Заява про встановлення факту визнання батьківства

Заява  про встановлення факту визнання батьківства

Відповідно до Міжнародної Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року і вступила в силу у вересні 1990 року, кожна дитина повинна знати своїх батьків.

Дана Конвенція застосовується на території України.

Як правило, батьками малюка вважаються особи, які записані в його свідоцтві про народження. Однак виникають ситуації, коли зазначена в документі інформація не є достовірною. Тоді у батьків не залишається іншого виходу, як вдатися до такої процедури як встановлення батьківства.

Встановлення батьківства є одним з найскладніших суперечок. Згідно ст. 121 Сімейного кодексу (СК) України, якщо був народжений в шлюбі, то чоловіка автоматично записують як батька.

Спочатку, може здатися, що в такій ситуації не може бути підстав для суперечок і судових розглядів. Але, в практиці все буває аж навпаки. Величезне число випадків, коли батьком дитини, яка була народжена в шлюбі, вважає себе абсолютно інший чоловік або ж чоловік не має наміру визнавати дитини.

Також питання встановлення батьківства може виникнути, коли батько і мати дитини не перебувають у законному шлюбі, так званий «цивільний шлюб». Коли дані про батька були внесені в запис акта про народження дитини зі слів матері.

Після смерті біологічного батька або матері, не зазначених у свідоцтві про народження дитини і т.д.

У разі таких та інших обставин необхідно звернутися в суд, для того щоб встановити батьківство. Тільки після цього у дитини буде заповнена графа про батька і батьки зможуть брати участь у вихованні своєї дитини. Оскільки згідно з регламентом встановлення батьківства, у громадянина після визнання його батьком наступають його права і обов’язки щодо дитини.

Який порядок встановлення батьківства в Україні

В Україні визнання батьківства може бути встановлено лише в судовому порядку. Тому якщо необхідно встановити факт батьківства, то необхідно звернутися в суд.

Для вирішення спору позовну заяву може бути подано матір’ю, батьком, опікуном дитини або іншою особою, яка займається вихованням дитини. Також направити заяву може і сама дитина при досягненні повноліття. При цьому варто відзначити, що подавати заяву можна в будь-який час, оскільки такі справи не мають терміну давності.

Якщо підійти до справи з усією серйозністю і відповідальністю, то можна розраховувати на досягнення успіху, оскільки встановлення батьківства цілком прозора і не складна процедура. Тут найголовніше правильно скласти позовну заяву, а також озброїтися залізобетонними доказами, які можна привести в суді.

Такими доказами може бути:

  • офіційно зареєстрований шлюб між жінкою і чоловіком або ж підтвердження їх спільного проживання;
  • експертиза ДНК;
  • пошук свідків, чиї показання можуть бути важливі для суду;
  • інші експертизи призначені судом, в тому числі для встановлення часу зачаття і т.д.

Пакет документів, які необхідно підготувати для встановлення батьківства через суд

Важливою частиною підготовки справи до судового розгляду є збір необхідного пакету документів. До нього належать:

  • позовна заява, тут;
  • документ, що підтверджує особу позивача;
  • свідоцтво про народження дитини, відносного якого буде встановлюватися факт батьківства;
  • аргументи, які підтверджують батьківство;
  • документ, що підтверджує сплату державного збору, який справляється уповноваженими офіційними органами.

Варто, відзнач, що результат тесту ДНК є одним з найголовніших аргументів, який може встановити батьківство. Також важливо розуміти, що українськими законами забороняється без особистої згоди людини брати його біометричні зразки. Тому у випадках, коли неможливо добровільно провести процедуру, тоді суд направить вимогу про примусове проходження експертизи. Експертиза повинна проводитися в спеціалізованій лабораторії, де безпосередньо буде визначено батьківство на основі дослідження аналізу біологічних матеріалів батька і дитини.

Процедура встановлення батьківства через суд може тривати від місяця до року. Все залежить від певних чинників, серед яких кількість засідань у справі, неявки учасників судового розгляду, тривалість розглядів, проведення тесту ДНК і т.д.

За підсумками судового спору, якщо задовольняється запит позивача, то суд виносить рішення суду про встановлення батьківства. Після чого на підставі цього будуть внесені зміни до актового запису про народження дитини, і буде видано нове свідоцтво про народження.

Встановлення батьківства в Україні дійсно досить прозора процедура, однак  вимагає достатньо часу, сил, нервів. А також вимагає все-таки певних знань і навичок.

Тому якщо у вас немає впевненості, що ви зможете своїми силами впоратися з поставленим завданням, оптимальним варіантом буде звернення за професійною допомогою до кваліфікованих фахівців – адвокатам з питань сімейного права.

Компетентний юрист зможе надати комплексні консультації, візьме на себе всі бюрократичні питання і буде в суді представляти інтереси клієнта.

Порядок визнання батьківства

На сьогодні набуває актуальності питання щодо порядку визнання батьківства: як за спільною заявою батьків дитини про встановлення батьківства, так і встановлення батьківства у судовому порядку. …

Заява  про встановлення факту визнання батьківства

polbvpd

На сьогодні набуває актуальності питання щодо порядку визнання батьківства: як за спільною заявою батьків дитини про встановлення батьківства, так і встановлення батьківства у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини;

2) за рішенням суду.

Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком народженої нею дитини.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, котрий є батьком дитини, а останній виявив бажання визнати своє батьківство відносно даної дитини — вони обоє мають право подати до органів державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства.

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при здійсненні реєстрації народження дитини або після реєстрації народження, яка була проведена відповідно до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України.

Заява про визнання батьківства може бути подана як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження. Така заява може бути подана батьками дитини як до, так і після народження дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, то вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені дорученням на представництво.

У заяві батьки обов’язково повинні зазначити, яке прізвище вони надають дитині. Відповідно до вимог ст.145 Сімейного кодексу України дитині може бути присвоєно одне з прізвищ, які мають батьки, або може бути присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна чи піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.

У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. Визнання батьківства за рішенням суду (примусовий порядок) визначено у ст. 128 Сімейного кодексу України.

Відповідно до якої за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Варто зазначити, що позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття та приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Разом з цим, позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. При цьому слід пам’ятати, що згідно ч. 2 ст. 129 Сімейного кодексу України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Позовна заява про визнання батьківства подається до суду за місцем проживання відповідача. До позовної заяви додаються докази, які підтверджують факт походження дитини від певної особи.

  • Такими доказами можуть бути: – докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім’ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); – покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;
  • – висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Читайте также:  Авторський договір про передачу виключних майнових прав на службовий твір

Вищезгадані експертні дослідження проводяться на підставі ухвали суду, постановленої за клопотанням позивача або відповідача. За загальним правилом витрати за проведення такої експертизи несе особа, від якої надійшло відповідне клопотання.

Проте, у разі подання такого клопотання позивачем та задоволення відповідного позову, позивач має право прохати суд покласти витрати за її проведення на відповідача і таке прохання підлягає задоволенню.

Підводячи підсумок можна сказати, що на сьогодні існує два способи встановлення батьківства: 1) добровільний за заявою матері та батька дитини;

  1. 2) примусовий — за рішенням суду.
  2. І якщо перший спосіб є порівняно простим, то другий – більш складний, оскільки потребує звернення до суду, подальшої участі у судовому процесі та активних дій щодо збору відповідних доказів, адже, відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до відділу «Полтавське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка, 2 або за телефоном (0532)50-27-29.

Батьківство. Зразки позовних заяв про визнання батьківства, оспорювання батьківства. Заява про встановлення факту батьківства

Добровільне визнання батьківства не завжди має місце. Нерідкі випадки, коли батько дитини, народженої поза шлюбом, відмовляється подати заяву про реєстрацію батьківства. У такій ситуації з метою захисту інтересів дитини можливе визнання батьківства в судовому порядку.

Пред'явити позовну заяву про визнання батьківства вправі один з батьків дитини. Найчастіше  це робить мати, але при певних обставинах позов може бути пред'явлений і батьком дитини, наприклад якщо мати перешкоджає подачі спільної заяви про визнання батьківства.

Вимагати визнання батьківства може також опікун або піклувальник дитини, особа, на утриманні якої перебуває дитина, а також сама дитина після досягнення нею повноліття.

На момент пред'явлення позовної заяви про визнання батьківства між дитиною й передбачуваним батьком ще немає ніяких правовідносин, отже, підставою для пред'явлення позову в цьому випадку є не суб'єктивне право, а охоронюваний законом інтерес дитини. Цей інтерес полягає в тому, щоб знати свого батька і перебувати у правовому зв'язку з ним.

Відповідачем по даних справах найчастіше  є передбачуваний батько дитини. Позовна заява про визнання батьківства може бути пред'явлена і до неповнолітньої або недієздатної особи. У випадку недієздатності відповідача його інтереси захищає опікун.

З огляду на той факт, що неповнолітній батько наділений правом самостійно визнавати своє батьківство, можна припустити, що він може самостійно відповідати по позову про визнання батьківства, і участь у справі його піклувальника необов'язкова, хоча ніхто не може заборонити неповнолітньому скористатися його допомогою при захисті від позову.

Перелік доказів, які можуть бути використані в процесі про визнання батьківства, у принципі не обмежений.

Це можуть бути листи, щоденники, офіційні документи, що підтверджують визнання відповідачем свого батьківства. Вони також не є стовідсотковим доказом походження дитини.

Передбачуваний батько може заявити, що в момент написання листа він уважав себе батьком дитини, але надалі  з'ясував, що таким не є.

При визнанні батьківства можливі використання і  показань свідків. Однак до них суди традиційно підходять досить обережно.

Найчастіше  в процесі про визнання батьківства доводиться мати справу із двома групами свідків, викликаних з ініціативи  сторін, що сперечаються, кожна з яких інтерпретує факти в інтересах тієї або іншої сторони. Проте   певних свідків важко запідозрити в упередженості.

Якщо, наприклад, батьки передбачуваного батька дитини, заявляють, що він визнавав дитину своєю у бесідах з ними, їхні показання, як правило, заслуговують довіри.

Суд може також призначити експертизу для визнання батьківства. Більше доступна й широко розповсюджена експертиза крові не може дати достовірного позитивного результату, але може дати достовірний негативний результат. Тому в деяких випадках її проведення доцільно. Важливе значення може мати й медична експертиза на предмет установлення здатності відповідача до зачаття дитини.

Єдиною експертизою, що дозволяє встановити походження дитини від тієї або іншої особи, є генетична дактилоскопія.

Заява про встановлення факту визнання батьківства: скачать образец заявления об установлении факта отцовства

Якщо батько дитини помер, не встигнувши за життя подати заяву про визнання свого батьківства, можна вирішити це питання через суд, подавши заяву про встановлення факту визнання батьківства.

У загальному випадку батьком дитини визначається людина, яка перебуває в шлюбі з матір'ю дитини.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі на момент народження дитини батько може підтвердити своє батьківство, подавши добровільно заяву в ЗАГС.

Якщо передбачуваний батько дитини відмовляється подати заяву про батьківство, мати дитини може звернутися до суду з позовною заявою про встановлення батьківства.

У цьому прикладі ми розглянемо ситуацію, коли батько дитини не перебував у шлюбі з матір'ю, визнавав себе батьком дитини, але не встиг з різних причин при житті встановити своє батьківство. 

Підстави для встановлення факту визнання батьківства

При подачі заяви про встановлення факту визнання батьківства заявник, як правило мати дитину, повинна вказати підстави встановлення цього факту. Це може бути отримання спадку, оформлення пенсії з нагоди втрати годувальника, отримання допомоги на дитину та соціальних виплат з приводу смерті його батька.

Часто мати дитини просто хоче, щоб у дитини залишилася пам'ять про його батька. Щоб він знав, хто був його батьком, не відчував себе «безбатченком», отримав офіційно прізвище та по батькові батька. Ініціаторами визнання батьківства можуть виступати і родичі померлого.

Рекомендуємо чесно і відкрито вказати в заяві підстави встановлення факту визнання батьківства.

Це дозволить суду залучити до участі у справі всіх заінтересованих осіб, вислухати і врахувати їхню позицію з цього питання.

В іншому випадку особи, на інтереси яких може вплинути рішення суду, матимуть можливість подати апеляційну скаргу, в будь-який час, коли їм стане відомо про його винесення. 

Підготовка заяви про встановлення факту визнання батьківства

При підготовці заяви необхідно з'ясувати позицію родичів померлого по факту визнання батьківства, визначитися з точними підставами звернення до суду, подбати про збір належних доказів.

Важливим моментом для звернення до суду є відсутність спору про право.

Якщо між родичами, спадкоємцями та іншими зацікавленими особами є спір про право, який підлягає вирішенню в суді в разі визнання батьківства, сенсу подавати заяву в порядку окремого провадження немає.

З'ясувавши наявність спору про право суд залишить заяву без розгляду, запропонувавши заявнику звернутися в суд у порядку позовного провадження.

Аналогічно, у порядку позовного провадження, слід звертатися до суду в разі, якщо передбачуваний батько при житті заперечував своє батьківство. Відповідачами в цьому випадку будуть спадкоємці померлого.

Заінтересованими особами у заяві необхідно вказати громадян і організації, чиї права та інтереси може вплинути рішення суду. Це можуть бути батьки померлого, його діти, спадкоємці. В якості зацікавлених осіб вказують Пенсійний фонд, органи соцзахисту та соцстраху, що після винесення рішення доведеться звертатися заявнику.

В якості доказів визнання батьківства можна використовувати листування, відео та фотоматеріали, чеки і квитанції, інші документи. Зі змісту представлених суду документів повинно бути зрозуміло, що померлий вважав себе батьком дитини і не приховував цього від оточуючих, виявляв турботу про дитину і діяв, як законний представник.

У справах про визнання батьківства не обійтися без показань свідків. Свідками можуть бути родичі, сусіди, друзі і товариші по службі (зацікавлені особи, зазначені в заяві, не можуть бути свідками по справі).

Свідки повинні бути очевидцями того, як померлий піклувався про дитину, розповідав про те, що це його дитина, ділився планами на майбутнє, пов'язаними з сином або дочкою.

Можливо свідкам будуть поставлені питання про те, чому за життя батько не вжив заходів для визнання свого батьківства.

При підготовці заяви необхідно визначитися чи є необхідність змінити дитині прізвища та по батькові за даними його батька або залишити прізвище матері. Слід врахувати, що різні прізвища матері і дитини можуть спричинити в подальшому психологічні проблеми. 

Читайте также:  ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП: інтерв'ю для «Юридична практика»

Подача і розгляд заяви про встановлення факту визнання батьківства

Заява про встановлення факту визнання батьківства подається в районний суд за місцем проживання заявника. Подати заяву може мати дитину, сам дитина після досягнення віку 18 років, в інтересах дитини з такою заявою може вийти орган опіки та піклування.

При подачі заяви до суду заявник звільнений від сплати державного мита, оскільки звертається на захист інтересів дитини.

Якщо заявник правильно оформив заяву, вказавши всі значимі обставини, якщо належно повідомлені всі особи, які беруть участь у справі, представлені всі докази, суд може розглянути справу в одному судовому засіданні. Підготуйте коротку доповідь для суду, в якому розкажіть про обставини, що свідчать про визнання батьківства.

Строк розгляду заяви в суді становить до 2 місяців. Після складання мотивованого рішення воно по закінченні місяця вступить в законну силу. Юридично для підтвердження батьківства необхідно з рішенням суду звернутися в ЗАГС, для внесення виправлень до актового запису про народження дитини та отримання нового свідоцтва про народження. 

Встановлення факту батьківства

Встановлення факту батьківства в судовому порядку

Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за на­ступними критеріями:

  • відсутність спору щодо батьківства дитини;
  • смерть фактичного батька дитини;
  • час народження дитини.

Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства (материнства)

Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів (стаття 315 ЦПК України). Зазначена категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем проживання заявника. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду (стаття 316 ЦПК України).

При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України:

  • письмовими, речовими і електронними доказами;
  • висновками експертів;
  • показаннями свідків.

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.

  • За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
  • Ставка судового збору при подачі заяви про встановлення факту батьківства становить з 1 січня 2021 року — 454 грн.
  • Підстави для залишення заяви без руху
  • Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:
  • не зазначено, який конкретно факт просить вста­новити заявник;
  • з яких причин неможливо одер­жати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;
  • до заяви не приєднано довідки про немож­ливість одержання чи відновлення необхідних документів.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні.

Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Результат судового розгляду

Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється,зокрема, з метою отримання пенсії на дитину з нагоди втрати годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.

Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень.

Так, згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.

Нормативна база

Для отримання детальної інформації, роз'яснень та консультацій звертайтесь до Добровеличківського бюро правової допомоги за адресою: вул. Центральна, 103/7, смт. Добровеличківка, тел. 5-15-40, а також Ви можете звернутися до нас, надіславши своє звернення на електронну адресу бюро dobrovelychkivske@legalaid.kr.ua

Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства

  • Відповідно до статті 15 Закону України «Про громадянство України», у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
  • Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
  • Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
  • Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
  • Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Як отримати послугу?

  1. Зібрати необхідні документи;
  2. звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника;
  3. подати заяву разом із необхідними документами;
  4. отримати довідку про реєстрацію особи громадянином України (що є підставою для оформлення паспорта громадянина України) у територіальному органі або підрозділі ДМС України за місцем проживання.

Вартість послуги та пільги

Оплату за набуття громадянства України не передбачено

Подача заяви

Заява подається особисто, одним з батьків дитини або іншим законним представником

Необхідні документи

Для оформлення набуття громадянства України дитиною, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України (частина перша статті 15 Закону), один із батьків або інший законний представник дитини подає такі документи:

  • заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) дитини, якщо їй виповнилося 7 років;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує перебування батька дитини у громадянстві України. Якщо документи для оформлення набуття громадянства України дитиною внаслідок визнання батьківства подає мати або інший законний представник дитини, які не мають можливості одержати копію документа, що підтверджує перебування батька дитини у громадянстві України, ними може бути подано декларацію про належність батька дитини до громадянства України;
  • копію рішення суду про визнання батьківства;
  • копію документа, який підтверджує, що мати дитини є іноземкою або особою без громадянства;
  • заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду на набуття громадянства України.
  1. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір'ю визнано громадянку України (частина друга статті 15 Закону), один із батьків або інший законний представник дитини подає:
  2. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо встановлено факт батьківства дитини, батько якої перебував у громадянстві України (частина третя статті 15 Закону), мати або інший законний представник дитини подає:
  3. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо встановлено факт материнства дитини, мати якої перебувала у громадянстві України (частина четверта статті 15 Закону, батько або інший законний представник дитини подає:
  4. Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком після досягнення дитиною повноліття визнано громадянина України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону), особа подає такі документи:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Читайте также:  Развод без присутствия в суде и загсе

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір'ю після досягнення дитиною повноліття визнано громадянку України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону, особа подає:

  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо після досягнення дитиною повноліття встановлено факт батьківства особи, батько якої перебував у громадянстві України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону, особа подає:

  • заяву про набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
  • копію свідоцтва про народження особи;
  • довідку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що батько особи перебував у громадянстві України, а в разі неможливості одержати таку довідку — декларацію про належність батька особи до громадянства України;
  • копію рішення суду про встановлення факту батьківства;
  • копію документа, який підтверджує, що мати особи є іноземкою або особою без громадянства;
  • один із таких документів:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо після досягнення дитиною повноліття встановлено факт материнства особи, мати якої перебувала у громадянстві України (частини п'ята і шоста статті 15 Закону), особа подає:

  • заяву про набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
  • копію свідоцтва про народження особи;
  • довідку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що мати особи перебувала у громадянстві України, а в разі неможливості одержати таку довідку — декларацію про належність матері особи до громадянства України;
  • копію рішення суду про встановлення факту материнства;
  • копію документа, який підтверджує, що батько особи є іноземцем або особою без громадянства;
  • один із таких документів:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Термін розгляду заяви

До трьох місяців

Результат отримання послуги

Набуття громадянства України

Підстави для відмови у наданні послуги

  • відсутніть підстав для отримання послуги;
  • невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення

Не передбачено

Акти законодавства, що регулюють надання послуги

Ссылка на основную публикацию