Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

  • Відповідно до законодавства, Верховна Рада повинна у першому читанні розглянути проєкт закону про Державний бюджет на наступний рік не пізніше 20 жовтня.
  • Особливістю бюджету на 2022 рік вже другий рік поспіль є його розроблення в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19, та продовження в Україні та світі заходів, спрямованих на протидію поширенню пандемії та підтримку економік в умовах кризи.
  • Завдяки стимулюючим заходам державної політики та розгортанню масштабної вакцинації населення, економіка України поступово відновлюється – зростання ВВП у I півріччі 2021 року становило 1,8% до відповідного періоду минулого року, що втім є недостатнім для компенсації економічних втрат 2020 року ( — 4% ВВП). 
  • У 2022 році темпи посткризового відновлення економіки України значною мірою залежатимуть від збереження достатніх монетарних та фіскальних стимулів та ефективності координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики.

Оцінка основних положень проєкту бюджету на 2022 рік

Наступного року Уряд поступово згортатиме м’яку фіскальну політику, яка проводилась у 2020-2021 роках з метою нівелювання негативного впливу пандемії COVID-19 на українську економіку. 

Дефіцит державного бюджету планується знизити з 4,9% ВВП (за планом на 2021 рік) до 3,5% ВВП. При цьому, первинний дефіцит державного бюджету заплановано знизити майже до «нуля» (0,05% ВВП).

Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

  1. Дефіцит бюджету України 2022 року (3,5% ВВП) співпадає з прогнозом МВФ, опублікованим навесні поточного року, і є значно нижчим за прогноз середнього дефіциту країн світу з ринками, що формуються (6,5% ВВП) та дещо вищим за дефіцит вказаних країн з регіону Європи (2,7% ВВП). 
  2. Водночас первинний дефіцит України 2022 (0,05%) є меншим як за середньосвітове (4,7%), так і за середньоєвропейське (1,4%) значення цього показника.
  3. Уряд планує подальшу фіскальну консолідацію в 2023-2024 роках зі скороченням дефіциту бюджету у 2024 році до 2,7% ВВП). 
  4. На наш погляд, прискорене згортання стимулюючої фіскальної політики може зашкодити посткризовому відновленню економіки і створити ризики звуження податкової бази.
  5. Макроекономічний прогноз, на який спирається розрахунок показників бюджету 2022 року, в цілому відповідає прогнозу Національного банку, однак за окремими показниками є більш консервативним, ніж прогноз НБУ. 
  6. Зокрема, Уряд прогнозує зростання реального ВВП у 2022 році на 3,8% (НБУ – на 4,0%), номінальний ВВП – 5 369 млрд гривень або (НБУ – 5 485 млрд гривень), споживча інфляція (індекс споживчих цін) – 6,2% (НБУ – 5,0%), промислова інфляція (індекс цін виробників) – 7,8% (НБУ – 5,0%). 
  7. Більш консервативний прогноз Уряду (зокрема, щодо зростання номінального ВВП) залишає простір для перегляду його основних показників у напрямку збільшення.
Порівняння прогнозу основних показників Уряду та Національного банку*
2021 2022 2023
КМУ НБУ КМУ НБУ КМУ НБУ
Зростання реального ВВП, % 4,1 3,8 3,8 4,0 4,7 4,0
Дефлятор ВВП, % 7,6 6,0 6,6 5,2
Номінальний ВВП, млрд грн 4809 4975 5369 5485 5994 6000
ІСЦ, грудень до грудня 8,9 9,6 6,2 5 5,3 5
Середньомісячна ЗП, тис грн 13,8 15,3 15,3 17,2 16,5
Експорт товарів і послуг, % р/р 8,8 25 6,5 -1,8 7,7 -2,1
Імпорт товарів і послуг, % р/р 15,6 26,2 9,2 8,3 9,4 2,4
* на основі офіційних прогнозів КМУ (травень 2021 р.) та НБУ (липень 2021 р.)
  • Доходи Державного бюджету у 2022 році заплановані у розмірі 1257 млрд грн (23,4% ВВП – найнижчий рівень за останні 7 років з 2016 року). 
  • Очікується подальше зростання частки податкових надходжень в складі доходів бюджету (до 88%), чого передбачається досягти як за рахунок посилення ефективності заходів щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема у сфері адміністрування ПДВ, так і завдяки підвищенню соціальних стандартів (мінімальна зарплата у середньому в 2022 році становитиме 6550 грн, що на 8,4% вище рівня 2021 року).
  • Видатки державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) передбачено на рівні 1442 млрд гривень (26,9% ВВП – найнижчий рівень за період з 2016 року). 
  • Основними пріоритетами видаткової політики будуть охорона здоров’я, освіта, дорожня інфраструктура, оборона, що визначатиме акцент на питаннях збереження та розвитку людського капіталу, покращення фізичної інфраструктури, зміцнення обороноздатності країни.
Основні показники Державного бюджету на 2022 рік, млрд грн
Бюджет 2020 (факт) % ВВП Бюджет 2021 (план) % ВВП Бюджет 2022 % ВВП зміна, % порівняно з 2021
Доходи 1 076,0 25,7 1 097,5 22,8 1 267,4 23,6 12,6
Видатки 1 288,1 30,7 1 335,2 27,8 1 441,9 26,9 4,2
Фінансування, в т.ч. 217,6 5,2 246,6 5,1 188,0 3,5 -29,6
боргові операції 245,1 5,8 233,4 4,9 177,8 3,3 -30,3
приватизація 2,2 0,1 12,0 0,2 8,0 0,1 -33,3
Довідково
Номінальний ВВП 4191,9 4809,0 5369,0 11,6
Прогноз дефіциту МВФ 5,2 3,5
  1. У проєкті бюджету 2022 рік за кожним розпорядником бюджетних коштів в рамках відповідних програм закріплено цільові показники державної політики. 
  2. Цільові індикатори дозволять суспільству контролювати ефективність реформ та в цілому підвищити прозорість державних фінансів. 
  3. Зокрема, виходячи з представлених Мінфіном даних Національне антикорупційне бюро, на фінансування якого в бюджеті 2022 році передбачено виділити 1,2 млрд грн, планує направити до суду 69 кримінальних проваджень.
  4. В бюджеті 2022 року передбачається дещо знизити рівень фінансування органів правопорядку та судової влади, одночасно підвищивши рівень державного фінансування закладів освіти, що є позитивним трендом нормалізації структури видатків та підвищення рівня їх інклюзивності. 
  5. Так, передбачається, що в 2022 році рівень фінансування органів правопорядку і судової влади становитиме 3,2% ВВП (проти 3,8% ВВП у 2020 році), при тому що середній рівень державного фінансування вказаних видатків у країнах ЄС-27 становить 1,7% ВВП (від 0,9% ВВП в Ірландії до 2,8% ВВП в Болгарії).
  6. Важливим напрямком бюджетної видаткової політики залишається підтримка інвестиційної діяльності в економіці та стимулювання процесу банківського кредитування. 
  7. На інвестиційні цілі в 2022 році передбачається спрямувати близько 7,6% видатків державного бюджету, що дещо нижче запланованого на 2021 рік рівня (8,4%), однак перевищує середній рівень 2018-2019 років (7,1%). 
  8. Вагому складову інвестиційних видатків передбачається спрямувати в інфраструктурні проєкти, що мають високий мультиплікаційний ефект для стимулювання економічної діяльності. 
  9. Відносно загальних інвестицій в економіці бюджетні капітальні видатки становитимуть 14% (в 2018-2019 роках було 11%, в 2020 – 17%). 
  10. На цілі здешевлення кредитування в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%» у бюджеті на 2022 рік передбачено 3 млрд гривень (на 2021 рік було заплановано 2 млрд грн). 
  11. За 2020-2021 роки 38 уповноважених банків видали 23 675 кредитів на загальну суму більше 62 млрд грн, що значною мірою сформувало позитивний тренд зростання загального рівня кредитування в економіці.

Витрати на обслуговування боргу у 2022 році мають зрости до 3,5% ВВП (у середньому серед країн з ринками, що формуються – 2%, у т. ч. в регіоні Європи – 1,3% ВВП). 

При цьому зростання витрат на обслуговування боргу обумовлено не стільки збільшенням самого боргу, скільки зміною його структури та підвищенням ефективної процентної ставки обслуговування. 

Цей показник у 2022 році досягне свого максимального значення за останні 5 років (7,2% річних). Одна з основних причин такої тенденції – поступове заміщення частки пільгових позик від МФО більш дорогими позиками з внутрішнього ринку. 

Так, частка позик міжнародних організацій у загальній структурі державного прямого боргу України протягом 2021-2022 років має знизитись з 22 до 17%.

Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

  • Потреби у фінансуванні бюджету 2022 (фінансування дефіциту та погашення боргу) становитимуть 10,8% ВВП, що значно нижче рівня 2020-2021 років (15% ВВП) однак суттєво перевищує рівень попередніх років (7,3% ВВП з 2003 року) і в цілому свідчить про збереження високих ризиків для фіскальної стійкості з боку боргових індикаторів.
  • Окремою проблемою державного боргу України є підвищення тягаря виплат держави за гарантованими нею позиками державних корпорацій. 
  • Так, обсяг бюджетних виплат за гарантованими кредитами збільшується з 0,9 млрд грн у 2020 році до 4,9 млрд грн у 2021 році і до 6,9 млрд грн у 2022 (90% з яких припадає на китайські кредити Державної продовольчо-зернової корпорації).
  • Фінансування Державного бюджету у 2022 році здійснюватиметься за рахунок внутрішніх позик (420 млрд грн або 72% від потреб), зовнішніх позик (151 млрд грн або 26% від потреб), а також приватизації (8 млрд грн або 1,4% від потреб). 
  • З урахуванням прогнозованого обсягу платежів з погашення державного боргу у 2022 році у сумі 393,3 млрд гривень, у тому числі погашення державного зовнішнього боргу – 72,4 млрд гривень, державного внутрішнього боргу – 321,0 млрд гривень, чисті запозичення держави на зовнішньому ринку становитимуть 53,2 млрд гривень, на внутрішньому ринку – 99 млрд гривень. 
  • Висока частка запозичень на внутрішньому ринку створює ризики для банківського кредитування реальної економіки, особливо зважаючи на започаткування Національним банком жорстких параметрів монетарної політики.
  • Проєкт бюджету на 2022 рік також передбачає середньозважену ставка для внутрішніх боргових інструментів близько 11,7% річних, тоді як середньозважена ставка за січень-серпень 2021 року становила 11,33% та має тенденцію до зростання. 
  • При цьому, заплановані показники внутрішніх запозичень у 2021 році не виконуються, навіть попри збереження упродовж січня-вересня 2021 року дії антикризових інструментів довгострокового рефінансування банків. 
Читайте также:  Термінова зупинка екстрадиції за правилом 39 Регламенту ЄСПЛ

Станом на 20.09.2021 на внутрішньому ринку до державного бюджету залучено 255 млрд гривень (в усіх валютах), що становить лише 65% від річного обсягу, передбаченого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а загальний обсяг ОВДП в обігу (запозичення «мінус» погашення) з початку року скоротився на 13 млрд гривень (у тому числі банків – на 15,6 млрд гривень).

В перспективі до кінця 2021 року спроможність банківської системи до абсорбування попиту на ліквідність з боку держави буде знижуватись зважаючи на прогноз Національного банку щодо утримання облікової ставки на рівні 8,5% та згортання з 4 кварталу 2021 року довгострокового рефінансування, що ставить під ризик заплановані обсяги державних запозичень на внутрішньому ринку у 2022 році.

Ризики виконання бюджету на 2022 рік

  1. — можливий надмірний рестрикційний поштовх від передчасного згортання стимулюючої фіскальної та монетарної політики, що вплине на звуження економічної бази доходів бюджету та матиме негативні соціальні наслідки, які вимагатимуть додаткових витрат бюджету;
  2. — погіршення фіскальної стійкості державних фінансів у зв’язку з подальшим підвищенням вартості державних запозичень (зокрема, внаслідок жорстких параметрів монетарної політики), а також у зв’язку з активізацією виплат за гарантованими державою позиками корпоративних клієнтів;
  3. — недостатня глибина внутрішнього ринку ОВДП, що може ускладнити виконання планового обсягу державних запозичень для фінансування Державного бюджету;
  4. — зростання вартості запозичень на міжнародних ринках через очікуване проведення більш жорсткої процентної політики провідними центральними банками світу та відповідне зростання ставок запозичень для ринків, що розвиваються;
  5. — розширення участі банків у фінансуванні дефіциту державного бюджету може вплинути на зниження активності банківського кредитування реального сектора економіки і відповідно на можливості підтримання процесів відновлення економічного зростання;
  6. — зменшення частки прибутку Національного банку до перерахування до Державного бюджету України, що позначиться на недоотриманні запланованих доходів.

Рекомендації щодо мінімізації ризиків виконання держбюджету

1) Політика доходів:

  • Удосконалення адміністрування податкових платежів, зокрема в частині контролю за наданням податкових пільг. 

Розширення податкової бази шляхом впровадження рекомендацій ОЕСР з протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутків за кордон.

  • Внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» щодо частки прибутку, яка перераховується Національним банком до рівня, що відповідає прогнозу Національного банку. Удосконалення підходів до управління капіталом Національного банку, які б забезпечували досягнення визначених ним цілей.

2) Політика витрат:

  • Оптимізація бюджетних витрат на державне управління, правоохоронні (антикорупційні) органи та судову владу;
  • Удосконалення системи надання державних гарантій за позиками корпоративних суб’єктів, зокрема в частині визначення чітких критеріїв щодо надання таких гарантій та вимог до позичальників.

3) Дефіцит та фінансування дефіциту:

  • Поглиблення внутрішнього ринку державних цінних паперів шляхом а) розроблення та впровадження стратегії участі НБУ в торгах на вторинному ринку ОВДП відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року; б) реформування та розвитку інституту первинних дилерів та маркет-мейкерів на вторинному ринку ОВДП.
  • Розширення участі фізичних осіб у придбанні державних облігацій з метою мінімізації ризиків внутрішнього фінансування.
  • Удосконалення Національним банком інструментарію рефінансування банків, що полегшить навантаження на державний бюджет в частині заходів, спрямованих на підтримку економічної діяльності.

Держбюджет-2022: що чекає промисловість?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Налогово-бухгалтерские изменения — 2022

Новый год не за горами. А значит, самое время знакомиться с нововведениями в налоговом и бухгалтерском законодательстве и отмечать те, которые в 2022 году будут влиять на вашу работу.

  • С 2022 года в обязательном порядке начинают применяться новые ФСБУ:
  • Если вы не перешли на них досрочно, теперь придется сделать это принудительно.
  • Сравнение нового и прежнего порядка учета ОС и капвложений смотрите в КонсультантПлюс, кликнув по картинке ниже:
  • Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022
  • Также в КонсультантПлюс подробно разъясняется:
  • Напоминаем, смотреть все материалы К+ можно бесплатно, оформив пробный доступ.

Налог на прибыль

  1. Прежде всего нужно иметь в виду, что уже с отчетности по итогам 2021 года изменилась форма «прибыльной» декларации.
  2. Второй момент: работодатели, которые оплачивают отдых и санкурлечение своих работников, смогут учесть больше расходов.
  3. Кроме этого, будет уточнен порядок начисления амортизации при реконструкции, модернизации ОС и пр.

    :

  • первоначальная стоимость ОС будет изменяться независимо от размера его остаточной стоимости;
  • если в ходе модернизации срок полезного использования ОС не меняется, нужно использовать старую норму амортизации.

И по традиции снова продлили действие 50%-ного ограничения на перенос убытков прошлых лет — сразу до конца 2024 года.

НДС

Льготу по НДС получит общепит — при выполнении определенных условий налог можно будет не уплачивать.

Какие услуги общепита освобождаются от НДС в 2022 году, при каких условиях, можно ли отказаться от освобождения от НДС по услугам общепита, что изменится в 2024 году, узнайте из Готового решения от КонсультантПлюс. Пробный доступ к системе бесплатен.

Больше товаров будут облагаться НДС с межценовой разницы. В дополнение к приобретенным у физлиц автомобилям данный порядок будет действовать при перепродаже электронной и бытовой техники из перечня, утв. постановлением Правительства от 13.09.2021 № 1544.

Спецрежимы

Упрощенцев тоже ждет изменение формы отчетности — сдать декларацию за 2021 год нужно на новом бланке.

И возможно, уже с июля 2022 года будет запущен новый налоговый режим для микропредприятий с численностью сотрудников до 5 человек и доходами до 60 млн руб. в год — УСН.онлайн. Администрироваться он будет аналогично режиму НПД — без деклараций и через удобный интерфейс.

НДФЛ

По НДФЛ также будут новые формы отчетности:

  • 6-НДФЛ для работодателей;
  • 3-НДФЛ по собственному налогу.

Работодатели по-новому будут:

  • предоставлять работникам социальные НДФЛ-вычеты;Новые правила детально рассмотрены в Готовом решении от КонсультантПлюс. Получите пробный доступ к системе бесплатно, и переходите в материал.
  • платить НДФЛ с путевок для работников.Об этих нововведениях читайте в Обзоре от К+. Если у вас еще нет доступа к системе, оформите пробный доступ. Это бесплатно.

Плательщики – «физики» смогут получить вычет на фитнес и освободятся от деклараций при продаже недорогого имущества.

Страховые взносы

Форма расчета по страховым взносам также обновлена. Но в отличие от отчетности по прибыли и НДФЛ, ее нужно начать использовать с 1 квартала 2022 года, а за 2021 год отчитаться еще на прежнем бланке.

А вот о новой форме 4-ФСС пока ничего не известно. Если не утвердят, будем отчитываться, как сейчас.

Кстати, СЗВ-СТАЖ с 2022 года придется сдавать чаще. Подробнее об этом читайте в К+, оформив пробный доступ к системе.

В тарифах по взносам, в целом, все останется по-прежнему. Вот только общепит, имеющий право на освобождение от НДС, сможет платить их по пониженным ставкам — тем, что предусмотрены для МСП.

Имущественные налоги организаций

Станут едиными по всей стране сроки уплаты налога на имущество:

  • для налога за год — не позднее 1 марта следующего года;
  • для авансов — не позднее последнего числа месяца, следующего за отчетным периодом.

Их больше не будут устанавливать регионы.

Декларацию по НнИ за 2021 год нужно подавать по новой форме. А с 2022 года больше не потребуется отчитываться по «кадастровому» имуществу.

Также с 1 января 2022 года действует ряд новых форм:

Прочие изменения одной строкой

С 01.01.2022 получать УКЭП организациям нужно будет только в ФНС.

Смотрите, как получить КЭП в ФНС и что будет со старыми подписями, полученными в коммерческих удостоверяющих центрах.

Про зміни розміру мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та ЄСВ у 2022 році — Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області

Фахівець відділу забезпечення наповнення бюджету № 1 Фінансово-економічного управління Оксана Роговенко відвідала підприємців м.Попасна та провела інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо змін розміру мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та ЄСВ у 2022 році.

 Вона звернула увагу, що з 1 січня розмір мінімальної заробітної плати залишиться на рівні 6500 грн. на місяць, як і в грудні цього року. А з 1 жовтня 2022 року – 6700 грн.

Також зміняться розміри погодинної мінімальної заробітної плати: з 1 січня – 39,26 грн., з 1 жовтня – 40,46 грн. Крім того, змінюються розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня – 2481 грн.

; з 1 липня – 2600 грн.; з 1 грудня – 2684 грн.

Отже, наразі можна проаналізувати які розрахункові показники змінюються в наступному році. Насамперед йдеться про розміри ЄСВ як для роботодавців, так і для ФОПів, оплату праці і безперечно про розміри штрафів які застосовує Держпраця.

Максимальна база ЄСВ з січня по вересень 2022 року складе 97500 грн. на місяць, а мінімальний ЄСВ за кожного працівника, який має сплатити роботодавець, – 1430 грн. Хоча ці показники фактично вже мають застосовуватися з грудня 2021 року.

Важливо пам’ятати, що мінімальний розмір заробітної плати впливає також на фінансові штрафи за порушення трудового законодавства.

Їх застосовує Держпраця за результатами перевірок, відповідно до статті 265 КЗпП. Наприклад, за кожного неоформленого працівника – 65 тис. грн.

, а у разі не нарахування індексації чи за недотримання інших мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 13 тис. грн. за кожного працівника.

Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

податкова діяльність 2020 — Братське

Привітання з наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим!

Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

Дорогі жителі та гості наших громад!Щиросердно вітаємо Вас з  наступаючим Новим роком та світлим Різдвом Христовим! Для кожного з нас рік, що минає, був непростим та водночас багатим на пам’ятні події. Він був сповнений напруженої праці, звершень, пошуку правильних рішень та результатів. У новорічну та Різдвяну ніч ми всі поринаємо в добре знайому з дитинства казку та нові мрії. Тож нехай чарівні зимові свята подарують Вам радісний настрій, приємні зустрічі та здійснення найзаповітніших мрій. Бажаємо Вам, щоб Різдвяні свята були радісними, а рік новий – багатим на успіхи. Нехай Ваші серця будуть зігріті любов’ю і теплом, домівки повняться добром, радістю та Божим благословенням, а очі світяться щастям. Нехай з останніми хвилинами Старого року Вас покинуть турботи та негаразди, а Новий — 2021 рік буде щедрим на цікаві плани, нові досягнення та професійні перемоги.

 Звільнення від сплати ЄП

Платники ЄП І групи звільнені від сплати єдиного податку за період з грудня 2020 року по травень 2021 року (включно). Це передбачено доповненням до  підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ новим пунктом 52-9 (див. нижче).

При цьому ставки єдиного податку для І групи платників ЄП, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 ПКУ, за такі періоди не застосовуються.

«52-9.

Тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень — травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV цього Кодексу умов застосування першої групи платників єдиного податку. При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 статті 293 цього Кодексу, за такі періоди не застосовуються».

Увага! Для того що б скористатись звільнення не потрібно подавати заяви – воно застосовується автоматично до всіх підприємців платників ЄП І групи (незалежно від того чи здійснює підприємець діяльність у цей період чи ні).

Проте є виключення: разі порушення умов застосування І групи платників ЄП звільнення не застосовується. 

Отже, якщо у період дії пільги платник ЄП порушить умови перебування на І групі – найме працівника, перевищить річний обсяг доходу (у 2020 році він становить 1 млн. грн., а у 2021 році він буде 1 млн. 2 тис. грн., про що ми писали тут) тощо, він буде зобов’язаний сплатити єдиний податок за увесь період дії пільги.

Якщо ж ФОП І групи вже ж таки заплатить ЄП (наприклад, він вже встиг сплатити за грудень 2020 року), то така сума може:

  • або бути повернута платнику податків за його заявою;
  • або бути автоматично (без заяви) врахована в рахунок сплати ЄП за наступні періоди (наприклад, за червень 2021 року).

Звільнення від сплати ЄСВ

Платники ЄП І групи звільняються від сплати ЄВ «за себе» за період з 1 грудня 2020 року по 31 травня 2021 (шість календарних місяців). Це передбачено шляхом введення до розділу VIII Закону №2464 нового пункту 9-10.1.

«Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому цього підпункту періоди в розмірах та порядку, визначених цим Законом. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом».

Таким чином такі особи за IV квартал 2020 року сплачують ЄВ лише у розмірі 2200 гривень (5000 грн * 22% * 2 місяці). 

За I квартал 2021 відповідно ЄВ сплачувати не потрібно буде, а за II квартал 2021 – лише за один місяць 1320 гривень (6000 грн * 22%).

Але, якщо не платити ЄСВ, чи буде у таких ФОП страховий стаж? Чи зможуть вони розраховувати на пенсію за цей період?

Не зважаючи на відсутність сплаченого внеску такі періоди включаються до страхового стажу для розрахунку пенсій та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Увага! Для того що б скористатись даним звільненням не потрібно подавати ніяких заяв, однак варто не забути вказати про нього у річному звіті з ЄВ. 

  • Про те як заповнювати Звіт з ЄСВ (Додаток 5) підприємцям за «себе» через звільнення від сплати ЄСВ ми писали тут.
  • Чи можна сплатити ЄСВ добровільно?
  • За власним бажанням та на добровільній основі звільнені від сплати внеску особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом №2464. 
  • У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у річній звітності про нарахування єдиного внеску.
  • Тобто: 
  • якщо ФОП вирішив скористатися пільгою і не платити ЄСВ, то в річному Звіті з ЄСВ за 2020 та 2021 він не відображає суми ЄСВ за зазначені вище півроку як нараховані до сплати;
  • якщо ж ФОП не бажає користуватися цією пільгою, то він і сплачуватиме ЄСВ у звичайній сумі та у звичайні строки, і у річній звітності відобразить такі суми ЄСВ до сплати. 

НОВІ РАХУНКИ !!!

Увага! З 1 січня 2021 року діятимуть нові рахунки для сплати податків, зборів, ЄСВ

Оподаткування-2022: вплив мінімальної зарплати та прожиткового мінімума

Зовнішньоекономічна діяльність: зміни за грудень 2022

  • 2 листопада 2021 року  Верховна Рада України  прийняла за основу проєкт  Закону України «Про Державний бюджет України  на 2022 рік». Отже, показники, на які ми  очікуємо з 01 січня  2022 року:
  • Мінімальна заробітна плата:
  • у місячному розмірі:    
  • з 01 січня 2022 року    —  6500,0 грн,
  • з 01 жовтня 2022 року —  6700,0 грн.
  • у погодинному розмірі:
  • з 01 січня 2022 року    —  39,26 грн,                     
  • з 01 жовтня 2022 року —  40,46 грн.
  • Нарахування ЄСВ:
  • Ставка нарахування  єдиного внеску становить 22 %.
  • Мінімальний розмір страхового внеску:
  • з 01 січня 2022 року —  1430,0 грн (6500,0 х 22 %),
  • з 01 жовтня 2022 року — 1474,0 грн (6700,0 х 22 %).
  • Максимальна сума страхового внеску:

з 01 січня 2022 року  складає 21450,0 грн: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить   15 розмірів мінімальної заробітної плати (6500,0 х 15 = 97500,0 грн), звідси максимальна сума страхового внеску 21450,0 грн (6500,0 х 15 х 22 %). Тобто, це максимальна сума ЄСВ, яка сплачується за умови, що сума отриманого застрахованою особою доходу складе  97 500 грн в місяць та більше.

  1. з 01 жовтня 2022 року максимальна сума страхового внеску складе 22110 грн (6700,0 х 15 х 22 %).
  2. Прожитковий мінімум  для працездатних осіб з 01 січня 2022 року — 2481,0 грн, з 01 липня — 2600,0 грн, з 01 грудня — 2684,0 грн.
  3. Виходячи з  приведених  показників,  суми податків та внесків для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку у 2022 році  складатимуть:
  4. ФОП I групи
  5. ЄСВ   — з 01 січня 2022 — 1430,0 грн.
  6.          — з 01 жовтня 2022 — 1474,0 грн.

Єдиний податок — 248,10 грн. – не більше 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022.

  • ФОП II групи
  • ЄСВ  — з 01 січня 2022 — 1430,0 грн.
  •         — з 01 жовтня 2022 — 1474,0 грн.
  • Єдиний податок — 1300,0 гривень — 20 % від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня 2022 року.
  • Нагадуємо, що ставки єдиного податку у відсотках (фіксовані ставки) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад.
  • ФОП III група
  • ЄСВ  — з 01 січня 2022 — 1430,0 грн.
  •         — з 01 жовтня 2022 — 1474,0 грн.
  • Єдиний податок — 5 % доходу,  або 3 % доходу та ПДВ.
  • ФОП  загальної системи оподаткування
  • ЄСВ  — з 01 січня 2022 — 1430,0 грн.
  •         — з 01 жовтня 2022 — 1474,0 грн.
  • Доходи ФОП на загальній системі оподаткування, отримані протягом календарного року від господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 %  ПДФО та 1,5 %  військового збору від чистого доходу, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.

*ЄСВ  наведено у мінімальному розмірі страхового внеску,  а максимальна сума страхового внеску з 01 січня 2022 року  складатиме 21450,0 грн: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить  97500,0 грн — 15 розмірів мінімальної заробітної плати (6500,0 х 15 х 22 %). Тобто, це максимальна сума ЄСВ, яку сплачуватиме ФОП,  якщо сума отриманого ним доходу складе  97500,0 грн в місяць та більше.

З 01 жовтня 2022 максимальна сума страхового внеску складе 22110 грн. (6700,0 х 15 х  22 %).

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Тарифи на електроенергію у 2022 році: які зміни чекають українців

З 1 жовтня 2021 року по 30 квітня 2022 року в Україні тариф на електроенергію для населення залежатиме від обсягу спожитих кіловат-годин. Тож схема розрахунку залишається старою:

  • сім'ї, що споживають менш як 250 кіловат-годин на місяць, платитимуть за тарифом 1,44 гривні за кіловат-годину;
  • ті, хто споживають понад 250 кіловат-годин – 1,68 гривні.

Зверніть увагу До завершення опалювального сезону жодні тарифи не зростатимуть, – Шмигаль

Важливо! Тариф у 1,68 гривні кіловат-годин діятиме також для гуртожитків та колективних побутових споживачів, багатоквартирних житлових будинків, дачних кооперативів, релігійних організацій тощо.

Тариф залежить від часу

Українці, які обладнали свої оселі багатотарифним засобом обліку, можуть зекономити, адже є години, в які споживання електроенергії обійдеться суттєво дешевше. Споживачі мають змогу перейти на двозонні та тризонні тарифи, які встановив Кабмін.

Заощадити на електроенергії можливо за допомогою двозонних та тризонних тарифів / Фото elements.envato.com

Споживання до 250 кіловат-годин

Двозонні тарифи:

  • 23:00 – 7:00 – 0,72 гривні за кіловат-годину (50% від повного тарифу);
  • 7:00 – 23:00 – 1,44 гривні за кіловат-годину (повний тариф).

Тризонні тарифи:

  • 8:00 – 11:00 / 20:00 – 22:00 – 2,16 гривні за кіловат-годину (150% від повного тарифу);
  • 7:00 – 8:00 / 11:00 – 20:00 – 1,44 гривні за кіловат-годину (повний тариф);
  • 23:00 – 7:00 – 0,576 гривні за кіловат-годину (40% від повного тарифу).

Споживання понад 250 кіловат-годин

Двозонні тарифи:

  • 23:00 – 7:00 – 0,84 гривні за кіловат-годину (50% від повного тарифу);
  • 7:00 – 23:00 – 1,68 гривні за кіловат-годину (повний тариф).

Тризонні тарифи:

  • 8:00 – 11:00 / 20:00 – 22:00 – 2,52 гривні за кіловат-годину (150% від повного тарифу);
  • 7:00 – 8:00 / 11:00 – 20:00 – 1,68 гривні за кіловат-годину (повний тариф);
  • 23:00 – 7:00 – 0,672 гривні за кіловат-годину (40% від повного тарифу).

Є кілька способів. Потрібно зайти на сайт місцевого обленерго та через онлайн-платформу «Персональний кабінет» подати заяву. Після цього вам надсилають на електронну пошту рахунок, оскільки такий перехід платний. Потрібно оплатити, і впродовж 14 днів вас переведуть на багатотарифний облік. Серед інших способів: особисте звернення в Центр обслуговування клієнтів свого міста або звернення за місцем проживання в міський чи обласний район електромереж.

Прогноз Мінекономіки

Згідно з консенсус-прогнозом Мінекономіки, тариф на електроенергію у 2022 році може зрости на 17,5%. Однак Міністерство наголошує, що це лише середні значення припущень експертів. Ба більше, ключовий пріоритет Уряду – стримати зростання цін на житлово-комунальні послуги для населення, вважають в Мінекономіки.

  • Будуть вжиті заходи, щоб залишити зростання тарифів у мінімальній динаміці, – зазначають у Міністерстві.
  • Тариф на електроенергію може зрости на 17,5%, вважають в Мінекономіки / Фото freepik.com
  • Читайте Тарифи на газ, опалення та електроенергію зростуть у 2022 році: консенсус-прогноз Мінекономіки

Прогноз Кабміну

Також нагадаємо, що у травні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №586, якою схвалено офіційний прогноз щодо динаміки цін на 2022 рік. Згідно з нею, ціни на електроенергію не зростуть.

Прогноз Нацбанку

У інфляційному звіті за жовтень НБУ зазначив, що тарифи на електроенергію підвищуватимуться значними темпами.

Тарифи на електроенергію підвищуватимуться високими темпами (20 – 25% на рік) через необхідність приведення до економічно обґрунтованого рівня та усунення дисбалансів в енергосекторі, – йдеться у прогнозі.

Скільки електроенергії споживають українці

  • Денис Шмигаль у своєму телеграмі зазначив, що в середньому українська сім'я споживає 168 кіловат-годин на місяць.
  • Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко раніше в коментарі 24 каналу розповідав, що 40% населення споживає менш як 100 кіловат-годин. Однак це свідчить про енергетичну бідність, коли населення економить буквально на усьому не маючи можливості повною мірою користуватися електроенергією.

Тариф на передачу електроенергії

З 1 січня 2022 року тариф на передачу електроенергії зросте на 17,6% до 345,64 гривні за мегават-годину (без ПДВ), згідно з постановою НКРЕКП. Тариф на послуги з диспетчерського управління зросте на 57,9% і складе 62,22 гривні мегават-годину.

Проте очікувалося, що тариф на передачу буде ще вищим. Річ у тім, що оплату 20% обсягу «зеленої» електроенергії регулятор не врахував у тарифі на передачу, попри те, що на цьому категорично наполягали МФО, народні депутати, бізнес, профільні асоціації та торговельні палати.

Щодо 20% діємо в рамках законодавства. Буде його змінено, і ми змінимо розмір тарифу, – зазначив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк.

Нагадаємо, згідно зі змінами від 2019 року до закону про альтернативні джерела енергії, 20% вартості «зеленої» електроенергії мають оплачуватись із держбюджету. Однак прикметно, що ні законом про держбюджет на 2021 рік, ні на 2022 рік такі видатки не передбачені.

Ссылка на основную публикацию