Заява про укладення мирової угоди

Мирова угода (далі — МУ) — інструмент оформлення домовленостей сторін судового спору.Застосовується у випадках, коли сторони добровільно і самостійно знайшли спосіб врегулювати спір (в рамках предмета позову) і хочуть надати своїм домовленостям юридичну силу.

Укладення мирової угоди в судовому розгляді — це швидкий і ефективний спосіб вирішити суперечку і досягти згоди, але є й інша сторона медалі — ризик не отримати очікуване.

1. Переваги мирової угоди

    Заява  про укладення мирової угоди
  • може бути укладена на будь-якому етапі процесу;
  • дозволяє істотно скоротити строки вирішення спору;
  • може дозволити скоротити витрати на судовий розгляд (якщо укладається на етапі позовного провадження);
  • сторони самостійно вибирають умови вирішення спору;
  • відновлює нормальні відносини сторін.

2. Вимоги до мирової угоди

До змісту До форми
  Домовленості не виходять за предмет позову   Оформляється письмово
  Домовленості стосуються прав і обов'язків сторін  позову     Підписується уповноваженими особами 
  Всі положення підтримуються сторонами
  Умови не можуть мати двозначний неконкретний характер
  Умови не можуть суперечити нормам закону

У мировій угоді не допускається встановлення санкцій за її невиконання

3. Процедура оформлення

Сторони подають до суду спільну заяву про визнання мирової угоди та мирову угоду, підписану сторонами.

Варіант 1 Варіант 2
1. Суд відмовляє у визнанні угоди. 1. 1. Суд виносить ухвалу про визнання МУ та припинення провадження у справі.
Основні причини:

  • домовленості виходять за предмет позову;
  • умови мирової угоди порушують права та інтереси однієї зі сторін чи інтереси третіх осіб;
  • умови мирової угоди порушують права та інтереси третіх осіб;
  • умови не відповідають законодавству України.
При складанні МУ важливо передбачити всі можливі моменти її реалізації, а саме закріпити процедуру, строки, порядок і т. д. виконання обов'язків за такою угодою.

Суд продовжує розгляд спору в разі відмови у визнанні МУ, але при цьому, після усунення недоліків мирової угоди, сторони вправі подати клопотання про визнання мирової угоди повторно.

ВИ МОЖЕТЕ ЗАВАНТАЖИТИ:

  • ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО МИРОВУ УГОДУ;
  • ЗРАЗОК МИРОВОЇ УГОДИ.

4. Процедура виконання

Добровільний порядок передбачає належне виконання сторонами своїх обов'язків, які закріплені мировою угодою.Мирова угода може передбачати взаємні зобов'язання, при цьому ми рекомендуємо:

  • виконувати свої зобов'язання поетапно (за наявності ризиків невиконання другою стороною своїх зобов'язань);
  • дотримуватися всіх формальних вимог, встановлених мировою угодою.

Примусовий порядок застосовується в разі невиконання мирової угоди однією зі сторін. Такий порядок може мати декілька форм реалізації, які представлені далі.Варіант 1Ухвалу про визнання мирової угоду затверджено як виконавчий документ*.

Необхідно подати до Державної виконавчої служби за місцем розгляду спору (як правило, вказується в резолютивній частини ухвали):

  • заяву про відкриття виконавчого провадження;
  • оригінал ухвали про затвердження мирової угоди;
  • копію мирової угоди, яка затверджена судом (не є обов'язковою, але ми рекомендуємо своїм Клієнтам подавати її з метою мінімізації процесів бюрократії).

Документи можна відправити як поштою (ми рекомендуємо своїм Клієнтам подавати цінним листом з описом), так і подати через канцелярію відділення Державної виконавчої служби.

*ухвалу суду про визнання (затвердження) мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».ЗАВАНТАЖИТИ ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВІДКРИТТЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯВаріант 2Якщо ухвалу про визнання мирової угоди не затверджено як виконавчий документ.

Ми рекомендуємо подати позов про спонукання до виконання мирової угоди (саме так сформувалася практика з 1997 року).

При підготовці позову слід знати, що:

  • позов подається до суду, де розглядався спір, по якому було підписано угоду;
  • подача позову про спонукання до виконання не припиняє дії мирової угоди;
  • позовна заява має бути складена згідно із загальними вимогами до позовної заяви.

Зважаючи на відсутність опису поняття «спонукання», в позові слід якомога точніше деталізувати свої вимоги (вказуються у прохальною частини позовної заяви).

NB! В резолютивній частині ухвали обов'язково повинно бути присутнє формулювання приблизно такого змісту: «У разі невиконання сторонами умов цієї угоди, така мирова угода підлягає виконанню в примусовому порядку через органи Державної виконавчої служби».Заява  про укладення мирової угоди5. Відмова від мирової угоди

Відмова від мирової угоди є правом однієї зі сторін, реалізувати яке вона може до моменту затвердження такої мирової угоди судом.

Також підстави та умови відмови від мирової угоди можуть бути прописані в самій мировій угоді і реалізовані після фактичного затвердження такої мирової угоди.

Однак, відмова від мирової угоди, яка суперечить її умовами, після затвердження мирової угоди в односторонньому порядку не допускається і є ухиленням від виконання умов мирової угоди.

6. Відповідальність за невиконання: штрафи та санкції

Варіант 1. Ухвала суду про визнання мирової угоди — виконавчий документ.Примушення до виконання мирової угоди здійснюється в порядку виконавчого провадження.

Основні форми відповідальностіПримусове виконання умов мирової угоди в рамках виконавчого провадження, а саме: Заява  про укладення мирової угоди

Варіант 2. Ухвала про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом.Примушення до виконання умов мирової угоди проводиться в судовому порядку, шляхом подання позовної заяви про спонукання до виконання умов мирової угоди. У разі задоволення позовних вимог, суд після набрання законної сили рішенням, видає виконавчий документ на підставі якого, може бути відкрито виконавче провадження

Основні форми відповідальності

Заява  про укладення мирової угоди

Ключова судова практика з примусу до виконання умов мирової угоди на прикладі господарського процесу.

Мирова угода в господарському процесі: зразок в 2021 році

Отже, мирова угода є результатом поступок, на які готові піти сторони в цивільному, господарському або адміністративному спорі. У кримінальному процесі є поняття угоди між обвинуваченим і потерпілим, але це — питання окреме.

Головна умова — мирова угода повинна безпосередньо стосуватися предмета спору.

Наприклад, у справі про відшкодування шкоди сторони можуть домовитися про виплату матеріальної компенсації винною стороною, в той час як від своїх домагань з відшкодування моральної шкоди позивач відмовляється.

Інший приклад — у справі про поділ спільно нажитого майна подружжя вони можуть домовитися про продаж такого майна з подальшою виплатою кожному половини доходу від такого продажу.

Друга необхідна умова — зміст Угоди не повинен суперечити закону, порушувати права, свободи та інтереси інших осіб. Також мирова угода, яка укладається законним представником (наприклад, батьком в інтересах неповнолітньої дитини) не може суперечити інтересам особи, яку він представляє.

У цивільному процесі сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії процесу (ч.2 ст.207 ЦПК). Таке ж право є й у сторін в адміністративному судочинстві (ст.190 КАС).

У господарському процесі сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч.2 ст.192 ГПК).

Чітко встановлених вимог до форми мирової угоди законодавство України не містить. Як правило, мирова угода укладається в простій письмовій формі у вигляді окремого документа, який скріплюється підписами і печатками сторін (при наявності). Також мирова угода може бути укладена шляхом подачі кожної зі сторін письмової заяви.

В адміністративному процесі заяву про примирення сторін може бути викладено у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або в формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення і письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.

Мирова угода затверджується судом, який розглядав справу по суті. Якщо мирова угода відповідає вимогам закону, суд виносить ухвалу про визнання мирової угоди і закриває провадження у справі.

  • Суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
  • 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, є нездійсненними; або
  • 2) одну зі сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Добре, якщо обидві сторони мирової угоди сумлінно ставляться до виконання їїо умов. Якщо ж ні, закономірно виникає питання примусового її виконання. І ось тут можуть виникнути проблеми.

Справа в тому, що сама по собі мирова угода не є документом, який підлягає примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчим документом є ухвала, якою мирову угоду затверджено.

Ухвала про затвердження мирової угоди має відповідати вимогам, встановленим законом для виконавчого документа і містити всі обов'язкові для виконавчого документа реквізити.

Якщо ж рішення суду про затвердження мирової угоди не відповідає всім вимогам, що пред'являються законом до виконавчих документів: в ньому відсутній строк пред'явлення до виконання, спосіб виконання і т.

д, стороні, чиї інтереси порушені знову доводиться звертатися до суду, але вже з вимогою зобов'язати другу сторону виконувати мирову угоду.

До слова сказати, якщо мова йде про грошове зобов'язання можна зобов'язати порушника виплатити також відсотки і інфляційні втрати на підставі ст.625 ГК.

На практиці може виникнути ситуація, коли сторони бажають змінити умови укладеної мирової угоди або навіть розірвати її в зв'язку з обставинами, що змінилися. Однак з цим можуть виникнути проблеми, адже законодавством такий порядок не передбачений. Звертатися до суду також не має сенсу, оскільки провадження вже було закрито.

Тут уваги заслуговує позиція ВСУ, висловлена ​​в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 року:

  1. «Так, ВС вважає неправильними висновки судів про те, що мирова угода, затверджена судом, не може вважатися зобов'язанням у цивільно-правовому сенсі, оскільки її укладення, затвердження і виконання регламентовано положеннями процесуального законодавства та Закону «Про виконавче провадження».
  2. Таким чином, Суд підкреслює, що мирова угода є цивільно-правовим зобов'язанням, а якщо воно має грошовий характер, то до нього можна застосовувати норми статті 625 ЦК, що передбачають відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
  3. ВС також звертає увагу на те, що статтею 625 ЦК права кредитора на звернення до суду за захистом свого права, коли грошове зобов'язання не виконується і після рішення суду питання про стягнення основного боргу, не обмежуються».
Читайте также:  Кассовые аппараты и РРО: чего ждать бизнесу в 2022 году

Оскільки мирова угода є цивільно-правовим зобов'язанням, до неї можуть бути застосовані й інші норми, що регулюють зобов'язання. Зокрема, про припинення зобов'язань і правові наслідки їх порушення.

м. Київ                                                                      «___» _____________ 20__ р.

Ми, ________(далі — «Стягувач») та _________(надалі іменується «Боржник»), що є сторонами у справі №_______________, яка знаходиться у провадженні судді ________ _______ суду за позовом___________________про_________________, домовились про укладення мирової угоди на таких умовах:

1…..

2…..

3…..

Боржник       ______________ (підпис)

Стягувач      ____________ (підпис)

Заява про укладення мирової угоди

До ______________ районного  суду м.____

                                                Особа1 (П.І.Б) _________________________ 

           який проживає за адресою: _______________                                                     ______________________________________                                                                   поштовий індекс, засоби зв`язку __________

       Особа2 (П.І.Б)______________________                                                   який проживає за адресою: ___________                                                                                                                  поштовий індекс, засоби зв`яз___________  

  • Заява про укладення мирової угоди  
  • Ми, Особа1 та Особа2, з метою врегулювання спору у справі №_______ за позовом Особа1 до Особа2 про ______________________ уклали мирову угоду про наступне:
  • ………
  • просимо:  
  1. Визнати укладену між нами мирову угоду і закрити провадження у справі. Наслідки закриття провадження у справі нам роз’яснені і зрозумілі.
  2. Судові витрати по справі розподілити між нами порівну.    

    „____”____________20__р. 

 ___________Особа1 ____________Особа 2

Про затвердження мирової угоди по справі про банкрутство

                                                          
СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2003 Справа N 08/2179
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
за участю представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на постанову Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2002 р. N 08/2179 у справі за заявою Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина» про затвердження мирової угоди по справі про банкрутство ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина»,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 8 квітня 2002 р. за заявою Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» порушено справу про банкрутство ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина».
У травні 2002 р. Черкаська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» та ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина» звернулись до господарського суду Черкаської області з заявою про затвердження по справі мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 липня 2002 р. відмовлено в задоволенні клопотання кредитора (Черкаська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк») та боржника (ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина») про припинення провадження у справі про банкрутство в зв'язку з затвердженням між сторонами мирової угоди. Зобов'язано кредитора в десятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2002 р. N 08/2179 вищевказану ухвалу залишено без змін.
Ці судові рішення мотивовані тим, що сторонами порушено порядок укладання мирової угоди, передбачений статтями 35-37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» ( 2343-12 ).

Зокрема, мирова угода укладена між боржником і лише одним з кредиторів, а також підписана не головою комітету кредиторів, а кредитором — заявником по справі.
Ухвалою судової палати у господарських справах — Верховного Суду України від 17 квітня 2003 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2002 р. N 08/2179 за касаційними скаргами Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина», де поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність оскарженої постанови

положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) та виявлення різного

застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах. Після порушення провадження у даній справі до Верховного Суду України надійшла заява ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина» про відкликання касаційної скарги, котра підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, пояснення представників Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина», які підтримали доводи касаційної скарги і просили її задовольнити, та арбітражного керуючого Хусаїнова Ю.З.

, котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що оскаржена постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на таких підставах.

Як свідчать матеріали справи, 30 травня 2002 р. відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом» ( 2343-12 ) (далі — Закон)

арбітражному керуючому — розпоряднику майна ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина» Хусаїнову Ю.З. була надіслана спільна заява кредитора та боржника про затвердження мирової угоди.

У цій заяві перед арбітражним керуючим ставилось питання про передачу мирової угоди до господарського суду Черкаської області для затвердження. Арбітражний керуючий спільну заяву з доданими до неї документами повернув сторонам.

У зв'язку з цим сторони були змушені звернутися з клопотанням про затвердження мирової угоди безпосередньо до господарського суду.
Згідно зі ст.

4-1 ГПК України ( 1798-12 ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» ( 2343-12 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону ( 2343-12 ) мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Відмовляючи в задоволенні клопотання сторін про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив лише з того, що ця мирова угода укладена з порушенням порядку, встановленого статтями 35-37 Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ГПК ( 1798-12 ) України до затвердження мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки цієї процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Судом не з'ясовано зміст мирової угоди, її відповідність закону. Так, ні суд першої інстанції, ні касаційний суд не обгрунтували неможливість ініціювання самими сторонами перед господарським судом питання про затвердження мирової угоди та неможливість її укладення між одним кредитором та боржником (за відсутності інших кредиторів), оскільки закон таку ситуацію не врегульовує, але ним вона не виключається.
У зв'язку з наведеним усі постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
У газеті «Голос України» від 2 серпня 2002 р. N 139 (2890) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина». При новому розгляді справи слід перевірити, чи не порушуються затвердженням мирової угоди права інших кредиторів.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17-111-20 ГПК України ( 1798-12 ), судова палата у господарських справах Верховного Суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2002 р. N 08/2179 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 16 липня 2002 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Читайте также:  Кадровый аудит, аутсорсинг, делопроизводство, услуги юриста

Мирова угода. Як правильно скласти мирову угоду? — Law firm "Viktor Reshetov & Partners"

Приблизно 30 % наших справ завершуються мировою угодою.

Ми пишаємось таким результатом. Це найвигідніший для сторін конфлікту шлях вирішення спору. Дуже часто мировою угодою, сторони конфлікту можуть вирішити навіть такі питання, які в судовому порядку не можна вирішити взагалі.

Разом із тим дуже важливо правильно скласти та затвердити таку мирову.

Порядок затвердження мирових угод у цивільних справах, передбачений Цивільним процесуальним кодексом.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити певні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови мирової угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

  • Системний аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.
  • Як укладається мирова угода після рішення суду?
  • Після ухвалення рішення суду судовий процес припиняється.
  • Разом з тим, процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).
  • При цьому добровільний порядок виконання рішення суду, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.
  • Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
  • Виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
  • Порядок укладення та затвердження мирової угоди під час виконавчого провадження врегульований також цивільним процесуальним кодексом.
  • Так, мирова угода, укладена між сторонами подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
  • Законом чітко визначено, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, які уповноважені звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, яке розширеному тлумаченню не підлягають.
  • Так, зазначене право може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження.
  • Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження.

У зв`язку з наведеним, у разі звернення сторін безпосередньо до суду з письмовою заявою про укладення мирової угоди під час виконання судового рішення, суд має виходити з того, що заява підписана особами, які не мають права її підписувати. Такі заяви суд повертає заявникам без рогляду.

Чи можна укласти мирову угоду без суду?

Це можливо не в усіх випадках. Але в переважній більшості випадках сторони можуть укласти відповідний договір в позасудовому порядку, тобто без участі суду. В деяких випадках необхідне нотаріальне посвідчення таких договорів (Наприклад, під час поділу нерухомого майна). А судову справу припинити або шляхом відмови позивачем від позову, або залишенням позову без розгляду та іншими способами.

Мирова угода у справах про банкрутство.

Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає такої судової процедури банкрутства, як мирова угода. Отже, у випадку невиконання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, КУзПБ не передбачено і процедури визнання недійсною такої мирової угоди або її розірвання.

Відповідно не можливо в судовому порядку спонукати до виконання мирової угоди в межах будь-якої справи про банкрутство.

Однак, якщо така мирова угода все ж таки буде затверджена судом, то належним способом захисту кредитора за такою угодою, є звернення до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім зобов`язання за первісним договором (або з інших підстав виникнення цивільних прав та обовязків), з урахуванням мирової угоди. 

  1. Тому ухвала про затвердження мирової угоди у процедурі банкрутства не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою.
  2. Наші клієнти часто запитують:
  3. Що краще мирова угода або рішення суду?
  4. Які мінуси мирової угоди?
  5. Чи можна укласти мирову угоду до суду?
  6. На ці питання немає однозначної відповіді, усе вирішується індивідуально, виходячи з вашої ситуації.

Часто мирову угоду укладають в сімейних справах.

Так, можлива мирова угода між колишнім подружжям про: сплату аліментів, у спорах між батьками про визначення місця проживання дитини, про поділ майна подружжя, в спадкових справах, трудових спорах, корпоративних спорах, господарських спорах, у справах про банкрутство і в багатьох інших випадках.

Мирові угоди зустрічаються навіть при розлученні (розірвання шлюбу). Практично немає мирових угод у спорах з державними та місцевими органами влади, хоча Закон передбачає таку можливість (спори з податковою, митницею і т.д.).

Вам потрібна допомога адвокатів і юристів, щоб скласти та затвердити в суді мирову угоду? Звертайтесь. Наші адвокати і юристи до ваших послуг.

Наші стаціонарні офіси: Київ, Чернівці. Також наші адвокати допоможуть вам віддалено по всій Україні.

Мирова угода по аліментах в суді

5 059 переглядів

В разі відсутності домовленості між батьками дитини про порядок його змісту, який ухиляється від сплати аліментів батько може бути зобов'язаний сплачувати кошти на малюка через суд у примусовому порядку. Навіть якщо справа дійшла до суду — батьки можуть укласти мирову угоду по аліментах в суді і врегулювати порядок і умови виплати змісту на дитину.

Стягнення аліментів у суді проводиться одним з двох способів в залежності від обставин конкретної справи:

  • У позовній порядку . Застосовується при наявності розбіжностей між подружжям щодо порядку та підстав сплати аліментів, а також у разі відсутності офіційного доходу або невідомості його джерела.
  • У наказовому порядку . Стягується при безперечних зобов'язання батька, наявності офіційного доходу і відсутності заперечень щодо порядку стягнення аліментів та їх розміру.

ВАЖЛИВО: Якщо після винесення судового наказу платник аліментів вирішить, що він з ним не згоден, він має право на безперечну скасування судового наказу навіть без будь-яких доказів.

У позовному порядку у батьків є право укласти мирову угоду, передбачену статтею 39 ГК РФ.

Коли укладається мирова угода?

Укладення угоди можливе лише у випадках, коли обидві сторони спору досягли єдиної думки щодо спору, домовилися про всі умови і не мають будь-яких заперечень.

Найбільш часті підстави для укладення мирової угоди:

  • Батько відмовляється від своїх заперечень щодо способу стягнення аліментів та їх розміру, визнаючи вимоги матері дитини;
  • Добровільний порядок виконання виявляється більш вигідним, ніж примусовий;
  • Розміри аліментів за добровільну сплату в рамках угоди вище, ніж в рамках судового стягнення.

Детальніше про плюси сплати за угодою і мінуси судового стягнення аліментів читайте в публікації « Чи варто подавати на аліменти ».

Велику роль в досягненні мирової угоди в суді грає допомога досвідченого юриста, є роз'ясняє плюси мирного стягнення аліментів. Якщо вам потрібна допомога фахівця або є питання про порядок укладання мирової угоди — задайте їх безкоштовно нашим юристам прямо зараз на сайті.

Важливими умовами для укладення мирової угоди будуть:

  • Добровільність рішення про його укладення. Другу сторону можна примушувати до укладення угоди, залякувати або загрожувати;
  • Дотримання прав і законних інтересів третіх осіб і сторін. Не можна встановити розмір аліментів на дитину менше, ніж йому належало б по суду, але в той же час не можна повністю позбавити батька дитини доходу, зобов'язавши його за угодою віддавати всі гроші на дитину.

Як правильно скласти угоду по аліментах

Вимог до змісту мирової угоди, в порівнянні з загальними вимогами закону щодо позовів, немає. Зміст угоди обумовлено необхідним мінімумом даних для затвердження його судом, а також необхідністю максимально повно і точно врегулювати всі спірні питання між батьками дитини.

форма

Угода складається виключно в письмовій формі і підписується сторонами. Засвідчувати його у нотаріуса, як це потрібно для досудової угоди про сплату аліментів, не потрібно.

Сторони можуть скласти документ на комп'ютері або написати від руки прямо в залі суду, передавши для вивчення і затвердження суду.

Документ складається в трьох примірниках — по одному для кожної сторони і один — в цивільну справу.

зміст

Як вже зазначалося вище, законом не встановлено вимог до змісту угоди. Однак для успішного затвердження документа судом і для максимально повного врегулювання розбіжностей, в угоді по аліментах в суді буде потрібно вказати:

  1. Найменування сторін у справі, їх повні ПІБ, паспортні дані, адреси реєстрації та фактичного проживання.
  2. Повний ПІБ дитини, його особисті дані (дата народження, реквізити свідоцтва про народження), місце проживання та реєстрації.
  3. Опис обставин спору: коли, ким, куди і за яких підстав подано позов. Вимоги з позову.
  4. Вказівка ​​на досягнення угоди по предмету спору.
  5. Детальний опис умов угоди.
  6. Підписи сторін, дата складання документа.
Читайте также:  Зразки договорів. у даному розділі ви завжди зможете знайти шаблон договору та форми, які вам потрібні

На умовах угоди варто зупинитися більш докладно. Саме в їх грамотному і повному відображенні і приховані головні складності у складанні підтверджує домовленість документа.

Спосіб розрахунку аліментів та їх розмір

Як і при примусовому стягненні, батьки неповнолітньої дитини або дітей можуть визначити порядок розрахунку аліментів двома основними способами:

  • У частках від всіх видів доходу батьків-платника;
  • У твердій сумі, прив'язаною до прожиткового мінімуму на дитину.

Пайовий розмір встановлюється для платників, які мають офіційний дохід від роботи за наймом або ж від підприємницької діяльності.

Тверда сума сплачується в ситуаціях, коли постійного і стабільного доходу у платника немає, а також при повній відсутності офіційних надходжень. Також можливе призначення фіксованих аліментів за угодою в суді тоді, коли заробітна плата у батька-платника нараховується сезонно або видається продукцією.

Ще одна ситуація, коли аліменти можуть бути обумовлені сторонами у твердій сумі, це дуже високі заробітки платника аліментів, обчислення аліментів з яких в частках явно не відповідає інтересам дитини і є зайвим. Такі випадки мають місце бути, хоч і рідко.

При зобов'язанні виплачувати аліменти у твердій сумі обґрунтовувати причину цього, на відміну від позову, не потрібно — сторони можуть вказати будь-яку суму, але не менша від тієї, яка б належала за законом.

Порядок і терміни виплати аліментів

У цій частині батьки домовляються, коли і в які терміни платник буде перераховувати аліменти. Там же відбивається і спосіб сплати аліментів.

Як і в добровільному досудовому угоді, сторони можуть встановити щомісячні платежі, поквартальні платежі або одноразову виплату за певний період.

Допускається сплата аліментів разовим платежем, а також передачею на користь дитини або отримувача аліментів дорогого майна: квартири, автомобіля, комерційної нерухомості і т.д.

Індексація, порядок зміни розміру

Правила і порядок індексації варто обговорити в мировій угоді по аліментах в суді, щоб уникнути складнощів в подальшому.

Індексація може бути:

  • щомісячної;
  • поквартальною;
  • Щорічною.

Для індексації використовується значення індексу споживчих цін, що виводиться Росстатом по РФ або конкретного регіону. Воно ж відповідає рівню інфляції в цілому по регіону або Росії.

ВАЖЛИВО: Якщо крім вимог про аліменти в суді були заявлені і розглядалися вимоги про порядок спілкування з дитиною, визначенні його місця проживання та інші питання, можна зробити висновок загальне Угода про виховання, утримання дитини . Якщо інтересів дитини цей документ не порушує — він буде затверджений судом.

Сторони окремо можуть обумовити регулярне збільшення розміру аліментів без прив'язки до офіційної інфляції. Наприклад, на 1 000 рублів щомісяця. Однак правило, за яким дитина за згодою не може мати коштів менше, ніж йому б належало за судовим рішенням, і тут порушувати не варто — розмір індексації не може бути менше офіційних значень.

Інші умови та відповідальність

Батьки також можуть встановити і інші умови або обов'язки один одного при виконанні угоди про аліменти. У їх числі можуть бути:

  • Обов'язок повідомляти про будь-які зміни в матеріальному або сімейний стан;
  • Право на отримання повної інформації про поточні потреби дитини для додаткового надання коштів;
  • Право просити відстрочки або розстрочки чергової виплати в разі настання непередбачених обставин (втрата роботи, затримка заробітної плати, проблеми зі здоров'ям).

Критерії кожної обставини краще максимально докладно закріпити в тексті угоди.

Як заходи відповідальності можуть бути передбачені наступні санкції:

  • Пені на залишок непогашеної суми боргу по аліментах;
  • Одноразові штрафи за несплату або тривалу несплату аліментів.

При цьому штрафні санкції не будуть звільняти від заборгованості по аліментах, яку платник буде зобов'язаний виплатити за угодою. При відмові від погашення боргу — заборгованість буде стягнуто через ФССП.

Якщо сторони окремо не обумовили розмір штрафних санкцій, то при простроченні виплат по аліментах буде нараховуватися пеня згідно із законом. Її розмір складе 0.1% за кожен день прострочення (відповідно до ст. 115 СК РФ) від суми боргу. Заборонити таке нарахування угодою не можна — це порушить інтереси дитини.

Зразок мирової угоди по аліментах в суді

Розглянути єдиний зразок мирової угоди по аліментах в суді не представляється можливим. Адже кожна ситуація індивідуальна і тільки юрист може визначити, що і за яких обставин потрібно вказувати і про що домовлятися.

Представлений нижче зразок мирової угоди універсальний, але він в будь-якому випадку буде піддаватися коректувань при оформленні в суді.

Проконсультуйтеся безкоштовно з юристами нашого сайту про всі нюанси оформлення та укладення угоди в суді.

Порядок укладення мирової угоди по аліментах в суді

Угода може бути укладена як з ініціативи позивача, так і за клопотанням відповідача. Однак незалежно від ініціатора домовленості обидві сторони повинні одноголосно прийняти всі умови.

Єдиним обмеженням на укладення угоди про аліменти в суді будуть позови третіх осіб (прокурора, органу опіки). Ці установи мають право подавати позови про захист прав і законних інтересів неповнолітніх. У цих випадках укласти мирову угоду у відповідача не вийде — закон прямо забороняє це в положеннях ст. 46 ЦПК РФ.

Порядок укладення угоди можна відобразити наступними етапами:

  1. Перше судове засідання і з'ясування позицій сторін. Позивач і відповідач можуть як відразу з'явитися в суд з проектом мирової угоди, так і попросити суддю відкласти слухання для його підготовки.
  2. Висновок і подача угоди суду. Готується сам текст угоди в трьох примірниках, так і заяву про його затвердження.
  3. Розгляд угоди судом та винесення ухвали про його затвердження.

Суд відмовить у затвердженні угоди, якщо його умови суперечать закону або порушують права і інтереси як батьків, так і дітей. Важливо дотримати законність під час обговорення обопільно-вигідних умов і не забувати про дітей.

Заява про затвердження мирової угоди по аліментах

Щоб офіційно проінформувати суд про намір укласти мир в суперечці, сторони повинні подати спільну заяву.

Заява може бути складено декількома способами, закон не зобов'язує дотримуватися якийсь конкретний з них:

  1. Текст заяви і текст мирової угоди в одному документі;
  2. Заява окремо і мирову угоду по аліментах в якості додатку;
  3. Тільки текст угоди і усне клопотання про його затвердження.

Так, можна і усно заявити прохання суду прийняти і затвердити мирову угоду по аліментах. Наші юристи все ж радять документально оформляти кожна процесуальна дія. Нижче ви можете завантажити заяву про затвердження угоди по аліментах і заповнити його під свою ситуацію.

наслідки угоди

Укладення мирової угоди по аліментах в суді тягне припинення провадження у справі. Це означає також і заборона для сторін знову звертатися до суду за тих самих обставин.

  • Грубо кажучи, той же позивач не зможе повторно подати позов до того ж відповідача про стягнення аліментів — їх розмір, спосіб сплати і порядок стягнення будуть вважатися встановленими угодою.
  • Однак будь-яка зі сторін угоди може заявити:
  • Ці вимоги будуть розглядатися в рамках нової справи, але з обов'язковим урахуванням спочатку затвердженого угоди.

Чи можна розірвати мирову угоду про аліменти?

Ні, не можна. Воно може бути лише змінено судом або припинено з загальних підставах для припинення виплати аліментів .

В односторонньому порядку змінити або скасувати затверджене судом визначення немає можливості.

Якщо угода не виконується

  1. Багато учасників аліментних справ задають питання про те, що буде, якщо мирову угоду по аліментах не вчините платником?
  2. Відповідь проста — ухвала суду про затвердження угоди батьків по утриманню дітей буде рівносильно за своїм статусом судовим рішенням.

Мається на увазі, що сторони будуть добровільно виконувати всі визначені в угоді пункти. При порушенні будь-якої зі сторін угоди своїх зобов'язань, на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди можна отримати виконавчий лист і передати його в ФССП.

Для цього просто потрібно подати заяву приставам про початок примусового стягнення за угодою і очікувати надходження коштів на рахунок.

потрібен юрист

При наявності правових складнощів зі складанням мирової угоди по аліментах в суді ви завжди можете звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.

Консультація наших фахівців абсолютно безкоштовна і виявляється в стислі терміни. Ви не залишитеся без правової підтримки в будь-який час і можете задати питання прямо зараз!

Оцініть статтю

Коли укладається мирова угода? Коли укладається мирова угода? Чи можна розірвати мирову угоду про аліменти?

Ссылка на основную публикацию