Заява про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена

Заява  про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,  цивільна дієздатність якої була обмежена

  • Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним кодексом України та може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
  • Статті 30 Цивільного кодексу України, визначає дієздатність як здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
  • Основні елементи змісту цивільної дієздатності фізичної особи:
  • — можливість самостійно вчиняти правочини;
  • — можливість нести самостійну майнову відповідальність;
  • — можливість складати заповіт і бути спадкоємцем;
  • — можливість обрати собі представника та самому бути представником.

На відміну від працездатності дієздатність зв’язана зі здійсненням фізичною особою певних вольових дій, що припускає досягнення певного рівня психічного зрілості. Критеріями дієздатності є вік і стан психічного здоров’я.

  1. За Цивільним кодексом України розрізняються такі види дієздатності:
  2. — повна цивільна дієздатність – має фізична особа, що досягла 18 років (повноліття), ст. 34 Цивільного кодексу України;
  3. — неповна цивільна дієздатність – мають фізичні особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні), ст. 32 Цивільного кодексу України;

— часткова цивільна дієздатність – мають фізичні особи, що не досягли 14 років (малолітні), ст. 31 Цивільного кодексу України.

Підстави та порядок обмеження дієздатності, фізичної особи недієздатною.

Дієздатність, як і правоздатність, припиняється з настанням смерті фізичної особи. Однак за життя вона може бути обмежена в дієздатності чи визнана недієздатною.

Під обмеженням дієздатності слід розуміти обмеження фізичній особі на підставі рішення суду самостійно складати правочини, пов’язані з розпорядженням майна, одержувати заробітну плату, пенсію, стипендію та інші види доходів. Усі ці дії вона може вчинювати лише за згодою піклувальника. Фізична особа, цивільну дієздатність якої обмежено, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

  • Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:
  • — страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
  • — зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, та таким чином ставить себе чи свою сім’ю, а також і інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати у скрутне матеріальне становище.

Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (надалі – ЦПК України). Цивільна дієздатність є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Особа, цивільну дієздатність якої обмежено, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, завдану іншій особі.

У разі видужання фізичної особи, цивільну дієздатність якої було обмежено, або в разі поліпшення її психічного стану, що відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлює цивільну дієздатність цієї особи.

Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.

Визнання фізичної особи недієздатною пов’язане, передусім, з її здоров’ям. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

  1. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною:
  2. — над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка;
  3. — недієздатна фізична особа не має право вчиняти будь-які правочини;
  4. — правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун;
  5. — відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун;
  6. За позовом опікуна чи органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, визначеної недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану в цієї особи відновлюється здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: (04576) 4-18-8.

Щодо розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Порядок розгляду судом справ даної категорії передбачений главою 2 розділу 4 Цивільного процесуального кодексу України ( ст. ст. 295-300)

  • Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.
  • Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.
  • Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.
  • Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
  • У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
  • У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.
  • У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
  • Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

  1. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.
  2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
  3. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

  • Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.
  • Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
  • Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
  • Щодо розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Порядок розгляду судом справ даної категорії передбачений главою 2 розділу 4 Цивільного процесуального кодексу України ( ст. ст. 295-300)

  1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.
  2. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.
  3. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.
  4. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
  5. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
  6. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.
  7. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
  8. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Читайте также:  Як підтвердити розлучення в україні

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

  • Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.
  • Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
  • Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

  1. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.
  2. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
  3. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Обмежено дієздатна і недієздатна особа: порядок визнання

Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи згідно зі ст. 36 ЦКУ можуть бути: психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними; а також зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, якщо при цьому людина ставить себе і свою сім'ю в скрутне матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюють піклування.

Така людина може самостійно здійснювати лише дрібні побутові угоди. Угоди щодо розпорядження майном та інші угоди, які виходять за межі дрібних побутових, здійснюють лише за згоди піклувальника. Грубо кажучи, купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а щоб узяти кредит або продати квартиру, їй необхідна згода піклувальника.

Водночас відмова піклувальника дати згоду на укладання угод, які виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, в органі опіки та піклування або в суді.

Отримання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, і розпорядження ними здійснює також піклувальник. Однак піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно отримувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи і розпоряджатися ними.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, і за шкоду, завдану нею іншій особі.

Недієздатність і її правові наслідки

Недієздатною може бути визнана людина, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними (ст. 39 ЦКУ).

  • Зазвичай фізичну особу визнають недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
  • Однак якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншої угоди, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого людину визнають недієздатною.
  • Над недієздатною фізичною особою встановлюють опіку.

Недієздатна фізична особа не має права здійснювати жодних угод. Всі угоди від імені недієздатної фізичної особи і в її інтересах здійснює опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, також несе опікун.

Куди звертатися

Заяву про обмеження цивільної дієздатності або визнання фізичної особи недієздатною подають до суду за місцем її проживання, а якщо людина перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі — за місцем розташування цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначають за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.

Хто має право звертатися

Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть подати члени її сім'ї, орган опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад.

Із заявою про визнання фізичної особи недієздатною може звернутися будь-який член сім'ї, близький родич, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки і піклування, а також психіатричний заклад.

Зміст заяви

У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, або обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, ставить себе або свою родину, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною викладають обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Призначення експертизи

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для визначення психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною, ухиляється від проходження експертизи, суд на засіданні за участі лікаря-психіатра може затвердити ухвалу про примусове проходження судово-психіатричної експертизи.

Розгляд справи

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання її недієздатною розглядають суди в порядку окремого провадження відповідно до Глави 2 Розділу IV ЦПК України.

Суд розглядає справу за участі заявника і представника органу опіки та піклування. Питання про виклик самої фізичної особи, щодо якої розглядають справу про визнання недієздатною, вирішує суд з урахуванням стану її здоров'я.

Судові витрати, пов'язані з провадженням у справі про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, відносять на рахунок держави.

Але якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, без достатніх підстав для цього, всі судові витрати стягнуть з нього, а фізична особа, щодо якої було подано заяву, отримає право вимагати від заявника відшкодування моральної шкоди.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна або піклувальника.

Читайте также:  Зміни до конституції україни в частині правосуддя - судова реформа.

Поновлення цивільної дієздатності

Поновлення повної цивільної дієздатності також відбувається за рішенням суду, якщо людина видужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також припинила зловживати спиртними напоями, наркотичними речовинами, азартними іграми тощо. З моменту набуття чинності рішення суду про поновлення цивільної дієздатності опіка або піклування припиняються.

Цивільне право України — Дзера О.В. — Обмежена цивільна дієздатність

Як уже зазначалося, здатність особи усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати правові наслідки їх вчинення залежить не тільки від віку особи, а й від стану її психічного здоров'я. З урахуванням наведеного у передбачених законом випадках фізичні особи можуть бути обмежені у дієздатності або визнані недієздатними на підставі статей 36 та 39 ЦК.

  • Обмеження у дієздатності відбувається у зв'язку з існуванням однієї із таких обставин:
  • 1) психічним розладом особи, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
  • 2) зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, що призводить до скрутного матеріального становища самої особи або її сім'ї, а також інших осіб, яких вона зобов'язана утримувати.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 р.

роз'яснено, що у справах про визнання громадян обмежено дієздатними в порядку ч. 1 ст.

36 ЦК даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Крім того, психічний розлад як підстава обмеження особи у дієздатності згідно із статтями 145 та 239 ЦПК повинен бути підтверджений висновком судово-психіатричної експертизи.

Порядок її проведення передбачений Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.

та наказом Міністерства охорони здоров'я «Про порядок проведення судово-психіатричної експертизи» від 8 жовтня 2001 р. № 397.

Як зазначено у науково-практичному коментарі до ст. 36 ЦК. під зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами слід розуміти надмірне чи систематичне їх вживання фізичною особою, що супроводжується непомірними грошовими витратами на їх придбання.

Факти зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо можуть бути підтверджені актами міліції і громадських організацій, а також іншими доказами, в тому числі показаннями свідків, технічними засобами (аудіо — чи відеозйомка).

Для визнання фізичної особи обмежено дієздатною в порядку ч. 2 ст. 36 ЦК також необхідно довести, що особа внаслідок вчинення таких дій ставить себе чи свою сім'ю в тяжке матеріальне становище.

Таким чином, інститут обмеження дієздатності має за мету захист майнових інтересів особи та її сім'ї.

Варто зазначити, що в ЦК УРСР 1963 р. вирішення розглядуваного питання було іншим. Передбачалося обмеження дієздатності п'яниці чи наркомана за умови, якщо він ставить лише свою родину у важке матеріальне становище, і, відповідно, законодавче формулювання відрізнялося лише сполучником «і», який в ЦК України замінений на сполучник «чи».

Таким чином, якщо одинокий громадянин зловживав спиртними напоями і внаслідок цього пропивав своє майно, можна було ставити питання про його лікування, але підстав для обмеження його у дієздатності не було. Крім того, важке матеріальне становище сім'ї за наявності в ній працездатних осіб практично виключалося.

Тому судова практика цілком правомірно виходила з того, що наявність в інших членів родини заробітку чи інших доходів саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні прохання заявника, якщо сім'я не отримує від особи, що зловживає спиртними напоями, наркотичними чи токсичними речовинами, необхідних засобів або змушена утримувати Його повністю чи частково.

Фізична особа може бути обмежена в цивільній дієздатності лише судом у порядку, передбаченому статтями 236-241 ЦПК.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

У заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Присутність фізичної особи, щодо якої розглядається справа про обмеження її у дієздатності, не є обов'язковою. Питання про її виклик вирішується в кожному конкретному випадку судом з урахуванням стану здоров'я.

На підставі зібраних у справі доказів суд виносить рішення про обмеження особи в дієздатності. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦК особа вважається обмеженою у дієздатності з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Згідно із ч. 1 ст. 37 та ст. 60 ЦК над особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Суд, ухвалюючи рішення про це, за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника.

Обсяг цивільної дієздатності осіб, які на підставі ст. 36 ЦК обмежені судом у дієздатності, є меншим, ніж навіть у малолітніх осіб. Згідно із ч. 2 ст. 37 ЦК вони можуть самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, які повинні відповідати ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 31 ЦК України, з урахуванням потреб особи, обмеженої у дієздатності.

Усі інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, у тому числі щодо розпорядження майном, укладаються лише за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Правочин, що вчинений особою, обмеженою у дієздатності, без попередньої згоди чи подальшого схвалення піклувальника, за межами її цивільної дієздатності згідно із ст.

223 ЦК може бути визнаний судом недійсним за позовом піклувальника, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними також здійснюється піклувальником. Проте за письмовим дозволом піклувальника така особа може самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи, а також розпоряджатися ними.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 ЦК України зазначені категорії суб'єктів самостійно несуть відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана ними іншій особі чи її майну, на підставах та порядку, передбаченому ст. 1185 ЦК.

Чинним цивільним законодавством передбачено можливість поновлення цивільної дієздатності фізичної особи за умови, що обставини, що були підставою для її обмеження, припинили своє існування. Так, згідно із ст. 38 ЦК цивільна дієздатність фізичної особи може бути поновлена у двох випадках:

а) у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

В даному випадку обов'язковим є проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою суду.

Особу може бути поновлено в дієздатності лише за наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення стану її здоров'я або видужання;

б) якщо є дані про припинення зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо.

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та її поновлення здійснюється в судовому провадженні. Порядок провадження у цих справах визначається ЦПК.

Коло осіб, що мають право порушувати в суді справи про скасування цього обмеження, визначений ч. З ст.

241 ЦК, до яких віднесено саму фізичну особу, її піклувальника, членів сім'ї або органи опіки та піклування.

Про поновлення цивільної дієздатності суд виносить рішення, яке є підставою для припинення існування піклування та повноважень піклувальника на підставі ч. З ст. 38 ЦК. З моменту набрання чинності рішенням суду цивільна дієздатність особи поновлюється в повному обсязі.

Визнання фізичної особи недієздатноюГлава 13. Фізична особа-підприємець1. Правові підстави здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особиПорядок державної реєстрації фізичної особи як підприємця2. Правовий статус фізичної особи-підприємця3. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця4. Припинення діяльності фізичної особи як підприємцяГлава 14. Визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою1. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою2. Оголошення фізичної особи померлою

8. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною

За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлюва­чів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч. 5 ст. 32 ЦК суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно роз­поряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити ЇЇ цього права, тобто застосувати обмеження дієздатності фізичної особи.

Читайте также:  Страхование вместо проверки пожарной безопасности

Підставою такого обмеження зазвичай слугує явно нерозважливе розпорядження коштами, використання їх, наприклад, на спиртні напої, азартні ігри тощо.

Після обмеження можливості самостійно розпоряджатися доходами неповнолітня особа може вчиняти право- чини за згодою законних представників, а при позбавленні його права самостійного розпорядження заробітком, стипендією чи іншими доходами відповідні правочини за нього вчиняють законні представники. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які слугували підставою для його прийняття.

Неповнолітня особа самостійно несе відповідальність як за по­рушення укладеного нею договору, так і за заподіяння шкоди за відсутності договору (ст.ст. 33, 1179 ЦК).

Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкоду­вання збитків, за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника, додаткову (субсидіарну) відпо­відальність несуть батьки (усиновлювачі) або піклувальник такої фізичної особи.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальни­ка, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, додатково брати участь у відшкодуванні шкоди, що виникла внаслідок невиконання договору або завдання шкоди неповнолітнім, припиняється після досягнення фізичною особою повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Обмежену цивільну дієздатність має також фізична особа, котру суд обмежив у дієздатності через те, що вона страждає на психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також фізична особа, котру суд обмежив у дієздатності через те, що вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких за за­коном зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст. 36 ЦК).

Без згоди піклувальника фізична особа, обмежена у дієздатності, не може:

а)         продавати, дарувати, заповідати, обмінювати, купувати майно, а також вчиняти інші правочини щодо розпорядження майном, за винятком дрібних побутових (ст. 37);

б)         самостійно одержувати заробітну плату, пенсію та інші види доходів (авторський гонорар, винагороди за відкриття, винаходи і ощо). Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здій­снюються піклувальником.

Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Піклувальники не можуть брати участь у правовідносинах, що пов'язані з особою підопічного. Вони контролюють лише право­чини, котрі мають майновий характер.

При цьому закон забороняє піклувальнику давати згоду на здійснення підопічним дій, пов'яза­них з безоплатним відчужуванням майна.

Піклувальник також не має права укладати з підопічним правочини відносно себе особисто або відносно членів своєї родини.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Якщо обставини, що послужили підставою обмеження дієздат­ності особи (видужання фізичної особи, поліпшення її психічного стану, припинення зловживання спиртними напоями, наркотични­ми засобами, токсичними речовинами тощо) відпали, суд поновлює її цивільну дієздатність. Рішення суду про поновлення цивільної дієздатності є підставою припинення піклування, встановленого над фізичною особою (ст. 38 ЦК).

Факт психічного одужання фізичної особи підтверджується від­повідним фаховим медичним висновком, якщо особа знаходилась в спеціальному медичному закладі на лікуванні.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідом­лювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Справа може бути порушена за заявою членів родини особи, громадських організацій, прокурора, органа опіки і піклування, психіатричної лікувальної установи в суді за місцем проживання громадянина чи за місцем перебування лікувальної установи, де він перебуває.

Суддя в порядку підготовки справи до судового засідан­ня призначає судово-психіатричну експертизу. У судовому засіданні беруть участь громадянин, якщо це можливо за станом його здоров'я, члени його родини, прокурор, представник органу опіки і піклу­вання.

Законом передбачені пенні гарантії віл необгрунтованого звернення іо иду к> заявою про визнання особи недієздатною. Зокрема, якшо слд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що ця вимога була заявле­на недобросовісно, фізична особа, якій було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ст. 39 ЦК).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду. Якшо від часу виникнення недієз­датності залежить ви знання недійсним шлюбу, договору або іншого правочпну, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експер­тизи та інших дока зів щодо психічною стану особи може визначи­ти у своєму рішенні день, з якого нона визнається недієздатною (ст. 40 П К>

Рішення суду про недієздатність громадянина є підставою для призначення йому опікуна, який є його Законним представником (ст. 41 ЦК).

Опікун захищає прана фі зичиоі особи, визнаної недієздатною, вчиняє > її ішсреслх та від «її імені нр тітчинії. несе відповідаль­ність ча шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

Оскільки визнання фізичної особи недієздатною тлумачиться як тимчасовий засіб, котрий може застосовуватися лише на період існування психічного захворювання, ст. 42 ЦК передбачає можли­вість поновлення дієздатності фізичної особи.

Таке поновлення проводц і ься судом за позовом опікуна або органу опіки та піклу- ізання, якщо буда встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення психічного етапу фізичної особи у неї попо­пилася здатність свіломлюнати значення своїх дій та керувати ними.

Факт психічною одужання фізичної особи підтверджується відповід­ним медичним висновком, якшо особа знаходилась в спеціальному медичному заі киї на їїкушшні.

Цим же рішенням с іу припиняється опіка, оскільки необхід­ність у ній відпадає Надалі фізична особа, цивільну дієздатність якої поновлено, виступає як повноправний учасник цивільного обігу.

Як отримати правову допомогу недієздатним чи обмежено дієздатним особам? Ніяк

08:30, 11 февраля 2019

В Україні функціонує урядова система з надання безоплатної правової допомоги, яка забезпечує соціально незахищеним верствам населення доступ до правосуддя.

Юрій Сверба,державний експерт експертної групи з доступу до правосуддя Директорату з прав людини,  доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Доступ до правосуддя і чому це важливо

Європейська Комісія «За демократію через право» у своїй доповіді щодо верховенства права зазначила, що попри розбіжності в поглядах, існує консенсус щодо стрижневих елементів поняття the Rule of Law, а самі ці елементи є не лише формальними, а й матеріальними.

Такими стрижневими елементами є: (1) законність — включно з прозорою, підзвітною та демократичною процедурою запровадження приписів права; (2) юридична визначеність; (3) заборона свавільності; (4) доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах — включно з судовим контролем щодо адміністративних актів; (5) повага прав людини і (6) недискримінація та рівність перед законом.

В Україні функціонує урядова система з надання безоплатної правової допомоги, на яку фактично й покладено забезпечення доступу до правосуддя соціально незахищених верств населення: правопросвітництво, надання безоплатної первинної правової допомоги, надання безоплатної вторинної правової допомоги, захист у кримінальному провадженні. Разом з тим, Закон України «Про безоплатну правову допомогу» (далі — Закон) містить положення, які можна трактувати як штучні перешкоди в доступі до правосуддя особам, які визнані судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена.

Так, відповідно до ст.

5 Закону, державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах: 1) верховенство права; 2) законність; 3) доступність безоплатної правової допомоги; 4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги; 5) гарантоване державне фінансування. Однак безоплатну правову допомогу (надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру) особи, визнані судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена, можуть отримати виключно за зверненням опікуна чи піклувальника (ч. 3 ст. 10, ч. 3 ст. 18 Закону).

Більше того, такі особи без згоди опікуна чи піклувальника не можуть отримати правову допомогу з метою звернення до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності. Це створює потенційні ризики для зловживання опікунами чи піклувальниками своїми правами по відношенню до осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена, з метою отримання соціальних пільг.

До слова, за офіційною інформацією, станом на 01.07.2018 на обліку в органах опіки та піклування перебувало 39 649 недієздатних осіб та 1 329 осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Правове регулювання

Правовий статус осіб, які визнані судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, встановлено Цивільним кодексом України:

– фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини (ч. 2 ст. 37);

– недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину (ч. 2 ст. 41).

У рішенні по справі «Наталія Михайленко проти України»

Ссылка на основную публикацию