Заява про повідомлення суд про причини неявки у судове засідання

Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання у справі. В заяві про виклик свідка обов’язково зазначається про які обставини такий свідок може повідомити суд, які можуть вплинути на правильне вирішення судової справи

Крім того, в клопотанні вказується адреса та номер телефона свідка, за для належного повідомлення судом такої особи про розгляд справи. Однак це не позбавляє можливості і учасника справи, який клопоче про виклик свідка, самостійно забезпечити його явку до суду.

Зразок клопотання про виклик свідка

_____ районний суд міста ______
Адреса суду:________________
 Позивача / Відповідача:  
(процесуальний статус особи від імені якої подається клопотання)                          
  • Прізвище, ім’я, по батькові 
  • Адреса:_____
  • Тел. ______________
  • ел. адреса (за наявності)__________
  1. Справа № __________________
  2. Суддя — _____________________
  3. Заява
  4. про виклик свідків
  5. У провадженні ____________ суду (найменування суду) знаходиться справа № _____________ за позовною заявою ___________ (ПІБ позивача) до _____________ (ім’я / найменування відповідача) про ________ (предмет спору).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання у справі.

З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, вважаю що в якості свідків мають бути викликані та допитані: _______________  (П.І.Б. осіб, що викликаються в якості свідків)

  • Вказані особи можуть повідомити про наступні обставини:____________________________ (обов’язково необхідно зазначити про які саме обставини, що стосуються безпосередньо розгляду судової справи, може повідомити кожен свідок).
  • На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 91 ЦПК України, —
  • ПРОШУ СУД:
  • 1. Викликати та допитати у якості свідка:

— П.І.Б. свідка, адреса реєстрації свідка, номер телефону свідка

ПІБ позивача / відповідача                      підпис                                   дата      

Оновлене: 04.02.2021

Prostopravo

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

  1. Клопотання про призначення експертизи
  2. Відповідно до статті 103 Цивільного процесуального Кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
  3. Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

  • Клопотання про визнання доказів недопустимими
  • Відповідно до статті 290 КПК визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
  • Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

  1. Клопотання про зміну запобіжного заходу
  2. Відповідно до статті 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу.
  3. Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи

Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги та копії. Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи слід подавати на ім’я судді, який розглядає справу.

Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

Клопотання про витребування доказів в цивільному процесі

Позивач подає клопотання про витребування доказів обов’язково разом з позовною заявою (ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст.

83 ЦПК України), а відповідач – разом з відзивом на позовну заяву, у строк встановленний судом для подання відзиву.

В іншому випадку суд залишить клопотання без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

Клопотання про відкладення розгляду справи

Клопотання про відкладення розгляду справи (заява про перенесення судового засідання на інший день) можна подати як у цивільному, так і у господарському або адміністративному процесі. У клопотанні слід вказати причину неможливості явки у судове засідання та підтвердити її документально.

Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

Клопотання про проведення слідчих дій

Відповідно до статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Рубрика: Процесуальні документи

Заява  про повідомлення суд про причини  неявки у судове засідання

  • Клопотання про скасування арешту майна
  • Відповідно до статті 174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
  • Рубрика: Процесуальні документи

Зміни до Цивільного процесуального кодексу. Частина 3 – Виклик до суду. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі. « Адвокат Коцан М.В

Останні зміни до ЦПК не обійшли увагою і порядок розгляду справи у випадку неявки учасників судового процесу.

Проте, наслідки неявки особи в судове засідання напряму залежать від належного повідомлення про час та місце такого засідання.

Частиною першою статті 158 ЦПК прямо передбачено, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

  • Відтак, спочатку з'ясуємо що ж є належним повідомленням.
  • Відповідно до статті 74 ЦПК про час і місце судового засідання учасники процесу повідомляються:
  • —           шляхом надсилання судової повістки поштою рекомендованим листом із повідомленням;
  • —          через кур'єрів;
  • —          телеграмою;
  • —          факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику;
  • —          через інших учасників процесу, які погодились вручити судові повістки;
  • —          безпосередньо в суді;
  • —          під розписку, у разі відкладення розгляду справи;
  • —          через оголошення в пресі.
  • У перших чотирьох випадках повістки надсилаються за адресою (або номером засобу зв’язку), повідомленою стороною чи  іншою  особою, яка  бере  участь  у  справі. Якщо ж ці особи не  повідомили суд про свою адресу, а номери засобів зв’язку не відомі, то повістка надсилається:
  • —           за місцем реєстрації для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
  • —          за місцем проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку – для фізичних осіб, що не є підприємцями.
  • В такому випадку особа вважаться повідомлена належним чином, навіть якщо вона і не перебуває за такою адресою.

Слід також зазначити, що повістка має бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Отже, якщо вона була вручена пізніше, то це не може вважатися належним повідомленням.

Суд в будь-якому випадку відкладає розгляд справи, у випадку неявки в судове засідання осіб, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Крім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 169 ЦПК всі учасники процесу мають право один раз не з'явитися в суд з поважних причин.

Позивач має привілейоване становище в порівнянні з іншими учасниками, оскільки без нього справа не розглядатиметься навіть якщо він один раз не з'явиться без поважних причин. Суд і в цьому разі відкладає розгляд справи (п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК)

Однак, у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, суд має право залишити заяву без розгляду незалежно від поважності причин такої неявки.

Крім випадку подання заяви про розгляд за відсутності позивача. На це прямо вказує частина 3 статті 169 ЦПК.

При цьому, хочу наголосити, що зі змісту статті 169 ЦПК для залишення зави без розгляду не обов’язково, щоб позивач не з'являвся в суд двічі поспіль.

Звідси висновок – якщо у позивача вдруге немає можливості з'явитися в судове засідання, краще подати заяву про розгляд справи за його відсутності, а не заяву про відкладення справи, як це практикувалося до внесення змін.

Змінилися наслідки неявки в судове засідання і для відповідача. Як було зазначено вище, відповідач має право без жодних негативних для нього наслідків один раз не з'явитись до суду, але тільки з поважних причин.

Однак, при повторній неявці належним чином повідомленого відповідача суд вирішує справу за його відсутності на підставі наявних доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК). При цьому судом не береться до уваги поважність причин повторної неявки відповідача.

Не можна однозначно стверджувати, що заочний розгляд справи є негативним наслідком для відповідача. Суд зобов’язаний розглянути справу і винести законне рішення керуючись внутрішнім переконанням, законом та наявними в справі доказами.

Тобто заочне рішення може бути і про відмову у позові. Проте, відповідач позбавляється можливості давати пояснення, наводити свої доводи та заперечувати проти доводів позивача, заявляти клопотання і виступити в дебатах.

А це може зіграти вирішальну роль при формуванні внутрішнього переконання судді.

  1. Читайте також про зміни в ЦПК:
  2. Частина 1 — строки розгляду цивільної справи
  3. Частина 2 – скасування права сторін визначати територіальну підсудність

47 коментарів

Ключові слова: відкладення розгляду справи, залишення заяви без розгляду, залишення позову без розгляду, заочний розгляд, заочний розгляд справи, зочне рішення, належне повідомлення, наслідки неявки в судове засідання, неналежне повідомлення, неявка в судове засідання, неявка відповідача, неявка позивача, неявка усасників судового процесу, неявка учасників процесу, повістка в суд, повторна неявка, судова повістка

Судові виклики та судові повістки-повідомлення

  • Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
  • Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
  • Судовий виклик – це вимога з’явитися до суду, котра адресується тим учасникам цивільного процесу, які зобов’язані з’явитися до суду.
  • Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
  • Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно.
  • Порядок вручення судових повісток
  • Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам — відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
  • Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
  • Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності — відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
  • У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
  • Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
  • Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.
  • Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких — через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.
Читайте также:  Адвокатское объединение: организационно-правовая форма

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Поняття і значення судового розгляду

Судовий розгляд – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті.

Значення судового розгляду визначається змістом діяльності суду відповідної інстанції і виконуваних ним функцій на цій стадії. Адже в ході судового розгляду на основі усестороннього та повного дослідження доказів наданих сторонами, встановлюються фактичні обставини справи та приймається рішення по суті справи.

Підготовча частина судового розгляду

У підготовчій частині вирішуються такі питання: чи може справа розглядатися цим складом суду; чи можливе засідання при наявній явці учасників процесу, при наявності наявних доказів; про відводи (якщо такі заявлено) тощо.

Підготовча частина починається з відкриття судового засідання головуючим та оголошення, яка справа розглядатиметься. Після цього суд вирішує питання про явку осіб: секретар судового засідання доповідає, хто з’явився, чи вручені повістки особам, які не з’явилися, та які є відомості про причини неявки останніх.

Заслухавши секретаря, суд встановлює особу тих, хто з’явився.

Якщо у справі бере участь перекладач, йому роз'яснюються його права та обов'язки та під розписку він попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Наступною процесуальною дією є видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вжити заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

У цій же частині головуючий оголошує склад суду, прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання та роз’яснює учасникам справи їх процесуальні права та обов‘язки, про що зазначається в журналі судового засідання.

У першу чергу розглядаються заяви про відводи, після вирішення яких, головуючий з’ясовує чи є в учасників процесу клопотання в зв’язку з розглядом справи. Якщо заяви та клопотання заявляються, суд заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує їх.

За результатами розгляду заяв та клопотань постановляється ухвала, при цьому відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає у подальшому заявляти таке ж клопотання чи заяву.

  1. Суд також вирішує питання про наслідки неявки в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, в тому числі, про відкладення розгляду справи.
  2. Дослідження обставин справи (розгляд справи по суті)
  3. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про обставини справи, в якій зазначаються: назва справи, позивач, відповідач, суть та предмет спору, зміст заявлених вимог, та обставини, на які сторони посилаються як на їх обґрунтування, а також про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (якщо таке мало місце).

Після доповіді, головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. У разі надходження відповідних клопотань, суд повинен дати на них відповідь.

Після доповіді суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. Законодавчо визначено наступну послідовність виступу таких осіб: спочатку заслуховуються позивач та третя особа, яка бере участь на його стороні, потім відповідач та третя особа, яка бере участь на його стороні. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.

Якщо у справі беруть участь представники, їх пояснення заслуховуються після пояснень сторони, третьої особи, яку вони представляють. Відповідно до ЦПК пояснення можуть давати тільки представники, якщо про це є відповідне клопотанням сторони чи третьої особи.

Пояснення даються в довільній формі. Проте якщо особи, які дають пояснення, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді – «так» чи «ні».

  • Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.
  • Після заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, головуючий визначає порядок допиту свідків та дослідження інших доказів у справі.
  • Судові дебати

Судові дебати третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів.

Першому надається слово позивачеві, за ним — його представникові та третій особі на його стороні, потім — відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами.

Але якщо цивільна справа була порушена прокурором, органом державного управління, профспілками, іншими організаціями, підприємствами, установами або окремими громадянами на захист прав інших осіб, то вони виступають в судових дебатах першими.

Під час судових дебатів може виникнути необхідність додаткового з'ясування обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів. У таких випадках суд поновлює розгляд справи по суті, постановляючи про це ухвалу. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом.

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі.

Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Процесуальні строки. Судові виклики і повідомлення

Стаття 120. Види процесуальних строків

  1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, — встановлюються судом.

Стаття 121. Розумність процесуальних строків

  1. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, тобто достатній час для вчинення процесуальної дії.

Стаття 122. Обчислення процесуальних строків

  1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 123. Початок перебігу процесуальних строків

  1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Стаття 124. Закінчення процесуальних строків

  1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
  2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
  3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
  4. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
  5. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
  6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Стаття 125. Зупинення процесуальних строків

  1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
  2. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Стаття 126. Наслідки пропущення процесуальних строків

  1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Стаття 127. Поновлення та продовження процесуальних строків

  1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними,
  2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
  3. Про поновлення або продовження а також відмову процесуального строку суд постановляє ухвалу.
  4. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Читайте также:  Як вибрати страхову компанію в Україні у 2022 році

2.Судові виклики і повідомлення

           Судове повідомлення носить інформаційний характер, тобто являє собою повідомлення особам, які беруть участь у справі, про вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою, але може мати значення для останніх. Неявка такої особи в суд не є перешкодою для розгляду справи чи вчинення іншої процесуальної дії.

Судовий виклик — це «вимога» з'явитися до суду. Дана «вимога» є обов'язковою і адресується тим учасникам процесу, які відповідно до закону зобов'язані з'явитися до суду. Це стосується свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб

Стаття 128. Судові повістки

  1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.
  2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.
  3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
  4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
  5. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно.
  6. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
  7. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам — підприємцям — за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, — за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

  1. Днем вручення судової повістки є:
  • 1) день вручення судової повістки під розписку;
  • 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
  • 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
  1. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
  2. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
  3. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку,

Стаття 129. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд

  1. Судова повістка про виклик повинна містити:
  1. 1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
  2. 2) найменування та адресу суду;
  3. 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
  4. 4) назву справи, за якою робиться виклик;
  5. 5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
  6. 6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення — про потребу надати особисті пояснення;
  7. 9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.
  1. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

  1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам — відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
  2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
  3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
  4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
  5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
  6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
  7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання
  8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами,
  9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Стаття 131. Обов’язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання

  1. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та інших засобів зв’язку, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

  1. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
  2. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Стаття 132. Розшук відповідача

  1. Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

Цивільний процес України — Харитонов Є.О. — 2. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду

Відповідно до ст. 74 ЦПК секретар судового засідання здійснює судовий виклик і повідомлення. Частиною 1 ст. 75 ЦПК передбачені вимоги щодо змісту судової повістки.

Повістка про виклик до суду повинна містити: ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка; найменування та адресу суду; зазначення місця, дня і часу явки за викликом; назву справи, за якою робиться виклик; зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач); зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення — щодо потреби дати особисті пояснення; уразі необхідності — зазначення пропозиції особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази; зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

Оскільки, крім інформаційної функції, повістка про судовий виклик наголошує на необхідності особистої явки до суду, вона має містити роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за її відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки та включає обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду (ст. 77 ЦПК).

Наприклад, наслідками неявки для позивача може бути залишення заяви без розгляду (ст. 169 ЦПК), для свідка — примусовий привід (ст. 94 ЦПК).

Повістки надсилаються за адресою осіб, які беруть участь у справі, — місце проживання чи реєстрації громадян, місце знаходження органу юридичної особи.

Судові повістки направляються судом за адресою, зазначеною у позовній заяві, тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження у справі.

За відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть якщо адресат за цією адресою більше не проживає.

Оголошення про виклик повинне містити дані, зазначені в пунктах 1-7 і 9 ч. 1 ст. 75 ЦПК.

Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

Частиною 3 ст.

75 ЦПК передбачено, що судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. Таким чином, на відміну від повістки про виклик до суду та оголошення про виклик, судова повістка-повідомлення виконує в цивільному судочинстві інформаційну функцію.

Читайте также:  Выезд ребенка за границу без согласия родителя

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються, і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

3. Порядок вручення судових повісток

Стаття 76 ЦПК докладно регламентує процедуру вручення судових повісток. З наявністю або відсутністю у суду відомостей про вручення повісток ЦПК пов'язує певні наслідки.

Секретар суду перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому (ч. 2 ст. 163 ЦПК).

В разі відсутності відомостей про вручення повістки особі, яка бере участь у справі, через що вона не прибула в судове засідання, суд повинен відкласти розгляд справи (п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК).

Інша справа, коли особа, яка не прибула у судове засідання, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду.

Так, у разі повторного неприбуття належним чином повідомленого позивача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (п. З ч. І ст. 207 ЦПК). У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ст. 224 ЦПК).

Розписка про одержання повістки того самого дня поштовим відділенням, іншими особами, які її вручали, повертається до суду із зазначенням часу одержання. Розписка з підписом особи, яка її отримала, приєднується до справи.

Передбачено здійснення фіксації часу вручення повістки шляхом заповнення розписки.

Судом використовується форма судових повісток, що затверджена Державною судовою адміністрацією, що складається з 2 частин: перша — «інформативна» — власне судова повістка, а друга — типова форма розписки про вручення «інформаційної» частини. Заповнена рукописним способом, вона є належним доказом вручення судової повістки.

Слід зауважити, що оскільки судова повістка в більшості випадків направляється поштою, функцію розписки встановленого зразку в цьому випадку виконує повідомлення пошти встановленого зразку про вручення поштової кореспонденції, на якій при первинному її заповненні секретарем судового засідання робиться позначка «судова повістка» з метою забезпечення виконання листоношею правил вручення судових повісток передбачених Правилами надання послуг поштового зв'язку.

Крім того, інформація про час вручення судової повістки може бути зафіксована в інших формах розписок, наприклад, на повідомленні про вручення телеграми при відправленні повістки телеграмою та на зворотній розписці при врученні повістки кур'єром.

У випадках використання як засобу повідомлення факсимільного повідомлення, направлення електронною поштою або здійснення виклику за телефоном, власне розписка про отримання судового виклику не може бути складена.

Разом тим підтвердження, що роздруковується факсимільним апаратом про отримання факсу, роздрукований зворотній електронний лист сервера — підтвердження пересилки електронного листа з викликом до суду — повинно бути залучено до матеріалів справи та може вважатися доказом відправлення відповідного судового виклику, проте не у всіх випадках буде безспірним доказом повідомлення про час та місце проведення судового засідання.

Частиною 3 ст.

76 ЦПК презюмується, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, а за їх відсутності — житлово-експлуатаційною організацією. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, зазначає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення — за наявності таких даних.

Якщо місце фактичного проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання перебування) на території України (ст. 74 ЦПК).

Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких — у порядку, встановленому ст.

419 ЦПК, яка передбачає, що судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно.

Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Так, законодавець у випадках, коли адресат відмовився від отримання судової повістки та створив формальні перешкоди для подальшого розгляду справи, вирішив питання про запобігання зловживанням з її боку.

Оскільки законом встановлено обов'язок будь-якої особи з'явитися на виклик суду, то відмова від отримання судової повістки є свідомою противоправною поведінкою, в зв'язку з якою ст. 76 ЦПК запроваджує презумпцію повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК (ч. 9 ст. 74).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (ст. 77 ЦПК).

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Інформацію про місце проживання (перебування, знаходження), роботи, служби суд отримує з тексту позову, яка може змінитися під час розгляду справи.

Маючи на меті забезпечення інформованості учасників процесу про хід розгляду справи, суд повідомляє осіб, які беруть участь у розгляді справи, про дату, місце розгляду тощо за останньою повідомленою суду адресою.

Оскільки можлива неявка до суду може бути підставою відкладення справи, а особа, яка бере участь в справі, може умисно не повідомити про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, ЦПК запроваджує відповідну презумпцію повідомлення і вручення судової повістки.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі (ст. 163 ЦПК).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, може бути підставою для відкладення слухання справи в разі, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Закон диференціює наслідки такої неявки залежно від причин, що її спричинили, тому з метою економії процесуальних засобів особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Стаття 78 ЦПК передбачає можливість за визначеними в законі категоріями справ, такими як за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, оголосити розшук відповідача, якщо місцеперебування його невідоме.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р.

№ 78 «Про визначення розміру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах», прийнята пропозиція Міністерства внутрішніх справ, Міністерства фінансів і Міністерства юстиції України про визначення суми витрат органів внутрішніх справ, пов'язаних з розшуком особи, яка ухиляється від сплати належних з неї платежів, у розмірі до 5 мінімальних заробітних плат. Процесуальною формою рішення про розшук відповідача є ухвала суду, яка постановляється за поданням державного виконавця та направляється до виконання органам внутрішніх справ.

Розшук відповідача може бути оголошений на будь-який стадії цивільного процесу, у зв'язку з чим провадження у справі може бути зупинене (п. 4 ч. 1 ст. 202 ЦПК).

3. Порядок вручення судових повістокГлава 13. Судові витрати1. Поняття та види судових витрат. Судовий збір2. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи3. Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витратГлава 14. Заходи процесуального примусу1. Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуального примусу2. Попередження і видалення із залу судового засідання3. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідкаПривід свідка

Ссылка на основную публикацию