Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

Спеціально для lady.tochka.net старший юрист Ірина Мороз розповіла, з чого починати процес усиновлення дитини та які документи для цього необхідні.

Теоретично все здається не таким уже й страшним, а от на практиці багато хто знає: щоб усиновити дитину, необхідно докласти дуже багато зусиль. І до кінця так і не зрозуміло, скільки часу може зайняти процес усиновлення в Україні.

Процедура всиновлення доволі чітко регламентована в Україні Сімейним кодексом України і Постановою КМУ від 08.10.2008 р. №905 «Про затвердження порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей».

Крок 1: Які документи необхідні для всиновлення

Спершу необхідно, щоб тебе поставили на облік кандидатів в усиновителі. Для цього громадянинові України, який хоче всиновити дитину, треба особисто звернутися з письмовою заявою про взяття його на облік кандидатів в усиновителі в службу у справах дітей за місцем свого проживання.

  • Для всиновлення необхідний такий пакет документів:
  • — копії паспортів або інших документів, що засвідчують особистість; — довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи, завірена в податковій;

Згода другого з подружжя на усиновлення дитинивсиновлення дитини © Shutterstock

  1. — копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники одружені); — висновок про стан здоров'я кожного із заявників, складений за встановленою формою;
  2. — нотаріально завірена згода другого з членів подружжя на всиновлення дитини (якщо дитину всиновляє один із подружжя); — довідка про наявність або відсутність судимостей для кожного заявника;
  3. — копія документів, що підтверджують право власності або право користування житловим приміщенням.
  4. Потім служба у справах дітей протягом 10 днів перевіряє ці документи, проводить співбесіду із заявниками, складає акт обстеження їхніх житлових умов.

За результатами розгляду документів ця служба готує висновок про можливість заявників бути усиновителями. Коли така заява є, бажаючі стають на облік кандидатів в усиновителі. Їхні дані вносять до Книги обліку кандидатів в усиновителі.

всиновлення дитини © Shutterstock

Крок 2: Знайомство з дитиною

Потім кандидати в усиновителі знайомляться з інформацією про дітей, які можуть бути всиновлені. Для одержання такої інформації треба звернутися до органів, що ведуть облік дітей, які можуть бути всиновлені.

Якщо після ознайомлення з інформацією про дітей кандидати висловили бажання особисто познайомитися з дитиною, їм видають скерування на організацію знайомства. Термін дії скерування – 10 робочих днів. За цей час кандидати в усиновителі повинні познайомитися з дитиною, встановити з нею контакт.

Згода другого з подружжя на усиновлення дитини © Shutterstock

  • Крок 3: Заява про бажання всиновити дитину
  • Якщо ви згодні на всиновлення дитини, з якою познайомилися, отже, служба у справах дитини протягом 10 робочих днів повинна з'ясувати, чи згодна дитина на всиновлення, і підготувати висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
  • Крок 4: Рішення суду про всиновлення

Коли дитина обрана, висновок служби з усиновленню є, треба звернутися із заявою про всиновлення дитини до суду. Причому разом із заявою необхідно надати пакет супровідних документів. Остаточне рішення про всиновлення приймається й розглядається в судовому порядку.

Важливо пам'ятати, якщо ти як кандидат в усиновителі до закінчення терміну дії скерування на знайомство з дитиною не надаси заяви про бажання всиновити дитину, вважається, що ти відмовляєшся від усиновлення цього малюка.

© Shutterstock

Після цього можна повторно звертатися для ознайомлення з інформацією про дітей і для одержання нового скерування. У такому випадку процес ознайомлення починається з самого початку, але кількість повторних ознайомлень не може налічувати більше трьох.

На думку юриста Ірини Мороз, тривалість усиновлення залежить від того, як швидко подружжя знайшло дитину, яку воно хоче всиновити. Але навіть за найоптимістичніших обставин процедура всиновлення займає приблизно рік.

  1. Також читай
  2. Закони України про аліменти
  3. Про права дитини від цивільного шлюбу
  4. Як юридично правильно оформити сурогатне материнство
  5. Як отримати при вагітності безкоштовну путівку і матеріальну допомогу

Згода другого з подружжя на усиновлення дитини (стаття 220 ск)

1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, Що мають істотне значення.

3. Виключено.

Комментарий:

  • Стаття 220 СК містить дві раніше діючі статті Кодексу про шлюб та сім'ю (107,
  • 108).

З урахуванням того, що усиновлення являє собою одну з форм сімейного виховання, бажано, щоб обоє з подружжя одночасно усиновлювали дитину, щоб у свідоцтві про народження усиновлюваної дитини батьками були записані обоє з подружжя, У разі незгоди другого з подружжя на усиновлення дитини не буде досягнута ціль, передбачена усиновленням — створення дитині сприятливих умов виховання в сім'ї, а негативне відношення другого з подружжя до усиновлення безспірно не зможе не позначитися на нормальних умовах виховання усиновленого. Тому закон і передбачає, що усиновлення дитини одним з подружжя можливе, але за умови, що другий з подружжя не заперечує проти цього, тобто допускається законом таке усиновлення і якщо один з подружжя, який не бажає бути усиновлювачем, батьком чи матір'ю дитини, дасть письмову згоду, засвідчену нотаріально, на усиновлення дитини другим із подружжя, то таке усиновлення відбувається.

Той з подружжя, який не бажає бути усиновлювачем, не створює для себе прав {.обов'язків, які передбачені для усиновлювачів, а може бути дядьком, вітчимом, мачухою.

І в той же час і усиновлена дитина другим з подружжя не несе ніяких прав і обов'язків щодо особи, яка не забажала її усиновити.

У такий спосіб усиновлена дитина все рівно залишається жити в неповній сім'ї (у неї відсутні або мати, або батько).

Нотаріальне засвідчення згоди другого з подружжя на усиновлення оформляється нотаріусом за правилами ст. 36 Закону України «Про нотаріат» (МЬ 3425-ХІІ) й Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України >& 20/5, пунктом 260.

Нотаріально засвідчена згода на усиновлення передається органу опіки та піклування, І а той разом з висновком про можливість усиновлення передає суду. Відсутні засвідчення нотаріусом згоди на усиновлення є підставою для визнання усиновлення недійсним (ч. 4 ст. 236 СК).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 СК усиновлення може бути проведено без згоди другого з подружжя, якщо:

  1. а) другий з подружжя визнаний судом у встановленому порядку безвісно відсутнім,
  2. оскільки його згоди на усиновлення отримати фізично неможливо. На підтвердження
  3. того, що другий із подружжя усиновлювача визнаний безвісно відсутнім, суду надається копія рішення суду про визнання його безвісно відсутнім за правилами ст. 43
  4. ЦК і ст. 246 — 250 ЦПК України;
  5. б) другий з подружжя визнаний недієздатним в установленому порядку внаслідок

хронічного і стійкого психічного розладу здоров'я. А оскільки він не має права вчиняти будь-які правочини і сам потребує опіки (ст. 41 ЦК), то така особа не має права

давати згоду на усиновлення. Доказом про визнання цієї особи недієздатною є рішення

суду, постановлене за правилами ст. 39 ЦК, ст. 236 — 241 ЦПК України.

  • Ці документи (рішення суду) разом з іншими матеріалами орган опіки та піклування або заявник надають суду при поданні позовної заяви;
  • в) за наявності інших обставин, що мають істотне значення (зокрема, у випадках
  • позбавлення батьківських прав того з батьків, хто повинен буде дати згоду на усиновлення, якщо ці права не були поновлені, знаходження тривалий час (роками)
  • на лікуванні в психоневрологічному або наркологічному диспансері, в результаті чого
  • тривалий час ця особа не бере участі у вихованні і утриманці дитиня, а недієздатним
  • не визнаний в установленому законом порядку, самі подружжя шлюб розірвали офіційно або проживають тривалий час окремо тощо).
  • Такі заперечення другого із подружжя не є перешкодою до звернення до суду про усиновлення, оскільки вони носять оспорюваний характер, а це означає, що суд може взяти до уваги, а може відкинути ці заперечення, якщо буде встановлено, що вони недоведені і суперечать інтересам дитини, яка, наприклад, тривалий час виховується в сім'ї з новим чоловіком матері цієї дитини і вона його вважає своїм батьком.
Читайте также:  Может ли банк простить кредит? Как добиться прощения кредита

При всиновлюванні дитини самотньою матір'ю, батьком необхідно тільки їх згода. Оскільки батько дитини відсутній, оскільки дитина народжена поза шлюбом, батько дитини також може виховувати дитину, оскільки мати дитини при її народженні від-мовилася від неї, кинула її, тобто була невідома.

Правила усиновлення: Кому, куди і з чим іти?

В Україні своїх мам і тат у дитячих будинках чекають близько 26 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. І це тільки ті, які мають право бути усиновленими. Всього ж у нашій країні 95956 діток, які перебувають під опікою держави.

І тільки у третини з них немає батьків. Іншим доводиться проводити дитинство в стінах інтернатів при живих предках. За оперативними даними, відсоток дітей, яких кинули у пологових будинках, не перевищує 0,5% від кількості дітей, позбавлених батьківського піклування.

Чи настане час, коли всі ці маленькі громадяни знайдуть родину, — питання, як мінімум, з двома невідомими. У той же час сьогодні чимало сімейних пар, які мріють стати батьками. Торік, згідно з даними, які ForUm'у надали в Міністерстві соціальної політики України, було усиновлено 2819 дітей.

За словами уповноваженого Президента України з прав дитини Юрія Павленка, на кінець минулого року більше півтори тисячі сімей стояли в черзі на усиновлення. «Ці люди висловили бажання і вже подали документи на усиновлення», — зазначає він.

Серед основних причин, через які утворюється ця черга, Павленко називає небажання українців брати на виховання в сім'ю дітей віком старше 5 років. Варто враховувати також те, що, згідно з українським законодавством, існують обмеження щодо розриву сімейних груп. «Система побудована так, що в процесі усиновлення не бажано влаштовувати братів і сестер у різні родини.

Тільки низка обставин може дати можливість прийняти таке рішення. Наприклад, якщо одна дитина хворіє якимось важким захворюванням», — зазначає Юрій Павленко.

Згідно з офіційними даними, з цих півтори тисячі 1391 сім’я бажає виховувати дитину до 5 років, що становить 90% сімей, які перебувають на обліку (того ж віку. — Ред.). Ще 1013 бажають усиновити дітей до 3 років. Разом з тим, за словами Павленка, на сьогоднішній день майже 80% дітей з тих, які можуть бути усиновлені, вже більше 10 років.

«Окреме завдання, яке ставилося Президентом, — зробити так, щоб потоки дітей, які мають право на усиновлення, і майбутніх батьків, які бажають усиновити, — об'єдналися.

Одним з таких кроків є пропаганда усиновлення та зняття страху, який, на жаль, існує сьогодні щодо прийняття в сім'ю дітей у віці старше 10 років», — стверджує уповноважений Президента з прав дитини.

Поки у високих кабінетах думають, як покращити ситуацію з усиновленням, а потенційні батьки наважуються на цей серйозний крок, ForUm вирішив дізнатися, хто ж може усиновити дитину і що для цього потрібно?

Я в батьки піду: а можна? Взяти дитину на виховання дозволено не кожному. Причини можуть бути різні: комусь можуть відмовити через проблеми зі здоров'ям, а комусь — через багате кримінальне минуле.

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України, «усиновителем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини». У самому документі чітко не прописано, з якого ж віку родич може усиновити дитину.

У прес-службі уповноваженого Президента з прав дитини повідомили: «Наприклад, сестра може усиновити брата тільки після досягнення повноліття». При цьому необхідно пам'ятати ще про одну обов'язкову норму: особа, яка вирішує всиновити дитину, повинна бути старша за неї «не менш як на п'ятнадцять років».

Напрошується питання: а як же бути в тому випадку, якщо різниця у віці між братом і сестрою, припустимо, 5 років? Відповіді на нього законодавство не дає. Можливо, є якісь винятки із правил. Так, наприклад, парі, яка не перебуває у шлюбі, також не дозволяється брати на виховання «одну й ту ж» дитину.

Мається на увазі, що лише один із пари, яка проживає в цивільному шлюбі, може усиновити дитину. Хоча, якщо ці люди проживають як сім'я, питання може бути закрите позитивно, але виключно за рішенням суду.

Варто зазначити, що всиновити дитину можна не тільки сім'ї, але й одиноким громадянам України. У той же час, згідно з українським законодавством, переважне право на усиновлення має все таки подружжя.

Для іноземців подібна норма з самого початку обмежена. «Іноземні громадяни можуть усиновити дитину в Україні, тільки якщо вони перебувають у шлюбі», — вказується в ст. 283 Сімейного кодексу.

Винятком можуть стати лише випадки, коли усиновлювач і дитина є родичами.

Категоричне «ні» в питаннях усиновлення буква закону диктує особам однієї статі. Крім того, згідно зі ст. 212 вищезгаданого документа, не можуть бути усиновлювачами дитини люди, у яких за плечима вже був досвід усиновлення, але з їхньої ж вини його було скасовано або визнано недійсним.

Або ж у минулому вони були позбавлені батьківських прав, які так і не були відновлені. Отримають відмову також ті, хто веде нездоровий спосіб життя: зловживає алкоголем і наркотиками, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, не має постійного місця проживання і доходів.

Не мають права на усиновлення також люди з кримінальним минулим, у яких «на рахунку» непогашена судимість, а також особи без громадянства.

Може бути відмовлено в усиновленні і за станом здоров'я: людям, які «потребують постійного стороннього догляду, перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному диспансері, страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України (туберкульоз, ВІЛ, шизофренія, онкологічні захворювання четвертої стадії та ін.), обмежені в дієздатності або визнані недієздатними».

Якщо ви перебуваєте в шлюбі з людиною, яка позбавлена батьківських прав, уже була колись усиновлювачем, але практика виявилася безуспішною, чи перебуває на наркологічному обліку і не має постійного місця проживання і заробітку, а також має непогашену судимість, то, на жаль, вам, найімовірніше, також буде відмовлено в усиновленні дитини.

Не виключено, що можуть знайтися й інші причини, оскільки останній пункт ст. 212 Сімейного кодексу достатньо неоднозначний: «Не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини».

Якщо ж так вийшло, що одного і того ж малюка вирішили усиновити кілька кандидатів у батьки, то перевага віддається родичам дитини, сім'ї, в якій вже виховується інша дитина, або тим потенційним батькам, які готові усиновити відразу декількох дітей, які є братами або сестрами.

Заморські вимоги Незважаючи на те, що переважне право на усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають громадяни України, торік іноземцям вдалося усиновити майже 700 українських дітей. Для потенційних батьків з-за кордону правила жорсткіші.

За словами Юрія Павленка, система законодавства нашої країни побудована і спрямована на мотивацію українського усиновлення.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», дитина може потрапити в прийомну сім'ю батьків-іноземців лише в тому випадку, «якщо були вичерпані всі можливості передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України». Крім того, допустиме усиновлення лише тієї дитини, якій вже виповнилося 5 років.

Винятки в даному випадку можуть бути лише коли: усиновлювач є родичем дитини, малюк хворий або ж якщо сім'я готова усиновити усіх рідних братів і сестер, і один з них досяг п'яти років і більше року перебуває на обліку для усиновлення в Мінсоцполітики. Йдуть на поступки в усиновленні малюка у віці молодше 5 років також, якщо він братик або сестричка раніше усиновленої родиною дитини.

Читайте также:  Заява про ухвалення додаткового рішення

Варто зазначити, що з жовтня 2012 року в першу чергу прийомними іноземними батьками можуть стати громадяни держав, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Бюрократія за сімома печатками

Якщо ви вже зважилися всиновити дитину, необхідно бути готовими до того, що доведеться чимало побігати по кабінетах.

Йдучи до Служби у справах дітей за місцем проживання для написання заяви про взяття вас на облік кандидатів в усиновлювачі, із собою необхідно взяти пакет документів. Без них просто не приймуть ваше письмове звернення.

Як розповіли в Департаменті сім'ї та дітей Міністерства соціальної політики України, до заяви мають додаватися такі сім видів документів:

  • — копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  • — довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
  • — копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах запису актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • — висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • — засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • — довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  • — копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Якихось інших документів вимагати у Службі у справах дітей, згідно із законодавством, не мають права.

Варто враховувати також те, що навіть якщо дитина усиновлюється одним із подружжя, висновок про стан здоров'я та довідка про наявність чи відсутність судимості все одно подаються кожним з них.

А у випадку якщо один з подружжя не може особисто з'явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати чоловік або дружина. Для іноземних громадян перелік необхідних довідок набагато довший.

Потенційні батьки повинні бути готові до того, що через 10 робочих днів після надходження усіх документів представники Служби у справах дітей проведуть бесіду щодо мотивів усиновлення, а також навідаються «в гості» з метою подальшого складання акта обстеження житлово-побутових умов. Але пам'ятайте, що останнє слово все таки за судом.

Завжди готовий? Не варто забувати також про те, що паперова тяганина — питання часу. Усиновлення — це не порожня формальність, а важливий крок, до якого часом не кожен готовий. На ґрунті цього виникають ситуації, коли в судовому порядку встановлюється скасування усиновлення. А це, безсумнівно, величезний психологічний удар для маленького члена суспільства.

«Звичайно, все залежить від особистості дитини: є діти більш чутливі, є менш. Але якими б вони не були, це діти, яким дуже не вистачає тепла, сім'ї, материнської та батьківської турботи. І вони весь час сподіваються отримати це.

Для них отримання сім'ї — це здійснення найбільшої мрії в житті. І коли раптом ця мрія руйнується, дитина неабияк переживає.

Для неї це страшне розчарування, яке може зламати все подальше життя», — коментує Оксана Брик, психолог, викладач факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету « Києво-Могилянська академія».

Як розповіли в Мінсоцполітики, торік було прийнято 32 рішення судів про скасування усиновлення. З них 25 випадків — це усиновлення всередині України. У 2011 році цей показник був ще вищий: 48 відмов.

У держвідомстві зазначають, що найбільш поширеною причиною ухвалення рішення про скасування усиновлення стають неприйнятні відносини, які склалися між прийомними батьками і дитиною або між названими братами чи сестрами.

Серед інших причин також реєструвалися смерть матері, відновлення відносин з біологічною мамою та ін.

Як же визначити, чи готові ви взяти на виховання дитину й обдарувати її теплом і турботою? Для початку, за словами психологів, у даному випадку необхідно поспілкуватися з фахівцями. «Розумієте, якщо жінка, припустимо, хоче усиновити дитину, зовсім не факт, що вона до цього готова.

Те ж саме стосується і чоловіків. Це повинно бути усвідомлене, відповідальне, зріле рішення. Іноді воно може виявитися якоюсь спробою самоствердження. І це жахливо.

Буває, що і такі спроби закінчуються позитивним результатом, а іноді люди розуміють, що були не готові до цього», — каже Оксана Брик.

Разом з тим фахівець додає, що просто спілкування з психологами і просвітницької роботи в даній ситуації мало. «Потрібна практика. Люди повинні спробувати поспілкуватися з дітьми. Тому що буває так: «я хочу дитину, але діти взагалі мене дратують». Якщо таке відчуття виникає, то тоді краще почекати», — радить вона.

За її словами, для того щоб остаточно визначитися, спробувати свої сили і відчути готовність до такого важливого кроку, можна походити в той чи інший дитячий будинок, подивитися на діток, які там виховуються, поспілкуватися з ними або допомогти вихователям організувати для дітей якийсь захід.

«Потрібно подивитися на цих дітей. Вони багато чого очікують, у них почуття загострені. Вони більш обережні, більш недовірливі, бувають потайливі, а іноді, навпаки, кидаються до першої зустрічної людині з криками «мама» чи «тато». Тобто необхідно на практиці зіткнутися з їхньою поведінкою, і бажано не один раз», — рекомендує психолог.

У той же час вона зазначає, що не варто будувати повітряних замків у ситуації, коли ви зрозуміли, що дозріли для подібного рішення. «Необхідно все таки бути готовим до того, що мрії — це одне, а реалії — зовсім інше. Це, як і в шлюбі: є період до весілля і після нього.

Усиновлення — це тільки перший крок. Потрібно розуміти, що буде непросто. Але ж відомо, що шлях осилить той, хто йде. Потрібно хотіти йти і пройти цей шлях. Потрібно усвідомлювати, що ти подаруєш людині щастя, нове життя. І не треба боятися помилок.

Щось не так, значить необхідно радитися з фахівцями», — говорить Оксана Михайлівна.

Отже, якщо ви ще сумніваєтеся у своєму рішенні, не треба сидіти на місці й гадати, чи потрібне вам усиновлення. Варто спробувати, а це в ваших руках.

Тетяна Мацур,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

Сайт пошуку роботи в Україні. Пошук вакансій та резюме на Jobs.ua!

Питання від альона (25 липень 2009):

Мій чоловік хоче усиновити мою дитину від першого шлюбу.Як це правильно зробити. Дякую

Ответ юриста () :

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини. Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються: 1) копія свідоцтва про шлюб; 2) копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу; 3) висновок про стан здоров’я заявника; 4) довідка про наявність чи відсутність судимості; 6) копія свідоцтва про народження дитини; 7) письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо). Служба у справах дітей протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов заявника, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку. Пысля отримання позитивного висновку для прийняття рішення про усиновлення кандидат в усиновлювачі звертаэться із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини. Усиновлення дитини проводиться на підставі рішення суду.

    Андрей ( 6 грудень 2021) Доброго дня. В центрі зайнятості стою на обліку з 16,08,2021 по грудень 2021 мені виплатили тільки 2200грн. Кому я можу оформити скаргу, або дізнатися чому відсутні виплати. Ка'рєрний спеціаліст нічого не знає.  Переглянути відповідь Елена ( 3 грудень 2021) Добрый день! Скажите пожалуйста , моду ли я стать на биржу труда, если я негде не работала официально и после школы не поступала некуда.  Переглянути відповідь Ольга ( 1 грудень 2021) Доброго дня. Підкажіть будь ласка. Могут з центра зайнятості направляти на работу, якщо там немає ставки? І перед цим як взяти направлення я запитала, що там немає ставки, мене не почули. Але я знаю, що направляли туди людей вже не раз. І коли я пішла мені сказали, что ставка тільки через 4 місяця, а так якщо знайдете клієнта одного, то відповідно отримаєте наприклад 290грн, а якщо ні, то і нічого! Может лі державна установа відправляти на работу де немає даже мінімальної заробітної плати?  Переглянути відповідь Наталья (19 листопад 2021) Подскажите пожалуйста. ФОП 1 группы подавала на помощь от центра занятости во время карантина в 2020 году. Сейчас центр занятости опомнился, нашел недоплату по ЕСВ и требует вернуть помощь. Кто с таким столкнулся и смог оспорить?  Переглянути відповідь Тетяна (16 листопад 2021) Доброго дня. Працівника понеділком мали би відсторонити від роботи у зв'язку з ухиленням від вакцинації проти COVID-19, про що його було попереджено у п'ятницю. Понеділком в працівника вже був відкритий лікарняний (не ковід). Які дії роботодавця? Все ж таки відстороняти понеділком і неоплачувати лікарняний чи оплачувати лікарняний і відсторонити вже після нього?  Переглянути відповідь Антон (12 листопад 2021) Чи є графічний дизайнер (дизайнер виконавець графічних робіт) творчою професією? Чи такому дизайнеру потрібно бути в творчій спілці, щоб його відносили до творчих професій чи ні?  Переглянути відповідь Марія ( 4 листопад 2021) Добрий день! В трудовій книжці працівника, якого прийнято на нову роботу, є записи про трудову діяльність (з 22-ого по 26-ий) в розділі «сведения о награждениях». Крім того, що я маю завести вкладиш до трудової, які мої дії щодо виправлення попередніх помилкових записів?  Переглянути відповідь Тетяна ( 4 листопад 2021) Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи є номер мобільного телефону персональними даними згідно із Законом України «Про захист персональних даних»? Так як: 1. Посадова особа органу місцевого самоврядування відмовляється надавати номер мобільного телефону під час працевлаштування. 2. Староста села заблокував дзвінки жителів територіальної громади на його мобільний телефон. Дякую.  Переглянути відповідь Таня ( 2 листопад 2021) Вітаю. Чи маю я право відмовитись від проходження атестації, якщо я працюю тимчасово (декретна відпустка). Основний спеціаліст виходить на роботу через чотири місяці.  Переглянути відповідь Valya (27 жовтень 2021) Добрий день! Який код за Класифікатором обрати для Начальника відділу супроводу клієнтів або Начальника відділу по роботі з клієнтами?  Переглянути відповідь
Читайте также:  Заява про визнання втраченого цінного паперу недійсним

Кілька важливих кроків, які потрібно зробити, перш ніж Ви усиновити дитину

Батьки, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до Служби у справах дітей за місцем проживання.

До заяви додаються такі документи:

  • копія паспорта;
  • довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена в встановленому порядку;
  • копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • нотаріально завірена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання для кожного заявника;
  • копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Після подачі заяви кандидатом, протягом десяти робочих днів працівник Служби у справах дітей:

  • проводить бесіду із заявником, з'ясовує мотиви усиновлення;
  • складає акт про обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків-усиновителів;
  • розглядає питання про можливість усиновлення ними дитини;
  • готує відповідний висновок;
  • у разі прийняття позитивного рішення ставить їх на облік, як кандидатів в усиновлювачі.

Заявникам видається висновок разом з документами, на підставі яких вони можуть звернутися до служби у справах дітей будь-якій області для встановлення контакту з дитиною.

Термін дії документів щодо усиновлення — один рік з дня їх видачі.

Служба у справах дітей спільно з потенційними усиновителями здійснює процес взаємопідбору дитини, в ході якого з'ясовується ресурси сім'ї (інтелектуальні, емоційні, особистісні, духовні; інтереси та здібності) відповідають потребам дітей.

Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини та служби у справах дітей надають кандидатам в усиновлювачі інформацію про дітей, які перебувають на первинному, регіональному та централізованому обліку, і видають направлення до служби у справах дітей за місцем знаходження відповідного дитячого закладу для знайомства і встановлення контакту з дитиною. Кандидати в усиновлювачі, які не змогли встановити контакт з дитиною, можуть звернутися для отримання повторного направлення.

Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до Служби у справах дітей за місцем перебування дитини із заявою про бажання усиновити її.

Заява складається українською мовою, в ньому вказуються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання кандидата (кандидатів) в усиновлювачі, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце знаходження (проживання) дитини.

Нижче наведено список документів, що надаються керівником дитячого закладу, де перебуває дитина, після встановлення контакту з дитиною:

  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копії документів, що підтверджують, що дитина може бути усиновленою;
  • висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Кандидат в усиновлювачі має право:

  • ознайомитися з особистою справою дитини, яка може бути усиновлена;
  • провести додаткове медичне обстеження дитини.

Служба у справах дітей за місцем перебування (проживання) дитини на підставі заяви кандидатів в усиновлювачі та пакету документів протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.

Документи, що подаються до суду:

  • заяву до суду про усиновлення;
  • висновок про доцільність усиновлення;
  • акт обстеження житлово-побутових умов усиновителів;
  • документ, що підтверджує наявність житла;
  • довідки про заробітну плату;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • один з документів, який підтверджує статус дитини:
  • копія свідоцтва про смерть батьків дитини;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  • визнання батьків безвісно відсутніми, недієздатними, померлими;
  • оригінал нотаріально завіреної згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
  • акт про знайдений, підкинутому дитину;
  • згоду дитячого закладу (і згода самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може його висловити);
  • довідка про невідвідування дитини батьками (за умови усиновлення згідно з ч. 2 ст. 219 Сімейного Кодексу України) ;
  • висновок про стан здоров'я дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Усиновлення дітей здійснюється на підставі рішення суду.

Отримавши копію рішення суду (через 10 днів від дати винесення рішення), усиновлювач зобов'язаний особисто забрати дитину із закладу чи сім'ї, в якій він виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред'явлення копії рішення суду про усиновлення.

В органах реєстрації актів цивільного стану набувається свідоцтво про усиновлення та нове свідоцтво про народження, вноситься запис про дитину в паспорт.

Батьки повинні зареєструвати дитину в паспортному столі за місцем свого проживання.

Ссылка на основную публикацию