання другого под­ружжя недієздатним. Фізична особа може бути виз­нано судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

  1. До заяви про розірвання шлюбу з недієздатною особою додається копія або виписка з рішення суду про визнання особи недієздатною.
  2. Розірвання шлюбу з особами, засудженими за здійснення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років, також проводиться за заявою од­ного з подружжя в органі РАЦС.
  3. До заяви про розірвання шлюбу в цьому випадку додається копія або виписка з вироку суду про засу­дження одного з подружжя до позбавлення волі на строк не менш трьох років.

Розірвання шлюбу в судовому порядку

  • Юристи умовно порядок розірвання шлюбу через рішення суду розділяють на конфліктний і безконфліктний порядки.
  • Безконфліктний порядок полягає в підтвердженні судом факту згоди подружжя на розірвання шлюбу, а також їх спільної домовленості щодо виховання й утримування дітей.
  • Статтею 109 СКУ передбачено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірван­ня шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпе­ченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто бу­де проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягува­тися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Конфліктний порядок розірвання шлю­бу полягає у зверненні до суду з позовною заявою у випадку, коли один з подружжя бажає розірвати шлюб, а інший заперечує.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явле­ний одним із подружжя. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Забороняється пред'являти позов протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Однак з цього правила є винятки:

1. Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою осо­бою.

2. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одно­го року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

При розгляді позову про розірвання шлюбу суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним загалам суспільства.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя под­ружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється у день набрання чин­ності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затве­рджує Кабінет Міністрів України.

Основи держави і права України — Ортинський В.Л. — 6.4. Припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним

  • Припинення шлюбу — це припинення правовідносин між подружжям, що зумовлене певними юридичними фактами.
  • Припинення шлюбу відбувається внаслідок:
  • — смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;
  • — розірвання шлюбу.
  • Шлюб може бути припинено шляхом його розірвання внаслідок волевиявлення обох, або одного з них, на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, або на підставі рішення суду.

Ч. З ст.

104 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо один із подружжя помер до набуття чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.

Однак, якщо один із подружжя помер у день набуття чинності рішення суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

  1. Розірвання шлюбу за взаємної згоди дружини та чоловіка, в яких немає дітей (тобто неповнолітніх дітей), здійснюється на підставі їхньої заяви, поданої до органу реєстрації актів цивільного стану (надалі РАЦС).
  2. У ст. 107 Сімейного кодексу передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому спрощеному порядку — в органах РАЦСу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:
  3. — визнаний безвісно відсутнім;
  4. — визнаний недієздатним;
  5. — засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на термін не менше як три роки.
  6. У цьому випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
  7. Судовий порядок розірвання шлюбу здійснюється, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей.
  8. Водночас із розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішити питання про те, з ким із батьків залишаються неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на утримання дітей (у випадку, якщо сторони не уклали між собою договір про розмір аліментів на дитину, який повинен бути нотаріально посвідчений) або на одного з подружжя, який є недієздатним, питання щодо спільно набутого майна та ін.

Відповідно до частини 2 ст.

110 Сімейного кодексу, позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, окрім випадків, коли один із подружжя вчинив злочин щодо другого з подружжя або дитини, чи батьківство зачатої дитини до досягнення одного року визнане іншою особою, або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Шлюб вважається припиненим у день винесення відділом РАЦС відповідної постанови про розірвання шлюбу, судом — у день набуття чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Звертаємо увагу на те, що реєстрація розірвання шлюбу може провадитися незалежно від терміну, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набуло чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.

Лише після розірвання шлюбу та отримання свідоцтва про розірвання шлюбу колишнє подружжя має право укласти новий шлюб.

Законодавством надано можливість жінці та чоловікові, шлюб між якими було розірвано, подати до суду заяву про поновлення шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.

Читайте также:  Захист роботодавця у трудовому спорі

У Сімейному законодавстві введено нове поняття — фіктивне розірвання шлюбу, тобто це таке розірвання шлюбу органом РАЦСу, яке було здійснене подружжям не з метою припинення шлюбних відносин, а з іншою метою, наприклад, отриманням певної матеріальної вигоди обома чи одним із подружжя. Визнання розірвання шлюбу фіктивним відбувається в судовому порядку.

Від припинення шлюбу необхідно відрізняти визнання шлюбу недійсним. Недійсним вважається шлюб, зареєстрований в органі РАЦСу у випадку порушення передбачених законом умов укладення шлюбу.

Сімейним кодексом України встановлено такі підстави визнання шлюбу недійсним:

1. Вчинення сторонами під час укладення таких суттєвих порушень умов вступу в шлюб, у силу якого він вважається недійсним і які не потребують рішення суду щодо цього.

Рішення ж про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу відбувається за заявою заінтересованої особи і приймається органом РАЦСу.

Такими абсолютно недійсними вважаються шлюби, які укладені всупереч встановленим законом перешкодам до їх укладення, а саме, шлюб:

  • — зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  • — зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідним братом і сестрою;
  • — зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
  • 2. До шлюбів, які визнаються недійсними за рішенням суду, належать шлюби:
  • — зареєстровані без вільної згоди жінки та чоловіка;
  • — фіктивні, тобто укладені чоловіком та жінкою або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя.
  • Однак шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, що засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
  • У ст. 41 Сімейного кодексу також передбачено такі підстави визнання судом шлюбу недійсним, які є правом, а не обов'язком суду, а саме, якщо шлюб був зареєстрований:
  • 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною (зазначеним особам право на укладення шлюбу може надаватися лише судом);
  • 2) між двоюрідними братом та сестрою;
  • 3) між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  • 4) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  • 5) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

Однак шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, що передбачені в пунктах 1, 2, 4 ч. 1 ст. 41 Сімейного кодексу, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Шлюб, визнаний судом недійсним, є недійсним із дня його державної реєстрації. У разі визнання шлюбу недійсним відновлюється становище, що існувало до його укладення. Особи, які перебували у недійсному шлюбі, не набувають тих прав та обов'язків, що виникають у подружжя.

  1. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, то воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, а розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
  2. Особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, має право в судовому порядку на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя, на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом, а також на аліменти, як при дійсному шлюбі, та на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
  3. Діти, народжені у недійсному шлюбі, мають такі самі права та обов'язки, що й діти, які народилися у дійсному шлюбі.
  4. Від визнання шлюбу недійсним треба відрізняти «неукладений» шлюб.
  5. Неукладеним вважається такий шлюб, який зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, чи зареєстрований за підробленими документами або за документами, що не належать нареченому або нареченій.
  6. Анулювання запису про такий шлюб в органі РАЦСу проводиться за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.
  7. Неукладений шлюб не породжує жодних прав та обов'язків.

6.5. Правовідносини між подружжям, між батьками і дітьми в сім'ї6.6. Встановлення опіки та піклування. Усиновлення дитини. Патронат над дітьми6.7. Права та обов'язки інших членів сім'ї6.8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування в Україні законів іноземних держав і міжнародних договорівРозділ 7. ОСНОВИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ7.1. Земельне право як самостійна галузь права7.2. Джерела земельного права7.3. Право власності на землю7.4. Право користування землею7.5. Оренда землі

Коли розірвання шлюбу визнається фіктивним

15:05, 6 апреля 2020

Для визнання розірвання шлюбу фіктивним необхідною є наявність не лише факту спільного проживання, а й фактів, які підтверджують існування в обох членів подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин.

Розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним за таких умов:

  • розірвання шлюбу повинно бути здійснене відповідно до положень статті 106 СК України, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану;
  • жінка та чоловік після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім'єю;
  • на момент розірвання шлюбу вони не мали на меті припинення шлюбних відносин.

Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 644/6976/16-ц.

Так, за правилом статті 108 СК України, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Верховний Суд зазначив, що для визнання розірвання шлюбу фіктивним необхідною є наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів, які підтверджують існування в обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій.

Такими активними діями є:

  1. дії, спрямовані на реалізацію функцій сім'ї та мети шлюбних відносин;
  2. подальше активне ведення спільного господарства;
  3. подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу.

Нагадаємо, відповідно до статті 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач у справі  № 644/6976/16-ц не довів наявності умов, за яких розірвання шлюбу можливо визнати фіктивним. Зокрема, не було доведено, що дії колишнього подружжя після розірвання шлюбу були спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин, та не надано доказів, що колишнє подружжя не мало наміру припиняти шлюбні відносини.

  • Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов’язком.
  • Також ми повідомляли, чи потрібно декларувати майно при розірванні шлюбу.
  • Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Ссылка на основную публикацию