Розподіл автомобіля при розлученні

Особистий автотранспорт є майже в кожній родині. При розлученні подружжя доводиться вирішувати, кому дістанеться автомобіль — зазвичай цей той, хто ним керує, а другий замість залишає собі щось інше. Але іноді машина стає каменем спотикання — наприклад, якщо це єдине цінне придбання за весь період шлюбу. Як же правильно здійснити розділ автомобіля після розлучення?

Розподіл автомобіля при розлученні Розподіл автомобіля при розлученні

Правила поділу спільної власності: кому дістанеться авто

Розподіл автомобіля при розлученні

Нажите спільно майно розподіляється між подружжям в рівних частках. За замовчуванням кожен має право претендувати на 1/2 частини, однак за законом розмір частки може бути збільшений на користь батька, з яким залишаються неповнолітні діти, або зменшений — якщо вдасться довести в суді, що чоловік тунеядствовал, завдавав шкоди або не брав участі в житті сім'ї .

Автомобіль, придбаний до вступу в шлюб або на власні кошти — на гроші, отримані в дарунок або виручені від продажу особистого майна — не підлягає розділу.

Закон передбачає два офіційних способу розділу:

  • добровільне угоду в письмовій формі у нотаріуса;
  • на підставі судового рішення.

Автотранспортний засіб вважається неподільним: його частки визначаються умовно і оцінюються в фінансовому еквіваленті. З'ясувати реальну вартість машини подружжя може самостійно, вивчивши ринок уживаних моделей з урахуванням амортизації і пробігу. Якщо сторони не зможуть дійти згоди, навмисне занижуючи або завищуючи ціну авто, вирішити суперечку допоможе незалежний експерт.

Один з подружжя — в більшості випадків це сам водій — забирає собі автомобіль і виплачує компенсацію другого в розмірі половини вартості.

Добровільне угоду про розподіл автомобіля або шлюбний договір?

Тим, хто бажає заощадити, і ще не встиг подати заяву на розлучення, юристи пропонують укласти шлюбний договір — його нотаріальне посвідчення обійдеться всього в 500 рублів. У контракті можна вказати, як ділиться автомобіль при розлученні, майбутнього одноосібного власника, суму компенсації частки подружжя та інші умови.

Як відсудити належну за законом частину?

Розподіл автомобіля при розлученні Розподіл автомобіля при розлученні Розподіл автомобіля при розлученні

Розподіл автомобіля при розлученні

Якщо колишній чоловік поїхав в невідомому напрямку на автомобілі, купленому на спільні гроші, і відмовляється відшкодувати дружині половину його поточної ринкової ціни, їй допоможе судовий розділ майна.

Машина коштує більше 50 тис. Руб. тому позов подавати потрібно до міського або районного суду за місцем проживання відповідача. Зробити це можна протягом 3 років з того дня, коли чоловік привласнив загальний транспорт.

У позовній заяві про розділі наводяться дані про подружжя, дата одруження і розлучення, вартість автотранспортного засобу, і розмір частки, на яку претендує позивач із зазначенням її грошового еквівалента. До заяви додаються копії документів:

  • свідоцтва про укладення та розірвання шлюбу;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • ПТС;
  • звіт про результати незалежної експертизи;
  • платіжні та інші документи, що підтверджують спільну покупку авто (виписки про погашення кредитів, чеки, накладні, договір купівлі-продажу і т.д.);
  • довідка про сплату держмита.

Розмір державного мита залежить від ціни позову, яка дорівнює половині вартості майна. Так, розділ автомобіля при розлученні, оціненого в 500 тис. Руб. зажадає сплати 5700 в казну держави, в 1 млн. — 8200.

Подружжям, яке розлучається, який числиться за документами власником, може продати машину до суду, і ухилитися таким чином від розділу. Щоб уникнути цього, позивачу слід написати заяву про накладення арешту на майно відповідача. Арешт на автомобіль при розлученні не дозволяє відчужувати арештоване майно на користь третіх осіб до винесення судового рішення.

Автомобіль, куплений в кредит — як розділити?

Автомобіль переходить власнику, на ім'я якого оформлено кредит — разом з обов'язком сплати частини боргу. Половина погашеної суми компенсується дружину. Це найпростіший порядок розділу, який можна прописати в добровільному угоді і завірити нотаріально.

Якщо справа дійде до суду, то розрахунок ускладниться. По-перше, вартість авто визначається на момент розгляду позову, тобто буде потрібно його незалежна експертиза.

По-друге, відповідно до СК РФ, боргові зобов'язання та майно розподіляються окремо один від одного.

Таким чином, суддя зобов'яже відповідача виплатити компенсацію 1/2 частки оціночної вартості машини, а залишок суми кредиту розділить порівну — кожен чоловік буде зобов'язаний виплатити свою частину банку.

Проблема в тому, що позивачеві вигідніше укласти мирну угоду, а відповідачу — погодитися на розгляд спору в суді. Так, якщо мова йде про розподіл автомобілі загальною вартістю в 600 тис. Рублів, з яких 300 чоловік і жінка вже виплатили, то приблизний розрахунок буде виглядати так:

  • В добровільному порядку. Власник транспорту повертає половину погашеної суми дружину — 150 тисяч.
  • Через суд. За кілька років ринкова ціна автомобіля падає на 20-30%, і його вартість з урахуванням зносу на поточний момент становить всього 450 тисяч. Чоловік отримує грошову компенсацію в 225 тис. Рублів, і, разом з тим, половину кредитного боргу — 150 тисяч, після сплати якого підсумкова сума відшкодування становитиме лише 75 тис. Рублів.

Ніщо не заважає подружжю вирішити всі питання неофіційно, у вузькому сімейному колі. Часто так і відбувається. Люди мирно домовляються про компенсацію і йдуть розлучатися з формулюванням: «майнових претензій один до одного не маємо». Втім, в спірній ситуації краще дотримуватися законних способів і норм — вони гарантують захист інтересів обох сторін.

Поділіться статтею з друзями:

Розподіл автомобіля при розлученні Розподіл автомобіля при розлученні

Схожі статті

Розподіл майна при розлученні в Україні: справа про кредитний автомобіль

Розлучення — процедура непроста і болюча: доводиться все життя ділити навпіл, визначаючи, чим ви готові поступитися колишньому партнерові. Звичайно, розподіл майна не йде в жодне порівняння із суперечками навколо спільних дітей, але і в майнових конфліктах через колишню сімейну власність теж часом виникає чимало складних моментів.

Наприклад, у сім'ях середнього достатку машина зазвичай одна, і купують її найчастіше в кредит. Зрозуміло, він оформляється на одного з членів сім'ї, але якщо бюджет спільний, то кредит виплачують обидва.

І тут сім'я розпадається.

Кому дістанеться автомобіль? Чи повинен той, хто його забрав, компенсувати своїй колишній другій половині гроші, виплачені за погашення кредиту? Якщо так, то як вираховувати цю суму?

Нещодавно Верховний суд відповів на ці запитання у своєму рішенні у справі про суперечку навколо кредитного автомобіля. Ось сама історія.

Бомба для чоловіка

Пара з Харкова прожила у шлюбі десять років. За рік до розриву сім'я купила новий фольксваген — у кредит строком на п'ять років. Оформлено позику було на дружину. Перший внесок подружжя внесло із загального бюджету, потім почали погашати кредит разом. Згодом шлюб розпався — і дружина, на яку машину було оформлено, забрала її собі.

Чоловік після розлучення подав позов про стягнення з колишньої дружини трохи більш як 60 тис. грн — рівно половину тієї суми, яку вони встигли виплатити за автомобіль, поки були одружені.

Вимога виглядала цілком логічно, і з нею погодився суд першої інстанції: в його рішенні сказано, що машина є об'єктом спільної власності подружжя, трохи більш як 120 тис.

грн кредиту виплачено у шлюбі, а отже, і ділити цю суму потрібно порівну. А сам фольксваген було визнано спільною власністю.

Однак дружина з таким рішенням не погодилася. Апеляційна інстанція, у свою чергу, не погодилася з рішенням суду першої інстанції виключно в тому, щоби вважати машину спільною власністю: адже дружина після розлучення зняла автомобіль з реєстрації, і його було відчужено. Тобто, кажучи просто, вона продала його або переоформила на іншу особу.

А ось вимога чоловіка компенсувати йому половину виплаченої у шлюбі кредитної суми апеляційна інстанція визнала розумною, оскільки, згідно зі ст.

364 Цивільного кодексу України, якщо під час розподілу загального майна один із подружжя вчинив відчуження майна або використовував його проти волі другого з подружжя, це майно або вартість майна враховуються при розподілі.

І в цьому положенні статті, як виявилося, було закладено бомбу для чоловіка.

Розподіл автомобіля при розлученні

Жінка, яка не погодилась із рішеннями судів першої та другої інстанції й не хотіла повертати 61 тис. грн колишньому чоловікові, дійшла до Верховного суду. У своїй скарзі вона наголошує на тому, що вимога виплатити половину погашеного кредиту суперечить реальному змісту ст.

364 ЦК, оскільки насправді один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості майна (!). Майна, а не погашеного кредиту. А відтак, чоловік мав право вимагати грошову компенсацію від вартості самої машини. А цю вартість встановлено ​​не було.

І як тепер її встановити? Адже у машини новий власник.

І Верховний суд… погодився з цим і скасував рішення судів нижчих інстанцій про компенсацію половини виплаченого у шлюбі кредиту.

Судові витрати замість компенсації

ВС посилався на свої ж рішення (наприклад, у справі №127/7029/15-ц від 3 жовтня 2018 року), в яких було зроблено висновок, що в разі відчуження майна одним з подружжя проти волі іншого і неможливості встановлення його ринкової вартості за основу потрібно брати ринкову вартість майна з подібними якостями або технічними характеристиками на момент розгляду справи.

Якщо перекласти з юридичної мови на загальнолюдську, то чоловік має право вимагати з дружини відшкодування половини вартості автомобіля Volkswagen Polo 2013 року випуску. Тобто половини від того, скільки коштуватиме машина на момент, коли він а) подасть новий позов; б) цей позов розглядатиметься в суді.

А поки замість 61 тис. грн компенсації чоловік за фактом отримав 1500 грн судових витрат, які йому потрібно виплатити з власної кишені, і надалі — перспективу нового судового позову з хорошими шансами на виграш і… з новими витратами й нервами.

Тепер спробуймо винести урок з цієї справи. Як бути, якщо при розлученні один із подружжя швидко розпродає або переоформляє майно, яке може стати предметом спору?

Надія Івашкова, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Івашкова, Купченко і партнери»:

Розподіл автомобіля при розлученні

— Цивілізовані правила розлучення передбачають, що подружжя заздалегідь домовляється про всі важливі питання: місце проживання дітей, порядок участі в їх вихованні другого з подружжя, аліменти, розподіл спільно нажитого майна і, за наявності, порядок виплати кредитів по ньому. Адже дуже часто (майже завжди) буває, що кредит і майно оформлені на одного з подружжя, а другий виступає поручителем. І вимоги банку можуть наздогнати поручителя і тоді, коли вже давно немає ані спільної сім'ї, ані того майна, а спільні зобов'язання — залишилися.

Читайте также:  Заява на відпустку (зразок 2019) - щорічну, за свій рахунок, по догляду за дитиною, та інщі

Розподіл спільно нажитого майна може бути оформлений нотаріально, і тоді до суду щодо цього питання взагалі йти не потрібно. Але на практиці так буває нечасто, і суперечки колишнього подружжя є дуже поширеними.

Вже багато років суди не допускають об'єднання позовних вимог про розлучення і про розподіл спільно нажитого майна в один позов.

Наявність спору про майно ніяк не може уповільнити розгляд справи про розлучення (у рамках якого можна подати ще тільки вимогу про визначення місця проживання дітей), і зазвичай спір про розподіл майна триває і тоді, коли рішення про розлучення вже набуло чинності.

Згідно із законом все майно, нажите в шлюбі, можна продати тільки за згодою чоловіка чи дружини.

Але на практиці недобросовісні особи знаходять безліч лазівок для обходу цих вимог, наприклад, продаючи майно через повіреного.

Єдиний надійний спосіб запобігти такому продажу — це подати заяву про забезпечення позову і в судовому порядку накласти арешт на спільно нажите майно, оформлене на одного з подружжя, до моменту розподілу такого майна.

За чинним законодавством суд може зобов'язати позивача надати зустрічне забезпечення (внести на депозитний рахунок суду суму, достатню для покриття можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням необґрунтованого позову).

Тому при поданні такої заяви про забезпечення позову дуже важливо обґрунтувати, чому забезпечення позову ніяк не завдасть збитків відповідачеві (наприклад, накладення арешту на квартиру перешкоджає тільки її продажу, але ніяк не перешкоджає користуванню цим майном).

Та/або вказати інші обставини, що свідчать про відсутність необхідності зустрічного забезпечення (позивач має постійне місце проживання і майно в Україні, заробітну плату чи інше джерело доходу і в разі потреби зможе легко відшкодувати відповідачеві завдані збитки, тощо).

Ну і, звичайно, найкращий превентивний захід, здатний захистити від майнових спорів у майбутньому, — це з самого спочатку оформляти великі покупки (такі, наприклад, як нерухомість) на обох з подружжя.

Найгіршим, практично безнадійним варіантом для розподілу власності є випадок, коли за наполяганням одного з подружжя майно оформляється навіть не на одного з них, а на родича, наприклад, на батька чи мати.

Тому навіть якщо у вашому шлюбі все добре, потрібно не соромитися наполягати на правильному і прозорому оформленні права спільної власності на майно, придбане в шлюбі.

Правильний вибір способу захисту порушеного права має велике значення, і річ не лише в судових витратах. До вимог про розподіл спільно нажитого майна, що пред'являються після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

З урахуванням строків розгляду справ в українських судах, особливо в тих із них, де є гостра нестача суддів, не виключено, що другого шансу у позивача може вже й не бути.

Адже неправильно поданий позов, що закінчився на стадії касаційного оскарження судового рішення про відмову в позові, не буде обставиною, що перериває позовну давність.

Коли та за яких умов працівники поліції мають право забрати автомобіль на штрафмайданчик?

Багато водіїв транспортних засобів доволі часто переймаються, що працівники поліції можуть без будь-яких підстав відібрати у них автомобіль та забрати його на штрафмайданчик. Ціль зазначеної статті – роз’яснити випадки, коли авто може бути вилучене, та за якої процедури.

Перш за все потрібно визначити, якими нормативно-правовими актами повинні керуватися працівники патрульної поліції у відносинах з учасниками дорожнього руху. Так, базовими документами, які закріплюють основні засади є: Закон України «Про національну поліцію» і Положення про патрульну службу МВС.

Конкретні випадки та сама процедура вилучення врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення та Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (далі – Порядок).

Окремі випадки вилучення автомобіля передбачені і спеціальними нормами, наприклад, положеннями Закону України «Про виконавче провадження» або Кримінально-процесуального кодексу України, проте вони не будуть розглянуті у зазначеній статті, так як у кожному окремому випадку існують свої спеціальні підстави вилучення та повернення майна (автомобіля) законному власникові.

Якщо ж Ви не винні комусь певну суму коштів на підставі рішення суду, або Ваш автомобіль не було використано, як знаряддя злочину, то підстави вилучення автомобіля зазначені нижче будуть однакові, як для Вас, так і для інших водіїв, а тому, їх обов’язково потрібно дослідити.

Положення про патрульну службу МВС закріплює правопрацівників патрульної поліції затримати та доставити транспортний засіб для тимчасового зберігання (на штрафмайданчик). Загальні підстави затримання автомобіля визначені у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме, у статті 2652, яка надає таке право у випадку:

  • використання транспортного засобу, який має технічні несправності, які забороняють використовувати автомобіль або перевозити пасажирів (несправна гальмівна система або система рульового керування, тощо);
  • якщо транспортний засіб не зареєстрований чи неперереєстрований, експлуатується без номерного знака або з номерним знаком, який знаходиться не у передбаченому для нього місці, або якщо номерний знак має покриття, яке ускладню його ідентифікацію (у тому числі у випадку наявності забруднення, яке не дає можливості чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 метрів);
  • порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху;
  • використання спеціальних світлових сигналів, які дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби;
  • порушення прав дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна;
  • відсутності посвідчення подія відповідної категорії або особа відмовилася його пред’явити;
  • керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
  • порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами;
  • перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства, та порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні.

При цьому, положення статті 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказують на те, що у випадку виявлення одного з вищевказаних правопорушень, працівники патрульної поліції мають право тимчасового затримати транспортний засіб шляхом блокування,або доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

У свою чергу положення останнього абзацу пункту 5 Порядку говорять про те, що за умови наявності у водія можливості усунути порушення у максимально короткий строк, то поліцейський не повинен проводити тимчасового затримання транспортного засобу, а лише виписати протокол про адміністративне правопорушення або постанову (в залежності від виду правопорушення).

Якщо говорити про строки вилучення, то транспортний засіб може бути вилученнщ до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення, але не більше 3-х днів з моменту затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акту огляду, та тимчасового затримання транспортного засобу.

Після спливу зазначеного строку власник автомобіля може звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу.

Що стосується процедури то вона починається з того, що працівник патрульної поліції через чергового відповідного територіального органу викликає евакуатор. Після приїзду евакуатора, поліцейський у присутності двох свідків та водія евакуатора складають акт огляду тимчасово затриманого транспортного засобу. Зазначений акт у обов’язковому порядку повинен містити інформацію про:

  • час, місце та обставини затримання;
  • реквізити особи, яка прийняла рішення про затримання;
  • реквізити затриманого транспортного засобу, його візуальні недоліки та пошкодження;
  • реквізити підприємства, яке доставить автомобіль на штрафмайданчик та реєстраційний номер евакуатора;
  • адресу штрафмайданчика;
  • реквізити водія, який буде здійснювати доставку транспортного засобу.

Зазначений акт в обов’язковому порядку повинен бути підписаний поліцейським, який прийняв рішення про затримання, водієм, який буде здійснюватиме доставку авто на штрафмайданчик та двома свідками. Якщо порушник присутній при складанні акту, то він теж може його підписати.

Повернення транспортного засобу відбувається на підставі заяви власника (водія) автомобіля, за умови оплати вартості транспортування та зберігання транспортного засобу і пред’явлення протоколу, або постанови про адміністративне правопорушення, якщо такі складалися.

Якщо узагальнити судову практику у спорах пов’язаних з вилученням автомобіля, то як правило працівники поліції вилучають транспортні засоби у зв’язку з порушенням правил паркування (на зупинці громадського транспорту, пішохідному переході, тротуарі).

Доволі часто судді визнають протиправними такі дії патрульних і це пов’язане з тим, що поліцейські не надають ніяких доказів на підтвердження того, що автомобіль перешкоджає дорожньому руху чи ускладнює рух пішоходів.

Іншою підставою для оскарження дій патрульних – є неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду транспортного засобу, що теж дуже часто зустрічається на практиці.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити декілька порад для автомобілістів, щоб уникнути вилучення автомобіля:

  • Не порушувати правил стоянки;
  • Якщо процедура вилучення автомобіля була розпочата і в цей момент Ви повернулися до свого авто – запропонуйте самостійно усунути порушення на місці. У такому випадку у патрульних будуть відсутні правові підстави для вилучення автомобіля;
  • Якщо працівники патрульної поліції звернулися до Вас у момент, коли Ви знаходитесь в автомобілі і наполягають на вилученні авто, то вимагайте у них пояснень, на якій підставі вони хочуть вилучити транспортний засіб, яким чином він заважає дорожньому руху та чому зазначені порушення не можна усунути на місці. Якщо поліцейські зрозуміють, що водій юридично грамотний, то можуть припинити будь-які дії з вилучення авто;
  • Якщо поліцейські не дали ніяких аргументованих пояснень та продовжують дії з вилучення автомобіля – викликайте кваліфікованого адвоката;
  • Якщо ж транспортний засіб все таки вилучили в обов’язковому порядку, зверніться до юриста та проконсультуйтеся стосовно правомірності вилучення та порядку повернення автомобіля. Це допоможе зекономити нерви та час.
Читайте также:  Заява про фактичне прийняття спадщини

Як поділити автомобіль між колишнім подружжям: аналіз судової практики | Новини Хмельницького

Ми вже розповідали про правила поділу майна, придбаного подружжям під час шлюбу: про те, що є особистою власністю чоловіка і не підлягає розподілу, про те, кому дістануться коштовності, а кому борги, і багато іншого. На цей раз мова піде про порядок поділу нерухомого майна та майна, що вимагає реєстрації (наприклад, авто). І зрозуміло, щоб не бути голослівними, звернемося до судової практики.

Кому вершки, а кому корінці?

Як відомо, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Причому таке майно належить чоловіку і дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини не мав самостійного заробітку (доходу). До таких причин ч. 1 ст.

60 СК України відносить навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Найчастіше подружжя під час шлюбу набувають автомобіль, реєструючи його на ім'я когось одного. При розлученні, безумовно, виникає питання поділу такого майна, яке юристи, до речі, називають неподільним.

Вітчизняні суди вже напрацювали досить значну за своїм обсягом практику розгляду спорів, в яких позивач, як правило, просить виплати половини вартості автомобіля, залишаючи при цьому спірне майно в натурі у відповідача.

Приміром, на початку цього року Ворошиловським райсудом міста Донецька слухалася справа № 2-330/11 за позовом колишньої дружини, яка просила суд про поділ спільно нажитого під час шлюбу майна.

Позивачка зазначила, що в період шлюбу нею спільно з чоловіком був придбаний автомобіль вартістю 66 383 грн. В даний час сімейні відносини з відповідачем припинені, тому і виникла необхідність поділу спільного майна.

Позивачка просила суд поділити спірне майно — автомобіль, виділивши його відповідачу в натурі, а їй — грошову компенсацію в сумі 33 тис. грн.

До речі, що зустрічається не так вже й часто, відповідач проти позову в цілому не заперечував, визнаючи його частково — посилаючись на зниження вартості автомобіля внаслідок ремонту після ДТП, він був згоден виплатити позивачці грошову компенсацію з урахуванням зносу автомобіля.

Приймаючи рішення, суд послався на ч. 1 ст. 70 СК, згідно з якою в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд встановив, що спірний автомобіль був придбаний на кредитні кошти, отримані відповідачем під час шлюбу з позивачкою, і на момент розгляду справи кредит одержувачем повністю виплачений.

За клопотанням відповідача судом була проведена товарознавча експертиза, яка визначила вартість автомобіля в сумі 48 242,56 грн. Тому суд вирішив, що у відповідність до ст.

70 СК і з урахуванням зазначеної вартості, грошова компенсація, що підлягає виплаті позивачці, становить 24 121,28 грн. Так що автомобіль залишився у відповідача, а позивачка отримала компенсацію — правда, дещо менше заявленої нею.

Але слід зазначити, що ця справа — одна з найпростіших, так як сутність спору між колишнім подружжям зводилася хіба що до розміру компенсації. Зовсім інше, коли подружжя перетворюються на дійсно ворогуючі сторони, які не бажають йти на якісь поступки. Скажімо, в 2008 р.

Жовтневим райсудом міста Харкова слухалася справа (№ 2-335/2008) про поділ спільно нажитого майна. До суду звернулася жінка, вказавши, що під час шлюбу, який на даний час уже розірвано за рішенням суду, подружжям був придбаний автомобіль, зареєстрований в органах ДАІ на ім'я відповідача.

Причому грошові кошти на автомобіль були отримані позивачкою в результаті продажу квартири, що належить їй до укладення шлюбу. За час спільного проживання автомобіль знаходився в технічно справному стані, в ДТП не потрапляв, пошкоджень не мав.

Ось тільки після розірвання шлюбу та по день розгляду спору автомобіль знаходиться в особистому користуванні відповідача, який, зрозуміло, ні грошей, ні машину повертати не збирався.

Позивачка просила суд поділити спірне майно, в порядку поділу спільної власності подружжя визнати право власності на автомобіль за відповідачем, стягнувши з нього на користь позивачки відповідну грошову компенсацію замість її частини у праві спільної сумісної власності.

Відповідач, у свою чергу, проти позову заперечував, вказавши, що це майно не може бути поділене в зв'язку з тим, що після того, як подружжя припинили спільне проживання, позивачкою були вивезені всі речі, придбані ними під час шлюбу, а автомобіль залишився йому.

При цьому жодних угод щодо поділу спільно нажитого майна між ним і позивачкою не укладалася.

Суд прийняв сторону позивачки, мотивувавши своє рішення наступним. Згідно ст. 71 СК, майно, що є об'єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою. Причому суд вказав, що при поділі майна приймається до уваги його вартість не на момент придбання, а на момент розгляду справи судом.

Виходячи з висновку експерта-товарознавця, вартість спірного автомобіля на момент слухання справи склала 32 648,79 грн, тому відповідач, за рішенням суду, зобов'язаний виплатити позивачці 16 324,39 грн.

До речі, заперечення відповідача судом прийняті не були, оскільки він не надав жодних доказів, що підтверджують його заяви.

Як поділити автомобіль, придбаний в кредит

Найбільш складні ситуації виникають в тих випадках, коли колишнє подружжя ділять ще «не викуплений» автомобіль, тобто придбаний в кредит, термін виконання якого ще не настав. Як бути в такому випадку? Кому дістанеться кредит, кому — автомобіль, а кому — грошова компенсація виплаченої частини кредиту? Звернемося до судової практики.

Навесні цього року Кіровським райсудом міста Донецька розглядався позов колишнього чоловіка, який вимагав поділу спільно нажитого майна, включаючи перший внесок по кредиту на автомобіль, придбаний його екс-дружиною під час шлюбу.

Позивач вказав, що під час шлюбу його дружина отримала банківський кредит для придбання автомобіля в сумі 130 300 грн. Правда, в отриману суму вона не вклалася, купивши автомобіль за 155 300 грн. Причому відсутню суму в розмірі 25 тис.

грн (початковий внесок) позивач вніс з власних коштів, реалізувавши свій особистий автомобіль, придбаний ще до шлюбу. Виходячи з того, що машина знаходиться в постійному користуванні і володінні відповідачки, позивач просив суд повернути йому первісний внесок у розмірі 25 тис.

грн, а також половину суми, виплаченої відповідачем по кредиту за період з моменту придбання автомобіля до розірвання шлюбу. До речі, як випливає з матеріалів справи, за вказаний час відповідачем було погашено 24 551 грн тіла кредиту та 28 236 грн відсотків за кредитним договором.

Позивач вважав, що має право на половину виплачених відповідачем 52 787 грн. Відповідачка ж просила суд частково відмовити у заявлених вимогах, так як початковий внесок по автомобілю є спільно нажитим майном подружжя. Проти виплати 26 393 грн (1/2 від сум, виплачених по кредиту) вона не заперечувала.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши сторони, суд ухвалив задовольнити позов частково.

Враховуючи те, що автомобіль знаходиться в постійному користуванні і володінні відповідачки, суд вважав за необхідне стягнути з неї на користь позивача половину первісного внеску за автомобіль у розмірі 12 500 грн і 1/2 сплачених відповідачем грошових коштів за кредитним договором у сумі 26 393 грн.

Потрібно зазначити, що суд присудив виплатити позивачеві половину первісного внеску за автомобіль, виходячи з вимог ч. 3 ст. 61 СК України: «Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Юрист ТОВ «ЮФ «Гавриленко та партнери»

Смолянюк Тетяна

Як розділити автомобіль після розлучення

При розірванні шлюбу між вже колишнім подружжям повинно бути розділене все майно, яке має статус спільно нажитого. Це означає, що під дане правило підпадають і такі об'єкти як особистий автомобіль. Як же його можна поділити?

Автомобіль — неподільне майно

Реєстрацією та обліком особистих транспортних засобів займається державна автомобільна інспекція. Для неї власником машини є той громадянин, на якого вона зареєстрована. Тому, купуючи машину в шлюбі, не варто реєструвати її на родичів дружини або чоловіка, тому що в разі розпаду сім'ї, довести факт того, що автомобіль є частиною сімейного майна вельми проблематично.

Якщо для управління безпеки дорожнім рухом не має значення, чи перебуває громадянин на момент реєстрації автомобіля в законному шлюбі чи ні, то з точки зору сімейного кодексу цей факт є основоположним.

Згідно із законом не має значення, хто вказаний в реєстраційних документах, має водійське посвідчення і постійно використовує машину, важливий лише факт її придбання в законному шлюбі, а значить, на даний тип майна поширюються право спільного володіння.

З іншого боку, особистий транспорт відноситься до категорії майна, яке має статус неподільного. Йдеться про те, що якщо машину в буквальному сенсі розділити на дві рівні половини, то вона не зможе виконувати свої функції, і її цінність буде знижена в рази.

У мережі є ролики, коли колишнє подружжя розрізали машину на дві половини, мовляв, ось твоя частина, забирай і користуйся.

Але такий підхід вкрай не рекомендується адвокатами, тому що суд може залишити транспортний засіб за тим, хто його пошкодив, а друга сторона отримає компенсацію рівну половині реальної вартості, до моменту нанесення навмисної шкоди.

Таким чином, розглядаючи справи про розподіл автомобіля між колишнім подружжям, суд повинен знайти спосіб задовольнити інтереси обох власників, але при цьому зберегти цінність майна.

Читайте также:  Спадщина за законом: як вступити у спадщину, якщо немає заповіту?

Варіанти розділу автомобіля при розірванні шлюбу

Раз мова йде про майно, то поділити його між собою завжди можна на підставі укладеного договору. Якщо компромісу не можна бути досягти, тоді слід звертатися в судові інстанції. Як правило, українські суди виносять такі варіанти рішень:

  1. Право власності відходить до колишнього чоловіка (дружини), але він (вона) повинен (на) виплатити другій стороні грошову компенсацію в розмірі половини вартості машини. Для того щоб встановити розмір виплати судом призначається проведення незалежної оцінки.
  2. Машина дістається в приватне володіння одному з подружжя, а другий замість неї отримує інше майно в особисту власність, яке має рівноцінну вартість.
  3. Якщо суд не в змозі вирішити в чию власність перейде автомобіль, то виносить рішення розділити його на частини. Тобто право власності зберігається за обома сторонами.

Останній варіант варто розглянути докладніше. Можна виділити позитивний момент, що тепер кожен із подружжя офіційно є власником, тому що цей факт встановлений судом.

А мінуси такого рішення в тому, що абсолютно незрозуміло як два власники повинні ділити автомобіль між собою.

Зазвичай в такому випадку доводиться домовлятися між собою (рекомендується оформлення офіційного договору) або повторно звертатися до суду, з проханням встановити режим користування спільним майном.

Як розділити кредитне авто

Окремо варто розібратися в ситуаціях, коли після розпаду сім'ї доводиться ділити машину, придбану в кредит, і який ще не закритий. Особливість цих справ полягають в тому, що фінансові зобов'язання, набуті під час сімейного життя, також підлягають поділу між колишнім подружжям. Виходячи з цього, суди зазвичай приймають такі варіанти рішень.

Перший — машина переходить в повну власність того чоловіка, який нею постійно користується. Він повинен виплатити своїй колишній дружині (чоловікові) половину коштів за перший внесок з тієї суми, що вже сплачена за кредитом. Боргові зобов'язання поділяються, і залишок боргу банку буде погашати власник машини.

Другий — аналогічно першому варіанту авто стає особистим майном одного з подружжя і він повинен виплатити другому компенсацію у вигляді половини вже сплачених за нього коштів, але не розділяються зобов'язання по кредиту.

У такій ситуації сторони можуть домовитися між собою, що той, кому дісталася машина, буде добровільно самостійно погашати борг перед банком.

Або колишній дружині (чоловікові) без транспортного засобу доведеться заплатити свою частину кредиту, а потім повторно звернутися до суду для отримання компенсації з фактичного власника транспортного засобу.

У центрі правової допомоги Advocate24.info ви можете отримати вичерпну консультацію адвоката з питання розподілу машини. Ми також допоможемо з підготовкою позову в суд і веденням справи.

Павло Осадчий: Як розділити автомобіль при розлученні?

Наш офіс працює без вихідних. Щоб почати розірвання шлюбу зв’яжіться з нашим сімейним адвокатом, телефонуйте за вказаними нижче телефонами.

Тел: 067 455-35-29
Тел: 050 904-51-03
Тел: 093 25-25-561

або напишіть нам, будемо раді відповісти: ad[email protected]

Замовлення послуги онлайн 24/7

Серед питань, що виникають при поділі спільно нажитого колишнім подружжям майна, особливо місце займають суперечки про те, кому з них буде належати автомобіль.

Чи ділиться машина куплена до шлюбу?

Ні.

Дане питання можна ставити тільки в тому випадку, якщо дана машина була куплена в період шлюбу – у тому випадку, якщо авто було придбано чоловіком чи дружиною до вступу в законний шлюб, воно не входить в список майна, що підлягає поділу після розлучення. Розподіл автомобіля, як і будь-якого іншого майна, може здійснюватися як під час розлучення, так і окремим позовом після розірвання шлюбу.

Особливості розділу автомобіля

Згідно зі статтею 183 ЦК України, майно або предмет, розділ яких в натурі неможливий, визнаються неподільними. У теж час у відповідності зі статтями 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час проживання у шлюбі, є їх спільною власністю.

Так як автомобіль неможливо розділити на частини без заподіяння йому непоправної шкоди він визнається неподільним майном. Виходячи з цього, існують різні варіанти розподілу машини при розлученні.

Угода про розподіл автомобіля при розлученні

Одним з найважливіших факторів, що безпосередньо впливає на подальші дії по розділу майна, є наявність або відсутність згоди між колишнім подружжям про те, хто стане власником авто після розлучення. Подружжя може домовитися розділити автомобіль наступним чином:

  • Безоплатно залишити його за ким-небудь з подружжя;
  • Продати, а виручені кошти розділити порівну;
  • Залишити автомобіль за одним з подружжя, зобов’язавши його виплатити другому з подружжя грошову компенсацію.

Краще всього, якщо між чоловіком і дружиною (в тому числі колишніми, після розлучення) було досягнуто угоду про поділ спільного майна, включаючи, і автомобіль.

Було б правильним після досягнення домовленості з цього питання зафіксувати умови документально та нотаріально посвідчити даний документ у найближчій нотаріальній конторі.

Ця дія застрахує обидві сторони, що беруть участь в договорі від можливих претензій у майбутньому. Але, на жаль, згоди часто досягти неможливо.

Поділ автомобіля в судовому порядку

У разі відсутності добровільної домовленості між подружжям про поділ автомобіля порядок подальших дій визначається незалежно від того чи є інше майно, яке підлягає поділу. Але дане питання буде вирішуватися тільки в процесі судового засідання, в ході якого суддя, вислухавши обидві сторони і вивчивши надані документи, прийме рішення і визначить власника автомобіля.

Суд може:

  • Залишити автомобіль у власності одного з подружжя, зобов’язавши другого виплатити компенсацію в розмірі половини вартості;
  • Залишити автомобіль за одним з подружжя у складі іншого майна, присудивши другій стороні інше майно або грошові кошти.

У тому випадку, якщо разом з машиною у подружжя є інше майно, то автомобіль може увійти в частку одного з них поряд з розділом всього майна. Буває і такий варіант, що машина була єдиним спільним майном подружжя придбаним за час спільного життя.

У цьому разі суд найчастіше передає цей транспортний засіб тому з подружжя, хто частіше його використовував під час шлюбу, зобов’язавши його виплатити грошову компенсацію в розмірі половини вартості автомашини колишньому чоловікові або дружині.

Але до того як суддею буде прийнято те чи інше рішення даний автомобіль повинен пройти незалежну експертну оцінку вартості на момент розподілу.

Крім оплати послуг експерта необхідно буде сплатити судовий збір, розмір якого залежить від суми позову.

Витрати на проведення експертизи стягуються порівну з подружжя пропорційно задоволеним вимогам, а судові витрати сплачується позивачем лише в частині тієї частки майна, на яку він претендує.

При подачі позовної заяви в суд за місцем проживання відповідача про поділ спільно нажитого у шлюбі майна у частині, що стосується автомобіля, необхідно подати такі документи:

  • свідоцтво про розлучення, рішення суду про розірвання шлюбу;
  • технічний паспорт транспортного засобу;
  • висновок експерта щодо вартості автомобіля;
  • інші документи, які мають значення для справи: чеки про проходження ТО, підтвердження витрат на автомобіль одним чоловіком, копія водійських прав і т. д.

Судом також буде враховуватися, хто з подружжя має водійські права і кому автомобіль об’єктивно необхідний.

Логічно, що, наприклад, чоловік, для якого наявність автомобіля є важливою умовою для продовження роботи, має більше шансів отримати це майно фактично, ніж його дружина, яка навіть не має водійського посвідчення.

Але може мати місце й інша ситуація, коли чоловік позбавлений водійських прав на три роки, а з дружиною залишається двоє малолітніх дітей, яких необхідно возити в школу, дитячий сад або лікарню.

У разі, коли в ході судового розгляду подружжя приймають рішення про добровільний поділ майна, вони завжди можуть укласти мирову угоду при розлученні.

Якщо автомобілів декілька

Останнім часом почастішали випадки в судовій практиці, коли розділу підлягають не один, а кілька автомобілів. Найчастіше вони значно різняться за ціною та якістю.

Їх розділ в натуральному вигляді буде не справедливим.

Тому автомобілі оцінюють, після чого їх загальну вартість ділять на кількість машин, віднімають вартість більш дешевого авто і, таким чином, визначають, хто, кому і що повинен і суму, що підлягає оплаті.

Приклад:

В сім’ї є два автомобіля. Позашляховик, вартістю 1 млн. грн і седан, вартістю 500 тис. грн. Суд може залишити позашляховик чоловіку, а седан – дружині, однак у цілях дотримання рівності часток, чоловік буде зобов’язаний додатково виплатити дружині 250 тисяч гривень компенсації.

У тому випадку, якщо машина придбана в кредит, і вона на момент розірвання шлюбу повністю не оплачена, то до перерахованих вище документів необхідно додати також кредитний договір. Не має значення, на чиє ім’я оформлено кредит – якщо авто куплено в період шлюбу, то воно в будь-якому випадку буде спільним майном.

Після розгляду цього питання в суді буде прийнято рішення хто з подружжя, і на яких умовах буде зобов’язаний виплатити залишок боргу по кредиту.

Суд, проводячи розподіл кредитного автомобіля, може:

  • Поділити його, як і все інше майно, присудивши майно одному з подружжя, а другого зобов’язавши виплатити компенсацію. Допускається, якщо борг по кредиту незначний або коли подружжя, на чиє ім’я оформлено кредит, не заперечує проти такого результату справи;
  • Зі згоди і пропозиції подружжя зобов’язати їх продати автомобіль, а виручені кошти розділити порівну.

Щоб грамотно здійснити розділ автомобіля, необхідно виконати зазначені моменти:

  • в обов’язковому порядку оцінити машини;
  • автомобіль, куплений в кредит, буде розділений пропорційно присуджених часток;
  • при розділі двох і більше транспортних засобів потрібно враховувати їх сукупну вартість;
  • при досягненні угоди між подружжям важливо грамотно скласти необхідні документи.
  • Адвокат з поділу майна в Києві
  • Зателефонуйте нам – ми з задоволенням відповімо на всі ваші запитання.
    +38(067) 455-35-29; +38(050) 904-51-03; +38(093) 25-25-561; або напишіть нам, будемо раді відповісти: [email protected]
  • Замовлення послуги онлайн 24 години
Ссылка на основную публикацию