Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА04212, м. Київ, вул.Тимошенка, 2-ЄВеб-сайт: https://ob.ki.court.gov.uaE-mail: inbox@ob.ki.court.gov.ua

Камишова Олена Юріївна 15 жовтня 1981 р.н.04212, м.Київ, вул. Тимошенка, 11, кв.86ІПН: 3235555555Паспорт: МЮ 011111E-mail: au11111@ukr.netТел.: ‎‎‎‎ +380685555555

Клопотання про розгляд справи без участі та присутності відповідача

Я, Камишова Олена Юріївна 15 жовтня 1981 р.н. ознайомлена зі змістом позовної заяви про розірвання шлюбу за позовом Камишов Валентин Анатолійович 05 лютого 1981 р.н. до Камишова Олена Юріївна 15 жовтня 1981 р.н. про розірвання шлюбу.Зустрічатися з позивачем як в органах РАЦС так і в суді не бажаю.Заперечень проти позову не маю.

Позов про розірвання шлюбу визнаю в повному обсязі.Позов про розірвання шлюбу прошу задовольнити в повному обсязі.Фактичні шлюбні відносини між мною та позивачем припиненні, спільне господарство не ведеться.Подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить моїм інтересам та інтересам сім’ї.На підставі вище викладеного та керуючись ст. 211 ч.

3 ЦПК України,

ПРОШУ СУД:

Шлюб між Камишов Валентин Анатолійович 05 лютого 1981 р.н. та Камишова Олена Юріївна 15 жовтня 1981 р.н. зареєстрований 01.06.

2002 року Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного териториального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 111 – розірвати.

Розглядати цивільну справу про розірвання шлюбу без участі та присутності сторони відповідача по справі.

   04.06.20ХХр.                                                                                                       О.Ю.Камишова

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ:

Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

  • АДВОКАТ по розірванню шлюбів в Україні та за кордоном Скрябін Олексій Миколайович
  • доктор юридичних наук

Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

про работу адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича

Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

всі відгуки

Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача Як розглядаються справи у суді якщо не відоме місце проживання чи роботи Відповідача

Яким є порядок стягнення аліментів? Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Павле Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом більше ріку, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.Світлана Корнєєва

Що треба зробити для виплати аліментів?Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку.

Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

Також один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.У разі відсутності домовленостей один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

Чи потрібно підписувати якісь папери?Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

 Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

 Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

  • Яким може бути розмір аліментів?
  • Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
  • Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:віком до 6 років:з 1 січня– 1626 грн;з 1 липня – 1699 грн;з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:з 1 січня – 2027 грн; з 1 липня – 2118 грн;з 1 грудня – 2218 грнОднак є виключення.

Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли призначається державна допомога?Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:рішення суду про стягнення аліментів не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування): заяву;копію свідоцтва про народження дитини; інші документи. Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час? Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду? Після набрання рішення суду законної сили, стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

 До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника. Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання.

Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів. Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника.

У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці: відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

 Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів застосовуються ряд обмежувальних заходів.

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:• виїзду за межі України; • керування транспортними засобами; • користування зброєю;• полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі. Також боржник з аліментів не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:• понад 1 рік – 20%;• понад 2 роки – 30%;• понад 3 роки – 50%Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік, коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів було відкликано через відсутність претензій до боржника.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Постанова від 01.07.2020 по справі № 138/96/17 Касаційний цивільний

  • Постанова
  • Іменем України
  • 01 липня 2020 року
  • місто Київ
  • справа № 138/96/17
  • провадження № 61-17718св18
  • Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

  1. учасники справи:
  2. позивач — ОСОБА_1 ,
  3. відповідач — ОСОБА_2 ,
  4. третя особа — Служба у справах дітей Могилів-Подільської міської ради Вінницької області,
Читайте также:  Головою комітету ААУ з сімейного права призначений Олег Голубничий

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року у складі судді Цибульського О. Є. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

  • ВСТАНОВИВ:
  • І . ІСТОРІЯ СПРАВИ
  • Стислий виклад позиції позивача

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із сином; визначити такі способи участі позивача у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді особистого спілкування: побачення у понеділок, вівторок, четвер, п`ятницю з 16.00 год. до 20.00 год.

; побачень у середу і неділю з 10.00 год. до 21.00 год.

; спільного відпочинку у першій половині літніх канікул дитини з батьком; необмеженого спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосередньо фізичного спілкування між батьком та сином; у день побачень з сином позивач має право забирати сина з дому, школи чи садочка.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що з 02 травня 2009 року між сторонами зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_3

02 квітня 2015 року рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області розірвано шлюб між сторонами. Після розірвання шлюбу син став проживати разом із матір`ю та її батьками.

  1. Стверджував, що після розірвання шлюбу відповідач почала створювати штучні перешкоди, оскільки вона не бажає, щоб батько спілкувався з дитиною, заперечує проти їх зустрічей.
  2. ОСОБА_1 нечасто бачиться з дитиною, на його переконання, син виховується в поганих умовах, а позивач позбавлений можливості йому допомагати.
  3. Позивач тричі звертався з заявою до комісії з питань захисту прав дитини Служби у справах дітей Могилів-Подільської міської ради, якою прийнято рішення від 25 жовтня 2016 року № 347, яким ОСОБА_1 визначено порядок участі у вихованні дитини ОСОБА_3 та визначено спосіб участі у спілкуванні.
  4. Відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування щодо порядку участі у вихованні позивачем, у тому числі щодо днів та годин побачень з сином, ігноруються інші, аналогічні, рішення органу опіки та піклування.
  5. 03 жовтня 2016 року та 09 жовтня 2016 року ОСОБА_1 викликав слідчо-оперативну групу Могилів-Подільського відділу поліції, за місцем проживання дитини, оскільки він приходив до сина у відведені органом опіки та піклування дні, однак відповідач відмовлялася відкривати двері.
  6. Оскільки у позасудовому порядку вирішити питання щодо порядку та способів участі батька у вихованні дитини не вдається, ОСОБА_1 звернувся до суду для вирішення цього спору.
  7. Стислий виклад позиції інших учасників справи
  8. ОСОБА_2 позовні вимоги визнала з урахуванням рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 27 квітня 2017 року № 122.
  9. Служба у справах дітей Могилів-Подільської міської ради Вінницької області позовні вимоги підтримала з урахуванням рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 27 квітня 2017 року № 122.
  10. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
  11. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2018 року, позов задоволено.
  12. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 .

Визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, а саме: дозволено ОСОБА_1 побачення та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 кожної середи та п`ятниці з 16:00 год. до 20:00 год., кожної неділі з 10:00 год.

до 20:30 год., лише за бажанням дитини з урахуванням його здоров`я, потреб та інтересів, без примусового утримування дитини в себе вдома проти її волі.

На час перебування сина з батьком останній несе повну відповідальність за життя та здоров`я дитини.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що хоча між сторонами існує спір щодо участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, вимоги позивача про те, що він бажає спілкуватися з дитиною, брати участь у вихованні сина, є достатньо зваженими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, необхідно зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та визначити спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, надавши дозвіл на побачення з малолітнім сином.

Апеляційний суд додатково зазначив, що позивач, подаючи позов, не обґрунтував, чому саме порядок, визначений в позові, є необхідним та достатнім для участі у вихованні та спілкуванні з сином.

Суд першої інстанції взяв до уваги неодноразові висновки органу опіки та піклування, якими встановлювались порядок участі у спілкуванні та вихованні. Бажання батька більше часу спілкуватися з дитиною в інші способи, ніж запропоновані органом опіки та піклування, не є першочерговим та пріоритетним при вирішенні спору.

Судом встановлено, що дитині ОСОБА_3 комфортніше проживати біля матері та знаходитися біля діда та баби, і не дуже затишно біля батька.

  • ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
  • Короткий зміст вимог касаційної скарги
  • У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у березні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову щодо безперешкодного спілкування з дитиною.
  • Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
  • Касаційна скарга обґрунтовується тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
  • Заявник зазначає, що:
  • — суди помилково зазначили, що під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги відповідно до рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 27 квітня 2017 року № 122. Заявник стверджує, що не уточнював заявлені ним позовні вимоги та наполягав на їх розгляді;

— висновок суду першої інстанції про надання заявнику дозволу на побачення з дитиною за умови лише за бажанням дитини з урахуванням його здоров`я, потреб та інтересів, без примусового утримання дитини у себе вдома чи проти волі ґрунтується на показаннях малолітнього сина у межах кримінального провадження, що не може бути доказом у цивільній справі; допит дитини під час розгляду цивільної справи не здійснювався, а тому його думка висловлена не була. Зауважує, що він не має статусу підозрюваного, не визнаний винним у скоєнні злочину. Вважає, що рішення про побачення з дитиною лише за бажанням дитини ґрунтується на припущеннях, а не на доказах всупереч правилам статті 57 ЦПК України;

— суд апеляційної інстанції всупереч правилам частини першої статті 372 ЦПК України, не зважаючи на поважність причин неможливості ОСОБА_1 з`явитися до суду через хворобу, розглянув справу без його участі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У липні 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд 06 лютого 2018 року мав відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою заявника є безпідставними, заявник вводить суд в оману щодо його потреби в кваліфікованій правовій допомозі, а також щодо хворобливого стану в день судового засідання 06 лютого 2018 року.

Зазначає, що на день подання відзиву триває досудове розслідування за фактом неправомірних дій ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 та їхнього сина, зокрема хуліганський дій.

  1. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
  2. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
  3. У липні 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення.
  4. Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
  5. Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі — Закон № 460-IX)
  6. «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
  7. Враховуючи , що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Читайте также:  Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду першої інстанції визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі — ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

  • ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
  • Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, дійшов таких висновків.
  • Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 травня 2009 року між сторонами зареєстрований шлюб. У подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2015 року шлюб між сторонами розірвано.

Син проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою голови правління ЖБК «50-річчя Жовтня» від 12 квітня 2017 року ОСОБА_2 з кінця квітня 2014 року проживає разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .

Малолітній син є привітним, балакучим, ввічливим, позитивним та неконфліктним хлопчиком.

У період, коли мати перебуває на роботі, догляд за ним здійснює його баба ОСОБА_4 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 ж будинку та на момент видачі довідки не працювала.

Відповідно до рішень комісій з питань захисту дитини при Могилів-Подільському виконавчому комітеті міської ради від 14 липня 2016 року

Коли без присутності відповідача можуть розглянути справу пояснили у суді

29.01.2020 15:43

прес-секретар Хмільницького міськрайонного суду Наталя Міщук

Бувають випадки, коли відповідач свідомо не з’являється на розгляд справи у суд, свято віруючи у те, що такі дії дозволять уникнути відповідальності від виконання цивільних обов'язків. Проте Законодавством України врегульовано і такі випадки, коли можна проводити заочний розгляд справи та приймати рішення без присутності відповідача.

За яких умов суд має право проводити заочний розгляд справи розповіли читачам «Закон і Бізнес» у Хмільницькому міськрайонному суді

Якщо суд належно повідомив відповідача про дату, час і місце слухання справи, але на судове засідання він не з’явився, не повідомив про поважні причини своєї неявки та не подав відзив на позовну заяву, то Цивільно-процесуальний кодекс дозволяє проводити заочний розгляд справи, за умови, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Якщо у справі є кілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий за умови неявки їх усіх.

Варто зауважити, якщо позивач змінює розмір позовних вимог або сам предмет позову, то суд повідомляє про це відповідача, і вже після отримання відомостей про його ознайомлення зі зміненими вимогами або предметом позову, може провести заочний розгляд справи.

Ухваливши заочне рішення у справі, суд зобов’язаний надіслати його копію відповідачеві, який не з’явився в судове засідання, з обов’язковим повідомленням про вручення. Зокрема, це потрібно для того аби відповідач, який не погоджується з рішенням суду, мав право на його перегляд. На це у нього є 30 днів з дня проголошення такого рішення.

Коли суд отримує від відповідача належно оформлену заяву, то невідкладно направляє усім учасникам справи її копію та одночасно повідомляє про дату, час і місце розгляду заяви. Така заява має бути розглянута протягом 15 днів з дня її надходження.

При цьому, слід зауважити, що єдино можливою умовою скасування заочного судового рішення є встановлення судом поважних причин, через які відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного рішення справи.

Якщо ж рішення суду планується оскаржити позивачем, то це він має зробити в загальному порядку.

Заочний розгляд справи має свої особливості, детально описані в Цивільно-процесуальному кодексі. Тому, якщо Ви стали однією з сторін цивільного процесу, то ця стаття точно стане Вам у нагоді. Якщо Ви – відповідач по справі, то найкраще, що можете зробити – це приходити на судові засідання та відстоювати свою точку зору про той випадок, що привів вас до суду.

Закон і Бізнес

Заяви, клопотання з процесуальних питань у цивільних справах. Місцеве

Заяви, клопотання – це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу.

Від того, наскільки правильно представник ОМС оформить та своєчасно ініціює перед судом відповідну заяву чи клопотання для вирішення процесуальних питань, залежить повнота та якість захисту, яку отримає ОМС від суду.

Нові положення щодо визначення поняття письмових заяв

  • Глава 1 «Письмові заяви учасників справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК встановлює, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
  • Заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
  • Вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань учасники справи викладають у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
  • Бачимо, що нормами ЦПК не встановлено вичерпного переліку заяв, клопотань, які можуть бути подані учасниками справи з процесуальних питань. Але залежно від труднощів та проблем, які можуть виникнути при розгляді справи в суді, учасники справи мають право подавати такі заяви, клопотання:
1 про відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу
2 про заміну неналежного відповідача
3 про приєднання доказів до матеріалів справи
4 про витребування доказів
5 про виклик свідків
6 про призначення експертизи
7 про забезпечення доказів
8 про забезпечення позову
9 про виклик експерта
10 про забезпечення участі перекладача
11 про зупинення провадження у справі
12 про відкладення розгляду справи

Форма та зміст

Законом встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання з процесуальних питань.

Зокрема, ч. 1 ст. 183 ЦПК визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1 повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України)
2 найменування суду, до якого вона подається
3 номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі
4 зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника
5 підстави заяви (клопотання, заперечення)
6 перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення)
7 інші відомості, що вимагаються цим Кодексом

Далі пропоную до вашої уваги зразок клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Передбачено, що заяви, клопотання і заперечення можуть подаватись у письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2 ст.182 ЦПК).

Наряду з вказаними загальними нормами, які регламентують форму та зміст письмових заяв, клопотань, ЦПК містить спеціальні норми, в яких передбачені вимоги до окремих видів клопотань.

Так, ст. 117 ЦПК передбачає, що в заяві про забезпечення доказів зазначається:

1 найменування суду, до якого подається заява
2 повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності
3 повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти
4 докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні
5 обґрунтування необхідності забезпечення доказів
6 спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази
7 перелік документів, що додаються до заяви
Читайте также:  Інтернет-користувачі та провайдери закликають депутатів не вводити цензуру в Інтернеті

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Стаття 151 ЦПК передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити окрім перших двох пунктів, зазначених у таблиці вище, ще й такі відомості: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.

) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін — фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Підписуватись письмові заява, клопотання чи заперечення повинні заявником чи його представником.

Нововведенням є надання права учасникам справи додавати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Введено загальне правило для всіх письмових заяв (клопотань, заперечень), поданих без додержання вимог частини першої або другої ст. 183 ЦПК, — повернення їх судом заявнику без розгляду.

Можливості усунення недоліків поданої заяви, клопотання щодо процесуальних питань закон не передбачає.

Своєчасність

Клопотання, заяви залежно від виду та характеру можуть заявлятись учасниками справи у міру необхідності на різних стадіях судового процесу: як до пред’явлення позову до суду, так і разом із поданням заяв по суті, як у підготовчому провадженні, так і при розгляді справи по суті.

Відносно деяких з них закон містить чіткі правила та обмеження щодо моменту подання суду.

Наприклад, клопотання про витребування доказів повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 ст.

83 ЦПК: тобто для позивача, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах певних осіб, — разом із поданням позовної заяви; для відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, — до початку першого судового засідання у справі.

Необхідно пам’ятати, що на стадії розгляду справи по суті суд може задовольнити заяву чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, тільки у разі доведення учасником справи, який її подає, поважності причин неподання заяв чи клопотання у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Клопотання про відкладення розгляду справи може виглядати так:

Зняття з реєстрації місця проживання: практика ВС

10:55, 28 мая 2020

Вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливі лише при вирішенні спору про житлові права.

Зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою;  4) оголошення фізичної особи померлою.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/1773/17.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до фізичної особи, про зняття з реєстрації місця проживання, посилаючись на те, що він є власником частини квартири. Інша частина квартири належить відповідачу.

Однак фактично з 1999 року відповідач в квартирі не проживає, оскільки перебуває за межами України в Іспанії, де мешкає всі ці роки.

Також указував, що реєстрація місця проживання відповідача в житловому приміщенні лише тому, що таке житло належить йому на праві власності, але фактично він в ньому не проживає, внаслідок чого він, як співвласник несе необґрунтовані витрати на утримання такого житла, є зловживання своїм правом власності.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя  в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив з необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Постановою апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу відхилено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, касатор подав касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  • За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
  • ВС наголошує, що аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
  • Водночас, відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
  • Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про:                
  1. позбавлення права власності на житлове приміщення;
  2. позбавлення права користування житловим приміщенням;
  3. визнання особи безвісно відсутньою;
  4. оголошення фізичної особи померлою.
  1. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
  2. ВС підкреслив, що відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.
  3. За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові з тих підстав, що заявлена у цій справі вимога про зняття з реєстраційного обліку місця проживання відповідача у вказаній квартирі не може бути задоволена у розумінні статті 16 ЦК України, оскільки поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов`язане з поняттям «житлові права» (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше), вимог про що позивачем не заявлено.
  4. Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
  5. Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив про підстави визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
  6. Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Ссылка на основную публикацию