Як неповнолітньому отримати спадщину?

Згідно зі ст.1218 Цивільного кодексу (ЦК) до суб'єкта, який скористався правом вступу в спадщину, переходять і обов'язки, які не зникли після смерті колишнього власника.

 Перелік прав та обов'язків, що не входять в спадщину, наведено в статті 1219 Цивільного кодексу. Згідно з п.2 ст.1268 ЦК спадок не можна прийняти з виставленими умовами.

Ви або приймаєте його з усіма правами та обов'язками, або оформляєте відмову від права власності та від обов'язків, пов'язаних з майном. Прийняття й відмова від спадщини безумовні.

Чому відмовляються від спадщини

В Україні поширені три ситуації, коли спадкоємці не приймають вступ в право на спадщину на майно.

Як неповнолітньому отримати спадщину?

Отримувати спадок невигідно через зобов'язання

Часто перелік зобов'язань, що перекладаються на плечі спадкоємця за фактом оформлення прав на майно, змушує оформити відмову від власності. Наприклад, згідно ст.

1282 ЦК суб'єкт, який отримав спадок, повинен задовольнити вимоги кредитора спадкодавця. Ситуація вирішується шляхом внесення одноразового платежу на рахунок кредитора.

Якщо спадкоємець відмовляється розраховуватися, майно, передане у спадок, може бути стягнуто на користь кредитора.

Оформляти спадщину невигідно через податок

В окремих випадках, наприклад, при оформленні спадщини родичами третього або ще більш віддаленого ступеня спорідненості, податок на спадок може перевищувати його цінність.

Податок на спадок: кому та скільки доведеться платити в 2017 році

Тому його оформлення просто невигідне, і спадкоємці не приймають право спадщини після смерті. Для родичів 1-2 ступеня споріднення податок на спадщину відмінено.

Спадщину планується передати іншій особі

Ще одна причина відмов від спадщини – бажання передати майно іншому спадкоємцю. Наприклад, в разі смерті чоловіка, дружина може відмовитися від частки нерухомості, що належала йому, на користь дитини.

Відмова від частки спадщини

  1. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
  2. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
  3. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

  4. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь кого-небудь із спадкоємців за законом незалежно від черги.
  5. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

Цей порядок встановлено ст.1273-1274 Цивільного кодексу.

Спадкоємець має право не приймати спадщину незалежно від форми (за законом або в рамках заповіту).

Як відмовитися від спадщини, і які документи потрібні для відмови від спадщини

Спадкоємець має право відмовитися від спадщини на користь інших осіб або без зазначення осіб, на користь яких він відмовляється від спадкового майна. При спадкуванні виморочного майна відмова від спадщини не допускається.

Відмова від спадщини можлива протягом терміну, встановленого для прийняття спадщини, в тому числі в разі, коли спадщина вже прийнята. Якщо спадкоємець вчинив дії, що свідчать про фактичне прийняття спадщини, він подає заяву про відмову, і суд може визнати його відмову від спадщини дійсною і після закінчення встановленого терміну, якщо знайде причини пропуску строку поважними.

Відмовитися від частки спадщини можна протягом півроку після її відкриття (смерті спадкодавця або оголошення його померлим). Для цього потрібна відмова від спадщини, зразок якої нададуть в ЦНАПі.

У містах вона подається в нотаріальну контору, в сільській місцевості – уповноваженій особі. Заяву необхідно подавати за місцем відкриття спадщини (п.1 ст.1273 ЦК).

Документи для відмови від спадщини:

  • паспорт;
  • свідоцтсво про смерть;
  • документ, що підтверджує родинний зв'язок з померлим;
  • довідка про місце проживання спадкодавця.

Як неповнолітньому отримати спадщину?

Якщо спадкоємець не вступив в спадщину в установлений термін, вона вважається як не прийнята нею за винятком таких випадків:

  • спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем до його смерті;
  • спадкоємцем є неповнолітня або недієздатна особа.

Для цих двох категорій громадян бездіяльність означатиме вступ в спадщину за законом. В інших випадках при бездіяльності претенденти втрачають права та обов'язки на спадщину після закінчення 6 місяців з дня її відкриття.

Таким чином, якщо ви проживали зі спадкодавцем та з якихось причин не бажаєте отримувати його спадок, вам обов'язково потрібно написати відмову. Такий же порядок поширюється на дітей та недієздатних громадян.

Як оформити нерухомість в спадок

Рішення про відмову від частки спадщини за дитину віком до 14 років або за недієздатну особу приймають батьки, усиновителі або опікуни. Відмова має силу, якщо на неї дали добро органи опіки та піклування. Дитина віком 14-18 років може сама вирішувати, відмовлятися їй від спадщини чи ні, але при цьому потрібна згода батьків або опікунів і органів опіки та піклування (п.3-4 ст.1273 ЦК).

Вступ в спадщину за заповітом в Україні: кому переходить спадок після відмови

Якщо особа оформляє відмову від частки спадщини за заповітом, її частина розподіляється рівномірно між іншими претендентами, які вказані в заповіті. Якщо заявник – єдиний спадкоємець за заповітом, його частка розподіляється між претендентами на майно за законом.

Як неповнолітньому отримати спадщину?

При цьому спадкоємець, відмовившись від успадкування за заповітом, ще може успадкувати належну йому частку за законом. Наприклад, у спадкодавця є 2 сина, але з якихось причин він заповів своє майно тільки одному з них. Якщо останній відмовляється від спадщини, то після цього обидва сини можуть розділити спадщину між собою в рівних частинах.

Як продати квартиру, яку отримали в спадок

У разі відмови від спадщини за законом, частка рівномірно розподіляється між спадкоємцями тієї ж черги (ст.1275 ЦК). Особа, яка стає спадкоємцем в результаті відмови іншого претендента, може відмовитися або прийняти спадщину протягом 3 місяців (ст. 1270 ЦК).

Якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину, або ж таких просто немає, майно за рішенням суду переходить у володіння територіальної громади. Описані порядки не діють, якщо спадкоємець відмовляється від своєї частки на користь іншої особи.

Відмовитися від спадщини на користь іншої особи

Якщо заявник хоче відмовитися від майна з метою його передачі іншій особі, оформляється відмова на користь цього суб'єкта. В рамках заходу нотаріусу або уповноваженому органу подається заява відповідного змісту. Згідно з законом передати свою частку спадщини можна тільки людині, яка також є спадкоємцем, притому черга не має значення.

Коли відмова втрачає силу

Як неповнолітньому отримати спадщину?

Згідно з законом ви можете змінювати думку щодо отримання та відмови від спадщини протягом півроку після її відкриття. Щоб відкликати відмову, зверніться до нотаріуса з відповідною заявою. По закінченню шестимісячного терміну анулювати відмову без вагомих причин не вийде. Але вона стає недійсною, якщо написана за таких умов:

  • заявник не розумів, що він робить;
  • має місце помилка або обман заявника;
  • рішення прийняте під впливом складних обставин.

Такий порядок регламентовано 5 пунктом ст.1274 ЦК.

Як вступити в спадщину на квартиру

Таким чином, не бажаючи з якихось причин отримувати спадок, ви маєте право відмовитися від нього, але виключно в повній мірі.

В Україні вступ в спадщину для різних категорій громадян при однакових умовах буде означати, що вони приймають або не приймають майно у власність.

Тому, якщо ви або ваші діти стали претендентами на відкриту спадщину, яку не бажаєте приймати, перед прийняттям рішення проаналізуйте ситуацію з урахуванням описаних моментів.

Житло в спадок: поради юриста

Як неповнолітньому отримати спадщину?

Основні правила

Процедура прийняття спадщини не так проста, як може здатися. Порядок строго регламентований Цивільним кодексом України (ЦКУ), зокрема статтями 1222, 1 223, 1296, 1297, і низкою інших актів.

А незнання законів і процедур, як відомо, не знімає з громадян відповідальності за їх порушення.

Щоб процес не перетворився на бюрократичний або моральний кошмар, треба чітко розуміти необхідні кроки, їх зміст і черговість.

Спадкування – це перехід прав та обов’язків від померлої фізичної особи до інших осіб (інакше кажучи, спадкоємцям). Прийняти на себе можна все права і обов’язки, які раніше належали померлій особі і не були припинені з моменту його смерті.

Спадкування буває двох видів. Перший і очевидний – за заповітом. Якщо воно не було складено, то майно можна успадковувати другим способом – за законом. Оформлення документів в обох випадках аналогічно.Процедура спадкування починається при смерті власника нерухомості (про що є підтверджуючі документи) або визнання його офіційно померлим (згідно з рішенням суду).

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи (спадкодавця) на випадок власної смерті. Заповідач може як призначити своїми спадкоємцями одну або кількох людей, так і позбавити їх права на спадщину.Наявність родинних або сімейних відносин в даному випадку не має значення.

Спадкування за законом відбувається в порядку черги.Спочатку майно переходить до спадкоємців першої черги, до яких відносять найближчих родичів померлого – чоловіка / дружину, дітей і батьків. Якщо таких немає, підключається друга черга – брати і сестри, бабусі і дідусі з обох сторін.

Немає і їх – право на спадщину мають рідні дядьки і тітки, після яких слід особа, які проживали зі спадкодавцем в цивільному шлюбі не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.В останню чергу прийняти власність можуть будь-які родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

При цьому переважне право мають більш близькі родичі в залежності від числа родинних зв’язків, які віддаляють родича від спадкодавця.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Незалежно від змісту заповіту, неповнолітні діти та непрацездатні найближчі родичі (вдова / вдівець, батьки, повнолітні діти) отримують половину тієї частки, яка могла б належати їм за законом.

А на виділення в натурі при поділі майна предметів домашнього вжитку переважне право мають особи, які не менше одного року до часу відкриття спадщини проживали разом з померлим особою в одному житлі.

Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У той же час не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Вступити можна у володіння всім переліком прав, що належали спадкодавцеві, без винятків.А крім того, доведеться взяти на себе всі обов’язки і обтяження, в тому числі боргові та кредитні.

Читайте также:  Розірвання шлюбу в судовому порядку: порядок розлучення через суд

Особливі умови заповіту

ЦКУ дає можливість скласти заповіт так, щоб зобов’язати спадкоємців виконати певні умови для отримання спадщини.Потрібно або виконання цих умов на момент смерті заповідача, або вже після відкриття спадщини.

Наприклад, спадкодавець може вказати, що заповідає свій будинок синові, але за умови, що він продовжити жити в рідному місті і протягом п’яти років заведе дітей.Крім того, подружжя може написати спільний заповіт щодо спільного майна.

Треба тільки розуміти: в разі смерті одного з подружжя другий не може змінити загальну волю.

Зміни в черзі

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.

Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині. Наприклад, контракт можуть між собою укласти двоє братів з трьох.

Але якщо третій не бере участь в договорі, то його частка не може бути змінена або оскаржена.

Якщо час минув

Якщо жінка пропустила шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (або визнання його таким у суді), є можливість спробувати стати володарем спадкового майна в судовому порядку. Зробити це буде нелегко.Суддя зажадає пред’явити незаперечні докази того, що є право на спадщину.

Крім того, доведеться пояснити, чому протягом півроку не приймалися спроби вступити у спадок або про таке право не було відомо.На прийняття позитивного рішення впливає наявність таких обставин, як тривала хвороба, тривала відсутність в регіоні або країні.

Причому спочатку треба звернутися до державного нотаріуса за місцем реєстрації оспорюваної нерухомості і отримати там документальний відмову в праві на вступ у спадок. Після цього можна йти в суд.

Порядок дій

Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, – звернутися до державного нотаріуса за місцем останнього проживання померлого і написати заяву про прийняття спадщини.

У розділі 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації,адресного бюро або військкомату.

Якщо точних даних про місце проживання немає, місцем відкриття спадщини вважають місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

Зробити це потрібно якомога швидше, в термін не більше шести місяців.Заява за непрацездатних або неповнолітніх пишуть батьки або офіційні опікуни. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців.

Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. В такому випадку частка переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Правда, у відмові можна вказати перехід своєї частки на користь іншої особи.

Нарешті, якщо потенційний спадкоємець пропустив строк подачі заяви, то він буде вважатися особою, яка не прийняла спадщину.

До нотаріуса слід йти з певним набором документів.До нього відносять свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія), виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця. Також беруть свій паспорт і всі правовстановлюючі документи на успадковане майно.

Це, зокрема, може бути договір дарування і купівлі-продажу, виписка з Держреєстру про наявність права власності і т. Д. Якщо в спадок вступають за законом, додатково надають все, що може підтвердити спорідненість з померлим.

Це, наприклад, може бути свідоцтво про народження або укладення шлюбу.

Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Далі спадкоємець зобов’язаний зареєструвати своє право на володіння нерухомим майном у Держреєстрі.З моменту державної реєстрації цього майна у спадкоємця виникає непосредственноправо власності.

В кінці цих дій спадкоємець (або кожен з них) отримує на руки правовстановлюючий документ, в якому підтверджується його право на володіння майном (при наявності декількох спадкоємців в документі вказують частку кожного).З цього моменту спадкоємець стає повноправним власником (співвласником) будинку.

Як бути з землею?

У загальному випадку процедура успадкування земельних ділянок практично не відрізняється від процесу отримання будинку в спадок.Однак якщо немає заповіту, то для вступу в спадщину за законом доведеться знайти і надати додаткові документи. Це, зокрема, правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Наприклад, свідоцтво про довічне право власності на землю, договори дарування, купівлі-продажу, ренти або міни.Крім того, в місцевому відділенні Держреєстру треба взяти кадастровий паспорт на земельну ділянку із зазначенням у ньому його кадастрової вартості на день смерті заповідача.

Ще беруть довідку, що підтверджує відсутність обтяжень на землю.Такими можуть бути накладення арешту або внесення в заставу кредиту. Нарешті, додають довідку про оціночну вартість земельної ділянки, згідно з якою визначають розмір державного мита для проведення реєстрації.

Цей документ отримують в будь-який незалежної оцінної організації.

Слід розуміти: якщо на момент смерті власника ділянки земля не була правильно зареєстрована і не мала кадастрового номера, то спадкоємцеві (спадкоємцям) доведеться пройти цей шлях самостійно.

Щоб не отримати відмову (адже юридично право успадкування ще не вступило в силу) і не витратити гроші на процедуру даремно, краще відразу попросити нотаріуса самостійно подати офіційний запит до державної служби кадастру і отримати цей документ.

Чималу складність представляє собою поділ землі на частини між усіма спадкоємцями. У тих випадках, коли розмір і характеристики дозволяють, ділянку ділять між усіма спадкоємцями в рівних частках.

Але нерідко ділити практично нічого.В такому випадку вирішити питання можна за допомогою укладення договору з іншими спадкоємцями, виплати їм фінансової чи іншої компенсації і т. Д.

Все неврегульовані претензії вирішують в судовому порядку.

За спільною згодою

Якщо померлий залишив після себе не тільки будинок і ділянку, а й інше істотне майно (наприклад автомобіль, депозит в банку або частку акцій в підприємстві), про їх розподіл можна домовитися один з одним і закріпити рішеннядокументально. Або, як і в інших випадках, звернутися до суду з позовом про оскарження права власності.

вартість оформлення

Згідно з нормами Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», за видачу свідоцтва про право на спадщину беруть мзду в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 грн на даний момент.За реєстрацію права власності стягують семи неоподатковуваних мінімумів, або 119 грн.

За перевірку інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з наданням виписки або інформаційної довідки за даними Спадкового реєстру, формування у Спадковому реєстріреєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину мито становить три неоподатковуваних мінімуми, або 51 грн.

Крім того, прийняття спадщини дає можливість істотно збільшити свої активи.Тому не дивно, що успадковане майно обкладається прибутковим податком.

Згідно з нормами Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб», спадковим майном, що підлягають оподаткуванню, є нерухомість, транспортні засоби, предмети антикваріату, суми страхового відшкодування, вклади в банках і ін.

Відповідальність за перерахування суми податку на спадщину в бюджет несуть самі спадкоємці. Нотаріус, який видав свідоцтво про право на спадщину, не є податковим агентом і зобов’язаний лише поінформувати податкові органи про факт видачі свідоцтва.

Сплата податку на спадщину здійснюється платником на підставі платіжного повідомлення, яке вручається йому в податковому відомстві. Оплатити податок треба в строк не більше трьох місяців з дня вручення повідомлення.

У той же час ставка податку для родичів першого ступеня (вдови або вдівця, дітей та усиновлених дітей) становить 0%. Таким чином, дані спадкоємці позбавлені необхідності платити прибутковий податок.Всі інші спадкоємці сплачують 5% від суми експертної вартості майна.

А якщо сталося вступ в спадок, розташоване на території України, але від спадкодавця-нерезидента, то податок розраховують за ставкою 15% незалежно від ступеня споріднення.

Слід розуміти, що нерезидентом вважається будь-яку особу (незалежно від громадянства), яке проживає на території України менше 183 днів протягом року.

Слід розуміти, що штраф за несвоєчасну сплату податку на спадщину при затримці до 30 днів становить 10% від суми боргу, на термін до 90 днів – 20%, понад 90 днів – 50%.

Джерело: superdom.ua

Отримання спадщини неповнолітніми у США | Адвокат в Европе

Як неповнолітньому отримати спадщину?

Вік успадкування майна

Спадкодавець залишаючи заповіт, може залишити власність особам будь-якого віку – навіть особам, які ще не народжені. Вік бенефіціара є важливим для визначення того, коли бенефіціар отримує правовий контроль над майном.

Як правило, дитина не може володіти і контролювати власність до досягнення нею повноліття. Це зазвичай відбувається, коли їй виповнюється 18 або 21 рік, залежно від вашого штату чи країни.

Це правило не залежить від того, чи залишилися батьки дитини разом або розлучилися.

Опіка спадщиною неповнолітніх

Ваша дитина успадковує гроші або майно, якщо вона названа бенефіціаром заповіту померлого. Заповіт, як правило, подається до суду виконавцем, щоб розпочати судовий нагляд за розпорядженням майна.

Суд не дозволить виконавцеві просто написати чек вашій дитині на отримання гроші. Швидше за все, гроші повинні утримуватися дорослим, призначеним на посаду опікуна на майна неповнолітнього. У деяких штатах, як, наприклад, Каліфорнія, якщо спадщина не перевищує 5000 доларів.

Вона може бути передана батькам дитини, поки їй не виповниться 18 років.

Утвердження опікуна спадщини

Не виключено, що особа, яка залишила гроші вашій неповнолітній дитині. Назвала опікуна, що також називається опікуном за заповітом, щоб контролювати частку у спадщині. Якщо так, то судовий вирок, швидше за все, затвердить призначення цієї особи в якості опікуна.

Читайте также:  Термін позовної давності при розділі майна після розлучення

Якщо заповіт не зможе назвати опікуна, суддя-заповідач вибере когось, хто володітиме власністю, поки ваша дитина не досягне повноліття. Хоча, можливо, суд призначить одного з батьків дитини.

Проте, якщо батьки розлучені, суд може вирішити призначити батька чи матір правом опіки неповнолітнього.

Уникнення опіки

Більшість штатів у Америці прийняли типовий закон, який називається Законом про єдині трансфери до неповнолітніх.

Відповідно до положень UTMA, особа, яка робить заповіт, може вибрати зберігача, щоб захистити будь-які гроші або майно, що залишилося неповнолітньому. Не існує особливих вимог щодо створення опіки спадкового майна.

Ви просто вказуєте у своєму заповіті, що ви залишаєте нерухомість уповноваженому дорослому. Як зберігачу для дитини відповідно до Закону про єдині перекази до неповнолітніх.

За детальною консультацію щодо отримання спадщини у США, Канаді та Європі звертайтеся до ТОВ «Адвокат в Європі»

Земля у спадок, або Як оформити право власності на пай

Як неповнолітньому отримати спадщину?
Джерело фото: ALEXANDROV&PARTNERS

Спадкування — це перехід матеріальних та нематеріальних цінностей, прав та обов’язків від особи, яка померла, до її спадкоємців. Спадкування буває за законом та за заповітом.

У разі, якщо померла особа не залишила заповіту, в якому особисто визначила спадкоємців, то спадкоємцями в рівних частках вважаються родичі першої черги. У разі відсутності спадкоємців першої черги право на спадкування отримують родичі ближчого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

  • Цивільним кодексом України встановлено наступні черги спадкоємців.
  • 1-а черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
  • 2-га черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
  • 3-тя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.
  • 4-та черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
  • 5-та черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
  • Крім того, варто пам’ятати, що у разі спадкування за заповітом малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

До складу спадщини входять всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю та не припинились на момент його смерті. До складу спадщини також входить право на земельний пай.

Земельний пай — це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства, закріплена за конкретною особою.  Право на земельний пай посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай).

Щоб отримати земельний пай у спадок, спадкоємцям необхідно протягом шести місяців з дня відкриття спадщини звернутися до нотаріуса особисто з заявою про прийняття спадщини.

Варто зазначити, що в Україні спадкування є універсальним та діє за принципом «все або нічого». Тобто у разі прийняття спадщини приймаються всі існуючі права та обов’язки померлої особи, вибірково відмовитися від якоїсь складової спадщини неможливо.

Право власності на пай переходить до спадкоємців на загальних підставах.

У випадку неприйняття спадщини в межах визначеного строку спадкоємці вважаються такими, що пропустили строк її прийняття.

Поновити даний строк можливо лише в судовому порядку і в випадку визнання судом поважними причини такого пропуску.

Проте варто зазначити: якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не повідомить нотаріуса про відмову від спадкування.

  1. До заяви на прийняття спадщини спадкоємцям необхідно додати наступні документи.
  2. · Документ, що посвідчує право власності спадкодавця на земельний пай (сертифікат на право на земельну частку (пай) єдиного зразка).
  3. · Свідоцтво про смерть спадкодавця.
  4. · Заповіт або документи, що є доказом родинних відносин зі спадкодавцем (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин ).
  5. · Паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця.
  6. · Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).

У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їхнє право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому разі місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

За наявності у спадковій справі всіх необхідних документів нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину. Саме цей документ надасть спадкоємцям право розпоряджатися успадкованим майном, зокрема, здавати пай в оренду сільськогосподарському підприємству.

  • На підставі вказаного свідоцтва спадкоємець за бажанням має можливість у визначеному законодавством порядку виділити земельну ділянку в натурі та оформити державний акт на право приватної власності.
  • У разі відсутності у спадкоємців документів, необхідних для прийняття спадщини, потрібно звернутися до місцевого суду з позовом про визнання права на земельний пай у порядку спадкування.
  • Дмитро Александров, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Дмитро Александров,ALEXANDROV&PARTNERS

Вступити у спадок з 1 листопада та навіщо оцінка майна при спадкуванні

В серпні 2016 року значного галасу наробила новина про те, що з 1 листопада в українців можуть виникнути серйозні проблеми зі вступом у спадок та укладенням договорів дарування.

Інформація ця виявилась неправдивою, оскільки не мала щонайменшого законодавчого підґрунтя. Однак спонукала нас звернутись до процедури вступу у спадщину та моменту оцінки майна при спадкуванні.

Виявилось, що дані питання є незрозумілими пересічним громадянам та потребують роз’яснення.

Останні законодавчі зміни: що позитивного?

Поняття та основні норми, що стосуються спадкування закріплені Цивільним кодексом України. Так, згідно зі ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У 2016 році почали діяти певні законодавчі зміни, котрі торкнулись процедури спадкування. Причому інакше як позитивними їх назвати не можна. Так, з 1 січня вступив у дію Закон № 1709 від 20 жовтня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань спадкування». Даний документ закріпив 2 головні моменти:

· уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування у сільських населених пунктах отримали повноваження для оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців.

Це довгоочікуване нововведення суттєво спростить життя жителям сільської місцевості. Адже дуже часто від села до нотаріуса дуже далеко їхати та й черга на декілька найближчих тижнів.

А от дана норма водночас полегшить процедуру оформлення спадщини в межах сіл, адже тепер ізаповіт, і свідоцтво про право на спадщину можна буде оформити в сільраді.

Хоча по факту на даний момент цією функцією навряд чи вдасться скористатись, адже процес навчання уповноважених осіб та адаптації їх до системи електронних реєстрів займе досить довгий час.

  • · звільнили від оцінювання нерухомість, що успадковується спадкоємцями першої та другої черги, а також майно, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою.
  • Тобто тепер спадкоємці першої та другої черги можуть вступити у спадок без замовлення оцінки нерухомості, що їм передається. Уточнимо, що такими є:
  • · 1 черга:
  • — діти спадкодавця (у тому числі зачаті за його життя та народжені після його смерті; народжені у незареєстрованому (громадянському) шлюбі, якщо батько добровільно визнав своє батьківство, або воно визнано через суд; усиновлені діти);
  • — дружина/чоловік;
  • — батьки.
  • · 2 черга:
  • — рідні брати та сестри;
  • — бабусі й дідусі (батьки батька та матері).

Також не повинні замовляти оцінку майна спадкоємці майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою. ст. 174 розділу ІV Податкового кодексу України встановлює декілька ставок для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, — залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Право на застосування нульової ставки згідно зі ст.174.2.1. ПКУ мають:

  1. · члени сім’ї першого ступеня споріднення (1 черга), які успадковують будь-яку власність (крім випадків, коли або спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом);
  2. · особа інвалід І групи або особа, яка має статус дитини сироти або, дитини позбавленої батьківського піклування, якщо успадковується нерухоме майно, рухоме майно, сума страхового відшкодування.
  3. · дитина інвалід, яка успадковує нерухоме або рухоме майно.
  4. · будь-яка особа, яка успадковує грошові заощадження або цінні папери часів СРСР.
  5. Спадкування: як відбувається сама процедура?

Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями повинні заявити своє право на спадщину.

Для цього потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого і написати заяву про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення).

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, або ж відмовитись від прийняття також усієї спадщини. Не можна так щоб частину прийняти, а частину ні (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись).

Читайте также:  Розлучення у відсутності одного з подружжя та без участі обох сторін

Нагадуємо, у випадку, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, то звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто Сільради. Реєстрацію прав спадкоємців та оформлення спадщини будуть здійснювати вони.

  • До нотаріуса потрібно взяти такі документи:
  • — паспорт;
  • — ідентифікаційний номер (ІПН);
  • — свідоцтво про смерть;
  • — заповіт (якщо є): якщо оформлювався в сільраді – поставити там відмітку про те, що він не змінювався після оформлення; якщо в нотаріуса – просто приносимо;
  • — якщо немає заповіту – документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим (діти – свідоцтво про народження, дружина/чоловік – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, щоб можна було відслідкувати ланцюжок родинних зв’язків зі спадкодавцем);
  • — правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
  • Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів:
  • · стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат);
  • · будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва;
  • · автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено);
  • · майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати;

· вклад у банку – Банк і т.д.

За заявою спадкоємця нотаріус відкриває спадкову справу, про що заносить дані до реєстру. Всі інші спадкоємці, котрі звертатимуся після цього з аналогічними заявами до нотаріусів, все одно направлятимуться до цього ж нотаріуса. Так що хвилюватись, що існуватимуть паралельні спадкові справи щодо одного спадку не варто.

Чекаємо півроку, протягом якого усі спадкоємці зможуть заявити своє право на спадщину. Потім зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця ви приходите до нотаріуса та пишете заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину (яка вам дісталась).

До речі, можна отримати не все успадковане майно одразу, ачастинами. Адже витрати (оплата послуг нотаріуса, яка становитиме близько 1500 грн.

за оформлення свідоцтва на один об’єкт власності, плюс для спадкоємців 3-5 черг – ще сплата податку на спадщину) можуть бути досить високі, і спадкоємець може не мати можливості оплатити їх за один раз.

Тому процес вступу у спадщину можна розтягнути на необмежений період.

Свідоцтво про право на спадщину є документом, який підтверджує право власності спадкоємця на об’єкт спадщини. Видається воно в той же день, що пишеться заява, за наявності всіх необхідних документів.

Коли і навіщо робити оцінку майна?

При спадкуванні оцінка майна робиться для цілей оподаткування, тобто щоб визначити скільки податків особа-спадкоємець має заплатити в держбюджет. Нагадуємо, що спадкоємцям 1 та 2 черги оцінку робити не потрібно. Закон звільняє їх від такого обов’язку. А от всі інші без оцінки та сплати податків вступити у спадщину не зможуть.

Оцінку майна потрібно зробити до моменту написання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, адже сам процес оцінки займе мінімум 1-2 дні. Більшість нотаріусів співпрацює з оцінщиками, тому нотаріус зможе порадити вам до кого звернутись, а можливо навіть викличе спеціаліста до себе в офіс, щоб вам не потрібно було нікуди їздити.

Оцінщику потрібно підготувати пакет документів (паспорт, ідентифікаційний номер, правовстановлюючі документи) та гроші за надання самої послуги з оцінки. В результаті оцінки вам видадуть звіт про оцінку майна, в якому міститиметься характеристика об’єкта та вказана його ринкова вартість. Саме на основі цієї суми й вираховуватиметься податок.

Отримуєте звіт про оцінку майна, проплачуєте квитанції (з цим також може допомогти нотаріус), пишете заяву та отримуєте свідоцтво. Нотаріус зареєструє Ваше свідоцтво в реєстрах, про що видасть відповідну інформаційну довідку. От і все.

Звичайно, якщо спадкоємців багато, в заповіті прописана складна процедура розподілу спадку, виникли конфлікти між спадкоємцями, то сама процедура спадкування виявиться набагато складнішою.

Однак головна наша порада: не затягуйте з відвідинами нотаріуса, не варто чекати поки 6-місячний строк підходитиме до кінця.

Знайдіть та підготуйте усі документи, поспілкуйтесь з іншими спадкоємцями, дослідіть умови заповіту, вчасно сплатіть податки – і тоді спадкування пройде швидко, без зайвих затрат часу та грошей і без застосування судової тяганини. 

Особливості прийняття спадщини дитиною

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

  • Звертаємо увагу, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця мають право, незалежно від змісту заповіту на обов’язкову частку(половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).
  • Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, тобто діти.
  • Згідно зі статтею 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягне повноліття раніше (наприклад, у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття – з моменту реєстрації шлюбу; повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини; після набрання законної сили рішенням суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності).
  • Статтею 6 Сімейного кодексу України, встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (стаття 31 Цивільного Кодексу України), неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 32 Цивільного Кодексу України).
  • Захист прав і законних інтересів дитини відповідно до норм Сімейного кодексу України покладається, в першу чергу, на сім'ю, органи опіки та піклування, прокуратуру, суд.

Звертаючись до нотаріуса необхідно пам’ятати, що правочини від імені неповнолітніх можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 1 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Спадщина, яка приймається малолітньою (неповнолітньою) дитиною має певні особливості безпосередньо при заведенні спадкової справи та при видачі свідоцтва про право на спадщину.

По-перше, спадкування є інститутом, в якому спадкоємець вважається власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини (за загальним правилом, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини).

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити у будь-який час.

  1. По-друге, дитина вважається такою, що прийняла спадщину, навіть якщо на момент смерті спадкодавця проживала окремо (пункт 4 статті 1268 Цивільного кодексу України).
  2. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
  3. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (стаття 1273 Цивільного Кодексу України).

Для прийняття спадщини необхідно з відповідними документами звернутися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса м. Одеси чи Одеської області, адреси та номери телефонів яких розміщені на сайті «Нотаріат Одеської області» (www.odessa-notariat.org.ua).

  • Перелік документів, необхідно мати при собі для отримання
  • свідоцтва про право на спадщину.
  • Звертаючись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно підготувати наступний перелік документів:
  • —    свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • —    документи, подані на підтвердження факту місця відкриття спадщини (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою);
  • —    свідоцтво про народження дитини та її паспорт (за наявності), довідка про присвоєння індивідуального номеру платника податків дитини;
  • —    документи, за якими встановлюється черга спадкування дитини за законом із (свідоцтва, рішення суду, тощо), або заповіт на ім’я дитини;
  • —    правовстановлюючі документи на спадкове майно;
  • —    звіт (акт) про оцінку майна, здійснену уповноваженим суб’єктом оцінювання крім спадкоємців першої черги спадкування;
  • —    заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана батьками (батьком, матір’ю, якщо помер інший з батьків), що діють від імені та в інтересах малолітньої дитини, або заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана неповнолітньою дитиною за згодою батьків (батька, матері, якщо помер інший з батьків).
  • У разі, якщо дитина є спадкоємцем після померлих батька та матері, дитина може отримати свідоцтво про право на спадщину у наступних випадках: після набуття повного обсягу цивільної дієздатності (18 років – повнолітня особа; у випадках, передбачених законом) або після призначення опікуна (піклувальника) відповідно опікуном (дитиною за згодою піклувальника).

Матеріал підготував:                приватний нотаріус              Горбачук І.М.

Ссылка на основную публикацию