Заява про встановлення факту перебування на утриманні

  • До ______________ міськрайонного суду
  • _________________області
  •             Заявник:                                 Пікуль Катерина
    Василівна,

                                                           яка
проживає за адресою: вул. Робоча, буд. 22, кв. 31,

                                                           м.  ______________ ______________ обл.,

  1. поштовий індекс _____
  2.          Заінтересована                        Управління
    пенсійного фонду України
  3.          особа:                                        в
    м. _____________ _____________ області

                                                           вул.
Депутатська, буд. 91, м.  ______________

  • ______________ обл., поштовий індекс _____
  • Заявапро встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні
  • 20
    травня 1965 року я уклала шлюб з Пікуль Валентином Петровичем, від якого
    народила четверо дітей.
  • Після
    народження першої дитини, 15 березня 1967 року, я звільнилася з роботи і з того
    часу ніде не працювала і займалася вихованням дітей.
  • У
    зв’язку з цим стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, я не виробила і
    після досягнення 55 років мені була призначена соціальна пенсія.

Мій
чоловік до останнього часу працював водієм у ВАТ „Світанок ”. За місцем роботи
він отримував заробітну плату в сумі 670 гр. на місяць, яку повністю віддавав
мені і я витрачала її на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу,
продуктів харчування та т. і. Зазначена допомога була для мене постійним і
основним джерелом до існування.

15
травня 2004 року мій чоловік помер.

Після
його смерті я звернулася до Управління пенсійного фонду України у м.
_____________ _____________ області із заявою про призначення мені пенсії з
нагоди втрати годувальника. У відповідності із ст. ст. 37, 38 Закону України
„Про пенсійне забезпечення” я маю на це право. Однак для цього мені
запропонували встановити факт перебування на утриманні чоловіка.

У
відповідності з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234, п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК кодексу України
суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо
вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для
здійснення особистих немайнових чи 
майнових   прав.

Факт
перебування мене на утриманні мого чоловіка підтверджується доданими до заяви
довідками про розмір моєї пенсії та його заробітної плати та іншими
документами.

Зазначений
факт також зможе підтвердити Воронець Г.М. та інші свідки.

На
підставі викладеного й у відповідності з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234, п. 2 ч. 1 ст.
256 ЦПК України

прошу:

1.
Встановити факт перебування мене на утриманні мого чоловіка Пікуль Валентина
Петровича, який помер 15 травня 2004 року у м. _____________ _____________
області.

2.
Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання про виклик до
суду свідка:

 — 
Воронець Галини Максимівни, яка проживає за адресою: вул. Робоча, буд.
22, кв. 108, м.
_____________ _____________ обл.,

Додатки:

1.     
Дві копії свідоцтва про народження
Пікуль К.В.

2.     
Дві копії свідоцтва про смерть
Пікуль В.П.

3.     
Довідка і копія довідки про заробітну
плату Пікуль В.П.

4.     
Довідка і копія довідки про розмір
пенсії Пікуль К.В.

5.     
Довідка і копія довідки з місця
проживання.

6.     
Квитанція і копія квитанції про
сплату судового збору.

7.     
Квитанція і копія квитанції про
оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

8.     
Копія заяви.

„____”___________200__р.                                                  ____________Пікуль К.В.

Бюро правової допомоги

  • Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми
  • Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, тощо.
  • Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.
  • Згідно статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до статті 41 вказаного Закону, вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.

З метою відшкодування шкоди в разі смерті годувальника законодавство визначає коло суб’єктів, які, при перебуванні на утриманні померлого, мають право на відшкодування заподіяної шкоди. Так, згідно зі ст.

1200 ЦК шкода відшкодовується: 1) дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно; 3) інвалідам — на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або іншому з подружжя чи іншому членів сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють нагляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті.

Встановлення факту перебування на утриманні має значення також для осіб, зазначених у ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», яким у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується пенсія.

У разі, якщо встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право, заінтересована особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження (ч. 3, п.

3 Постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” N 5 від 31.03.1995, ст.ст. 315-318 ЦПК України).

Наприклад, встановлення права на пенсію військовослужбовця у зв’язку із знаходженням на утриманні.

  1. Позасудовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні
  2. Зміст звернення
  3. Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав як особа, яка перебувала на утриманні.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 Закону України “Про звернення громадян” у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

Строк розгляду звернення

Відповідно ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Підстави для відмови

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 Закону України “Про звернення громадян”, щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.

Читайте также:  Развод через суд

Судовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні

Підсудність

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, особа має право звернутися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем її проживання (Файл: Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні.docx).

Згідно ст. 316 ЦПК України, підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.

Судовий збір

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року.

  • Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання.
  • Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.
  • Суб'єкт звернення
  • Заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.
  • Предмет доказування
  • Предметом доказування є:
  • мета встановлення факту знаходження особи на утриманні.
  • відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);
  • встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;
  • наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;
  • непрацездатність заявника.
  • Приблизний перелік необхідних доказів
  1. докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);
  2. докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);
  3. довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);
  4. документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;
  5. документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім’ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;
  6. копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;
  7. покази свідків ( ЦПК України);
  1. Заява (з додатками) подається у примірниках в залежності від кількості учасників провадження.
  2. Нормативна база:
  3. Цивільний кодекс України
  4. Цивільний процесуальний кодекс України
  5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
  6. Закону України «Про звернення громадян»
  7. Закону України «Про судовий збір»
  8. Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»

Начальник Вугледарського Бюро

безоплатної правової допомоги Токарєва А.С.

Контакти : 0 800 213 103 ,0955303679.

м.Вугледар,вул..Трифонова ,б.22 каб.№6.

Встановлення факту перебування особи на утриманні. Встановлення даного факту, що має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії за нагоди втрати годувальника, про відшкодування шкоди — Електронна бібліотека Бібліограф

1.2. Встановлення факту перебування особи на утриманні

  • Встановлення даного факту, що має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії з нагоди втрати годувальника, відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Отже, в предмет доказування входять:
  • 1) встановлення факту одержання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування. Тут важливі дві обставини: постійний характер надаваної допомоги та допомога як основне джерело існування;
  • 2) наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника та її співвідношення з певною допомогою. Наявність заробітної плати та інших доходів не виключає перебування особи на утриманні, важливо, щоб допомога померлого була постійним і основним джерелом існування;
  • 3) непрацездатність заявника;
  • 4) відсутність можливості встановити факт перебування особи на утриманні через відповідні органи (ЖЕК тощо);

5) мета встановлення факту перебування особи на утриманні. При цьому встановлення факту родинних відносин залежить від тієї мети, яку переслідує заявник. Утриманець має право на спадкування у тому випадку, якщо він перебував на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. У зв'язку з цим, якщо в заяві зазначено, що встановлення факту перебування на утриманні необхідно для оформлення в нотаріальній конторі прав на спадщину, то слід встановити термін перебування на утриманні не менше одного року. При встановленні факту перебування на утриманні для відшкодування шкоди у разі втрати годувальника не потрібно встановлювати термін знаходження особи на утриманні та наявність родинних відносин. Аналогічним чином інші акти визначають обставини, що підлягають доказуванню.

  1. До необхідних доказів слід віднести:
  2. • довідку з місця проживання про те, що особа звертався за отриманням довідки про перебування на утриманні. Отримання довідки про те, що особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення факту в судовому порядку;
  3. • документи, що підтверджують непрацездатність особи;
  4. • довідку про заробітну плату, про розмірі стипендії, пенсії;
  5. • докази отримання постійної допомоги з боку померлого (свідчення, корінці грошових переказів, листування та ін.);

• залежно від мети встановлення факту иждивения: докази родинних відносин, термін перебування на утриманні, якщо цього вимагає закон (копія свідоцтва про народження та ін.). Утримання дітей померлих батьків передбачається і не вимагає доказів, за винятком зазначених дітей, оголошених відповідно до законодавством Російської Федерації повністю дієздатними або досягли віку 18 років (ст. 9 Федерального закону «Про трудові пенсії в Російській Федерації»).

ЗМІСТ: Довідник по доведенню в цивільному судочинстві

Дивіться також:

Доведення — різновид судового пізнання обставин справи….

Так, у цивільному судочинстві при розгляді справи та перегляд рішень основні зусилля суддів спрямовані наСудове доказування — чітко і детально регламентована процесуальним правом цивільна процесуальна діяльність суду…

Судове доказ і засіб доказування. Джерелами коштів…

Поняття судового доказу в цивільному процесі має дві сторони: фактичні дані і засоби доказування.учасники судочинства можуть звертати увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом (М.К. Треушников).

Розподіл обов'язків по доказуванню. Доказові…

Проблема розподілу обов'язків по доказуванню характерна тільки для цивільного судочинства. Як відомо, у кримінальному процесі та в адміністративному судочинстві доведення становить процесуальну обов'язок тільки…

Розподіл обов'язків по доказуванню. У цивільному…

Розподіл обов'язків по доказуванню. В цивільному процесуальному праві обов'язок доказування (її ще називають тягарем доведення) розподіляється наступним чином: кожна сторона повинна довести обставини…

Класифікація доказів. Первісними доказами…

* Див.: Коваленко А.Г. Дослідження засобів доказування в цивільному судочинстві. Саратов, 1989; Треушников М.К. Докази і доказування в радянському цивільному процесі.

Предмет доказування. Склад його фактів визначається поступово…

Остаточно формує предмет доказування суддя у ході підготовки справи до судового розгляду та у судовому заседании.Согласно статті 117 Конституції РФ, в Росії в даний час визнані чотири судочинства (судових процесів): цивільний.

Письмові докази, що містить букви, знаки, цифри…

В даний час письмові докази є самими поширеними засобами доказування — большинствоСогласно статті 117 Конституції РФ, в Росії в даний час визнані чотири судочинства (судових процесів): цивільний.

Підстави звільнення від доказування. Не підлягають доказуванню…

При встановленні таких обставин дані факти підлягають доказуванню на загальних підставах. До змісту книги: Цивільний процес. Дивіться також

Цивільний процес: Питання і відповіді

Дія норм цивільного процесуального закону в часі і в просторі. Види цивільного судочинства.Судове доведення і судові докази по цивільній справі.

…поставленої цілі. Стадії цивільного процесуального доказування

Визначення предмета доказування може бути піддано коригування в процесі розгляду дела.С. 17; Решетнікова І.В. Доказове право і цивільному судочинстві.

Цивільний процес Росії

§ 4. Правові аксіоми у цивільному судочинстві. Розділ 3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.§ 4. Розподіл обов'язків по доказуванню. Доказові презумпції. § 5. Класифікація доказів.

Речовими доказами закон визнає предмети…

Однак це поширене визначення не відображає деяких істотних ознак даного засобу доказывания.Согласно статті 117 Конституції РФ, в Росії в даний час визнані чотири судочинства (судових процесів): цивільний.

Кримінальний процес

6. Представники обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача і цивільного ответчика.1. Завдання кримінального судочинства і доказове право. 2. Об'єктивна істина як мета доказування.

Інші засоби доказування. Проте сучасна юридична практика…

Тлумачення ч. 2 ст. 49 ЦПК призводить до висновку про те, що перелік засобів доказування є вичерпним і ніякі інші засоби не можуть бути правомірними в цивільному судочинстві.

Доведення. Поняття та загальна характеристика. Доведення…

потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представители.1. Доказування як діяльність, протікає в рамках кримінальної. судочинства і спрямована на вирішення його завдань, регулюється.

Принцип змагальності. Зміст змагальності складають…

І хоча судове доказування посідає в діяльності зацікавлених осіб та у складі цивільного процесу велике місце, тим не менш судочинство не зводиться тільки до нього.

ОБОВ'ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ — при провадженні за цивільним…

У цивільному процесі ОБОВ'ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ — обов'язок сто-. рон довести обставини, на які вони посилаються як на підставу. своїх вимог і заперечень.

… між доказом н фактом, що підлягає доведенню…

На підставі одного непрямого докази неможливо одержати достовірного висновку про шуканому факт. Вони використовуються в сукупності з іншими доказами. До змісту книги: Цивільний процес.

Правові аксіоми в цивільному судочинстві. Правові аксіоми…

Так, правило розподілу обов'язків по доказуванню між сторонами було відомо Російському статуту цивільного судочинства, ЦПК РРФСР 1923 р. В чинному ЦПК воно закріплене у ч. 1 ст. 50.

ДОКАЗИ СУДОВІ — у кримінальному і цивільному процесі…

В цивільному процесі за допомогою доказів з'ясовується наявність или.Помимо обставин, що входять у предмет доказування, ДО-. КАЗАТЕЛЬСТВА встановлюють також допоміжні факти, достовірне змен

  • Останні додавання:
  • Теорія літератури. Поетика МОВА ТА ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ Сучасний російську мову Соціальна екологія
  • Релігієзнавство Природознавство Естетика Психокорекційна і розвиваюча робота з дітьми
  •   Введення в культурологію Валеологія. Вайнер Валеологія

Цивільний процес України — Харитонов Є.О. — 6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення

  • Факти, що мають юридичне значення, — це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
  • Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлені підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються справи:
  • 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
  • 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
  • 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
  • 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
  • Згідно зі ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами. До справ про встановлення факту родинних відносин належать: справи про встановлення факту батьківства (материнства); справи про визнання батьківства (материнства); встановлення факту реєстрації батьківства, якщо така реєстрація мала місце, але в органах РАЦС не збереглися відповідні записи і в їх поновленні заявникові було відмовлено. Встановлення цих фактів може бути необхідним заявнику для здійснення певних юридичних дій, зокрема одержання в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину, оформлення права на пенсію у разі втрати годувальника тощо;

2) перебування фізичної особи на утриманні. Встановлення цього факту може відбутися у разі: відсутності документа про підтвердження цього факту; відмови у видачі такого документа; одержання документа, яким не підтверджується факт перебування фізичної особи на утриманні.

  1. Суд має з'ясувати, що встановлення факту перебування на утриманні повинно тягти правові наслідки для заявника (наприклад, призначення пенсії в зв'язку із втратою годувальника або настання права на отримання спадщини).
  2. Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним й основним джерелом засобів до існування;
  3. 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Варто мати на увазі, що у цьому випадку судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.

Правову силу мають лише зареєстровані в органах реєстрації актів цивільного стану актові записи і, як виняток, — прирівняні до них оформлені релігійним обрядом шлюби, якщо релігійний обряд шлюбу відбувався до створення або відновлення державних органів реєстрації цивільного стану в Україні (ч. З ст. 21 СК).

Із заявою про порушення справи можуть звернутися особи, для яких наявність факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, народження і смерті може породжувати юридичні наслідки: особа, з приводу якої встановлюється певний факт реєстрації, члени її сім'ї, законні представники, спадкоємці тощо.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутись подружжя або кожен з них.

Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа.

Суддя не вправі відмовити у прийнятті заяви, а суд — закрити провадження у справі з тих підстав, що органами реєстрації актів цивільного стану відмовлено у відновленні запису про реєстрацію акту у зв'язку з відсутністю цього запису у книзі реєстрації відповідних записів, що збереглися. Звернутись з заявою про встановлення фактів реєстрації шлюбу, реєстрації розірвання шлюбу може будь-яка інша заінтересована особа при вирішенні питання про наявність права на спадщину;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Для визнання зазначеного факту необхідно довести, що чоловік та жінка проживають однією сім'єю. Відповідно до ч. 2 ст. З СК сім'єю є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Для визнання осіб сім'єю необхідно одночасна наявність всіх цих ознак.

Встановлення зазначеного факту може виявитись необхідним: для виникнення у особи права на утримання (ст. 91 СК); при ухваленні судового рішення про усиновлення (частини 4, 5 ст. 211 СК); для отримання права на спадкування за законом у четверту чергу (ст.

1264 ЦК); для поширення на майно, що набуте чоловіком та жінкою за час спільного проживання, режиму права спільної сумісної власності, оскільки за ст.

74 СК майно, набуте за час спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки, що не перебувають у шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними;

  • 6) належності правовстановлювальних документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У цих справах встановлюється належність правовстановлювальних документів, а не тотожність прізвища, і по батькові, по-різному записаних у різних документах, для залишення одного з них;
  • 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
  • Порушення і розгляд цієї категорії справ у судовому порядку можливі в тому випадку, якщо у встановленому порядку не може бути здійснена реєстрація народження особи в органах державної реєстрації актів цивільного стану (відсутні необхідні документи, свідки при народженні дитини поза охорони здоров'я). Установлення судом цього факту є підставою для реєстрації народження органом РАЦС;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Цей факт не слід плутати зі справами про оголошення фізичної особи померлою.

Підставою для оголошення фізичної особи померлою є обставини, що припускають її загибель від певного нещасного випадку.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, що достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, не є вичерпним.

Суд може встановлювати й інші факти, які мають юридичне значення, зокрема прийняття спадщини, володіння будинком на праві власності, місце відкриття спадщини, наявність страхового стажу тощо, за умов, що факт, який встановлюється, повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права, а також законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, — залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (див. також ч. 6 ст. 235 ЦПК). Таким чином, перед відкриттям провадження у справі суд має переконатися в тому, що заявлена вимога не передбачає спір про право, якщо це виявиться під час розгляду справи, суд залишає заяву без розгляду.

  1. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. У заяві повинно бути зазначено:
  2. 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  3. 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  4. 3) докази, що підтверджують факт.
  5. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
  6. У рішенні суду повинні бути зазначені відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
  7. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

7. Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі8. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою10. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу12. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осібРозділ IV. Перегляд судових рішеньГлава 23. Апеляційне провадження1. Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції2. Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації

Допомога на поховання та пенсія померлого: як отримати в Україні

Всі громадяни України, в тому числі і внутрішньо переміщені особи, в разі смерті родича можуть отримати виплату його недоотриманої пенсії і допомогу на поховання.

Про те, що це за виплати, а також куди і в який термін потрібно звернутися, роз'яснили фахівці Пенсійного фонду України та юристи Громадської організації «Донбас-SOS», пише «Антикризовий медіа-центр».

В якому розмірі і кому виплачується допомога на поховання?

У разі смерті пенсіонера, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Якщо померлий отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», допомога на поховання виплачується у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Допомога на поховання виплачується за разовим дорученням підприємствами поштового зв'язку. Разове доручення виписується на ім'я особи, яка здійснила поховання, і дійсне тільки до кінця того місяця, в якому воно було виписано.

  • Які документи необхідні для отримання допомоги на поховання?
  • — Документ, що засвідчує особу заявника (паспорт).
  • — Заява про виплату допомоги на поховання.
  • — Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або довідка про смерть.
  • Куди звертатися?
  • Якщо померлий був переселенцем — в орган, який призначив йому пенсію і в якому він перебував на обліку.
  • Якщо померлий пенсіонер ніколи не був переселенцем і не отримував пенсію на підконтрольній території, то особа, яка здійснила поховання, звертається до Пенсійного фонду України за власним місцем проживання.
  • А якщо людина, яка здійснила поховання, проживає на непідконтрольній території?
  • Якщо місцем проживання (реєстрації) особи, яка здійснила поховання, є тимчасово неконтрольована українською владою територія, то їй необхідно мати довідку про взяття її на облік як переміщеної особи, яка видається органами соціального захисту населення.
  • Як встановити факт смерті людини, якщо вона померла на непідконтрольноій території?

Таким документом є виписка з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (довідки про смерть, видані в «Л/ДНР», недійсні). Для встановлення факту смерті передбачена судова процедура.

Спочатку з довідкою, виданою на непідконтрольній території, заявнику необхідно звернутися до відділу реєстрації актів цивільного стану за своїм місцем проживання, і там отримати письмову відмову в реєстрації факту смерті.

Далі з цією відмовою і з усіма документами, які видавалися на окупованій території (бажано до них долучити всі папери, які підтверджують факт смерті, наприклад медичні, а також квитанції про оплату ритуальних послуг, можна навіть фотографії місця поховання), подати заяву в суд про встановлення юридичного факту смерті. Це можна зробити в тому населеному пункті, де проживає заявник. Третьою стороною необхідно вказати той відділ РАЦС, який видав письмову відмову в реєстрації.

Такі заяви розглядаються за скороченою процедурою в найкоротші терміни, протягом декількох діб. Суд сам направить до відділу реєстрації актів цивільного стану своє рішення, а там вже в установленому порядку зареєструють факт смерті і видадуть свідоцтво.

  1. Що таке недоотримана пенсія?
  2. Це сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
  3. Які документи необхідні для виплати недоотриманої пенсії?
  4. — Документ, що засвідчує особу заявника.
  5. — Свідоцтво про смерть українського зразка.
  6. — Документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб та інше).
  7. — Паспорт або інший документ, що підтверджує спільне проживання з пенсіонером на день його смерті.
  8. — Документи, що засвідчують перебування на утриманні померлого пенсіонера (в разі, коли непрацездатні члени сім'ї не проживали спільно з померлим пенсіонером).
  9. — Свідоцтво про право на спадщину (у разі відсутності членів сім'ї, які проживають разом з пенсіонером, або в разі їх звернення за виплатою у встановлений термін).
  10. Кому виплачується?
  11. — Членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.
  12. — Непрацездатним членам сім'ї, які перебували на утриманні померлого, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.
  13. Якщо ніхто не проживав з померлим на момент смерті, чи можливо отримати цю суму?

Недоотримана пенсія отримується в порядку спадкування. Для цього потрібно звернутися до нотаріуса і отримати за результатами розгляду справи свідоцтво про смерть.

Коли необхідно звернутися за отриманням коштів?

Максимальний термін звернення за отриманням недоотриманої пенсії безпосередньо через Пенсійний фонд України — шість місяців. Після нього кошти входять до складу спадщини. Граничний термін звернення за допомогою на поховання не встановлений.

Відзначимо, що особи, які звертаються за виплатами в управління Пенсійного фонду України, повинні бути зареєстровані в якості переміщених з району проведення ООС, або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України.

Як повідомляв раніше OBOZREVATEL, в Міністерстві соціальної політики роз'яснили, як можуть отримувати пенсії та соціальні виплати внутрішньо переміщені особи, а також громадяни, які не мають можливості переселитися з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Ссылка на основную публикацию