Заява про скасування судового наказу

Впровадження у системі цивільної юрисдикції такого явища, як наказне судочинство з питань цивільних справ ще до введення у дію ЦПК України від 18.03.2004 року викликало цілком обґрунтовані непогодження та дискусії у наукових колах юристів України.

На думку вітчизняних вчених, існувала ціла низка проблемних питань, що були пов’язані з даним видом судочинства.

Зокрема, це питання підвідомчості справ наказного провадження, питання строків наказного судочинства, питання процедур при розгляді справ наказного характеру, питання обґрунтованості судового наказу як особливої форми судового рішення і т.д.

Але найбільше заперечень викликала процедура скасування судового наказу, яка була передбачена Кодексом. Можна стверджувати, що спір на цю тему в наукових колах триває ще досі.

Процедура скасування судового наказу у цивільному процесі

Процедура скасування судового наказу в сучасному цивільному судочинстві України була і залишається предметом дослідження багатьох вітчизняних вчених. Фактично, вчені розділилися на два табори, кожен з яких притримується окремої думки:

  1. Перша думка – заява про скасування судового наказу ЦПК не повинна обґрунтовуватися боржником з посиланням на докази;
  2. Друга думка суперечить першій і говорить про те, що існуюче правило є доцільним.

Щоб розібратися, яка з цих думок є більш доцільною, ми розглянемо порядок скасування судового наказу, який був закріплений в ЦПК України до та після судово-правової реформи 2010 року у контексті природи наказного судочинства по цивільним справам, виходячи з аналізу сучасної судової практики.
До того, як у 2010 році було впроваджено судову реформу, порядок скасування судового наказу був досить простим і залишався незмінним впродовж шести років, з дня вступу в силу ЦПК України у вересні 2005 року.

У цей період оскарження судового наказу здійснювалося судом, який виніс цей наказ. Можливість вимагати перевірки правильності судового наказу вищестоячою інстанцією не була передбачена.

Суд був зобов’язаний направити боржникові копію судового наказу разом із заявою стягувача та доданими до неї документами рекомендованим листом, причому одразу після винесення цього наказу. Стягувачу же в ухвалі суду роз’яснювалося право в разі заперечення проти видачі судового наказу подати до суду заяву про його скасування протягом десяти днів з дня отримання судового наказу.

У разі, якщо від боржника протягом вказаних десяти днів надходила заява про скасування судового наказу, в обов’язки суду входило винесення ухвали про його скасування без виклику сторін справи. Це регулюється статтею 106 ЦПК України.

Окремі вчені коментують такий порядок наступним чином: те, що боржник не погоджується із винесеними щодо нього вимогами, означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування рухомого майна. Ця позиція дослідників випливає з узагальнення, яке було введене Верховним Судом України за результатами розгляду справ наказного провадження, оскільки найчастішою практикою було скасування виданих судових наказів незалежно від обґрунтованості заперечень боржника, у зв’язку з тим, що на стадії розгляду заяви в обов’язки суду не входить розгляд доказів.

Така легкість у питаннях скасування судового наказу викликає велику кількість нарікань з боку ряду вчених, які дотримуються думки, що боржник мусить вказати, з чим саме він не погоджується та навести докази, що будуть підтверджувати його заперечення.

Зокрема такі вчені, як С.Я. Фурса та Т.В. Цюра ще до введення у дію нового ЦПК України стверджували, що для того, щоб скасувати судовий наказ, слід надати докази правомірності заперечень боржника. Також при винесенні судового наказу необхідно надати боржникові не лише копію самого наказу, але й копії документів, за якими даний наказ постановлено. Такі дії цілком узгоджуються із ст.120 нового ЦПК і дають можливість боржнику обґрунтовано відповісти на вимоги заявника.

Автори посібника з цивільного процесу за редакцією С.С. Бичкової вказують, що при поданні заяви про скасування судового наказу, боржник зобов’язаний надати докази, що підтверджують існування спору про право. У цьому випадку вже буде неможливо розглядати таку справу у наказному порядку.

Такі вимоги вчених стосуються, в першу чергу, можливості боржників зловживати правом на оскарження судового наказу. Зловживання, в свою чергу, можуть суттєво затягувати вирішення питання захисту прав заявника, оскільки йому, щоб захистити свої права, необхідно буде звертатися до суду за правилами позовного провадження.
У липні 2010 року законодавці офіційно закріпили у чинному законодавстві України позицію цих вчених: була відредагована ст.105 та добавлена ст.1051 ЦПК. Ці статті закріпили необхідність обґрунтування заяви про скасування судового наказу з посиланням на докази.

Судовий наказ у ЦПК

Наразі процедура скасування судового наказу в цивільному процесі радикально видозмінилася, виходячи із зроблених нововведень.
Після видачі судового наказу він, разом із заявою стягувала та доданими до неї документами, на наступний день надсилається рекомендованим листом з повідомленням боржнику (ч.1-2 ст.

104 ЦПК). Це робиться для того щоби боржник міг реалізувати своє право на скасування судового наказу. Саме від дати отримання, а не від дати надсилання документів у боржника є десять днів щоби написати заяву про скасування судового наказу (ч.1 ст.105 ЦПК).

ЦПК України регламентує реквізити даної заяви у ст.105, де новелою є зазначення у ній тих обставин, які підтверджують необґрунтованість вимог стягувача з наведенням доказів, якими боржник обґрунтовує свої заперечення.

Тобто боржник зобов’язаний навести конкретні факти, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача, та додати докази, що підтвердять ці факти.

Якщо заява про скасування судового наказу, зразок якої ви можете взяти у наших спеціалістів, не буде містити у собі обґрунтування заперечення боржника або посилання на докази, то суд залишає її без руху та встановлює строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів (ч.6 ст.105 ЦПК).

При подачі заяви про скасування судового наказу до суду з дотримання встановленої процедури, виноситься в межах одного дня ухвала про її прийняття (ч.4 ст.1051 ЦПК), яка разом з повідомленням про час і місце розгляду такої заяви надсилається сторонам наказного провадження також у межах одного дня (ч.5 ст.1051 ЦПК). Дана заява відкрито розглядається у судовому засіданні на протязі 10 днів.

Принципово важливим є те, за якими правилами відбувається розгляд такої заяви. З аналізу ч.7 ст.1051 ЦПК випливає, що у судовому засіданні при розгляді заяви про скасування судового наказу зачитується її зміст та заслуховується думка осіб, які беруть участь у розгляді справи. Після чого суддя повинен вирішити: залишити заяву без задоволення або скасувати чи змінити судовий наказ.

Боржник має право подати заяву про скасування судового наказу

Якщо аналізувати вище описану змінену процедуру скасування судового наказу, виходячи з природи наказного судочинства та судової практики розгляду заяв про оскарження судового наказу, очевидним є невдалість сформульованого законодавцем механізму скасування судового наказу, який не тільки ускладнює, але і затягує вирішення справ наказного характеру.

  • По-перше, наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства, у якому шляхом економії у процесуальних діях, суд повинен задовольнити безспірну вимогу стягувача.

Висновок про безспірність вимог випливає з аналізу підстав, за якими суд може відмовити у розгляді заяви про видачу судового наказу. Зокрема, серед таких підстав у ст.100 ЦПК вказується така підстава як «із заяви і поданих документів вбачається спір про право».

Якщо від боржника вимагати обґрунтування заяви про скасування судового наказу із підтвердженням фактів доказами, то як фактично, так і формально між сторонами виникає спір про право. Така властивість справи, що розглядається, повинна бути притаманна тільки справам позовного, але не наказного характеру. Як вказує М.

Свідерська, безспірні вимоги заявника у наказному провадженні випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Якщо боржник їх оспорює (обґрунтовано чи ні), то суд не повинен вирішувати даний спір про право, оскільки це буде суперечити природі самого наказного провадження.

Таким чином, можна стверджувати про деяку непослідовність законодавця: спочатку він вказує, що вимога стягувача не повинна містити у собі спору про право, а потім, коли такий спір виникає у зв’язку із подачею заяви про скасування судового наказу, законодавець вказує суду на необхідність його розгляду.

  • По-друге, якщо аналізувати правила розгляду заяви про скасування судового наказу, то можна констатувати, що ЦПК не зобов’язує боржника подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника. Зокрема, заява про скасування судового наказу повинна містити посилання на докази, але до неї не потрібно подавати докази.

Якщо аналізувати практику винесення ухвал суду про скасування судового наказу, то можна зауважити, що у судовому засіданні зовсім не відбувається дослідження доказів з боку боржника. Згідно ст.

1051 ЦПК, головуючий при розгляді заяви про скасування судового наказу зачитує текст такої заяви та заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі. Ніяких інших процесуальних дій у порядку розгляду такої заяви діючий ЦПК не вимагає. Тобто, доведення обставин справи, які обґрунтовують заперечення боржника за змістом ст.

1051 ЦПК не вимагається. Це положення прямо підтверджується судовою практикою, де судді скасовують судові накази не тільки без дослідження доказів з боку сторони боржника, а також у відсутність самих сторін, виходячи тільки з мотивів заяви .

Окремі судді, не зважаючи на те, що чинне цивільне процесуальне законодавство не вимагає цього, починають встановлювати по суті обставини справи, про які стверджує сторона боржника через дослідження поданих ним доказів; пропонують сторонам подати інші докази, які є у них; перепитують, чи не має потреби витребувати такі докази за допомогою суду й т.п. І після низки таких процесуальних дій потім констатують, що доводи, викладені боржником у його заяві, вимагають додаткового дослідження, а тому судовий наказ необхідно скасувати.
Можемо бачити, що в результаті таких вимог нових доказів з боку судді, наказне судочинство з спрощеного перетвориться у звичайне позовне, водночас із суттєво обмеженими можливостями для обох сторін. У той же час, є абсолютно недоцільним проводити усі описані процесуальні дії для того, щоб винести рішення, що стягувач може звернутися із позовною заявою до суду.

Таким чином, якщо чинне законодавство не вимагає доказувати, а тільки обґрунтовувати необхідність скасування судового наказу, то виникає запитання – для чого обґрунтовувати, якщо суд все одно не перевіряє цього за допомогою доказів. Можна сказати, що законодавець не довів до кінця вирішення цього питання.

  • По-третє, новелою для наказного провадження стала можливість оскаржити ухвалу суду першої інстанції до вищестоячого суду у випадку, коли не була задоволена заява про скасування судового наказу. Розгляд такої скарги відбувається за звичайними правилами, які використовуються для провадження у суді апеляційної інстанції. Таким чином, сторони наказного провадження формально опиняються у ситуації сторін позовного провадження.
Читайте также:  Фінрозвідка або як вибрати правильного контрагента

Апеляційна інстанція може не тільки задовольнити чи відхилити апеляційну скаргу на ухвалу суду про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, але і направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції .

Можливість винести спір про право у наказному провадженні на розгляд до суду апеляційної інстанції повністю нівелює таку властивість наказного судочинства як оперативність.

Виходячи з цього, можна констатувати, що механізм скасування судового наказу, який був змінений за судово-правовою реформою 2010 року, істотно зблизив наказне провадження з позовним. Між боржником та стягувачем фактично відбувається змагання у судовому засіданні як у першій, так і апеляційній інстанції, що обумовлює вирішення судом спору про право.

Більше того, враховуючи можливість залишення заяви про скасування судового наказу без руху, виклик сторін наказного провадження в судове засідання для розгляду такої заяви, апеляційне оскарження ухвали суду про незадоволення заяви про скасування судового наказу, повноваження суду апеляційної інстанції направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції можна з очевидністю констатувати не тільки наскільки ускладнилася процедура скасування судового наказу, але й наскільки вона затягнута у часі. У свою чергу це повністю перекреслює ті причини, якими законодавець керувався, запроваджуючи наказне провадження у цивільному процесі в 2004 році.

Наказне судочинство представляє собою провадження у безспірних справах, де вимоги заявника мають бути очевидними у вирішенні і підтверджуватись документально.

Саме тому, на нашу думку, вимагати від боржника аргументувати заяву про скасування судового наказу з посиланням на докази і, як наслідок, наділяти можливістю суд першої інстанції її розглядати у судовому засіданні за участі сторін, є недоречним. Необхідно повернутися до того механізму скасування судового наказу, який був закріплений у законодавстві до 07.07.2010 р.

В інакшому разі наказне судочинство як оперативна форма розгляду цивільних справ повністю себе дискредитує та позбавить заінтересованих осіб альтернативного і привабливого варіанту захисту своїх суб’єктивних прав. І не варто побоюватися того, що легкість скасування судового наказу за до реформеним порядком приведе до зловживання у цій сфері.

Згідно статистичних даних, у першому півріччі 2010 року було видано 154,4 тис. судових наказів, з яких було скасовано внаслідок подання заяв боржниками 10,9 тис. (7,05 %). Не варто забувати про ті «мінуси», які буде мати боржник, який змусить стягувача звертатися з позовною заявою до суду.

Консультації з приводу скасування судового наказу у Львові

Якщо вам потрібно проконсультуватися з приводу скасування судового наказу, звертайтесь у Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери».

У нас ви можете отримати зразок заяви про скасування судового наказу, порадитись щодо дисциплінарного стягнення до судді та інших питань, пов’язаних з такими справами.

Також ми надаємо і інші юридичні послуги, зокрема, консультації щодо оформлення ліцензії на алкоголь та тютюн, отримання водійського посвідчення для іноземців чи дозволу на будівництво.

Наші спеціалісти допоможуть вам уникнути ризиків при оренді офісу.
Ми також надаємо послуги адвоката у кримінальних справах. А щодо операцій з купівлею-продажом квартири чи будинку вас проконсультує адвокат по нерухомості у місті Львів.

З питань написання заяв про скасування судового наказу звертайтесь у Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» за контактами:
Kyivstar +380(96) 0020100
Vodafone +380(50)4317084
стаціонар +380(32)2473544
E-mail: ua.legalaid@gmail.com

Заява  про скасування судового наказу

Оскаржуємо судовий наказ правильно

Оскаржуємо судовий наказ правильно

Заява  про скасування судового наказу

Відповідно  до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо:

  • заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
  • заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
  • заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
  • заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Сторонами наказного провадження є стягувач, тобто особа, яка подала до суду заяву про видачу судового наказу, та боржник – той, до кого пред’явлено вимогу.

Видача судового наказу проводиться суддею одноосібно без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Статтею 105 ЦПК України передбачено процедуру оскарження судового наказу. Так, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

В заяві має бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; 5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача; 6) перелік документів, що додаються до заяви.

Звертаю увагу, що за подання заяви про скасування судового наказу не потрібно сплачувати судовий збір.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

  • залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
  • скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
  • змінити судовий наказ.
  • На практиці в більшості випадків суд скасовує судовий наказ та роз’яснює стягувачу його право звернутись з заявленими вимогами в рамках позовного провадження.
  • Проте інколи судді постановляють ухвалу про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.
  • Кодексом передбачено, що змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
  • І ось тут потрібно звернути увагу, що апеляційна скарга має бути подана не на ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, а на сам судовий наказ.
  • В Єдиному державному реэстрі судових рішень дуже багато ухвал судів апеляціної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження чи про закриття провадження у справі та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, прийнятих за результатами розгляду апеляційних скарг на ухвали про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.
  • Ось деякі приклади:
  • На мою думку, така ситуація зумовлена тим, що самі судді в ухвалах про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення зазначають, що на ці ухвали може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів, таким чином, вводячи учасників судового процесу в оману.
  • Ось зразок таких ухвал:
  • Тому при оскарженні судового наказу до апеляційного суду слід пам’ятати, що в апеляційній скарзі необхідно просити суд скасувати саме судовий наказ, а не ухвалу суду про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.

ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА ТЕ, ЩО ДАНА СТАТТЯ НЕ АКТУАЛЬНА ПІСЛЯ ЗМІН ДО ЦПК УКРАЇНИ З 17.12.2017!

Хомич Іван, партнер ЮФ «Юрпротект»

Скасування судового наказу — наказне провадження і заява до суду

Наказне провадження є особливою, спрощеною формою судового рішення за результатом розгляду певного переліку вимог, які визначені ЦПК України. Видача судового наказу можлива щодо окремих категорій справ. Відмінними ознаками є короткі терміни розгляду заяв, відсутність ознак спору, можливість прийняття рішення у відсутності стягувача і боржника.

Особливості наказного провадження

Підставою для прийняття справи до розгляду суду є заява стягувача про видачу судового наказу. Його необхідно супроводити документальними доказами справедливості виставлених вимог. Справа розглядається за спрощеною процедурою. Сторони спору в суд не викликаються і в засіданнях участі не беруть.

Цивільне судочинство в Україні допускає три форми винесення судових актів:

  • наказ;
  • рішення;
  • визначення.

Головна відмінність судового наказу – відсутність необхідності отримувати виконавчий документ. Наказ сам по собі є обґрунтуванням для відкриття виконавчого провадження. Для виконання судового рішення слід попередньо отримати виконавчий лист. Згідно зі статистикою: у судовій практиці найбільш поширеним прикладом є запит судового наказу через невиплату аліментів.

Згідно статті 161 ЦПК України таке рішення може бути прийнято судом у справах наказного провадження про:

  • виплату працівнику нарахованої, але не виданої роботодавцем зарплати;
  • стягнення аліментів на дітей в розмірі ¼ частини доходу платника аліментів на одну дитину, ⅓ частини доходу на двох дітей, ½ частини доходу на трьох і більше дітей;
  • компенсацію витрат на розшук боржника, відповідача у справі, дитини, ТЗ боржника;
  • стягнення заборгованості по платежах ЖКГ, оплаті послуг телерадіомовлення, телекомунікаційних послуг з урахуванням індексу інфляції;
  • повернення заборгованості згідно з письмовою угодою з юридичною особою або ФОП.

В рамках наказного провадження немає позивача і відповідача – тільки стягувач і боржник. Суддя виносить рішення самостійно, без виклику сторін справи на засідання суду. Підставою є документи, які безперечно доводять наявність боргу. Предмет суперечки в таких справах відсутній.

Порядок винесення судового наказу

Видача судового наказу знаходиться у веденні суддів першої інстанції. Відносно таких рішень, як наказ про стягнення боргу, діють загальні правила підсудності. Рішення видається в письмовій формі і виноситься на підставі розгляду заяви стягувача.

Читайте также:  Признание договора недействительным - оспаривание сделки

Зміст заяви регламентує стаття 163 ЦПК України. У ньому необхідно вказати відомості про стягувача, боржника, їх ПІБ та паспортні дані.

За результатом розгляду заяви заявника, суд приймає судовий наказ. У певних випадках боржник має право його оскаржити. Судовий наказ про стягнення аліментів оскарженню не підлягає.

Після закінчення встановленого законом терміну на подачу боржником заяви про скасування судового наказу, стягувач отримує копію цього документа і має право подати його на виконання до виконавчої служби.

Боржнику надається обмежений термін на подачу заяви про скасування прийнятого рішення. Якщо цього не відбулося, наказ про стягнення боргу вступає в законну силу. Існує виняток – у справах про стягнення аліментів проміжного терміну на скасування не існує. Наказ стає дійсний в день винесення.

Як оскаржити судовий наказ, який вступив в силу

Неплатнику важливо не пропустить момент прийняття судом рішення про винесення наказу і отримати його копію. Скасування судового наказу допускається в строго встановлені терміни. Право оскарження – це гарант дотримання справедливості щодо кожної зі сторін справи.

Якщо вам вручили копію судового наказу, необхідно діяти негайно. Досвідчений юрист допоможе в короткі терміни зробити потрібні кроки щодо захисту ваших прав та інтересів. Для того, щоб добитися максимально зручних для вас умов повернення боргу або списання необґрунтованого розміру боргу, необхідно виграти час.

На оскарження відведено 15 днів з моменту вручення боржнику копії судового наказу.

Процедура оскарження пояснюється в статті 170-171 ЦПК. Боржник може подати до суду заяву про скасування в простій письмовій формі. У ній вказується:

  • найменування суду, в якому розглядається справа;
  • дані стягувача та боржника (ПІБ або назва організації, місце перебування / знаходження);
  • зміст і номер наказу, який оскаржується;
  • обґрунтування причин для скасування наказу;
  • докази, заперечення з боку боржника;
  • перелік документів, що додаються.

Судовий збір при подачі заяви на скасування судового наказу становить 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суду на розгляд питання дається 2 дні з моменту подачі заяви на скасування судового наказу. Відлік ведеться з моменту подачі заяви до суду. Судове засідання у такому випадку також не проводиться.

  • Не раніше, ніж буде отримано копію судового наказу та доданих до нього документів. Боржник має право оскаржити це рішення суду протягом 15 днів. Далі буде необхідно звертатися за відновленням пропущеного строку.
  • За правилами суду відводиться 2 дні на прийняття заяви до розгляду і винесення рішення по ньому. Однак, необхідно врахувати завантаженість судів. Судова практика показує, що даний термін складає близько 14 днів.
  • ЦПК України дає можливість відновити пропущений строк подачі заяви про скасування судового наказу. Однак, боржнику необхідно вказати вагомі поважні причини пропуску цього терміну, доведеться обґрунтувати наведені причини пропуску, надати документальні докази.
  • Перебіг строку позовної давності для оскарження судового наказу починається з моменту, коли особа (боржник) фактично дізналася або могла дізнатися про прийняття судового наказу, який стосується її прав або обов'язків. Важливо враховувати це уточнення — «могла дізнатися». У суді буде необхідно довести, що боржник був позбавлений можливості отримати повідомлення судових органів.
  • В якості підстав для позитивної оцінки запиту про оскарження судового наказу виступають необґрунтованість повна або часткова, а також недоведеність вимог стягувача. Боржник може оскаржити наказ, якщо у стягувача відсутні необхідні документи. Крім того, суд в кожному конкретному випадку розглядає й інші причини (фактичні обставини) для скасування раніше прийнятого рішення.

Підстави для оскарження судового наказу

Перешкодою для виконання судового наказу та приводом для його оскарження є необгрунтованість і недоведеність вимог стягувача. Якщо у кредитора відсутні документи або розписка по заборгованості, боржник може наполягати на скасуванні стягнення. Список можливих причин оскарження не є вичерпним. Головне – довести неправомірність дій стягувача.

Адвокат допоможе знайти формальні причини для скасування судового наказу. Це дозволить краще підготуватися до подальшого позову про повернення боргу.

Процедура оскарження судового наказу

Попередньо боржникові необхідно отримати судовий наказ чи його копію. Потім треба подати в суд заяву з проханням про скасування наказу.

Стандартний термін розгляду судом заяви боржника про оскарження судового наказу – 2 дні. Часто суди не справляються з потоком справ. Судова практика показує, що процес може розтягнутися на 14 днів.

Згідно зі статтею 170 ДКПП на оскарження судового наказу дається 15 днів з моменту отримання його копії. Якщо цей час упущений, термін можна відновити. При пропуску відведеного часу відновити термін можливо, але потрібна допомога адвоката для правильного обґрунтування причини.

Вартість скасування судового наказу

Послуга
Вартість
Заява про видачу судового наказу про стягнення витрат по ЖКГ 2 500 грн
Заява про скасування судового наказу про стягнення витрат на ЖКГ від 2 500 грн
Заява про стягнення аліментів від 2 500 грн

Вартість заяви про скасування судового наказу залежить від категорії і складності справи. Ця сума значно менша, ніж можливі втрати від пропуску строку на оскарження або апеляцію.

Особливості процедури скасування судового наказу + зразок заяви

У сучасному суспільстві, насиченому грошово-товарними відносинами, кожен із нас може опинитись на місці боржника або особи, зобов’язаної вчинити певні дії. Як правило, спори такого роду вирішуються у позовному порядку цивільного судочинства, проте українське законодавство передбачає особливу форму вирішення окремої групи справ – наказне провадження.

У порядку наказного провадження із заявою про видачу судового наказу, до суду може звернутись особа, яка має такі правові вимоги (ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України):

  • заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
  • заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
  • заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
  • заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Наслідком розгляду такої заяви є видача судового рішення особливої форми – судового наказу, який одночасно є і виконавчим документом. Зокрема, ваш ЖЕК, або інше комунальне підприємство, яке надає вам відповідні послуги, може скористатися цією формою судового рішення для «прискорення» стягнення Вашої заборгованості.

Проте, у Вас наявні всі правові засоби захисту від такого роду судового рішення.

По-перше, суд зобов’язаний надіслати боржнику копію судового наказу рекомендованим листом не пізніше наступного дня після його видачі.(ч. 1 ст. 104 Цивільного процесуального кодексу).

По-друге, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Слід поспішати із подачею заяви про скасування судового наказу, оскільки через 13 днів з дня його отримання боржником він набирає законної сили та підлягає виконанню.

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

  • найменування суду, в який подається заява;
  • ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
  • наказ, що оспорюється;
  • посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
  • посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.

У випадку, коли Ви дізнались про наявність судового наказу уже від державного виконавця та не були належно повідомлені про його видачу судом, Вам необхідно звернутись до суду, що видав судовий наказ із заявою про поновлення пропущеного строку та скасування судового наказу (до такої заяви додатково слід додати довідку з пошти про відсутність рекомендованої кореспонденції від суду).

Заява про скасування судового наказу розглядається протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Про призначене судове засідання суд повідомляє стягувача і боржника заздалегідь. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду справи, суд має право:

  • залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
  • скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;
  • змінити судовий наказ.
  • Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
  • У випадку виникнення додаткових запитань чи виникнення труднощів у складанні процесуальних документів, Ви можете звернутись до нашої Громадської приймальні за попереднім записом, повідомивши про це за такими номерами телефону:
    +38 032 2432550, +38 032 2971932
  • (Типовий зразок заяви про скасування судового наказу)
  • Залізничний районний суд м. Львова
  • Стягувач:
  • (ПІБ ; адреса)
  • Боржник:
  • (ПІБ ; адреса)
  • ЗАЯВА
    про скасування судового наказу

«__» _____ 2010 року Залізничним районним судом м. Львова було видано судовий наказ №______. Вимоги, які зазначені у судовому наказі, вважаю неправомірними, оскільки ______________________________________ (вказати обставини або поважні причини), що підтверджується __________________(зазначити докази).

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 105 ; 105-1 ЦПК ,

  1. Прошу :
  2. Скасувати судовий наказ №_____
  3. Додатки :
    (перелік документів, що додаються до заяви)
  4. « »__________2010 р.
  5. Прізвище та ініціали
  6. Повернутися

Скасування судового наказу: заяву, терміни. Як скасувати судовий наказ?

Судовим наказом у цивільному праві називається постанову судді, який одноособово винесене без повідомлення сторін та без розгляду у засіданні на підставі заяви стягувача про витребування рухомого майна або про відшкодування грошових сум з боку боржника.

Наказне провадження у вирішенні цивільних справ вважається спрощеною процесуальною формою.

Стягувачем є сторона, яка заявляє вимоги у наказному провадженні. Боржником вважається зобов’язана сторона. Термін видачі постанови становить п’ять днів.

Судовий наказ, будучи виконавчим документом, спрямований на примусове його виконання в порядку, визначеному для цього законодавством.

Він забезпечує оперативність і ефективність при прийнятті рішення. Особливо це актуально у справах про стягнення аліментів, у яких затягування процесу може привести до непотрібних наслідків для сторін. Так як наказ є спрощеною формою правових процедур, це сприяє підвищенню ефективності та дієвості судового захисту.

Читайте также:  Обовьязок падчерки, пасинка утримувати мачуху, вітчима

Вимоги, які є підставою для видачі наказу

Стягувач вибирає з декількох варіантів дій. Він може звернутися з позовною заявою до відповідного органу або подати прохання з метою видачі судового наказу. Це зазначено в законодавстві. При цьому в ньому строго обмежені вимоги, за якою видається розглянутий наказ:

  • Заяву з вимогою стягнути недоїмки із зборів, податків та інших обов’язкових платежів з громадян.
  • Вимога грунтується на вчиненні нотаріусом протесту векселя в неплатежі, недатування акцепту і неакцепті.
  • Заявлено вимогу про невиплаченої, але нарахованої заробітної плати працівнику. Також подача претензії на виплату в разі звільнення, відпускних та інших нарахованих сум працівникові.
  • Заяву вимог не виплаченої, але нарахованої грошової компенсації за порушення з боку роботодавця передбаченого законом певного терміну з виплати заробітної плати. Також мова йде про виплати у разі звільнення, відпускних та інших належних працівникові суми.
  • Якщо заявлено вимогу про аліменти, які передбачені на неповнолітніх дітей, і т. д.
  • Процес подачі заяви

    Судовий наказ виноситься на підставі поданої заяви. Це прохання надається по підсудності в судовий орган і оплачується певної державної митом. Її розмір дорівнює п’ятдесяти відсотків ставки, прийнятої для позовних заяв.

    Зміст і форма заяви

    Заява про винесення судового наказу завжди має письмову форму. Усно його не приймають. У ньому вказується найменування судового органу, у який стягувач подає заяву, Ф. В. О. стягувача і боржника, місця їх знаходження або адреси проживання.

    Також необхідно вказати вимоги, що пред’являються до боржника, і обставини, які є підставою для представлених претензій. До цього всього додаються документи, що підтверджують законність і обгрунтованість пред’явлених вимог, і список доданих до заяви довідок і паперів.

    Якщо прохання стосується витребування рухомого майна, то в ньому обов’язково вказується вартість об’єкта.

    У кінці заяви стягувач має засвідчити її підписом. Якщо таке клопотання подається офіційним представником, то до нього необхідно прикріпити документ, що підтверджує повноваження цієї особи.

    Підстави для повернення заяви

    Цивільним законодавством передбачені певні підстави, які є підставою для повернення заяви про винесеному судовому рішенні з метою їх усунення. До таких підстав відносяться наступні:

  • Несплата державного мита, необхідної для подачі заяви.
  • Відсутність документів для підтвердження вимог стягувача.
  • Порушення загальних вимог, що пред’являються до змісту або формі документа.
  • Заява може бути повторно подана у відповідний орган після усунення зазначених судом порушень.

    Підстави для відмови в прийнятті заяви

    У разі повернення заяви стягувач може усунути недоліки та повторно звернутися до суду. Якщо було отримано відмову в прийнятті заяви, у людини відсутні взагалі якісь законні причини для подачі даного прохання. До підстав для відмови відносяться наступні:

  • Заявлено вимогу, не є причиною для видачі наказу.
  • Боржник перебуває або постійно проживає за межами Росії.
  • Із представлених документів і самого заяви простежується наявність спору про право.
  • Якщо судом прийнято рішення відмовити у прийнятті або для повернення заяви, то цей орган виносить ухвалу протягом трьох днів з моменту надходження даного прохання.

    Зміст судового наказу

    Законодавством встановлені певні вимоги до змісту даного наказу. Отже, він зобов’язаний утримувати кілька важливих пунктів:

  • Найменування суду.
  • Дату винесення наказу.
  • Номер виробництва.
  • Ініціали і прізвище судді, який виніс наказ.
  • Прізвище та ініціали стягувача і боржника.
  • Громадянину-боржнику необхідно вказати дату його народження та місце, а також місце роботи.
  • Закон, який виступає підставою для задоволення заявленої вимоги.
  • Розмір належних стягненню грошових сум, неустойки, а також пені.
  • Позначення рухомого майна із зазначенням його вартості.
  • Суму державного мита, що підлягає стягненню з боржника.
  • Банківські реквізити рахунку стягувача.
  • Період утворення истребуемой заборгованості за зобов’язаннями.
  • Якщо судовий наказ виноситься щодо стягнення аліментів, то до переліченого списку додається вказівку місця і дати народження боржника, а також місця його роботи. Також в документі вказують ім’я та дату народження кожного неповнолітнього дитини, розмір щомісячних платежів і термін їх стягнення.

    Аналізований документ підписується суддею і складається у двох примірниках. Робиться це на спеціальному бланку. Один примірник наказу залишається у суді, другий віддається стягувачу, а боржнику вручається копія.

    Повідомлення боржника про рішення

    Після винесення його копія наказу надсилається боржникові. Робиться це по пошті. Боржник протягом десяти днів після отримання документа може надати заперечення щодо його виконання. Якщо він цього не робить, то рішення суду набирає силу.

    Скасування судового наказу

    У випадку, коли боржник в визначений законом строк подає заперечення, що стосуються здійснення наказу, суддя скасовує його. Анулюється це прохання з допомогою винесення визначення.

    Що в ньому прописано? В ухвалі суддя пояснює стягувачу про його право вимагати у порядку позовного провадження реалізації заявлених претензій. Ухвала про скасування судового наказу з дня його винесення надсилається сторонам.

    При цьому сторони отримують лише копію ухвали. А сам документ про оскарження не підлягає вилученню.

    Як скасувати судовий наказ по кредиту?

    Трапляються ситуації, при яких боржник отримує наказ із суду. У ньому банківська заборгованість, на його думку, перевищує дійсну. Або, наприклад, коли борг перед банком був повністю погашений, але позичальник не взяв довідку, що підтверджує це. Клієнт має право звернутися до відповідного органу із заявою про скасування такого наказу.

    Так як судовий наказ виноситься за заявою банку або колектора без проведення перевірок даних, зазначених у самій заяві, і без участі сторін, кредитні організації часто користуються цією можливістю в своїх інтересах. До того ж даний порядок подання вимог оподатковується невеликий державної митом. А заяву можна включити всілякі пені, штрафи та інші неустойки по відношенню до клієнта банку.

    Боржник про винесеному судовому наказі дізнається лише після отримання повідомлення по пошті, через тиждень або навіть дві. Або йому стає відомо про це вже після дзвінка від судових приставів. Важливо не пропустити встановлений законодавством термін скасування судового наказу. Нагадаємо, що він становить десять днів з дати його отримання.

    Для цього достатньо відправити заяву в той світової суд, який видав наказ про стягнення кредиту. Документи допускається висилати поштою або віднести особисто. Заява про скасування судового наказу необхідно скласти у трьох примірниках. Два прохання передаються у відповідний орган.

    Третя заява віддається зі штампом про отримання того, хто його направляє в суд.

    Скасування судового наказу по кредиту (зразок див. нижче) можлива, навіть якщо відсутні передбачені законодавством строки. Для цього необхідно написати прохання про відновлення пропущених днів. Якщо суд визнає зазначені причини є об’єктивними, то терміни відновлять, і громадянин отримає право подачі заяви з метою скасування судового наказу.

    Найчастіше кредитні організації розраховують на юридичну неграмотність боржника і на те, що людина не буде скасовувати судовий наказ. Це пояснюється тим, що багато хто не знають про право його скасування, тому не звертаються у позовному порядку до суду. Це змушує боржника мати певні обов’язки перед банком.

    Видача наказу стягувачу

    Якщо заява про скасування судового наказу не надійде відповідний орган від боржника у визначений законом термін, стягувач одержує завірений печаткою другий примірник документа. За бажанням стягувача розглядається наказ відправляється судового пристава-виконавця для реалізації.

    Якщо позичальник бажає отримати державне мито з боржника, надається виконавчий лист, який видається судового пристава-виконавця.

    Аліменти

    Можлива скасування судового наказу про стягнення аліментів? В даному випадку боржник у десятиденний строк має право звернутися у відповідний орган, що виніс судовий наказ, для його скасування. В заяві потрібно вказати свою незгоду без його обґрунтування.

    Якщо боржник все-таки побажає вказати підстави, то скасування судового наказу може бути з кількох причин:

  • Відсутність доходу або низький рівень заробітної плати боржника.
  • Наявність позик або кредитів, які необхідно щомісяця погашати.
  • Непрацездатність з причини інвалідності і т. д.
  • При цьому основа повинна бути підкріплена документально.

    Що робити, коли наказ вже набув чинності?

    Скасування судового наказу, який набрав законної сили, також можлива. Трапляються ситуації, в яких боржник не був ознайомлений з прийнятим рішенням, а тим часом воно вже перейшло в стан вступив у силу. Отже, громадянином були пропущені встановлені законодавством строки оскарження розглянутого документа.

    У такому разі скасування судового наказу відбувається шляхом подачі у світовій суд, який постановив це рішення, заперечення. В останньому необхідно вказати, крім вимог про скасування, прохання про відновлення пропущеного строку, який не був врахований не з вини боржника. При цьому необхідно зазначити причини.

    У більшості випадків така практика має позитивний результат. Суддя скасовує винесений наказ.

    Наступний етап

    Отже, якщо вже скасували судовий наказ, що далі за цим слідує? Коли розглянуте рішення було скасовано, виноситься ухвала про цей факт. У ньому роз’яснюється право звернення до світової суд у порядку позовного провадження шляхом пред’явлення позову щодо боржника. Ухвалу про скасування не підлягає оскарженню.

    Позовну виробництво відрізняється тим, що позивач зобов’язаний з’явитися до суду і обґрунтувати свої вимоги і заперечення.

    Відмінність судового наказу від судового рішення

    Між судовим наказом і судовим рішенням є деякі подібності та відмінності. У чому вони виражені? Подібності полягають у судовому органі, який має право виносити подібні рішення, і у примусовій формі виконання.

    За змістом і юридичною силою відмінності полягають у процесі проведення розгляду, так як в судовому наказі рішення приймається одноосібно суддею без участі сторін. Про це ми вже згадували. А для ухвалення судового рішення необхідно проведення розглядів. Здійснюється дослідження доказів, заслуховування сторін і т. д.

    Рішення не підлягає скасуванню судом, що його виніс, на відміну від наказу. При цьому скасування судового наказу здійснюється саме тією людиною, який його виніс.

    Рішення складається з чотирьох частин, а судовий наказ – з двох: вступної та резолютивної.

    Ссылка на основную публикацию