Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори

Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори

Система надання безоплатної правової допомоги (БПД) працює для того, щоб кожна людина мала можливість захистити свої права.

23 лютого 2021

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори У жовтні 2019 року до відділу «Костянтинівське бюро правової допомоги» Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась пані Ольга, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

19 листопада 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Чи потрібно тепер вести Книгу обліку доходів та витрат фізичній особі — підприємцю (ФОП) — платнику єдиного податку, якщо треба, то яким групам?

27 жовтня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Показники мінімальної зарплати суттєво впливають на соціальні, інші виплати та санкції, оскільки останні мають законодавчу «прив’язку» до її рівня.

13 серпня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори У продовження теми про плату «за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) на адвокатів, які подаються до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури».

17 липня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Оскаржити поведінку адвоката сьогодні вже можна безплатно, а ті, хто вимушений був платити за це, мають змогу повернути собі сплачені кошти.

6 травня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Чи є в учасника бойових дій додаткові гарантії на залишення на роботі під час карантину?

30 квітня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Карантин змусив змінити низку звичних речей, у тому числі й щодо питання роботи, ввівши нові умови, до того ж зміни законодавства вже наздоганяли реальні дії.

22 квітня 2020

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Про щорічну грошову допомогу особам, визначеним законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Тепер військовослужбовці можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до п’яти років.

17 квітня 2020

  • Унормувано поняття дистанційної роботи та надано роботодавцям право направляти працювати вдома під час карантину, при цьому згода працівника на це не потрібна.

26 лютого 2020

  • Розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень.

29 січня 2020

  • Про заходи соціального захисту, які поширюються на колишніх полонених військовослужбовців.

5 липня 2019

  • Що треба знати виборцю під час голосування на позачергових парламентських виборах.

3 липня 2019

  • Правовий лікнеп із найпоширеніших запитань, пов’язаних з реалізацією громадянами свого виборчого права.

14 травня 2019

  • Субсидію на наступний період перепризначать автоматично усім нинішнім отримувачам, які не матимуть заборгованості за комунальні послуги.

14 лютого 2019

  • «Муніципальна няня» передбачає щомісячне надання безповоротної фінансової допомоги сім’ям, у яких є дитина віком до трьох років. У 2019-му ця сума становить 1626 грн.

7 лютого 2019

  • Для отримання права на відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років необхідно мати відповідне медичне заключення.

11 жовтня 2018

20 вересня 2018

Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати працівнику?

Роботодавець пропонує вам укласти цивільно-правовий договір замість трудового? Нумо розберемося, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.

За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

  • Регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
  • Нормований робочий час
  • Лікарняні
  • Оплачувані вихідні й відпустки
  • Захист від незаконного звільнення тощо

Більше про переваги задекларованої праці читайте у статті «Задекларована праця = трудові й соціальні права».

Що таке цивільно-правовий договір?

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?

Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.

Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір?

Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно? У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.

Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком? При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Крім того, ви є найманим працівником, якщо:

  • виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації
  • користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника
  • після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується
  • отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат
  • маєте питати дозволу про відгули й відпустки

Перевірте за допомогою контрольного списку, чи ваша діяльність підпадає під визначення «трудові відносини».

Контрольний список для визначення трудових відносин

Візьмемо для прикладу роботу продавця в магазині чи офіціанта в ресторані.

Чи можуть вони виміряти обсяг своєї роботи у вигляді конкретних величин та показати в акті прийняття-передавання? Ні, адже їхня робота передбачає виконання обов’язків за штатною посадою, на території роботодавця, за певним графіком.

Очевидно, що продавець і офіціант не є самостійними підрядниками. Отже, роботодавець має укласти з ними трудовий договір. Про всі тонкощі оформлення працівників читайте тут.

Водночас, якщо вас залучають як сторонню особу, скажімо, для створення сайту організації чи проведення занять англійською мовою двічі на тиждень (і це не мовні курси), можете на законних підставах укладати цивільно-правовий договір.

Докладніше про різницю між трудовим і цивільно-правовим договорами дивіться в інфографіці.

Чим відрізняються трудовий і цивільно-правовий договори

  • Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори
  • [згорнути]

Читайте також:

  1. Повернутись на сторінку “Подолання незадекларованої праці”.
  2. За додатковою інформацією звертайтеся до Державної служби України з питань праці.
  3. Кампанія «Виходь на світло!» реалізується за підтримки проєкту «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», який фінансується ЄС та виконується Міжнародною організацією праці
  4. Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори Юридчна консультація щодо того, чи може неюридина особа укладати договори

Як і навіщо укладати шлюбний договір? Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

 Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір.

Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Читайте также:  Головою комітету ААУ з сімейного права призначений Олег Голубничий

Скільки діє шлюбний договір?

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

  • Чи можна змінити умови договору ?
  • Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:
  • якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  • на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
  • За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   
  • Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  
  • відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  • розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.
  • Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін.

Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення.

А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб — це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

Юридичні консультації — Юридична компанія ENTIRE

Потрібна юридична консультація? Адже незнання закону не звільняє від відповідальності – про цей крилатий вислів згадував кожен, хто мав юридичні претензії від фізичних або юридичних осіб, чи був змушений взяти участь в судовому процесі задля вирішення проблеми.

Наші досвідчені юристи та адвокати запропонують свій погляд на більшість конфліктних ситуацій. Впевнитися в цьому допоможе консультація юриста компанії «ENTIRE». Правильне використання своїх прав, вміння працювати з документами та відсутність хвилювань – основні переваги підтримки адвоката.

Безкоштовні консультації від ЮК «ENTIRE»: нам можна довіряти

Сьогодні безкоштовна консультація адвоката сприймається як шахрайство. У цього стереотипу є причини: ніхто не буде витрачати свій час на рішення чужих проблем. Безумовно, та в нашому випадку безкоштовна юридична консультація (Київ) – частина роботи компанії.

Ми пропонуємо декілька варіантів безкоштовної допомоги юриста:

  • первинні консультації. Це і безкоштовна юридична консультація по телефону, через переписку електронною поштою, за допомогою додатку «Viber» або Skype, а також під час зустрічі в офісі фірми. Первинна консультація передбачає визначення ситуації юристом, уточнення всіх деталей. Вона триває до 5 хвилин, а далі – з розрахунку 500 грн/30 хвилин. Первинна консультація юриста безкоштовно по телефону проводиться рідко: адвокат повинен ознайомитися з оригіналами чи копіями документації;
  • безкоштовна консультація по телефону чи особисто, якщо громадянин безуспішно намагається відстоювати свої права самостійно. В цьому випадку досвідчений юрист підкаже, на чому варто зробити акцент. Якщо питання нескладне, його буде вирішено. Тривалість консультації, яка не вимагає оплати, не перевищує 5 хвилин. 

Основна перевага такої допомоги юристів – безкоштовні оперативні підказки, як діяти в існуючих умовах. Якщо ситуація проста, клієнт економить свій час і кошти.

А для нашої компанії це чудова можливість отримати довіру людей та їх щиру вдячність. Ми цінуємо імідж і рейтинг нашої юридичної фірми, а також розуміємо, що час, витрачений на безкоштовні відповіді, зможе значно спростити життя незнайомої людини.

Одна з наших цілей – мотивувати людей не боятися захищати свої права в юридичному полі, а також підтримати порадою того, хто опинився в складній ситуації.

Платні юридичні консультації: в чому відмінність?

Проте консультація адвоката по телефону безкоштовно передбачає лише з’ясування обставин і поради, як юридично правильно вчинити в даній ситуації.

Платна юридична консультація – це:

  • разова дія, яка передбачає обговорення проблеми середньої та високої складності;
  • вказана незмінна вартість – 500 грн/30 хвилин.;
  • при домовленостях на подальшу роботу адвоката щодо ведення справи, її вартість ввійде в загальну суму гонорару;
  • обов’язкове представлення клієнтом документації для реальної юридичної оцінки проблеми. Документи можна передати особисто під час зустрічі, відправити їх відскановані копії на адресу електронної пошти фірми чи переслати фото через «Viber»;
  • можливість написати алгоритм наступних юридичних дій за підсумками обговорення (якщо клієнту це необхідно).

Платна консультація адвоката передбачає глибоке вивчення обставин, пошук варіантів рішення, відповіді на всі питання клієнта. Але юрист не несе відповідальності за вирішення конфліктів, виграш справи у суді. Для цього необхідно домовитися про юридичний супровід, представлення інтересів клієнта.

Переваги наших юридичних консультацій

Що дає клієнту юридична консультація по телефону (Київ)? Перш за все, оперативну допомогу і підтримку адвоката. Адже впевненість у своїх силах і готовність діяти визначають більшу частину успіху.

Юридична консультація по телефону може стати основою плідного співробітництва з адвокатом, встановлення відносин на довірі, а також спільної роботи на результат.

Серед причин звернутися за юридичною підтримкою за телефоном чи під час особистої зустрічі, або ж отримати платну допомогу адвоката в ЮК «ENTIRE»:

  • професіоналізм і значний досвід співробітників;
  • злагоджена команда юристів, кожен з яких має свою спеціалізацію;
  • оперативне і законне рішення будь-якого конфлікту;
  • повна конфіденційність і нерозголошення особистих даних;
  • доступна вартість послуг адвокатів.

Нам під силу будь-які правові питання – від житлово-комунальних і цивільних справ до консультацій щодо нерухомості, позовів по підприємницькій діяльності та т.д.

Одна з наших переваг – захист інтересів клієнта в будь-якому випадку, точний аналіз і прогнозування розвитку ситуації.

Безкоштовна юридична консультація по телефону й оплачені послуги адвоката ЮК «ENTIRE» – це основа правильно вибраної юридичної стратегії.

Щоб отримати юридичну консультацію

Звертайтеся — ми гарантуємо надання якісних послуг і високу результативність роботи: від невеликих відповідей на питання до комплексних послуг юриста та адвоката.

Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб. Бюджетна бух

  • Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє.
  • Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
  • Щодо правонаступництва

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

  1. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
  2. Відповідно до частини другої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
  3. У свою чергу, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
  4. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
  5. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
  6. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.
  7. Таким чином, правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку.
  8. При цьому у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю.
  9. Щодо новостворених юридичних осіб
  10. Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
  11. Частиною другою статті 81 ЦК України визначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Читайте также:  Особи, які не можуть бути усиновлювачами

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

  • Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
  • Водночас Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (частина перша статті 2 Закону).
  • Визначення поняття «замовники» наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
  • Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що утворюється/визначається замовником для організації та проведення процедур закупівель та планує проведення процедур закупівель.

Крім того, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

  1. При цьому статтею 38 Закону встановлено відповідальність за порушення вимог цього Закону.
  2. З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статей 2, 4, 11, 12 та 38 Закону, у разі утворення нової юридичної особи або юридичної особи в результаті реорганізації, яка є замовником у розумінні Закону, закупівлі цим суб’єктом мають здійснюватись із дотриманням вимог Закону.
  3. У зв’язку із цим звертаємо увагу на необхідність завчасного планування потреб такої юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі та строків для проведення відповідних процедур закупівель.
  4. При цьому наголошуємо, що Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами — замовниками.

Довідково інформуємо, що відповідно до листа ДП «ПРОЗОРРО» від 16.03.2018 р. № 206/666/06 наразі відсутня технічна реалізація продовження/ завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Директор Департаменту регулювання публічних закупівель Л. Лахтіонова

Вс відповів, чи може неповнолітня особа укладати договір з адвокатом | бізнес

Неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак, у суді адвокат надає документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 369/13467/20.

Як ефективно контролювати виконання договорів? З функціоналом CONTRACTUM у LIGA360. Створіть тайм-лайн угоди й встановіть ключові дати на моніторинг. Більше про автоматизацію договірної роботи за посиланням.

  • Рух справи
  • Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що без усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання договору про надання правової допомоги, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, тому апеляційну скаргу, подану представником неповнолітнього — адвокатом , відповідно до вимог статей 185, 356, 357 ЦПК слід вважати неподаною та йому повернути.
  • Позиція ВС

ВС зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Однак, відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку.

У випадку представництва у суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги.

Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом.

При цьому суд не може вимагати пред'явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14-ти років.

Як швидко знаходити судові справи? У LIGA360 є більше 20 фільтрів для пошуку. Інстанції, регіони, імена суддів, форми судочинства — укажіть параметри що цікавлять саме вас. Замовляйте тест-драйв прямо зараз.

Як укладати договори, яких немає в кодексах? — Юридична Газета

Стрімкий розвиток економіки та динаміка майнових відносин породжує нові форми взаємодії учасників цивільного обігу, в результаті чого постійно розширюється система цивільно-правових договорів.

Маєте Телеграм? Два кліки — і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Рівень законодавчого врегулювання договірних відносин не завжди об’єктивно відповідає ринковим потребам, тому часто подібне збільшення видів договорів часто відбувається шляхом формування та використання договірних конструкцій, не передбачених Цивільним кодексом України.

Принцип свободи договору, закріплений у ст. 6, 627 Цивільного кодексу України як загальна засада цивільного законодавства, полягає в можливості для сторін укладати договори, як передбачені, так і не передбачені актами цивільного законодавства.

Залежно від того, чи зафіксована певна договірна конструкція в Цивільному кодексі України та інших актах цивільного законодавства, договори поділяють на поіменовані та непоіменовані.

Договір вважається поіменованим, якщо акт цивільного законодавства виділяє його в окремий тип (вид) та надає йому відповідну правову регламентацію (наприклад, договір оренди, поставки, лізингу тощо).

До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачена в актах цивільного законодавства (наприклад, договір надання маркетингових послуг, договір аутстаффінгу, договір про нерозголошення конфіденційної інформації).

При цьому системний аналіз диспозитивних норм цивільного законодавства свідчить про можливість укладення договору, відмінного від нормативно закріплених конструкцій, але який відповідає вимогам розумності та справедливості.

Необхідно відрізняти непоіменовані договори від змішаних, які містять в собі елементи різних договорів.

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, договір про створення та використання об’єкта інтелектуальної власності може також містити умови договору про виконання робіт, передачу прав на створений об’єкт або прав на його виконання.

Непоіменованим є договір, який не передбачений цивільним законодавством та не відповідає кваліфікуючим ознакам окремих закріплених в законодавстві видів поіменованих договорів.

В іншому випадку такий договір визнається змішаним або відбувається зміна назви договору, якщо сторони відтворюють економічні або іноземні поняття (наприклад, фінансування, бізнес-проект), хоча за своїм змістом ці договори можуть бути договорами цільового кредиту або простого товариства.

Ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Таким чином, обов’язковою умовою укладення непоіменованого договору є досягнення згоди сторонами щодо його предмету.

При цьому створення сторонами проекту договору «tabula rasa» може супроводжуватися складнощами, оскільки розробка та узгодження умов неврегульованого договору потребує від контрагентів зусиль та часу.

  • Деякі непоіменовані договори мають новий предмет (наприклад, договори, що фіксують непоіменовані способи забезпечення виконання зобов'язань, зокрема забезпечення виконання зобов'язань державною гарантією), інші – відрізняються специфічним об’єктом (наприклад, договір надання персоналу або договір аутстаффінгу).
  • Серед договорів, не передбачених цивільним законодавством, виділяють такі, що мають нову, не відому поіменованим договорами спрямованість (прикладом може слугувати контракт на отримання права використання подарункового сертифіката або дистриб’юторський договір).
  • До непоіменованих договорів застосовуються норми найбільш подібних договорів одного виду або типу з непоіменованим договором та загальні положення зобов’язального договірного права (за правилами застосування аналогії закону та аналогії права).

Змішані та непоіменовані договори набули значного поширення в міжнародній торгівлі. Контрагенти зацікавлені в пошуку комбінованих договірних конструкцій, здатних максимально врахувати їхні інтереси.

Можлива ситуація, коли один і той же зовнішньоекономічний договір по-різному кваліфікуватиметься правовими системами держав, в яких перебувають контрагенти.

З огляду на відмінності національних правопорядків, договір певного виду може бути закріплений у праві лише однієї країни, кваліфікуватися як змішаний або договір sui generis (договір особливого роду).

За таких обставин істотні умови договорів обмежуються їхнім предметом і тими положеннями, які сторони визнають необхідними. Так, поширений у зовнішньоторговельному обігу договір консигнації в українському праві належить до непоіменованих договорів (зазвичай до нього застосовуються норми про договір комісії).

До недавнього часу до непоіменованих договорів відносили акціонерні угоди (Shareholders’ Agreements). Договір про нерозголошення конфіденційної інформації (non-disclosure agreement) також належить до непоіменованих. В умовах українських реалій це ставить під питання реальність застосування відповідальності до контрагентів, які порушили вимоги про конфіденційність.

Читайте также:  Розірвання шлюбу в суді

Така ситуація призводить до того, що сторони, не маючи можливості врегулювати відносини поіменованим або змішаним договором, укладають непоіменований договір із застосуванням матеріального права інших держав (Англії та Уельсу, Німеччини, Франції, Швейцарії, тощо) та намагаються провести договірні транзакції в закордонних юрисдикціях.

З метою уникнення ризиків визнання непоіменованих договір недійсними слід враховувати імперативні норми цивільного законодавства, вказівка на які міститься в ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України.

Також умови непоіменованого договору не можуть обмежувати економічну конкуренцію, порушувати публічний порядок, інтереси держави й суспільства, його моральні засади, обмежувати права споживачів, а також порушувати засади добросовісності, справедливості та розумності.

Отже, правові норми, покликані регулювати відносини, які виникають з непоіменованих догорів, мають загальний характер та надають учасникам цивільно-правового обігу достатньо широкі можливості для створення нових правових конструкцій з незначними обмеженнями волі сторін, прямо передбаченими положеннями чинного законодавства.

Договір довічного утримання з правом успадкування житла в Україні | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2021 рік

У цивільному законодавстві України договір довічного утримання є самостійним видом договору серед договорів про передачу майна у власність.

У порівнянні нормативним врегулюванням в старому законодавстві, він зазнав істотних змін після прийняття чинного Цивільного кодексу України.

Зокрема, були зняті обмеження, які містилися в радянських правових актах щодо того, хто може бути сторонами договору і щодо якого майна він може стосуватися. Тому тепер довічне утримання пенсіонерів не є винятковою можливістю укладати такий договір.

Розглянемо в цій статті питання про договір довічного утримання, стаття 744 ЦКУ, як укласти цей договір у 2020 році, як його оформити, чи можливо говорити про договір довічного утримання з правом успадкування житла, довічне утримання в цивільному процесі та ін.

Договір довічного утримання (догляду) в Україні

За договором довічного утримання одна сторона (далі по тексту – відчужувач) повинна передати у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Друга сторона (далі по тексту – набувач) повинна забезпечити довічне утримання і (або) догляд власника майна.

Тому це змішаний договір, в якому мова йде і про передачу майна, і про надання послуг. Також може укладатися договір довічного утримання на користь третьої особи.

Форма договору довічного утримання

Форма договору – письмова і нотаріально посвідчена. Слід звернути увагу на те, що до 2010 року в законі існувала вимога про державну реєстрацію договору, за яким передавалося у власність нерухоме майно.

Вимога про державну реєстрацію такого договору відсутня. Моментом набуття права власності за договором є момент нотаріального посвідчення, якщо мова про рухоме майно або ж момент державної реєстрації права власності – для нерухомого майна. Відзначимо, що при оформленні договору нотаріус відразу ж виробляє перереєстрацію права, тому ці два моменти фактично збігаються.

Договір довічного утримання та право успадкування майна

Іноді суть договору довічного утримання розуміють невірно вважаючи, що після смерті відчужувача той, хто здійснював догляд за ним або утримання, отримує квартиру або будинок у спадок. Однак це не відповідає дійсності.

Як ми вже говорили вище, перехід права власності на майно відбувається в момент оформлення договору, а не після смерті відчужувача, тобто ні про яке спадкуванні мова не йде.

Спадкоємці колишнього власника майна не зможуть претендувати на майно, щодо якого було укладено договір довічного утримання.

Інша справа, що новий власник не може розпоряджатися придбаним за договором довічного утримання будинком або квартирою (тобто продавати, дарувати, міняти майно, передавати його в заставу, а також у власність іншій особі на підставі іншого правочину) до моменту припинення дії договору.

Момент припинення договору довічного утримання (догляду)

Договір закінчує свою дію в наступних випадках.

За загальним правилом, смерть відчужувача є моментом припинення зобов’язань по його утриманню та догляду, а отже і моментом припинення дії договору.

З цього моменту набувач стає повноправним власником майна і може не тільки володіти й користуватися, але й розпоряджатися їм.

Наголошуємо, що для цього не потрібно проходити процедуру прийняття спадщини, оскільки успадкування та перехід майна за договором довічного утримання – це різні поняття та правовідносини.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін, а якщо вимога не набула дії – за рішенням суду у випадках, якщо:

  • той, хто повинен утримувати та доглядати відчужувача, не виконує або неналежним чином виконує догляд, в тому числі якщо в цьому немає провини сторони, яка здійснює догляд;
  • за бажанням набувача, якщо він не хоче або не може більше виконувати свої обов’язки.

Як було сказано вище, договір укладається довічно, а отже закон не допускає укладення його на певний строк. Термін «довічно» означає, що дія такого договору триватиме невизначений період часу до настання смерті сторони, яка передає майно, а це може тривати кілька років (десятків років).

Договір довічного утримання є односторонньо зобов’язуючим, адже набувач за таким договором наділений тільки обов’язками по утриманню відчужувача, а відчужувач має право вимагати надання такого утримання та не несе ніяких обов’язків за договором, крім передачі майна. Договір вимагає систематичного виконання набувачем своїх обов’язків.

Якщо ви плануєте взяти на себе зобов’язання за подібним договором, слід ретельно зважити витрати, які доведеться понести в зв’язку з його виконанням, вартість майна, тривалість дії договору.

Ризики договору довічного утримання для набувача

У такому договорі слід ретельно прописувати, які конкретно обов’язки будуть покладатися на набувача, в якій формі та в чому полягатиме утримання і догляд.

Вважаємо, що слід при цьому уникати оціночних, невизначених і неоднозначних формулювань в договорі, оскільки недобросовісний відчужувач може подати позов до суду в зв’язку з неналежним виконанням обов’язків набувачем і розірвати договір, використовуючи недосконалі формулювання умов договору.

І якщо ви як набувач протягом тривалого періоду часу реально здійснювали догляд і утримували відчужувача, то при розірванні договору в зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків, відчужувач повертає собі право власності на майно.

Набувач в такому випадку втрачає і право на майно, і право на відшкодування витрат, зроблених ним на утримання та (або) догляд відчужувача, тому що ці витрати поверненню не підлягають. Вас чекають тривалі судові процеси по доведенню факту належного виконання своїх обов’язків.

Тому для уникнення ризику втрати майна, часу, зусиль і коштів, які ви витратите на утримання іншої сторони договору, слід звертатися до кваліфікованих фахівців за юридичним супроводом угоди та самостійно не укладати таких договорів.

Слід звернути увагу на те, що договором може бути передбачено тільки перехід права власності на будинок чи інше майно, але договором може бути не передбачено право на вселення набувача або спільне проживання з відчужувачем.

Може виникнути ситуація, що набувач стане юридичним власником нерухомого майна, однак в залежності від умов договору, він може навіть бути обмеженим у фізичному володінні і користуванні майном, якщо такі обтяження будуть прописані в договорі, тобто не стати його фактичним власником.

На це слід звернути особливу увагу при укладанні такого договору.

Ризики для відчужувача за договором довічного утримання

Не тільки набувач, а й відчужувач може стати жертвою недобросовісної поведінки іншої сторони. Хоча відчужувач в порівнянні з набувачем має більше важелів впливу в разі неналежного виконання або невиконання взятих на себе зобов’язань, аж до розірвання договору з набувачем і втрати ним права на компенсацію витрат, понесених під час дії договору.

Однак відчужувачу слід ретельно перевіряти особистість потенційного набувача за договором на предмет його добросовісності, адже договір вважається припиненим з моменту смерті відчужувача.

Набувач, як правило, зацікавлений в прискоренні припинення дії договору для того, щоб стати повноправним власником майна (особливо, якщо мова йде про нерухоме майно), а тому може вдаватися до протиправних дій, спрямованих проти життя і здоров’я відчужувача.

Крім того відчужувачу слід пам’ятати, що набувач може розірвати договір довічного утримання в будь-який час і з будь-якої причини. В такому випадку в будь-який момент ви можете залишитися без утримання та догляду, якщо набувач був єдиним, хто здійснював цей догляд.

Скільки коштує оформити договір довічного утримання

При оформленні договору сторони несуть витрати у вигляді оплати послуг нотаріуса (близько 3-4 тисяч гривень, але залежить від нотаріуса), 1% від вартості майна – державного мита.

Сам договір розглядається податковими органами як договір відчуження майна, тобто вважається, що відчужувач одержує дохід (як при продажі), а значить, повинен заплатити податок як при продажі нерухомості. Дуже детально про те, хто платить і хто не платить податки при продажу нерухомості розказано в статті «Яким є податок на продаж квартири».

Підводимо підсумки по темі договору довічного утримання в Україні:

  1. Договір довічного утримання (догляду) є договором, за яким одна сторона повинна передати у власність нерухоме майно або цінне рухоме майно, а друга повинна здійснювати утримання та (або) догляд того, хто передає майно до кінця життя (тобто довічно).
  2. Форма договору письмова і нотаріально посвідчена.
  3. Спадкування та перехід майна за договором довічного утримання – це різні правові категорії, не пов’язані один з одним так само, як і договір довічного утримання та спадковий договір.
  4. Договір містить елементи ризику як для однієї сторони, так і для іншої, тому не слід укладати такі договори без юридичного супроводу фахівця.
Ссылка на основную публикацию