Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

У цивільному процесі часто буває, що відповідачдізнається про судовий процес не з повістки поштою, а від приставів. І добре, що вони ще зв'язалися з боржниками до арешту банківських рахунків і вилучення майна.

Часто життя підносить неприємні сюрпризи, коли замість обіцяного повідомлення про зарплату надходить повідомлення про списання грошових коштів на оплату боргу. Після цього громадяни намагаються відстояти свої права, проте всі терміни упущені.

Що робити в цій ситуації? Вихід є — заява про поновлення пропущеного строку. Чи є сенс в ньому і як написати клопотання — докладно далі.

Відновлення пропущених процесуальних строків: чи є шанс?

Згідно цивільно-процесуального кодексу, якщотермін на подачу вийшов, в певних випадках суд може піти на поступку. Перше, що для цього потрібно — написати заяву про поновлення пропущеного строку.

Без нього будь-процесуальна дія, терміни на яке вийшли, судом не буде розглянута. Навіть якщо людина буде тисячу разів невинний, і судді це буде зрозуміло, він просто не має права без відповідного клопотання (рішення) про відновлення переглядати вердикт.

Інакше це буде грубе порушення судового процесу.

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Тому не потрібно думати, що «суддя поганий і несправедливий», якщо він відхилив рішення через пропущений термін. Знайте: це норма. Вихід — написати заяву про поновлення пропущеного строку.

Куди подавати?

Багато хто відчуває труднощі:куди подавати клопотання? Заява про поновлення пропущеного строку подається туди, де буде розглядатися справа.

Наприклад, мировий суддя дільниці № ХХ Ленінського району м Будь-якого виніс судовий наказ. Терміни на його скасування — 10 днів. Громадянин не встиг написати заперечення щодо скасування з поважної причини.

В результаті він подає мировому судді ділянки № 5 клопотання про відновлення і заперечення.

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Касація — особливий порядок

Однак варто мати на увазі, що відновленнятермінів на подання касаційної скарги є винятком із загальних правил. Щоб її подати, необхідно спочатку отримати на це дозвіл в суді першої інстанції, де розглядалася справа. Це особливий порядок, який стосується тільки касації. Наприклад, громадянин програв районний суд, потім апеляцію.

Наступна інстанція — касація. Незважаючи на те, що скаргу необхідно подавати безпосередньо (на відміну від апеляції, яка подається через районний суд), відновлювати терміни доведеться саме в районному.

Після того як перша інстанція ухвалить визначення про відновлення, його необхідно докласти до касаційної скарги та подавати безпосередньо до відповідного регіонального президія суду.

Кому відновлюють

Відповідно до ЦПК РФ необхідно мати причину, по якій терміни були порушені. До таких належать:

  • Хвороба.
  • Відрядження.
  • Неграмотність. Мається на увазі невміння читати, писати, рахувати, а не незнання юридичних законів і термінів, як думають багато хто.
  • Інша причина, яка суду здасться задовільною.

Часто в якості останньої виступає незнання просудовому засіданні. Тобто громадян не попереджають, в результаті чого вони пропускають терміни. Часто цим грішать мирові судді при винесенні судових наказів. Найбільше заяв пов'язано з ними.

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Зразок відновлення пропущеного строку

У заяві необхідно написати приблизно наступне:

«Такого-то числа такого-то суд розглянув справу№ ХХХ за позовною вимогою Банку «Хочу» до громадянина Іванову І.І. Був прийнятий судовий наказ, за ​​яким я зобов'язаний повернути Банку «Хочу» грошову суму за кредитним договором в розмірі 5000,23 рубля, а також Держ.мито — 300,09 рубля.

Копію судового наказу я отримав тількитакого-то числа, в результаті мною було пропущено строк на подачу заперечення. До цього я ніяких копій не отримував. Про винесене рішення мені нічого відомо не було. Разом з даною заявою (клопотанням) мною буде подано заперечення на судовий наказ.

На підставі вищевикладеного прошу:

  • Відновити пропущений процесуальний строк на подання заперечення.

Додаток:

  1. Копія паспорта;
  2. Копія заперечення по числу осіб, що беруть участь у справі «.

Число, підпис. І все. Наше заяву написано. Можна, звичайно, вказати посилання на закони, але це необов'язково.

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

заочне рішення

Існує спрощена форма прийняття рішення,скасувати яку і відновити терміни на скасування складно. Це заочне рішення. Відповідно до закону, протягом семи днів на нього подається заперечення. У разі пропуску дозволено також відновлювати термін.

Однак тут не все так просто: якщо пройшло більше 38 днів, а саме той період, коли пройшли терміни на подачу апеляції, то відновити право на подачу вже буде не можна. Так постановив Верховний Суд у 2015 році. Єдине, що можна зробити в цьому випадку, щоб відстояти свої права — відновити право на апеляційну скаргу.

Але варто врахувати, що подається вона через суд, який виніс початковий вердикт.

Заява про поновлення пропущеного процесуального строку. зразок написання

Заява про поновлення пропущеногопроцесуального строку (зразок його ми наведемо в нашій статті), необхідно для реалізації принципу доступності правосуддя. Відповідно до Конвенції з прав людини, право кожного на судовий захист належить до природних прав, поряд з правом на життя, працю, релігійні погляди.

Однак часто буває, що громадяни дізнаються провинесених рішеннях від судових приставів, які вживають заходів по виконавчому провадженню. А при зверненні до суду з'ясовується, що покладені процесуальні строки на оскарження рішень вже закінчилися. Що робити в цій ситуації? Написати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку (зразок в статті в цьому допоможе).

«Я нічого не знав, це незаконно!»

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Часто люди, які вперше виступають відповідачамипо різних справах, кажуть стандартну фразу: «Я нічого не знав». Це єдиний аргумент, на їхню думку, який повинен скасувати законну силу судовий постанов. Це не так.

Суд покликаний захищати інтереси громадян. І, як правило, звертаються з позовними вимогами ті, чиє право вже порушено. Незаконне звільнення, порушення цивільних договорів майнового характеру, невиплата колишнім чоловіком аліментів — ось неповний список порушень прав і обов'язків.

Ніхто не зобов'язаний наймати приватних детективів,подавати на розшук відповідача в поліцію і т. д. Досить відправити офіційну судову повістку за місцем реєстрації, і автоматично це означатиме, що процес відбудеться. Звичайно, є випадки, коли можна відкласти його, але це зовсім інша історія.

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Як же захистити в цьому випадку відповідача, якщо віндійсно нічого не знав про суд? Вихід — написати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку. Зразок можна знайти в будь-якій будівлі суду. Однак у відповідача повинна бути реальна причина на подібне процесуальна дія. Про це поговоримо докладніше.

поважні причини

Отже, яка причина може бути для відновлення термінів на подачу позовних вимог, скарг та ін. Відповідно до Закону (ст. 112 ЦПК РФ) їх кілька:

  1. Хвороба, погіршення фізичного і психічного стану.
  2. Відрядження, робота в іншому регіоні.
  3. Неграмотність. Під нею розуміється невміння писати, читати, рахувати і т. Д.
  4. Інша причина, яку суд вважатиме поважної.

Як ми бачимо, немає закритого переліку. Яка причина може ховатися в останньому пункті? Незнання відповідачем про судовий процес, зміна проживання, стихійні лиха, що перешкодили подати вчасно скаргу (обвали, снігові замети, повені і т. Д.).

Заява про поновлення пропущеного процесуального строку (зразок)

Шапка заяви про відновлення оформляється стандартно. У правому верхньому кутку пишеться найменування суду, куди подається документ, процесуальний статус заявника (відповідач, позивач), місце реєстрації.

Після цього приступаємо до написання основного тексту. Назва документа має бути пов'язано з процесуальною дією. Пишемо: «Заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги». Також документ можна назвати клопотанням. Ніякої різниці в цьому немає.

Далі вказуємо обставини прийнятих раніше вердиктів. наприклад:

Про нюанси поновлення строку на касаційне оскарження

Про нюанси поновлення строку на касаційне оскарження

Категория: Показательное дело

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши 20 січня 2009 року за винятковими обставинами в порядку письмового провадження за скаргою Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (ОДПІ) справу за позовом виробничо-комерційного підприємства «К» до ОД ПІ — про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, встановила таке.

  У липні 2006 року виробничо-комерційне підприємство «К» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ОД ПІ від 17 липня 2006 року № *, прийняте на підставі акта перевірки від 12 липня 2006 року № **, яким йому визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 77 065 грн 80 коп. (52 341 грн 00 коп. — основний платіж і 24 724 грн 80 коп. — штрафні (фінансові) санкції).

  •   Постановою Господарського суду Закарпатської області від 18 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року, позовні вимоги задоволено.
  •   Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 травня 2008 року відмовив у задоволенні заяви ОД ПІ про поновлення строку на касаційне оскарження, а касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року залишив без розгляду, мотивувавши це тим, що причина пропуску ОДПІ строку на подання касаційної скарги не є поважною та обґрунтованою.
  •   У скарзі до Верховного Суду України ОДПІ порушила питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали касаційного суду і направлення справи до цього суду для вирішення питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з порушенням ним норм процесуального права та неоднаковим порівняно з іншими справами застосуванням однієї й тієї самої норми права — статті 212 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

  Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судо вої палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що висновок суду касаційної інстанції не відповідає фактичним обставинами справи та вимогам чинного законодавства, а тому скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів виходить із такого.

  1. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
  2.   Частиною 2 статті 212 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набуття чинності судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу — з дня складення постанови в повному обсязі.
  3.   У частині 3 зазначеної статті передбачено, що касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною 2 цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала цю скаргу, не знайде підстав для поновлення строку.
  4.   Згідно зі статтею 102 КАС України, процесуальний строк, пропущений із поважних причин, може бути поновлено.

  ОДПІ оскаржила ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року і разом із касаційною скаргою подала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

Зазначену заяву скаржник мотивував тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції надіслано на його адресу 9 січня 2007 року, а отримав він її 11 січня 2007 року, внаслідок чого не мав реальної можливості своєчасно подати касаційну скаргу.

Читайте также:  Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

  Касаційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановив, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції була постановлена у присутності представника відповідача, тому дійшов висновку, що того було належним чином повідомлено про винесення оскаржуваної ухвали та її зміст. При цьому суд касаційної інстанції не дав оцінки тій обставині, що в судовому засіданні 28 листопада 2006 року Львівський апеляційний господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, а з правовою позицією цього суду, на якій ґрунтується оскаржена ухвала, відповідач мав змогу ознайомитися тільки після одержання повного тексту останньої. Залишивши зазначену обставину поза увагою, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку Цей висновок є помилковим, оскільки не ґрунтується на обставинах справи.

  •   Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали в ній участі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки згідно зі статтею 13 КАС України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом.
  •   Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
  •   Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
  •   Визнаючи поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі неможливим, суд не взяв до уваги, що відповідач міг визначити підстави такого оскарження тільки після ознайомлення з повним текстом ухвали, яку апеляційний суд надіслав з порушенням вимог частини 3 статті 167 КАС України, яка зобов'язувала суд не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення надіслати його копію особі, яка бере участь у справі.
  •   З урахуванням викладеного ухвала Вищого адміністративного суду України підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на оскарження.
  •   Керуючись статтями 241—243 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
  •   — скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити;
  •   — ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2008 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про поновлення строку на оскарження.
  •   Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 КАС України.

  (Постанова Верховного Суду України від 20 січня 2009 року. Справа № 21-1663во08. Головуючий — Кривенко В. В. Судді — Маринченко В.Л., Панталієнко П.В., Самсін І.Л., Терлецький О. О., Тітов Ю. Г.)

Ухвала про поновлення строку апеляційного оскарження — правовой портал украины

Заява про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження окремої ухвали

  • УХВАЛА
  • про поновлення строку апеляційного оскарження
  • «___ »___________ 200 _ р.
  • Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду___________
  • області в складі:

головуючого — судді Матросова О.Д.,суддів — Ровного Р.Д., Баринової О.Г.,

при секретарі — Ткаченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Домнич Олександри Іванівни про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення районного суду,

ВСТАНОВИЛА:

Домнич О.І. звернулась до апеляційного суду з заявою про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення_________ районного суду м.________ від «___ »__________ 200 __ р., яким їй відмолено в задоволенні позову до Калініної

Віри Павлівни про визнання договору дарування жилого будинку недійсним. Заявник посилається на те, що нею пропущений процесуальний строк з поважних причин, Одночасно нею подана апеляційна скарга.

Калініна В.П. в судове засідання не з'явилася, про час і місце вирішення питання про поновлення пропущеного строку повідомлялася належним чином, причину не­явки суду не повідомила. її присутність за законом не є обов'язковою.

Заслухавши пояснення Домнич О.І., вивчивши надані нею документи, судова колегія приходить до висновку, що її заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. З ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею (двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскар­ження), залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони чи іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Твердження Домнич О.І. про те, що процесуальний строк на апеляційне скарження рішення суду першої інстанції нею пропущений з поважних причин обґрунтоване.

По даній справі рішення суду проголошено 1 вересня 200____ р. 8 вересня 200___ р.

Домнич О.І. подала заяву про апеляційне оскарження. Строк подачі нею апеляційної скарги закінчувався через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тобто 28 вересня 200___ р. Домнич О.І. подала апеляційну скаргу 10 жовтня

200 __ р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ЦПК України.

Однак із наданої Домнич О.І. довідки TOB «П» від 3 жовтня 200 _ р. вбачається, що з 10 по ЗО вересня 200 _____ р. вона знаходилась в службовому відрядженні(а.с. 89); з 1 жовтня по 9 жовтня 200 ______ р. вона знаходилась на лікарняному, у зв'язку з чим їй видано листок непрацездатності (а.с. 90).

Зазначені обставини перешкоджали Домнич О.І. подати в установлений законом процесуальний строк апеляційну скаргу, що свідчить про поважність причин про­пуску цього строку.

Керуючись ст. ст. 73, 294 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Поновити Домнич Олександрі Іванівні строк на апеляційне оскарження рішення _________ районного суду м.______________ від «____ »___________ 200 __ р. за її позовом до Калініної Віри Павлівни про визнання договору дарування жилого бу­динку недійсним. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                     ________________

Судді колегії                               ________________

Коментар. Поновити строк апеляційний суд може лише тоді, коли в сукупності є наступні умови: 1) строк встановлений законом; 2) строк пропущений; 3) причина пропуску є поважною; 4) подана відповідна заява особою, яка подала заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу (ч. З ст. 294 ЦПК). Тому зазначення ч. З ст.

73 ЦПК про те, що одночасно з клопотанням про поновлення строку особа може, а не повинна, як було зазначено в ст. 89 ЦПК 1963 р., подати документ чи вчинити дію, стосовно якого заявлено клопотання слід розуміти у системному зв 'яз-ку з ч. З ст.

294 ЦПК, тобто поновити пропущений строк можна лише тоді, якщо заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга будуть подані.

Поновлення пропущеного строку, встановленого законом, або продовження про­пущеного строку, встановленого судом, підлягають розгляду за клопотанням учас­ника процесу в колегіальному складі апеляційного суду, оскільки згідно з ч. З ст.

13 Закону України «Про судоустрій України», ч. З ст.

18 ЦПК розгляд справ в апеляційному порядку здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому за­коном порядку.

Право подачі стороною або іншою особою, яка бере участь у справі, а також особа­ми, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов 'яз-ки, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не обмежене яким-небудь часом.

При поновленні пропущеного строку суд не призначає нового строку, а виходить з того, що процесуальна дія вчинена.

На ухвалу апеляційного суду про відмову поновити (продовжити) пропущений процесуальний строк може бути подана касаційна скарга. Ухвала про поновлення (продовження) пропущеного процесуального строку не оскаржується в касаційно­му порядку, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 2 ст. 324 ЦПК).

Увага ! Новий ЦПК передбачає, що апеляційний суд вправі також за заявою учасника процесу поновити і пропущений процесуальний строк на подачу заяви про апеляційне оскарження рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Право касаційного оскарження рішень. Строки оскарження. Форма і зміст касаційної скарги. Методика складання касаційної скарги. Порядок її подання. Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ в касаційному порядку»

Стаття 388. Суд касаційної інстанції

  1. Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Стаття 389. Право касаційного оскарження

  1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
  • 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
  • 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
  • 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
  1. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
  2. Не підлягають касаційному оскарженню:
  1. 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
  2. 2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
  3. а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
  4. б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
  5. в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
  6. г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
  1. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
Читайте также:  Як самостійно звернутися до суду та підготувати позовну заяву

2.Строки оскарження

Стаття 390. Строк на касаційне оскарження

  1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

  1. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
  2. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.

3.Форма і зміст касаційної скарги

Стаття 392. Форма і зміст касаційної скарги

  1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.
  2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
  • 1) найменування суду, до якого подається скарга;
  • 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
  • 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
  • 4) рішення (ухвала), що оскаржується;
  • 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
  • 6) клопотання особи, яка подає скаргу;
  • 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
  • 8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
  1. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

  1. До касаційної скарги додаються:
  1. 1) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
  2. 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, — за наявності;
  3. 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
  1. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

4.Методика складання касаційної скарги

            Це порядок складання касаційної скарги, який визначений в інших відповідях на питання.

5.Порядок її подання

Стаття 391. Порядок подання касаційної скарги

  1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

6.Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ в касаційному порядку»

  • Право на касаційне оскарження судових рішень, що набрали законної сили, мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки.
  • Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
  •  Рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі додаткові, можуть бути оскаржені в касаційному порядку як у цілому, так і в частині, однак, лише з підстав неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,
  •      Касаційному оскарженню підлягають:
  • – рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення та ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного перегляду;

Поновлення строку на подачу апеляційної скарги

Автор Редактор в Чер 3, 2018

Відповідає: Ірина ДИБА

На звернення особи, яка має право на апеляційне оскарження судового рішення, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження певного строку не встановлено. Таке клопотання відповідно до ст. 296 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) подається разом з апеляційною скаргою через суд першої інстанції.

У ньому мають бути зазначені причини пропущення строку на апеляційне оскарження та докази, що підтверджують наявність поважних причин його пропуску.

Наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду з підстав пропуску строку на оскарження за відсутності клопотання про поновлення строку не перешкоджає розгляду згодом поданої заяви про поновлення пропущеного строку.

Заява розглядається апеляційним судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов’язковою. Розгляд заяви повинен передувати вирішенню питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду й не може збігатися із часом проведення підготовчих дій, визначених ст. 301 ЦПК, та апеляційним розглядом справи.

За наслідками розгляду заяви постановляється ухвала: або про поновлення строку на апеляційне оскарження в разі пропущення його з поважних причин, яка оскарженню не підлягає, або, за відсутності таких причин, – про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та апеляційної скарги, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Якщо ж при розгляді справи в апеляційній інстанції буде встановлено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга подана без дотримання встановлених строків і не містить у собі клопотання про поновлення пропущеного строку, а під час розгляду справи таке клопотання не заявлене, апеляційний суд ухвалою залишає апеляційну скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків, без наявності клопотання або окремої заяви про поновлення цього строку, ухвалою судді-доповідача апеляційного суду залишається без розгляду, справа повертається до суду першої інстанції. В ухвалі може бути зазначено, що заявник не позбавляється можливості звернутися із заявою про поновлення строку оскарження. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 297 ЦПК.

Попередній пост

Видача судового наказу

Наступний пост

Оскарження дійсності статуту товариства

Неотримання копії судового рішення як підстава для поновлення строкі

Зазначене судове рішення стосується господарської справи, проте, з огляду на те, що вимоги усіх процесуальних кодексів щодо поновлення строків на подання апеляційної скарги є тотожними, доречно знати про підстави визнання причин поважними/неповажними для поновлення встановлених строків для вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У зазначеній справі апелянт участі в суді першої інстанції не брав, не отримав судове рішення вчасно, просив визнати причини пропуску поважними. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строків з посиланням на те, що суд рішення направляв, але воно повернулось із відміткою поштової служби про закінчення термінів зберігання.

Верховний Суд переглянув таке рішення суду апеляційної інстанції і дійшов такого.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід’ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, так і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечували ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (у зазначеній редакції) визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду — протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З огляду на положення ч. 1 ст. 53 ГПК України, яка врегульовує питання відновлення та продовження процесуальних строків, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому ГПК України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно з цим, виходячи зі змісту ст.

33 ат 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі № 39/62-12/140.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові подкасти: ухвала про без руху та строки на усунення недоліків під час карантину

Ольга Шкіль, прессекретарка судуШановні слухачі, вас вітає Шостий апеляційний адміністративний суд. І ми продовжуємо записувати наші подкасти про роботу суду. 

Сьогодні ми будемо обговорювати актуальну тему періоду карантину – ухвали про залишення позовної заяви, апеляційної / касаційної скарг без руху. Зокрема, поговоримо про поняття недоліків цих документів, про строки, а особливо про строки під час карантину, і загалом про питання, які так чи інакше стосуються таких ухвал.

Читайте также:  Олександр Строкань: до чого готуватися підприємцям. v Міжнародний форум із захисту бізнесу.

Отже, розпочнемо.

Ми підготували досить значний перелік питань для обговорення. А роз’яснюватимуть їх помічниці суддів Марія Доник і Юлія Коляда.

Юлю, ти будеш першою. Давай почнемо зі вступних понять. Поясни, будь ласка, що таке недоліки та якими вони бувають?

Юлія Коляда, помічниця судді:Вітаю наших слухачів. У Кодексі адміністративного судочинства України визначення поняття недоліків загалом відсутнє.

Проте із системного тлумачення статей 169, 298 і 332 Кодексу можна дійти висновку, що недоліки позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги – це їхня невідповідність вимогам, що прямо закріплені нормами процесуального кодексу.

Зокрема, для позовної заяви це статті 160, 161 Кодексу; для апеляційної скарги – 295, 296; для касаційної скарги – 329, 330.

Оскільки ми є судом апеляційної інстанції, то поговоримо саме про недоліки апеляційної скарги (а/с – ред.). Можна виділити основні чотири категорії так званих недоліків.

До першої категорії треба віднести недоліки щодо оформлення а/с. До найтиповіших недоліків можна віднести незазначення реквізитів сторін, відсутність обґрунтування вимог особи, що подала а/с із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів.

Ольга Шкіль:Юлю, реквізити сторін – це адреса мається на увазі чи ще, окрім цього, є щось?

Юлія Коляда:Так, це можуть бути незазначені адреси, телефони, електронна адреса, факс як позивача, відповідача, так і третьої особи в справі.

Марія Доник, помічниця судді:Також ідентифікаційний код чи номер. Насправді до суду інколи надходять а/с, роздруковані 8-м шрифтом, з плямами від кави або на чернетках. Це, звичайно, є недоліком у нашому побутовому розумінні, проте не є недоліками в розумінні КАСУ.

Юлія Коляда:Другий і найпоширеніший недолік а/с пов’язаний зі сплатою судового збору.

А саме сплата судового збору не в повному обсязі, на неправильний рахунок, зазначення неправильних реквізитів по справі або призначення платежу.

Окрім того, сторони часто не надають належних доказів щодо наявності скрутного матеріального становища або наявності пільг в апелянта при поданні відповідного клопотання.

Третя категорія стосується додатків до а/с. Наприклад, ненадання копій а/с для сторін. Якщо, крім апелянта, участь у справі беруть ще п’ять учасників, проте апелянт додав лише одну копію а/с, суд, не проявляючи надмірного формалізму, може самостійно виготовити достатню кількість примірників.

Окрім того, існує практика, коли апелянт в а/с посилається на безліч документів, водночас жодних із них не надає.

На рівні із судовим збором стоїть категорія щодо ненадання доказів поважності пропуску строків звернення до суду.

Частина третя статті 298 передбачає, що а/с залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. 

Ольга Шкіль:Юлю, нагадай, будь ласка, нашим слухачам, що передбачає 295 стаття?

Юлія Коляда:295 передбачає саме строк на апеляційне оскарження. А/с на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду – протягом 15 днів з дня його / її проголошення.

  • Ольга Шкіль:Машо, скажи, будь ласка, якщо недоліки, які назвала Юля, все ж таки є в а/с, то хто вирішує, а головне скільки надається часу для їх усунення?
  • Марія Доник:Строк, протягом якого учасник справи має можливість усунути недоліки, обов’язково зазначається в ухвалі про залишення а/с без руху.
  • Визначається він по-різному та залежить передусім від того, які недоліки, зазначені Юлею, були виявлені.

Якщо причиною залишення а/с без руху став пропуск строку на апеляційне оскарження, учаснику справи надається 10-денний строк, який обчислюється з дня отримання відповідної ухвали. Цей строк встановлений безпосередньо в Кодексі.

Ольга Шкіль:Скажи, будь ласка, яка існує проблема саме з обчисленням того, коли починається відлік ось цих 10-ти днів?

Марія Доник:Часто сторони помилково вважають, що перебіг такого строку розпочинається з дня постановлення ухвали. Але насправді він обчислюється з дня отримання її копії. 

Якщо ж мають місце інші недоліки (не сплачено судовий збір або не зазначено реквізити а/с, наприклад ідентифікаційний номер учасника), строк для усунення недоліків визначає суд. КАСУ встановлює лише певні межі.

Цей строк не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення а/с без руху.

Також Кодекс встановлює правило, відповідно до якого строк має бути розумним, тобто достатнім для вчинення процесуальної дії з урахуванням конкретних обставин.

Марія Доник:Юлю, на що ти звертаєш увагу, коли визначаєш розумний строк?

Юлія Коляда: У моєму випадку підхід до кожної справи є індивідуальним. Враховую кількість недоліків в а/с, особу апелянта. На моє переконання, суб’єкту владних повноважень, адвокату, спеціалісту з вищою правничою освітою необхідно значно менше часу для усунення недоліків, у порівнянні з особою, яка самостійно, без правничої допомоги звертається до суду.

Марія Доник:Ще хочу додати, що строк усунення недоліків на практиці встановлюється шляхом вказівки на подію. Я маю на увазі, що в ухвалі ми зазначаємо не конкретний день, наприклад 23 травня. Ми вказуємо, що недоліки необхідно усунути протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали. Також слід пам’ятати, що строк рахується календарними днями – неробочими.

Ольга Шкіль:Строк насправді не малий для того, аби усунути недоліки. Тим паче, що в рішенні не зазначається конкретна дата. Але ж на практиці буває по-різному. Юлю, як бути стороні, якщо встановлений строк не є достатнім?

  1. Юлія Коляда:Продовження процесуального строку регламентується частиною 2 статті 121 КАС України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
  2. На практиці у випадку, якщо в установлений судом строк сторона не може усунути недоліки а/с, то вона може звернутися до суду із заявою про продовження процесуального строку із зазначенням причин неможливості виконання вимог ухвали про залишення а/с без руху.
  3. Варто наголосити, що апелянт повинен звернутися із такою заявою саме в строк, який визначений ухвалою суду про залишення а/с без руху. 
  4. Це є важливим з огляду на приписи статті 298 КАС України, відповідно до якої передбачено, що питання про повернення а/с суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5-ти днів з дня надходження а/с або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 
  5. Тобто це є важливим з метою уникнення передчасного повернення а/с.
  6. Ольга Шкіль:Наскільки я зрозуміла чи не зрозуміла, якщо заява про продовження процесуального строку подана після закінчення строку на усунення недоліків, то чи може учасник розраховувати на її розгляд? 

Марія Доник:Насправді все залежить від стану розгляду справи. Якщо вже винесено ухвалу про повернення а/с або про відмову у відкритті апеляційного провадження, то ваше клопотання розглядатися судом уже не може.   

Ольга Шкіль: Протягом усього подкасту я чекала моменту, коли зможу поставити питання щодо карантину, оскільки він на усіх нас вплинув, звичайно, і життя вже не буде таким, як раніше. Машо, розкажи, будь ласка, чи вплинув карантин на строк усунення недоліків і, якщо так, то яким способом?

Марія Доник:Запровадження карантину й обмежувальних заходів, пов’язаних, наприклад, із рухом громадського транспорту, новими правилами доступу до приміщень чи подачі кореспонденції, безумовно вплинули на можливість усунути недоліки у встановлений законом строк або судом.

Звичайно, в учасників справи є право подати клопотання, про яке розповідала нам Юля. Однак суди розуміють, що учасники справи могли неодразу зорієнтуватися, як фізично доставити таке клопотання до суду. 

Ольга Шкіль:Скажи, будь ласка, наскільки швидко законодавці відреагували на запровадження карантину?

Марія Доник:Ось дивись. Карантин в Україні було запроваджено з 12 березня, а закон, який змінив підхід до встановлення процесуальних строків на час карантину, набув чинності 2 квітня. 

Ольга Шкіль:Машо, скажи тоді, будь ласка, у чому полягає новий підхід до встановлення строку для усунення недоліків?

Марія Доник:У Прикінцеві положення КАСУ були внесені зміни, які передбачають, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Ольга Шкіль:Тобто пройшов місяць між запровадженням карантину й змінами до кодексів. Юлю, скажи, у якій ситуації перебували суди в цей період?

Юлія Коляда:У період з 12 березня по 2 квітня цього року існувала певна правова невизначеність, оскільки судді до 2 квітня не були законодавчо обмежені карантинними заходами. Тобто питання щодо продовження строку чи повернення а/с кожний суддя вирішував на власний розсуд. 

Ольга Шкіль:То чи варто нам очікувати нових змін до законодавства?

Юлія Коляда:Наразі зареєстровано законопроєкт №3383, відповідно до якого пропонується викласти розділ 6 Прикінцевих положень КАС України в новій редакції: суд продовжує або поновлює процесуальні строки саме за заявою учасника справи.

Марія Доник:Тобто якщо на сьогодні, встановлюючи строк усунення недоліків, суд враховує карантин, то потенційні зміни пропонують повернутися до загальних правил: строк має бути розумним і не перевищувати 10 днів. Карантин стає підставою лише для продовження вже раніше встановленого строку за заявою учасника.     

  • Ольга Шкіль: Отже, шановні слухачі, давайте підсумуємо. Насправді є дуже багато пунктів, які нам з вами треба запам’ятати:
  • • вимоги до позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг, недотримання яких є підставою для залишення цих документів без руху, зазначені в таких статтях: позовна заява – це 122, 160, 161; апеляційна скарга – 295, 296; касаційна скарга – 329, 330;
  • • строк усунення недоліків залежить від того, які вимоги були порушені; перебіг строку для усунення недоліків розпочинається з дня отримання ухвали про залишення а/с без руху, а не з дня, коли суд її постановив; також рахуйте строки календарними днями, а не робочими;
  • • щодо апелянта, то він має право клопотати про продовження процесуального строку, зокрема посилаючись на карантин; до речі, шаблон такого клопотання є на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду;
  • • з 2 квітня строк усунення недоліків не може бути меншим ніж строк дії карантину;

Наостанок радимо вам не забувати слідкувати за змінами, що вносять до процесуальних кодексів і законодавства в цілому. Зі свого боку, ми будемо публікувати ці зміни на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду.

Сподіваємося, що подкаст був для вас корисним. Щиро з вами.

Ссылка на основную публикацию