Заява про залучення співвідповідача

До: Дніпровського районного суду м. Києва
02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3
Заявник: (П.І.Б.)
Адреса
Номер засобу звязку:
Суддя: П.І.Б.
Справа: __________

КЛОПОТАННЯ

про залучення співвідповідача

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом (П.І.Б. позивача) до (П.І.Б. відповідача) про витребування з незаконного володіння належної мені на праві приватної власності квартири №16 по вул. Бакинських комісарів 28, у м. Києві.

Під час попереднього судового засідання, що відбулося 10 вересня 2018 року, було встановлено, що в належній мені квартирі №16 по вул. Бакинських комісарів 28, у м. Києві, також проживає (П.І.Б. співвідповідача).

Дізнавшись про це, я звернувся до (П.І.Б. третьої особи) із проханням звільнити належну мені на праві власності квартиру, однак він відмовився і повідомив, що зареєстрований у ній.

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

  1. Залучити до участі у справі №______________ в якості співвідповідача за моїм позовом до (П.І.Б. відповідача) про витребування з незаконного володіння належної мені на праві приватної власності квартири (П.І.Б. співвідповідача), який проживає у квартирі №16 по вул. Бакинських комісарів 28, у м. Києві.
______________ П.І.Б. Позивача
  • Дата підпису
  • Коментар:
  • Новий Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) у статті 51 визначає можливість позивача залучити ще одного відповідача (співвідповідача) до розгляду справи. Аналіз даного положення закону дає підстави виділити наступні умови, за яких можливе залучення співвідповідача:
  • ініціатором має бути позивач, подавши відповідне клопотання – тільки та особа, яка подає позовну заяву з метою захисту своїх прав, повинна визначити сторону (особу чи організацію), чиї активні дії можуть припинити порушення прав позивача.
  • стадія судового розгляду: до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання у спрощеному провадженні. Частина 3 статті 51 ЦПК України чітко визначає, що на наступних стадіях суд залучає співвідповідача лише за умови, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача.

Окремої уваги заслуговує і те, що співвідповідач має право ініціювати розгляд справи спочатку, а суд в свою чергу не може в цьому відмовити (пункт 4 статті 51 ЦПК України).

В цілому, увагу варто звернути на те, що процедура залучення співвідповідача може суттєво вплинути на тривалість розгляду справи: співвідповідач має такі ж права як і первісний відповідач, що в сукупності зі згаданим вище правом ініціювати розгляд справи заново може створити чимало незручностей (наприклад поновлюються процесуальні строки на відзив, визначені ухвалою про відкриття провадження до залучення співвідповідача). При вивченні обставин справи і обранні тактики захисту інтересів особи в конкретній життєвій ситуації питання залучення співвідповідача малоймовірне, оскільки за наявності кількох опонентів позовна заява направляється одразу усім і відповідно в частині процесуальних строків додаткова тяганина мінімізована. В цей же час, наведене вище клопотання хоч і є індивідуальним (під конкретну справу), однак це все ж наочний приклад можливості залучення ще однієї особи як відповідача, та, у будь-якому випадку має бути задоволене судом.

Олександр Петрик

Заміна відповідача: коли це можливо?

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава ( ст. 49 ЦПК України).

Позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1 предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох відповідачів
2 права та обов’язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави
3 предметом спору є однорідні права і обов’язки

Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України.

  • Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
  • Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
  • Після спливу строків, зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним унаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Тому питання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача мають бути вирішені саме до закінчення підготовчого провадження. І хоча із цього правила є виняток, проте скористатись ним досить важко. І навіть якщо суд дійсно встановить підстави для заміни відповідача чи залучення співвідповідача на стадії судового розгляду, це однозначно має відбутись до винесення рішення по суті справи.

  1. У зв’язку із зазначеним загальними правилами будуть такі:
  2. — право на заміну відповідача/залучення співвідповідача належить виключно позивачу;
  3. — така можливість має бути оформлена клопотанням позивача;
  4. — клопотання має бути подано до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання;
  5. — якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача — суд може задовольнити клопотання і на більш пізній стадії, але до завершення розгляду справи, тобто проголошення судового рішення.

Чи можливі рокіровки на стадії апеляції?

На практиці доволі поширеною є винахідливість позивачів, які отримавши негативне судове рішення про відмову у задоволенні позову у зв’язку із пред’явленням його до неналежного відповідача, подають апеляційні скарги та на стадії апеляції намагаються здійснити заміну на належного відповідача чи залучити співвідповідача з метою отримання часткового задоволення апеляційної скарги та відповідно часткового задоволення позовних вимог хоча б до одного належного відповідача.

З цього приводу доречним буде висновок ВС у справі № 200/22843/15-ц, викладений в постанові від 19.09.2019 (ср. 025069200).

Так, згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повноваження суду апеляційної інстанції не є всеосяжними. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право прийняти одне з таких рішень:

1 залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
2 скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення
3 визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині
4 скасувати судове рішення повністю або частково та у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково
5 скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
6 скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
7 скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
8 у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 — 7 частини першої цієї статті
Читайте также:  Олександр Строкань про протидії АМКУ у притягненні до відповідальності за антиконкурентні дії у спецвипуску "Юридична практика"

Апеляційний суд у силу своїх процесуальних повноважень, визначених ст.

367, 374 ЦПК України, не має права на стадії апеляційного розгляду на залучення до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд лише через пред’явлення позову не до тієї особи. Недоліки провадження у вигляді участі у справі неналежного позивача не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом.

Тому єдиним виходом із ситуації, при якій ви вже отримали рішення суду про відмову у задоволенні позову у зв’язку із пред’явленням його до неналежного позивача, буде пред’явлення нового позову до належного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов’язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).

На стадії апеляційного перегляду замінити відповідача неможливо.

Далі пропоную вашій увазі зразок клопотання про заміну відповідача.

Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

З метою процесуальної економії та забезпечення ефективного судового розгляду та швидкого захисту порушених прав в цивільному процесуальному законодавстві існує інститут заміни неналежного відповідача. Його сутність полягає у тому, щоб не припиняючи провадження у справі, замінити неналежного відповідача належним і саме щодо останнього вирішити заявлений позов.

Для цього суд має право:

  • за клопотанням позивача провести заміну неналежного відповідача;
  • за клопотанням позивача залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу вищезазначених строків суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При заміні неналежного відповідача можливі такі варіанти:

  • судом встановлено, що первісний відповідач є неналежним, і хто є належним. У цьому випадку за клопотанням позивача суд здійснює заміну чи залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача;
  • позивач згоден на вибуття неналежного відповідача, а належного немає. В цьому випадку суд закриває провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову;
  • якщо при таких же обставинах позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача, справа розглядається по суті і ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача.

Якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглядати справу далі і відмовляти у позові. Суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач.

Однак якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто за його власним переконанням відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він може клопотати про притягнення належних або додаткових відповідачів і суд повинен це зробити.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Процесуальні документи

В РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУДПозивач:Троцюк Олексій Сергійовичм. Вишгород, Київської області, вул. Букова, 25, к. 409Відповідач:Дубчук Анжела Миколаївнам. Рівне, вул. Крива,18, Справа №569/123/15-ц        

З А Я В Апро залучення співвідповідачів

В провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом Троцюка Олексія Сергійовича до Дубчук Анжели Миколаївни про захист честі, гідності, ділової репутації  та відшкодування моральної шкоди в сумі 6000 грн.

завданої внаслідок поширеної в засобах масової інформації, а саме в Інтернет – виданнях на веб-сайтах -http://stopotkat.net, http://www.rivnepost.rv.ua, http://charivne.info, http://prokurorska-pravda.today, http://kraina.name інформації.Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України 27.02.2009  N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним  відповідачем  у  разі   поширення оспорюваної інформації  в  мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу  та  власник  веб-сайта,  особи  яких  позивач   повинен установити  та  зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).    Оспорювана інформація була розміщена сторінці сайту rivnepost.rv.ua з зазначенням її власника ПП «Рівне Вечірнє, належним співвідповідачем у справі щодо її оспорювання є Приватне підприємство «Рівне Вечірнє» (33028, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ С.БАНДЕРИ, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 33616034), як власник відповідного веб-сайта.Відповідно до даних реєстраторів доменних імен сайт charivne.info– зареєстрований Дуб Валентиною, адреса реєстрації якої: 33000, м. Рівне, вул. Пухова, 12. Відтак, Дуб В. як власник доменного імені має права і повноваження для розміщення та надання доступу для розміщення інформації на вказаному веб-сайті, тому також має бути залучена до участі у справі як співвідповідач.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 33 ЦПК України, –

П Р О С И М О    С У Д :

1. Залучити до участі в цивільній справі за позовом Троцюка Олексія Сергійовича до Дубчук Анжели Миколаївни про захист честі, гідності, ділової репутації  та відшкодування моральної шкоди, в якості співвідповідачів:- Приватне підприємство «Рівне Вечірнє»(33028, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ С.

БАНДЕРИ, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 33616034), як власника відповідного веб-сайта, де була розміщена оспорювана інформація.- Дуб Валентину, адреса реєстрації якої: 33000, м. Рівне, вул. Пухова, 12.2. Визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права та свободи позивача Троцюка О.С.

, ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, що поширена відповідачем Дубчук А.М.  Інтернет — виданнях :1)    http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=042230 – в статті  «Хто поклав гроші в офіцерський кітель Дубчук?»2)    http://charivne.info/rivne-news/Druzhina-pidpolkovnika-Dubinetskoho-vinuvachu-rivnenskikh-prokuroriv-u-pidstavi — в статті «Дружина підполковника Дубчука звинувачує рівненських прокурорів у підставі»; 3)    http://charivne.info/rivne-news/Rivnyanka-napisala-Yatsenyuku-krik-dushi a.    в статті  «Рівнянка написала Яценюку «Крик душі»;4)    http://stopotkat.net/news/view/41718  – в статті  «Пусть бизнес прокурор «прессует», ведь ГПУ его крышует»;5)    http://charivne.info/rivne-news/Druzhina-Dubinetskoho-povstala-proti-rivnenskikh-prokuroriv – в статті  «Дружина Дубчукао повстала проти рівненських прокурорів»;6)    http://charivne.info/news/Druzhina-pidpolkovnika-zvinuvachu-silovikiv-u-privlasnenni-hroshey – в статті  «Дружина підполковника звинувачує силовиків у привласненні грошей»;7)    http://kraina.name/articles/bespredel-vlasti/130019-prokurorskiy-cinizm-ne-mae-mej-abo-yak-pracivnik/ – в статті  «Прокурорський цинізм не має меж,або як працівник Генпрокуратури прикривається допомогою бійцям АТО!!!»8)    http://prokurorska-pravda.today/article/pust-biznes-prokuror-pressuet-ved-gpu-ego-kryishuet/ – в статті  Пусть бизнес прокурор «прессует», ведь ГПУ его крышует»;3. Зобов’язати Дубчук Анжелу Миколаївну розмістити в Інтернет – виданнях на сайтах -http://stopotkat.net, http://prokurorska-pravda.today, http://kraina.name спростування поширеної нею недостовірної інформації відносно   Троцюка О.С. у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення публікації  про те, що поширена нею інформація у зазначених Інтернет-виданнях стосовно:-    Привласнення Троцюком О.С. її власних коштів сумі 44 тис. грн., які були вилучені під час обшуку в ході кримінального провадження стосовно її чоловіка Дубчук В.;-    Сфабрикування чи підробки Троцюком О.С. доказів і матеріалів справи при розслідуванні кримінальної справи стосовно Дубчук В., чоловіка Дубчука А.М.;-    Погроз з боку Троцюка О.С. в адресу Дубчук А. та її чоловіка Дубчука В.;- недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Троцюка Олексія Сергійовича.4. Зобов’язати Дубчук Анжелу Миколаївну, Приватне підприємство «Рівне Вечірнє» розмістити в Інтернет – виданні на сайті http://www.rivnepost.rv.ua  спростування поширеної недостовірної інформації відносно  Троцюка О.С. у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення публікації  про те, що поширена інформація  стосовно:-    Привласнення Троцюком О.С. її власних коштів сумі 44 тис. грн., які були вилучені під час обшуку в ході кримінального провадження стосовно її чоловіка Дубчука В.;-    Сфабрикування чи підробки Троцюком О.С. доказів і матеріалів справи при розслідуванні кримінальної справи стосовно Дубчука В., чоловіка Дубчук А.М.;-    Погроз з боку Троцюка О.С. в адресу Дубчук А. та її чоловіка Дубчук В.;- недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Троцюка Олексія Сергійовича.5. Зобов’язати Дубчук Анжелу Миколаївну, Дуб Валентину розмістити в Інтернет – виданні на сайті http://charivne.info спростування поширеної недостовірної інформації відносно   Троцюка О.С. у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення публікації  про те, що поширена інформація  стосовно:-    Привласнення Троцюком О.С. її власних коштів сумі 44 тис. грн., які були вилучені під час обшуку в ході кримінального провадження стосовно її чоловіка Дубчука В.;-    Сфабрикування чи підробки Троцюком О.С. доказів і матеріалів справи при розслідуванні кримінальної справи стосовно Дубчука В., чоловіка Дубчук А.М.;-    Погроз з боку Троцюка О.С. в адресу Дубчук А. та її чоловіка Дубчука В.;- недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Троцюка Олексія Сергійовича.4. Стягнути з Дубчук А.М.  на користь Троцюка О.С. 6000 тис. грн.00 коп. (шість тисяч гривень) моральної шкоди та судові витрати.18 листопада 2015 р                                                                                                                                                                                                                                                                           М.І. Тушкевич

Читайте также:  Adoption in ukraine. actions and procedure

06 березня 2017
Перегляди: 453

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах.

Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці.

Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.

Наслідки незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача

  • Наслідки незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті
  • 17 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 309/2340/15-ц, провадження № 61-16776св20 (ЄДРСРУ № 96977985) досліджував питання щодо наслідків незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті.
  • Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

  1. Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
  2. Відповідач — це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
  3. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

  • Окрім цього, процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав прав та обов'язків (24 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 1316/364/12, провадження № 61-7023св20 (ЄДРСРУ № 96106030).
  • Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
  • ВИСНОВОК:
  • Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
  • Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).
Читайте также:  Экстрадиция. Что это, кого и почему могут выслать в другие страны из Украины

3.1.3. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів

Поняття належних та неналежних сторін

Виходячи із ст. 119 ЦПК, де йдеться про
зміст позовної заяви, саме позивач
встановлює відповідача у справі.
Пред'являючи позовну заяву, позивач
може зазначити відповідачем особу, яка
не є носієм спірного обов'язку, тобто
неналежного відповідача.

При пред'явленні
позову суд не завжди здатен одразу ж
встановити, чи є позивач або відповідач
належними сторонами, оскільки при
пред'явленні позову вони є передбачуваними
суб'єктами спірних матеріальних
правовідносин і питання про їхню
належність до справи вирішується тільки
на підставі застосування норм матеріального
права та з урахуванням поданих доказів
у справі.

За загальним правилом, позов має
пред'являтися до суду належним позивачем,
тобто особою, яка має право вимоги за
позовом, оскільки саме її права, свободи
та інтереси порушені, оспорюються або
невизнані (ст. 3 ЦПК) та лише до належного
відповідача — особи, яка повинна
відповідати за позовом.

Таке процесуальне
право та обов'язок позивача та відповідача
бути належним суб'єктом цивільних
процесуальних відносин зумовлено
матеріально-правовими відносинами,
учасниками яких вони є.

Належні сторони
у цивільному процесі є носіями суб'єктивних
прав та обов'язків, які складають зміст
матеріально-правових відносин.

Якщо судом буде встановлено, що позов
пред'явлено не належним позивачем, тобто
тією особою, яка не має права вимоги, то
суд не може на цій підставі відмовити
позивачеві у відкритті провадження у
справі (ст.122 ЦПК) чи закрити провадження
(ст.

205 ЦПК), оскільки такі підстави у цих
нормах не передбачено. Суд також із
власної ініціативи не може замінювати
неналежного позивача, оскільки
порушуватиметься такий принцип цивільного
процесу, як диспозитивність.

Суд має
розглянути вимогу неналежного позивача
по суті та ухвалити рішення про відмову
у задоволенні позову, оскільки неналежний
позивач не має права вимоги.

Суд за
власного іні­ціативою може лише
залучити особу до участі у справі
належного, на його думку, позивача, як
третю особу без самостійних вимог на
боці цього позивача (ст. 36 ЦПК).

  • Щодо неналежного відповідача — особи,
    яка не повинна відповідати за позовом,
    оскільки не є суб'єктом спірних
    матеріально-правових відносин та не
    має обов'язків, які з них випливають,
    перед позивачем та щодо якої виключається
    «передбачення», яке мало місце при
    пред'явленні позову, про його
    відповідальність перед позивачем, то
    законом передбачено порядок його заміни.
  • Порядок заміни неналежного відповідача
  • У статті 33 ЦПК об'єднано два інститути:
    інститут заміни неналежного відповідача
    та інститут залучення співвідповідачів.

У ЦПК не конкретизовано, на якій стадії
процесу суд може провести заміну
неналежного відповідача, тільки
зазначається, що така заміна може
відбуватися без припинення розгляду
справи (ч. 1 ст. 33 ЦПК).

  1. Випадки заміни неналежного відповідача:
  2. Заміна неналежного відповідача може
    мати місце: за клопотанням позивача та
    ініціативою суду, тому що саме до
    компетенції суду належить перевірка
    процесуальної правосуб'єктності осіб,
    які беруть участь у справі.
  3. Заміна неналежного відповідна
    відбувається:

1) за клопотанням позивача (ч.
1 ст. 33 ЦПК) (а також третьої особи з
самостійними вимогами до відповідача
чи обох сторін. — С.Ф.);

  • 2) за ініціативою суду та при
    наявності згоди позивача;
  • 3) за ініціативою суду та при
    відсутності згоди на це позивача.
  • При заміні неналежного відповідача на
    належного їх згода на вибуття чи вступ
    у процес не вимагається.
  • Щодо першого випадку, якщо позивач
    клопотатиме про заміну неналежного
    відповідача, він має вибути із процесу,
    а належний відповідач — вступити у
    процес.
  • Щодо другого випадку, якщо судом буде
    встановлено, що відповідач є неналежним
    та позивач дасть згоду на його заміну,
    неналежний відповідач має вибути із
    процесу, належний — вступити у процес.

Щодо третього випадку, якщо суд встановить,
що відповідач є неналежним, а позивач
не дасть згоди на його заміну, суд має
право залучити до участі у справі другого
відповідача як належного, а не як
співвідповідача, як зазначено у ст. 33
ЦПК.

Якщо у процесі одночасно беруть
участь належний та неналежний відповідачі,
вони не є співвідповідачами (співучасниками),
оскільки їх інтереси не збігаються, у
них немає спільного обов'язку щодо
позивача.

Щодо наслідків розгляду справи
з одночасною участю у справі неналежного
та належного відповідачів, то позов
повинен вирішуватися щодо другого,
тобто належного відповідача та саме на
нього мають поширюватися усі правові
наслідки законної сили судового рішення.

  1. Суд при проведенні заміни неналежного
    відповідача повинен постановити ухвалу.
  2. Порядок залучення співвідповідачів
  3. У статті 33 ЦПК йдеться також про такий
    інститут цивільного процесу, як залучення
    співвідповідачів, тобто у одній нормі
    об'єднано інститут заміни неналежної
    сторони та інститут залучення
    співвідповідачів.
  4. Залучення співвідповідача може мати
    місце:
  5. 1) за клопотанням позивача;
  6. 2) за ініціативою суду.
  7. Щодо першого випадку, якщо позов було
    пред'явлено до одного відповідача, але
    буде встановлено, що існують інші особи,
    які повинні відповідати за позовом,
    оскільки вони також є суб'єктами спірних
    матеріальних правовідносин, то за
    клопотанням позивача суд може залучити
    цих осіб до участі у справі як співучасників,
    тобто співвідповідачів (наприклад
    солідарна відповідальність).

Щодо другого випадку, якщо позивач не
дає згоди на залучення іншої особи як
співвідповідача, суд може залучати іншу
особу як співвідповідача за власною
ініціативою. Тобто у ч. 1 ст. 33 ЦПК йдеться
про залучення до участі у справі іншої
особи як співвідповідача за ініціативою
суду, а не про заміну неналежного
відповідача.

Вважаємо, якщо позивач не згоден на
заміну неналежного відповідача іншою
особою чи залучення у справі відповідачів,
то суд має розглядати справу за первісно
заявленим позовом та відмовити позивачеві
у задоволенні позовних вимог, а не
залучати при цьому іншу особу як
співвідповідача чи залучати до справи
належного відповідача за власною
ініціативою, оскільки така ініціатива
суду суперечитиме ч. 4 ст. 10 ЦПК та ч. З
ст. 11 ЦПК.

Процесуальні наслідки заміни неналежного
відповідача, залучення співвідповідачів

Заміна неналежного відповідача та вступ
у процес належного або другого відповідача,
залучення співвідповідачів може мати
місце у суді першої інстанції до ухвалення
судових рішень. Після заміни неналежного
відповідача або залучення до участі у
справі співвідповідача справа
розглядається спочатку тільки за їхнім
клопотанням (ч. 2 ст.33 ЦПК).

Це положення
закону зумовлено тим, що до вступу у
процес належного відповідача процесуальну
діяльність на стадії підготовки, розгляду
справи по суті здійснював неналежний
відповідач, тому усі дії, вчинені ним
до вступу належного відповідача, не
мають ніякого правового значення та не
можуть бути використані судом при
ухваленні судового рішення щодо належного
відповідача. В основу судового рішення
не можуть бути покладені, зокрема,
визнання позову повністю або частково
неналежним відповідачем, подання ним
доказів, доведення перед судом
переконливості обставин, якими неналежний
відповідач обґрунтовував свої заперечення
проти позову. У противному разі
порушуватиметься такий принцип цивільного
процесу, як безпосередність.

Ссылка на основную публикацию