Заява про оголошення особи померлою

Заява про оголошення особи померлою

районному суду м._____________

Заявник: ____________________________

(п. і. п., місце проживання)

  • Заінтересовані особи:______________________
  • 1)_____________________
  • 2)_____________________
  • ЗАЯВА
  • про оголошення фізичної особи померлою

Я находжусь у шлюбі з ________________ ________ 19 ___ р (П.І.П.), який зареєстрований «_________ » . органом реєстрації актів цивільного стану району за № 234. Від шлюбу є дочка Марина, _____________ _ 200 р. мій чоловік був пасажиром залізничного поїзду № , який зазнав катастрофи в районі______________

Серед померлих і ранених він не знайдений. Проведені за моєю заявою органами прокуратури та міліції пошуки на протязі шести місяців результатів не дали, пору­шена кримінальна справа провадженням зупинена.

Оскільки пройшло більше шести місяців я вважаю, що мій чоловік пропав без­вісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підставу припускати його загибель.

Оголошення мого чоловіка померлим мені потрібно для оформлення спадщини. На підставі ст. 46 ЦК України, ст. ст. 246-247 ЦПК України

ПРОШУ:

Прийняти заяву до розгляду.

Ухвалити рішення про оголошення мого чоловіка народження, уродженця м. _______________ померлим.

(П.І.П.), 19_р.

  1. У якості свідків, що можуть підтвердити доводи заяви, прошу викликати:
  2. 1) Павлова Ігоря Матвійовича, що проживає за адресою: __________
  3. 2) Панова Дмитра Олеговича, що проживає за адресою: ___________
  4. Додаток:
  5. 1) довідки органів прокуратури, міліції про обставини катастрофи поїзда, акти надзвичайних комісій,
  6. 2) копія телеграми чоловіка, в якому він стверджує, яким поїздом буде виїздити додому,
  7. 3) копія свідоцтва про шлюб,
  8. 4) квитанції про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,
  9. 5) копії заяви для заінтересованих осіб.
  10. Підпис
  11. Дата
  12. Коментар. Невизначеність правового положення особи, яка тривалий час відсут
  13. в місці свого постійного проживання, створює перешкоди у виконанні обов 'язків по відно­

шенню до фізичних чи юридичних осіб, з якими ця особа знаходиться в певних особистих немайнових чи майнових правовідносинах.

Крім того, таке положення може призвести до порушення майнових прав і самої цієї особи, відсутньої в місці свого постійного прожи­вання, зі сторони інших осіб, наприклад при зазіханні на його майно, при порушенні його інтелектуальних прав тощо.

Врегулювати цю невизначеність з урахуванням інтересів всіх осіб, права яких вона може стосуватися, призваний інститут визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

На відміну від деяких інших справ окремого провадження, ЦПК не вказує на перелік осіб, які вправі подати до суду заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Тому слід виходити з загального положення цивільного процесу про те, що до суду може звернутися кожна особа, яка заінтересована в зміні правового стану відсутньої особи (ст. З ЦПК).

У поданій до суду заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголо­шення її померлою повинні бути зазначені загальні вимоги щодо форми і змісту, перед­бачені ст. 119 ЦПК, так і зазначення, передбачені ст.

247ЦПК: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обста­вини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загро­жували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

До заяви також додаються квитанції про сплату судового збору та витрат на інформа­ційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про безвісну відсутність гро­мадянина ґрунтується на юридичному припущенні знаходження особи в живих, а про оголошення його померлим — на юридичному припущенні смерті особи. Використання заявником правової презумпції викликано тим, що у нього немає і, як правило, не може бути доказів відповідно життя чи смерті певної особи.

Тому шляхом безпосереднього доказування ці факти встановити взагалі неможливо. По цим категоріям справ яскраво проявляється принцип активності суду в процесі, чого немає у змагальному процесі. Це виправдано тим, що рішення суду по цим справам суттєво впливає на законні права та інтереси відсутньої фізичної особи, процесуальне право якого на участь у процесі не може бути реалізоване.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самовряду­вання) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місце­перебування якої невідоме.

Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над май­ном ще не встановлено. Порядок зазначений в ст. 44 ЦК України. Це можливо зробити як при відкритті провадження у справі, так і в стадії попереднього судового засідання.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Якщо заявник не зазначив мети подачі заяви про оголошення особи безвісно відсут­ньою чи оголошення її померлою, то у відкритті провадження у справі повинно бути відмовлено, а якщо провадження помилково відкрито, то справа підлягає закриттю про­вадженням (п. 1 ст. 205 ЦПК).

У разі, якщо буде встановлено місце перебування грома­дянина, щодо якого вирішується питання про оголошення його померлим, так само як і у разі, якщо буде з 'псовано, що строк невідомості місця перебування громадянина не відповідає зазначеному в законі, то суд має відмовити у задоволенні заяви, а не закрива­ти провадження у справі.

Якщо заявник у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, змінивши підстав та предмет своєї вимоги в новій заяві, і заявить прохання про оголошення цієї особи, при наявності підстав, передбачених ст. 46 ЦК України, померлою, суд вправі розглянути нову вимогу та ухвалити рішення згідно з цією вимогою при її доведеності.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, — до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи.

Оголошення фізичної особи померлою — це стверджен­ня судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Примітка.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізич­ної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивіль­ного стану для анулювання актового запису про смерть (ст. 250 ЦПК).

Увага! Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розглядаються колегіально в складі одного судді і двох народних засідателів. Однак попереднє судове засідання (ст. 130 ЦПК) провадиться одноособово, оскільки колегіальність складу суду передбачена лише для розгляду справи по суті.

При розгляді справ даної категорії слід з 'ясувати, чи не є відсутність особи умисною, тобто чи не окривається вона від правоохоронних органів з метою уникнути відпові­дальності, чи не знаходиться вона в розшуку тощо.

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

Пропажа особи безвісти у багатьох випадках створює багато проблем для її родичів та осіб, які мають з цією особою правові зв’язки, оскільки за її відсутності неможливо реалізувати певні можливості, що пов’язані з цією особою. За таких обставин необхідним є звернення до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Читайте также:  Защита и охрана прав интеллектуальной собственности

Дана категорія справ розглядається судом у порядку особливого провадження.

Метою судового розгляду за заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення його померлим є встановлення фактів, що мають юридичне значення, а не вирішення суперечки про право.

Тому в справах цієї категорії заявник не пред’являє якої-небудь матеріально-правової вимоги, внаслідок чого відсутній і відповідач.

Порядок та мета подання заяви

Відповідно до ст.

246 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Тобто встановлена альтернативна підсудність цієї категорії справ окремого провадження, залежно від того, що відомо заявнику із наведеного у даній статті.

Заява у справі про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення громадянина померлим крім вимог ст. 247 ЦПК повинна відповідати і загальним вимогам, що пред’являються для подання позовних заяв.

Для характеристики процесуального становища осіб, що беруть участь у справах про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим, значення має наявність суб’єктивного юридичного інтересу.

За цією ознакою всіх осіб, що беруть участь у справах даної категорії, можна розділити на дві групи: особи, що мають особистий інтерес (заявники і зацікавлені особи), і особи, що не мають особистого інтересу (прокурор, органи РАГСу, нотаріату, соціального забезпечення тощо).

У ЦПК не вказується, хто саме має право звернутися до суду із заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення його померлим.

З такою заявою можуть звертатися будь-які зацікавлені особи: громадяни, організації, прокурор, органи державного управління та інші особи, в тому числі й юридичні (наприклад, банк або інша кредитна установа має право подати заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим у разі тривалої відсутності позичальника).

Особа, в чиїх інтересах порушено процес, бере участь у справі як заявник.

Правове становище заявників у справах особливого провадження характеризується тим, що вони порушують справу для захисту своїх прав та інтересів, які охороняються законом; мають юридичну зацікавленість у справі, що виявляється як у поширенні на заявників усіх матеріально- і процесуально-правових наслідків вступу рішення суду в законну силу, так і в обов’язковому правовому зв’язку встановленої судом обставини у їх правовими або охоронюваними законом інтересами.

Зацікавлені особи вступають або притягуються у вже початий процес. На відміну від заявника, вони не заявляють суду своїх самостійних вимог і не несуть судових витрат. Ними можуть бути громадяни, підприємства, установи, громадські організації.

Їх слід відрізняти від інших суб’єктів процесу: третіх осіб, свідків тощо. Необхідно враховувати, що інститут третіх осіб застосовний у позовному провадженні.

Справи про визнання громадян безвісно відсутніми або оголошення їх померлими характеризуються відсутністю спору про право між сторонами, отже, третіх осіб тут бути не може.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Як правило, в заяві з даної категорії справ зазначається як мета розірвання шлюбу шляхом розлучення, отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, вимоги сплати боргу, визнання за безвісно відсутнім втрати права на житлову площу тощо.

У разі визнання громадянина безвісно відсутнім його чоловік або дружина має право на розірвання шлюбу через орган РАГСу, дитина безвісно відсутнього батька може бути усиновлена без його згоди, припиняється дія довіреності, виданої на ім’я безвісно відсутнього, а також виданої ним самим.

У разі оголошення громадянина померлим наступають такі ж наслідки, як ті, що спричиняє смерть людини: припинення або перехід до спадкоємців усіх прав і обов’язків, які належали громадянинові, оголошеному померлим, у непрацездатних членів сім’ї, що перебувають на його утриманні, виникає право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Якщо заявником у заяві не вказана мета, з якої порушується провадження у справі, то відповідно до ст. 121 ЦПК заява залишається без руху, а заявникові надається термін для усунення вказаних суддею недоліків.

Підстави визнання

ЦПК не визначає строків та загальних умов, що є підставами для визнання особи відсутньою безвісти чи померлою, дані положення визначаються Цивільним кодексом України (далі – ЦК). Відповідно до ст. 43 ЦК фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

Відповідно до ст.

46 ЦК фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У заяві необхідно викласти обставини, які підтверджували би безвісну відсутність громадянина чи його смерть.

Такими обставинами можуть бути будь-які дані, що свідчать про відсутність у місці постійного проживання громадянина відомостей про нього протягом одного року (негативні відповіді щодо останнього відомого місця перебування громадянина, місця роботи, місця народження, передбачуваного місцезнаходження тощо).

Підставою для звернення до суду та вирішення питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою є строк, протягом якого відсутні відомості про таку особу. Цей строк повинен бути не менше передбаченого строку, тому у разі звернення до суду до закінчення даного строку суд має відмовити у задоволенні заяви.

Особа повинна бути відсутньою у місці її постійного місця проживання. Якщо особа не має постійного місця проживання взагалі чи в Україні, не може вирішуватися питання про визнання безвісно відсутньою.

Ще однією особливістю є не просто фактична відсутність особи у місці її постійного проживання. Обов’язковою підставою є відсутність відомостей про її місце перебування. Не може вирішуватися питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, якщо особа хоча і відсутня, однак наявна інформація про місце її перебування.

Процедура розгляду справи

Прийнявши справу до провадження, суддя починає підготовку справи до судового розгляду, керуючись як вимогами ст. 248 ЦПК, так і загальними нормами, що застосовні до випадків позовного провадження, тією мірою, якою вони застосовні в особливому провадженні.

Відповідно до ст.

248 ЦПК суддя в ході підготовки справи до судового розгляду з’ясовує, які особи (родичі, співробітники тощо) можуть дати відомості про відсутнього. Також він витребовує від відповідних організацій (зокрема житлово-експлуатаційних організацій) за останнім відомим місцем проживання чи місцем роботи відсутнього громадянина, а також від органів внутрішніх справ, військових частин відомості про відсутню особу.

Найбільш доцільним є витребування відомостей від податкових органів про сплату даною особою податків, оскільки з цим органом опосередковано всі мають найбільше контактів порівняно з іншими органами, навіть із тими, що зазначаються у ЦПК.

У разі подачі заяви про оголошення громадянина померлим, якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суддя в ході підготовки справи повинен витребувати документи, які підтверджували б указані обставини.

Необхідно також з’ясувати, чи не є відсутність громадянина умисною, тобто чи не переховується він з метою уникнути покарання, чи не ухиляється від сплати аліментів або від виконання якого-небудь іншого обов’язку. У зв’язку з цим суддя повинен направити запити в органи міліції, опитати близьких осіб відсутнього.

  • До тих пір, поки суддею не будуть отримані відповіді на всі його запити у відповідні органи, справа не повинна призначатися до слухання в судовому засіданні.
  • Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
  • Розгляд справи про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення громадянина померлим закінчується винесенням рішення.
  • У рішенні (у резолютивній частині) суд має вказати прізвище, ім’я, по батькові громадянина; рік і місце його народження; останнє відоме місце проживання; початок безвісної відсутності або дату смерті громадянина, якщо вона відома.
  • У випадках встановлення місцеперебування особи, щодо якої порушена справа про визнання її безвісно відсутньою або про оголошення померлою, або невідповідності терміну невідомості перебування, встановленому в законі, суд відмовляє в задоволенні заяви.
Читайте также:  Розірвання шлюбу через суд: порядок оформлення 2022

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, – відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може подати особа, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або інша заінтересована особа.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Юридичний вісник України № 1 за 2007 рік

Оголошення особи померлою: підстави, причини, наслідки

Оголошення особи померлою та безвісти відсутньою, наприклад, у Франції є двома стадіями одного процесу. В Україні ж такі визнання – схожі процедури, проте різні поняття. Насамперед, відрізняються підставами та правовими наслідками. Більш детально про це – далі.

Оголошення особи померлою. Як в Україні це здійснюється?

Підстава для цього – відсутність особи впродовж 3 років за місцем постійного проживання, а також, коли відсутні будь-які відомості. Визнають особу померлою протягом півроку.

У разі зникнення людини внаслідок військових дій, збройного конфлікту, то її визнають померлою лише після закінчення 2 років від дня закінчення воєнних дій. Про це йдеться в частині другій статті 46 ЦКУ. При цьому суд враховуватиме конкретні обставини. Далі оголосить особу померлою, проте не раніше, ніж за 6 місяців.

Оголошення особи померлою. Причини та наслідки

Наслідки прирівнюють до правових, так як першочергово питання стосується спадщини. У спадкоємців є право на отримання спадщини з відповідним нотаріальним свідоцтвом. Однак права відчужувати нерухоме майно протягом 5 років не мають. До того ж, за статтею 47 ЦКУ, нотаріус, який видав свідоцтво, накладає заборону відчуження на такий термін.

Другим наслідком є право сім’ї на соціальні виплати. До прикладу, це може бути пенсія внаслідок втрати годувальника (ЗУ “Про пенсійне забезпечення”).

Якщо говорити про ситуацію на Сході, то в цьому випадку діє Закон України (ст. 29) “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Таким чином сім’ю загиблого  військовослужбовця прирівнюють до сімей загиблих на фронті.

Звернення до суду з проханням оголосити людину померлою

Відповідним рішенням займається суд. До нього може звернутись будь-яка зацікавлена в цьому особа, проте та, що має матеріально-правові зв’язки. Загалом, це питання регулює Цивільно процесуальний кодекс України, стаття 305. Стосовно позовної заяви, то її слід подати до суду або за місцем проживання заявника, або за останнім відомим місцем особи чи ж місцем знаходженням майна зниклого.

У самій заяві має бути: дані зниклої особи, тривалість часу відсутності. Разом з тим важливо вказати, хто ця особа для заявника та чому потрібно оголосити її померлою.

Коли людина з’явилась

У такому разі до суду подається відповідна заява. Таким чином, скасовується попереднє рішення.

Важливо, що незалежно від того, скільки особа була відсутньою та оголошеною померлою, у разі володіння певним майном має право вимагати його повернення. Це за умови збереження майна та паперів на цю людину. Коли ж майно повернути не вдається, то є право на компенсовану вартість. Такий обов’язок є і в держави.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Спадщина через суд.

Оголошення особи померлою: підстави, причини, наслідки

Про оголошення особи померлою

  • ЗАЯВА
  • Заява
  • Заява
  • Заява
  • Заява
  • Заява
  • Приклади заяв по справам окремого провадження
  • До ______________________ районного
  • (міського) суду ___________________
  • ЗАЯВНИК ___________________________

(п.і.п.б., адреса)

  1. ЗАЦІКАВЛЕНА ОСОБА _________________
  2. ___________________________________
  3. (вказати орган опіки та піклування)
  4. про визнання громадянина обмежено дієздатним

«__»_____19__ р. я взяла шлюб з ___ (п.і.п.б.) і досі проживаю з ним. Від цього шлюбу у нас є діти (дитина) ___ (ім'я, число, місяць, рік народження дитини (дітей).

Чоловік (дружина) працює _________ (посада, виконувана робота) на (в) __ (найменування підприємства, установи, організації) і отримує заробітну плату ______ грн.

Протягом ____ (період) він (вона) всі отримані гроші витрачає на купівлю горілчаних виробів, чим ставить сім'ю в тяжке матеріальне становище. У зв'язку із зловживанням алкоголем чоловік (дружина) перебуває під наглядом лікаря-нарколога.

Згідно зі ст. 36 — 37 Цивільного кодексу України та ст.ст. 236 — 238 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

Визнати обмежено дієздатним _______ (п.і.п.б., рік та місце народження).

Додаток:

1. Копія свідоцтва про укладення шлюбу.

2. Копія свідоцтва про народження дитини (дітей).

3. Довідка про заробітну плату чоловіка (дружини).

4. Довідка лікаря-нарколога.

5. Квитанція про сплату державного мита.

6. Копії заяви.

  • Дата Підпис
  • До_______________ районного
  • (міського) суду ___________
  • ЗАЯВНИК____________________

(п.і.п.б., адреса)

  1. ЗАЦІКАВЛЕНА ОСОБА:
  2. Районний (міський) відділ
  3. охорони здоров'я
  4. __________________________
  5. (адреса)
  6. про визнання громадянина недієздатним

_____ (п.і.п.б. особи, стосовно якої ставиться питання про визнання недієздатним) який (яка) проживає разом зі мною і доводиться мені _____ (родинне відношення до заявника) з ________ 19__ р.

є інвалідом _______ групи в зв'язку з ____ захворюванням.

(вказати характер) Через хвороби він (вона) не може розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребує опіки ______ (викласти обставини, що свідчать про розумовий розлад, внаслідок якого особа не може розуміти значенні своїх дій і керувати ними).

Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України та статей 236 — 238 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

1. Визнати недієздатним _____ (п.і.п.б. особи, стосовно якої ставиться питання про визнання недієздатним, рік і місце її народження).

2.Витребувати витяг з історії хвороби і довідку ЛТЕК.

3. Призначити судово-психіатричну експертизу.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження.

2. Довідка про пенсію.

3. Квитанція про сплату державного мита.

4. Копія заяви.

  • Дата Підпис
  • До _______________ районного
  • (міського) суду ____________
  • ЗАЯВНИК_____________________
  • (назва органу опіки
  • ___________________________

та піклування або п.і.п.б.

  1. піклувальника)
  2. про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,
  3. цивільна дієздатність якої була обмежена

Рішенням ______ районного (міського) суду від «___» ______ 19____ р. гр. ______ (п.і.п б.) який внаслідок зловживання спиртними напоями (наркотичними засобами) ставив свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, був обмежений в дієздатності.

Його піклувальником орган опіки та піклування призначив_______ (п.і.п.б.). Після розгляду судом справи про обмеження дієздатності ______ усвідомив свою неправильну поведінку, (п.і.п.б.

) пройшов курс амбулаторного (стаціонарного) лікування від алкоголізму (наркоманії) протягом _____ та припинив (вказати час) зловживати спиртними напоями (наркотичними засобами).

Згідно з ст. 38 Цивільного кодексу України і статей 236 — 238 Цивільного процесуального кодексу України.

ПРОШУ:

Скасувати обмеження дієздатності ______ (п.і.п.б., рік і місце народження).

Додаток:

1. Копія рішення суду про обмеження дієздатності громадянина.

2. Докази, що підтверджують заяву (медичні висновки, довідки про стан здоров'я, витяги з історії хвороби, характеристики з місця роботи та проживання).

3. Квитанція про сплату державного мита.

  • Дата Підпис
  • До _________ районного суду м.________
  • Заявник:
  • Особа_1,
  • проживаю за адресою: _______________,
  • тел.: ____________________, Заінтересовані особи:
  • Особа_4,
  • проживає за адресою: ________________,
  • тел.: ____________________,
  • Особа_5,
  • проживає за адресою: ________________,

тел.: ____________________, Орган опіки та піклування, виконавчий комітет ________ районної у м._________ ради,

Читайте также:  Правові наслідки шлюбу

адреса: ____________________________,

про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності

Я, Особа_1, народився «__»_______ року, про що в книзі реєстрації народжень відділу РАЦС _________ районного управління юстиції м. _________ зроблено відповідний запис під №_____ та видано свідоцтво про народження серія _______ № ________ від «__»________ року.

На сьогоднішній день мені виповнилося повних 16 років.

З «__» жовтня 2007 року я працюю на посаді помічника вихователя в Благодійній організації «________» (підтверджується трудовою книжкою від «__» жовтня 2007 року; наказом щодо прийняття мене, Особи_1, на роботу від «__» жовтня 2007 року). Я маю самостійний заробіток, яким розпоряджаюся на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором.

Отримати повну цивільну дієздатність через орган опіки та піклування я не можу, оскільки для вирішення питання про надання повної цивільної дієздатності органам опіки та піклування, необхідна письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

У мене немає батьків: мати — ОСОБА_2 — померла «__» вересня 2007 року, а батько — ОСОБА_3 — визнаний безвісно відсутнім рішенням __________ районного суду м. _________ від «__» червня 1999 року.

  1. Піклування відносно мене не встановлено.
  2. Мої дід – Особа_4 та баба – Особа_5 з якими я проживаю не заперечують проти надання мені повної цивільної дієздатності (підтверджується заявами).
  3. Я усвідомлюю, що повна цивільна дієздатність, яка буде мені надана, поширюється на всі цивільні права та обов’язки, а також те, що у разі припинення трудового договору, надана мені повна цивільна дієздатність зберігається.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 29, 32, 34, 35, 313 ЦК України, та ст.ст. 242-245 ЦПК України, —

ПРОШУ:

Надати мені, Особі_1, який народжений в м.___________ та проживаю за адресою: ______________, повну цивільну дієздатність.

  • Додатки:
  • Дата Підпис
  • До ___________ районного суду м. _________
  • адреса: ________________________________
  • Заявник:Особа_1,
  • адреса: ________________________________,
  • Заінтересовані особи:
  • Управління праці та соціального захисту населення, виконкому _______ районнї у м.__________ ради, адреса: _______________,
  • ТОВ «АЛЕКСЕН», адреса: ________________
  • про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
  • 30 березня 1991 року я Особа_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, від цього шлюбу 14 квітня 1992 року у нас народилася дочка ОСОБА_3, яка постійно проживає зі мною.

В липні 1992 року ОСОБА_2 зібрав свої речі та покинув нас із донькою. З цього часу місце його знаходження невідомо.

З липня 2005 року я перебуваю у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, ОСОБОЮ_5 від якого 9 липня 2008 року у нас народилася дочка ОСОБА_4, батьком дочки записаний ОСОБА_5.

Моє звернення до органів внутрішніх справ України та Росії з приводу розшуку ОСОБИ_2 ніяких результатів не дало. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно мені для оформлення шлюбу з іншим чоловіком та усиновлення ОСОБОЮ_5 нашої дочки ОСОБИ_3.

За даними адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 зареєстрованим у м. Донецьку та Донецькій області не значиться.

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов, складеному комітетом мікрорайону «__________» з 1992 року ОСОБА_3 зі своєю родиною за адресою: ____________ не проживає.

Згідно з повідомленнями УВС по Пушкінському району м. Санкт-Петербург і Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області розшуковими заходами місце знаходження ОСОБИ_2 встановити не вдалося.

Задоволення заяви має для мене юридичне значення, що дозволить мені реалізувати право на шлюб.

Згідно з вимогами ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦПК України справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст. 248, 249 ЦПК України, —

  1. ПРОШУ:
  2. 1) визнати безвісно відсутнім Особу_2, «__»_______ року народження, уродженця м._________, останнє відоме місце проживання: ______________________;
  3. 2) початком безвісної відсутності вважати 01 серпня 1992 року.
  4. Додатки:
  5. Дата Підпис
  6. До ___________ районного суду м. _______
  7. Адреса: _________________
  8. ЗАЯВНИК:
  9. Особа_1, в інтересах неповнолітньої Особи_3,
  10. Адреса: _____________
  11. ЗАЦІКАВЛЕНІ ОСОБИ:
  12. Орган опіки та піклування в особі виконавчого
  13. комітету __________ районної у м. ________ ради
  14. Адреса:_______________

«___»_________ року між мною та Особою_2, ______ року народження уродженцем с. _________, _____________ району, _______________ області був зареєстрований шлюб, який в подальшому був розірваний, «___»_________ року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу ( додаток ).

Від шлюбу маємо дочку Особу_3, «___»_________ року народження, що підтверджується свідоцтвом ( додаток ).

Особа_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дочки, але сплата аліментів не проводиться, оскільки місце його перебування невідоме, він відсутній по постійному місцю проживання.

В зв'язку з його зникненням, я зверталася до міліції про його розшук ( ухвалою _________ районного суду від «___»_________ року оголошено розшук), однак відомостей про місце його перебування до цього часу не встановлено. Заходи по його розшуку підтверджуються довідкою РВ ПМУ УМВС України.

{smscoin_key}За рішення ____________ районного суду м. _____________ від «___»_________ року Особу_2, _______ року народження визнано безвісно відсутнім з «___»_________ року. Фактично мій колишній чоловік виїхав від мене «___»_________ року і місце його перебування мені невідоме.

Заява про оголошення громадянина померлим

 Заявник:  До ______________ міськрайонного суду _________________області Ляшок Тамара Олександрівна, яка проживає за адресою: вул. Леніна, буд. 10, кв. 24, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____
Заінтересовані особи:  ______________ міська державна нотаріальна контора вул. К. Маркса, буд. 63, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____ Відділ реєстрації актів цивільного стану ______________ міського управління юстиції вул. Шевченко, буд. 21, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____

25 травня 1971 року у мене народився син — Ляшок Олександр Олегович. З дня народження він проживав разом зі мною у приватизованій нами двокімнатній квартирі № 24 по вул. Леніна, буд. 10 у м. ______________ ______________ області. Постійної роботи у нього не було і тому наприкінці липня 1998 року він поїхав на її пошуки до м. Вінниці. З того часу ніяких відомостей від нього не надходило. У зв’язку з цим я звернулася до ______________ міського суду із заявою про визнання його безвісно відсутнім і 14 листопада 2000 року суд задовольнив мою вимогу. З того часу минуло більше трьох років, однак ніяких відомостей про місце перебування мого сина так і не надійшло. Згідно з ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Виходячи з цього мого сина можна оголосити померлим. Мені це необхідно для оформлення спадщини на 1/2 частку квартири №24 по вул. Леніна, буд. 10 у м. ______________, власником якої він є на підставі свідоцтва про приватизацію від 16 січня 1995 року. Інших спадкоємців першої черги за законом у мого сина немає. Крім доданих до заяви документів, зазначені мною обставини зможе підтвердити Голубцова В.В. та інші свідки На підставі викладеного й у відповідності з ч. 1, 3, 4 ст. 46 ЦК України, керуючись ч. 1 п. 3 ч. 2 ст. 234, ст. ст. 246, 249 ЦПК України

прошу:

1. Оголосити мого сина Ляшок Олександра Олеговича, 25 травня 1971 року народження, уродженця і жителя м. ______________ ______________ області, померлим. 2. Під час підготовки справи до розгляду вирішити питання про виклик до суду свідка: — Голубцової Валентини Василівни, яка проживає за адресою: вул. Леніна, буд. 10, кв. 21, м. ______________ ______________ обл.,

Додатки:

1. Три копії свідоцтва про народження Ляшок О.О. 2. Три копії рішення суду від 14.11.2000 року. 3. Довідка з місця проживання. 4. Дві копії довідки з місця проживання. 5. Квитанція про сплату судового збору. 6. Дві копії квитанції про сплату судового збору. 7. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 8. Дві копії квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 9. Дві копії заяви.

«____»__________200__р. ______________Ляшок Т.О.

Ссылка на основную публикацию