Строк позовної давності у спадковому праві

06.03.2013

Строк позовної давності у спадковому праві

Одним із важливих питань під час здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання – юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, при виконанні конституційних обов’язків та цивільних прав громадянами, а також застосуванні платниками податків норм податкового законодавства є знання та дотримання строків, протягом яких використовується визначене законодавством право щодо захисту своїх інтересів. Така можливість реалізується із врахуванням строку давності та строку позовної давності.

Розглянемо детальніше, у яких саме випадках застосовується строк давності та строк позовної давності в різних нормах права, їх тривалість та особливості, а також порядок звернення до суду.

Поняття строку та терміну

У цивільному законодавстві використовується поняття строку та терміну, які наведено в ст. 251 ЦКУ.

  • Строком називають певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
  • Терміном вважають певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
  • Строк та термін можуть бути визначені:
  • актами цивільного законодавства;
  • правочином;
  • рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦКУ строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін – календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.


Початок перебігу та закінчення строку

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ч. 1 ст. 253 ЦКУ).

Закінчення строку залежить від того, яким періодом він визначений. Відповідно до ст. 254 ЦКУ:

Період строку  Закінчення строку*  Приклад 
Рік  у відповідні місяць та число останнього року строку  якщо строк визначений на три роки і починається 20 травня 2010 року, то він спливає 20 травня 2013 року 
Півроку  у відповідне число останнього місяця строку***  якщо строк визначено на 2 місяці і починається 12 лютого, то закінчення строку припадає на 20 квітня 
Квартал** 
Місяць 
Півмісяця  через 15 днів 
Тиждень  у відповідний день останнього тижня строку  якщо строк почався в понеділок, то закінчення строку спливає у понеділок через визначену кількість тижнів  
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Наприклад, якщо останній день строку припадає на суботу або неділю, то днем закінчення строку буде понеділок. ** Відлік кварталів ведеться з початку року. *** Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Наприклад, якщо строк, який триває півроку, починається 31 січня поточного року, то останній день строку спливає 30 червня поточного року. 

Порядок вчинення дій в останній день строку

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія повинна бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку вважаються такими, що здані своєчасно (ст. 355 ЦКУ).

  1. Поняття давності
  2. Із практики застосування термінології давність – це встановлений законом строк, закінчення якого тягне за собою певні правові наслідки: у цивільному праві – втрату права на позов, на виконання рішення; у кримінальному праві – недопустимість порушення кримінальної справи або її провадження.
    Застосування позовної давності у цивільному праві
  3. Строки позовної давності

Поняття позовної давності наведено у главі 19 ЦКУ, де зазначено, що це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).


Види позовної давності

Позовна давність поділяється на:

  • загальну – триває три роки;
  • спеціальну – триває більш скорочений або тривалий строк від загальної позовної давності та встановлюється окремими вимогами законодавства.

Спеціальна позовна давність

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

  1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);
  2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
  3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ) – у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець;
  4. у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ). Така позовна давність обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦКУ (якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна – у межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк), а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності) – від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності);
  5. про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
  6. у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ). Претензії і позови, що висновуються із договору перевезення вантажу, пошти пред’являються з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів);
  7. про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ). Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають ЦКУ, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.

Крім того, спеціальні строки позовної давності встановлено:

  • до вимог, які висновуються з договору найму (ст. 786 ЦКУ). До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача – з моменту припинення договору найму;
  • до вимог щодо неналежної якості роботи (ст. 863 ЦКУ), виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником;
  • наслідки несплати чека (ст. 1106 ЦКУ) – до вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік. У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель вправі пред'явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати, крім оплати суми чека, відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів;
  • для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ). Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Встановлення інших строків позовної давності за домовленістю сторін

Окрім встановлених строків позовної давності, позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін. При цьому договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі. Скорочення позовної давності, встановленої законом, за домовленістю сторін не допускається (ст. 259 ЦКУ).
Окремі положення щодо застосування позовної давності

Набувальна давність

Відповідно до ч. 3 ст. 344 ЦКУ закінчення строку давності надає особі право набуття власності на майно у разі, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення.

Таке право виникає:

  • на нерухоме майно – через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності;
  • на рухоме майно – через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Припинення поруки

Особливості припинення поруки встановлено у ст. 559 ЦКУ.

  • Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
  • Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
  • Порука припиняється в разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За умови що такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Коли строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог

Сплив позовної давності є підставою для недопущення зарахування зустрічних вимог (ст. 602 ЦКУ).

Порушення підрядником договору побутового підряду

Права замовника в разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду встановлено у ст.

872 ЦКУ, де зазначено, що вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й у разі виявлення їх після закінчення гарантійного строку.

У випадку невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

Позови щодо перевезення у закордонному сполученні

Щодо виникнення спорів, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, позовна давність та порядок пред'явлення позовів у спорах встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами) (ст. 926 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18.01.2001 р. № 2235-III «Про громадянство України» міжнародний договір України – це міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Строки позовної давності та їх види. Початок та кінець позовної давності. — iGroup Team Site

Під строком у цивільному праві розуміють, звичайно, момент або проміжок
часу, з настанням або із закінченням якого законодавець пов'язує певні правові
наслідки.

За своєю правовою природою строки належать до юридичних фактів, а саме — до подій, оскільки перебіг чи настання
строку має об'єктивний характер і не залежить від волі суб'єктів цивільних
правовідносин.

Сучасне цивільне законодавство
передбачає два види строків позовної давності: а) загальні і б) спеціальні. Останні називають ще скороченими,
оскільки за чинним ЦК України їх тривалість менша від тривалості загальної
давності.

  • Загальний строк позовної давності встановлений
    тривалістю у три роки незалежно від того, хто подає позов: громадянин (фізична
    особа), юридична особа, держава тощо.
  • Спеціальні строки позовної давності
    встановлено законодавчими актами для окремих видів вимог.
  • Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до
    вимог:
  • 1) про стягнення неустойки (штрафу,
    пені);
  • 2) про спростування недостовірної
    інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
  • 3) про переведення на співвласника
    прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві
    спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
  • 4) у зв'язку з недоліками проданого
    товару (стаття 681 цього Кодексу);
  • 5) про розірвання договору дарування
    (стаття 728 цього Кодексу);
  • 6) у зв'язку з перевезенням вантажу,
    пошти (стаття 925 цього Кодексу);
  • 7) про оскарження дій виконавця
    заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).
  • Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог
    про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
  • Позовна давність у десять років застосовується до вимог
    про застосування наслідків нікчемного правочину.
Читайте также:  Автобіографія (зразок 2018, 2019)

За загальним правилом перебіг строку
позовної давності починається з того
моменту, коли у особи виникає право на позов. Право на позов виникає від того
дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права.

Так, якщо за договором позики боржник повинен був повернути борг 1-го числа,
але не повернув, то право на позов виникає у кредитора з 2-го числа, оскільки
він знає, що боржник порушив строк виконання своїх обов'язків.

Законодавець не
випадково побудував диспозицію цієї норми так, що перебіг строку позовної
давності починається не тільки з того моменту, коли особа дізналася про
порушення свого права, а й з того моменту, коли вона повинна була дізнатися про
це.

Закінчення строку позовної давності щодо
головної вимоги означає, що цей строк закінчився і щодо додаткової вимоги
(неустойки, поручительства тощо).

Українське цивільне право — Заіка Ю.О. — 11.3. Початок перебігу строків позовної давності

Під строком у цивільному праві розуміють проміжок часу, зі спливом якого пов'язана певна дія чи подія, яка має юридичні наслідки.

Термін — це певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Так, наприклад, із досягненням 18-річного віку фізична особа стає повністю дієздатною, через рік, якщо невідоме місце перебування особи, зацікавлені особи можуть вимагати визнання її безвісно відсутньою, після закінчення визначеного строку припиняється дія довіреності тощо.

1. За правовими наслідками строки поділяються на:

— правовстановлюючі або правостворюючі. Це строки, з якими пов'язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов'язків;

— правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких законодавець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов'язків. Так, після закінчення певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя;

— правозмінюючі. Після закінчення цих строків припиняються одні права та обов'язки і виникають інші. Так, якщо особа загубила річ, то після закінчення визначеного строку вона перестає бути власником речі і право власності на цю річ може виникнути в іншої особи.

  • 2. 3а підставами встановлення вирізняють строки:
  • — законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним актом, наприклад, законодавець встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини);
  • — судові — це строки, тривалість яких визначається судом залежно від обставин конкретної справи із врахуванням змісту дій, які повинні виконати сторони;

— договірні — це строки, які визначаються сторонами самостійно із врахуванням індивідуальних особливостей конкретних правовідносин. Наприклад, строк діє довіреності, договору оренди, договору позики тощо.

  1. 3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:
  2. — імперативні строки, тобто такі, що не можна змінити за домовленістю;
  3. — диспозитивні строки, тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін.
  4. 4. За призначенням:
  5. — строки здійснення цивільних прав, тобто строк, протягом якого володілець суб'єктивного права може реалізувати можливості, закладені у суб'єктивному праві;
  6. — строки виконання зобов'язань;
  7. — строки захисту цивільних прав, тобто, строк, протягом якого сторона може розраховувати на захист свого права у разі порушення й отримати цей захист.
  8. 5. За способами визначення:
  9. — календарною датою (строк повернення боргу);
  10. — певним періодом (поставка продукції — поквартальна, щомісячна);
  11. — вказівкою на подію, яка неодмінно має настати (початок навігації).
  12. 6. За ступенем визначеності:
  13. — визначені строки;
  14. — невизначені строки, якщо це пов'язано з певною подією, яка обов'язково настане, або бажанням кредитора (наприклад, строк повернення боргу «на першу вимогу»).

11.2. Поняття та види строків позовної давності

Позовна давність — це строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом своїх прав.

Значення позовної давності полягає у тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Наявність чітко визначеного строку, протягом якого зацікавлена сторона може звернутися за захистом до суду, змушує оперативно реагувати на порушення свого права, значно полегшує розгляд спору. З плином часу докази втрачаються (свідки забувають чи плутають факти, змінюють місце проживання, помирають, документи втрачаються, знищуються) і встановити істину у справі стає дедалі важче і важче.

  • Позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятком випадків, прямо передбачених у законодавстві, а саме:
  • o на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
  • o на вимоги вкладника про видачу вкладу;
  • o на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю:
  • o на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про виплату страхової суми та деякі інші.
  • У цивільному праві застосовуються два види строків позовної давності:
  • а) загальні; б) спеціальні.

Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлений у три роки.

  1. Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скороченими, або продовженими.
  2. Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік застосовуються, зокрема, до вимог:
  3. — про стягнення неустойки, штрафу, пені;
  4. — у зв'язку з недоліками проданого товару;
  5. — про розірвання договору дарування;
  6. — про спростування недостовірної інформації у засобах масової інформації;
  7. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсними правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. За домовленістю сторін строк позовної давності може бути збільшений.

11.3. Початок перебігу строків позовної давності

Для обчислення строків позовної давності потрібно визначити їх початковий момент, оскільки від цього залежить не тільки правильне обчислення строку, а й можливість захисту порушеного матеріального права.

За загальним правилом перебіг строку позовної давності починається з того моменту, коли в особи виникає право на позов. Право на позов виникає тоді, коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права.

  • У зобов'язаннях, строк виконання яких не визначений або визначений моментом витребування, давність починають обчислювати з того часу, коли у кредитора виникає право вимагати виконання зобов'язання, а якщо при цьому боржникові надається пільговий 7-денний строк на виконання, то давність починають обчислювати після його закінчення.
  • У разі порушення прав неповнолітньої особи перебіг позовної давності починається від дня її повноліття.
  • Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.

11.4. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності

Сторона, право якої порушене, може звернутися в юрисдикційний орган протягом визначеного законом (чи договором) часу за захистом порушеного права.

Але обставини можуть скластися так, що позивач у зв'язку з умовами, які від нього не залежали, не зміг вчасно звернутися до суду.

Законодавець враховує такі об'єктивні обставини і допускає у законі зупинення перебігу строків позовної давності.

  1. Перелік обставин, які є підставою для зупинення строку позовної давності, наводиться у ст, 263 ЦК України:
  2. 1) надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
  3. Законодавець наводить основні ознаки, які дають змогу вважати ту чи іншу обставину переборною.

Під надзвичайністю розуміють відсутність закономірностей у розвитку події. Невідворотність означає, що саме за цих умов настання події неможливо було відвернути (тобто за звичайних умов її можна було б відвернути).

  • Непереборною силою виступає саме подія, тобто такий юридичний факт, настання якого не залежить від волі людей.
  • Прикладами непереборної сили можуть бути руйнівні природні явища — повінь, шторм, буревій, землетрус та інші явища, які об'єктивно зробили неможливим подання позову;
  • 2) зупинення дії закону чи нормативного акта, який регулює відповідні відносини;
  • 3) встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язання (мораторій );
  • 4) перебування позивача чи відповідача у складі Збройних Сил України або інших військових формуваннях, що переведені на військовий стан.

У ст. 393 КТМ України передбачено, що позовна давність зупиняється на час складання диспаші (розрахунку і розподілу збитків при загальній аварії).

  1. На час існування наведених обставин, які перешкоджають звернення з позовом, перебіг позовної давності зупиняється.
  2. Перерва позовної давності означає, що час, який пройшов з дня виникнення обставин, які є підставою для перерви позовної давності, до уваги не береться.
  3. Після перерви позовної давності її перебіг починається спочатку. Перебіг позовної давності переривають дві обставини:
  4. 1) вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, часткове виконання зобов'язання, письмове прохання про відстрочку сплати, передача речі в заставу);
  5. 2) звернення кредитора з позовом до боржника.
  6. Під поновленням строку позовної давності необхідно розуміти дії суду, який, встановивши, що право позивача порушене, але строк позовної давності ним пропущений з поважним причин, поновлює цей строк.

11.4. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давностіГлава 12. Відповідальність у цивільному праві12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності12.3. Умови цивільно-правової відповідальності12.4. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальностіРОЗДІЛ II. РЕЧОВЕ ПРАВОГлава 13. Право власності. Речові права13.1. Поняття та зміст права власності13.2. Підстави набуття права власності

Таблиця строків позовної давності » ANTIRAID

Позовна давність — це термін, протягом якого особа може звернутися до суду з метою захисту свого права.

Для зручного, правильного та скорішого вирішення а також застосування відповідного строку позовної давності, для зручності пропонується дана таблиця (створена та складена за допомогою норм чинного законодавства та мережі Інтернет). Дані постійно перевіряються та оновлюються.

Підстава для застосуваннястроку позовної давності Строк позовної давності Стаття нормативного документа
Загальна позовна давність 3 роки1 Ст. 257 ЦКУ
За видами договорів
Договір дарування Розірвання договору 1 рік Ст. 728 ЦКУ
Договір підряду на капітальне будівництво2 виявлення недоліків некапітальних конструкцій 1 рік з дня прийняття роботи замовником при виявленні недоліків за звичайного способу прийняття роботи Абз. 2 ч. 3ст. 322 ГКУ
2 роки з дня прийняття роботи замовником, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи
виявлення недоліків капітальних конструкцій 3 роки з дня прийняття роботи замовником при виявленні недоліків за звичайного способу прийняття роботи Абз. 3 ч. 3ст. 322 ГКУ
10 років з дня прийняття роботи замовником, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи
відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій 30 років з дня прийняття роботи замовником Абз. 4 ч. 3ст. 322 ГКУ
Договір підряду на проведення проектних і дослідницьких робіт відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту 10 років з дня прийняття побудованого об’єкта Ч. 5 ст. 324 ГКУ
відшкодування замовнику збитків, завданих протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень 30 років з дня прийняття побудованого об’єкта
Договір поруки припинення договору після закінчення строку, встановленого в договорі поруки Ч. 4 ст. 559 ЦКУ
6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя
1 рік з дня укладення договору поруки, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя
Договір оренди (найму) щодо вимог по відшкодуванню наймодавцю збитків у зв’язку з пошкодженням речі 1 рік з моменту повернення речі наймачем Ст. 786 ЦКУ
щодо вимог по відшкодуванню наймачеві витрат на поліпшення речі 1 рік з моменту припинення договору найму
Договір побутового підряду вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором 10 років з моменту прийняття роботи, якщо такі недоліки можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника Абз. 7 ч. 3 ст. 10 Закона Украины «О защите прав потребителей» от 12.05.91 г. № 1023-XII
2 роки з дня прийняття виконаної роботи у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором
Інші строки позовної давності
Стягнення неустойки (штрафу, пені) 1 рік П. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ
6 місяців з юридичних осіб суб’єктів господарювання Ст. 232 ГКУ
Спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації 1 рік з дня розміщення відомостей у засобах масової інформації або з дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості П. 2 ч. 2 ст. 258 ЦКУ
Переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності 1 рік П. 3 ч. 2 ст. 258 ЦКУ, ч. 4 ст. 362 ЦКУ
Виявлення недоліків купленого товару 1 рік з дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку Ст. 681 ЦКУ
6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів Ч. 8 ст. 269 ЦКУ
Перевезення вантажу, пошти 1 рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) Ст. 925 ЦКУ
Оскарження дій виконавця заповіту 1 рік Ст. 1293 ЦКУ
Строки позовної давності із Сімейних правовідносин
До вимог про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу 3 роки від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності Ч. 2 ст. 72 СКУ
До вимоги про визнання батьківства 1 рік від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство Ч.2 ст. 129 СКУ
До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини 1 рік від дня реєстрації народження дитини Ч. 3 ст. 138 СКУ
До вимоги про визнання материнства 1 рік від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини Ч. 3 ст. 139 СКУ
Строки позовної давності із Трудових правовідносин
У справах про порушення прав працівника 3 місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права Ч. 1 ст. 233 КЗпПУ
У справах про звільнення працівника 1 місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки Ч. 1 ст. 233 КЗпПУ
У справах щодо стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації 1 рік з дня виявленої заподіяної працівником шкоди Ч. 3 ст. 233 КЗпПУ
Строки позовної давності із Адміністративних правовідносин
Давність виконання постанов про накладення адміністативних стягнень (штрафи ДАІ) 3 місяці з дня винисення Ст. 303 КУпАП
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч. 2 ст. 99 КАСУ
У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби 1 місяць Ч. 3 ст. 99 КАСУ
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку  вирішення спору і позивач скористався цим порядком 1 місяць з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Ч. 4 ст. 99 КАСУ
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження  рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів 1 місяць  Ч. 5 ст. 99 КАСУ
За вимоги про відшкодування ядерної шкоди (справи інвалідів Чорнобиля) 30 років3 з моменту виникнення ядерного інциденту Стаття VІ Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, до якої приєдналася Україна 12.07.1996 р.
Читайте также:  Уточнення позовних вимог згідно з цпку від 2018 року

1 Відповідно до ст. 259 ЦКУ позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

2 Відлік строку позовної давності починається з дня приймання роботи замовником (акт приймання-передачі виконаних робіт).

3 Майже ніколи не береться до уваги.

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.Выбирайте, что вам удобнее:

— Телеграм t.me/antiraid

7. Строки та терміни. Позовна давність

У
цивільному
праві строки і терміни
передбачені законодавцем задля
своєчасності здійснення суб'єктами
цивільних правовідносин певних дій
направлених на ефективну реалізацію,
охорону і захист своїх прав.

Строкомє
певний період у часі, зі спливом якого
пов'язана дія чи
подія, яка має юридичне значення. Він
визначається роками, місяцями,
тижнями, днями або годинами.

Термін
це певний момент у часі, з настанням
якого пов'язана дія чи подія, яка має
юридичне значення. Такий момент
визначається
календарною датою або вказівкою на
подію, яка має неминуче
настати.

  • Строки
    і терміни можуть бути встановлені актами
    цивільного законодавства,
    правочином або рішенням суду.
  • Для усунення невизначеностей, що можуть
    виникнути між суб'єктами цивільних
    правовідносин, законом встановлено
    особливий строк, який отримав назву
    «позовна давність».
  • Позовна давність — це строк, у межах
    якого особа може звернутися до суду з
    вимогою про захист свого цивільного
    права або інтересу.
  • Розрізняють два види позовної давності:
  • загальну тривалістю в три роки;
  • спеціальну
    — скорочені або більш тривалі строки
    порівняно із загальною позовною давністю,
    що встановлюються законом для окремих
    видів вимог.
  • Так,
    спеціальна позовна давність в один рік
    застосовується, зокрема, до вимог щодо:
  1. стягнення неустойки (штрафу, пені);

  2. спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

  3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);

  4. недоліків проданого товару (ст.681 ЦКУ);

  5. розірвання договору дарування(ст. 728 ЦКУ);

  6. перевезення вантажу, пошти(ст. 925 ЦКУ);

  7. оскарження дій виконавця заповіту (ст.1293ЦКУ).

Слід враховувати,
що позовна давність, встановлена законом,
може
бути збільшена за домовленістю сторін,
але не може бути в будь-якому
разі скорочена.

Початок перебігу позовної давності.
За загальним правиломперебіг
позовної давності починається від дня,
коли особа довідалася або могла довідатися
про порушення свого права або про особу,
яка його порушила.

Спеціальні вимоги щодо початку перебігу
позовної давності встановлені ЦКУ. Так:

  • перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства;
  • перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання;
  • у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття;
  • за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку;
  • за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

У
ЦК України також передбачено перелік
вимог,
на які позовна
давність
не поширюється,
тобто
вимог, які можна пред'являти незалежно
від того, скільки часу пройшло з моменту
виникнення права на них. Такими є вимоги:

1)що
випливають із порушення особистих
немайнових прав, крім
випадків, встановлених законом;

  1. вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

  2. про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

  3. страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

6)на вимогу центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у
сфері державного матеріального резерву,
стосовно виконання зобов'язань, що
випливають із Закону України «Про
державний матеріальний резерв».

Законом можуть бути встановлені також
інші вимоги, на які не поширюється
позовна давність.

Термін позовної давності в Україні по кредиту: початок перебігу і застосування в 2020 році

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відразу обмовимося: заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.При цьому, перебіг позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.Якщо ж суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

  • Крім того, особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона в момент виконання не знала про сплив позовної давності.
  • У той же час, із закінченням позовної давності по основній вимозі вважається, що позовна давність спливла і по додатковій вимозі (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
  • Статтею 268 ЦКУ передбачено низку вимог, на які позовна давність не поширюється, а саме:
  1. на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
  2. на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
  3. на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
  4. на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
  5. на вимогу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, щодо виконання зобов'язань, що випливають з Закону України «Про державний матеріальний резерв»;
  6. на вимогу про визнання недійсною угоди, предметом якої є відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна і / або його частини, на який поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об'єкт нерухомого майна та / або його частини, про визнання недійсним акту передачі такого гуртожитку як об'єкта нерухомого майна і / або його частини в статутний капітал (фонд) товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ). У той же час, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

  1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);
  2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.В цьому випадку позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася або могла довідатися ці відомості.
  3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 ЦКУ);
  4. в зв'язку з не достатками проданого товару (стаття 681 ЦКУ);
  5. про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦКУ);
  6. в зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 ЦКУ);
  7. про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 ЦКУ).
  8. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.Такий договір укладається в письмовій формі.Подібна умова часто включається в договір кредитування банком або іншою фінансовою установою.

У той же час, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний її початок.

Термін, визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку.Термін, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

  1. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем ​​закінчення строку є перший за ним робочий день.
  2. Строк позовної давності не вважається пропущеним, якщо заяву подано до закінчення останнього дня строку.
  3. Письмові заяви та повідомлення, подані в установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що подані своєчасно.
  4. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Читайте также:  Чи потрібно утримувати аліменти з відпускних виплат?

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У той же час, стаття 261 ЦКУ встановлює спеціальні правила початку обчислення позовної давності для деяких видів вимог.

Так, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого підвпливом насильства, починається від дня припинення насильства.

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося її виконання.

У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Так, наприклад, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення кредитором вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.Термін позовної давності в цьому випадку починає спливати з того дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про повернення позики.Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Заміна сторін у зобов'язанні не мине порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Перебіг позовної давності зупиняється:

  1. якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
  2. в разі відстрочки виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
  3. в разі призупинення дії закону чи іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини;  
  4. якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення вищевказаних обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час їх існування.

Від дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого зобов'язання.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, правом на яку володіє позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності!

Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується в позовну давність.Якщо частина строку менше, ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.

Катерина Гутгарц, юрист, головний редактор порталу

Джерело: Prostopavo.com.ua

Оновлення: 04.2020

  • Безвізовий режим для громадян України
  • Нові обмеження при розрахунках готівкою в Україні
  • Види і порядок видачі довіреностей в Україні
  • Банківська таємниця: поняття, зміст, порядок розкриття, відповідальність
  • Порядок визначення пов'язаних з банком осіб
  • Неустойка: поняття, види, розмір, приклад розрахунку
  • Кому і як виплачує відшкодування Фонд гарантування вкладів фізичних осіб?
  • У яких випадках банк проводить ідентифікацію або верифікацію клієнта?
  • Як вигідно користуватися кредиткою: поради юристів
  • Найважливіше про мобільний зв'язок: путівник від юристів
  • Як безпечно користуватися інтернет-банкінгом: поради юристів
  • Як купити квартиру в кредит: поради юристів
  • Як вибрати платіжну карту: поради юристів
  • Як вибрати страхову компанію: поради юристів
  • Як відкрити депозит в банку: поради юристів
  • Як вигідно і безпечно переказати гроші: поради юристів
  • Як правильно взяти споживчий кредит: поради юриста
  • Купуємо заставне майно. Як уникнути ризиків?
  • Банк не повертає депозит. Що робити?
  • Судовий збір: ставки, пільги, порядок сплати та повернення
  • Як уникнути стягнення майна за борги. Кілька популярних способів
  • Оформляємо вклад на третю особу: особливості та підводне каміння
  • У банк з довіреністю: відповіді на питання про особливості використання
  • Порядок і правила складання боргової розписки: як писати?
  • Що робити, коли банк забирає ваше майно за чужим кредитом

Строк позовної давності — його переривання і призупинення. Бухгалтер

безнадійна заборгованість, строк позовної давності

Переривання строку позовної давності

У разі такого переривання перебіг позовної давності починається наново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, у новий строк не зараховується (ч.

3 ст. 264 ЦКУ). Наприклад, якщо прострочена заборгованість існує вже 2 роки, то в разі переривання строку позовної давності вона почне перебіг заново з 1-го дня — неначе останніх двох років і не було.

Враховуючи це, якщо строк позовної давності наближається до свого закінчення, а ви так і не здійснювали «відповідних заходів зі стягнення дебіторської заборгованості», на яких так наполягають податківці, то саме час цим зайнятися.

Переривання строку позовної давності відбувається в разі здійснення особою дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку (згідно з ч. 1 ст. 264 ЦКУ).

  • До таких дій, на думку ВГСУ**, можуть належати (з урахуванням конкретних обставин справи):
  • — визнання пред’явленої претензії;
  • — зміна договору, з якого вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
  • — письмове прохання відстрочити сплату боргу;
  • — підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, що підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виникла суперечка;
  • — письмове звернення боржника до кредитора щодо забезпечення сплати суми боргу;
  • — часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Подібні дії є найпоширенішими, але цей перелік не вичерпний.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Бездіяльність боржника (наприклад, неспростування ним безперечного списання коштів, якщо така можливість допускається згідно із законом або договором) не говорить про переривання перебігу позовної давності.

Усе тому, що таке переривання можливе тільки шляхом здійснення дій (згідно з абз. 10 п.п. 4.4.1 постанови № 10).

Визнання боржником основного боргу, у тому числі його сплата, саме собою не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, відсотків за користування коштами), як і вимог із відшкодування коштів. Як наслідок, воно не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за вказаними вимогами.

При цьому запам’ятайте: визнання боржником свого боргу (шляхом здійснення означених вище дій) після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу позовної давності. Це, серед іншого, підтверджує і ВСУ в оглядовому листі від 01.07.2017 р.

Адже переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу (згідно з абз. 1 п.п. 4.4.1 постанови № 10).

Це важливий момент. Адже на практиці багато хто згадує про сплив строку позовної давності лише в наступних періодах після цього.

При цьому боржники в такому разі цікавляться: чи вважатиметься строк позовної давності таким, що сплив, якщо вони визнають свою заборгованість уже після пропуску такого строку? Від відповіді, як ви розумієте, залежить, включати чи ні боржникові таку заборгованість у дохід. Враховуючи висновки попереднього абзацу, відповідь, на жаль, фіскальна — включати.

Тому платники в таких випадках повинні або подавати уточненки до періодів, у яких відбувся сплив строку позовної давності з донарахуванням доходів (а в низці випадків, і ПДВ), або, що нерідко трапляється на практиці, оформляти визнання боргу заднім числом і без будь-яких податкових наслідків.

Що стосується кредитора, то для нього важливішим є те, що позовна давність уривається в разі пред’явлення позову до одного з декількох боржників, навіть якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2 ст. 264 ЦКУ).

Але не будь-який позов, а лише той, який поданий з дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, ст. 54, 56, 57 ГПКУ***.

Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (згідно зі ст. 62 ГПКУ) або вона повернена (ст.

63 цього Кодексу), перебіг позовної давності не уривається.

А ось у разі скасування ухвали госпсуду про відмову в прийнятті позовної заяви або про її повернення перебіг позовної давності уривається****.

Також не перериває цей перебіг подання позову з порушенням правил підвідомчості справ (див. абз. 1 п.п. 4.4.2 постанови № 10).

З іншого боку, не до кінця зрозуміло, як означене твердження кореспондує з останнім абзацом того ж підпункту, який установлює, що подання позову з недотриманням правил осудності справ перериває перебіг позовної давності з дня такого подання. Пояснює це ВГСУ тим, що ч. 1 ст. 17 ГПКУ передбачене направлення господарським судом матеріалів справи з позовною заявою щодо встановленої осудності.

Збільшення або зменшення розміру позовних вимог (згідно з ч. 4 ст. 22 ГПКУ) не змінює моменту переривання перебігу позовної давності, що настав у зв’язку з поданням позову.

І ще: на відміну від застосування строку позовної давності, правила переривання такого строку суди зобов’язані застосовувати незалежно від наявності клопотання сторін у справі (п.п. 4.4 постанови № 10). Ключовий момент — наявність доказів, що підтверджують факт переривання.

Призупинення строку позовної давності

Таке призупинення відрізняється в невигідну сторону від його переривання тим, що з дня припинення дії перелічених обставин перебіг позовної давності триває з урахуванням часу, що пройшов до його зупинки.

Призупинення перебігу строку позовної давності відбувається в таких випадках (ч. 1 ст. 263 ЦКУ):

1) якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за наявних умов обставина (непереборна сила).

Зокрема, суди визнають, що обставинами непереборної сили (форс-мажором) є терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, блокування й ушкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в зоні проведення АТО;

При цьому форс-мажор повинен перешкоджати поданню позову, а для цього вказані обставини повинні впливати саме на вас (а не на вашого боржника).

  1. 2) у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, установлених законом;
  2. 3) у разі зупинки дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини;
  3. 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан.

При цьому, як бачите, перелік підстав для призупинення сформульований вичерпно, а тому вийти за його межі не можна. Але якщо виникла хоча б одна з указаних обставин, то перебіг позовної давності призупиняється на весь час її існування (згідно з ч. 2 ст. 263 ЦКУ).

На завершення також звертаємо увагу, що призупинення строків допускається в тому числі і для податкових відносин, але тільки на підставах і у випадках, передбачених ПКУ. Зокрема, цей Кодекс призупиняє:

— строк реєстрації податкової накладної — у тому випадку, якщо вона була заблокована (в цьому випадку строк її реєстрації подовжується);

— 1095-денний строк давності для нарахування грошового зобов’язання, встановлений п. 102.1 ПКУ, — на період, протягом якого податківцям за рішенням суду заборонено перевіряти платника або такий платник перебуває за межами митної території України (якщо таке перебування є безперервним і складає не менше 183 днів).

Ссылка на основную публикацию