Заперечення проти позовної заяви про визнання членами сім’ї наймача, визнання осіб, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зобов’язання вчинення дій

Заперечення проти позовної заяви про визнання членами сім’ї наймача, визнання осіб, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зобов’язання вчинення дій

  • ______________________ районний суд міста Харкова
  • адреса: (не обов’язково)

Позивач:_______________________________ П.І.Б.

                                          адреса: індекс, м. Харків, вулиця, будинок, квартира, номер телефону та інші засоби зв’язку  (якщо такі відомі)

Відповідач:_______________________________ П.І.Б.

                                        адреса: індекс, м. Харкова, вулиця, будинок, квартира, номер телефону та інші засоби зв’язку (якщо такі відомі)

Позовна заява

про визнання особи такою, що втратила право користування житлом

Я є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: ____________________________________________________, що підтверджується актом виданим мені Комунальним підприємством «Харківське бюро технічної інвентаризації» від «__» _______ 2012 року.У вказаному житловому будинку, окрім мене, зареєстрований член моєї сім’ї.

Відповідно до копії домової книги у вказаному житлі зареєстрований, окрім мене, ____________________(член сім’ї), який був зареєстрований у «__» ______ р.Однак, відповідач з «__»_________ ______ року виїхав з вказаного житла та не повертається вже протягом більш ніж ___ років, у житловому приміщенні відсутні його особисті речі. Відповідно до ст.

405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

 Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідач не повідомляв мене про причини своєї відсутності у вказаному житловому приміщені, я не перешкоджав у доступі йому до вказаного житла, що підтверджується висновком за фактом звернення юридичної консультації _________________________ району м. Харкова наданого Начальником _________________________ РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області наданого мені від «__»_______________ року.

Між нами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж порядок встановлений законом.Таким чином, відповідач втратив право користування житлом на підставі його відсутності більш ніж один рік у даному житловому приміщенні.На підставі цього та керуючись ст.405 Цивільного кодексу України та ст. ст.

3, 32, 79, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України; -1)Визнати _____________________________________ таким, що втратив право користування житлом за адресою: ___________________________________________ 1)Копія позовної заяви з додатками; 2)Копія технічного паспорту виданого Комунальним підприємством «Харківське бюро технічної інвентаризації» від «__» _______ 2012 року; 3)Висновок за фактом звернення юридичної консультації __________________________ району м. Харкова від «____» ____________ 2012 року; 4)Квитанція про сплату судового збору.«__» _____________ 2012 року.                     _______________     П.І.Б Зразок позовної заяви підготовлений консультантом Юридичної клініки Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Агарковим ОлександромПам'ятайте, для складання позовної заяви, яка буде повністю відповідати обставинам вашої справи й відповідно підвищить шанси вашої перемоги у суді, замало зразку позовної заяви — звертайтесь до юриста. З повагою Агаркров Олександр Ім’я автора не додане
Консультація актуальна на дату: 26.10.2012
Кількість переглядів: 9809 Адреса електоронної пошти не вказана — Оцінити — Відмінно Добре Непогано Погано Жахливо
Оцінки консультації (3): 4.7

Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Посилання на схожі консультації: Теги матеріалу: втратив право, користування житлом, житло

Юридична допомога — про захист житлових прав

До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя
Позивач: Красько Марія Тимофіївна
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Відповідач: Петлюк Сергій Хомович
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Третя особа: Житлово-експлуатаційна організація № 3
Жовтневого району м.Запоріжжя

(поштовий індекс, адрес, телефон)

  • ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання права на користування жилим приміщенням

Відповідач Петлюк С.Х. є наймачем ізольованої трикімнатної квартири жилою площею 80 кв. м. № 6 буд. № 8 на вул. Залізничній в м.Запоріжжі.
3 квітня 1999 року я оселилася в цій квартирі як дружина, хоча шлюб з відповідачем ми не уклали.
12.06.1999 р. у мене народилася дочка Надія, відповідач визнав себе її батьком, дав своє ім’я і зареєстрував у квартирі як свою дочку.
До цього часу ми утрьох проживаємо в квартирі, у нас спільний бюджет, гарні стосунки, всі ці роки відповідач утримує мене і дочку.
В той же час відповідач не визнає мого права на квартиру, не бажає зареєструвати мене в ній, хоча у відповідності до ст. 64, 65 ЖК України як член сім’ї наймача, я набула рівного з ним права на користування квартирою.
Через відсутність реєстрації в квартирі я досі не маю паспорта громадянина України нового зразка, іншого житла у мене не має.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 120 ЦПК України, на підставі ст.ст. 64, 65 ЖК України,

  1. Прошу:

Задовольнити мій позов.
Визнати за мною право користування трикімнатною квартирою № 6 в будинку № 8 на вул. Залізничній в м.Запоріжжі.
Викликати і допитати свідків (прізвище, ім’я, по батькові, поштовий індекс, адрес, телефон), які знають обставини мого вселення і проживання в квартирі.
Додаток:
1. Дві ксерокопії позовної заяви.
2. Довідка ЖЕК № 3 про склад сім’ї відповідача.
3. Квитанція про сплату держмита.

Дата підпис

До Київського районного суду м.Одеса
Позивач: Сімко Олена Павлівна
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Відповідач: Сімко Ігор Сергійович
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Треті особи: Сімко Олег Ігоревич,
Сімко Надія Ігорівна,
Житлово-експлуатаційна організація № 5
Київського району м.Одеса

(поштовий індекс, адрес, телефон)

  • ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням

Ми з відповідачем були в шлюбі в 1983-1999 рр., від шлюбу маємо двоє дітей, 1984 і 1985 р.н. — треті особи в справі.
В 1987 р. нашій сім’ї була надана ізольована трикімнатна квартира житловою площею 54 кв.м. № 15 в буд. № 17 на вул. Морській в м.Одесі, наймачем є відповідач.
Після розірвання шлюбу в 1999 р. відповідач ще деякий час проживав разом з нами у спірній квартирі, а у січні 2000 р. виїхав у невідомому напрямку.
З того часу ми з дітьми нічого про його місце знаходження не знаємо. За моєю заявою державна виконавча служба розшукувала відповідача, оскільки він не платив аліменти, але встановити його місце проживання не вдалося. Врешті, діти досягли повноліття, почали працювати і я перестала розшукувати відповідача.
Але мені доводиться щомісячно сплачувати за нього квартирну плату. Я зверталася до ЖЕК № 15 із заявою, щоб на відповідача не нараховували квартирну плату, але там мені заявили, що не мають для цього підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 ЖК України право на житлове приміщення за тимчасово відсутнім наймачем зберігається протягом шести місяців, а відповідач не проживає в спірній квартирі вже більше трьох років.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 120 ЦПК України, на підставі ст. 71, 72 ЖК України,

  1. Прошу:

Задовольнити мій позов.
Визнати Сімка Ігоря Сергійовича таким, що втратив право на користування квартирою № 15 в будинку № 17 на вул. Морській в м.Одесі.
Викликати і допитати свідків (поштовий індекс, адрес, телефон).
Додаток:
1. 4 копії позовної заяви.
2. Ксерокопія ордера на квартиру.
3. Довідка ЖЕК про склад осіб, які проживають в квартирі.
4. Заява до ЖЕК про перерахунок квартплати.
5. Матеріали про розшук Сімка І.С. виконавчою службою.
6. Ксерокопія свідоцтва про розірвання шлюбу.
7. Квитанція про сплату держмита.

Дата підпис

До Дарницького районного суду м.Києва
Позивач: Петренко Олександр Симонович
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Відповідач: Скорина Тетяна Сергіївна
(поштовий індекс, адрес, телефон)
Третя особа: ЖЕО № 2 Дарницької РДА
(прізвище, ім’я, по батькові,

поштовий індекс, адрес, телефон)

  • ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про зміну договору найму житлового приміщення

Відповідачка Скорина Т.С. є моєю матір’ю; ми разом мешкаємо у чотирикімнатній квартирі № 18 в будинку № 16 на вул. Липневій в м.Києві.
Ця квартира складається з чотирьох окремих кімнат житловою площею 17,3 кв.м., 16 кв.м., 15 кв.м. і 14,2 кв.м.; кухні площею 12 кв.м., коридору площею 14 кв.м. та двох балконів.
Наймачем квартири є відповідачка.
Вже майже рік у нас з матір’ю існують неприязні стосунки через те, що вона не визнає за мною самостійного права на користування квартирою, відмовляється від приватизації квартири або поділу її, щоб я не мав можливості здійснити свої права на квартиру.
Рік тому я одружився, моя дружина мешкає в двокімнатній багатонаселеній квартирі, де я не можу оселитися, а проти проживання дружини у спірній квартирі мати заперечує.
Тому виникла необхідність у поділі спірної квартири і з врахуванням рівності наших з відповідачкою прав на квартиру вважаю, що маю право на зміну договору найму квартири і укладення зі мною окремого договору найму на дві кімнати житловою площею 15 кв.м. і 14,2 кв.м. з балконом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118-120 ЦПК України, на підставі ст.ст. 63, 64, 104 ЖК України, –

  1. Прошу:

1. Задовольнити мій позов.
2. Змінити договір найму квартири № 18 в будинку № 16 на вул. Липневій в м.Києві.
3. Визнати Петренка О.С. наймачем двох житлових кімнат площею 15 кв.м. і 14,2 кв.м. з балконом, а Скорину Т.С. — наймачем двох житлових кімнат площею 17,3 кв.м. і 16 кв.м. з балконом. Побутові приміщення залишити у спільному користуванні.

4. Зобов’язати ЖЕО № 2 укласти з Петренком О.С. і Скориною Т.С. договори найму зазначених житлових приміщень.

Додаток:
1. Дві копії позовної заяви.
2. Довідка ЖЕК про розмір спірної квартири і кількість мешканців.
3. План квартири.
4. Квитанція про сплату державного мита.

Дата підпис

Заметки юриста

Блог о бизнесе

Якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім’ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Так, значну кількість таких позовів становлять позови власників житла (громадян) до осіб, які користувалися житлом на правах сім ’ ї власника, і в даний час перестали бути членом сім ’ ї. При розгляді таких спорів суди застосовують норми ст. 71, 72 ЖК України, що вважається помилковою.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Зміст ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім ’ ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім ’ ї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянами, які хоча і правомірно вселилися у спірну квартиру власника, але на час розгляду справи не є членом його сім ’ ї. Тому в даному в випадку власник повинен звертатися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні правом власності, а не про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Проте, суд захищаючи права власності громадян, усуває перешкоди у користуванні цією власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Серед даної категорії справ, найбільшу їх масу становлять саме позови про визнання колишніх членів сім ’ ї такими, що втратили право на користування житлом після розірвання шлюбу.

Так, в провадженні судді Васильоковського В.В. перебувала справа за позовом Бойчука Д.І. про визнання таким що втратив право на користування житлом Гавриленка В.І.

з суті позовних вимог вбачається, що відповідач вселився до спірного житлового будинку після реєстрації шлюбу з донькою позивача.

Після розірвання шлюбу з будинку вибув, однак не знявся з реєстрації, протягом тривалого часу не проживав у будинку, не брав участі в його утриманні. Даний позов задоволено.

Ще одним прикладом може служити позов Півторак Л.П. до колишнього чоловіка Півторака М.Я. про визнання останнього таким, що втратив право на користування житлом.

Позовні вимоги мотивувала тим, після реєстрації шлюбу проживала разом із відповідачем у будинковолодінні, що належить їй на праві власності. Їх шлюб з відповідачем розірвано, після чого він виїхав з будинку вивіз всі свої речі.

Підтверджувала відсутність за місцем реєстрації відповідача актом обстеження будинковолодіння. Позовні вимоги задоволено повністю.

Окрім колишнього подружжя визнають такими, що втратили право на користування житлом може бути визнано й інших членів сім ’ ї, родини.

Так, в провадженні судді Калинюка О.П.

знаходилась цивільна справа в якій позивач просив визнати таким що втратив право на користування будинковолодінням власного сина, який після одруження перейшов проживати в квартиру до дружини, і вже протягом десяти років не несе будь-яких витрат на його утримання та на оплату витрат по оплаті житлово-комунальних послуг. Позов шляхом винесення заочного рішення задоволено.

В іншій справі Ославський Л.І. та Ославський Я.С. позиваються до Патрицької М.В., яка приходиться їм старшою сестрою. Перебуваючи в цивільному шлюбі відповідачка проживала в с. Ценява, Коломийського району, а зареєстрована в м. Коломия в будинковолодінні, яке належить позивачам на праві власності.

Під час перебування в шлюбі у відповідачки народилось троє дітей, які також зареєстровані в м. Коломия по вул. Новодворського, 11-а, кв. 1, однак відповідачка з неповнолітніми дітьми ніколи не проживала за місцем реєстрації.

Відповідачка отримала в банку кредит, і на їх адресу регулярно приходять претензії з погрозами щодо майна, що спричинило значні незручності для власниці квартири . Даний позов також задоволено.

Іншим прикладом може служити цивільна справа, що розглядалась суддею Димашком В.П. в якій позивачка, яка є власницею квартири просила визнати такими, що втратили право на користування житлом її родичів Довганюк Е.М. та Довганюка А.П.

, які не проживають у її квартирі, а зареєструвались для того щоб Довганюк А.П. міг ходити до школи в м. Коломия.

Таким чином відповідачі зареєстровані але фактично не проживають у спірній квартирі більше року, не беруть участі у її утриманні, що спричиняє н6ез0ручності власниці квартири. Даний позов також задоволено.

Власник має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому рішенню (ст. 386 ч. 2 ЦК України).

Крім речових прав, існують також зобов ’ язальні способи захисту права власності. Вони випливають із договорів та інших видів зобов ’ язаннь і мають конкретний характер.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, позови про захист права власності від порушень, не пов ’ язаних із позбавленням володіння, і позови про визання права власності.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. По суті це позов власника, який не володіє майном повернути майно в натурі.

Завдяки негаторному позову захищаються права власника щодо здійснення права користування та розпорядження своїм майном, не пов ’ язаним із втратою власником володіння. Вимога відповідно до цього позову позову полягає в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном.

Розглядаючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, саме житловим приміщенням, шляхом зняття з реєстрації та покладення зобов’язання на Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі ВГІРІО) ДМУ УМВС провести зняття з реєстрації є передчасними, оскільки відповідно до вимог ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382- IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду.

Найпоширенішою помилкою у таких випадках є безпідставне застосування ст. 391 ЦК України за відсутності підстав для виселення, передбачених ст. 116 ч. 1 ЖК УРСР, при вирішенні спорів про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення членів сім’ї власника.

Виселення є категорією житлового законодавства, тому при розгляді цивільних справ за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення предметом доказування є втрата права на житло, або взагалі його відсутність, або інші передбачені ЖК УРСР підстави для позбавлення права на житло.

При розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла і членами його сім’ї, а також членами сім’ї колишнього власника житла. Так, у першому випадку власник житла має право вимагати визнання колишнього власника таким, що втратив право на користування, та зняття його з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла.

Так, Судами часто при визнанні особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, одночасно вирішують питання про зняття особи з реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України).

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм май2ном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Закон № 1282- IV є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Визнання особи такою, що втратила право користування житлом

На сьогоднішній день, досить поширеною є ситуація, коли особа бажає оформити житлову субсидію на сплату житлово-комунальних послуг, але у зв’язку з реєстрацією за адресою проживання інших осіб, їй відмовляють в наданні субсидії. Як діяти в подібній ситуації? 

Детальніше про це розповідає нашим читачам головний спеціаліст відділу представництва Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.

Ярослав Хоменко

Якщо зареєстрована особа яка фактично не проживає, добровільно не бажає знятися з реєстрації за вказаною адресою, в такому випадку власник або квартиронаймач змушений звернутися до суду з метою захисту своїх житлових прав.

Для прикладу зазначу, що до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулася клієнтка з питанням про зняття з реєстрації онука, який тривалий час не проживає разом з клієнткою.

Клієнтка належала до категорії малозабезпечених осіб, який підтверджується довідками з центру зайнятості, Пенсійного фонду України та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Заявлені вимоги були обґрунтовані тим, що позивачці доводиться щомісячно сплачувати за прописаного онука (Відповідача) плату за комунальні послуги, яка нараховується на кількість осіб зареєстрованих у житловому приміщенні, яку їй важко сплачувати, оскільки значні кошти ідуть на лікування.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачці за подання вказаного позову потрібно сплатити судовий збір – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, позивачка не мала змоги сплатити відповідну суму судового збору, оскільки знаходилася в скрутному матеріальному становищі.

Позивачка не працює та є пенсіонером за віком. Інших джерел доходів у неї не було. Проживала одна у квартирі. Всю пенсію витрачала на харчі, ліки та оплату комунальних послуг.

  • Мені, як представнику Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги довелося, звичайно, зустрітися з клієнткою, дослідити обставини справи та скласти позовну заяву про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, окрім цього, було складено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
  • Підстави звернення до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням залежать від обставин справи і можуть бути визначені ЦК України або ЖК України.
  • Частина друга статті 405 Цивільного кодексу України передбачає, що члени сім’ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно вимог статті 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.

107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

  1. Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
  2. заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
  3. судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
  4. свідоцтва про смерть;
  5. паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
  6. інших документів, які свідчать про припинення:
  7. підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
  8. підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
  9. підстав на право користування житловим приміщенням.

Новозаводський районний суд м. Чернігова вирішив задовольнити вимоги заявниці в повному обсязі – визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням та звільнити заявницю від сплати судового збору.

Нагадую, що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Ссылка на основную публикацию