Заява про встановлення факту прийняття спадщини

Оформлення спадщини через суд або без нього -сьогодні ми розглянемо перший варіант можливого розвитку подій. Заява про встановлення факту прийняття спадщини може вирішуватися або нотаріусом, або судом, виходячи з обставин. Судді розглядають і позови з цього приводу. Нижче розглянуті всі нюанси.

куди звертатися

Зразкове знання того, як діяти, не вирішує проблем. Люди, які не є знавцями за частиною законодавства, все одно губляться, не знаючи, як вирішити складності зі спадщиною.

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

Незважаючи на пропуск піврічного терміну, перша інстанція — нотаріус. Він роз'яснить, який порядок, строки прийняття спадщини.

Неважливо, оформляв чи хто-небудь спадок чи ні. Якщо спадкову справу вже заведено, треба звернутися до нотаріуса, який його відкрив.

Він прийме заяву, проконсультує клієнта. Наявність документальних доказів може дозволити нотаріуса оформити спадщину, якщо ж їх недостатньо — видається відмова у формі постанови. Основна причина — нотаріус не приймає усних свідчень, це може зробити лише суд.

Головний принцип — фактичне прийняття майна без того, щоб звертатися до нотаріуса. Нотаріуси, як правило, дають ще й хороші консультації, але для суду знадобиться юрист у спадок.

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

Спадкоємці стикаються з двома основними проблемами:

  • пропуск строку;
  • фактичне прийняття без проведення формальних процедур.

Перший випадок — спадкоємець не знав, що у нього з'явилося спадок, або знав, але з певних причин не вжив належних дій, щоб його оформити.

Другий — спадкоємець показав, що приймає спадщину, але не вжив формальних дій. Консультація з фахівцем допоможе розібратися людині, в якій ситуації опинився саме він.

До якого суду направляти паперу

Звертатися слід лише в районний суд. Світові судді ніякі позови, пов'язані зі спадщиною, зокрема, заяву про встановлення факту прийняття спадщини, розглядати не можуть.

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

В яку установу звернутися — залежить від місця проживання людини. Якщо ж справа стосується нерухомості, тоді залежність встановлюється місцем розташування об'єкта.

Що буде, якщо папери відправити не в той суд? Суддя або поверне заяву про встановлення факту прийняття спадщини заявнику, або передасть матеріали в інший суд листом.

Напрямок або повернення оформляється ухвалою. У першому випадку залишається чекати повістки, в другому — повторити процедуру здачі в канцелярії. Дозволяється відправити всі поштою.

Лист бажано відправити з повідомленням, тоді його точно не втратять.

Хто допоможе скласти документи в суд

За допомогою краще звернутися до людини,розбирається в описуваної категорії справ. Найкраще підійде юрист у спадок.

Проблема в тому, що встановлення факту часто пов'язано з визнанням прав на майно. Якщо ж справа проста, і заяву — проста формальність, можна скористатися готовим бланком.

Однак зразок заяви про встановлення факту прийняття спадщини, взятий в суді або Інтернеті, не завжди підходить.

Люди вважають за краще вибирати проміжний варіант: складає позов юрист, заявник сам потім йде в суд. Попередньо йому пояснюють, як і куди йти, як вести себе і що говорити.

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

Такий підхід допомагає економити на юридичну допомогу, і в той же час захистити себе від фатальних помилок, які унеможливлять отримання позитивного результату.

Вибір між заявою і позовом

Юристи на практиці використовують свій зразок заяви про встановлення факту прийняття спадщини, вони його виправляють, виходячи з конкретної ситуації. Фахівці завжди так роблять для спрощення роботи.

На ділі є відмінності між позовом і заявою про встановлення факту. Позов подається при наявності спору. Суперечка виникає при відмові інших спадкоємців ділитися майном ще з кимось.

Відновлення строку для прийняття спадщини піднімається в позові в суперечці з іншими. Може бути піднятий як цей, так і інші питання.

Відсутність спору дозволяє писати просто заява про встановлення факту. Воно трохи відрізняється від позову, деякі відмінності передбачені в процесі ведення справи.

У разі позову заявник — позивач, при написанні заяви його так і позначають — заявник. Друга сторона — або відповідач (при наявності спору), або зацікавлена ​​сторона (при його відсутності).

Зацікавлена ​​сторона — найчастіше місцевий орган з майнових питань. Це може бути і муніципальна адміністрація.

При нерозумінні питання юрист роз'яснить, чим відрізняються просте і позовну заяву про встановлення факту прийняття спадщини.

Що пишуть в заяві

Воно складається в такій формі:

  • назва суду;
  • П.І.Б. заявника, його адреса;
  • назва відповідного органу, його адреса;
  • опис обставин, справи, причин, іза яких потрібне рішення суду, посилання на закон, докази;
  • прохання витребувати конкретні документи, викликати конкретних людей в якості свідків;
  • прохання задовольнити заяву, частіше — визнати факт прийняття спадщини (опис згідно кадастровому паспорту, іншим документам) П.І.Б. заявника.

Які документи додаються

Перелік доданих документів формується, виходячи з конкретних обставин.

Число копій залежить від кількості учасників справи, плюс один комплект робиться для суду. Комплекти копій учасникам розсилає суд.

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

Сюди входять:

  • копії заяв;
  • копії постанови нотаріуса;
  • копії документів, що підтверджують існування об'єкта майна;
  • квитанція про оплату держмита;
  • інші документи, що мають відношення до ситуації.

Час, що минув після їх видачі, не є визначальним фактором.

Розгляд справи в суді

Папери, прийняті в канцелярії, відправляються судді. В судах існує своя спеціалізація. Помічник судді перевіряє позов, кількість копій, наявність квитанції. Неправильність оформлення веде до того, що розгляд заяви припиняють. Позивачу або заявнику надсилають лист з описом недоліків і недоліків та зазначенням часу на їх виправлення.

  • Після усунення недоліків або при їх відсутності суддя відкриває справу і присилає повістку.
  • Засідання проходить згідно з порядком, прописаному в ЦПК:

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

  • суддя оголошує номер справи, його суть, представляє себе, секретаря;
  • роз'яснює права, зокрема, викликати свідків;
  • надається слово заявнику;
  • викликаються свідки, з них беруть розписку про відповідальність за відмову давати показання, або за неправдиві свідчення, вони розповідають все, що знають;
  • суддя задає при необхідності уточнюючі питання;
  • звіряє копії документів з оригіналами, принесеними заявником, задає питання, які вважає потрібними;
  • суд іде до нарадчої кімнати, щоб прийняти рішення;
  • запрошуються до зали учасники, оголошується рішення у справі.

Відновлення строку для прийняття спадщини розглядається за аналогічною процедурою, але, крім заявника, беруть участь і інші особи з їх доказами і аргументами.

Описана процедура не така складна, як може здатися людині, незнайомому з судами, вона розбита на ряд етапів, виконавши які і підготувавшись, вдасться отримати позитивний результат.

Встановлення факту прийняття спадщини — адвокат Львів

Встановлення факту прийняття спадщини є необхідним, коли спадкоємці не вчасно звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така ситуація викликає багато проблем у майбутньому. Якщо встановлений Цивільним кодексом України шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений, то ви ризикуєте залишитися без спадкового майна.

Не завжди причини пропуску строку є поважними, тому відновити термін шляхом звернення до суду не завжди є можливим. Єдиним виходом з такої неприємної ситуації буде звернення до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини.

Без допомоги кваліфікованого адвоката по спадкових справах складно правильно скласти заяву і представляти інтереси в суді.

Фактичне прийняття спадщини

Заява  про встановлення факту прийняття спадщини

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Перелік документів та інших доказів, які дозволяють визначити постійність проживання, містяться у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Згідно з цим Порядком, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути:

  • довідка житлово-експлуатаційної організації, або правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем;
  • копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;
  • реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Поняття “постійне проживання” не слід розуміти обмежено.

Спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України.

Також, відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.

2013 встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 Цивільного кодексу, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності Цивільного Кодексу України, тобто після 1 січня 2004 року.

Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини – фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Читайте также:  Выселение должников по ипотеке: что делать, если банк забирает квартиру за долги

Докази прийняття спадщини

Як докази можуть бути використані свідчення свідків, квитанції, розписки і т.д. Конкретний перелік доказів визначається виходячи з особливостей кожної справи.

Варто додати, що згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.

2013  визначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР.

Якщо факт прийняття спадщини буде встановлений в судовому порядку, то спадкоємець буде визнаний, як такий, що прийняв спадщину. Це дозволить без проблем оформити спадкове майно.

Одночасно з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини, суд може розглянути позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно.

У кожному разі, для успішного завершення судового процесу необхідна правова допомога адвоката.

Позов про фактичне прийняття спадщини

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 Цивільного процесуального Кодексу. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст.

114 Цивільного процесуального Кодексу позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно із ч. 3 ст. 114 Цивільного процесуального Кодексу позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

У позовах такого типу головне правильно сформулювати прохальну частину.

Як свідчить судова практика, деякі особи подають заяву в порядку окремого провадження для встановлення юридично значимого факту, а саме, про встановлення фактичного проживання на час відкриття спадщини, а також дописують прохання факт про визнання спадщини, по факту суд ухвалює рішення тільки по першому проханні, а по другому відмовляє. Тому, варто позиватися у справах позовного провадження та формулювати прохальну частину таким чином: встановити факт прийняття спадщини після смерті відповідної особи, та зазначити дату смерті і майно, яке підлягає спадкуванню. Також варто прописати прохання про визнання права власності в порядку спадкування і описати майно, на яке визнати право власності.

Судова практика про встановлення факту прийняття спадщини

Послуги адвоката з питань встановлення факту прийняття спадщини:

  • Юридичні консультації з питань встановлення юридичного факту прийняття спадщини;
  • Написання заяв та позовних заяв, клопотань з питань встановлення факту прийняття спадщини;
  • Ведення справ про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Адвокат у Львові Олександр Сергійович Кульчицький готовий вам надати правову допомогу з питань прийняття спадщини.

Дізнатись про вартість

Заява про прийняття/відмову від спадщини

Для прийняття спадщини встановлюється термін у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця).

Якщо спадкоємець протягом цього терміну не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Перелік необхідних документів:  (ПРОСИМО ГОТУВАТИ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ!)

  1. Оригінал паспорта для виїзду за кордон заявника; 

Примітка! В разі втрати закордонного паспорта заявник має надати внутрішній паспорт громадянина України (оригінал).

  1. Фотокопія першої сторінки закордонного паспорта заявника, або ж фотокопії сторінок з відмітками внутрішнього паспорта громадянина України.

  2. Копія свідоцтва про смерть спадкодавця.

  3. Копія заповіту (за наявності)

  4. Роздрукувати та заповнити заяву. 

ВАРТІСТЬ: 

Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України у 2018 році тарифів консульського збору засвідчення підпису на заяві становить 18 Є. 

ДОВІДКОВО:

Як оформити спадщину.

1. Місце відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

2. Право на спадкування. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 — 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Заява про встановлення факту прийняття спадщини

Заява про встановлення факту прийняття спадщини

Категория: Образцы исков и заявлений

 Ввважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо: • фактично вступив в управлідня або володіння спадковим майном; • подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (гл. 89 ЦК України). Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. 

У разі недостатності чи відсутності у нотаріальних органів доказів, необхідних для видані свідоцтва про право на спадщину, суд може розглянути заяву спадкоємця про встановлення факту прийняття спадщини в порядку окремого провадження. Цим самим буде встановлено факт, що має юридичне значення.

При цьому рішення суду не замінює саме свідоцтво про право на спадщину, а є підставою для того, щоб видати таке свідоцтво.

В такому випадку нотаріальний орган має доказ того, що спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном і зобов'язаний видати свідоцтво про право на спадщину.

До ______________ районного(міського) суду ___________ЗАЯВНИК ___________________(п.і.п.б., адреса) ЗАЦІКАВЛЕНІ ОСОБИ_________(п.і.п.б., адреса) Заявапро встановлення факту прийняття спадщини

 «__» _____ 19__ р. помер ______ (вказати п.і.п.б. спадкодавця та його родинні відносини з заявником). Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з ______ (перелік майна померлого). Це майно (якщо частина — вказати, яка саме) перейшло в моє володіння і я фактично прийняв спадщину. Це підтверджується ______.

Однак у встановлений законом строк я не звернувся до нотаріального органу за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Зараз мені необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Нотаріальна контора видати мені свідоцтво відмовилася у зв'язку з тим, що для цього необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини. Згідно зі ст.

273 Цивільного процесуального кодексу України.

Читайте также:  Рівність прав та обовьязків дітей щодо батьків

ПРОШУ:

Встановити факт прийняття мною, спадщини, яка відкрилася після смерті _____ (п.і.п.б. спадкодавця).

Додаток: 1. Докази, що підтверджують факт відкриття спадщини (копія свідоцтва про смерть) і наявність майна у спадкодавця. 2. Докази, що підтверджують факт прийняття спадщини, зокрема, довідки житлових органів, сільради проте, що спадкоємець проживає в тому ж населеному пункті, де проживав спадкодавець, довідки або квитанції про ремонт будови, оплата спадкоємцем податків та інші документи. 3. Довідка нотаріальних органів про відмову у видані свідоцтва про право на спадщину.

4. Копії заяви.

Заява про встановлення факту прийняття спадщини (зразок) | Юридичні послуги в Хмельницькому. Юрист. Фурман Руслан Вікторович

                                                            До Хмельницького міськрайонного суду

29000,  м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54

Заявник: Кампар Ігор Іванович

29000, Хмельницька область, Хмельницький район,

м. Хмельницький, вул. Криниченка, 999, кв.1

  • тел.: *********
  • Заінтересована особа: Територіальна громада м. Хмельницького
  • у особі Хмельницької міської ради

29000, м. Хмельницький, вул. Карла, буд. 11,

  1. тел.: *********
  2.  Заява
  3. про встановлення факту прийняття спадщини

12 травня 2013 р. помер мій батько Кампар Іван Леонідович. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з  5-ти кімнатної квартири по вул. Криниченка 999, кв.2. Дане майно перейшло в моє володіння і я фактично прийняв спадщину. Це підтверджується свідками (свідок 1 та свідок 2).

Однак у встановлений законом строк я не звернувся до нотаріального органу за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Зараз мені необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Нотаріальна контора видати мені свідоцтво відмовилася у зв’язку з тим, що для цього необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини. Згідно зі ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, –

  • ПРОШУ: 
  • Встановити факт прийняття мною, спадщини, яка відкрилася після смерті Кампара Івана Леонідовича.
  • Додатки:
  1. Копія свідоцтва про смерть.
  2. Довідка з ЖКК №4 про наявність майна у спадкодавця.
  3. Довідка нотаріального органу про відмову у видані свідоцтва про право на спадщину.
  4. Копія заяви.
  5. Прошу викликати свідків:
    • Свідок 1 Музтар Ілоса Ван, що проживає за адресою м. Хмельницький Криниченка 999, кв.5.
    • Свідок 2 Авдеєва Ада Химерівна, що проживає за адресою м. Хмельницький Криниченка 999, кв.12.

01 березня 2013 року                                                                  __________________ Кампар І.І.

  1. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
  2. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600,00 гривень.
  3. Пільги щодо сплати судового збору (для активації потрібно натиснути на нього).

Встановлення факту прийняття спадщини: практика ВС

19:24, 15 апреля 2020

Позивач не надала доказів про те, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 305/235/17 та встановив, що може бути доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що громадянка України звернулася з позовом до особи_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач не надала жодних доказів про те, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а тому підстав для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом та правилами ЦК УРСР немає. Крім того, факти приналежності запису в господарській книзі та свідоцтві про народження певній особі не підлягають встановленню у судовому порядку.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, громадянка України подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона вступила в управління спадковим майном, оскільки в шестимісячний строк забрала меблі та інші речі, які належали спадкодавцю, тому в силу статті 529 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вона є спадкоємцем першої черги і має право на спадщину після смерті свого батька в розмірі 1/2 частини спадкового майна.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є в рівних частках діти та дружина померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

ВС наголошує, що згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Також, як ми писали, ВС пояснив, чи входить до складу спадщини право на обов’язкову частку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Справа про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем і прийняття спадщини

До мене звернулась В. щодо можливості оформлення спадщини після смерті її матері М. Спадщиною за законом була ½ квартири, інша ½ належала моїй клієнтці. Хоча В.

уже зверталася до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, але їй було відмовлено через пропуск шестимісячного строку звернення.

Підтвердити поважність пропуску цього строку не було чим, тому звертатись до суду із позовом про поновлення строку для прийняття спадщини було ризиковано.

Було встановлено, що В. і М. проживали окремо. У М. була прогресуюча форма раку. В. доглядала М., яка потребувала постійного догляду. Мною було зроблено адвокатський запит до медичного закладу, де лікувалась М. незадовго до смерті. Із отриманої відповіді вбачалась хвороба М.

і час її лікування, зокрема, час проходження нею хіміотерапії. На підставі того, що В. доглядала М. у останні дні життя, яка потребувала постійного догляду, було підготовлено заяву про встановлення факту постійного проживання моєї клієнтки із спадкодавцем і прийняття спадщини.

Важливо вказати, що на першому судовому засіданні було винесено ухвалу про залишення без розгляду заяви В. Головуючий пояснював це тим, що В.

потрібно звертатись до суду у порядку позовного провадження, а не окремого, оскільки є спір про право власності. Крім того, В. пропустила строк для прийняття спадщини. Цю ухвалу нами було оскаржено.

Апеляційний суд скасував її і направив справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Хоча через апеляційне оскарження було втрачено багато часу, однак це змінило настрій головуючого із відверто ворожого на нейтральний. У суді були допитані свідки – сусідка померлої М. і цивільний чоловік В. Також були надані квитанції про оплату В. житлово-комунальних послуг. На підставі цих матеріалів заяву В. було задоволено судом. Нижче наводиться моє письмове пояснення по цій справі.

Читайте также:  Розлучення без присутності

До Соломянського районного суду

м. Києва

адвоката Стеценка Ю.В.

ПОЯСНЕННЯ

Шановний суд! Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами частини 3 цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже нормами ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем (так звані «присутні спадкоємці»), встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

При вирішенні питання про постійне проживання В. із М. у квартирі №10 по вул. Б., 36 у м. Києві із 2006 р. до дня смерті останньої у 2007 р. не має значення реєстрація В. за іншою адресою. Адже відповідно до ч. 2 ст.

2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Постійне проживання В. із М. після проходження останньою хіміотерапії до дня смерті М. підтвердила свідок – Л., яка мешкає із 1985 р. у сусідній квартирі, де мешкала М. із 1988 р. Л. близько спілкувалася із М. і тому остання розповіла про свою хворобу.

Після того, як В. почала постійно проживати із матір’ю і доглядати за нею після хіміотерапії, вони часто спілкувались, заходили одна до одної в гості, ділилися своїми переживаннями за стан М. Зі слів Л., ніхто інший, окрім В. не проживав із М.

і не доглядав її.

Постійне проживання В. із М. у квартирі №10 по вул. Б., 36 у м. Києві до дня смерті останньої у 2007 р. також підтвердив свідок Ф., із яким В. ведуть спільне господарство із 2000 р. і який допомагав В. у догляді за матір’ю до дня смерті.

Показання цих свідків співвідноситься із змістом листа Київської міської онкологічної лікарні, у якому вказано, що М. померла від прогресування раку, неодноразово лікувалась. Останній раз пройшла хіміотерапію у 2006 р.

В., як єдина донька, весь час доглядала М. за час її хвороби. Після останньої хіміотерапії стан М постійно погіршувався, вона вже не могла самостійно пересуватись, потребувала постійного догляду.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини В. не заявляла про свою відмову від спадщини. Про це свідчать матеріали, що надійшли від Першої нотаріальної контори м. Києва. Також ці матеріали підтверджують відсутність інших спадкоємців. А отже, згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України В. як єдиний спадкоємець першої черги за законом вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Доказами прийняття В. у спадщину ½ частини квартири № 10 по вул. Б., 36 у м. Києві є оплачені нею рахунки за житлово-комунальні послуги за квартиру за 2007-2010 рр.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р.

№ 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем може бути копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини.

На підставі викладеного прошу задовольнити заяву В. про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем і прийняття спадщини. Дякую за увагу.

Оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території україни

Як свідчить практика, інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо.

При прийнятті відповідних заяв нотаріус повинен роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей. Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру. Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу.

Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину при наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (у редакції розпорядження КМУ від 13.06.2018) затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Вказаний перелік постійно оновлюється, тому рекомендуємо кожного разу звертатися до актуальної інформації щодо таких населених пунктів. Водночас, звертаємо увагу, що довідки, видані органами та установами, діяльність яких є незаконною, є недійсними і не створюють правових наслідків.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ СПАДКОДАВЦЯ, ЯКИЙ ПРОЖИВАВ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНІЙ УКРАЇНІ ТЕРИТОРІЇ

Факт смерті спадкодавця нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану громадян (пункт 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Якщо спадкоємці не можуть пред’явити свідоцтво про смерть спадкодавця?

В даному випадку нотаріус повинен витребувати від органу ДРАЦС копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Однак, наразі нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовують відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, тобто вказану інформацію вони можуть одержати безпосередньо з цього реєстру.

Звертаємо увагу, що свідоцтва про смерть, видані органами, створеними, в порядку не передбаченому законодавством України, на непідконтрольній території є недійсними (наприклад, ЛНР, ДНР тощо).

Факт смерті спадкодавця у таких випадках встановлюється в судовому порядку.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. На підставі рішення суду родичі померлого звертаються до органу ДРАЦС для отримання свідоцтва про смерть.

Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом ДРАЦС, що знаходиться за межами непідконтрольної Україні території. При оформленні спадщини на підставі свідоцтв про смерть, виданих за межами непідконтрольної Україні території, рекомендуємо також здійснювати перевірку їх дійсності за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

ВСТАНОВЛЕННЯ РОДИННИХ ВІДНОСИН МІЖ СПАДКОЄМЦЯМИ ТА СПАДКОДАВЦЕМ У СПАДКУВАННІ ЗА ЗАКОНОМ

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:

  • свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану,
  • повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису,
  • копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

У разі невідповідності інформації у поданих документах та за даними реєстру, або взагалі відсутності необхідних відомостей, нотаріус може направити до відділу ДРАЦС письмовий запит щодо витребування копії актового запису цивільного стану.

У іншому випадку спадкоємець звертається до суду для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Ссылка на основную публикацию