Заява про перегляд заочного рішення

Порядок заочного розгляду справи регулюється ст. 225 ЦПК, згідно з якою суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті, про що постановляє ухвалу.

Процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, тому вбачається, що така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ або постановлена без виходу суду до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання (частини 1, 2 ст. 210 ЦПК).

Особливістю заочного розгляду справи є те, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач, але при цьому і допит свідків, і дослідження письмових та речових доказів, і дослідження висновку експерта відбуваються за загальними правилами, передбаченими ЦПК Щодо принципу змагальності при заочному розгляді справи, то вбачається, що цей принцип реалізується не в повному обсязі. З одного боку, при заочному розгляді присутня лише одна сторона — позивач, але, з іншого, відповідач має можливості під час попереднього судового засідання надати всі свої докази, які суд врахує при ухваленні заочного рішення.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими гл. 8 ЦПК.

До початку розгляду справи по суті суд повинен роз'яснити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки (ст. 167 ЦПК).

Крім того при постановленні ухвали про заочний розгляд справи суд повинен роз'яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є, водночас, відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема можливості зміни ним предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач виявить бажання реалізувати зазначені права, то суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ч. З ст. 224 ЦПК для повідомлення про це відповідача.

За наслідками заочного розгляду справи ухвалюється заочне рішення. За формою і змістом воно є аналогічним рішенню суду і складається з таких самих частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної.

До особливостей заочного рішення можна віднести те, що в описовій частині зазначається, що справа розглядалася за відсутності відповідача у порядку заочного розгляду, а в резолютивній частині мають зазначатися строк і порядок подання відповідачем зави про його перегляд (ст. 226 ЦПК).

Заочне рішення ухвалюється публічно, в такому самому порядку, що і рішення суду (ст. 209 ЦПК).

Відповідачу (відповідачам), який не з'явився у судове засідання, направляється рекомендованим листом з повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення, щоб він міг визначитися щодо свого права на подання заяви про перегляд заочного рішення.

3. Оскарження заочного рішення

Згідно з ЦПК оскаржити заочне рішення можна в особливому порядку, спеціально встановленому для скасування заочного рішення, та в загальному порядку оскарження рішень суду.

Особливий порядок оскарження — шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, передбачений лише для відповідача, який протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення має право подати заяву про його перегляд. Згідно із ст.

229 ЦПК заява про перегляд заочного рішення подається у письмовій формі і має містити такі реквізити: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання і неповідомлення їх суду, і відповідні докази; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, копії всіх доданих до неї матеріалів, а також документ, що підтверджує сплату судового збору. Заява про перегляд заочного рішення підписується відповідачем або його представником.

За ст. 121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків.

У разі якщо відповідач у встановлений строк виправив визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день її первісного подання до суду.

Інакше заява вважається неповагою і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, та повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Розгляд заяви відбувається у судовому засіданні, в якому суд з'ясовує думки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог, викладених у заяві (ч. 2 ст. 231 ЦПК). Розгляд такої заяви не передбачає дослідження доказів, їх оцінку та судових дебатів.

Заява  про перегляд заочного рішення

  • За наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень:
  • — залишити заяву без задоволення;
  • — скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
  • Перше повноваження суд застосовує, якщо дійде висновку, що неявка відповідача у судове засідання викликана неповажними причинами, а докази, які він надав, недостатні для скасування рішення.
  • Відповідно, суд скасовує заочне рішення і призначає справу до розгляду в загальному порядку, якщо встановить наявність одночасно двох обставин: відповідач не з'явився у судове засідання і не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі неявки відповідача у нове судове засідання суд, за наявності інших, передбачених законом, умов може постановити повторне заочне рішення. Право відповідача на подання заяви про перегляд повторного заочного рішення втрачається.

Крім як в особливому порядку оскарження заочного рішення особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити його у загальному порядку, встановленому ЦПК. Отже, у разі незгоди позивача із заочним рішенням він має право оскаржити його до апеляційної та касаційної інстанцій.

У такому самому порядку відповідач має право оскаржити заочне рішення, якщо його заяву про перегляд заочного рішення залишено судом без задоволення.

Тоді строк на апеляційне оскарження рішення починає відліковуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 231 ЦПК).

У загальному порядку може бути оскаржено і повторне заочне рішення. Це право надано як позивачу, так і відповідачу (ч. 3. ст. 232 ЦПК).

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, передбаченого ст. 223 ЦПК, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, і має всі властивості, характерні для рішень суду: обов'язковість, преюдиційність, виключність і незмінність. (Див. рис. 20)

Розділ 15. Наказне провадження1. Поняття наказного провадження та судового наказу2. Порядок подання, розгляду та скасування заяви про видачу судового наказуРозділ 16. Окреме провадження1. Поняття та загальна характеристика розгляду справ окремого провадження2. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи3. Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності4. Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою5. Розгляд справ про усиновлення6. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Перегляд заочного рішення суду в 2021 році

Стаття 280 Кодексу серед умов проведення заочного розгляду справи вказує неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату і місце судового засідання, якщо він не подав до суду відзив, або ж суд не вважав причини його неявки поважними.

Потрібно сказати, що заочний розгляд справи — не обов'язок суду, а право надане йому законодавством, як засіб боротьби із затягуванням процесу відповідачем. Для можливості розгляду справи заочно необхідна ще одна важлива умова — згода позивача на таку процедуру.

Суть заочного розгляду справи полягає в тому, що суд, приймаючи рішення, виходить тільки з тих доказів, які є в матеріалах справи, тобто, як правило, виходячи з доказів, наданих позивачем.

Тобто, позивач в більшості випадків, більш зацікавлений в заочному розгляді спору, в такому випадку, йому необхідно лише подбати про те, щоб його доказів було достатньо для прийняття рішення на його користь.

Ситуація може бути більш складною, якщо відповідачів кілька. В такому випадку, заочний розгляд справи може відбутися в умовах неявки всіх відповідачів.

Тут вже відповідачі, зацікавлені затягнути процес, можуть, діючи спільно, затягувати процес, перешкоджаючи заочному розгляду позовної заяви.

Також заочний розгляд справи не може бути продовжено, якщо позивач в процесі розгляду прийняв рішення про зміну предмета і підстави позову, розміру позовних вимог. У цьому випадку суд зобов'язаний сповістити про такі зміни відповідача, попередньо відклавши заочний розгляд справи.

Сама процедура заочного розгляду справи мало чим відрізняється від звичайного провадження: заслуховуються пояснення позивача, вивчаються надані їм докази (якщо є необхідність, заслуховуються свідки, експерти, зачитуються висновки експертизи та ін.), Далі — формальні судові дебати і прийняття рішення судом.

Як правило, весь процес укладається в одне засідання, що, знову-таки на користь позивача (при позитивному вирішенні питання).

Після оголошення заочного рішення, його копія повинна бути спрямована відповідачу (-ам) не пізніше трьох днів. Термін і порядок подачі заяви про його перегляд повинні бути вказані безпосередньо в рішенні. Стаття 284 Кодексу визначає, що заочне рішення може бути переглянуте тим же судом, який його виніс.

Для отримання можливості перегляду заочного рішення відповідач повинен протягом 30 днів з моменту отримання його копії подати відповідну заяву. Вимоги до форми і змісту заяви чітко передбачені статтею 285 Кодексу.

Серед іншого, відповідач зобов'язаний в заяві послатися на обставини, які свідчать про поважний характер причин його неявки в судове засідання і неповідомлення про них суду, а також причини неподання відзиву.

Але одних слів мало, кожна обставина повинна підтверджуватися доказами. Крім того, необхідно подати докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог позивача.

Читайте также:  Припинення права одного з подружжя на утримання

Заява також має містити клопотання про перегляд заочного рішення і перелік доданих до неї матеріалів.

До заяви також слід докласти його копії, а також копії всіх доданих до неї матеріалів, в тому числі, скільки осіб бере участь в процесі.

За перегляд заочного рішення передбачена сплата судового збору в розмірі 0,2 прожиткових мінімумів для фізичної особи, і 0,5 прожиткових мінімумів для юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Тому до заяви про перегляд заочного рішення обов'язково прикладіть квитанцію про сплату судового збору.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд повинен невідкладно направити копії заяви та доданих до неї матеріалів іншим учасникам процесу і одночасно повідомити всі зацікавлені сторони про час і місце розгляду заяви. При цьому суд обмежений термінами розгляду заяви — п'ятнадцять днів з моменту надходження до суду.

Кодекс не встановлює, чи повинен розглядати заяву про перегляд заочного рішення той же склад суду, який це рішення приймав, або це повинен здійснювати принципово інший склад.

За підсумком розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може прийняти одне з двох рішень, яке оформлюється ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Скасувати заочне рішення суд може, якщо вважатиме, що причини відсутності відповідача в судовому засіданні та неподання ним відзиву поважні і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи. Інших підстав для задоволення заяви Кодекс не передбачає.

Разом з тим, відмова суду задовольнити заяву про перегляд заочного рішення не позбавляє позивача права оскаржити його в загальному апеляційному порядку. У цьому випадку термін для подачі апеляційної скарги починає свій відлік від дати винесення судом відповідної ухвали.

Кодекс говорить також про можливість оскаржити заочне рішення в звичайному, апеляційному порядку, але до цієї процедури потрібно вдаватися в тих випадках, коли відповідач розуміє, що шансів відмінити заочне рішення по вище описаній процедурі у нього немає. Тоді у відповідача залишається всього 10 днів для підготовки та подання апеляційної скарги з моменту отримання копії заочного рішення.

Тут правила нескладні: відповідач пропустив встановлені Кодексом терміни для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги на заочне рішення.

Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення

  • ID: 94092
  • Название работы: Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення
  • Категория: Доклад
  • Предметная область: Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Описание: У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів…

  1. Язык: Украинкский
  2. Дата добавления: 2015-09-08
  3. Размер файла: 50.54 KB
  4. Работу скачали: 2 чел.

Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.

  • У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
  • У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
  • У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими ЦПК.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати загальним вимогам, встановленим ЦПК для судового рішення, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня йогопроголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі, у ній повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються загльне правила повернення позовної заяви для усунення цих недоліків, визначені у статті 121 ЦПК.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєюухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК.

Цивільний процес України: Проблеми і перспективи

Допускаючи розгляд справи в порядку заочного провадження та ухвалення заочних рішень, законодавець встановив особливу систему оскарження (перегляду) заочних рішень, яка має задо вольнити вимоги судової практики. З цього випливає, що відпо відачеві має бути компенсовано його невигідне становище, коли суд розглянув справу за його відсутності, шляхом встановлення спрощеного порядку перегляду заочного рішення.

Хоча законодавство ряду зарубіжних країн (наприклад, Фран ції, Англії) і закріплює для оскарження заочних рішень специ фічний спосіб оскарження — відзив на заочне рішення, це ще не означає неможливості оскарження заочних рішень шляхом пода чі апеляційної скарги .

У теорії цивільного процесуального права Росії виділяють два види апеляції: повна та неповна.

Неповна апеляція являє собою перегляд рішень судів першої інстанції на підставі фактичних даних, що були пред´явлені особами, які беруть участь у справі, в ці суди.

За загальним правилом неповної апеляції, наводити нові посилання на факти або докази в ході судового розгляду в апеля ційному суді не допускається, однак на певних умовах посилання на нові докази чи обставини можуть бути допущені .

При повній апеляції особам, які беруть участь у справі, дозволяється надавати в апеляційних судах поряд з вже розглянутими й нові докази. Апеляція при цьому „має за мету не лише виправ лення упущень суду, але й помилок свідомих чи мимовільних са- мих сторін .

Приймаючи у 1864 році російський Статут цивільного судочин ства, законодавець передбачав закріплення неповної апеляції, однак на практиці вона була проігнорована та звела апеляційне провадження до повторного розгляду по суті тих спірних відно син між сторонами, що вже були вирішені першою інстанцією, тобто на практиці була реалізована повна апеляція .

Необхідно зазначити, що подача апеляційної скарги на заочне рішення має практичне значення лише при повній апеляції, що дозволяє сторонам наводити в апеляційному суді нові обставини та докази, не пред´явлені в суді першої інстанції.

У такому разі при подачі апеляції на заочне рішення сторони мають можливість перенести все провадження у справі до апеляційного суду, який буде самостійно вирішувати їх спір. Такий порядок вирі шення спору, на думку А.

Ріхтера, „робить суди першої інстанції передатними інстанціями, тягне значні невигоди, незручності та непотрібні витрати, а також повільність внаслідок первісного розслідування справи у віддаленому суді».

Якщо в законі закріплена неповна апеляція, то у випадку пода чі апеляційної скарги на заочне рішення, можна посилатися ли ше на ті обставини та докази, що були у розпорядженні суду пер шої інстанції при постановленні заочного рішення.

Якщо відпо відачу для спростування правильності рішення необхідно надати будь-які докази, то він може це зробити лише шляхом відзиву на заочне рішення.

У випадку, якщо заочне рішення було постанов лене проти відповідача, що не був своєчасно повідомлений про су дове засідання, то апеляційний суд скасовує рішення та повертає справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Читайте также:  З ким із батьків залишається дитина після розлучення?

Коментуючи можливість перегляду заочного рішення за ЦПК України, можна виділити два варіанти поведінки сторін, спрямо ваних на скасування (оскарження) заочного рішення:

  1. подача заяви про перегляд заочного рішення — для відпо відача;

  2. подача заяви про апеляційне оскарження та надалі апе ляційної скарги — для позивача.

Правові наслідки при цьому будуть різні. У першому випадку розгляд заяви про перегляд заочного рішення здійснюється тим самим судом першої інстанції, що ухвалив заочне рішення. У разі скасування заочного рішення справа призначається до розгляду у загальному порядку, у тому самому суді.

Апеляційний розгляд справи здійснюється вищестоящим, апе ляційним судом, який перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а не причини неявки відповідача у судове засідання та вплив наданих ним доказів на правильне вирішення справи.

Виняток допускається для повторного заочного рішення, де згідно з ч.З ст.232 ЦПК України як позивач, так і відповідач наділені правом оскаржити повторне заочне рішення в загально му порядку, встановленому ЦПК України.

Положення ЦПК України свідчать про те, що, за загальним правилом, відповідач позбавлений права на апеляційне оскар ження заочного рішення. Лише в разі постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідачеві надається право оскаржити заочне рішен ня у апеляційному порядку.

Слід звернути увагу на те, що природа перегляду заочного рішення та його апеляційного оскарження досить різна.

Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач вважає заочне рішення неправильним на підставі того, що суд не зміг оцінити пояснення та докази, які могли бути ним надані в разі особистої присутності в залі судового засідання та особистого за хисту його прав. За цією ознакою право перегляду заочного рішення надано тому самому суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, а не вищестоящому.

Природа апеляції інша. У апеляційній скарзі відповідач зазна чає, в чому полягає незаконність або необґрунтованість рішення, які порушення норм матеріального чи процесуального права були допущені судом або які обставини справи були недосліджені тощо.

Відповідач вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позиція зако нодавця така: після пропуску відповідачем строку на подачу зая ви про перегляд заочного рішення подача апеляційної скарги ста не для нього недоцільною.

Якщо він і бажав подати на розгляд су ду свої доводи та докази, то вправі використати для цього лише єдиний шлях — подати заяву про його перегляд.

Проте в разі допущення судом порушення норм матеріального або процесуального права, тобто при наявності підстав для апе ляційного оскарження заочного рішення, відповідач не може звернутися до суду з апеляційною скаргою на загальних підста вах.

Втім можна було б надати відповідачеві право вибору порядку оскарження заочного рішення, тобто:

  1. у загальному порядку, тобто шляхом апеляційного оскар ження рішення;
  2. шляхом подачі заяви про його перегляд.

Саме таким шляхом йде ЦПК РФ, закріпивши у главі 22 „Заоч не провадження» право відповідача як на перегляд, так і на ос карження заочного рішення у касаційному (у мирового судді — в апеляційному) порядку, при умові подачі касаційної (апеляцій ної) скарги після спливу строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

Однак ЦПК України не дає такого права відповідачеві, якому про понується лише спеціальний порядок перегляду заочного рішення, не дозволяючи водночас оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, про що чітко зазначено у статтях 228 та 232 ЦПК України.

Щодо позивача, то він, навпаки, може оскаржити заочне рішення на загальних підставах, і не вправі подати заяву про його перегляд. Отже, ЦПК України не врахував позитивного досвіду ні Статуту цивільного судочинства, ні ЦПК УСРР 1924 р.

, які наділяли відповідача правом не лише на подачу відзиву на заочне рішення, ,іле й на оскарження заочного рішення в апеляційному (за ЦПК УСРР 1924 р. — касаційному) порядку.

Підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, дока зи, що їх підтверджують, а також докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (пункти 3,4 ч.2 ст.229 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Закон встановлює певні вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення. Заява подається у письмовій формі та має містити такі реквізити:

  1. найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
  2. ім´я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, но мер засобів зв´язку;
  3. обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
  4. посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої за перечення проти вимог позивача;
  5. клопотання про перегляд заочного рішення;
  6. перелік доданих до заяви матеріалів.
  • Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає, та подається в суд з доданням її копій за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копій всіх доданих до неї ма теріалів.
  • За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується, тому відповідач фактично опиняється у більш вигідному становищі порівняно з позивачем.
  • До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представни ком відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішен ня застосовуються правила ст.121 ЦПК України.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночас но суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п´ятнадцяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про перегляд заочного рішення в судовому засіданні.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Проте якщо у справі відсутні відомості про повідомлення, або причини неявки будуть визнані судом поважними, розгляд заяви має бути відкладено.

Головуючий відкриває судове засідання і з´ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з´явився, встановлює їх особу, пе ревіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з´ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

Закон чітко не регламентує права та обов´язки осіб, які беруть участь в справі, що з´явилися за викликом суду. Враховуючи за гальні правила ЦПК України, вони мають право давати пояснення та заявляти клопотання з приводу наданих відповідачем доказів.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою:

  1. залишити заяву без задоволення;

  2. скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без за доволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному по рядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апе ляційне оскарження рішення.

  1. Скасування заочного рішення можливе при наявності двох обставин:
  2. 1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;
  3. 2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
  4. Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об´єктивно перешкоджають явці у судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверд жені документально відповідними доказами (додаватися до заяви про перегляд заочного рішення).
  5. Крім того, відповідач також повинен вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
  6. Наявність вищенаведених обставин мусить бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасу ванню не підлягає.

Як випливає з п.2 ч.З ст.231 ЦПК України, в разі скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, справа призначається до розгляду, який здійснюється на загальних підставах.

Це озна чає, що після скасування заочного рішення розгляд справи по суті ведеться за загальними правилами змагального процесу, тоб то суд знову призначає попереднє судове засідання, якщо не обхідно вчинити будь-які процесуальні дії, після чого знову приз начає судове засідання, та повідомляє всіх осіб, які беруть участь у справі, про час і місце як попереднього судового засідання, так і наступного судового засідання.

Задоволення заяви про скасування заочного рішення та його скасування ще не означають автоматичного ухвалення рішення на користь відповідача.

Важливим моментом при цьому є склад суду, що розглядатиме справу після скасування заочного рішення. Глава 8 «Заочний розгляд справи» розділу III ЦПК України відповіді на це питання, яке має суттєве практичне значення, не дає. Враховуючи положення ст.

21 ЦПК України, де йдеться про недопустимість пов торної участі судді у розгляді справи, у тому числі й при новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення, можна припустити, що справу слід розглядати іншим складом суду.

Протилежним варіантом при вирішенні питання щодо перегля ду заочного рішення є залишення заяви відповідача без задоволення.

Читайте также:  Сімейне право

У такому разі заочне рішення може бути оскаржене в за гальному порядку, встановленому ЦПК України, а строк, протя гом якого розглядалася заява, не включається до строку на апе ляційне оскарження рішення, тобто початок строку на апе ляційне оскарження обчислюється з наступного дня після поста- новлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Досить цікавим з практичної точки зору та новим для цивільно го судочинства є введення положень не лише про заочне провадження та заочне рішення, але й положення про повторне заочне рішення. ЦПК України недостатньо регламентує таке нововведення, а лише згадує про нього у ч.З ст.223 ЦПК України.

Виходячи з редакції ст.231 ЦПК України, можна виділити два види заочних рішень:

  1. заочне рішення, ухвалене при розгляді справи у заочному провадженні;

  2. повторне заочне рішення, ухвалене при повторному заочному розгляді тієї самої справи після скасування першого заочного рішення.

З введенням до ЦПК України положення про повторне заочне рішення випливає висновок і про можливість повторного заочно го провадження. На перший погляд, відповідне положення супе речить загальним засадам цивільного судочинства, зокрема цілям заочного провадження, яке спрямоване на запобігання зловживанню відповідача своїми процесуальними правами та не допущення затягування процесу.

Вбачається, що таким способом суд при призначенні розгляду справи за загальними правилами ЦПК України надає відповіда чеві всі можливості для досягнення того процесуального результату, до якого він прагне.

Водночас називати повторне рішення, ухвалене без участі відповідача, що був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду „заочним» навряд чи можна, оскільки не виконується визначальна його ознака — можливість спрощеного порядку його оскарження.

Як зазначено в ч.З ст.232 ЩІК Ук раїни „повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть ос каржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом», тобто в апеляційному порядку, чим право на подачу відповідачем заяви про перегляд заочного рішення втрачається.

Поява повторного заочного рішення обумовлена традиціями російського дореволюційного цивільного процесу, який (у статтях 153 та 733 Статуту цивільного судочинства) також перед бачав повторне заочне рішення. Проте з цього приводу К. Мали- шев зазначав, що у випадку постановлення другого заочного рішення за неявкою відповідача, відзиву воно не підлягає, хоча і вважається заочним щодо інших його наслідків.

Можливість повторного заочного провадження необхідно розглядати позитивним моментом з точки зору процесуального ста новища позивача, коли відповідач і другого разу (після скасуван ня першого заочного рішення) не з´являється до судового засідан ня та ігнорує виклик суду. Цим можна запобігти сучасним затяжним процесам у цивільних справах, що тягнуться роками, причиною чого є систематична неявка належним чином повідомленого відповідача до судового розгляду та неможливість ухва лення судами законного та обґрунтованого рішення.

Зразок заяви про перегляд заочного рішення по боргу — Адвокатская компания "MK Partners"

Дуже часто бувають ситуації, коли одна людина бере в іншої людини в борг певну суму грошових коштів або поручається перед певною людиною за виконання нею боргового зобов'язання.

І стається так, що боржник грошові кошти не повертає і кредитор змушений звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості. І боржник не приходить на судові засіданні і суд виносить заочне рішення про стягнення грошових коштів.

В таких випадках, боржнику потрібно отримувати заочне рішення і подавати на нього заяву про перегляд заочного рішення, зразок якої надається.

До Києво-Святошинського районного суду Київської області

Особа яка подає скаргу: Відповідач:Іваненко Іван ІвановичАдреса для направлення судової кореспонденції:01001, м. Київ, вул.. Велика Житомирська, 15БНомер телефону: 050-266-27-26

Адреса електронної пошти відсутня

Представник: Коротя Роман Олександрович01001, м. Київ, вул.. Велика Житомирська, 15Б

  • Номер телефону: 050-266-27-26
  • Інші учасники справи:
  • Позивач: Петров Петро ПетровичАдреса електронної пошти: не відома
  • Заява
  • про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

Заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від було ухвалено заочне рішення, яким позов про стягнення боргу було задоволено.Вказане рішення було отримано Представником Заявника: Коротя Р.О.

24 січня 2019 року, шляхом ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується заявою на ознайомлення та відповідною розпискою про ознайомлення, що знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст. 284 ЦПКУ не пропущений.

Обставини, що свідчать про поважність причин неявки Відповідача в судове засідання та не повідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву полягають в наступному:

Заявник не з’явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання.

Так позивач звернувся до суду з позовною заявою ще в квітні 2016 року, проте помилково позов було подано до іншої особи та відповідно до іншого суду, а саме до Франківського районного суду міста Львова.

Під час розгляду справи було встановлено, що належний Відповідач зареєстрований за адресою: тому ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2016 р.

справу було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (а.с. 86).

Зразок заяви про перегляд заочного рішення суду

В залежності від конкретних обставин справи, зміст заяви про про перегляд заочного рішення суду може мати відмінності від представленого зразка. У той же час, структура заяви є незмінною. Тому у випадку, коли ви складаєте її самостійно, без допомоги кваліфікованого юриста, ви можете спиратися на структуру наведену нижче.

До __________ суду
адреса:___________________
Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО _________________________, адреса:___________________,
Відповідач: ____________ (П.І.Б), паспорт (серія та номер, ким виданий), ідентифікаційний код, адреса:___________________
Справа № _____________
Суддя _____________(ПІБ)

ЗАЯВА
про перегляд заочного рішення суду

_______ 20__ року ___________ районним судом ________ області розглянуто цивільну справу за позовом АТ ______________ до (ПІБ відповідача) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 416.91 грн. та прийнято заочне рішення суду.

Однак про вказане рішення мені не було відомо, я вважав, що між сторонами було досягнуто мирного врегулювання спору оскільки мною було здійснено погашення заборгованості по кредиту в сумі 36 301.98 грн. і банківські працівники мене запевнили, що справа щодо стягнення боргу буде закрита, а нарахований залишок за відсотками та штрафами мені пробачать.

  • Так, у _______ 20__ року, звернувшись до сервісного центру УМВС з метою реалізації належного мені автомобіля мені було повідомлено про те, що на нього накладено арешт ДВС.
  • Здійснивши доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень мною було встановлено наявність постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт мого майна, які винесені на підставі виконавчого листа за № _______ від _______ 20__ року.
  • Використовуючи надане мені ЦПК право, я, _______ 20__ року через свого представника, на підставі поданої заяви, ознайомився з матеріалами даної справи та отримав копію вказаного заочного рішення суду від _______ 20__ року.

Так, відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Вивчивши викладені у заочному рішенні факти, я вважаю, що воно підлягає до перегляду виходячи з наступного:
1.

Взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі я не мав можливості оскільки перебував в довгостроковому відрядженні, крім того я вважав, що спір між сторонами вирішено мирним шляхом, а провадження по справі закрито.

Забезпечити явку в судове засідання свого представника в мене також не було можливості через складну фінансову ситуацію в моїй сім’ї.

2. Згідно рішення суду з мене стягнуто 40 416.91 грн. боргу та 1218.00 грн. судових витрат. Однак у зв’язку з тим, що я не міг бути присутнім на судовому засіданні, в мене не було можливості повідомити суд про свої заперечення щодо залишку заборгованості за тілом кредиту, нарахованої суми відсотків та пені.

Так, позов було подано у _______ 20__ року. _______ 20__ року судом порушено провадження по справі. Розмір позовних вимог складав 40 416.91 грн.

В свою чергу у _______ 20__ року я сплатив на користь позивача 19 801.98 грн., а у _______ 20__ року – 16 500 грн., тобто під час розгляду справи мною було сплачено на користь позивача в рахунок погашення кредитної заборгованості 36 301.98 грн.

Однак зазначена сума коштів не була врахована під час розгляду справи, хоча вона значно зменшує предмет позову, а відтак впливає і на обрахунок розміру заборгованості за відсотками, тілом кредиту та пені. На мою думку вказаний факт також повинен бути досліджений судом в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» я звільнений від сплати судового збору оскільки є інвалідом 2-ї групи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 228, 229 ЦПК України,

Прошу:

1. Переглянути заочне рішення суду.
2. Скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Додатки:

1. Копія квитанції від _______ 20__ року.
2. Копія квитанції від _______ 20__ року.
3. Примірник заяви про перегляд заочного рішення суду для позивача.

4. Копія пенсійного посвідчення.

(ПІБ позивача)___________________        «___» _________ 20___р.

Більше готових зразків знаходяться в розділі зразки позовних заяв. Підіберіть найбільш оптимальний приклад для вашого конкретного випадку.

Ссылка на основную публикацию