Зміни до конституції україни в частині правосуддя — судова реформа.

Зміни до Конституції України в частині правосуддя - судова реформа.

Зовсім нещодавно коротко зверталися до судової реформи, а саме, змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”. Зараз коротко торкнемося питань змін до Конституції України  в частині правосуддя.

Конституція України – Основний Закон нашої держави, що має найвищу юридичну силу та визначає основні засади державного устрою, принципи організації вищих органів держави, місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, права, свободи й обов’язки громадян тощо. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

У самій Конституції передбачено особливий порядок внесення змін до неї, що врегульований розділом XIII «Внесення змін до Конституції України».

Порядок внесення змін до Конституції України

Якщо спрощено, то порядок внесення змін до Конституції України, крім розділу I “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, наступний:

  • до Верховної Ради України вноситься законопроект Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України;
  • Верховна Рада України включає відповідний законопроект до порядку денного та направляє його до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
  • Конституційний Суд України надає відповідний висновок;
  • законопроект повинен бути попередньо обговорений і схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради;
  • законопроект може бути прийнятий тільки на наступній черговій сесії парламенту, при умові, що за нього проголосують не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради.

Останні зміни до Конституції України в частині правосуддя

Зовсім нещодавно 02.06.2016 Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (№3524). 29 червня в офіційній газеті «Голос України» даний Закон опублікований.

Про нього довго вели дискусії правники та фахівці права. Що ж передбачено вказаним законом і які зміни відбудуться у зв’язку з його ухваленням?

Зміни до Конституції України в частині правосуддя - судова реформа.

Аналіз останніх змін до Конституції України

  1. Змінено порядок призначення та звільнення суддів з посад. Зокрема, скасовано п’ятирічний термін призначення суддів на посади та передбачено зайняття посад суддями безстроково. Призначення на посаду судді здійснюватиметься Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя.

    Таким чином, вилучено повноваження політичного органу – Верховної Ради України –  у питаннях суддівської кар’єри.

  2. Крім того, усувається політична складова у вирішенні питання щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом.

    Без згоди Вищої ради правосуддя, а не Верховної Ради України, суддю не може бути затримано, а також суддя не може утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

  3. Зміни до Конституції гарантують право кожного на звернення із конституційною скаргою до Конституційного Суду України, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

  4. Ліквідовується інститут народних засідателів. Правосуддя здійснюватимуть судді, а у визначених законом випадках – за участю присяжних.
  5. Запроваджено “адвокатську монополію”. Питання дуже дискусійне, стосовно того наскільки така новація наразі “назріла” в українському суспільстві. Окремі недоліки можете прочитати за посиланням: zarajsky.livejournal.com/700276.

    html

  6. У Президента України забирається право утворювати суди, однак положення цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовує і ліквідовує Президент на підставі та у порядку, визначених законодавчими актами України.

    Суди у подальшому будуть утворюватися, реорганізовуватися і ліквідовуватися законом, що прийматиметься Верховною Радою України, проект якого вноситиме до парламенту Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

  7. Змінами передбачено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено.

    Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом (тобто в загальному порядку). Судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

  8. Вводиться проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
  9. Передбачається створення нового органу – Вищої ради правосуддя. При цьому в перехідних положеннях зазначено, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.

    Вищій раді правосуддя належатимуть повноваження щодо внесення подання про призначення судді на посаду, ухвалення рішень стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, про звільнення судді з посади та ін.

    Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – з’їзд адвокатів України, двох  –  всеукраїнська конференція прокурорів, двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

  10. Зменшено повноваження органів прокуратури, які будуть здійснювати:
  • підтримання публічного обвинувачення в суді;
  • організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
  • представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Сподіваємось, що впроваджені конституційні зміни у сфері правосуддя призведуть до оновлення судової системи, що дозволить відновити довіру громадян до судової гілки влади, а також призведе до підвищення якості судових рішень.

Рада ухвалила конституційну реформу правосуддя — BBC News Україна

Зміни до Конституції України в частині правосуддя - судова реформа.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Конституційна реформа правосуддя запускає перезавантаження судової системи України

Парламент ухвалив у цілому проект конституційних поправок щодо реформи правосуддя. За це рішення проголосували 335 депутатів.

Проект змін до Конституції підтримали майже всі фракції та групи Верховної Ради, окрім «Самопомочі» та «Радикальної партії», які ще зранку підтримували реформу.

Під час ухвалення змін до Конституції до Ради прийшов президент Петро Порошенко.

«Ми перезавантажуємо судову систему. На місце суддів прийдуть чесні, незаангажовані, неполітизовані, патріотичні та професійні люди», — заявив пан Порошенко.

Він додав, що світові лідери підтримали судову реформу в Україні.

Проти змін до Конституції щодо правосуддя проголосувала Надія Савченко, яка заявила, що в умовах війни не можна змінювати Основний Закон.

«Не можна це робити, це як граната, якщо ми проголосуємо, то витягнемо чеку з гранати. Чи вистачить сил втримати гранату в руках?» — сказала Надія Савченко.

Натомість за реформу проголосував засновник «Правого сектору» Дмитро Ярош.

Конституційні зміни визначають загальні риси судової системи, а новий закон про судоустрій деталізує реформу та визначає механізми перезавантаження судів та переатестації суддів.

Конституційна реформа передбачає повну зміну системи обрання суддів.

На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи.

Підпис до фото,

Президент зберігає право погоджувати кандидатури суддів перед пожиттєвим призначенням

Суддівська недоторканність суттєво звужується.

Вища рада правосуддя замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду.

У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

Проект позбавляє президента права утворювати суди. Натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Змінюється процедура звільнення генпрокурора.

Зараз Рада дає згоду на його призначення та звільнення президентом. Проте у депутатів є і самостійне право звільнити його без участі глави держави.

У проекті конституційних змін це право в Ради забирали, щоб, як рекомендують європейські експерти, посилити незалежність генпрокурора.

Строк його повноважень складатиме 6 років.

Окрім того, у проекті пропонують змінити процедуру формування Конституційного суду.

Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору.

Підпис до фото,

Строк повноважень генерального прокурора збільшується до 6 років, проте в Україні вони рідко працюють більше кількох років

Суддя КС зможе працювати до 70 років, а не 65.

Ще одна важлива новація – запровадження професійної адвокатури. Тобто захищати когось у суді зможуть виключно професійні адвокати.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та виборчих суперечках.

Проект змін до Конституції також відкриває дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон пропонують записати, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом».

Реформа правосуддя в Україні: ініціативи та законопроекти

Про розвиток законодавства, яке відповідає потребам суспільства, реформи та законодавчі ініціативи, покликані удосконалити систему правосуддя в Україні, говорили під час Всеукраїнського Форуму «Україна 30.

Розвиток Правосуддя» голова Комітету ВРУ з питань правової політики, член Комісії з питань правової реформи Андрій Костін та заступник голови Комісії з питань правової реформи, глава делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Михайло Буроменський.

Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, член Комісії з питань правової реформи Андрій Костін розповів про законопроєкти, які стосуються реформи правосуддя в Україні.

«Люди хочуть довіряти судам і водночас відчувати відповідальність судової влади перед суспільством. Президент України, коли сьогодні говорив про Стратегію подальшого розвитку системи правосуддя, говорив не тільки про наші плани. Ми вже виконуємо певні завдання, які закладені в саму стратегію.

В комітетах Верховної Ради вже знаходяться кілька законопроєктів, які передбачені стратегією реформи правосуддя. В першу чергу, це законопроєкт № 3711, який в доопрацьованому вигляді буде завтра розглядатися у Верховній Раді і має бути підтриманим в першому читанні.

Це потрібно для того, щоб необхідні зміни до нього, які ми проговорювали з представниками професійної спільноти та з нашими міжнародними партнерами, були внесені до другого читання.

Це забезпечить ще більшу автономію як для Вищої кваліфікаційної комісії судів України, так і для конкурсної комісії, яка буде формувати новий склад ВККСУ», — розповів Андрій Костін.

Також він додав, що необхідно змінити підходи при формуванні органів судової влади.

«Якщо раніше ВККСУ формувалася за квотним принципом, Президент України та народні депутати виступають за конкурсний підхід. Це буде прозорий, відкритий конкурс, на якому будуть відібрані найбільш компетентні й доброчесні нові члени ВККСУ», — додав Андрій Костін.

У свою чергу, заступник голови Комісії з питань правової реформи, глава делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Михайло Буроменський надав короткий звіт про результати роботи Комісії.

«На сьогодні ми передали Президентові напрацьовану стратегію розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Ще одним доробком є напрацьований проєктом змін до Конституції в частині децентралізації. Наразі було завершено позапарламентське публічне обговорення цих ініціатив, які найближчим часом будуть передані Президенту», — зазначив Буроменський.

Заступник голови Комісії також повідомив про завершення роботи над проєктом нового Кримінального Кодексу України. За його словами, документ вже наприкінці червня має вийти на широке обговорення.

  • «Також Комісією напрацьовано низку законопроєктів, зокрема, пов’язаних з реформуванням СБУ, створенням Бюро економічної безпеки, зміни до Кримінально-процесуального Кодексу», — додав Буроменський.
  • За матеріалами Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Розвиток Правосуддя»
  • Управління інформаційної політики та цифрової трансформації облдержадміністрації

Верховна Рада змінила Конституцію в частині судової реформи

Зміни до Конституції України в частині правосуддя (законопроект номер 3524) Верховна Рада ухвалила в цілому – 335 голосами. Конституційні зміни вважають ухваленими, якщо вони набрали 300 і більше голосів у парламенті.

Перед голосуванням представники «Радикальної партії» зняли блокування з трибуни парламенту і вийшли з сесійної зали. Однак за кілька секунд до голосування – повернулися.

Раніше, у лютому 2016 року, ці конституційні зміни парламент підтримав у першому читанні, після чого його доопрацювали українські і західні експерти.

Перед голосуванням до парламенту прибув майже весь склад уряду на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом та президент України Петро Порошенко, який закликав депутатів голосувати за зміни до Конституції.

«Дякую, що ви знайшли сили об’єднатися, спростовуючи брехню російського агресора, що, мовляв, в Україні панує хаос, і вона не здатна ухвалити змін до Конституції. Я теж буваю на фронті, і зустрічаюся з українськими героями. Ключове повідомлення від бійців: «Ми можемо перемогти, коли ви, президенте, і ви, Верховна Рада, зміните країну, щоб це все було недарма.

І сьогодні – етапний день цих змін. Ми повертаємо українцям право на право і на справедливість. Боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд. Так, ми робимо це і для інвесторів, які мають прийти, дати робочі місця і сплатити податки. Так, ми робимо це на виконання зобов’язань перед міжнародними організаціями.

Але передовсім ми робимо це для українців», – заявив Порошенко.

Президент України посилався на повідомлення західних політиків й експертів, які схвалюють нинішню версію законодавчих змін в частині cудової реформи. Він наголосив, що антикорупційна робота, яка здійснюється в Україні, нівелюється тим, що корумповані судді випускають корупціонерів і сепаратистів на волю.

Порошенко обіцяє, що після набуття чинності конституційних змін, Україна отримає Верховний суд з новим складом і функціями.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов озвучив основні конституційні зміни, про які йдеться.

«Це деполітизація суддівської влади, створення відповідальної суддівської влади та очищення системи правосуддя. Взяття під варту або ж призначення судді безстроково – подібні питання вирішує неполітична Вища рада правосуддя. Підставою для звільнення судді з посади стає невідповідність способу життя та рівня доходів», – озвучив зміст конституційних змін представник АП.

  • Також співавтори законопроекту змін до Конституції додають, що він скасовує випробувальний термін для судді, який може стати елементом політичного тиску на нього, і збільшує оклади суддів.
  • Водночас депутат від БПП Світлана Заліщук обурилася тим, що проект конституційних змін відкладає ратифікацію Україною Римського статуту на три роки.
  • Зі свого боку, лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк зауважив, що поспішні рішення щодо ухвалення змін до Конституції є неправильними.

«Ми голосували за законопроекти про справедливий суд, за фантастичні зміни до прокуратури. Тоді в цій залі теж звучали красиві сентенції. І де ці зміни зараз? Прокуратура зацементувалася на багато років. Під красивими сентенціями є речі, які нівелюють їх. Олігархат може скористатися цим, щоб зацементувати свій режим», – прогнозує депутат.

За словами Березюка, сумніви в його фракції викликають зокрема, норми, які «монополізують адвокатські послуги та призначення суддів». Відтак Олег Березюк наголосив, що його фракція утримається від голосування за конституційні зміни, щоби продовжити їхнє обговорення.

Депутат від «Батьківщини» Надія Савченко порівняла зміни до Конституції в умовах бойових дій з чекою від гранати.

«Конституцію треба змінювати, якщо влада, цей «кулак», є сильним, і здатен втримати Україну, щоб її не розірвало, як гранату.

Я не маю достатньо досвіду, і не готова голосувати за зміни до Конституції, доки в нас не буде готової, якісної судової реформи.

Не варто чіпати Конституцію в час війни! Зважуйте свої дії щодо Конституції, бо ви, влада – не такий сильний кулак, щоб втримати цю гранату», – стверджує Савченко.

Раніше сьогодні Верховна Рада підтримала 281 голосом законопроект про судоустрій та статус суддів, який має на меті реалізувати зміни до Конституції в частині судової реформи.

Цей закон почне діяти лише разом з набуттям чинності змін до Конституції в частині судочинства.

Згідно з законом, конституційні зміни набувають чинності через три місяці після опублікування, тобто приблизно у середині вересня 2016 року.

Дивіться також («Голос Америки»): Десятки американців 2 роки працюватимуть в українських селах

Зміна правосуддя: як Рада схвалила “головну реформу часів незалежності” — Новинарня

  • “Головною реформою за весь час незалежності” назвав міністр юстиції Павло Петренко голосування 2 червня за зміни до Конституції в частині правосуддя та проект закону “Про судоустрій і статус суддів” (№4734).
  • На ранковому засіданні Верховна Рада спершу 281 голосом схвалила за основу та в цілому закон “Про судоустрій…”, а потім, за присутності президента Петра Порошенка та голови партії “Народний фронт” – “судову” реформу Конституції.
  • За Закон “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” (№3524) проголосували 335 із 391 народного депутата, зареєстрованих в сесійній залі.

Перед голосуванням із залу вийшла на нараду фракція Радикальної партії Ляшка, потім – повернулася під аплодисменти, але реальні члени РПЛ голосів “за” не дали.

Хоча зранку Олег Ляшко в коментарі журналістам заявив: “Влаштовує нашу фракцію той варіант судової реформи, запропонований президентом? Скажу чесно – ні. Водночас наша політична сила вважає, що абсолютно безвідповідально перед суспільством нічого не робити. Саме тому наша фракція, незважаючи на те, що цей законопроект не зовсім нас влаштовує, ми його підтримаємо”.

З огляду на те, що для змін Конституції було необхідно набрати 300 голосів, ключовою виявилася майже одностайна позиція фракції “Опоблоку” – “за”.

Результати голосування за проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (№3524)

  1. Блок Петра Порошенка
    Кількість депутатів: 142
    За – 138
    Проти – 0
    Утрималися – 2 (Богомолець, Новак)
    Не голосували – 0
  2. Відсутні – 2 (Грановський, Чепинога)
  3. “Народний фронт”
    Кількість депутатів: 81
    За – 80
    Проти, утрималися, не голосували – 0
  4. Відсутні – 1 (Романюк)
  5. “Опозиційний блок”
    Кількість депутатів: 44
    За – 38
    Проти – 1 (Мураєв)
    Утрималися – 0
    Не голосували – 2 (Гальченко, Шенцев)
  6. Відсутні – 3 (Королевська, Льовочкін, Льовочкіна)
  7. Позафракційні
    Кількість депутатів: 41
    За – 25
    Проти – 5 (Головко, Іллєнко, Левченко, Марченко, Осуховський)
    Утрималися – 3 (Балога В., Дерев’янко, Купрій)
    Не голосували – 1 (Дубінін)

Відсутні – 7 (Балога П., Балога І., Білецький, Клюєв, Парасюк, Тарута, Сироїд)

  • “Самопоміч”
    Кількість депутатів: 26
    За, проти, не голосували – 0
    Утрималися – 20
  • Відсутні – 6
  • “Відродження”
    Кількість депутатів: 23
    За – 22
    Проти, утрималися, відсутні – 0
  • Не голосували – 1 (Зубик)
  • Радикальна партія Олега Ляшка
    Кількість депутатів: 21
    За -1 (Вітко, який де-факто є позафракційним)
    Проти – 1 (Шухевич)
    Утрималися – 14
    Не голосували – 5
  • Відсутні – 0
  • “Воля народу”
    Кількість депутатів: 19
    За – 18
    Проти, утрималися, не голосували – 0
  • Відсутні – 1 (Богуслаєв)
  • “Батьківщина”
    Кількість депутатів: 19
    За – 13
    Проти, не голосували – 0
  • Утрималися – 1 (Тимошенко)

Відсутні – 5 (Бухарєв, Власенко, Луценко, Савченко, Соболєв)

Надія Савченко під час обговорення змін Конституції в частині правосуддя вийшла на трибуну з еспандером, який, за її задумом, символізував гранату-Україну. Конституцію Савченко порівняла з чекою, яку якщо висмикнути – втримати країну в руці не вдасться. “Прийдуть ЛНР/ДНР зі своїми конституціями і так само скажуть – приймайте”, – аргументувала депутатка від “Батьківщини”.

Вона фактично поторила позицію, яку озвучив також депутат від РПЛ Юрій Чижмар: під час війни приймати зміни до Конституції заборонено, і якщо ми змінюємо Основний закон, це означає, що ми не визнаємо факт війни, збройної агресії Росії, а отже – нібито визнаємо анексію Криму, незалежність “ДНР/ЛНР” тощо.

Нагадаємо, напередодні представники громадянського суспільства загалом схвально відгукувалася про проект судової реформи, висловлюючи зауваження до деяких поправок.

Читайте також:
Адвокат Майдану Маселко: Судову реформу треба ухвалювати

“Які б реформи ми не робили – вони розбиваються об корумповані суди. Сьогодні в Україні найнижча довіра до судів. Згідно з даними Центра Разумкова – 81 відсоток громадян не довіряє судам. Це один з найгірших показників у світі”, – сказав голова ВР Андрій Парубій перед голосуванням. І додав, звертаючись до колег: “Маємо шанс це все змінити”.

“Ми повертаємо українцям право на правду, право на справедливість. Боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд”, – сказав перед голосуванням президент Петро Порошенко, говорячи про зміни до Конституції в частині правосуддя.

  1. Він наголосив, що ці зміни слід прийняти для міжнародних інвесторів, але “в першу чергу, це потрібно зробити для українців”.
  2. Порошенко заявив, що цей закон отримав безліч позитивних оцінок, зокрема голови Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.
  3. “За його словами проект посилює незалежність суддів шляхом зміцнення Вищої ради правосуддя та усунення можливостей впливу на кар’єру суддей як з боку президента, як з боку Верховної Ради, так і з боку інших політичних сил”, – сказав Порошенко.
  4. “Голова комісії також відзначає, що проект забезпечує конституційну основу для очищення судової системи від корумпованих та некомпетентних суддів, скасовує суддівську недоторканість, якої немає ніде в світі”, – додав він.
  5. Глава держави заявив, що погодився відмовитися від цілої низки своїх повноважень, які дозволяли впливати на судову систему.

“Я добровільно погодився позбутися цілої низки своїх повноважень по судах одразу, чи протягом перехідного періоду. І в результаті і чинний президент і наступні, хто прийде на цю посаду після мене матимуть винятково церемоніальну роль на етапі призначення судді”, – сказав президент.

Також Порошенко повідомив, що під час молитовного сніданку вранці всечесні отці благословили зміни у системі правосуддя.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт привітав затвердження Верховною Радою судової реформи і заявив про готовність США підтримати її реалізацію для перетворення судової влади на незалежну інституцію.

“Історичний день. Вітаємо затвердження Радою конституційних поправок щодо судової реформи; великий крок вперед на європейському шляху України. США готові підтримати реалізацію і подальшу роботу з перетворення судової влади на незалежну, підзвітну та ефективну установа”, – написав Пайєтт в “Твіттері”.

Читайте також:
Генсек Ради Європи закликав Україну змінити Конституцію в частині судової реформи

Про що реформа

За словами доповідача проекту, заступника голови адміністрації президента Олексія Філатова, зміни до Конституції передбачають “деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади”.

Так питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя.

  • Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.
  • При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.
  • Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Але за словами Філатова, нові зміни “спрощують” процедуру притягнення судді до відповідальності.

  1. “Закон обмежує суддівський імунітет”, – зазначив Філатов.
  2. “Непідтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади”, – зазначив Філатов.
  3. Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.

“Функції прокуратури приводяться до європейських стандартів – підтримання публічного (у попередній редакції – державного) обвинувачення в суді, підсилюється адвокатура. Вона  вперше стає в один ряд з прокуратурою”, – зазначив Філатов.

  • Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до КС, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
  • “Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано”, – сказано зокрема у змінах до Конституції.
  • При цьому зміни до Конституції відкладають ратифікацію Римського статуту на три роки.

У новій редакції закону про судоустрій і статус суддів прописано порядок відбору та призначення на посаду судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) проводить кваліфікаційний іспит, перевірку кандидатів в рамках законодавства з протидії корупції, а також конкурс на заміщення вакантних посад судді.

ВККС подає претендентів Вищій раді правосуддя, який приймає рішення про внесення кандидатур президенту України для призначення.

Відповідно до закону, суддею апеляційного суду може бути особа, яка підтвердила професійну здатність за результатами кваліфікаційного оцінювання, зі стажем суддівської роботи 5 років, досвідом наукової роботи в сфері в права не менше 7 років, має досвід професійної діяльності адвоката або здійснював захист у кримінальному обвинуваченні не менше 7 років.

Закон передбачає, що повноваження суддів, призначених терміном на 5 років до вступу в силу цього закону, припиняються з завершенням терміну, на який вони були призначені. Після завершення їх повноважень вони можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому цим законом.

“Це важливий пункт, який передбачає, що далі все судді, які були призначені на посаду 5-річного терміну, будуть на загальних підставах подаватися на конкурс, і в результаті конкурсу можуть далі займати посаду судді”, – заявив глава комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич.

Систему судоустрою складають місцеві, апеляційні суди і Верховний суд, який є найвищим судом у системі судоустрою. Для розгляду окремих категорій справ у системі діють вищі спеціалізовані суди – в Україні з’явиться Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий спеціалізований антикорупційний суд.

У документі передбачено, що суд створюється і ліквідується законом. Законопроект про створення або ліквідації суду вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

У законі визначено види та склад місцевих судів, а також їх повноваження. Згідно з документом, місцевими загальними судами є окружні суди, місцевими господарськими – окружні господарські суди, місцевими адміністративними – відповідні окружні суди.

Відповідно до закону, апеляційні суди, які створюються в апеляційних округах, розглядають цивільні та кримінальні справи. Апеляційні господарські та адміністративні суди розглядають справи відповідних категорій. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Документ передбачає, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. Такими судами є вищий суд з питань інтелектуальної власності та вищий антикорупційний суд.

У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати. В попередньою редакцією закону вищі спецсуди діяли в системі загальної юрисдикції як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Верховний суд, відповідно до закону, буде здійснювати, правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції.

До Верховного суду входить не більше 200 суддів, а в його складі діють Велика палата Верховного суду, касаційні адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний суди. У кожному касаційному суді створюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації судів.

  1. Велика палата є постійно діючим колегіальним органом Верховного суду, до складу якого входить 21 суддя.
  2. Закон передбачає створення Громадської ради доброчесності в складі 20 членів, яка буде сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді або кандидата на цю посаду критеріям професійної етики і доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
  3. Як і раніше, органами суддівського самоврядування будуть збори суддів, Рада суддів і з’їзд суддів.

Законом підвищуються посадові оклади суддів.

Тепер базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду – 75 мінімальних зарплат.

Крім того, до базового розміру окладу судді додатково будуть застосовуватися регіональні коефіцієнти. У законі також передбачені різного роду доплати.

Закон вступає в силу одночасно з законом про внесення змін до Конституції щодо правосуддя.

Протягом шести місяців після набуття нею чинності формується Верховний Суд, а протягом 12 місяців Вищі спецсуди – з питань інтелектуальної власності та антикорупційний.

Судова реформа: зрозуміло про те, що очікувати українцям

Головна мета змін до Конституції – їх деполітизація, усунення від впливу на призначення та звільнення судів Верховної Ради і президента, незалежність судової влади. Дійсно, нові зміни передбачають зменшення впливу на судову гілку влади з боку президента, однак більшість з цих змін вступає в силу більше, ніж через рік.

  • Також насторожує той факт, що за зміни до Конституції голосувала, зокрема, фракція Опоблоку, а також депутати з груп «Відродження» і «Воля народу», до складу яких входить чимало колишніх регіоналів.
  • Читайте також: Хто і як голосував за зміни до Конституції: поіменний список
  • У той же час фракція «Об’єднання «Самопоміч» не голосувало.

Ні, не голосуємо. Таке рішення фракції. Це було дуже складне рішення. Не можна приймати закон, в якому більше 50 сторінок тексту – приймати в першому і другому читанні в один день. Відповідно неможливо голосувати за зміни до Конституції, коли ви голосуєте за законопроект за півтори години, – зазначив представник фракції Ярослав Маркевич:

Не голосували радикали Олега Ляшка. Надія Савченко також не підтримала законопроект, пояснивши, що не можна ухвалювати зміни до Конституції під час ще не завершеної війни на Донбасі.

  1. Надія Савченко вважає, що під час війни змінювати Конституцію недоцільно
  2. Не проголосувала і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
  3. Юлія Тимошенко, вочевидь, знову задумала хитрий план

Між тим до парламенту прийшов Президент Петро Порошенко, вочевидь, щоб особисто проконтролювати хід голосування. Під час виступу він зазначив, що змінами «ми повертаємо українцям право на правду».

Отже, що ухвалили депутати, і чи стануть українські суди нарешті справедливими та перестануть бути інструментом тиску в руках політиків і влади?

  1. Питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість Вищої ради юстиції. Зміни до Конституції забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя. Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя. Тобто Петро Порошенко ще два роки матиме вплив на судів.

Крім того, Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції. Отже, ВРЮ, до діяльності якої було найбільше претензій, ще три роки функціонуватиме. Також не зовсім зрозуміло, як прохатиме відбір до Вищої Ради правосуддя, і чи там знову не опиняться судді з ВРЮ.

  1. Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди. Та й ця стаття набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, – не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

У цьому положенні закладена зміна уповільненої дії. Адже новий адміністративно-територіальний устрій – це питання щодо особливого статусу Донецької і Луганської областей, що може призвести до втрати Україною суверенітету.

  1. Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту. Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Закон обмежує суддівський імунітет.

Ці положення також повністю не вирішують питання незалежності судів. Так чи інакше суддю буде важко притягнути до відповідальності.

  1. Проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
  2. Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Але в тому випадку, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

На перший погляд, в українців розширилися можливості оскарження рішень судів. До цього до КС вони не мали права звертатися. Та треба не забувати, що КС – орган, який призначається президентом, Верховною Радою і з’їздом суддів України. Тому шанси на успіх для звичайного українця мінімальні.

Крім того, передбачається для запобігання корупції підвищити в рази зарплату судів.

З 1 січня 2017 року оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 25 мінімальних зарплат. З 1 січня 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду в 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 30 мінімальних зарплат.

З 1 січня 2019 року оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 40 мінімальних зарплат. З 1 січня 2020 року оклад судді місцевого суду пропонується встановити на рівні 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат.

Згідно з чинним законодавством, оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду – 11, судді вищого спеціалізованого суду – 12, Верховного Суду ‒ 13.

Рада підтримала знакові зміни до Конституції в частині правосуддя

  • Хто і як голосував
  • На засіданні парламенту в четвер, 2 червня, за проголосували 335 народних депутатів при необхідних 300 голосах.
  • За проголосували 138 депутатів з фракції Блок Петра Порошенка, 80 — Народний фронт; Опозиційний блок дав 38 голосів, Самопоміч — 0, Радикальна партія — 1, Батьківщина — 13, група Партія Відродження — 22, Воля народу — 18.
  • Що значить судова реформа

Зміни до Конституції в частині правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді — ним може стати громадянин України не молодший 30 років (раніше — не молодше 25 років). Як і раніше суддею можна буде працювати до 65 років.

Крім того, збільшений стаж роботи в галузі права, необхідний для призначення на посаду судді — тепер це п'ять років (було – три роки). Також в Основному законі немає вимоги про те, що претендент на посаду судді має не менше 10 років проживати в Україні.

Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якої будуть ширші, ніж у ВРЮ.

Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописаний порядок формування Вищої ради правосуддя, який складатиметься з 21 члена.

Призначає суддю на посаду президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Відповідно до змін в Основний закон, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судове рішення у її справі закон України суперечить Конституції держави.

«Конституційна скарга може бути подана у випадку, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпані», — сказано в документі.

З Конституції вилучили норми, які передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут «народних засідателів».

Крім того, Конституція передбачає, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя».

Зміни до Конституції щодо правосуддя набирають чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону. У той же час положення, яке стосується визнання Україною юрисдикції МКС, набуває чинності через три роки.

  1. Згідно з перехідними положеннями, до запровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції в частині децентралізації, але не довше ніж до кінця 2017 року, створення, реорганізацію і ліквідацію судів здійснює президент України.
  2. Крім того, протягом двох років після набуття чинності змін до Конституції переведення судді з одного суду до іншого здійснює президент України за поданням Вищої ради правосуддя.
  3. За словами заступника голови адміністрації президента Олексія Філатова, законопроект повністю відповідає європейським стандартам і двічі отримував позитивну оцінку Венеціанської комісії.
  4. Пропоновані зміни до Конституції вирішують, за словами Філатова три основні питання — деполітизація та забезпечення незалежності судової влади, формування відповідальності судової влади і перезавантаження судового корпусу.

Він зазначив, що зміни в Основний закон забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя. «Вперше на конституційному рівні вводиться конкурс на будь-яку посаду в суді», — розповів А. Філатов.

Виступ Порошенка

Голосуванню передував виступ президента України Петра Порошенка в залі Ради. Він заявив, що ухвалення змін до Конституції в частині судової реформи поверне українцям право на правосуддя.

  • «Ми повертаємо українцям право на правду, право на справедливість, і боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд», — сказав президент перед голосуванням у парламенті змін до Конституції.
  • За його словами, ухвалення цього законопроекту необхідно для інвесторів, у рамках виконання міжнародних зобов'язань, але, насамперед, — для українського народу.
  • У зв'язку з цим глава держави закликав парламентаріїв відкинути всі політичні розбіжності і проголосувати за ключову реформу в країні.

Як повідомляє УНІАН, також на засідання парламенту прибув колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він розмістився у судовій ложі поруч із представником президента в Кабміні Віталієм Ковальчуком.

Ссылка на основную публикацию