Заява про усиновлення дитини (одним з подружжя дитини іншого з подружжя (внутрішньосімейне))

Діти, то найбільше щастя для сім`ї, але часто після одруження та появи у родині малюка, великої кількості побутових проблем, які потрібно вирішувати, непорозумінь та неможливості достукатись до партнера, одна із сторін приймає рішення розлучитись, а згодом проходить час і знову – одруження. Проте від першого шлюбу залишилася дитина, і виникає запитання як поступити щоб дитина росла в повноцінній сім’ї, в якій в неї буде як батько так і мати.

  • Для усиновлення дитини той з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:
  • • копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
  • • копія свідоцтва про шлюб;
  • • висновок про стан здоров'я заявника;
  • • довідка про наявність чи відсутність судимості;
  • • копія свідоцтва про народження дитини;
  • • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
  • • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України).

У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення.

Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Після отримання висновку про доцільність усиновлення заявник звертається до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення. Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Додаткову інформацію або консультацію з правових питань можна отримати безкоштовно в «ГОРОДОЦЬКОМУ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ»

м. Городок, вул. Львівська, 1а (ІІІ поверх)

тел. (231) 30401

e-mail: horodok@legalaid.lviv.ua

інформацію про законодавство взято з Юридичного порталу України

https://lawportal.com.ua/

Заява про усиновлення дитини (зразок) | Юридичні послуги в Хмельницькому. Юрист. Фурман Руслан Вікторович

До Хмельницького міськрайонного суду 

29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54

Заявник: Іванов Олег Володимирович

29000, Хмельницька область, Хмельницький район,

м. Хмельницький, вул. Зарічанська 1111, кв. 12

  • тел.:**********
  • Заінтересовані особи: Управління освіти Хмельницької міської ради 
  • (індекс, адреса телефон) 
  • Акур Інга Олегівна
  • 29000, Хмельницька область, Хмельницький район

м. Хмельницький, вул. Зарічанська 1811, кв. 1

  1. тел.:**********
  2. Відділ Реєстрації актів цивільного стану 
  3. Хмельницького міського управління юстиції 
  4. (індекс, адреса телефон) 
  5. Усиновлювана дитина: Акур Марина Олегівна 
  6. 29000, Хмельницька область, Хмельницький район,

м. Хмельницький, вул. Зарічанська 1811, кв. 1

  • тел.:**********
  • ЗАЯВА
  • про усиновлення дитини

Я, Іванов Олег Володимирович (маю 38 років) 11 лютого 2013 року одружився з Акур Інгою Олегівною, яка має малолітню дитину – Акур Марина Олегівна, 02 жовтня 2010 р. н. (має 3 повних роки). Зі своєю дружиною її донькою ми з часу одруження проживаємо разом. До Акур Марини Олегівни я відношусь як до своєї доньки, та вона сприймає мене як свого батька. Я старший за неї на 35 років.

Я відчуваю спорідненість з дитиною та займаюсь її вихованням, матеріально її забезпечую.

Її батько Акур Олег Броніславович не бере участі у її вихованні, матеріально не забезпечує та її життям не цікавиться, а Акур Марина потребує батьківської турботи та, оскільки моя дружина знаходиться на шостому місяці вагітності, то Інга не повинна відчувати різниці між нею та нашою майбутньою дитиною.

Для уникнення цього вона повинна відчувати мене своїм повноцінним батьком, що може бути досягнуто шляхом її усиновленням. Окрім того, прошу, щоб у Книзі реєстрації народжень я був записаний батьком дитини. Вважаю, що я можу забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя Акур Марини.

Сам я матеріально забезпечений та маю усі можливості для усиновлення Акур Марини. Проживаю у квартирі з усіма зручностями згідно Акту обстеження житлово-побутових умов від 12.01.2013 р. Працюю па постійній основі в ЗАТ «ОСЕР КОРУНМ», де займаю посаду інженера. Обмежено дієздатним чи недієздатним визнаний не був.

Згідно медичного висновку маю добрий стан здоров’я, інфекційними захворюваннями не хворію. Антитіл до ВІЛ не виявлено, флюорографія патологічних змін не виявила. Наркотичних речовин не вживаю. Спиртними напоями не зловживаю. На обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуваю.

Батьківських прав не позбавлявся. До кримінальної відповідальності не притягувався і засудженим не був, довідка додається.

Мати малолітньої Акур Марини дала згоду на усиновлення дитини, про що свідчить заява від 26.01.2013. Нажаль місцезнаходження батька Акур Марини Акура Олега Броніславовича мені невідомо, так як одразу ж після народження доньки він зібрав речі та залишив молоду матір саму.

  1. Зі станом здоров’я дитини та правовими наслідками усиновлення я обізнаний.
  2. На підставі викладеного та згідно ст. 207, 208, 211, 223, 229, 231 СК України, 265 ЦПК,
  3. Прошу:

Усиновити мною Івановим Олегом Володимировичем, уродженцем м. Хмельницького, дитину Акур Марина Олегівна, 02 жовтня 2010 р. н.

Зобов’язати Відділення РАЦСу Хмельницького МУЮ внести зміни до актового запису № 234 від 11.11.2010 р. про народження Марини Олегівни складеного у міському відділі РАЦСу Хмельницького МУЮ, вказавши батьком дитини – Іванова Олега Володимировича.

Змінити прізвище усиновленої дитини з «Акур»  на прізвище «Іванова».

Додатки:

«___» ____________ 2013 р.                                Іванов О.В.

  • Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
  • Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600,00 гривень.
  • Пільги щодо сплати судового збору (для активації потрібно натиснути на нього).

Заява про усиновлення дитини (стаття 223 ск)

1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Комментарий:

Справа про усиновлення розглядається з подання заяви зацікавленої особи про усиновлення.

Заява про усиновлення повинна бути подана в письмовій формі і відповідати вимогам ст. 119 ЦПК за формою і змістом.

Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має батьків або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Заява про усиновлення має бути подана до суду персонально тією особою, яка претендує бути усиновлювачем. Передача заяви через представника не допускається. Закон навіть забороняє пересилання заяви поштою.

Суддя, помічник судді, які приймають заяву про усиновлення, повинні упевнитися у тотожності особи, яка написала заяву, і того, хто її передає, а тому заявник повинен мати при собі паспорт або паспортний документ.

Якщо заяву подає судді не та особа, яка її підписала, а інша, суддя відмовляє в прийнятті заяви і роз'яснює особі, яка її принесла, що заяву повинен подавати той, хто її написав.

Відповідно до ст.

Читайте также:  Скільки коштує розлучення в україні

252 ЦПК України, заява повинна бути такого змісту: «Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.

  • 2. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:
  • 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода, на це другого з подружжя,
  • засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • 2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;
  • 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • 5) інші документи, визначені законом.
  • До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.
  • • До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій статті 252 ЦПК, додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

• Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у вста-новленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжна-родними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

• Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої статті 252 ЦПК, а також згода особи на усиновлення.»

  1. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини.
  2. Крім усіх тих документів, що надає суду заявник при поданні заяви (ст. 252 ЦПК України), орган опіки та піклування до свого висновку повинен додати:
  3. а) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання,
  4. завірений мокрою печаткою;
  5. б) копію свідоцтва про народження дитини, яка усиновлюється;
  6. в) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток, підписаний колективом медичного закладу, який обстежував дитину;
  7. г) якщо дитина навчається, то характеристику навчального закладу;
  8. д) у тому випадку, якщо заявник не надав суду разом із заявою згоду батьків, опікунів піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я, навчального закладу, а також
  9. самої дитини, згоду на усиновлення.
  10. Оскільки заявник не може одержати низку документів, а суду не надано право за своєю ініціативою їх затребувати, не виказавши заздалегідь кінцевий результат, то на прохання суду орган опіки та піклування після вияснення необхідних питань щодо усиновлення із заявником або претендентом після збору документів повинен надати суду:
  11. а) згоду дитини, яка досягла 7 років, для запису усиновлювача матір'ю, батькам

(ч. 2 ст. 229 СК);

б) згоду дитини на зміну її імені (ч. 1 ст. 231 СК);

  • в) згоду батьків на її усиновлення після досягнення нею двомісячного віку (ст.
  • 217 СК); '
  • г) намір усиновлювачів (усиновителя) про зміну дитині місця народження та дату
  • народження і назвати ці зміни (ст. 230 СК);
  • д) відомості про наявність у всиновлюваної дитини братів, сестер;

є) тощо (ст. 253 ЦПК).

Умови усиновлення слід розуміти як установлені рішенням законодавством України вимоги, додержання яких е обов'язковим під час здійснення зазначеного юридичного акта.

Виходячи з цього та враховуючи специфіку справ про усиновлення, суди при прийнятті заяв повинні перевіряти відповідність форми та змісту такого документа як вимогам, визначеним у ст.

252 ЩІК, так і вимогам, що випливають із глави 18 «Усиновлення» СК, а саме: чи наведено в заяві відомості про усиновителів, про дитину, яку бажають усиновити, про батьків, братів та сестер; чи викладено мотиви, з яких особа бажає усиновити дитину; чи сформульовано прохання про внесення відповідних змін до актового запису про народження останньої тощо. У разі недотримання зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст. 121 ЩІК, тобто заява залишається без руху з наданням заявнику часу для усунення недоліків заяви, а у разі невиконання вказівки суду заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповно-літньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтер-есованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, — уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його від-повідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Крім того, відповідно до положень статті 45 ЦПК суд може залучити до участі у справі прокурора для надання висновку.

До висновку органу опіки та піклування, який готується за місцем проживання дитини, мають бути додані документи, зазначені в частині третій статті 253 ЦПК< Обов'язок складати такі висновки і брати участь у судових засіданнях покладено на відділи й управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських і районних у містах рад.

Функції вказаного в частині третій статті 214, статті 215 СК урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року № 367 здійснює Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, який діє у складі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Частиною 2 ст. 223 СК передбачено право заявника відкликати заяву про усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Після вступу рішення в законну силу відмова від усиновлення, тобто від прав і обов'язків батька, матері, вже неможливо .

Якщо після ухвалення рішення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд згідно з ч. 5 ст. 265 ЦПК скасовує це рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після задоволення її судом, але до набрання рішенням законної сили суд скасовує це рішення і залишає заяву без розгляду відповідно до ч. б ст. 255 ЦПК.

Кілька важливих кроків, які потрібно зробити, перш ніж Ви усиновити дитину

Батьки, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до Служби у справах дітей за місцем проживання.

До заяви додаються такі документи:

  • копія паспорта;
  • довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена в встановленому порядку;
  • копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • нотаріально завірена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання для кожного заявника;
  • копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Після подачі заяви кандидатом, протягом десяти робочих днів працівник Служби у справах дітей:

  • проводить бесіду із заявником, з'ясовує мотиви усиновлення;
  • складає акт про обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків-усиновителів;
  • розглядає питання про можливість усиновлення ними дитини;
  • готує відповідний висновок;
  • у разі прийняття позитивного рішення ставить їх на облік, як кандидатів в усиновлювачі.

Заявникам видається висновок разом з документами, на підставі яких вони можуть звернутися до служби у справах дітей будь-якій області для встановлення контакту з дитиною.

Термін дії документів щодо усиновлення — один рік з дня їх видачі.

Служба у справах дітей спільно з потенційними усиновителями здійснює процес взаємопідбору дитини, в ході якого з'ясовується ресурси сім'ї (інтелектуальні, емоційні, особистісні, духовні; інтереси та здібності) відповідають потребам дітей.

Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини та служби у справах дітей надають кандидатам в усиновлювачі інформацію про дітей, які перебувають на первинному, регіональному та централізованому обліку, і видають направлення до служби у справах дітей за місцем знаходження відповідного дитячого закладу для знайомства і встановлення контакту з дитиною. Кандидати в усиновлювачі, які не змогли встановити контакт з дитиною, можуть звернутися для отримання повторного направлення.

Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до Служби у справах дітей за місцем перебування дитини із заявою про бажання усиновити її.

Заява складається українською мовою, в ньому вказуються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання кандидата (кандидатів) в усиновлювачі, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце знаходження (проживання) дитини.

Читайте также:  Де взяти довідку про склад сім’ї?

Нижче наведено список документів, що надаються керівником дитячого закладу, де перебуває дитина, після встановлення контакту з дитиною:

  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копії документів, що підтверджують, що дитина може бути усиновленою;
  • висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Кандидат в усиновлювачі має право:

  • ознайомитися з особистою справою дитини, яка може бути усиновлена;
  • провести додаткове медичне обстеження дитини.

Служба у справах дітей за місцем перебування (проживання) дитини на підставі заяви кандидатів в усиновлювачі та пакету документів протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.

Документи, що подаються до суду:

  • заяву до суду про усиновлення;
  • висновок про доцільність усиновлення;
  • акт обстеження житлово-побутових умов усиновителів;
  • документ, що підтверджує наявність житла;
  • довідки про заробітну плату;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • один з документів, який підтверджує статус дитини:
  • копія свідоцтва про смерть батьків дитини;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  • визнання батьків безвісно відсутніми, недієздатними, померлими;
  • оригінал нотаріально завіреної згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
  • акт про знайдений, підкинутому дитину;
  • згоду дитячого закладу (і згода самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може його висловити);
  • довідка про невідвідування дитини батьками (за умови усиновлення згідно з ч. 2 ст. 219 Сімейного Кодексу України) ;
  • висновок про стан здоров'я дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Усиновлення дітей здійснюється на підставі рішення суду.

Отримавши копію рішення суду (через 10 днів від дати винесення рішення), усиновлювач зобов'язаний особисто забрати дитину із закладу чи сім'ї, в якій він виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред'явлення копії рішення суду про усиновлення.

В органах реєстрації актів цивільного стану набувається свідоцтво про усиновлення та нове свідоцтво про народження, вноситься запис про дитину в паспорт.

Батьки повинні зареєструвати дитину в паспортному столі за місцем свого проживання.

Глава 8. Основи сімейного права

8.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу. Предмет та принципи сімейного права.

Сімейне право це галузь права, що врегульовує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини.

Сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом (СКУ) та іншими нормативно-правовими актами.

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р., який складається із семи розділів: розділ 1 «Загальні положення», де надається поняття сім'ї, визначено принципи здійснен­ня сімейних прав і виконання сімейних обов'язків, захисту сімейних прав та інтересів; розділ 2 «Шлюб.

Права та обов'язки подружжя», де визначається поняття шлюбу, його засади, умови та порядок його укладання та припинення, врегульовані особисті, майнові права та обов'язки подружжя; розділ 3 «Права та обов'язки матері, батька і дитини», де встановлено принципи визначення походження дитини, урегульовано особисті немайнові та майнові права та обов'язки батьків і дітей; розділ 4 «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклу­вання», яким врегульовано відносини з приводу усиновлення, опіки та піклування й патронату над дітьми; розділ 5 «Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів»; розділ 6 «Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства, застосування законо­давства іноземних держав та міжнародних договорів в Україні» і роз­діл 7 «Прикінцеві положення».

  • Сімейний кодекс регулює відносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновителями та усиновленими; між бабою, дідом, прабабою, прадідом і внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачу­хою, вітчимом і падчеркою, пасинком; іншими членами сім'ї.
  • Сімейний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком і племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
  • Принципи сімейного права:
  • —     одношлюбність;
  • —     свобода і добровільність при укладенні та розірванні шлюбу;
  • —     рівність чоловіка і жінки в особистих та майнових правах.

Ці принципи знайшли своє відображення у ст.. 51 Конституції України.

8.2. Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення. Перешкоди при реєстрації шлюбу

Шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:

1.   Для укладення шлюбу необхідна згода осіб, які одружу­ються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік вста­новлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років — для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

2.   Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими забо­ронений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

а)   які є родичами прямої лінії споріднення;

б)   рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

  1. в)   двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
  2. г)   за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;
  3. д)   усиновлювач та усиновлена ним дитина.
  4. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути за­реєстровано лише в разі скасування усиновлення.
  5. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором особисто. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність через три місяці від дня її подання.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза­ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Ст. 30 СК України вимагає від осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повідомити одна одну про стан свого здо­ров'я.

СТ. 31 СК України дає визначення поняття заручин і заручених. Так, зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов’язку вступу до шлюбу.

Шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин зареєструватися дозволяється до сплину 1 місяця.

Реєстрація шлюбу відбувається у приміщенні ДОРАЦСУ. В день реєстрації видається свідоцтво про одруження.

8.3.      Шлюбний договір.

  • Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укла­дати угоду про вирішення питань сім’ї (шлюбний договір), у якій передбачити майнові права і обов'язки подружжя.
  • Шлюбний договір може бути укладено між особами:
  • 1)   які подали заяву про реєстрацію шлюбу;
  • 2)   подружжям.
  • На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
  • Шлюбним договором регулюються
  • 1)   майнові відносини між подружжям;
  • 2)   визначаються їхні майнові права та обов’язки;
  • 3)   майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
  • Шлюбний договір укладається у письмовій формі, і засвідчується нотаріусом.
Шлюбний договір набирає чинності якщо його укладено до реєстрації шлюбу у день реєстрації шлюбу
якщо його укладено по­дружжям у день його нотаріаль­ного посвідчення

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. Права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього.

8.4.      Підстави і порядок розірвання шлюбу.

Законодавством передбачений певний порядок розірвання шлюбу:

Підстави для припинення шлюбу:

1. Внаслідок смерті одного з подружжя або визнання його померлим

2. Внаслідок розірвання шлюбу:

Органами державної реєстрації актів цивільного стану: За рішенням суду:
1)   за заявою подружжя, яке не має дітей; 2)   за заявою одного з подружжя, якщо інший з подружжя: визнаний безвісти відсутнім; засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше, як на три роки; 1)                      за спільною заявою подружжя; 2)   за позовом одного з подружжя
Читайте также:  Позовна заява про виключення з акту опису майна та звільнення з-під арешту

Підстави припинення шлюбу

Подружжя, яке має дітей, має право подавати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти , яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків , хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса через три місяці від дня подання заяви.

Суд виносить рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

До закінчення 1 місяця дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 110 СК України , позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним із подружжя.

Разом із тим, позов про розірвання шлюбу не може бути поданий під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік , дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу в період вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою, а також до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою, або за рішенням суду відомості про чоловіка, як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право подати позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Суд обов'язково повинен вживати заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, справжні причини позову про розірвання шлюбу, брати до уваги наявність малолітньої дитини, дитини — інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд виносить рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за завою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб.

Жінка та чоловік , шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови , що жоден із них не перебуває у повторному шлюбі.

8.5.   Визнання шлюбу недійсним.

  1. Недійсним визнається шлюб, який зареєстрований:
  2. 1)   з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  3. 2)   між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
  4. 3)   з особою, яка визнана судом недієздатною.
  5. За заявою заінтересованої особи орган РАЦС анулює актовий за­пис про шлюб, зареєстрований з цими особами.
  6. За рішенням суду шлюб визнається недійсним:
  7. 1)   якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоло­віка (згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в мо­мент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розла­дом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було за­реєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства);
  8. 2)   у разі його фіктивності (укладення шлюбу без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя).
  9. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
  10. 1)   між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушен­ням вимог СКУ;
  11. 2)   між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  12. 3)   з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, не­безпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  13. 4)   з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
  14. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі
  15. 1)   вагітності дружини,
  16. 2)   або народження дитини,
  17. 3)   або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його, або йому було надано право на шлюб.
  18. Шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був за­реєстрований, прав та обов'язків подружжя. Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася при цьому шлюбі.

Шлюб зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним.

8.6.      Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.

  • Сімейний кодекс закріплює права подружжя на:
  • 1)   материнство і батьківство. Небажання чи нездатність мати дитину може бути причиною для розірвання шлюбу;
  • 2)   повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок і уподо­бань;
  • 3)   фізичний і духовний розвиток, одержання освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та від­починку;
  • 4)   заміну прізвища після реєстрації шлюбу. У цьому разі ОРАЦС видає нове свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
  • 5)   розподіл між собою обов'язків у родині та спільне рішення питань життя родини на підставі рівності;
  • 6)   вільний вибір місця проживання;
  • 7)   припинення шлюбних відносин.
  • Обов’язки подружжя:
  • 1)   спільно опікуватися побудовою сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги;
  • 2)   спільно піклуватися про матеріальне забезпеч сім'ї;
  • 3)   вагітній дружині мають бути створені умови для збереження її здоров'я і народження здорової дитини: дружині-матері — умови для поєднання материнства та здійсненням нею інших прав і обов'язків.

Заява про усиновлення дитини

  • Деснянський районний суд м. Киева
  • ЗАЯВНИК:
  • Шевчук Олександр Віталійович
  • 02225 м. Київ,

вул. Закревського, 27, кв. 105

  1. тел. 532-17-00  
  2. ЗАЦІКАВЛЕНІ ОСОБИ:
  3. Управління освіти Деснянської районної у м. Києві Державної адмі­ністрації
  4. 02217 м. Київ,
  5. вул. Закревського, 15
  6. тел. 546-67-80  
  7. Іваськевич Петро Олександрович

02210 м. Київ, вул. Бориспільська, З, кв. 7

  • тел. 517-25-00  
  • Відділ Реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції
  • 02225 м. Київ, пр-т Маяковського, 1
  • тел. 533-33-33  
  • УСИНОВЛЮВАНА ДИТИНА:

Іваськевич Ірина Петрівна, 10 вересня 1992 р. н.

02225 м. Київ,

вул. Закревського, 27, кв. 105

  1. тел. 532-17-00  
  2. ЗАЯВА
  3. про усиновлення дитини

Я, Шевчук Олександр Віталійович (маю 31 рік) 18 серпня 2000 року одружився із Струк Іриною Валеріївною, яка має малолітню дитину— Іваськевич Ірину Петрівну, 10 вересня 1992 р.н. (має 12 повних років).

Зі своєю дружиною, її донькою та нашим сином ми з часу одруження проживаємо разом. До Іваськевич Ірини я відношусь як до своєї доньки, та вона сприймає мене як свого батька. Я старший за неї на 19 років.

Я відчуваю спорідненість з дитиною та займаюсь її вихованням, матеріально її забезпечую. Її  батько – Іваськевич Петро Олександрович не бере участі у її вихованні, матеріально не забезпечує та її життям не цікавиться, а Іваськевич Ірина потребує батьківської турботи та, оскільки ми з  дружиною маємо спільну дитину— Шевчук М. О.

, то Ірина не повинна відчувати різниці між нею та її братом. Для уникнення цього вона повинна відчувати мене своїм повноцінним батьком, що може бути досягнуто її усиновленням. Окрім того, прошу, щоб у Книзі реєстрації народжень я був записаний батьком дитини.

Вважаю, що я можу забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя Іваськевич Ірини.

Сам я матеріально забезпечений та маю усі можливості для усиновлення Іваськевич Ірини. Проживаю у квартирі з усіма зручностями згідно Акту обстеження житлово-побутових умов від 22.04.06 р. Працюю на постійній основі в ЗАТ «Кисневий завод», де займаю посаду комірника-вантажника. Обмежено дієздатним чи недієздатним визнаний не був.

Згідно медичного висновку маю добрий стан здоров'я, інфекційними захворюваннями не хворію. Антитіл до ВІЛ не виявлено, флюрографія патологічних змін не виявила. Наркотичних речовин не вживаю. Спиртними напоями не зловживаю. На обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуваю.

Батьківських прав не позбавлявся. До кримінальної відповідальності не притягувався і засудженим не був, довідка додається.

Ссылка на основную публикацию