Юридичні аспекти проведення щеплень в україні

Юридичні аспекти проведення щеплень в Україні

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Щеплення- правовий аспект. Права та обов’язки пацієнтів при проведенні профілактичних щеплень. Огляд судової практики”, Вітязь Оксана, адвокат, член Комітету НААУ з медичного і фармацевтичного права та біоетики, експерт в галузі з медичного права, розповіла про загальне поняття вакцинації та її види, ризики, що можуть виникнути при вакцинації.

  • На сьогоднішній день, у зв’язку із збільшенням інформації про негативні наслідки вакцинації, виникає дуже багато запитань щодо відмови від щеплень, а саме, як правильно юридично це оформити і які наслідки чекають в разі відмови від вакцинації.
  • Вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну.
  • Види вакцинації:
  • Добровільна вакцинація – проводиться пацієнтові за його бажанням з метою профілактики виникнення певних захворювань
  • Рекомендована вакцинація – перелік рекомендованих профілактичних щеплень передбачено третім розділом календаря профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України від 16.09.2011р. № 595
  • Обов’язкова вакцинація – профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір – в Україні є обов’язковими(ст.. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб)
  • Примусова вакцинація – в окремих випадках вакцинація проводиться у примусовому порядку без усвідомленої згоди особи, особливо в тих випадках, якщо усунення небезпеки для здоров’я пацієнта іншими методами неможливе. (ч. 2 ст. 42 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»)

Відповідно до Наказу МОЗ № 2070 від 26 листопада 2019р. “Про внесення змін до календаря профілактичних щеплень і переліку медичних показань для проведення профілактичних щеплень”, до абсолютних протипоказань відносяться:

  • наявність в анамнезі анафілактичної реакції на попередню дозу вакцини
  • вагітність – протипоказано введення живих вакцин
  • тяжка імуносупресія (імунодефіцит) – протипоказано введення живих вакцин
  • гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0° C – протипоказання для рутинної вакцинації.

Незначні порушення у стані здоров’я (прорізування зубів, диспепсія, застуда з підвищеною температурою або без), які часто зустрічаються у дітей перших років життя, не є протипоказанням до вакцинації.

Права пацієнтів при проведенні профілактичних щеплень:

  • Право на згоду на проведення профілактичних щеплень. Це означає, що без згоди інформованого про наслідки та побічну дію імунобіологічних препаратів, жоден медичний заклад не має права здійснювати методи профілактики пацієнта.
  • Право на відмову від проведення щеплення у відповідності до ч. 4 ст. 284 ЦК України. Повнолітня, дієздатна особа, яка усвідомлює значення своїх дій може керувати ними, має право відмовитися від медичної допомоги. Якщо особа, або її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків. (ч.6 ст. 12 Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”)
  • Право на отримання від лікаря повної, своєчасної та достовірної інформації у доступній формі (необхідність профілактичних щеплень, наслідки відмови від них, можливі поствакцинальні реакції та ускладнення). Якщо медичний персонал, при здійсненні вакцинації, не проінформував пацієнта про ризики вакцинації та побічну дію імунобіологічного препарату – це є прямим порушенням закону та гарантованих державою прав пацієнта.
  • Право на вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності для проведення профілактичного щеплення. Це право можуть реалізувати особи з 14 років.
  • Право на вибір медичного імунологічного препарату, якщо в Україні зареєстровано декілька однотипних препаратів різних виробників
  • Право на безоплатне проведення профілактичного щеплень відповідно до календаря профілактичних щеплень
  • Право законних представників бути присутніми під час проведення профілактичних щеплень їхнім дітям.

Щодо обмеження прав не вакцинованих осіб, то дитині не може бути відмовлено у зарахуванні до дошкільного чи навчального закладу з причини відсутності профілактичних щеплень. Право дитини на відвідування навчального закладу в окремих випадках може бути обмежено.

Відсутність вакцинації не є підставою для відмови у прийнятті до закладу, однак є підставою для недопуску. Згідно ч. 2 ст.

15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його ( п. 4 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу затвердженого Наказом МОЗ України № 434 від 29.11.2002р).

Питання відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно календаря, вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії із залученням епідеміолога з санепідстанції згідно розділу третього ст. 15 “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Вакцинація: юридичні, правові та медичні питання | Медичний часопис

Резюме. «Юридичні та правові питання вакцинації. Профілактика краще від лікування» — під такою назвою 31 травня 2017 р. у Києві, у приміщенні Національного музею медицини України, відбувся науковий симпозіум, який проходив в межах Науково-практичної конференції «Мультидисциплінарна взаємодія в забезпеченні здоров’я дітей» і був присвячений Всесвітньому дню захисту дітей.

Відкрили конференцію доктор медичних наук, професор Світлана Доан і ректор Київського медичного Університету Борис Івнєв. Звертаючись до присутніх, С.

 Доан зауважила, що з підписанням угоди про асоціацію наша держава взяла на себе зобов’язання щодо наближення законодавства і практики до принципів асоціації з Європейським Союзом у сфері інфекційних хвороб.

Водночас Україна демонструє сумну статистику темпів і обсягів імунізації, що повністю суперечить Європейському плану дій стосовно вакцинації на 2015─2020 роки. Певною мірою коло юридичних питань, що виникають у процесі вакцинації здійснюють гальмівний вплив на її перебіг.

Юридичні аспекти проведення щеплень в УкраїніРозібратися у цій проблемі, що виникає перед лікарями мало не щодня, допомагала голова Комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України, директор Навчально-наукового центру медичного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат юридичних наук, доцент Радмила Гревцова.

Читайте также:  Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя

Розкриваючи тему юридичної бази роботи лікаря, яка за великим рахунком спирається на Цивільний кодекс України, Р. Гревцова зосередила увагу на тій частині кодексу, в якій йдеться про особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Зокрема, у статті 384 Цивільного кодексу України зазначається, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і звернулася за медичною допомогою, має право на вибір лікаря і вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

Вакцинація належить до різновиду лікування і це положення також на неї поширюється. Відповідним чином ця норма відображена і в Основах законодавства України про охорону здоров’я, зокрема у статті № 43 «Згода на медичне втручання».

Проте в Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (стаття № 12) прописано, що особисту згоду на проведення профілактичних щеплень можуть надавати особи, які досягли п’ятнадцятирічного віку.

Ця прикра розбіжність, яка становить певну проблему в роботі лікарів, виникла після прийняття нової редакції Цивільного кодексу України у 2003 р. і, на жаль, є непоодиноким випадком у законодавстві.

Тому важливо зазначити, що наразі для лікарської практики пріоритет становлять положення Цивільного кодексу України.

У конкретних ситуаціях особи віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років мають право надання особистої згоди (додатково до згоди батьків або опікунів/офіційних відповідальних осіб) на проведення щодо них медичних втручань із метою діагностики, лікування та профілактики.

«Питання множини» в отриманні згоди на проведення щеплень становить ще один проблемний аспект лікарської практики, оскільки усіх представників неповнолітньої особи (батьків, опікунів, відповідальних осіб) законодавчі норми подають у множині. Але реальні ситуації дуже часто потребують прийняття рішень за відсутності одного з батьків, що створює потенційно конфліктне підґрунтя. Перевагу в таких випадках слід надавати згоді того з батьків, з яким постійно проживає дитина.

Велика кількість судових позовів виникає у зв’язку з положенням, закріпленим законодавством України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у статті № 15 «Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах». У ній зазначено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з Календарем профілактичних щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Фактично в цій ситуації вступають у суперечність два конституційних права — право на освіту і право на охорону здоров’я (зокрема право на відмову від медичного втручання). Але розрадити цю суперечність допоможе тільки подолання недовір’я і страху перед вакцинацією.

З одного боку, це публічний інтерес у питаннях колективної імунізації, а з іншого — лікар і власне дитина, які опиняються в найскладнішій ситуації.

На потребу у вирішенні питань допуску дітей без необхідних щеплень до навчальних або дитячих закладів Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство освіти і науки України видали роз’яснення (лист Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29.04.2014 р. № 1/9-500/№ 04.01.

16/28103) «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення». Не слід забувати, що головною метою цього роз’яснення було зняття напруження у суспільстві, спричиненого відсутністю в період 2014 р.

певних вакцин, закуплених за державний кошт.

Як правильно проводити профілактичні щеплення та як оформлюють відмову від них

13:04, 8 ноября 2021

Усна незгода пацієнта робити профілактичне щеплення повинна підтверджуватися певними документами.

Джерело фото: oppb.com.ua

Міністерство охорони здоров'я України своїм наказом від 04.10.2021 № 2153 затвердило перелік організацій, представники яких підлягають обов'язковій вакцинації проти COVID-19.

  • Для того, щоб запобігати непорозумінь при її проведенні, громадяни повинні усвідомлювати, за якими правилами проводяться в Україні профілактичні щеплення.
  • Профілактичні щеплення – це введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.
  • Не всі щеплення є обов’язковими.
  • Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень (стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
  • Профілактичні щеплення проти інфекційних хвороб, включених до календаря щеплень, та профілактичні щеплення за епідемічними показаннями проводяться для громадян безоплатно за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
  • Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб.
  • У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
  • У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
  • Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
  • Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

  1. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
  2. Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників.
  3. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб.
  4. Виїзд громадян України до країн, перебування в яких пов'язане з високим ризиком захворювання на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, дозволяється після проведення їм відповідних профілактичних щеплень.
  5. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків.
  6. Факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз’яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о (Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики), підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх — батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.
Читайте также:  Визнання шлюбного договору недійсним

Вищезазначена форма передбачена Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, яке затверджене Наказом Міністерства охорони здоров’я Україні від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Раніше у Чернівецькій області суд присудив обвинуваченому штраф за підробку сертифіката про вакцинацію.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВщоб бути в курсі найважливіших подій.

Правові аспекти імунізації

       Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до чинних законів України та наказів Міністерства охорони здоров’я України, проте, проблема відмови населення від вакцинації на сьогодні все ж існує.

       Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» громадяни України зобов’язані піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди та робити щеплення.

       Згідно зі статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворювання на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець і кір в Україні є обов’язковими. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням в т.ч. обов’язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначається Міністерством охорони здоров’я України.

       Стаття 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» говорить про те, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом, видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з Календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з Календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

       У відповідь на спалах кору в Україні протягом 2017-2019 років Міністерством охорони здоров’я України було прийнято ряд наказів, спрямованих на попередження розповсюдження вакцинкерованих інфекцій.

       Так, 04 липня 2019 року на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Черкаської обласної державної адміністрації (протокол № 16) було прийнято рішення про затвердження  календарного плану заходів щодо реалізації посиленої імунізації населення проти кору. На виконання п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15 було розроблено спільний наказ з Департаментом освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

       Відповідно до статті 3 Закону України «Про освіту» – кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

       Право особи на освіту може реалізовуватись шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видах, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

       Запорукою припинення епідемічного процесу розповсюдження вакцинкерованих інфекцій, попередження спалахів небезпечних хвороб з високим рівнем летальності та інвалідності є відсторонення нещеплених дітей з організованих колективів.

У такому випадку права дитини на освіту буде забезпечено альтернативними формами навчання, які виключать контакти з незахищеними від інфекцій особами. Право ж на очну освіту пов’язується з обов’язковим проходженням профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині, так і оточуючим її особам.

Повноцінний соціально-психологічний розвиток дитини гарантується тільки за умови її здоров’я.

       Питання допуску невакцинованих дітей в організовані дитячі колективи розглядалися й у судовому порядку. Так, 17 квітня 2019 року Верховний Суд України підтримав вимогу адміністрації дитячого закладу щодо відвідування організованих колективів тільки щепленими особами, оскільки, в даному випадку важливість суспільних інтересів переважає індивідуальні.

       Протягом 2017-2019 років на території Черкаської області та України реєструвалась захворюваність на кір, яка за рівнем набула масштабів епідемії.

Враховуючи епідеміологію вищезазначеної інфекції – швидкість поширення, повітряно-крапельний шлях передачі, високу сприйнятливість до вірусу, агресивність збудника та тяжкий перебіг захворювання з летальними випадками, Міністерство охорони здоров’я запровадило посилену імунізацію проти кору, що передбачає вакцинацію нещеплених осіб від 0 до 18 років.

       Для проведення посиленої імунізації проти кору використовується комбінована вакцина для профілактики кору, паротиту та краснухи. Вакцини пройшли реєстрацію в Україні, мають всі дозвільні документи; вони безпечні й високоефективні.

Інформацію про вакцини можна отримати цілодобово в Державному реєстрі лікарських засобів, на сайтах Міністерства охорони здоров’я України, ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», ДУ «Державний експертний центр МОЗ України», Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА, у сімейних лікарів і лікарів-педіатрів, які проводять щеплення.

На вимогу батьків дозвільні документи на кожну з вакцин можна отримати в електронному або паперовому вигляді за місцем проведення щеплень. Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я  від 11.10.

Читайте также:  Сімейні правовідносини. розірвання шлюбу або шлюборозлучний процес

2019 № 2070 «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні та переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень» тільки лікар разом з пацієнтом (у даному випадку – з батьками, опікунами або особами, що їх замінюють) встановлює переваги й ризики вакцинації при індивідуальному розгляді та підходах.

       Вакцини, закуплені за кошти Державного бюджету, надходять в область і ЛПЗ, зберігаються з дотриманням  вимог «холодового ланцюга». Щеплення в ЛПЗ області проводяться на безоплатній основі.

Якщо батьків, опікунів або осіб, які їх замінюють не влаштовує та чи інша вакцина, яка надійшла з Державного бюджету, вони можуть придбати вакцини за власні кошти за попереднім замовленням через аптечну мережу або приватні щеплювальні кабінети.

       Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», охорона здоров’я – загальний обов’язок суспільства та держави.

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов’язані забезпечити пріоритетність охорони здоров’я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров’ю населення та окремих осіб.

       Україна – демократична держава, яка пропагує європейські цінності, отже, висновки Європейського Суду з прав людини наступні:

  • право особи на відмову від лікування закінчується там, де починаються інтереси держави в питаннях забезпечення безпеки здоров’я всього населення;
  • людина має право розпорядитися своїм особистим життям, відмовившись від лікування або профілактики, якими б абсурдними були його мотиви;
  • але держава має право нав’язати громадянину свою волю, подолавши його відмову, якщо виникають ситуації, пов’язані з необхідністю усунення загрози заподіяння шкоди здоров’ю населенню країни;
  • встановлені законом санкції спрямовані виключно на забезпечення безпеки як осіб, які відмовилися від вакцинації, так і осіб, які можуть опинитися з ними в контакті. Примусу до вакцинації закон не містить. Тобто нікого примусово вакцинувати не можна, але можна обмежити в реалізації деяких прав.

       Вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів над особистими – запорука здоров’я суспільства.

Прес-служба УОЗ ОДА

Робота ціною щеплення від COVID-19

Адвокат Права

Юридичний Telegram-канал

МОЗ підготувало проект наказу з переліком професій, які підпадають під обов’язкові профілактичні щеплення
brovary.net.ua

Держслужбовців різних рівнів та освітян в Україні хочуть добровільно-примусово щепити від COVID-19, загрожуючи відстороненням від роботи без збереження заробітної плати. Чи правомірні наміри влади?

Про це пише Telegram-канал «Адвокат Права».

Добровільно-примусова вакцинація лише підсилює настрої проти щеплень і дає величезне підґрунтя для конспірології. Така кількість реклами, банерів, лозунгів на кожному кроці… впевнені, що вам це також псує нервові клітини.

«Якщо представники професій, що підлягають обов'язковій вакцинації, не зроблять щеплення, їх на період карантину будуть відстороняти від роботи без збереження заробітної плати. Так, працівників, визначених у переліку професій, не звільнятимуть з роботи, якщо вони не пройшли вакцинацію від коронавірусної хвороби COVID-19», – про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

АЛЕ.. Залишаючи особу без зарплати, моментально порушується конституційне «право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Новини за темою: Обов'язкова вакцинація від COVID-19 в Україні: Кого щеплюватимуть примусово?

Зараз дослідження вакцин тривають і перебувають на різних стадіях.

Тож люди, що роблять собі щеплення, по суті, є добровольцями-експериментаторами, учасниками медичного експерименту, що роблять безумовно дуже важливу для суспільства справу – тестування вакцини від небезпечного захворювання.

За підсумками цього тестування будуть виявлені і прораховані ймовірності побічних ефектів вакцини, ризики при захворюваннях, протипоказання і ще багато різних факторів, які дозволять в майбутньому ефективно боротися з вірусом шляхом застосування ефективної і безпечної вакцини.

Примушування до участі в медичному експерименті є очевидно аморальним і неправовим діянням.

Відмова від вакцинації з посиланням на небажання брати участь в медичному експерименті і випробуваннях вакцини, яка не пройшла повний цикл клінічних випробувань, можлива, але вбачається неперспективною для захисту своїх прав в національних судах.

Якщо ж, незважаючи на всі обставини, ви вирішили НЕ робити щеплення, то ЦЕ ВАШ ВИБІР, і держава, чиновники і роботодавці повинні його поважати. ТАКА ВІДМОВА НЕ ПОВИННА СТАТИ ПРИЧИНОЮ ДИСКРИМІНАЦІЇ І НЕ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОКАРАННЯ ВАС В ТІЙ ЧИ ІНШІЙ ФОРМІ.

У разі необхідності надати письмову відмову можна рекомендувати оформляти це як відмову від участі в клінічному дослідженні вакцини від COVID-19, як альтернативний варіант – можна написати, що відмовляєтеся не від вакцинації як такої, а від вакцинації конкретною вакциною з проханням зробити щеплення іншою, більш дослідженою вакциною.

  • Новини за темою: Нові правила карантину: Коротко про головне
  • ПАРЄ, Резолюцією №2361, закликала країни співпрацювати з метою забезпечення рівного доступу до вакцин проти COVID-19 та уникати «вакцинного націоналізму».
  • Зазначене рішення ЄСПЛ, на яке посилаються представники влади, НЕ СЛІД ТРАКТУВАТИ ЯК КАРТ-БЛАНШ для держав щодо введення обов’язкової вакцинації в умовах існуючої пандемії COVID-19.

Щонайменше це рішення б слід повністю прочитати тим, хто посилається на його положення..

ВАКЦИНУВАТИСЯ ЧИ НІ – ВИРІШУВАТИ ЛИШЕ ВАМ!

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Ссылка на основную публикацию