Заява про уточнення позовних вимог

Заява  про уточнення позовних вимог

Закінчується
другий місяць суддівського пінг-понгу відносно нашого звернення щодо скасування
рішення Дніпропетровської обласної ради про утворення десяти територіальних громад.

По-суті,
поведінка з початку Кіровського районного суду, а потім і окружного
адміністративного судів міста Дніпропетровська підтверджують неправомірність
ухваленого рішення нелегітимним органом, яким являється Дніпропетровська
обласна рада у відповідності до Конституції
та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже,
доповнюємо адміністративну заяву конкретикою, розставляючи недвозначні акценти:
відповідно до статті 10. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Дніпропетровська обласна рада не
представляє інтереси відповідних територіальних громад (які мають бути
юридичними особами) та діє не від їх імені, а отже – є нелегітимною!

P. S. Окремо хотілося б висловити «подяку» народним дегене…
депутатам, котрі проголосували «за!» підняття тарифів судового збору. Тепер
подібна адміністративна заява немайнового характеру коштує майже 500 гривень
(про що свідчать фото).

Заява  про уточнення позовних вимог

  • Святе
    місце не пустує… Розстрільні списки чекають на своїх «героїв»…
  •       
                     Кіровський районний суд  м. Дніпропетровська
  •                                                                            
    пр-т Пушкіна, 29,
  • місто Дніпропетровськ,
  •                                               Дніпропетровська область, 49101
  •                                                   
                   Тел.: (0562) 33-50-26
  • Позивач: Гр. Філіпенко
    Сергій Веніамінович,
  •           
                                             місто
    Дніпропетровськ, 49055
  •                                                              e-mail: svf2011@ukr.net
  • Відповідач: «Дніпропетровська обласна рада»

                                            пр-т. Кірова, 2, м. Дніпропетровськ,

                                           Дніпропетровська область, 49004

                                         Контактний телефон: (056) 7428116 
                                                  
E-mail: oblrada@oblinfo.dp.ua

Заява

про уточнення позовних вимог

    В провадженні Кіровського районного суду
міста Дніпропетровська знаходиться адміністративний позов (провадження №
804/14346/15) Філіпенка Сергія Веніаміновича, до органу з назвою
«Дніпропетровська обласна рада», про скасування рішень ухвалених на 33-й сесії
14 серпня 2015 року, а саме:

  1. — Про утворення Богданівської
    сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської
    області (рішення № 666-33/VI);
  2. — Про утворення Вербківської
    сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської
    області (рішення № 667-33/VI);
  3. — Про утворення Ляшківської
    сільської територіальної громади Царичанського району Дніпропетровської області
    (рішення № 668-33/VI);
  4. — Про утворення Солонянської
    селищної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 669-33/VI);
  5. — Про утворення
    Сурсько-Литовської сільської територіальної громади Дніпропетровського району
    Дніпропетровської області (рішення № 670-33/VI);
  6. — Про утворення Ювілейної селищної
    територіальної громади Дніпропетровського району Дніпропетровської області
    (рішення № 671-33/VI);
  7. — Про утворення Жовтневої
    сільської територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області
    (рішення № 672-33/VI);
  8. — Про утворення Новоолександрівської
    сільської територіальної громади Дніпропетровського району Дніпропетровської
    області (рішення № 673-33/VI);
  9. — Про утворення Новопокровської
    селищної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 674-33/VI);
  10. — Про утворення Єлізарівської
    сільської територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 675-33/VI).

Згідно ч.1 ст.116 КАСУ суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька
однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж
відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів
до одного й того самого відповідача.

Відповідно до ч.1
ст.137 КАСУ позивач може протягом всього часу судового
розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву,
яка приєднується до справи.

  • Закон
    України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого
    самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і
    відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
  • Стаття
    1. цього закону чітко визначає:
  • територіальна
    громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста,
    що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне
    об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
  • адміністративно-територіальна одиниця — область,
    район, місто, район у місті, селище,
    село;

Відповідно
до статті 6. первинним
суб’єктом
місцевого
самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно
до статті 10. Радипредставницькі органи місцевого
самоврядування, що представляють
відповідні територіальні громади
та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого
самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно
до статті 16. органи
місцевого самоврядування є юридичними особами
.

  1. На
    підставі всього вищезазначеного,
  2. Прошу:
  3. 1.          
    Пункт перший прохальної частини позову, по справі
    (провадженню) № 804/14346/15, доповнити словами: «як такі, що ухвалені
    органом, який не представляє інтереси територіальних громад (юридичних осіб) в
    межах Дніпропетровської області та діє не від їх імені, за умов фактичного їх
    неіснування
    » так, щоб в уточненому варіанті це звучало
    наступним чином:
  4. «1. Скасувати рішення, ухвалені на 33-й сесії, 14 серпня 2015 року, органом
    з назвою «Дніпропетровська обласна рада» як такі, що ухвалені органом, який не представляє
    інтереси територіальних громад (юридичних осіб) в межах Дніпропетровської
    області та діє не від їх імені, за умов фактичного їх не існування
    ,
    а саме:
  5. — Про утворення Богданівської
    сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської
    області (рішення № 666-33/VI);
  6. — Про утворення Вербківської
    сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської
    області (рішення № 667-33/VI);
  7. — Про утворення Ляшківської
    сільської територіальної громади Царичанського району Дніпропетровської області
    (рішення № 668-33/VI);
  8. — Про утворення Солонянської
    селищної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 669-33/VI);
  9. — Про утворення
    Сурсько-Литовської сільської територіальної громади Дніпропетровського району
    Дніпропетровської області (рішення № 670-33/VI);
  10. — Про утворення Ювілейної
    селищної територіальної громади Дніпропетровського району Дніпропетровської
    області (рішення № 671-33/VI);
  11. — Про утворення Жовтневої
    сільської територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області
    (рішення № 672-33/VI);
  12. — Про утворення
    Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпропетровського району
    Дніпропетровської області (рішення № 673-33/VI);
  13. — Про утворення Новопокровської
    селищної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 674-33/VI);
  14. — Про утворення Єлізарівської
    сільської територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області
    (рішення № 675-33/VI)».

28 жовтня 2015 року                                               Філіпенко С. В.

Заява  про уточнення позовних вимог

Заява  про уточнення позовних вимог

Заява  про уточнення позовних вимог

Як уточнювати позовну заяву?

Заява  про уточнення позовних вимог

Вам знадобиться

  • Уточненого позову
  • Комп’ютер
  • Цивільний процесуальний Кодекс РФ

Інструкція

  • . 1
    Закон говорить про те, що позивач має право змінити предмет і підставу заявлених позовних вимог. Коли це можна зробити? У будь-який момент розгляду справи, але до того, як закінчується позовну виробництво і починаються судові дебати. Позов можна уточнити за власною ініціативою. Іноді судді підказують, що це зробити необхідно, інакше результат справи буде негативним.
  • . 2
    На різноманітних юридичних форумах і сайтах можна знайти підказки про те, як написати уточнення позовних вимог зразок яких, як правило, знаходиться там же. Можна спробувати написати і самостійно. Уточнення викладається на окремому аркуші паперу. Воно містить ті ж реквізити, що і позовну заяву. Тільки замість напису «Позовна заява» потрібно писати «Уточнення позовних вимог».
  • . 3
    Далі, в тексті коротко викладається предмет позову, і більш розгорнуто його уточнення. Чому позивач вирішив змінити свої вимоги: потрібно детально викласти причину, зробити відповідні розрахунки, зробити посилання на закони. Уточнення готується за кількістю осіб, що у справі і підписується позивачем або його представником. У разі необхідності потрібно докласти докази.
  • . 4
    На початку судового засідання позивач заявляє клопотання про те, що він бажає уточнити позов, і просить долучити уточнення до справи. Суддя вислухавши клопотання, перевіряє правильність складання документа. Якщо зауважень не виникло, то копії уточнення та додані до нього докази, лунають сторонам. Необхідно відзначити, що збільшення позовних вимог обов’язково оплачується держмитом. Квитанція також прикладається до справи. Якщо вимога не дотримано, суд залишить позов без руху, і надасть час для оплати мита.
  • . 5
    За правилами цивільного судочинства, після того, як позов уточнено, розгляд справи відбувається з самого початку. Також, як і обчислення строку розгляду справи. Це означає, що сторони і треті особи будуть допитані заново. Всі інші докази також будуть досліджені повторно. На практиці буває так, що відповідач заперечує проти уточнення позову. Ніякої ролі це грати не буде. Якщо документ складений правильно і оплачений держмитом, суд прийме його в будь-якому випадку, оскільки це є правом позивача.
  • . 6
    Скласти уточнення до позову не представляє особливої складності. І необов’язково бути юристом. Головне — правильно визначити, коли уточнення необхідно, грамотно викласти свої думки, зробити вірні підрахунки і застосувати посилання на норми матеріального права (закони).
Читайте также:  Блог зі слів юристів

Заява про уточнення позовних вимог

  • Опис:
  • Заява  про уточнення позовних вимог
  • √ Корисно отримати другу думку юристів у Вашій судовій справі
  • √ SEO: прогнозуємо результати Вашої судової справи за 24 години

⇒ Швидкий та повний аналіз усіх матеріалів судової справи! ⇒ Оцінка правових позицій та процесуальних документів сторін [позов, відзив, заяви, докази]! ⇒ Перевірка правильності Вашої правової позиції! ⇒ Висновок щодо перспективи задоволення позову! ⇒ Рекомендація щодо необхідності посилення або зміни позиції! 

⇒ ПОСИЛАННЯ НА ПОВНЕ ВІДЕО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

  • http://open-court.org/video/commercial/14725/
  1. ⇒ ВАРТО ЗНАТИ
  2. Відповідно до ст.  169 ГПК України («Заяви, клопотання і заперечення»):
  3. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

  • Відповідно до ст. 182 ГПК України («Підготовче засідання»):
  • Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
  • У підготовчому засіданні суд:
  • 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з’ясовує наявність підстав для відводів;
  • 2) з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
  • 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
  • ⇒ ПРОЕКТ ВІДКРИТИЙ СУД

Ціль Проекту «Відкритий Суд»: http://open-court.org/about/. Проект «Відкритий Суд» функціонує на основі громадської організації «Відкрита Україна» [http://open-ua.org/] та юридичної компанії Lions Litigate [http://lionsltg.com/]. Проект об`єднує відомих юристів та експертів з судової реформи, які здійснюють відео фіксацію та правовий аналіз судових засідань у цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах, оприлюднюють відео судових засідань на каналі YouTube «Відкритий Суд» [http://www.youtube.com/c/ВідкритийСудКанал] і веб — сайті Проекту, надають фахову юридичну допомогу, утверджують високі стандарти правосуддя. На реалізацію Проекту засновано Комітет Етики Правосуддя [http://www.lecommittee.com/]. Всі права належать ГО «Відкрита Україна». Відео та інші матеріали не можуть бути використані без згоди ГО «Відкрита Україна».  

⇒ БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА [DONATE]

Проект «Відкритий Суд» функціонує 5 рік поспіль та має набуту репутацію, витримав незалежність від політиків, влади, великого бізнесу. За вказаний проміжок часу ми здійснили відеофіксацію понад 7 000 судових справ та провели понад 100 заходів. Системна робота вимагає зусиль та підтримки.

Ми вдячні за будь — яку форму підтримки, що не пов'язана з відносинами залежності. Якщо Ви маєте намір висловити свідому позицію та допомогти Проекту, Ви можете спрямувати благодійну допомогу на рахунок громадської організації «Відкрита Україна» в ПАТ «Приватбанк».

Ми використаємо грошові кошти на поточну діяльність Проекту «Відкритий Суд»: придбання техніки та обладнання, операції з завантаження, накопичення, збереження та архівування тисяч відео, функціонування серверів, сайтів, ресурсів Проекту «Відкритий Суд».

 Будь — яка форма підтримки підтверджується нами офіційно.

⇒ ПІДПИСАТИСЯ НА YOUTUBE ТА НАШІ РЕСУРСИ [БЕЗКОШТОВНО]

КАНАЛИ/СОЦМЕРЕЖІ:

ВЕБ-САЙТИ:

 ⇒ ABOUT OPEN COURT PROJECT [OCP]

NGO Open Ukraine has been set up in 2015 with the objective of ensuring openness, publicity, accountability of government authorities. Particularly, NGO focuses its activities on promotion of accountability and transparency of the judiciary, strengthening the rule of law, involvement of the community and legal professionals in the process of reforming the judiciary in Ukraine.

Starting from 2015 NGO has launched unique and unprecedented for the world countries initiative called Open Court Project (OCP), whose hallmark is video recording of court trials, uploading videos to webpage open-court.org and YouTube to be watched by millions of people.

Project focuses on promotion of high standards of justice and fostering respect for the judiciary using instruments of transparency and implementing the concept of crucial role of outstanding business reputation of a judge, prosecutor, and advocate.

The short — term goal of OCP is creation of an effective system of safeguards against corruption and injustice in courts, which strengthens legislative guaranties on fair and impartial trial. Online video archive of court trials and video dossier of legal professional’s activities (judge, prosecutor, advocate) shall be at the core of this system.

The long — term goal of OCP is establishment of credible judiciary system in Ukraine.

In achieving this ultimate goal, OCP focuses on the following objectives:

  • OBJECTIVE 1. Accountability and transparency of the judiciary to citizens are increased.
  • OBJECTIVE 2. Corruption risks in courts are minimised.
  • OBJECTIVE 3. High standards of justice are well-established and observed by judges, prosecutors, advocates and parties to a case.
  • OBJECTIVE 4. Maintaining the integrity and outstanding business reputation has become the primordial and essential issue for legal professionals and community.
  • OBJECTIVE 5. Leadership capacity of members of legal profession is strengthened.
  • OBJECTIVE 6. The application of the principle of supremacy of the law by courts has become systematic and systemic.
  • OBJECTIVE 7. The use of precedent and legal doctrine in judgements are enhanced.
  • OBJECTIVE 8. The independence of the judiciary is strengthened and supported by society.

69. Зміст позовної заяви. Особливості змісту заяви по певним категоріям справ

Відповідно
до ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява
повинна містити:

  1. найменування суду, до якого подається заява;

  2. ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;

  3. зміст позовних вимог;

  4. ціну позову щодо вимог майнового характеру;

  5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

  6. зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

  7. перелік документів, що додаються до заяви.

Читайте также:  Увеличен налог на продажу подержанных автомобилей

Позовна
заява підписується позивачем або його
представником із зазначенням дати її
подання. До позовної заяви додаються
документи, що підтверджують сплату
судового збору та оплату витрат на
інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи.

Особливості
змісту позовної заяви за категоріями
справ:

  1. у разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення;

  2. якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження;

  3. позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити відомості про забезпечення доказів або позову.

70. Зміни в позовному спорі

Види
змін у позовному спорі
:

  1. зміни підстав позову. Необхідність у зміні підстав позову настає, якщо у процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між факта­ми, що обґрунтовують позов, і обставинами, за якими така ви­мога може бути задоволена. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, які обґрунтовували позовну ви­могу, покладені нові;

  2. зміни предмету позову. Зміна предмета позову настає, коли у процесі розгляду справи замість первісних спірних матеріально-правових ви­мог заявлені нові.

    При уточненні, доповненні чи конкрети­зації формулювання вимоги предмет позову залишається не­змінним, а змінюється, як правило, зміст позову — збіль­шується або зменшується спірна сума або пред’являється аль­тернативна вимога.

    Зміна предмета позову можлива у межах спірних правовідносин, якщо така зміна слугує захисту інте­ресів і відповідає дійсним взаємовідносинам сторін у справі;

  3. збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Для захисту своїх прав позивач може спрямовувати дії на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог;

  4. відмова від позову. Це один із засобів відмови від належ­них особі суб’єктивних цивільних і цивільно-процесуальних прав, що означає відмову від заявленої у суді матеріально-правової ви­моги до відповідача і від судового захисту своїх прав;

  5. визнання позову відповідачем (повністю чи частково). Безспірна згода відповідача, висловлена ним у судовому засіданні, про задоволення пред’явлених до нього вимог і спрямована на закінчення спору шляхом ухвалення позитивного для позива­ча судового рішення;

  6. укладення мирової угоди. Мирова угода – це укладена у цивільному процесі угода між сторонами у справі про умови припинення спору про пра­во цивільне на підставі взаємних уступок – відмови позивача від частини своїх вимог або зміни їх, визнання відповідачем зміненого позову чи зменшеного розміру позовних вимог.

Зазначені права
сторін випливають з принципу
диспозитивності, за яким кожна особа,
яка звернулася за судовим за­хистом,
розпоряджається своїми правами на свій
розсуд (ч. 2 ст. 11 ЦПК України).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмета позову “про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на о

_________________ районний суд м. Києва,


______________________________________.
(поштовий індекс, адреса)

Позивач: ______________________________________,

______________________________________.
(поштовий індекс, адреса)
Відповідач: _____________________________________,
______________________________________.
(поштовий індекс, адреса)

  • Ціна позову: ___________ грн.
  • ЗАЯВА
    про уточнення позовних вимог і внесення змін до
    предмета позову
    «про визнання права власності на спадкове майно та
    визнання права на обов’язку частку”


У провадженні _____________ районного суду м. Києва
знаходиться цивільна справа за первісною позовною заявою (П.І.Б.)
до (П.І.Б.) «про визнання права на обов'язкову частку у спадщині” та
зустрічною позовною заявою (П.
ініціали) до (П. ініціали) «про зменшення обов’язкової частки у спадщині”.

Вимоги зменшення обов’язкової частки у спадщині не
ґрунтуються на доказах, не мають законних підстав, не відповідають загальним
засадам цивільного законодавства України, зокрема, вимозі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК
України:

«6) справедливість, добросовісність та розумність”.

Не погоджуючись зі змістом та вимогами зустрічної
позовної заяви, позивач за первісною позовною заявою (П. ініціали), на підставі ст. 31 ЦПК України, вважає за необхідне
уточнити позовні вимоги, а також внести зміни до предмета позову виклавши його
у редакції: «про визнання права власності на спадкове майно та визнання права
на обов’язку частку”.

Обставини, на підставі яких внесені уточнення до
позовних вимог та зміни предмету позову.

По-перше.

Заповідачем, (П.І.Б.), чотирнадцятого червня дві тисячі п’ятого року заповідано (П. ініціали) все його майно, яке мало б належати йому на день смерті, і на
яке він за законом мав би право.

На момент смерті заповідача все майно подружжя (П.І.Б.)
і (П.І.Б.): житловий будинок, земельна ділянка, речі звичайної
домашньої обстановки та вжитку, майнові права на незареєстровані, відповідно до
вимог закону, другий жилий будинок та господарські споруди, — було набуте
подружжям за час шлюбу та знаходилося у їх спільній сумісній власності без
виділу часток із зазначеного майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.

370 ЦК України: «У разі
виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що
частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,
якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду”, —
ні домовленістю між подружжям, ні законом, ні рішенням суду частки у праві
спільної сумісної власності між подружжям (П. ініціали) і (П. ініціали) не були змінені, а отже заповідальне розпорядження (П. ініціали) не може охоплювати половину майна його дружини (П. ініціали), яка померла 10 жовтня 2007 року, після свого чоловіка.

По-друге.

10 серпня 2007 року внаслідок смерті заповідача, (П. ініціали), відкрилася спадщина за заповітом на 1/2 частку у спільній
сумісній власності бувшого подружжя (П.
ініціали) і (П. ініціали), яку прийняли у встановленому законом порядку:
— зазначена у заповіті від 14.05.2005 р., молодша дочка
заповідача (П. ініціали), (ч. 3 ст. 1268 ЦК України);
— непрацездатна вдова заповідача (П. ініціали) у розмірі 1/6 права на обов’язкову частку у спадщині (ст.
1241, ч. 3 ст. 1268 ЦК України);
— непрацездатна за інвалідністю та за віком старша
дочка заповідача (П.
ініціали) у розмірі 1/6 права на
обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241, ст. 1269 ЦК України).

Розрахунок часток у спадщині за заповітом, враховуючи
спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку:

1) спадкоємців, які мають право на спадкування за
законом у першу чергу всього: 3;
2) обов’язкова частка кожного із спадкоємців, що мають
право на обов’язкову частку, буде дорівнювати: 1/6 = 1/3 х 1/2;
3) частка (П.
ініціали) за заповітом після відрахування
двох обов’язкових часток становить: 4/6 = 6/6 — (1/6 + 1/6).

По-третє.

10 жовтня 2007 року внаслідок смерті спадкодавця (П.І.Б.)
відкрилася спадщина за законом на ту частку спадкового майна, яка не охоплена
заповітом, тобто 1/2 частку спільного спадкового майна бувшого подружжя, а
також на частку спадкового майна, що відповідає 1/6 обов’язкової частки
померлої.
Спадщину після смерті (П. ініціали) у встановленому законом порядку, в рівних частках прийняли:
— молодша дочка спадкодавця (П. ініціали) (ч. 3 ст. 1268 ЦК України);
— старша дочка спадкодавця (П. ініціали) (ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, після смерті матері молодша та старша
дочки спадкодавця спадкують за законом:

— (П.
ініціали) 1/2 частки від половини майна
неохопленого заповітом та 1/12 частки майна, що відповідає 1/6 обов’язкової
частки померлої (1/6 : 2) = (1/6 х 1/2 ) = 1/12;
— (П.
ініціали) 1/2 частки від половини майна
неохопленого заповітом та 1/12 частки майна, що відповідає 1/6 обов’язкової
частки померлої (1/6 : 2) = (1/6 х 1/2 ) = 1/12.

Всього спадкоємці за законом, після виділу 1/2 частки
із майна, що було у спільній сумісній власності бувшого подружжя, спадкують у
рівних частинах кожна 7/12 частки спадщини за законом після смерті матері:

1) 1/2 дорівнює 6/12;
2) 6/12 + 1/12 = 7/12.

По-четверте.

Розрахунок часток у спадкуванні (П. ініціали) та (П.
ініціали) після смерті їх батька та матері
(від загального об’єму спадщини):
1) всього розмір частки (П. ініціали) після смерті її батька та матері враховуючи загальний об’єм
спадкового майна складає: 3/8 або 9/24 = (2/12 х 1/2) + (7/12 х 1/2);
1.1) розмір частки (П. ініціали) при
спадкуванні за правом на обов’язкову частку у спадщині після смерті батька: 1/6
дорівнює 2/12;
1.2) розмір частки (П. ініціали) у спадщині
при спадкуванні за законом після смерті матері становить: 7/12;
2) всього розмір частки (П. ініціали) після смерті її батька та матері враховуючи загальний об’єм
спадкового майна складає: 5/8 або 15/24 = (8/12 х 1/2) + (7/12 х 1/2);
2.1) розмір частки (П. ініціали) при
спадкуванні за заповітом після смерті батька та відрахування двох обов’язкових
часток становить: 4/6 дорівнює 8/12;
2.2) розмір частки (П. ініціали) у спадщині
при спадкуванні за законом після смерті матері становить: 7/12.

По-п’яте.

Старша дочка заповідача, (П. ініціали), перебуваючи у стані непрацездатної особи за віком та
інвалідністю не поривала добрі стосунки зі своїми батьками піклувалася про них
та допомагала своїм батькам як тільки могла, хоча сама потребувала та на
сьогоднішній день потребує піклування, допомогу, догляд, необхідність у
достатньому життєвому рівні для себе, що включає достатнє харчування, одяг,
житло.
Окрім цього, твердження (П. ініціали) (молодшої сестри) про нібито неприязні відносини з її
(старшою сестрою) (П.
ініціали), відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК
України, не можуть враховуватися судом, як обставини, які мають істотне
значення для зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині, а також не
можуть враховуватися, як взаємовідносини між заповідачем і особою, яка має
право на обов’язкову частку у спадщині.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3, ч.
2 ст. 370, ст. 1241, ч. 3 ст. 1268, 1269 ЦК України, п. 18 ст. 4 Декрету КМ
України «Про державне мито», на основі ст., ст. 3, 31 ЦПК України,

ПРОШУ _____________ районний суд м. Києва:
— прийняти до розгляду заяву «про уточнення позовних
вимог и внесення змін до предмета позову”;
— у підтвердження
зазначениз обставин допитати свідків: (П.І.Б.),
(адреса); (П.І.Б.), (адреса);
— виділити у рівних частках по 1/2 частки із майна, що
було у спільній сумісній власності бувшого подружжя (Ф.И.О.), (Ф.И.О.);
— визнати за (П.І.Б.) право на обов’язкову частку у спадщині в розмірі 1/6 частки
спадкового майна, що відкрилося після смерті (П.І.Б.) десятого серпня
дві тисячі сьомого року;
— визнати за (П.І.Б.)
право на спадкування за законом у розмірі
7/12 частки спадкового майна, що відкрилося десятого жовтня дві тисячі сьомого
року після смерті її матері (П.І.Б.);
— звільнити (П.І.Б.) від сплати судового збору, як інваліда другої групи.

Додаток: копія заяви відповідачу.

(Підпис). (Дата).

____________________________

Пояснення
адвоката _____________________________
Право фізичних осіб на отримання обов’язкової частки
спадкового майна, незалежно від змісту заповіту, визначено у статті 1241
Цивільного кодексу України.
До кола таких осіб входять лише особи, визначені у
частині першій статті 1241 ЦК України, а саме малолітні (в тому числі, які були
зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини), неповнолітні,
повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені),
непрацездатна вдова (вдівець), непрацездатні батьки (усиновителі). Перелік
осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині є вичерпним і
розширеному тлумаченню не підлягає.
Малолітньою вважається фізична особа, яка не досягла
чотирнадцяти років (ч. 1 ст. 31 ЦК України).
Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від
чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ч. 1 ст. 32 ЦК України).
Непрацездатними вважаються жінки – після досягнення 55
років та чоловіки – після досягнення 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп,
незалежно від того, чи призначена їм пенсія.
Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної
дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у
випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим
договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір’ю або батьком дитини)
вона також зберігає за собою право на обов’язкову частку.
У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує
трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов’язкову частку у
спадщині.
У осіб, які не досягли
встановленого чинним законодавством пенсійного віку (для жінок досягнення 55
років, для чоловіків — 60 років), але які мають право на отримання пенсії на
пільгових підставах, право на обов’язкову частку у спадщині не виникає.
Спадкоємці наступних черг, а також внуки і правнуки
спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на
обов’язкову частку у спадщині.
У випадку, коли спадкоємець, який має право на
обов’язкову частку у спадщині, не прийняв спадкове майно, у встановлений
законом строк, чи відмовився від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за
заповітом.
Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від
згоди інших спадкоємців на її отримання, а також від місця проживання
спадкоємця, який має таке право.
Якщо ж інші спадкоємці
заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку
або вважають, що розмір обов’язкової частки має бути зменшений з урахуванням
обставин, які мають істотне значення, вони вправі звернутися з відповідним
позовом до суду.
_______________________________________________________

Ссылка на основную публикацию