Зміна розміру аліментів

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття, незалежно від того перебувають вони у шлюбі між собою чи ні. Способом виконання батьками обов'язку щодо утримання дитини є сплата одним із них аліментів.

  • Порядок їх сплати та розмір визначаються за домовленістю між батьками (шляхом укладення нотаріально посвідченого договору) або за рішенням суду, якщо взаємної згоди досягти не вдалось.
  • Які фактори впливають на встановлення розміру аліментів судом?
  • 1. стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів;
  • 2. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей;
  • 3. наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
  • 4. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • 5. доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6. інші обставини, що мають істотне значення.

Законодавство України також дає право батькам згодом змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення або зменшення у зв’язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, стану здоров’я платника або одержувача аліментів, або за наявності інших життєвих ситуацій. Якщо аліменти були встановлені у добровільному порядку, то батькам необхідно внести відповідні зміни до нотаріально посвідченого договору (укладається окремий договір, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню).

Якщо ж взаємної згоди між батьками не досягнуто з приводу зміни розміру аліментів або якщо виплата аліментів встановлена рішенням суду, то зміна їх розміру можлива тільки у судовому порядку.

Що для цього необхідно?

Платник або одержувач аліментів повинен подати до суду позовну заяву про збільшення або зменшення їх розміру.

Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача або позивача.

  1. Зверніть увагу!
  2. Позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
  3. Важливо!
  4. Позивач повинен довести у суді обставини, що обґрунтовують позовні вимоги (зміну розміру аліментів).
  5. Тобто обов’язково додати відповідні докази, наприклад:
  6. докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
  7. докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
  8. докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів, додаткові витрати на утримання своїх непрацездатних батьків).
  9. Однак, зверніть увагу на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ще однієї дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
  10. Позивач має довести факт погіршення свого майнового стану у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у свої Постанові від 16.09.2020р. у справі № 565/2071/19.

Оскільки, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Зміна розміру аліментів

Аліменти: зміна розміру і способу стягнення

У 2017 році було присуджено судовим наказом стягувати з чоловіка аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред’явлення заяви про видачу судового наказу. Чи можу я зараз подати позов до чоловіка про збільшення розміру аліментів?

Ірина Самойленко

Зміна розміру аліментів

У 2017—2018 роках було проведено три етапи змін аліментного законодавства, спрямовані на спрощення доступу правосуддя у цих справах і на боротьбу з несплатою аліментів.

У ході таких законодавчих реформ було суттєво змінено регулювання питань щодо зміни способу та розміру аліментів. Ці два питання суд може вирішувати як одночасно, так і окремо (як самостійні вимоги).

Враховуючи, що читачка надала доволі обмежену інформацію щодо обставин її ситуації, спробуємо розглянути це питання ширше.

Спосіб стягнення аліментів: поняття та види

Національне сімейне законодавство ще з радянських часів передбачало існування двох способів стягнення аліментів: у твердій грошовій сумі та у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

У першому випадку йдеться про стягнення аліментів у чітко визначеній сумі у гривнях (наприклад, 2 тис. грн). У другому — у вираженій дробом частині (наприклад, 1/3 чи 1/4) від різноманітних доходів платника аліментів.

Передусім частка стягується з офіційної заробітної плати.

Крім того, така частка може стягуватися також від відсотків, які платник аліментів отримує від розміщення депозиту в банку, від дивідендів, отримуваних платником аліментів, та ін.

Із запровадженням у національне законодавство можливості стягнення аліментів у наказному провадженні з’явився ще один спосіб — стягнення аліментів у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Досить часто за інерцією цей спосіб стягнення сприймається як стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Варто також пам’ятати, що цей спосіб стягнення аліментів можливий лише у наказному провадженні.

У разі заявлення такої вимоги у позовному провадженні суди зазвичай вдаються до самостійного обрання способу стягнення аліментів.

Обставини, які треба враховувати при виборі способу стягнення аліментів

Кожен зі способів стягнення аліментів має свої переваги. Вибір конкретного способу стягнення аліментів залежить від низки чинників, які має врахувати стягувач аліментів. Насамперед ідеться про наявність у платника аліментів місця роботи та інших доходів, їхній розмір і правова природа, витрати, які стягувач несе для утримання дитини та які може довести доказами, тощо.

У разі стягнення аліментів у наказному провадженні очевидною є недоцільність стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це пояснюється тим, що відповідно до положень ст. 182 Сімейного кодексу України (далі — СК України) та ст.

71 Закону України «Про виконавче провадження», мінімальний розмір аліментів, які буде стягувати виконавча служба, складає ті самі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незалежно від того, що буде зазначено в судовому рішенні.

Тобто 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — це найменший можливий розмір аліментів, право на отримання якого стягувач аліментів має за будь-яких умов.

Отже, в наказному провадженні доцільно просити суд присудити аліменти саме у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Навіть якщо платник аліментів не має працевлаштування, то аліменти для нього будуть розраховуватися державним або ж приватним виконавцем виходячи з середньої заробітної плати для області, в якій проживає платник аліментів (або для м. Києва).

При виборі способу стягнення аліментів у випадку пред’явлення позову необхідно враховувати насамперед розмір заробітної платні та країну походження таких доходів платника аліментів. Зокрема якщо платник аліментів отримує дохід в іноземних державах, тоді аліменти варто стягувати саме у твердій грошовій сумі.

Це пояснюється тим, що більшості держав світу невідомий спосіб стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів. Відповідно, коли з України в таку країну надходить запит про стягнення аліментів із заробітку платника аліментів, виконавча служба іноземної держави просто не знає, як це робити.

Які це мають бути доходи? Чи належить до них, наприклад, отримання кредиту в банку або ж дохід від продажу майна платника аліментів? Як наслідок, виконавча служба такої іноземної держави починає надсилати запити щодо уточнення змісту українського законодавства або ж суми заборгованості за аліментами тощо.

За цей час платник аліментів може звільнитися або й узагалі виїхати з країни, і стягувач не отримає нічого.

Разом з тим зауважу, що для країни СНД стягнення аліментів у частці від доходів платника є прийнятним, оскільки цей спосіб стягнення аліментів був «винайдений» у СРСР, і пострадянські держави зазвичай закріплюють його у своєму законодавстві.

Також доцільно заявляти вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у випадках, коли платник аліментів має значний обсяг майна або ж є фізичною особою-підприємцем. У такому разі, якщо стягувач аліментів доведе високий рівень витрат на утримання дитини, то суд присудить такі аліменти у значному розмірі.

Натомість у випадку, коли платник аліментів працює на державній службі або ж у компанії, яка не вдається до виплати заробітної плати у конверті, тоді доцільно стягувати аліменти саме у частці від доходу платника аліментів.

Наголошу, що у такому випадку варто вирішити, чи є доцільність звернення до суду з позовом, чи можливо обмежитися саме заявою у наказному провадженні.

Такий вибір доцільно робити, виходячи з розміру заробітної плати платника аліментів, оскільки у наказному провадженні законом передбачено максимальний розмір аліментів на дитину, який становить 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (близько 18—20 тис. грн на одну дитину).

Натомість у разі стягнення аліментів у позовному провадженні така верхня межа аліментів законом не передбачена. Тобто, у судовому наказі буде зазначено, що розмір аліментів на одну дитину становить, наприклад, 1/4 заробітної плати особи, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Тоді як у рішенні суду, ухваленому в позовному провадженні, такого обмеження не буде.

Виключне право стягувача обирати спосіб стягнення аліментів

До внесення вказаних вище змін до сімейного законодавства в судовій практиці був усталеним підхід, за яким вибір способу стягнення аліментів належав саме суду.

Читайте также:  Як припинити шлюб? визнання розірвання шлюбу фіктивним

Зокрема в разі працевлаштованості платника аліментів такі аліменти присуджувалися у частці від його заробітку (доходу), незалежно від вимоги стягувача аліментів. І навпаки — у випадку відсутності постійної роботи у платника аліментів такі аліменти стягувалися з нього у твердій грошовій сумі.

Тобто бажання і волевиявлення стягувача аліментів не мали ніякого правового значення, оскільки саме суд обирав спосіб стягнення аліментів.

На практиці такий підхід судів дозволяв платникам аліментів мінімізувати суму сплачуваних аліментів (наприклад, влаштовуючись на роботу на неповний робочий день та отримуючи менше мінімальної зарплати) або ж навіть не сплачувати їх узагалі (наприклад, посилаючись на неотримання зарплати).

Саме тому в ході першої аліментної реформи автор цих рядків наполягав на тому, щоб вибір способу стягнення аліментів був визнаний виключним правом саме стягувача аліментів. Чинна редакція ч. 2 ст.

181 СК України позбавляє суд такої можливості, надаючи винятково стягувачу аліментів право вибору способу їхнього стягнення.

Це право стягувача є безумовним, суд не може на власний розсуд змінювати спосіб стягнення аліментів незалежно від провадження (наказне або позовне), в якому стягуються аліменти.

Платник аліментів також не може вимагати зміни способу їх стягнення. Його правові можливості обмежуються правом вимагати зменшення розміру аліментів у межах обраного одержувачем способу їх стягнення.

Зміна розміру аліментів

Вимогу про зміну розміру аліментів може заявити як платник аліментів, так і їх одержувач. Така вимога може бути пред’явлена лише у межах позовного провадження.

Тобто, зацікавлена особа повинна звернутися до суду з позовом про збільшення (для стягувача) або ж зменшення (для платника) аліментів.

Разом з тим, національне сімейне законодавство встановлює певні умови, яких необхідно дотримуватися для отримання позитивного результату. Зокрема відповідно до ст.

192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених кодексом.

Отже, для зміни розміру аліментів необхідно, щоб у сімейному або ж матеріальному становищі батьків дитини настали якісь зміни. Без таких змін перспективи задоволення відповідного позову є незначними. Водночас у законодавстві вказується про інші випадки, встановлені СК України.

Таким особливим випадком можна розглядати стягнення аліментів у наказному провадженні, коли стягувач аліментів позбавлений можливості доводити матеріальне становище платника аліментів. Але судова практика з цього питання наразі не є усталеною і відрізняється в кожній області України.

Разом із тим, для уникнення негативного результату вирішення судом справи, моя порада — додатково обґрунтовувати свою вимогу саме зміною матеріального становища або стягувача, або платника аліментів.

Зміна способу стягнення аліментів

На відміну від зміни розміру аліментів, питання зміни способу їх стягнення недостатньо врегульоване в національному сімейному законодавстві. В частині третій ст. 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі змісту законодавчого формулювання вбачається, що суд не наділений правом відмовляти стягувачу у зміні способу стягнення аліментів.

За задумом розробників законопроєкту, яким ця норма була запроваджена у 2017 році, суд повинен просто змінювати спосіб стягнення аліментів і не повинен відмовляти стягувачу з посиланням на цитовану вище ст. 192 СК України.

При цьому при зміні способу стягнення аліментів суд повинен вдаватися до кореляції суми аліментів, які стягувач отримував за одним способом стягнення та які отримуватиме у разі його зміни.

Однак на практиці це питання залишається суперечливим. Деякі суди керуються логікою, що викладена у цій статті.

Натомість інші суди вдаються до аналогії закону і вимагають доведення зміни матеріального чи сімейного стану сторін. Врегулювати проблему міг би Верховний Суд.

Однак, на жаль, у зв’язку із запровадженням обмежень доступу до касаційного суду Верховний Суд не розглядає аліментні справи.

Процесуальні особливості

Підсудність.

Незалежно від порядку стягнення аліментів (наказний чи позовний) підлягають застосуванню загальні правила підсудності, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК України).

Разом із тим, процесуальне законодавство встановлює відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну розміру аліментів чи способу їх стягнення —– стягувач чи платник.

Так, для стягувача встановлено режим найбільшого сприяння. Тобто, стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про збільшення розміру аліментів або зміну способу їх стягнення.

Це може бути суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або ж платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України). Наголошу, що йдеться саме про зареєстроване місце проживання.

Безумовно, що стягувачу зручніше звертатися до суду за місцем свого проживання. Це дозволяє оперативніше отримувати документи від суду, з’ясовувати стан розгляду справи тощо. Однак моя особиста порада — звертати увагу, де проживає платник аліментів.

Зокрема якщо це велике місто, тоді ймовірність стягнути аліменти у більшому розмірі є вищою, а тому доцільно розглянути можливість пред’явлення позову саме до такого суду.

Натомість для платника аліментів така альтернатива процесуальним законодавством не передбачена.

Стаття 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зменшення їхнього розміру.

Відтак платник аліментів може звертатися з позовом про зменшення розміру аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.

Судовий збір. Аналогічним є підхід законодавця і щодо сплати судового збору. Так, відповідно до ст.

5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення.

У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.

Натомість позов про зменшення розміру аліментів, який за логікою законодавця пред’являється саме платником аліментів, підлягає оплаті судовим збором. Розмір судового збору, який підлягає сплаті, визначається відповідно до положень зазначеного Закону України «Про судовий збір» та становить 1% від ціни позову, яка визначається за правилами ст. 176 ЦПК України.

Ціна позову. Насамперед платнику аліментів треба правильно визначити ціну позову, а вже від її розміру сплатити 1% (але не менше 0,4 мінімальної зарплати на 1 січня поточного року і не більше 5 таких мінімальних зарплат) та надати суду відповідну квитанцію про оплату. Станом на сьогодні розмір судового збору варіюється у сумі від 840,80 грн до 10510,00 грн.

Згідно зі ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців. Відповідно платнику аліментів належить обґрунтувати суду ціну позову, навівши посилання на ст. 176 ЦПК України та помноживши на шість місячний розмір аліментів, який він просить присудити.

Але зазвичай ідеться про необхідність сплати судового збору у мінімальному розмірі, тобто 0,4 мінімальної зарплати. Наприклад, якщо розмір стягуваних аліментів становить 3 тис. грн, а платник пред’явив позов про присудження з нього аліментів у сумі 2 тис. грн, то ціна позову становитиме 2 тис.* 6 міс. = 12 тис.

грн, а розмір судового збору — 840,80 грн.

Враховуючи наведені читачкою обставини, вбачається, що обраний стягувачем аліментів спосіб їх стягнення є невдалим і передбачає стягнення аліментів у найменшому розмірі. Стягувач аліментів має право пред’явити позов про збільшення їхнього розміру до платника аліментів в будь-який момент.

Однак перспективи задоволення такого позову залежать від низки обставин і підходу судді (його уявлень) щодо підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Для посилення своєї правової позиції стягувачу аліментів доцільно обґрунтовувати її посиланням на обставини, які свідчать про зміну матеріального або сімейного стану стягувача або платника аліментів, обов’язково надавши суду відповідні докази.

Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua

Зміна розміру аліментів Збільшення та зменшення суми аліментів

Всім привіт! Мене звуть Скрябіна Дарія Сергіївна. Я сімейний адвокат. Наша юридична компанія спеціалізується на наданні юридичних послуг щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Наші юристи здійснюють супровід процесів у суді по всій Україні.

У статті “Зміна розміру аліментів” я розповім Вам, у яких випадках можна збільшити або зменшити розмір аліментів, що для цього необхідно, і куди слід звертатися.

Обов’язково читайте статтю на сайті advokat-family.com.ua «Зміна розміру аліментів» до кінця та дізнаєтеся багато цікавого щодо збільшення та зменшення суми аліментів 2021 року.

Обов’язково підписуйтесь на мій ютуб-канал, щоб завжди отримувати актуальну інформацію у сфері сімейного права.

Право на зміну розміру аліментів

Законодавство України дає право батькам змінити встановлений розмір аліментів у бік його збільшення чи зменшення, у зв’язку із зміною матеріального становища, стану здоров’я та за наявності інших ситуацій у житті платника чи одержувача аліментів.

Оскільки способів оформлення виплат аліментів існує кілька: мирним шляхом – за домовленістю батьків і в примусовому порядку – за рішенням органів суду, то збільшити та зменшити розмір виплати аліментів на дитину можна також двома способами.

Якщо аліменти були призначені в добровільному порядку шляхом укладення нотаріального договору, то батькам необхідно внести відповідні зміни до цього договору між батьками про сплату аліментів. А в даному випадку укладається окремий договір, який підписується сторонами та підлягає також нотаріальному засвідченню.

Якщо ж взаємну згоду між батьками не було досягнуто і виплату аліментів було призначено рішенням суду, то зміна розміру аліментів можлива лише у судовому порядку.

Хочу звернути увагу на те, що розписка одного з батьків про сплату аліментів, договір між батьками, інші документи, які отримали нотаріальне завірення, не можуть бути підставою для збільшення або зменшення розміру аліментів.

Читайте также:  С кем из родителей остается ребенок после развода?

Підстави зміни розміру аліментів

У такому разі вам необхідно звертатися до суду із заявою про стягнення аліментів. Тут важливо правильно і коректно скласти позовну заяву, прописати достовірні причини, які є основою збільшення чи зменшення розміру аліментів. Також потрібні докази – документи, що підтверджують необхідність зміни розміру аліментів у більшу чи меншу сторону.

Давайте розберемося, коли можлива зміна розміру аліментів. Для зміни розміру аліментів або звільнення батьків від сплати аліментів потрібна наявність однієї з підстав:

  1. Перше – зміна матеріального становища. Матері дитини, який бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища чи поліпшення матеріального становища батька. Відповідно, батьку, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення його матеріального становища, наприклад, зменшення заробітної плати або наявність інших витрат. Доказами можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, рішення суду чи будь-які інші документи, які можуть підтвердити зміну матеріального становища, тобто його погіршення чи поліпшення.
  2. Друга підстава – це зміна сімейного стану. Уявімо ситуацію, коли батько, який платить аліменти, ще має на утриманні працездатну матір. Згодом мама вмирає, а отже, необхідність її утримуватись пропадає. Таким чином, відбувається зміна сімейного стану відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом щодо збільшення розміру аліментів на дітей. Якщо відповідач має нову сім’ю і в нього народжуються діти, його сімейний стан змінюється. Отже, батько має право звернутися з позовом щодо зменшення розміру аліментів.
  3. Третя основа – це зміна стану здоров’я. Доказами на підтвердження погіршення чи поліпшення стану здоров’я можуть бути медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби тощо.

Зміна стану здоров’я стосується платника аліментів, одержувача аліментів та самої дитини. Тому якщо одна зі сторін змінила стан здоров’я на краще чи гіршу бік, це є підставою подання позовної заяви до суду збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Також до цієї категорії можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезгадані категорії. Якщо внаслідок якоїсь події у Вас, дитини чи платника аліментів змінилося матеріальне становище – Ви можете звертатися до суду із позовною заявою на зміну розміру аліментів.

Однак слід розуміти, що будь-які випадки та ситуації необхідно доводити, а тому необхідно заздалегідь підготувати всі необхідні докази та підтвердження. А також правильно скласти саму позовну заяву.

Якщо Ви хочете бути впевнені в тому, що справа буде вирішена на Вашу користь, звертайтеся до хороших адвокатів з аліментів на дитину. Адвокат у сімейних справах допоможе Вам швидко зібрати список документів та доказів, скласти правильно позовну заяву.

В результаті Ви не тільки виграєте справу про зміну розміру аліментів, але й зможете заощадити кошти та час на судових розглядах.

Зверніть увагу на те, що позивачу за подання позовної заяви про збільшення розміру аліментів не потрібно сплачувати судовий збір, а ось за зменшення розміру аліментів доведеться сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.

При необхідності зміни розміру аліментів – збільшення або зменшення розміру аліментів 2021, звертайтесь до наших адвокатів з розлучень та аліментів і вони допоможуть вирішити питання швидко та якісно. Юрист або адвокат із розлучення допоможе скоротити терміни розлучення, швидше отримати рішення суду про розлучення.

Взыскание алиментов станет менее спорным

В ноябре 2021 г. Правительство РФ обновило перечень доходов, с которых удерживаются алименты на содержание несовершеннолетних детей. Этот перечень позволит избегать типичных споров, которые суды рассматривали на протяжении последних 25 лет

Алименты на содержание ребенка могут выплачиваться как в твердой денежной сумме, так и в долях к заработку или иному доходу. Перечень таких доходов был установлен Постановлением Правительства РФ от 18 июля 1996 г. № 841. Но за 25 лет действия постановления общественные отношения претерпели существенные изменения.

Появились новые виды доходов, например доходы самозанятых. Да и неточные формулировки постановления порождали судебные споры. Поэтому в ноябре 2021 г. Правительство РФ актуализировало перечень доходов, из которых удерживаются алименты на содержание несовершеннолетних детей. Новый перечень был утвержден Постановлением от 2 ноября 2021 г.

№ 1908 (далее – Постановление).

Алименты удерживают со всех видов заработной платы (денежного вознаграждения, содержания), получаемой должником как по основному месту работы, так и по совместительству вне зависимости от валюты, в которой она выплачивается.

Учитывают и другие выплаты, предусмотренные системой оплаты труда, – компенсационные и стимулирующие, например премии (подп. «з» п. 1 Постановления).

Открытый перечень видов заработной платы позволяет удерживать алименты с выплат работнику, предусмотренных системой оплаты труда конкретной организации.

Алименты удерживаются за отработанное время (по тарифным ставкам и окладам) и за работу по сдельным расценкам (подп. «а» п. 1 Постановления).

Также их удержат с надбавок и доплат за профессиональное мастерство, классность, выслугу лет и стаж работы; с доходов в связи с исполнением обязанностей временно отсутствующего работника без освобождения от работы, определенной трудовым договором (подп. «г» п. 1 Постановления).

В новом постановлении сохранены выплаты, связанные с определенными условиями труда, – полученные за работу в местностях с особыми климатическими условиями, с вредными условиями и в условиях, отклоняющихся от нормальных. В последнем случае речь может идти о совмещении должностей, выполнении сверхурочной работы, работы в ночное время, в выходные и праздники и пр. (подп. «д» п. 1 Постановления).

В целях удержания алиментов в постановлении были уточнены формулировки, касающиеся выплат: медицинскому персоналу (подп. «ж» п. 1 Постановления); обучающимся (подп. «б» п. 2 постановления); безработным и временно нетрудоспособным (подп. «в» п.

2 постановления); военнослужащим, прокурорским работникам, сотрудникам Государственной противопожарной службы, органов внутренних дел и других органов, в которых законодательством предусмотрено прохождение государственной службы иных видов, лицам, проходящим службу в войсках национальной гвардии РФ и имеющим специальные звания полиции (п. 3 Постановления). То же касается доходов в виде дивидендов, процентов (купонов, дисконтов) и иных доходов, полученных в связи с осуществлением экономической деятельности; доходов по операциям с ценными бумагами, производными финансовыми инструментами (подп. «и» п. 2 Постановления).

Также в Постановлении перечислены выплаты, которые не будут учитываться при взыскании алиментов: полевое довольствие, выплаты за разъездной характер работы взамен суточных, компенсационные выплаты в связи со служебной командировкой и переводом на работу в другую местность, компенсация расходов на оплату стоимости проезда и провоза багажа к месту использования отпуска и обратно работнику и членам его семьи и пр. (подп. «р» п. 2 Постановления).

В перечень внесли дополнительные виды доходов, которые будут учитываться при взыскании алиментов.

  • Доходы самозанятых – доходы от реализации товаров, работ, услуг или имущественных прав, полученные физическими лицами, которые применяют специальный налоговый режим «Налог на профессиональный доход» (подп. «е» п. 2 Постановления). Вопрос об удержании алиментов с таких доходов регулярно поднимался с момента введения этого налогового режима в 2019 г., что и повлекло внесение указанного изменения в перечень (см., например, Письмо Минтруда России от 11 февраля 2021 г. № 27-3/ООГ-4275).
  • Проценты, полученные по вкладам и остаткам на счетах в банках (подп. «к» п. 2 Постановления). До принятия нового Постановления удержание алиментов из таких доходов прямо предусмотрено не было. Вместе с тем по смыслу налогового законодательства проценты, полученные по вкладам и остаткам на счетах в банках, являются таким же доходом, как и денежные средства, полученные по заключенным в соответствии с гражданским законодательством договорам. Это подразумевает удержание с них алиментов.
  • Конституционный Суд РФ еще в 2012 г. указал, что алименты взыскиваются с доходов, полученных плательщиком по договорам, заключая которые он реализует право на свободное использование своих способностей и имущества, а также право на труд (Определение КС РФ от 17 января 2012 г. № 122-О-О). На практике судебные приставы в ходе исполнительного производства нередко отказывались устанавливать размер полученных процентов по вкладам и остаткам на счетах, ограничиваясь остатками денежных средств на них. При этом приставы ссылались на отсутствие процентов в прежнем перечне доходов, из которых подлежали удержанию алименты.

  • Доходы индивидуального предпринимателя (ИП), определяемые за вычетом расходов, связанных с осуществлением предпринимательской деятельности (подп. «ж» п. 2 Постановления).
  • Доходы и расходы ИП, учитываемые при определении размера алиментов, подлежащих взысканию, должны быть подтверждены определенным образом в зависимости от применяемого им режима налогообложения. Так, при общем режиме налогообложения понесенные расходы подтверждает книга учета доходов и расходов и хозяйственных операций ИП. Для подтверждения расходов ИП, уплачивающего единый сельскохозяйственный налог, требуется книга учета его доходов и расходов (п. 3 Разъяснения, утв. Приказом Минтруда России № 703н, Минфина России № 112н, Минобрнауки России № 1294 от 29 ноября 2013 г.). В случае применения упрощенной или патентной системы налогообложения расходы ИП подлежат учету на основании документов, подтверждающих налоговые расходы в соответствии с налоговым законодательством РФ. Эти правила судебные приставы-исполнители применяли при расчете задолженности по алиментам и ранее. Постановление лишь подтвердило сложившуюся практику.

  • Суммы налога на доходы физлиц (НДФЛ), возвращенные налогоплательщику в связи с правом на налоговый вычет (подп. «н» п. 2 Постановления).
  • Применение налоговых вычетов позволяет либо выплачивать налоги в меньшем размере, либо возвращать ранее удержанные. Налоговым кодексом предусмотрены пять групп налоговых вычетов: стандартные, социальные, инвестиционные, профессиональные и имущественные (узнать об этом больше поможет статья «Налоговые вычеты в упрощенном порядке можно получить уже сегодня»). Наиболее актуальным для целей удержания алиментов является имущественный налоговый вычет, размер которого может достигать 260 тыс. руб. При подготовке Постановления была принята во внимание правовая позиция Верховного Суда РФ о законности взыскания алиментов с сумм НДФЛ, возвращенных должнику в связи с предоставлением имущественного налогового вычета после приобретения квартиры (Апелляционное определение ВС РФ от 14 сентября 2021 г. № АПЛ21-333). До этого существовало такое мнение: алименты могут быть взысканы только с тех сумм дохода, которыми алиментно-обязанное лицо вправе распоряжаться. Суммы, подлежащие уплате в бюджет в виде налогов, не входят в состав средств, образующих экономическую выгоду лица, а имущественный налоговый вычет является возвращенным налогом. Отсюда делался вывод о том, что сумма возвращенного налога не подлежит учету при взыскании алиментов. Но этот вывод ошибочен, так как при предоставлении налогового вычета налогооблагаемая база по НДФЛ уменьшается, а доход плательщика алиментов увеличивается.

  • Доходы от реализации недвижимого имущества в связи с осуществлением предпринимательской деятельности и от предоставления его в аренду за плату (подп. «з» п. 2 Постановления).
Читайте также:  Обличчя боржників. Вистава у трьох актах

При применении этого пункта Постановления учитываться могут не только формальные признаки, например зарегистрирован ли гражданин как индивидуальный предприниматель.

О предпринимательском характере его деятельности по реализации недвижимого имущества и сдаче квартиры в аренду могут свидетельствовать множественность и систематичность совершаемых операций, использование жилого помещения не в личных целях.

При этом обязанность доказать, что деятельность носит предпринимательский характер, возлагается на налоговый орган (разобраться в этом вам помогут статьи «ФНС – о признании деятельности физлица предпринимательской и принудительном взыскании налогов» и «Нелегальная сдача жилья в аренду становится невыгодной»).

Постановление № 1908, утвердившее обновленный перечень доходов, позволит свести на нет типичные споры, которые приходилось рассматривать судам на протяжении 25 лет действия прежнего постановления.

В том числе споры об удержании алиментов: с процентов по банковским вкладам1; с дохода в случае приобретения недвижимости на стадии строительства дома и ее последующей продажи по более высокой цене после сдачи дома в эксплуатацию застройщиком (на регулярной основе); с доходов самозанятых2 и безработных3 и др.

Вместе с тем основные правила удержания алиментов на содержание несовершеннолетних детей остались прежними:

  • работодатель обязан удерживать денежные средства из дохода должника со дня получения исполнительного документа от взыскателя или копии исполнительного документа от судебного пристава-исполнителя;
  • работодатель обязан в трехдневный срок со дня выплаты переводить удержанные денежные средства взыскателю или на депозитный счет службы судебных приставов;
  • перевод и перечисление денежных средств производятся за счет должника;
  • алименты считаются с чистого дохода, т.е. после удержания с должника налогов;
  • общий размер удержаний с учетом алиментов и задолженности по ним не может составлять больше 70% дохода работника;
  • алименты удерживаются согласно требованиям, указанным в исполнительном документе; работодатель не вправе самостоятельно определять или менять способ исполнения обязательства;
  • розыском доходов должника занимается судебный пристав-исполнитель;
  • если пристав не учитывает доходы должника, указанные в Постановлении № 1908, или, напротив, учитывает доходы, которых в этом постановлении нет, его действия необходимо обжаловать как незаконные;
  • обжаловать действия пристава можно двумя способами: 1) начальнику отдела – старшему судебному приставу; 2) в суд с целью оспаривания постановления о расчете задолженности по алиментам.

(Ответы на вопросы плательщиков и получателей алиментов вы найдете в подборке материалов на тему «Алименты на ребенка»).

1 Апелляционное определение Московского городского суда от 12 ноября 2018 г. по делу № 33а-8581/2018.

2 Определение Второго кассационного суда общей юрисдикции от 27 апреля 2021 г. № 88-9544/2021.

3 Постановление Первого кассационного суда общей юрисдикции от 20 июля 2021 г. № 16-4681/2021.

Стаття 192. Зміна розміру аліментів

1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

2.

Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування.

Коментар:

1. Коментована стаття передбачає можливості зміни розміру аліментів на дитину.

У зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення. Крім того, зменшення розміру аліментів за наявності передбачених законом причин не виключає можливості взагалі звільнення від їх сплати.

Якщо розмір аліментів було визначено у договорі за домовленістю між батьками, він може бути змінений за домовленістю сторін. У випадку недосягнення згоди розмір аліментів може бути змінений судом за позовом платника аліментів або одержувача аліментів.

  • Якщо розмір аліментів було визначено за рішенням суду, заінтересована особа вправі звернутися з позовом до суду про його збільшення або зменшення.
  • У разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.
  • Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів.

Покращення матеріального положення одержувача аліментів (зокрема, дитини на утримання якої сплачуються аліменти), у результаті якого він перестає бути нужденним у матеріальній допомозі (див. коментар до ст. 188), є підставою для припинення аліментного обов'язку.

Якщо платник зобов'язаний утримувати особу, яка має право на аліменти, незалежно від наявності достатніх засобів (наприклад, відповідно до ст. 184), погіршення матеріального положення платника може стати підставою лише для зменшення розміру аліментів.

І навпаки, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

  1. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
  2. Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов'язані за законом надавати утримування.
  3. Появлення у складі сім'ї одержувача аліментів осіб, які являються по відношенню до нього аліментнозобов'язаними особами (батьки, подружжя, повнолітні діти) може бути враховано за вимогою платника аліментів як обставина, що спричинила зниження сплачуваних ним аліментів.

Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстав для зміни розміру аліментів. Так, якщо суд встановить, що платник аліментів став інвалідом I, II чи III групи, він повинен цю обставину врахувати як підставу для зменшення їх розміру.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти — одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.

У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти — платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

У свою чергу, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у зв'язку із положеннями ст.

192 СК, передбачено, що у разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст.

36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі (п. 23).

2.

Частина 2 даної статті передбачає можливість зміни, зокрема, зменшення розміру аліментів, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, Так, розмір аліментів може бути зменшений судом на вимогу батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина. При цьому законом вимагається згода органу опіки та піклування на зменшення розміру аліментів на дитину.

Слід підкреслити, що якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади чи юридичної особи (наприклад, релігійної або іншої благодійної організації), її утримання не можна вважати повним, тому, що не виключає потреби дитини у додаткових витратах.

Наприклад, такі додаткові витрати необхідні на утримання дитини її батьками під час канікул, вихідних та святкових днів, а також для придбання книг, одягу, взуття тощо.

Тому, у випадку, коли дитину передано на утримання держави, територіальної громади або юридичної особи, стягнення аліментів на дитину з її батьків (платника аліментів) не припиняється, а може слугувати лише підставою для зменшення розміру аліментів.

Припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли, наприклад, одержувач аліментів — мати дитини, витрачає на себе аліменти, не турбується про дитину, яку передано на утримання держави, територіальної громади чи юридичної особи. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів — матері дитини. При цьому обов'язок батька — платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Ссылка на основную публикацию