Зміни у діяльності тов відповідно до закону 2022

Новий закон про ТОВ і ТДВ надає учасникам товариств нові можливості. Зміни, які мали місце ще у 2018 році, на теперішній час повністю перевірені практикою.

Що нового приніс з собою новий закон? Ряд особливостей, які стосуються розробки статутних документів ТОВ (ТДВ), подальшої реєстрації і діяльності товариства.

Нижче наведено нові норми закону, які спрощують внесення змін до статуту товариства та проведення процедури державної реєстрації.

Зміни у діяльності ТОВ відповідно до Закону 2022Статутний капітал та інші відомості у новому Статуті – корисні поради для засновників.

Новий закон про ТОВ – нові зміни та можливості

У попередніх публікаціях Legal Support обговорювались найбільш суттєві нюанси роботи товариств за новим законом про ТОВ і ТДВ. Наші юристи розглянули недоліки закону, а також аспекти розробки установчих документів товариства.

Багато часу було приділено питанню укладення корпоративного договору між учасниками товариства. На цей раз, в додаток до раніше наданої інформації, ділимось приємними можливостями, які з’явились у засновників товариства за новим законом про ТОВ і ТДВ.

Для переходу до попередніх консультацій скористайтесь гіперпосиланнями, що додані до тексту.

Поради засновникам щодо оновлення статуту ТОВ за новим законом:

Новий закон про ТОВ (ТДВ) приніс з собою чимало змін, деякі з яких суттєво спрощують організаційно-юридичний менеджмент товариства. Далі декілька простих, ефективних і вкрай корисних порад засновникам товариств. Спочатку згадаємо положення статті 11 нового закону про ТОВ і ТДВ. Стаття 11 “Статут товариства” визначає такі принципові моменти:

  • У статуті товариства обов’язково вказуються відомості про: а) найменування товариства; б) органи управління товариством, їх компетенцію і порядок прийняття ними рішень; в) порядок вступу і виходу з товариства.
  • Статут може містити інші відомості, які не суперечать положенням закону про ТОВ і ТДВ.

Як бачимо, перелік обов’язкових положень статуту ТОВ за Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” чітко визначений і зрозумілий. Крім того, перелік відомостей, які обов’язково вказуються у статуті товариства, аж ніяк не можна назвати занадто широким.

Значення змін для засновників товариства у практичній площині:

Відтепер у статуті ТОВ можна не вказувати відомості про розмір статутного (складеного) капіталу товариства та інформацію про розподіл часток учасників товариства у статутному капіталі.

Крім того, аналогічно, у статуті ТОВ, складеному відповідно до вимог нового закону про ТОВ, можна не вказувати деталізовані відомості про засновників (РНОКПП засновника, місце реєстрації, паспортні дані тощо) та деякі інші відомості, які раніше зазначались в статуті товариства.

Яка практична користь новацій за Законом про ТОВ і ТДВ?

Доцільність і практична користь нових можливостей полягає у спрощенні подальшої процедури державної реєстрації змін про товариство. Давайте розглянемо, як це виглядає на практиці.

Раніше, при зміні складу учасників товариства, розміру статутного капіталу або перерозподілі часток в статутному капіталі товариства, необхідно було вносити зміни до статуту ТОВ та проводити державну реєстрацію нової редакції статуту в кожному подібному випадку. Все це додаткові організаційні та матеріальні витрати, особливо враховуючи, що державні реєстратори доволі часто самі не розуміють, як вони воліють бачити ті чи інші положення статуту товариства.

Якщо ж скористатися можливостями, які надає новий закон про ТОВ, то отримаємо відчутні переваги.

У подальшому немає потреби затверджувати нову редакцію статуту ТОВ у кожному випадку, коли мають місце зміни розміру статутного капіталу, складу засновників чи розміру їх часток в статутному капіталі товариства. Достатньо підготувати та подати на реєстрацію реєстраційну заяву та протокол загальних зборів ТОВ.

У товаристві є лише 1 учасник? У випадку, коли відповідь позитивна, замість протоколу загальних зборів складається одноособове рішення учасника ТОВ.

Разом з тим, окрім відомостей, вказаних у статті 11 нового закону про ТОВ, Ви маєте можливість виписати і інші положення статуту товариства. Тому для зручності, як і раніше, бажано врегулювати всі основні аспекти роботи товариства. Тим більше, що відсутність їх деталізації у статуті ТОВ, на відміну від інформації про розмір статутного капіталу товариства, не принесе практичної користі.

Новий закон про ТОВ надає і інші преференції для засновників та учасників товариства, а також чітко врегульовує питання, які раніше не мали однозначного вирішення.

Зокрема передбачена можливість оформлення одноособового рішення учасника (замість протоколу загальних зборів), у разі коли товариство має у своєму складі лише одного учасника.

Така конкретика має безсумнівний плюс при проведенні державної реєстрації.

Звісно, вистачає у Новому законі про ТОВ недоліків і неточностей, про деякі з яких ми розповідали у статті про Корпоративний договір. Детально про роль і значення Корпоративного договору також йдеться у публікації (викладена російською мовою) нашої колеги – Корпоративный договор и другие договора между учредителями.

Чи можна деталізувати в статуті ТОВ відомості про статутний капітал товариства?

Іноді засновникам, з тих чи інших міркувань, потрібно зазначити в статуті ТОВ розмір статутного капіталу товариства та розподіл часток між учасниками товариства. Чи можна це робити за новим законом про ТОВ? Чи будуть такі положення відповідати вимогам закону?

Так, можна. Ви маєте право вказати у статуті ТОВ будь-які додаткові положення, що узгоджуються з приписами Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Така практика не суперечить вимогам Нового закону. Більше того, приписами згаданої вище статті 11 встановлено, що статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

У будь-якому разі, які б додаткові відомості Ви не вказували б у статуті товариства, не забудьте привести статут у відповідність до вимог нового закону і оновити редакцію головного документу товариства. Це слід було зробити ще учора!

Інформація про онлайн розробку установчих документів товариства разом з посиланням на публікацію, присвячену питанню розробки статуту ТОВ (ТДВ) викладена нижче. Дистанційне складання документів і юридична онлайн допомога від команди Legal Support – це можливість отримати якісну підтримку з мінімальними витратами.

Онлайн розробка установчих документів ТОВ за Новим законом:

Ви можете отримати статут товариства та інші установчі документи ТОВ, розроблені за новим законом про ТОВ, у зручному онлайн форматі. До таких документів товариства належать: рішення засновника, протокол установчих або загальних зборів, корпоративний та установчий договір. Новий закон про ТОВ та всі його приписи повністю враховані при написанні згаданих документів товариства.

У розробленому статуті ТОВ передбачено широкий перелік чинних на теперішній час КВЕДів (кодів видів економічної діяльності). Вам залишиться лише внести найбільш загальні відомості, зокрема такі, як найменування товариства.

Більше інформації про особливості розробки статутних документів товариства за Новим законом про ТОВ і ТДВ у нашій статті – Пишемо статут товариства по-новому.

Контакти юристів доступні у відповідному розділі веб-сайту Legal Support.

З командою Legal Support Ви можете розраховувати на своєчасне і якісне оновлення статутних документів товариства і актуальну інформацію про особливості проведення державної реєстрації. Юридична допомога завжди “під рукою” у вже звичному онлайн форматі.

Бажаємо успішної роботи і нехай новий закон про ТОВ принесе Вам лише нові можливості. У нашому Блозі Ви завжди знайдете корисну інформацію стосовно проведення державної реєстрації змін відомостей про товариства у 2021 році. Читайте і залишайтеся з нами!

З повагою до читачів, юристи NGO Legal Support

Блог – Новий закон про ТОВ – зміни і доповнення 2018 – 2021

Дата останнього оновлення – 30.01.2021

Обов’язкові РРО для ФОП перенесли на 2022 рік: підписано закон

Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса 7 грудня Володимир Зеленський підписав Закон №1017-ІХ щодо відтермінування обов'язкового застосування РРО платниками єдиного податку Зміни у діяльності ТОВ відповідно до Закону 2022

Сьогодні, 7 грудня, Президент В. Зеленський підписав Закон №1017-ІХ (законопроект №4439-д) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».  Про його прийняття ВРУ ми писали тут. 

Поки що текст Закону не оприлюднений. Про його опублікування повідомимо додатково та докладно проаналізуємо. 

За текстом проєкту Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім розділу I цього Закону (він стосується нових лімітів доходу для «єдинників» та правил застосування РРО у 2021 році), який набере чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно з текстом законопроєкту, передбачалося:

  1. визначати граничні обсяги доходів для перебування на ЄП для 1-3 груп, виходячи з розмірів МЗП: 1 група – 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінзарплаті 6000 грн це 1 002 000 грн), 2 група – 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. 5 004 000 грн) та 3 група – 1167 МЗП (1 січня 2021 р – 7 002 000 грн);
  2. виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;
  3. відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування* (Зауважимо, що про ліміт в розмірі доходу для 1 групи було вказано у новині на сайті ВРУ, але за текстом законопроекту з його картки (на поточну годину) – визначено розмір у 220 МЗП);
  4. скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);
  5. подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО ПРРО під час проведення розрахункових операцій (тобто до 1 січня 2022 року, санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуватимуть в таких розмірах: 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення);
  6. встановлення нового ліміту для обов'язкового застосування РРО фізособами-«єдинниками» замість 1 млн грн буде 220 МЗП, (1 січня 2021 р. – 1 320 000 грн). Цей ліміт буде діяти з 1 січня 2021 року. До цього моменту діє ліміт в 1 млн грн за п. 296.10 ПКУ. 
  7. надати можливість РРО у 2021 році при продажу текстилю, автозапчастин та товарів (надання послуг) через Інтернет, але  у разі не перевищення ліміту доходу (за проектом його встановлено на рівні 220 МЗП (у 2021 році це буде 1 320 000 грн). При отриманні доходу більше 220 МЗП у 2021 році РРО таким ФОПам буде потрібен.
Читайте также:  Як заморозити кредит: підстави, процедура та практичні поради

* Сферами з істотними ризиками з 1 січня 2021 року будуть (за текстом проекту):

  • реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
  • реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. 

З огляду на текст законопроекту з  п. 61 підрозд. 10 розд ХХ ПКУ  з ризикових буде виключено такі сфери:   

  • реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 ст. 9 Закону про РРО;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік затверджено постановою КМУ від 22.07.2020 р. №634. 
  • Тобто ці сфери діяльності будуть виключені із ризикових.   
  • Як це прописано в тексті Закону поки невідомо, розповімо про це окремо!
  • Чи буде потрібне РРО у 2021 році при продажу текстилю, автозапчастин та товарів (надання послуг) через Інтернет?

Знову ж таки за законопроектом у 2021 році фізособи-«єдинники» 2-4 груп, які здійснюють зазначені операції, будуть зобов'язані вести розрахунки через РРО у разі перевищення ліміту доходу (за проектом його встановлено на рівні 220 МЗП (у 2021 році  це буде 1 320 000 грн). При отриманні доходу до 220 МЗП у 2021 році РРО таким ФОПам буде не потрібен.

Підприємці, що ведуть свій бізнес в Інтернеті та бажають підготуватися завчасно до дії законів про РРО можуть скористатись сервісом прийому платежів онлайн Fondy та його безкоштовним функціоналом програмного РРО.

***

УВАГА!Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Статут ТОВ: алгоритм дій при приведенні у відповідність до нового законодавства. — kahovka

Статут ТОВ: алгоритм дій при приведенні у відповідність до нового законодавства.

Комплексний аналіз норм законодавства, що стане чинним з 17.06.

2018 року, тобто з моменту вступу в дію Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон) та змін, що вносить цей Закон у ряд нормативно-правових актів, свідчить про їх максимальну диспозитивність при укладанні основного документу товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) — Статуту.Наразі визначимося з наступним:Які положення законодавець зобов’язує зазначати у кожному статуті ТОВ.Які положення законодавець зобов’язує зазначати у кожному статуті ТОВ, але викласти їх Учасники/Засновники можуть на власний розсуд.Які положення законодавець не зобов’язує зазначати у кожному статуті ТОВ, але ці положення будуть корисні для Учасників/Засновників.Перелік питань, рішення з яких повинні прийматися одностайно всіма Учасниками/Засновниками ТОВ, які мають право голосу з відповідних питань.

Насамперед зазначимо, які обов’язкові положення має містити статут ТОВ, відповідно до норм законодавства, що стане чинним з 17.06.2018р.

Найменування ТОВ повне та скорочене (за наявності), а також організаційно-правову формуМету і предмет діяльності ТОВСклад Учасників/ЗасновниківРозмір і порядок утворення Статутного капіталуРозмір часток кожного з Учасників/Засновників та порядок внесення ними вкладівРозподіл прибутків та збитків ТОВПорядок вступу до ТОВ та виходу з ньогоУмови реорганізації та ліквідації ТОВОргани управління ТОВ, їх склад, компетенція, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність, або ¾ голосів, або кваліфікована більшість голосів

Обов’язковими органами ТОВ визначено:

Загальні збори Учасників/ЗасновниківВиконавчий органНаразі наглядова рада не є обов’язковим органом ТОВ і може бути створена за бажанням Учасників/Засновників.Такого органу як Ревізійна комісія оновлене законодавство не передбачає.

Ці основні положення статуту визначаються ч.1 ст.9 Закону; ч.4 ст.57, ч.3 ст.80, ч.2, 4 ст.

82 Господарського кодексу України;  ч.1 ст.88, ч.3 ст.90 Цивільного кодексу України, які залишаються чинними.Які положення законодавець зобов’язує зазначати у кожному статуті ТОВ, але викласти їх Учасники/Засновники можуть на власний розсуд.1. Встановити обмеження щодо зміни співвідношення часток Учасників/Засновників (ч.3 ст.

12 Закону).

2. Зазначити строк, протягом якого кожен Учасник/Засновник ТОВ повинен повністю внести свій вклад (ч.1 ст.14 Закону).3. Визначити додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, якщо Учасник/Засновник прострочив внесення вкладу чи його частини (ч.1 ст.15 Закону).4. Встановити інші, ніж передбачені ст. 18 Закону:- строки для внесення додаткових вкладів Учасниками/Засновниками;- можливість Учасників/Засновників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у Статутному капіталі;- право лише певних Учасників/Засновників вносити додаткові вклади;- виключити етап внесення додаткових вкладів лише тими Учасниками/Засновниками ТОВ, які мають переважне право;5. Встановити інший, ніж передбачено в Законі (ч.6 ст.20), порядок:- реалізації переважного права Учасників/Засновників ТОВ;- розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими Учасниками/Засновниками ТОВ;- відмови від реалізації переважного права Учасників/Засновників ТОВ.Законодавець надає право  встановити, що Учасники/Засновники ТОВ не будуть мати переважного права, а також обов’язок Учасника/Засновника ТОВ, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими Учасниками/Засновниками ТОВ.6. Встановити, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших Учасників/Засновників ТОВ (ч.2 ст.21 Закону).7. Закріпити власний строк, протягом якого може бути прийняте рішення щодо надання згоди на вихід Учасника/Засновника ТОВ, частка якого у Статутному капіталі становить 50 або більше відсотків (ч.3 ст.24 закону).8. Встановити інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з Учасником/Засновником, що виходить з ТОВ, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності (ч.12 ст.24 Закону).9. Визначити період за який можуть виплачуватися дивіденди та встановити строк у який здійснюється їх виплата (ч.3 ст.26 Закону).10. Установити додаткові обмеження виплати дивідендів, крім тих, що передбачені Законом (ч.2 ст.27).11. Передбачити кількість голосів, яку має кожен Учасник/Засновник ТОВ на загальних зборах Учасників/Засновників ТОВ (ч.3 ст.29 Закону).12. Віднести до виключної компетенції загальних зборів Учасників/Засновників ТОВ вирішення будь-яких інших питань, окрім тих, що передбачені Законом (ч.4 ст.30).13. Встановити додаткові випадки скликання загальних зборів (ч.1 ст.31 Закону).14. Визначити орган, уповноважений на скликання загальних зборів Учасників/Засновників, відмінний від виконавчого органу ТОВ (ч.1 ст.32 Закону).15. Зазначити інший строк та спосіб повідомлення Учасників/Засновників ТОВ про проведення загальних зборів (ч.3, 4 ст.32 Закону).16. Викласти власний порядок ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах (ч.11 ст.32 Закону).17. За власним бажанням встановити місце проведення загальних зборів, відмінне від місцезнаходження ТОВ (ч.7 ст.33 Закону).18. Визначити порядок прийняття рішень загальних зборів шляхом відкритого голосування чи будь-яким іншим чином (ч.1 ст.34 Закону).19. Встановити іншу кількість голосів Учасників/Засновників ТОВ (але не менше, ніж більшість голосів), необхідну для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, крім рішень, які відповідно до Закону приймаються одностайно (ч.5 ст.34 Закону).20. Закріпити можливість прийняття рішення загальних зборів Учасників/Засновників шляхом опитування; викласти додаткові питання, крім тих, що визначені законом, рішення з яких не може бути прийняте шляхом опитування; передбачити хто може виступати ініціатором опитування; встановити вимоги до засвідчення волевиявлення Учасників/Засновників під час опитування, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису Учасників/Засновників; передбачити інші питання процедури проведення опитування (ч.1, 3, 4, 7, 10, 11 ст.36 Закону).21. На власний розсуд визначити вид виконавчого органу — одноособовий/колегіальний, його назву, порядок обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови, порядок голосування — щодо кожного кандидата/списком/кумулятивним голосуванням/в іншому порядку (ч.4, 5, 6 ст.39 Закону).22. Встановити обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу ТОВ (ч.7 ст.39 Закону).23. Зазначити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме певної кількості голосів але більш ніж 50% усіх членів колегіального виконавчого органу (ч.8 ст.39 Закону).24. Закріпити можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені ТОВ без довіреності або необхідність усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені ТОВ без довіреності виключно разом (ч.10 ст.39 Закону).25. Передбачити, що повноваження будь-якого з членів колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або будь-хто з них може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового члена чи тимчасового виконувача обов’язків (ч.13 ст.39 Закону).26. Викласти власний порядок здійснення оплати за проведення аудиту фінансової звітності ТОВ (ч.3 ст.41 Закону).27. Визначити коло осіб ТОВ, які є посадовими особами ТОВ (ч.1 ст.42 Закону).28. Зазначити підстави розірвання договору з посадовими особами ТОВ (ч.8 ст.42 Закону).29. Встановити особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами ТОВ на вчинення значних правочинів (ч.1, 3 ст.44 Закону).30. Визначити коло осіб, укладання правочинів з якими буде вважатися правочином із заінтересованістю та порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість (п.4 ч.1, ч.2 ст.45 Закону).У випадку, якщо зазначені положення не будуть визначені в статуті або статутом не буде встановлено інший ніж закріплено в Законі механізм їх реалізації, діятимуть норми Закону.

Читайте также:  Лидеры рынка. Рейтинг юридических компаний-2022

Які положення законодавець не зобов’язує зазначати у кожному статуті ТОВ, але ці положення будуть корисні для Учасників/Засновників.

За бажанням Учасників/Засновників ТОВ у статуті може бути передбачено:1. Розмір часток Учасників/Засновників ТОВ у Статутному капіталі можна додатково визначати у відсотках (ч.2 ст.12 Закону).2.

Необхідність повідомлення Учасників/Засновників ТОВ про вихід Учасника/Засновника частка якого у статутному капіталі становить менше 50 відсотків, згода на вихід якого не вимагається (ч.1 ст.24 Закону).3. Засоби електронних комунікацій Учасників/Засновників (ч.5 ст.36 Закону).4.

Утворення наглядової ради (ст.38 Закону).5. Можливість підписання статуту одним з Учасників/Засновників, якщо у загальних зборах прийняли участь усі учасники і уповноважили на таке підписання одного з Учасників/Засновників (ч.3 ст.11 Закону).6.

Право Учасника/Засновника здійснювати управління ТОВ безпосередньо, без укладання трудового договору та без нарахування заробітної плати (ч.2 ст.65 ГКУ).

Учасники/Засновники можуть закріпити  в статуті будь-які інші важливі на їхню думку положення, виходячи зі своєї усталеної практики, особливостей здійснення діяльності тощо.

Перелік питань, рішення з яких повинні прийматися одностайно всіма Учасниками/Засновниками ТОВ, які мають право голосу з відповідних питань:

ч.4 ст.11 Закону — при певних обставинах реорганізації товариства.ч.3 ст.12 Закону — обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників.ч.3 ст.13 — затвердження грошової оцінки вкладу у негрошовій формі.ч.1 ст.14 Закону — строки внесення вкладів.ч.7 ст.18 Закону — строки та умови внесення додаткових вкладів.ч.6 ст.

20 Закону — механізм реалізації переважного права учасників товариства. ч.2 ст.21 Закону — відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу. ч.12 ст.24 Закону —  строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. ч.2 ст.

25 Закону — укладення відплатного договору про набуття товариством частки у власному статутному капіталі. ч.2 ст.26 Закону — виплата дивідендів не грошовими коштами.ч.10 ст.31 Закону — прийняття рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом та статутом товариства.ч.5 ст.

33 Закону — прийняття рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників.ч.5 ст.34 Закону — прийняття рішень іншою кількістю голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно.ч.2 ст.

45 Закону — порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість.ч.2, 3 ст.104 ЦК — деякі питання реорганізації товариства.Як і раніше усі рішення загальних зборів оформлюються протоколом.

Підписи на протоколі, яким вносяться зміни у відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань засвідчуються нотаріально, так само як і підписи на статуті ТОВ.

Підписувати протокол загальних зборів віднині може і директор ТОВ, який є учасником, як голова загальних зборів, проте підписати протокол можуть і усі учасники загальних зборів.Необхідно звернути увагу, що положення вашого статуту з 17.06.2018р. діятимуть лише в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності Законом.

У разі внесення будь-яких змін до статуту протягом року з дня набрання чинності Законом  на реєстрацію державному реєстратору вже необхідно буде подати нову редакцію статуту. Тому, якщо ви плануєте внесення змін до статуту, необхідно буде привести його редакцію у відповідність до норм Закону.

Державна реєстрація змін до статуту у зв’язку із приведенням його у відповідність до нового Закону до 17.06.2019 року — безкоштовна.

попередня

Порядок проведення реєстрації прав на нерухомість

наступна

ПЕРЕЛІК  будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію

Податкова реформа — 2021: Рада ухвалила скандальний законопроєкт 5600

Верховна рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (відомий як законопроєкт № 5600). 

Законом внесено зміни до ПКУ у частині, що стосується, зокрема, адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

5 жовтня на вимогу 160 народних депутатів Верховна Рада прийняла рішення про застосування особливої процедури розгляду законопроекту у другому читанні, а саме: про розгляд проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, №5600. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики узагальнив пропозиції та правки, що надійшли від фракцій та народних депутатів, і підготував уточнену порівняльну таблицю для розгляду законопроекту №5600 у другому читанні.

Підготовлений до другого читання проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, №5600, доповів Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він зазначив, що напевно, це найважчий законопроект у цьому році, до якого було подано до першого читання 11 з половиною тисяч депутатських пропозицій та поправок. За його словами, розгляд цього законопроекту у сесійному залі був унеможливлений у зв’язку з надтривалим часом для того аби обговорити всі ці поправки, більшість з яких не мала будь-якого змістовного навантаження.

Про текст законопроєкту, підготовленого до другого читання, ми писали тут.  Але, поки що немає остаточного тексту Закону з урахуванням прийнятих у другому читанні правок. 

Законом, зокрема, в частині адміністрування податків:

  • врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:
  • встановлено як підставу для звернення контролюючого органу до суду несплату платником податків протягом 240 днів податкового боргу;
  •  визначено підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу додано  зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника;
  •  передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;
  •  чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення.

Законом передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що можуть свідчать про потенційне порушення  із обгрунтуванням таких фактів, а також обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація документи вже була надана контролюючого органу у минулому.

Законом з метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). Уточнено в профільному законодавстві, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.

  • Законом передбачено, що контролюючий орган має права на погашення податкового боргу через інкасо у разі наявності заборгованості держави перед платником, з різниці перевищення суми податкового боргу такого платника податків та суми непогашеного зобов’язання держави перед платником податків.
  • Законом надано право як платнику податків, так і контролюючому органу під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки.
  • Законом надано право платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.
  • Законом уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податкових зобов’язань, податкового боргу.
  • Законом щодо податку на прибуток:
  •  вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, що залишилась становитиме до 10% від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік;
  •  коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;
  •  звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;
  •  встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.
Читайте также:  Заява про забезпечення доказів

Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:

  •  пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. (У пп. 165.1.24 замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП);
  •  фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;
  •  порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгсптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
  •  для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності  передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Законом вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.

Згідно із Законом, перший період нарахування МПЗ — 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.

Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.

Законом у частині місцевих податків:

  • додано механізм адміністрування справляння плати за землю в частині вже існуючого з моменту прийняття ПКУ об’єкту оподаткування — земельної частки (паю), а саме розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок, додано  дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості.

Законом у частині оподаткування податком на додану вартість:

  • змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;
  •  тимчасово до 01.01.2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;
  •  поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;
  •  приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;
  •  звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;
  •  продовжено до 01.01.2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:

  •  передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;
  •  передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину;
  •  звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги» надавачами таких послуг;
  •  передбачено, що контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має;
  •  право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям;
  •  передбачено, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок;
  •  передбачено, що до витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування. Також надано право на зменшення доходу від операцій з третім продажем рухомого / нерухомого майна (що оподатковується по 18%) та операцій з майновими правами ( то числі отриманні активів через їх погашення) на суму задекларованої вартості таких активів під час податкової амністії;
  •  включено до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;
  • право на включення витрат до допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.
  1. Законом доповнено перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, операцією з вивезення за межі митної території України невикористаної раніше ввезеної у виробництві сировини, приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України.
  2. Законом передбачено розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку — тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15%.
  3. Законом скорочено строк одержання марок акцизного податку для імпортованих підакцизних товарів з 5 до 3 днів.
  4. Законом з метою покращення контролю за виробництвом спирту етилового передбачено розробку окремого порядку, що встановлює вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікації та приладдя обліку спирту та продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (в тому числі витратомірів-лічильників).
  5. Законом передбачено, що усі місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, мають фіксуватися системою відеоспостереження.
  6. Законом поширено правила антифорстолінга на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання (ТВЕН) та виключено положення про скасування пільги з акцизного податку для зеленої енергетики.

Законом у частині оподаткування екологічним податком збільшено відсоток щорічного підвищення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та скорочено термін досягнення основної ставки встановлених у пунктах 245.1 та 245.2 статті 245 ПКУ з 01.01.2030 до 01.01.2025 року та встановлено підвищення ставок екологічного податку на 10% за розміщення забруднюючих речовин.

  • Законом удосконалено норми щодо видачі/анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема:
  • — передбачено ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
  • — розширено підстави для анулювання ліцензії на виробництво підакцизної продукції;
  • — передбачено автоматичне повідомлення про дату, з якої анулюється ліцензія у разі невнесення чергового платежу за ліцензію;
  • — передбачено положення що у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у виданій ліцензії, ліцензіат зобов’язаний буде повідомити орган, який видав ліцензію, про такі зміни, протягом 30 днів з дня, наступного за днем їх настання та одночасно запроваджено відповідальність за порушення таких строків;
  • — запроваджено безстрокову ліцензію на право виробництва підакцизної продукції  (зараз така ліцензія видається на 5 років);
  • — вводиться можливість суб’єкту господарювання подавати та отримувати ліцензію в електронному вигляді на виробництво підакцизної продукції;
  • — розширено перелік дозволеної тари, яку можна використовувати для виробництва алкогольних напоїв.
  • Законом запроваджено диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість руди за індексом та уточнено: ставки рентної плати за використання підземної води у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу; що для ЖКП передбачено застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині виключно до обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

Законом передбачено, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 254.4 статті 254 ПКУ.

Законом також передбачено до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.

Після публікації остаточної версії Закону, поговоримо більш детально про прийняті зміни. 

Ссылка на основную публикацию