Запис подружжя батьками дитини

Запис подружжя батьками дитиниКохання та взаємопорозуміння, які з такою теплотою бажають молодим гості на весіллі, через деякий час можуть перетворитися в скандал і розлучення. Причини та обставини у кожної пари виняткові, як їм здається. Продовжувати спільне життя вони більше не можуть і, розділивши нажите майно, готові розбігтися по різних сторонах. От тільки дітей, народжених у шлюбі, не можна так само просто покласти у валізу і перевезти туди, куди хочеться матері або батьку.

Як спілкуватися з дитиною після розлучення батькові

Спілкування батьків з дитиною після розлучення буде залежати від уміння дорослих залагоджувати конфліктні ситуації і знаходити компроміси. Порядок спілкування обох батьків, швидше за все, істотно зміниться.

Можливі труднощі

Для когось спілкування з дітьми після розірвання шлюбу стає і зовсім каменем спотикання. Ображені і розлючені батьки ще не знають, у якому форматі тепер будуть проходити ці зустрічі. Не готові бути достатньо чесними з дітьми після розлучення. Замість цього кожен з подружжя готовий звинувачувати другого з батьків у всьому.

Як правило, дитині не вистачає спілкування після розлучення батьків саме з батьком. Іноді батько не бажає підтримувати стосунки з колишньою сім’єю. Та часто мати малюка активно чинить опір таким побаченням дитини з колишнім чоловіком.

Як вчинити в складній ситуації? Яким має бути спілкування з дитиною після розлучення?

Ситуація в житті розвалившоїся сім’ї в більшості випадків розглядається виключно з точки зору закону. На жаль, прийти до обопільного рішення подружжю вдається вкрай рідко. Несформована психіка дитини стає більш вразливою, з’являється відчуженість і депресія. І в цьому випадку складно зрозуміти, хто з батьків завдає серйозної шкоди здоров’ю малюка, а хто захищає його інтереси.

Право батька на спілкування з дитиною

Закон наділяє обох батьків абсолютно рівними правами та обов’язками щодо дитини. Це обумовлено і в Ст.141 Сімейного кодексу України, яка проголошує, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

З ким залишиться дитина після розлучення та на чиїй території буде проживати фактично, колишнє подружжя повинне вирішувати спільно, та найчастіше дитина залишається з матір’ю.

Тому, в ідеалі, спілкування та зустрічі батька з дитиною після сімейного розриву повинні бути нормальними та звичними для обох.

Право батька на спілкування з дитиною після розлучення обмежено лише у виняткових випадках. За законом він може:

  • Безперешкодно отримувати будь-яку інформацію, пов’язану зі здоров’ям, розвитком і вихованням дитини.
  • Регулярно зустрічатися, спілкуватися з сином або дочкою, необмежено в часі, якщо це не передбачено добровільною угодою або за судовим рішенням.
  • Брати участь у прийнятті життєво важливих рішень у долі дитини.
  • Приймати рішення про виїзд дитини за кордон.
  • Тато зберігає всі свої права на дитину як у шлюбі, так і після розлучення. Вони поширюються до досягнення дитиною повноліття.

До речі, і про обов’язки повинен пам’ятати батько, який не проживає з сином або дочкою спільно. Він як і раніше повинен забезпечувати матеріальний добробут дітей, сприяти розвитку і зміцненню ростучого організму дитини.

Можливе вирішення ситуації

Якщо побачення з дитиною після розлучення стають неможливими через заборону матері, батькові необхідно визначити порядок таких зустрічей документально.

Добровільна угода між батьками дитини

Будь-яку конфліктну ситуацію прийнято починати вирішувати мирними шляхами. Ця не виняток. Обоє батьків можуть спробувати домовитися. Яким чином? Згідно з ст. 157 (Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини) Сімейного кодексу України батьки можуть письмово скласти угоду, яка буде відображати питання виховання дитини та права батьків у цьому процессі.

Зразок договору про проживання дитини та про участь у її вихованні

ДОГОВІР
про проживання дитини та про участь у її вихованні

м.Київ
«___»_____________20__р.
Ми, нижчепідписані: ПІП________________________, що мешкає м.Київ__________________ з одного боку та ПІП_________________, що мешкає м. Київ ______________________, з другого боку, уклали цей договір про таке:
1.

Ми, сторони за договором, перебували в зареєстрованому шлюбі з _______________ року актовий запис № ____, зроблений в міському управлінні юстиції ЛОУЮ. Від спільного шлюбу маємо спільну малолітню доньку ПІП_________________, ______________ р.н.
2.

Наша малолітня дитина після розірвання нами шлюбу постійно до повноліття , а саме до ____________ року проживатиме з матрію ПІП_______________,
3. Я, мати, зобов`язуюсь піклуватися про здоров`я спільної дитини, брати участь у вихованні та утриманні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти незалежно від стосунків подружжя.

4. Я, батько, зобов`язуюсь брати участь у вихованні та утриманні дитини добровільно незалежно від стосунків подружжя.
5. Ми, сторони за договором домовляємось, що батько ПІП________________. може спілкуватися з дитиною по вихідним дням, а саме суббота та неділя з 10 до 18 годин кожний тиждень на місяць.
6.

Святкові дні та канікули дитина буде проводить за згодою батька.
7. Якщо дитина захворіла, або батько буде у відрядженні, або з інших поважних або неповажних причин батько не проводить час з дитиною – це не є умовами для розірвання договору, договір зберігає свою дію на наступний термін.
8.

Цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а в разі невиконання вимог та відмови від добровільного розірвання однієї з сторін – у судовому порядку.
9. Строк дії договору встановлюється сторонами на весь строк дії договору до повноліття.
10. Всі витрати за складання та оформлення цього договору несе ПІП________________
11.

Зміст ст. 157, 180-197 Сімейного кодексу України сторонам нотаріусом роз`яснено.
Цей договір складено в трьох примірниках, по одному сторонам договору, а третій залишається в справах нотаріуса. Кожен з договорів має однакову юридичну силу.

ПІП__________________ ПІП____________________

Важливо зрозуміти, що цей документ не повинен ставати додатковим моментом для створення конфліктної ситуації. Він покликаний захистити інтереси того, хто страждає від розлучення дорослих найбільше.

Судовий порядок і рішення суду

Коли відбувається систематичне порушення договору про про участь у  вихованні дитини батько має право відправити позов в суд там, де живе мати неповнолітньої дитини.

В судовому порядку вивчаються всі обставини по справі і виноситься рішення. Воно підлягає неухильному виконанню.

За рішенням суду буде визначено чіткий графік побачень батьків з дитиною, місця перебування, тривалість зустрічей та інші важливі моменти.

Беручи до уваги подані характеристики та клопотання суд визначить, чи буде обмежено час спілкування батька з дитиною після розлучення, в чиїй присутності будуть проходити зустрічі з дитиною.

Обмеження спілкування батька з дитиною після розлучення

Спільне перебування тата і дитини може несприятливо позначитися на самопочутті останньої або нести руйнівний вплив на психіку дитини. Наприклад, якщо тато піднімає руку на малюка.

У цьому випадку, як обмежити спілкування дитини з батьком після розлучення? Адже ці побачення тільки шкодять.

Мати має право звернутися до суду, надати факти і просити обмежити або заборонити подібні зустрічі. Якщо мати зможе довести, що батько робить негативний вплив на дитину під час зустрічей, то спілкування може бути обмежене судом.

Висновок

Спробуйте залагодити конфліктну ситуацію мирним шляхом. Дорослі люди – це, насамперед, розважливі люди. Ви не зможете налагодити своє життя, зробивши життя вашої кровинки нещасним. Малюкові завжди нелегко обирати між мамою і татом.

Залиште особисті образи і постарайтеся зрозуміти, як допомогти дитині відчувати себе коханою і потрібною обом батькам. Дійте в рамках встановленого законодавства. Будьте толерантними і розважливими.

Від вашого рішення залежить, як мінімум, ще одне маленьке життя.

Вам також може сподобатися

Павло Осадчий: Спілкування батьків з дитиною після розлучення

Наш офіс працює без вихідних. Щоб почати розірвання шлюбу зв’яжіться з нашим сімейним адвокатом, телефонуйте за вказаними нижче телефонами.

Тел: 067 455-35-29
Тел: 050 904-51-03
Тел: 093 25-25-561

або напишіть нам, будемо раді відповісти: [email protected]

Замовлення послуги онлайн 24/7

Сімейне законодавство має на меті: батькам забезпечити можливість реалізації своїх батьківських прав, а дітям – можливість повноцінного спілкування з батьком і матір’ю. Особливо після розлучення, яке сам по собі є важкою травмою, і для батьків, і для дітей.

На ділі часто відбувається навпаки: замість збереження нормальних відносин колишнє подружжя використовують дітей в якості мішеней або зброї в боротьбі один з одним. Часто мати перешкоджає спілкуванню з дитиною після розлучення, а батько демонстративно відмовляється від виховання і утримання дітей. І всі від цього тільки страждають.

Читайте также:  С кем из родителей остается ребенок после развода?

У цій статті ми постараємося розібратися в перипетіях спілкування батьків з дітьми після розлучення. І визначити порядок подолання спірних питань.

Обмеження спілкування батька з дитиною після розлучення

Оскільки в більшості випадків після розлучення дитина залишається з матір’ю, саме матері стають противниками повноцінного спілкування батька і дитини.

Мати починає зловживати своїми правами і порушувати права батька з різних причин (в тому числі, за образу і бажання помститися колишньому чоловіку).

Вона сама визначає порядок зустрічей батька з дитиною, обмежує час їх спілкування, а іноді і зовсім не дозволяє бачити один одного.

Іноді батьків такий стан речей нітрохи не бентежить. Але як правило, батько відстоює свої законні права на спілкування з дитиною після розлучення.

Скільки разів батько може бачити дитину після розлучення за законом?

Матері часто запитують, чи можна заборонити батькові бачитися з дитиною за законом.[/column_1]

Питання

Ми з чоловіком недавно розлучилися через його зловживання алкоголем. Діти – 12-річний син і 8-річна дочка – залишилися жити зі мною. Батько дітей живе недалеко від нас, і я не обмежую його спілкування з дітьми.

Я не проти, щоб він проводжав і забирав їх зі школи, супроводжував на гуртки, проводив час в парку і на спортивному майданчику. Але не хочу, щоб діти залишалися ночувати в батька, ні в будні, ні у вихідні дні, оскільки не впевнена, що його житло для цього придатне (кімнати, меблювання, чистота, а також небажані сусіди і гості).

Колишній чоловік каже, що я встановлюю незаконні обмеження і наполягає на більш тривалих зустрічах з дітьми. Хто з нас прав?

Відповідь

Щоб відповісти на це питання, треба згадати основи сімейного законодавства, згідно з яким права і обов’язки батьків по відношенню до спільних дітям – рівні. Однак, не можна ототожнювати рівність прав батьків і місце проживання дітей.

Часто батьки плутають ці поняття. Просять визначити проживання дітей: тиждень у мами і тиждень у них. Це не вірно. Діти повинні жити в одному місці. А права бітьків в тому, що ніхто інший крім них не може виховувати іхніх дітей, ні сусід, ні подруга, ні адвокат.

Ось в чому рівність прав до дітей.

В деяких випадках спілкування батька з дитиною може бути обмежене судом – якщо це спілкування приносить шкоду фізичному або психологічному розвитку дитини. Наприклад, якщо батько веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь або наркотики, ображає колишню дружину, налаштовує дитину проти матері тощо.

Якщо ж поведінка батька не викликає ніяких нарікань, обмежувати його участь в житті дитини немає підстав. Батько теж може звернутися до суду, якщо він вважає, що мати порушує його законне право на участь у вихованні спільних дітей.

На жаль, в законі не вказано допустиму кількість годин або днів, які Батько може проводити з дитиною. Але це означає лише те, що батькам потрібно самостійно (або за допомогою суду) досягти угоди про порядок спілкування з дитиною. Розклад і порядок зустрічей буде прямо залежати від таких обставин, як вік дітей, ступінь прихильності, відстань, зайнятість і можливості батьків.

Нижче ми розглянемо, як і в якій формі встановлюється графік зустрічей батьків з дітьми.

Як батькам досягти угоди про порядок спілкування з дитиною?

Визначити частоту і тривалість зустрічей батька з дитиною (а також інші особливості їх спілкування – залежно від обставин) батьки можуть декількома способами. Закон передбачає можливість скласти письмову угоду або звернутися до суду. На практиці також можлива усна домовленість між батьками.

Усна угода батьків

Добре, якщо у колишнього подружжя після розлучення збереглися людські взаємини. Якщо батьки усвідомлюють важливість спілкування дитини як з матір’ю, так і з батьком, і в рівній мірі несуть відповідальність за її виховання, вони можуть домовитися усно. Ніяких документів складати не потрібно.

Наприклад, за усною угодою батько забирає дитину до собе кожні вихідні, а мати не контролює процес спілкування, оскільки визнає право колишнього чоловіка на виховання дитини.

Зрозуміло, не кожні батьки можуть похвалитися таким свідомим ставленням до своїх батьківських обов’язків і таким шанобливим ставленням один до одного.

Письмова угода батьків

Питання. Ми з дружиною розлучилися, у нас є спільна дитина 10 років. Дружина з дитиною живуть в іншому місті, досить далеко – за 200 км.

Щоб побачитися з сином, я приїжджаю до нього не рідше одного-двох разів в місяць. Але колишня дружина остерігається відпускати дитину зі мною, тому в моєму розпорядженні всього один день.

Чи має дружина право диктувати умови зустрічей з дитиною? Чи можна укласти з дружиною письмовий договір?

Якщо один з батьків зловживає своїми правами або порушує права іншого з батьків, якщо між батьками виникають суперечки про те, як часто повинні відбуватися зустрічі з дитиною, розумно буде сформулювати ці права у письмовому вигляді, склавши спеціальну угоду. У неї, серед інших умов щодо спільного виховання і батьківської участі в житті сина чи дочки, потрібно передбачити:

  • Місце і час зустрічей;
  • Тривалість зустрічей (наприклад, кількість годин – у будні дні та вихідні, днів – під час шкільних канікул);
  • Види спільного дозвілля і неприпустимі способи проведення часу;
  • Можливість присутності на зустрічах батька з дитиною другого з батьків, інших родичів.

Завіряти таку угоду потрібно у нотаріуса.

Визначення зустрічей з дитиною через суд

Буває, що після розлучення стосунки між колишнім подружжям настільки зруйновані, що мирно домовитися про спілкування з дитиною не виходить. А буває, що укладена раніше письмова угода просто ігнорується одним з батьків. У такому разі спір вирішується в судовому порядку за обов’язкової участі органу опіки та піклування.

Питання. Мій син розлучився з дружиною. Спільна дитина проживає з матір’ю. Колишня дружина строго лімітує спільне проведення часу, батька і дитини і особисто присутня під час їх спілкування.

А судячи з того, як невпевнено і несміливо поводиться дитина під час цих рідкісних, коротких і дуже незручних зустрічей, мати налаштовує дитину проти батька.

Як домогтися нормальних зустрічей з дитиною після розлучення?

Залежно від обставин, можуть бути подані такі позовні заяви:

  • про визначення порядку спілкування матері або батька з неповнолітньою дитиною зазначених у статті 158 СК України);
  • про обмеження спілкування батька або матері з дитиною після розлучення;
  • про порядок спілкування з дитиною інших родичів (зазначених у ст. 159 СК України).

Спори між батьками про дітей вирішуються виключно районним судом, туди і потрібно подавати позовну заяву про визначення порядку спілкування з дитиною.

Графік спілкування з дитиною

В якості одного з додатків до позовної заяви може виступати графік спілкування з дитиною. Даний документ містить приблизний або точний розклад зустрічей батьків з дитиною, час і тривалість, місце і спосіб проведення, а також інші форми спілкування (телефонні дзвінки, листування).

Скласти графік спілкування з дитиною батькам доведеться самостійно, в залежності від обставин і особливостей сімейних відносин. Якщо виникають серйозні труднощі, варто звернутися за допомогою до адвоката.

Порядок спілкування з дітьми після розлучення — час і години

Відразу потрібно сказати, що законодавством не передбачено ніяких обмежень на кількість часу, що проводиться батьком або матір’ю з дитиною.

Обмеження встановлюються у виключних випадках, наприклад, якщо мати категорично проти, і батькові доводиться домагатися зустрічей з дитиною в судовому порядку, або якщо у матері є вагомі причини обмежувати спільне проведення часу батька з дочкою або сином.

Як матері, так і батьку, якщо вони не позбавлені батьківських прав, важливо реалізувати передбачену законом роль у житті дитини, підтримувати з ним стосунки, виховувати їх.

При цьому треба враховувати, що можливості батька не безмежні, з огляду на роботу, завантаженість іншими справами, відстань, іноді – новий сімейний стан. З протилежного боку також можуть бути присутніми розумні обмеження.

Тому графік зустрічей батька з дитиною формується з урахуванням всіх істотних обставин, таких як зайнятість батьків, роздільне проживання, а також вік дитини, його можливості та побажання, ступінь прихильності між батьками і дитиною.

Читайте также:  Зразок заяви в прокуратуру

Наприклад, регулярність і тривалість зустрічей тата з однорічним немовлям може відрізнятися від зустрічей тата з підлітком.

У першому випадку може бути досить півгодини в день, у другому – можна домовитися про поїздки дитини до батька на всі вихідні. Способи спільного проведення часу також будуть різними.

У першому випадку зустрічі можуть проходити в присутності і супроводі годуючої матері, у другому-батькові може бути надана повна свобода спілкування з дочкою або сином.

У графіку бажано передбачити можливість спонтанних, незапланованих заздалегідь зустрічей. Адже навіть самої організованої мамі раптово може знадобитися допомога з дитиною, або у самого зайнятого батька може з’явитися вільний час для зустрічі з дитиною.

Судова практика по справах даної категорії виходить з того, що порядок зустрічей батьків з дітьми має бути гранично конкретним і чітким.

Невизначеність, відсутність точного графіка днів і годин робить рішення суду нездійсненним, допускає можливість маніпуляцій та взаємних претензій, ставить батьків і дітей в залежне становище, перешкоджає планування і дотримання повноцінного режиму дитини.

Так, графік спілкування з дитиною повинен містити конкретний розклад:

  • дні тижня і години (у будні та вихідні, святкові дні);
  • час, місце зустрічей;
  • тривалість зустрічей;
  • способи проведення часу;
  • можливість присутності і супроводу (наприклад, мати, родичі по лінії матері або батька-бабусі і дідусі, рідні та зведені брати і сестри);
  • порядок спільного проведення шкільних канікул і батьківських відпусток.

При цьому обов’язково враховуються індивідуальні обставини, перераховані вище.

Розгляд справи та рішення суду

Питання. Чоловік розлучився зі мною через зв’язок з іншою жінкою. Після розлучення вступив з нею в шлюб. У нашому шлюбі був народжений син, зараз йому 3 роки.

Колишній чоловік проявляє ініціативу зустрічей з ним, але хоче бачитися з дитиною в будь-який зручний для нього час, а також за власним бажанням забирати його до себе. Моя участь у цих зустрічах категорично не сприймається.

Каже, що доб’ється свого через суд. Суд може піти назустріч чоловікові?

Розглянувши заяву позивача, суд вивчає матеріали справи. При цьому до уваги беруться такі обставини:

  • Вік дитини, рівень його фізичного і психологічного розвитку;
  • Моральні якості батька, порядок зустрічей з яким визначається судом;

Пропонований позивачем графік спілкування з дитиною – час і регулярність зустрічей, умови і спосіб проведення зустрічей.

Для винесення справедливого рішення суд спирається на такі докази:

  • рекомендації органу опіки про піклування;
  • характеристики батьків;
  • показання свідків, записи розмов, листи.

Якщо підстав для відмови в задоволенні позову немає, суд своїм рішенням затверджує порядок спілкування батька з дитиною в тому вигляді, про який просить позивач (з урахуванням змін і доповнень, внесених до позовні вимоги в процесі судового розгляду).

Якщо ж суд з’ясує, що при задоволенні позову будуть порушені інтереси дитини, що зустрічі з батьками негативно вплинуть на фізичний та психологічний розвиток дитини (наприклад, відіб’ються на його самопочутті, поведінці, на успіхи в школі), вимоги позивача будуть відхилені. Також суд може обмежити побачення батька з дитиною (наприклад, тільки в присутності матері).

Відповідальність за порушення порядку спілкування з дитиною, встановленого судом

Якщо рішення суду про визначення зустрічей з дитиною вступило в законну силу, але один з батьків, як і раніше поступає по-своєму, перешкоджаючи нормальним відносинам дитини з іншим із батьків, його можна притягнути до відповідальності.

За систематичне порушення порядку зустрічей, визначеного через суд, один з батьків має право вимагати зміни місця проживання дитини (наприклад, якщо мати категорично відмовляє батькові в можливості бачити і виховувати дитину, батько може домогтися, щоб дитина проживала з ним).[/column]

[/column]

Визнання батьківства (материнства)

СКУ: Глава 12. Визначення походження дитини ст. 121-140

Ст. 121: Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрун­туються на походженні дитини від них, засвідченому ОДРАЦС відпо до ст. 122 та 125

  • Ст. 122:
  • Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, по­ходить від подружжя;
  • Дитина, яка народжена до спли­ву десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
  • Ст. 125: Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі:
  • походження дитини від матері визначається на підставі докумен­та закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
  • похо­дження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.
  • Похо­дження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ст. 123)
  • У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він запи­сується батьком дитини.
  • У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є по­дружжя.

Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зача­того її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допо­міжних репродуктивних технологій.

Визнання батьківства за рішенням суду (ст. 128).

пп. 3-4. ст. 128: Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклуваль­ником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання бать­ківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Доказами цьому м/б відомості, що засвід­чують походження дитини, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позовна давність в спорі про батьківство – 1 рік (п.2. ст. 129)

Стаття 131 СК України регулює питання визнання мате­ринства за рішенням суду. Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства.

Оспорювання бать­ківства. (ст.. 136)

Особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини .

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка запи­сана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключен­ня відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після наро­дження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорю­вати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродук­тивних технологій.

До вимог чоловіка про виключення запису про нього як батька, …давність не застосовується (п.6. ст. 136).

Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народжен­ня дитини (ст. 138)

Стаття 139 СК України передбачає, що жінка, яка запи­сана матір'ю дитини, може оспорити своє материнство.

Стягнення з особи, яка записана батьком, матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження (ст. 140).

Колізійне регулювання

Стаття 65. Встановлення та оскарження батьківства

1. Встановлення та оскарження батьківства визначається осо­бистим законом дитини на момент її народження.

Особистий з-н ф.о. регулю­ється ст. 16 Закону.

Виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини

Кількість переглядів: 3663

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (ст. 136 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік.

Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України.

  • Чоловік має право оспорити своє батьківство:
  • —  якщо дитина народжена у шлюбі;
  • —  якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
  • —  якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
  • Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.
Читайте также:  Недійсність усиновлення

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

 Підставою для задоволення позову є доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною.

Ці дані можуть бути встановлені на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Важливе значення в процесі доказування має висновок експерта.

За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення.

Дійти висновку про виключення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові), або судово-медичної експертизи, яка б визначила здатність особи до зачаття дитини. Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

  1. Коло осіб, які можуть оспорити батьківство:
  2. —  особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини;
  3. —  діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.
  4. —  дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини;
  5. —  мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).

Існує ще ст. 129 Сімейного кодексу України, в якій мова йде щодо спору про батьківство між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. У такому разі: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.

Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції. У своєму рішенні суд визнає/не визнає батьком дитини і вирішить питання щодо актового запису – внести в нього зміни або залишити в первісному вигляді.

В такому випадку, необхідно буде довести відсутність кровного споріднення між заявником та дитиною. Слід зазначити, якщо особа яка записана батьком дитини, знала в момент реєстрації її батьком, що вона не є батьком дитини, то така особа не має права оспорювати своє батьківство (ст. 136 Сімейного Кодексу України).

Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.

Які документи потрібні, щоб оспорити батьківство

Для цього потрібно скласти та подати до суду позовну заяву та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі). До неї додається копія свідоцтва про народження (за можливості надати).

До позову також необхідно додати квитанцію про сплату судового збору. Якщо при мотивації своїх вимог, посилатися на якісь письмові докази, то їх також слід долучити, бажано, в оригіналі.

До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна. Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.

Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується 1 роком з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини (ст. 139 Сімейного кодексу України). Такий же термін – 1 рік – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за ст. 129 Сімейного кодексу України.

  • Які докази слід надати для заперечування батьківства
  • Конкретного переліку можливих доказів Сімейний кодекс України не надає, тому застосовуючи аналогію закону, звертаємося до (Цивiльного процесуального кодексу України (далі по тексту – ЦПК України). Ґрунтуючись на положеннях ЦПК України ними можуть бути:
  • – показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);

– речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);

– результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.

Консультація підготовлена фахівцями відділу “Городоцьке бюро правової допомоги в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

P.SЗа безкоштовною консультацією з цих та будь-яких інших правових питань ви можете звернутись до відділу “Городоцьке бюро правової допомоги” Хмельницького місцевого центу з наданя БВПД, що знаходиться за адресою: м. Городок, вул. Грушевського 49, тел. (03851) — 3-09-21

Запис подружжя батьками дитини (стаття 133 ск)

  • Глава 12
  • Розділ Ш
  • Запис подружжя батьками дитини (стаття 133 ск)

1. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік — батьком дитини.

Комментарий:

Відповідно до пункту 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін'юсту України від 18 жовтня 2000 р.

№ 52/5, у редакції від 18 листопада 2003 року № 140/5 (далі —- Правила № 52/5), реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, власного імені та по батькові.

  1. Реєстрація народження провадиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини
  2. у одного з них.
  3. Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, це не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
  4. Щоб довести презумпцію шлюбного батьківства, разом із заявою про реєстрацію народженої дитини батьки подають в РАЦС свідоцтво про шлюб.
  5. Тоді батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в Книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.
  6. При цьому ані дружина, ані чоловік не мають права заперечувати проти запису себе батьком або матір'ю дитини, тому заява дружини до органу РАЦС про невизнання чоловіка батьком дитини не є перешкодою для запису його батьком дитини, але за певних умов.
  7. Так, якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження дитини заявляє, що її чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері.
  8. Якщо державний орган реєстрації актів цивільного стану і в цьому випадку відновить в реєстрації народження дитини, мати дитини має право оспорити батьківство свого чоловіка за інших підстав.
  9. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.
  10. При різних прізвищах, за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька або матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ.

Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється на загальних підставах. Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.

На прохання батьків — громадян України до їх паспортів або паспортних документів державні органи реєстрації актів цивільного стану уносять Відомості про їх дітей: їхні прізвища, власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.

При реєстрації народження дітей, народжених у шлюбі, посадові особи не мають права вимагати допоміжних документів, крім тих, які указані в Правилах № 52/5, а також виявляти будь-які обставини народження дітей тощо.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про органи реєстрації актів цивільного стану» від 1 липня 2010 р. № 2398-УІ, зміст актів цивільного стану, а також віднова в реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до вищого органу І до суду.

Ссылка на основную публикацию