Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в україні?

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

em> У , , ,

Шлюбний контракт, незважаючи на те, що вже давно увійшов у вітчизняну юридичну практику, все ще сприймається багатьма як щось чуже, «західне» або «американське». Ставлення до цієї форми цивільного договору в російському суспільстві, треба сказати, упереджене.

Однак майже дві третини Украінан, за підсумками одного з опитувань, проведених ВЦИОМ, рекомендували б своїм друзям і близьким при вступі в шлюб такий договір укладати.

Особливо завзято на його захист стають ті, хто живе окремо від свого чоловіка або своєї дружини, хоча офіційно вони й не розлучені. Ймовірно, вони хочуть застерегти своїх молодих родичів від помилки, яку зробили.

У той же час кожен четвертий Украінанін – переконаний противник шлюбного договору. Головний аргумент полягає в тому, що бажання укласти шлюбний контракт свідчить про недовіру молодят один до одного, про відсутність між ними щирої любові.

Таким чином, шлюбний контракт має свої плюси і мінуси, на яких в даному матеріалі ми і маємо намір зупинитися докладніше. Можливо, дана стаття допоможе комусь знайти відповідь на питання, чи варто укладати шлюбний контракт.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Переваги шлюбного контракту

Шлюбний контракт – договір матеріального характеру, і передбачити в ньому можна лише те, що стосується грошей або майна. У нього неможливо включити моменти, які з правової точки зору неможливо проконтролювати: прояв ніжності і турботи, регулярність виконання подружнього обов’язку і так далі.

Також в нього неможливо внести пункти, зміст яких суперечить російському законодавству, зокрема, сімейного кодексу РФ. Тому питання, хто буде займатися вихованням дітей, і інші подібні питання, подружжю все-одно доведеться вирішувати полюбовно. Проте, шлюбний контракт допоможе вирішити і ряд питань, що мають нематеріальний характер.

Наприклад, уникнути побутових сварок з низки питань.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Отже, перша перевага шлюбного контракту – це можливість заздалегідь вирішити ряд побутових питань та обов’язків кожного з подружжя по утриманню будинку та ведення домашнього господарства. Так, можна домовитися про те, яку частину доходів вони залишають собі, а яку вкладають в сімейний бюджет. Це допоможе уникнути сварок через гроші.

Крім того, це дозволить ще до весілля, якщо контракт укладається заздалегідь, дізнатися про те, яке уявлення про ведення сімейного господарства мають майбутні молодята. Адже не виключено, що очікування на цей рахунок у них можуть бути різні.

Наприклад, наречена може вважати, що чоловік повинен віддавати дружині всю зарплату, так як господарство веде переважно вона, а наречений може думати, що завдання чоловіка – це здійснення великих покупок (житла, автомобіля, дачі, оплата навчання дитини у вузі), а господарство дружина повинна вести виключно за рахунок власних доходів.

Врегулювати це питання якраз і можна під час підготовки шлюбного контракту, і більше вже до нього не повертатися. Таким чином, всупереч поширеній думці, шлюбний договір здатний не тільки внести розлад у сім’ю, а навпаки – уникнути його.

другий плюс – можливість дізнатися, як майбутнє подружжя відносяться до близьких родичів один одного, чи готові вони нести відповідальність за їхню долю. Це з’ясовується, наприклад, коли в договір вносяться пункти про спільне проживання з батьками одного із наречених або його дітьми від першого шлюбу.

На жаль, іноді може виявитися, що наречений або наречена – зовсім не такі, якими здавалися. Краще, якщо очі один на одного розкриються ще до шлюбу, ніж пізніше, коли вже буде створена сім’я.

Зате якщо очікування виправдалися, і суперечок з даних питань не виникло, то можна зайвий раз переконатися в надійності свого обранця.

третя перевага полягає в захисті майна кожного з подружжя, наприклад, в тому випадку, якщо чоловік чи жінка наробив боргів і не зміг їх віддати. За великим рахунком, це захищає все сім’ю.

четверте перевага – можливість не посваритися під час поділу майна в разі розірвання шлюбу. Найчастіше саме через це і полягає шлюбний контракт. Адже в ньому можна домовитися про те, що кому буде належати при розлученні.

Наприклад, у дружини до шлюбу був житловий будинок, але під час сімейного життя його довелося капітально ремонтувати, причому кошти в це вкладали обоє.

Як розраховуватися в разі розлучення, можна обговорити заздалегідь в договорі: або чоловік не матиме жодних прав на цей будинок, або отримає право володіння його частиною, або дружина виплатить якусь компенсацію. Так само можна заздалегідь вирішити питання, кому відійдуть автомобіль, телевізор, холодильник і так далі.

Особливо важливо це для тих, хто веде бізнес, який в період сімейного життя може непогано розвиватися. Якщо заздалегідь обговорити всі спірні моменти, то розлучення, можливо, буде проходити більш мирно, і у колишнього подружжя буде більше шансів зберегти добрі відносини.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Мінуси шлюбного договору

Укладення шлюбного договору має і слабкі сторони. Головний з мінусів пов’язаний з тим, що бажання укласти його може бути розцінений однієї зі сторін як свідчення недовіри до нього. Найчастіше про це він і свідчить, хоч і не завжди. Так чи інакше, через це відносини можуть дати тріщину, яка в подальшому перетвориться в прірву.

Ще один недолік полягає в необхідності витратити гроші на послуги нотаріуса і, можливо, неодноразово.

Адже з плином часу у подружжя буде з’являтися нове майно, народиться дитина або навіть кілька дітей, а також, можливо, зміняться їх уявлення про те, з чого повинен складатися і на що і ким може витрачатися сімейний бюджет. Відповідно, в шлюбний контракт доведеться вносити зміни.

слабкою стороною шлюбного договору є і те, що його, як і будь-який інший договір, можна оскаржити, а значить, 100% -ї гарантії він нікому не дає. Так що може виявитися, що всі жертви, як матеріальні, так і моральні, виявляться марними.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Так чи варто укладати шлюбний контракт?

Укладати шлюбний договір – вирішувати кожному індивідуально. При цьому варто мати на увазі, що навіть без цього подружжя не виявляться безправними ні в шлюбі, ні в разі розлучення. Більшість питань, які можуть виникнути, регулюють цивільний і сімейний кодекси.

Інші моменти, наприклад, що стосуються спільного проживання з батьками або виконання сімейного бюджету, подружжя може обговорити усно.

Таким чином, у багатьох випадках особливої ??необхідності в складанні договору немає, особливо в тих випадках, коли і нареченій, і нареченому взагалі нічого втрачати.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Коли підписують шлюбний договір

Шлюбний договір можна укласти до укладення шлюбу або після цього. У тому випадку, якщо він підписаний до весілля, юридичну силу матиме тільки після офіційної реєстрації шлюбу. При підписанні договору після весілля він починає діяти відразу ж, як тільки його запевнити нотаріус.

Укласти шлюбний договір можуть і подружжя, які прожили в шлюбі вже багато років. Зрозуміло, якщо вони і на даний момент підписання договору продовжують залишатися чоловіком і дружиною.

Шлюбний контракт, його плюси і мінуси

Одним із важливих моментів шлюбних взаємин у сучасному світі є регулювання питань власності подружжя. Майнові відносини формують матеріальні основи для існування сім’ї та істотно впливають на сімейне життя. Ці відносини в шлюбному союзі регулює законодавство країни, за винятком випадків, якщо чоловік і дружина домовилися інакше.

Офіційний і цивільний шлюб, як експліцитний та імпліцитний контракт

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

З введенням нових законів, контракту надана інша форма, він наближений до класичного. Його складають у письмовій формі і завірюють у нотаріуса, тепер його можна охарактеризувати, як імпліцитний.

У країнах Західної Європи поділ майна чоловіка і дружини є звичайною практикою, там часто укладається шлюбний контракт серед людей, що вступають у шлюб. У вітчизняній системі сімейного права законодавство передбачає, що майно, нажите подружжям у шлюбі, є спільним.

Це означає, що все, що вони нажили, є загальним, починаючи від квартири і закінчуючи кавоваркою. Така система сприяє близькості подружжя, тому що вона вимагає співробітництва і взаємної довіри в управлінні активами сім’ї.

Тим не менш, якщо станеться розрив між подружжям і, отже, розділ спільного майна дружини і чоловіка, бувають додаткові труднощі у розподілі спільної власності. Рішенням у цій ситуації може стати укладення шлюбного договору. Варто зазначити, що шлюбний контракт можна укласти після укладення шлюбу та під час шлюбу. Він також може в будь-який момент бути змінений або припинений.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

У цей час такий договір у нашій країні укладається дуже рідко, це скоріше виняток. Найбільш поширеною причиною для підписання такої угоди є різниця в статусі партнерів за власністю.

Тим не менше, все частіше молоді пари думають про підписання шлюбного контракту до одруження, враховуючи невдачі в сімейному житті і труднощі в розділі власності своїх однолітків або друзів.

Це є однією з форм страхування, яка дає молодятам впевненість, що вони не постраждають від поспішних рішень у разі розлучення, і дозволяє уникнути болючих розчарувань і сварок з приводу майнових втрат.

Про підписання цього договору зазвичай домовляються наречений і наречена, якщо один з них або обидва запускають власний бізнес. Якщо чоловік або дружина зазнає банкрутства, то відповідає кожен з них тільки своїм майном. Безсумнівний плюс має цей договір у разі, якщо потрібно відокремити борг чоловіка.

Ще одна причина, яка змушує молодят підписати цей документ – це здатність успадковувати майно після смерті одного з партнерів. Поділ майна також допомагає, наприклад, коли справа доходить до розлучення.

Варто зазначити, що у разі спільного майна між подружжям, вони можуть разом брати спільні кредити. Тим не менш, в ситуації поділу власності, вони не можуть брати спільні кредити (про існування шлюбного контракту чоловік повинен повідомити кредитора до укладення договору) і, отже, вони мають більш низький кредитний рейтинг і великі труднощі з отриманням кредиту.

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

Варто взяти до уваги багато моментів, наприклад, економічне становище кожного з подружжя, спосіб отримання доходу або комерційної діяльності, ризики, пов’язані зі способом життя, стан здоров’я та інші фактори.

Законодавча база

У відповідності з Сімейним кодексом шлюбний договір складає подружжя. Співмешканці, незалежно від того, є їх стосунки довготривалими або короткочасними не можуть скласти такий договір.

Крім того слід пам’ятати, якщо договір укладають люди, які тільки бажають укласти шлюб, це угода, укладена між ними, вступить в силу тільки після фактичного оформлення подружнього союзу.

У відповідності з Сімейним кодексом такий контракт може бути укладений і після укладення шлюбного союзу, в будь-який момент. Як після укладення шлюбу оформити шлюбний контракт детальніше розповість юрист, для укладення такого контракту необхідно присутність у нотаріуса обох представників подружжя. Всі умови обговорюються і закріплюються в цьому договорі.

Якщо наречений і наречена не підписують контракт, після весілля вони будуть мати три види майна, тобто:

  • Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?активи дружини (майно, яке дружина придбала до шлюбу);
  • активи чоловіка (майно, що чоловік придбав до шлюбу);
  • загальні активи (активи, які чоловік і дружина придбали окремо або спільно, після вступу в шлюб).

У разі підписання шлюбного контракту до вступу в шлюб, варіанти поділу спільного майна регулюються умовами складеного договору.

Шлюбним договором не можуть бути відрегульовані немайнові відносини чоловіка і дружини, їх права і обов’язки щодо дітей. Крім того, договір може бути змінений або припинений (потрібна форма нотаріального акту).

Укладаючи шлюби за контрактом, люди можуть вибрати і оформити один з наступних режимів власності:

  • Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?обмеження спільної власності (наприклад, передбачено, що доходи кожного з подружжя не є складовою частиною загального майна);
  • розширення спільної власності (наприклад, шляхом призначення дружини власником квартири, нажитої до шлюбу);
  • поділ майна подружжя, що вступили в шлюб (загальних активів не виникає);
  • відокремлене майно з вирівнюванням частин (у разі розлучення, один з подружжя, який під час шлюбу заробляв менше, наприклад, тому, що займався вихованням дітей, може через суд вимагати компенсацію від партнера).

Форма, в якій подружжя може укласти угоду, складається з певних статей. Щоб захистити інтереси подружжя законодавчо чітко визначається, що контракт повинен бути укладений у формі нотаріального акту.

Хоча багато людей вважає, що підписання такої угоди є вираженням недовіри до обранця, тим не менше, подібний договір може додати впевненості і створити почуття захищеності від неприємних ситуацій в майбутньому.

Шлюбний контракт в Україні: плюси, мінуси і ціни

Плюси і мінуси шлюбного договору: чи варто укладати шлюбний контракт в Україні?

У День святого Валентина доречно поговорити про те, як українці одружуються. З'ясувалося, що за минулий рік українці уклали 5 810 шлюбних договорів.

Кількість шлюбів в Україні залишається з року в рік приблизно на одному рівні, правда, істотно падає в високосні роки. Так, в 2014 р у нас було майже 295 тис. шлюбів, в 2015 р – 299 тис. шлюбів, в 2016 р (високосний) – це 229,5 тис. шлюбів, – пише «Сегодня». 

В середньому виходить, що шлюбні договори укладає близько 1,7-1,9 % подружніх пар. У Європі та США цей показник набагато вищий, там шлюбні контракти укладає більш ніж половина всіх пар.

Навіщо укладаються шлюбні контракти, які є плюси і мінуси, скільки все це коштує, і про які тенденції в Україні можна говорити, читайте далі. 

Шлюбний договір: як і для чого укладати

Передусім зазначимо, що шлюбний договір – це договір між подружжям, який визначає їхні майнові права та обов'язки. У ньому чітко прописується безліч аспектів, починаючи від того, що буде з майном подружжя у разі розлучення і закінчуючи різноманітними обмеженнями для чоловіка або дружини.

В Україні шлюбні договори почали укладати відносно недавно, лише з 2004 року, коли в силу вступив новий сімейний кодекс. Такий договір вступає в силу у момент реєстрації шлюбу.

«Фактично шлюбний контракт дозволяє визначити, що майно, придбане в шлюбі, перебуває не в правовому статусі спільного сумісного майна подружжя, а лише одного з них.

У шлюбному контракті також може бути визначено право на утримання одного з подружжя другим.

Крім того, шлюбним контрактом можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків», – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex адвокат Віктора Мороз.

Але варто пам'ятати, що шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям, наприклад, як провести відпустку тощо. 

Читайте также:  Термін позовної давності при розділі майна після розлучення

«Інакше кажучи, в шлюбному контракті не може бути передбачена передача права на майно, яке вже набуте подружжям, а допустимим є винятково вирішення питання про правовий режим майна, яке планується до придбання в майбутньому (отримання в загальну або особисту власність одного з подружжя)», – зазначає адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов.

Шлюбний контракт допоможе подружжям вирішити безліч майнових питань і уникнути плутанини при розлученні.

Адвокат додає, що в договорі можна прописати обов'язок одного з подружжя у разі розлучення виписатися і фактично виселитися з квартири, яка належить другому з подружжя.

Шлюбним договором може бути передбачено право одного з подружжя на отримання грошового утримання після розірвання шлюбу незалежно від досягнення пенсійного віку або присвоєння інвалідності.

«Таким чином, шлюбний контракт здатний попередити можливість конфлікту між колишнім подружжям і сприяє економії грошових коштів, які були б витрачені в разі судового процесу», – пояснив Максимов.

Оскільки шлюбний контракт головним чином регулює майнові питання, варто пам'ятати, що за загальними правилами все майно, яке нажите в шлюбі, вважається власністю пари. Але в контракті можна прописатимайно, на яке не поширюватиметься це правило.

«Шлюбний договір може містити пункти про нерозповсюдження на таке майно положень про спільну сумісну власність, а таке майно буде вважатися особистою приватною власністю одного з подружжя, або ж перебувати у спільній частковій власності.

Таким чином, в шлюбному договорі подружжя може конкретно передбачити, яке майно і кому з них дістанеться в разі поділу майна при розірванні шлюбу», – зазначив керівник практики сімейного права і партнер ЮФ EXPATPRO Платон Даниленко.

  • Таким чином, в шлюбному договорі можна передбачити, що майно, отримане в шлюбі, є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно оформлено, і, відповідно, розпорядження таким майном здійснюється самостійно без згоди другого з подружжя.
  • «Умовами шлюбного договору може бути передбачено і порядок несення витрат, таких, як оплата комунальних платежів, телефонний зв'язок, харчування та інше, а також утримання одного подружжя в момент вагітності і після розлучення, якщо дитина на той момент ще не досягла трирічного віку, грошова компенсація за прожиті в шлюбі роки, штрафні санкції на випадки зради і ін.
  • Сторони можуть включити в договір будь-які умови, за винятком певних обмежень: такий договір може регулювати тільки їх особисті майнові взаємини, але не може зачіпати відносини немайнові (як між подружжям, так і по відношенню до дітей); а також заборонено включати умови, які будуть ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище», – пояснює Даниленко.

Скільки це коштує

Щоб укласти шлюбний контракт, варто скористатися послугами юриста і нотаріуса. Складається документ тільки в письмовій формі за стандартним зразком, який є у нотаріуса. Якщо ж пара хоче внести або викреслити якісь пункти, вони можуть зробити це на свій розсуд, тобто обмежень тут немає.

Укладати шлюбний договір можна як до шлюбу, так і після нього. Якщо в першому випадку він вступить в силу з моменту реєстрації шлюбу, то в другому – з моменту офіційного нотаріального завірення.

Шлюбний контракт потрібно обов'язково укладати з допомогою юриста, а не намагатися скласти його самостійно, щоб уникнути помилок і неточностей. Вартість консультації юриста з питань укладення шлюбного контракту коливається від 200 до 500 грн.

«У разі, якщо необхідний детальний аналіз умов шлюбного контракту з внесенням своїх пропозицій, то вартість такої роботи може становити від 1 000 до 3000 гривень. Нотаріус за послуги з запевненням шлюбного контракту візьме в середньому від 1 200 до 6 000 гривень, в залежності від обсягу майна і умов договору», – розповідає Микола Максимов.

Але не варто забувати, що багато що залежить від міста і індивідуальної ситуації. Так, у великих міста, наприклад, в Києві, ціни на такі послуги будуть вищими.

«Не існує двох схожих ситуацій, кожна дуже індивідуальна: домовленість і бачення щодо умов шлюбного договору кожної подружньої пари істотно відрізняється від всіх інших, тому тут не можна говорити про так звані шаблонні договори.

Ціна на такі послуги стартує від 13 тисяч гривень і залежить від кількості часу, який буде потрібно адвокату для підготовки тексту, який задовольнить побажання сторін (з огляду на кількість майна, його правовий режим для подружжя, різного роду грошові компенсації при дотриманні ряду умов, утримання одного з подружжя як в момент перебування в шлюбі, так і після його розірвання та ін.)», – говорить Даниленко.

Він додає, що не варто забувати і про вартість нотаріальних послуг – близько 7-8 тисяч грн для Київського міського нотаріального округу.

Чи можна розірвати або змінити договір

Одним з головних мінусів шлюбних контрактів називають те, що змінити або розірвати його буває дуже і дуже складно. Законодавство забороняє односторонню зміну умов шлюбного договору, проте, такі зміни можуть бути внесені за взаємною згодою подружжя.

«Оформляється внесення змін до шлюбного контракту окремим договором, що підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Крім того, шлюбний контракт може бути змінений за рішенням суду, якщо один з подружжя доведе, що цього вимагають його інтереси або інтереси дітей (в тому числі повнолітніх).

Більш того, подружжя може відмовитися від шлюбного договору або розірвати його. Відмова подружжям від шлюбного договору також можлива шляхом оформлення окремого нотаріально завіреного договору, в якому, серед іншого, повинна бути вказана дата припинення дії шлюбного контракту», – зазначає Віктор Мороз.

Він додає, що розривається шлюбний контракт виключно в судовому порядку і лише при наявності підстав, які зможуть стати істотним доказом.

Які тенденції в Україні

Ми вже писали, що в Україні шлюбні контракти не стали такими популярними, як у США або Європі. Але, тим не менше, їх кількість, хоч і не сильно, але збільшується.

«На сьогодні формується практика все більш частого укладення українцями шлюбних контрактів. В основному це люди середнього класу і вище, які мають бізнес і певне майно і бажають врегулювати їх правовий статус після вступу в шлюб. Питання з довірою між подружжям як перепоною для укладення шлюбного контракту відходить на другий план», – каже Мороз.

Дійсно, однією з причин, по якій українці відмовляються укладати шлюбні контракти, стала думка, ніби шлюбний договір – це ознака недовіри до партнера. До того ж, фінансові та майнові питання в Україні так відкрито обговорювати не звикли.

«До цього моменту шлюбний договір в Україні не набув такої популярності, якою він користується в Європі.

Але статистичні показники, можливість ознайомитися з якими надано на офіційному сайті Міністерства Юстиції України, говорять про збільшення кількості подружніх (або майбутніх подружніх) пар, що укладають шлюбні договори.

Як правило, найчастіше шлюбні договори укладають українці, котрі вступають у шлюб з іноземцями (для останніх це часто є істотною умовою)», – пояснив Платон Даниленко.

Своєю чергою адвокат Микола Максимов виділив наступні причини, через які кількість шлюбних контрактів не може істотно вирости:

  • не всі знають про можливість укладення шлюбного контракту за законами України. По телевізору все чули про такий вид договорів в США і Західній Європі, на практиці ж думають, що в Україні він не застосовується.
  • особливий менталітет наших людей.
  • ціна завірення шлюбного контракту нотаріусом.

Що кажуть психологи

Психологитакож розповіли, що в Україні підхід до шлюбу більш романтичний, українці не звикли думати про розлучення наперед, звідси і випливає те, що шлюбні контракти стали швидше винятком із правил.

«Наші люди не звикли або не готові думати про розлучення і розставання наперед – адже збираєшся все життя бути разом з коханою людиною. Наш менталітет передбачає більш романтичний підхід, на заході – більш прагматичний.

Багато українців навіть вголос не хочуть вимовляти слово «контракт» в контексті сімейних взаємин. Для них розмова про шлюбний контракт – це тема про недовіру і невіру в себе, партнера, сімейні ідеали, любов.

На заході в шлюбний договір можна вносити пункти, про зраду раз рік або про матеріальну компенсацію за похід наліво (у акторів) і т.д. У нас це все було б недійсним», – пояснює психолог Діна Васильченко.

Вона додає, що в Україні зараз шлюбні договори укладають люди, у яких є бізнес і велике майно, яке вони боятися втратити в разі розлучення, а також ті, у кого вже був негативний життєвий досвід, який вони не хочуть повторити.

Своєю чергою психолог Олена Ординська зазначила, що в Україні просто не склалося такої традиції, як укладання шлюбних контрактів. А документи пари сприймають як щось надто прагматичне.

«Українці не укладають шлюбні контракти в основному тому, що у нас спочатку цієї традиції не було, все завжди будувалося на довірі (хоча, як показує практика, істинної довіри в парах немає, і питання це стоїть гостро в сімейному консультуванні).

Якщо міркувати з психологічної точки зору, то шлюбний контракт для наших пар – це щось дуже прагматичне, ганебне, а у нас же все побудовано на почуттях і емоціях. Якщо для американців чи європейців шлюбний договір – це гарантія стабільності і якась підстраховка, то для нас гарантія стабільності (в основному для жінок) – це слова і усні обіцянки.

Тільки, на жаль, по закінченню деякого терміну в шлюбі багато жінок можуть страждати від домашнього насильства і фінансово абсолютно не захищені і, отже, залежні від чоловіків», – коментує Ординська.

Психолог додає, що багато також залежить і від виховання. В українських реаліях у вихованні питання грошей, фінансової захищеності і в цілому фінансового благополуччя знаходиться на другому місці.

«Адже як більшість радянських мам виховували доньок? Вийти заміж, народити дитину, а там вже чоловік нікуди не дінеться. Але практика показує зворотне.

І можливо я, як психолог, дуже хотіла б, щоб дочки таких матерів (так, і не тільки таких) частіше підписували при вступі в шлюб не тільки угоду на укладення шлюбу і зміну прізвища, але в першу чергу – шлюбний договір.

Можливо, тоді і домашнього насильства по відношенню до жінки в нашій країні було б менше, оскільки принаймні, фінансово і в майновому питанні вона була б захищена і відчувала б себе більш впевнено», – розповідає Ординська.

Психологи підсумували, що укладати шлюбний договір чи ні – це особиста справа кожного, і єдиного рецепта для всіх тут немає. Але все ж світова практика показує, що шлюбні договори – це не ознака недовіри, а дуже навіть навпаки – гарантія на майбутнє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Укладення шлюбного договору – варто чи ні?

18.06.2013 22524

Шлюбний договір викликає немалий інтерес до себе і численні запитання як юристів, так і громадян, які бажають укласти такий договір. Однак, за кордоном, на відміну від нашої країни, шлюбний договір вже досить давно став нормою, що забезпечує цивілізовані відносини, і укладення шлюбних договорів є звичайною справою, особливо при укладенні повторних шлюбів.

Мала поширеність шлюбного договору в Україні багато в чому обумовлена низькою поінформованістю населення про його існування і функціях, а також тим, що на сьогодні не всі українці розуміють, що являє собою поняття шлюбного договору. Адже, по-перше, його укладання не є обов’язковим згідно чинного законодавства, по-друге, для більшості молодих пар, які бажають взяти шлюб, укладання договору є неприйнятним із моральних переконань.

Термін «шлюбний договір» у багатьох громадян асоціюється з Голлівудом, кінозірками.

Ймовірно це тому, що ще багато років тому в культурній хроніці друкувалися коротенькі нотатки, в яких говорилося, як при розлученні чергова заморська «діва», згідно шлюбного контракту повинна була виплатити не сприйману на слух нечувану суму.

Існує думка, що найчастіше шлюбний договір оформляють заможні люди — політики, бізнесмени, співаки, зірки кіно, тобто шлюбні договори розраховані в основному на невеликий прошарок дуже заможних людей і, як правило, з цієї причини становлять особливого інтересу для більшості населення.

За деякими статистичними даними, тільки 5% пар, що вступають в шлюб в країнах, де можливість укладення шлюбного договору давно визнана законодавством, його укладають, причому в більшості випадків це відбувається при вступі у повторний шлюб.

Проте досвід зарубіжних країн останніх років свідчить, що все більше і більше людей середнього статку, вступаючи в шлюб, укладають шлюбні договори. Можливо, одна з основних причин цього пов’язана з ростом числа розлучень і, відповідно, більшість людей прагнуть убезпечити себе якщо не від моральних, то хоча б від матеріальних втрат у разі, якщо шлюб виявиться невдалим.

В якості прикладу можна навести досить відому ситуацію із шлюбом Жаклін Кеннеді та Аристотелем Онассісом, яка отримала досить значне розповсюдження. Аристотель Онассіс коли вів під вінець Жаклін Кеннеді в церкві на острові Скорліос заявив їй: «Як би в майбутньому не склалася наше особисте життя, на твоєму матеріальному становищі це не відіб'ється».

Дана Аристотелем Онассісом перед вівтарем обіцянка була підкріплена шлюбним контрактом.

У відповідності з положеннями контракту Жаклін на кишенькові витрати відразу ж виділялося три мільйони доларів, а у випадку розлучення або смерті Онассіса Жаклін належало довічне утримання у розмірі 200 тис., доларів на рік.

Не були забуті й діти від першого шлюбу з Джоном Кеннеді: на ім’я кожного з них було відкрито рахунок по одному мільйону доларів.

Слід зауважити, що в Америці, шлюбні контракти, укладають не лише мільярдери і мільйонери, але й люди середнього статку, які не бажають мати неприємностей в разі розлучень, і суди з ними рахуються.

Історія шлюбного договору

Хибною є думка про те, що право першості у винаході шлюбного контракту належить сучасній Європі або Америці. В Стародавній Греції та Римі чоловік і жінка, перш ніж створити родину, оформляли угоду, де описували свої майнові відносини, відразу обговорюючи також і питання спадкування в майбутньому спільно нажитого майна.

Читайте также:  Як розраховують аліменти на одну дитину (формула розрахунку)

Такі домовленості не вважались ганебними, і така «страховка» була дуже поширена аж до приходу християнства. У наступні часи «священний союз» укладався й регулювався винятково церквою. Відновлення інституту шлюбного контракту знову почалося лише наприкінці XVIII — початку XIX століття у Франції, Англії, Німеччині, Австрії.

Контракт здобуває юридичну чинність із того моменту, коли на зміну церковному приходить так званий світський шлюб.

Укладення шлюбного договору є виключно добровільною справою обох сторін

В Україні ще за часів Литовсько-Руського князівства існували договори, які укладались при вступі у «состояние малжонское». Цими договорами встановлювались придане нареченої та «вино», яке мав би дати їй чоловік. Все це —  розмір приданого та вина – мало бути записане до так звані «книги городские».

Основу укладення шлюбу на землях України протягом 16-19 століть складав договір (зговір, змовини, згода), що укладався між батьками та родичами кожної із сторін. Майже завжди всі майнові аспекти майбутнього сімейного життя молодих обговорювались при сватанні (заручини, зговір).

При цьому важливим етапом сватання були оглядини хазяйства молодого, які при позитивному розвитку відносин завершувались шлюбним договором.

Спочатку шлюбний договір укладався в усній формі, а вже починаючи із 17 сторіччя – письмово. Поступово письмова форма стала обов’язкова.

Домовленості досягнуті при сватанні оформлювались «шлюбними» або «віновними листами».

В зазначених документах закріплювались загальні домовленості про шлюб, умови про розмір приданого нареченої, внеску чоловіка – так званого «віна» або «привінка», подарунки батьків.

Як вбачається шлюбні договори укладались споконвіку. Навіть незважаючи на те, що вони не є повальним захопленням в нашій країні в порівнянні з іншими, не варто нехтувати такою формою страховки свого майбутнього.

Шлюбний договір в Україні. Строки та порядок укладення

Кажуть: «Скільки сімей — стільки й способів життя». Кожна подружня пара самостійно має вирішувати як їй витрачати гроші, як розподілити домашні обов'язки, як користуватися та розпоряджатися майном, організовувати догляд і виховання дітей.

Жодних обов’язкових постулатів, інструкцій, ані спеціальних рецептів бути не може. Головне полягає в тому, щоб такий стан речей влаштовувало обох.

Щож до шлюбного договору – це закон для двох, він лише офіційно закріпить прийняті подружжям правила, за якими вони мають жити та яких кожен має дотримуватись.

Прийнятий в 2002 році Сімейний кодекс України законодавчо закріпив можливість укладення шлюбного договору.

Укладення шлюбного договору є виключно добровільною справою, що можливо лише за волевиявленням обох сторін. Такий договір укладається в письмовій формі та має бути посвідчений нотаріусом.

Слід зазначити, що шлюбний договір може бути укладений як особами, які тільки мають намір вступити до шлюбу, так і особами які вже перебувають у шлюбі.

Необхідно зауважити, що для тих хто укладає шлюбний договір до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу, а для тих, хто укладає договір вже перебуваючи у шлюбі – у день його нотаріального посвідчення.

За бажанням та згодою обох сторін шлюбний договір може бути як змінено, так і розірвано, або ж сторони взагалі можуть відмовитись від договору. Зважаючи, що життя завжди вносить свої корективи, правом на зміну умов договору або його розірвання сторони можуть скористатися в будь-який час. Бажання щодо зміни, розірвання або відмови від шлюбного договору має бути взаємним.

Нова угода про внесення змін до шлюбного договору укладається в тій же формі, що і сам договір, тобто письмово, та має бути посвідчена нотаріусом. В односторонньому порядку шлюбний договір не можна змінити, розірвати, а також відмовитися. Виключення – судовий порядок, коли за зверненням одного із подружжя суд може розірвати шлюбний договір або змінити.

Суд може прийняти рішення про розірвання шлюбного договору лише з підстав, що мають істотне значення. Такими підставами можуть бути, наприклад, каліцтво, важка хвороба одного із подружжя, яка унеможливлює вчинення ним дій особистого характеру, знищення майна, яке давало дохід тощо.

Що ж стосується зміни шлюбного договору, то таке рішення суд може прийняти лише у випадку, якщо цього потребують інтереси того з подружжя, яке вимагає зміни договору, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина. При цьому зазначене повинно мати істотне значення.

Більш того, судом шлюбний договір може бути визнано недійсним повністю або частково з підстав встановлених цивільним кодексом України для недійсності правочині.

Наприклад, шлюбний договір укладено: а) із особою, цивільна дієздатність якої обмежена; б) із дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; в) із особою, яка помилилася щодо обставин, що мають істотне значення; г) стороною під впливом обману, насильства, тяжкої для неї обставини, тощо.

Звернутися до суду із заявою про визнання шлюбного договору недійсним має право не лише одне із подружжя, а й інші заінтересовані особи, наприклад, батьки, інші родичі подружжя. Законодавством також передбачено можливість подружжя відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Зміст шлюбного договору

За бажанням та згодою обох сторін шлюбний договір може бути як змінено, так і розірвано

Сімейне законодавство дає можливість докладно обговорити майнові питання, що дозволяє виключити невизначеність і виникнення проблем у майбутньому.

І хоча деякі фахівці схиляються до того, що договір веде не до зміцнення шлюбу, а до його розірвання, все-таки тепер у подружжя є вибір: вони можуть будувати свої майнові відносини як на законній, так і на договірній основі, у зв’язку з тим, що до перевірених способів регулювання сімейних відносин додався більш сучасний — шлюбний договір.

В сімейному кодексі відсутні вимоги, щодо обов’язкових умов, які мають міститись в шлюбному договорі. Виходячи із цього, всі умови в шлюбному договорі визначаються на розсуд сторін. Однак, слід пам’ятати, що в Україні на відміну від інших країн шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, особисті відносини між ними та дітьми.

Також він не може зменшувати обсягу прав дитини, які їй надані у відповідності до законодавства. Шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Це означає, що такий договір не може містити умов про відмову подружжя від майна, від права на одержання аліментів тощо.

Адже у такий спосіб одне із подружжя може опинитися у надзвичайно невигідному матеріальному становищі. В даному договорі можуть бути закріплені лише умови щодо обох з подружжя в рівних частках, що мають відповідати загальним принципам співжиття.

За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

В Україні шлюбний договір направлений на визначення в основному майнових прав та обов’язків подружжя. Тобто найважливішим правовим наслідком такого договору є можливість встановлення особливого режиму майна подружжя.

Зокрема, в шлюбному договорі може визначатися право власності на майно чоловіка і дружини, що належало їм до шлюбу та набутого за час перебування у шлюбі, наприклад: визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажито під час шлюбу, передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стане їхньою спільною сумісною власністю. Окрім того, шлюбним договором може передбачатись яким чином буде здійснюватись у випадку розлучення погашення боргів подружжя — за рахунок спільного чи роздільного майна. Шлюбний договір може містити умову про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і умову вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Іноді в шлюбному договорі передбачаються фінансові санкції на випадок розлучення. Подружжя може передбачити у шлюбному договорі положення про те, з ким залишаться проживати діти у випадку розлучення або окремого проживання батьків. Відповідно може збільшуватися і розмір частки при розподілі спільного майна на користь того із подружжя, з ким проживатимуть діти. Може також бути визначене положення про передачу дитині у користування певного майна, у тому числі й нерухомого, про розмір та порядок стягнення аліментів.

При вирішенні в подальшому спору між подружжям, яке уклало шлюбний контракт, щодо порядку розподілу майна суд в першу чергу буде керуватися не приписами закону, а положеннями шлюбного договору.

Строки шлюбного договору

Шлюбний договір не провокує розлучення, а в більшості випадків утримує від нього

Як і будь-який інший договір, шлюбний договір має містити строки його дії. Законодавством України передбачено, можливість укладення шлюбного договору як на певний строк, так і безстроково.

Зазвичай сторони не обумовлюють строк дії шлюбного договору, але слід зауважити, що сторони мають визначене Сімейним кодексом право встановлювати як загальний строк дії договору, так і строки тривалості окремих прав та обов’язків, в тому числі і тих що можуть тривати після припинення шлюбних відносин.

Загальний строк дії такого договору обмежується тривалістю існування шлюбу. Водночас, в договорі може бути передбачено строки дії окремих прав та обов’язків, виникнення яких залежить від певних обставин, наприклад, народження дітей.

Також умова договору, за якою надається одному із подружжя право довічного проживання в помешканні (особистий сервітут) у разі смерті іншого з подружжя, накладає відповідний обов'язок на спадкоємця померлого.

… варто чи ні?

Питання, щодо необхідності та доцільності укладення шлюбного договору викликає досить протилежні почуття. У будь-якому випадку, перш ніж відповісти на це питання, молодята (подружжя) повинні дізнатися про даний документ якомога більше, щоб зважити всі «за» і «проти».

Однак,  необхідно враховувати, що цей документ складається не в зв’язку з перспективою розлучення (хоча він і допомагає вирішити багато питань набагато більш безболісно).

Одна з найважливіших функцій шлюбного договору — допомогти подружжю наперед уникнути можливих конфліктів з питань майна, які, у свою чергу, можуть призвести до необхідності розлучення.

Так все ж таки варто чи ні? Юристи відповідають ствердно. По-перше, зменшується ризик залишитися після розлучення «біля розбитого корита», по-друге, ви закріплюєте за собою особисте майно і, по-третє, шлюбний контракт завжди є організуючим і стримуючим фактором.

Нажаль шлюбні договори (контракти) в Україні поки що не набули широкого застосування. Це викликано низкою причин, серед яких, наприклад, те що багато хто в питаннях шлюбів досі відверто воліють витати в хмарах.

Як можна високе почуття любові спаплюжити таким меркантильним підходом як укладення шлюбного договору? Та й взагалі, при культі вічної любові як можна на «порозі РАГСу» говорити про розлучення? Однак, всі забувають, що частка тверезого розрахунку не завадить навіть у шлюбі при самому палкому коханні.

Шлюб, власне, досить меркантильний інститут: адже спочатку він чергу регулює майнові відносини, а потім вже соціальні та інтимні!

Не слід забувати й той факт, що досить довго ми жили в країні, де «основані на комуністичній ідеології, що заперечувала приватну власність, теорія та практика в сфері сім’ї були неодмінно направлені на «освобождение» людини від матеріальних пут, «вытравливание» з сімейного життя будь-яких елементів користі та матеріального розрахунку». Окрім того у більшості не було ніякого особистого майна. Скільки було душ населення на однин автомобіль — просто згадати смішно. Тому основній масі населення при розлученні окрім дітей нічого було ділити. Єдиним істотним предметом спору могла бути квартира, але і вона теж була державна. Тому чоловік в ті часи цілком міг з гордовито піднятою головою піти з однією валізкою і незабаром отримав би нове дармове житло. А в іншій ситуації, якщо обоє з подружжя на площі прописані — їм і так доводилося цю площу ділити, без усяких там контрактів.

  • Руслан Редька
  • Керівник практики корпоративного права АО «Юскутум»

Проте дуже хочеться сподіватись, що шлюбні договори нехай і не відразу, але стануть поширеною практикою. Оскільки у нього є дуже серйозні плюси. По-перше, таким чином можна уникнути багатьох шлюбів заради майна. По-друге шлюбний договір не провокує розлучення, а в більшості випадків утримує від нього.

Адже якщо в «недоговірній сім’ї» чоловік або дружина якщо що, можуть говорити «не подобається — йди!», то за наявності шлюбного договору сто разів подумають: тому що в цьому випадку кожен з подружжя позбавляється певної частини спільного майна.

По-третє зменшиться кількість розлучень «під гарячу руку», коли чоловік і дружина лаялися-лаялися, а як опам’яталися — свідоцтво про розлучення вже в кишені… При шлюбному контракті, складеному належним чином, жоден з подружжя не зацікавлений у створенні ситуації, що загрожуватиме розлученню.

А якщо все ж визнає зроблену помилку і вирішиться на розірвання шлюбу — то принаймні, це рішення буде підтверджено готовністю понести заради свободи певні матеріальні втрати. Та й саме розлучення стає більш спокійним.

Все-таки шлюбний договір — явище досить вигідне. Окрім того, для України шлюбний договір – це насправді «забытое старое».

Закінчуючи, хочеться наголосити, що шлюбний договір покликаний зміцнювати інститут сім’ї, дозволяючи більш повно враховувати інтереси кожного з подружжя, зменшити кількість суперечок і конфліктів між ними, але, навіть якщо почуття й минули, на випадок розлучення і розділу майна — здатний тільки полегшити розлучення подружжя, тобто вирішити це цивілізованим способом.

Шлюбний контракт – варто чи ні?Перітус Консалтинг

Шлюбний контракт – варто чи ні?

Напевне, багато з наших читачів в іноземних фільмах бачили сцени розлучень у судах, поділі майна при цьому та інших спорах. Практично в більшості з таких сцен фігурував «шлюбний договір». Це поняття, яке багатьом українцям здається подихом «із Заходу», є новим та незвіданим і відомо про нього мало.

Згідно статистичних даних Державної судової адміністрації України 34,9% від усіх справ позовного провадження, що розглядались судами в Україні у 2012 році були справи щодо сімейних правовідносин.

Читайте также:  Відзив - заперечення на позовну заяву (зразок заперечення)

Відповідно, даний відсоток сприяє сімейним спорам в утриманні пальми першості, а відтак вкрай високій актуальності цього явища. Безумовно при розлученні між подружжям виникають спори про поділ майна, утримання та виховання неповнолітніх дітей тощо.

Ці розподіли та вирішення інших наслідків розірвання шлюбу тягнуться доволі проблематично, довго та складно в силу небажання когось із подружжя поступитись.

Виникає запитання – як запобігти цим проблемам у випадку розлучення, або зробити вирішення спору максимально справедливим та швидким? Сьогодні поговоримо про шлюбний контракт, який, певною мірою, покликаний вирішити багато з можливих при розлученні проблем.

Попри існування у вітчизняному сімейному законодавстві інституту шлюбного контракту протягом 9 років, особливої популярності він не здобув.

Можливо, причина не лише в упередженому ставленні громадян до укладення такого роду договору, а й у незнанні його суті і плюсів.

Насправді, шлюбний договір — аж ніяк не спосіб образити одного з подружжя, а своєрідний фундамент відкритих і обміркованих відносин, в яких кожен готовий прийняти на себе частку відповідальності.

У Сімейному кодексі передбачено три основні види майнових відносин, які можуть регулюватися шлюбним договором: правовий режим майна (тобто що буде спільною сумісною власністю, а що — приватною), порядок користування житлом і право на утримання (аліменти).

Так, у шлюбному контракті сторони можуть домовитися про порядок поділу майна, зокрема й у разі розірвання шлюбу, про розмір часток у спільному майні у разі розлучення (за загальним правилом подружжю належать рівні частки майна, придбаного у шлюбі).

Однією з переваг контракту є те, що в ньому подружжя може визначити правовий режим як особистого майна, придбаного до шлюбу, так і спільно нажитого. Наприклад, прописати, що куплені у шлюбі квартира або автомобіль у разі розлучення залишаться за тим, на кого вони зареєстровані.

Також можна передбачити, що банківські вклади, внесені на ім’я одного з подружжя, належать тільки йому. Можна навіть прописати, що в разі істотного подорожчання майна, що належить одному з подружжя, воно визнається спільною власністю.

Наприклад, якщо після шлюбу у квартирі одного з подружжя провели ремонт вартістю в половину вартості цієї квартири, то квартиру вважати спільною. У шлюбному контракті подружжя також може домовитися про надання одному з них матеріального утримання на певних умовах.

Сімейний кодекс майже прирівняв так званий громадянський шлюб до офіційно зареєстрованого, визначивши права та обов’язки подружжя, яке веде спільне господарство. Однак укласти шлюбний контракт громадянське подружжя не має права.

Такий договір можуть укласти особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Відповідно до ст.

74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Шлюбний договір має бути складений у письмовій формі і посвідчений у нотаріуса. Цей документ може бути укладений як при реєстрації шлюбу, так і пізніше. Контракт можна укласти як на невизначений термін, так і на конкретний період.

У самому договорі можна передбачити, що він або його окремі положення матимуть силу і після розірвання шлюбу (наприклад, умови користування нерухомим майном, обов’язок одного з подружжя щодо утримання дитини тощо).

Заборони щодо внесення зміни до шлюбного договору немає. Проте такі зміни можливі лише за добровільної згоди обох у подружжі. Тож, щоб уникнути зайвих витрат і нервів, краще постаратися одразу передбачити в договорі всі можливі варіанти розвитку ситуації і форс-мажорні обставини.

Варто зауважити, що при розірванні шлюбу або в разі виникнення суперечки між подружжям щодо майна, за наявності шлюбного договору суд, у першу чергу, братиме до уваги саме умови контракту. Це є важливим моментом, оскільки норми Сімейного Кодексу і шлюбний контракт по-різному можуть визначати правовий режим майна подружжя.

Підсумовуючи сказане, хочеться ствердити, що шлюбний договір покликаний зміцнювати інститут сім’ї, дозволяючи більш повно враховувати інтереси кожного з подружжя, зменшити кількість суперечок і конфліктів між ними, але, навіть якщо почуття й минули, на випадок розлучення і розділу майна – здатний тільки полегшити розлучення подружжя, тобто вирішити це цивілізованим способом.

Запитання щодо теми публікації задавайте в коментарях під відео, а не до публікації. Задати запитання можна тут.

Партнер ЮК “Перітус Консалтинг”

адвокат Олексюк Назар

Шлюбний договір: плюси та мінуси

  • Міністерство 
    Освіти і Науки України
  • Кафедра цивільного права та правового забезпечення туризму
  • Індивідуальна робота (реферат)
  • з дисципліни:  « Сімейне право »
  • на тему: « Шлюбний 
    договір: плюси та мінуси » 
  • Зміст
  • Вступ
  1. Шлюбний договор………………………………………………………… 5 ст.

  2. Зміст та форма шлюбного договору………………………………………… 10 ст.
  3. Початок та строки дії шлюбного договору………………………………… 12 ст.
  4. Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна….…….. 13 ст.
  5. Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом…. 14 ст.
  6. Визначення у шлюбному договорі права на утримання……………… 15 ст.

  7. Зміна умов шлюбного договору………………………………………… 17 ст.
  8. Право на відмову від шлюбного договору…………………………………….. 18 ст.
  9. Розірвання шлюбного договору………………………………………… 19 ст.
  10. Визнання шлюбного договору недійсним…………………..…………. 20 ст.
  1. Висновок
  2. Додаток — шлюбний договір
  3. Література
  4. Вступ.

  5. Юридичною підставою застосування певного режиму майна може бути закон держави або шлюбний договір (контракт).

За шлюбним договором подружжю надається можливість урегулювати 
майнові відносини на свій погляд. У ньому може визначатися статус дошлюбного, шлюбного майна подружжя та його поділ у разі розлучення.

В державах де « сім’ї загального права » роль шлюбного договору відіграє інститут довірної власності (траст).

Законодавство багатьох держав передбачає порядок укладення шлюбного договору. Зазвичай для нього обов’язковою є присутність обох сторін і нотаріальне посвідченя їхніх підписів (ст.1410 Цивільного зводу Німеччини). Інколи допускається присутність представників сторін (ст. 1294 Цивільного кодексу Франції).

У державах, де відсутній легальний режим майна, подружжя обов’язково укладає шлюбний контракт.

У 1992 р. Кодекс про шлюб та сім’ю 1969 р. було доповнено ст. 271 «Право подружжя на укладення шлюбного контракту». Однак ця стаття не вирішила проблеми, а лише розпочала вирішення її, водночас вона була неоднозначно витлумачена, що стало додатковою перепоною на шляху її застосування.

Глава «Шлюбний договір» нового СК України забезпечує набагато повніше і точніше правове регулювання. Відбулася й українізація правничої термінології: «договір», а не «контракт».

Право на укладення шлюбного договору у ст. 92 СК надано не лише нареченим, а й тим, хто уже давно перебуває у шлюбі.

Якщо шлюб реєструється з неповнолітньою особою (від 14 до 18 р.), на укладення з 
нею шлюбного договору потрібна згода 
батьків або піклувальника.

Батьки, піклувальник можуть протестувати як проти шлюбного договору взагалі, так і проти його умов.

Відмова батьків чи піклувальника дати згоду на укладення шлюбного договору може бути оскаржена до суду.

Сімейний кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, питанню шлюбного договору приділяє значно більше уваги, ніж Кодекс про шлюб та сім’ю України, в якому питанню шлюбного контракту було присвячено лише одну статтю. Порядок укладання шлюбних контрактів був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1993 р. №457, яка зі вступом в дію Сімейного кодексу втратила чинність.

  • Новий Кодекс присвятив 
    питанню порядку укладення, змісту та форми договору цілу главу, яка 
    визначає окремий порядок визначення у шлюбному договорі правового режиму майна подружжя, користування житлом, а також права на утримання, про 
    що буде сказано нижче.
  • Шлюбний договір — це, перш за все, угода про вирішення спірних питань життя сім’ї, укладена між особами які вступають у шлюб, або подружжям.
  • Сімейним кодексом України передбачено, що шлюбним 
    договором регулюються лише майнові 
    відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові права та обов’язки 
    подружжя як батьків.

Згідно з частиною третьою статті 93 Кодексу шлюбний 
договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Отже, подружжя не зможе, як раніше, передбачити якісь обов’язки особистого характеру по відношенню один до одного, а також особисті немайнові відносини між ними та дітьми. Добре це чи ні — покаже практика.

  1. Важливою умовою шлюбного договору є те, що його положення 
    не повинні зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне для нього матеріальне становище.
  2. Крім того, частиною п’ятою статті 93 цього Кодексу визначено, що за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
  3. Найважливішою особливістю шлюбного договору є 
    те, що ним майнові права й обов’язки 
    подружжя може бути визначено інакше, ніж це передбачено загальними правилами 
    сімейного законодавства. 
  4. Зокрема, може бути встановлено :
  • що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стає їхньою спільною сумісною власністю;
  • може бути визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу;
  • може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна.

Шлюбний договір може містити також положення про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити 
використання належного їм обом або 
одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших 
осіб.

На практиці шлюбний договір в першу чергу застосовується не для регулювання спільного проживання і користування майном, а на випадок розриву шлюбних відносин. Тому, безперечно, у шлюбному договорі можна визначити можливий порядок поділу майна, у тому числі і після розірвання шлюбу.

 У цьому разі 
у випадку розлучення можна 
уникнути довготриваючих судових 
процесів поділу майна, маючи 
більше шансів зберегти добрі 
відносини після розлучення.

Слід 
виділити питання визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом. 

Статтею 59 Сімейного 
кодексу визначено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів 
сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

  • Укладаючи шлюбний договір, сторони можуть включити до нього: положення про порядок користування житлом, яке належить одному з подружжя на праві приватної власності; про звільнення після розлучення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився у нього у зв’язку з реєстрацією шлюбу; про проживання в житловому приміщенні родичів когось з подружжя тощо.
  • У шлюбному договорі особи на власний розсуд можуть визначити право на утримання 
    незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі, умови, розмір та строки, у які будуть здійснюватись такі виплати.
  • При цьому у разі невиконання одним із подружжя свого 
    обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  • Шлюбним договором 
    може бути встановлена й можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
  • Отже, подружжя або 
    особи, що бажають взяти шлюб, можуть включити до шлюбного договору будь-які 
    умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
  • Однак ті умови шлюбного контракту, які всупереч волі будь-кого з подружжя погіршують його становище 
    порівняно із законодавством України (мають дискримінаційний характер, позбавляють права на частку в 
    нажитому майні тощо), не можуть бути визнані дійсними, так само як і 
    шлюбний контракт, укладений без 
    додержання порядку, встановленого 
    законодавством України.
  • По — перше, укладення шлюбного договору — не обов’язок, а взаємне рішення осіб вирішити питання життя сім’ї на власний розсуд.

Одним із нових положень Сімейного кодексу 
України є те, що шлюбний договір може бути укладено не тільки до одруження, а й під час шлюбу. Кодекс про шлюб та сім’ю України давав право на укладення шлюбного контракту лише особам, що ще неодружені.

Перед укладанням шлюбного договору нотаріус, до якого звернулася молода пара, повинен роз’яснити сторонам основні положення шлюбного договору, права та обов’язки сторін. Статтею 94 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. При цьому посвідчити шлюбний договір може як державний, так і приватний нотаріус.

  1. Щодо 
    віку, з якого особи мають право 
    самостійно укладати шлюбний договір, то він збігається зі шлюбним віком, що встановлений для жінок у сімнадцять, а для чоловіків — у вісімнадцять років.
  2. У разі зниження шлюбного віку (на підставі частини другої статті 23 Сімейного кодексу) до реєстрації шлюбу відповідно до чинного законодавства 
    шлюбний договір укладається 
    неповнолітніми за письмовою згодою їх батьків або піклувальника, справжність 
    підпису яких засвідчується нотаріусом.
  3. У разі укладення 
    шлюбного договору особами, які вже 
    перебувають у шлюбі, вік не має 
    значення, оскільки відповідно до частини 
    другої статті 34 Цивільного кодексу 
    України у разі реєстрації шлюбу 
    фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
  4. Шлюбний договір складається в трьох примірниках, один з яких зберігається в справах нотаріальної контори, а два інші видаються кожному з подружжя.

Щодо набрання чинності договором, то статтею 95 Сімейного кодексу 
України визначено, що в тому разі, якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо ж шлюбний договір укладено подружжям, то він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено в тексті договору.

  1. Зміст та форма шлюбного договору.

Шлюбним договором регулюються 
майнові відносини (права та обов’язки) і тільки майнові між подружжям, або між тими, хто вже давно 
перебуває у шлюбі, визначаються їхні майнові права та обов’язки.

Шлюбний договір може надавати відповідні майнові права не лише дружині 
чи чоловікові, а й їхнім дітям 
та ін. родичам. Тобто шлюбний договір може мати елементи договору на користь третьої особи.

У ч. 4 ст. 93 СК заборонені лише такі умови 
шлюбного договору, які ставили б 
одного з подружжя у надзвичайно 
невигідне матеріальне становище.

Отже, умови цього договору можуть погіршити становище одного з 
подружжя, порівняно з тим, що є 
у законі, але тільки до певної межі.

У шлюбний договір не можуть бути включені умови, які суперечать правам дитини. Може бути визначене передання дитині у користування житлового приміщення, ін. майна, та розмір і порядок стягнення аліментів.

У шлюбному договорі той, з 
ким проживає дитина, не може відмовитися 
від права на примусове стягнення 
аліментів на неї.

Порядок укладення шлюбного контракту 
передбачив можливість передачі за цим 
договором права власності на нерухомість. Якщо, наприклад, чоловік 
бажає подарувати дружині жилий 
будинок, це має бути оформлене договором 
дарування і не може бути однією з умов шлюбного договору.

Оскільки шлюбний договір є актом вільного волевиявлення, сторони можуть включити до нього інші умови майнового характеру, які не суперечать загальним засадам регулювання сімейних відносин, що визначені у ст. 7 СКУ.

  • Незважаючи на певні 
    психологічні, емоційні застереження, шлюбний договір виконує важливу виховну, дисциплінуючу функцію, а тому розширення практики його укладення заслуговує на підтримку.
  • Якщо, наприклад, у договорі зазначено, що у разі зловживання алкоголем 
    чи небажання брати участь у веденні 
    домашнього господарства чоловік буде позбавлений права на проживання в помешканні дружини, така неприємна перспектива стимулюватиме його до належної поведінки в сім’ї.
  • Що ж до форми шлюбного договору, закон вимагає письмової 
    форми посвідченої нотаріусом.
Ссылка на основную публикацию