Заява на відпустку (зразок 2019) — щорічну, за свій рахунок, по догляду за дитиною, та інщі

Кожен українець має право на щорічну відпустку у розмірі не менше 24 календарних днів. При цьому за ним зберігається заробітна плата і робоче місце. Але що, якщо ліміт вичерпано, а в житті з’явилися непередбачені обставини?

  • Читайте: Коли вигідніше брати відпустку і чи мають право відмовляти у відпочинку (ІНФОГРАФІКА)
  • Якраз для таких випадків в українському трудовому законодавстві і існує поняття відпустка за свій рахунок.
  • Ми поговорили з фахівцем з відділу кадрів і юристом та з’ясували, кому надається неоплачувана відпустка, а також про її плюси і мінуси.

Відпустка за необхідністю

Так що ж таке відпустка за свій рахунок?

– Це перш за все ініціатива співробітника, роботодавець у таку відпустку не відправляє. Така собі відпустка за необхідністю, – каже провідний спеціаліст відділу кадрів телеканалу ICTV Олена Гарькавенко.

При цьому підстав відправитися у неоплачуваний відпочинок може бути кілька. В основному це сімейні обставини.

– Існує ряд причин, за якими співробітник може взяти таку відпустку. Зазвичай, коли співробітник пише заяву на надання такої відпустки, він вказує “за сімейними обставинами …”, – каже фахівець відділу кадрів.

У цьому випадку одного бажання працівника замало!

Але тут не обійтися без згоди роботодавця. Справа у тому, що у законодавстві не прописано, які саме сімейні обставини або причини дають співробітникові право на відпустку. Тут вже керівник сам вирішує, наскільки вагомі причини і відпускати людину у відпустку чи ні.

– Існує два варіанти надання відпустки за свій рахунок і один з них – відпустка за згодою сторін. Тут начальник в праві відмовити працівникові. Але є група осіб, яким роботодавець не може заборонити брати відпустку без збереження заробітної плати, – підкреслює адвокат Олександр Босенко.

Всі ці правила регулюються ст. 84 КЗпП і ст. 25, 26 закону Про відпустки.

Хто має право

В обов’язковому порядку відпустку за свій рахунок дають:

  • батькам двох і більше дітей віком до 15 років, які виховують їх без матері або батька;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці;
  • матері або іншим особам, дитина яких потребує домашнього догляду. Тривалість у кожному випадку індивідуальна і визначається медичним діагнозом;
  • батькам дітей у віці до 14 років на час карантину у навчальних закладах;
  • ветеранам війни та праці;
  • особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
  • пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи;
  • особам з інвалідністю I, II і III груп;
  • людям, які вступають у шлюб;
  • працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу. Не більше 7 календарних днів;
  • співробітникам для догляду за хворими родичами по крові. Не більше 30 календарних днів;
  • працівникам для завершення санаторно-курортного лікування;
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у ВНЗ;
  • батькам, чиї неповнолітні діти вступають до навчальних закладів в іншому місті чи країні.

Скільки днів

Неоплачувана відпустка за згодою сторін не повинна перевищувати 15 календарних днів.

Відпустка може сягати і 60 днів!

У другому випадку все залежить від категорії осіб. Наприклад, людям з особливими заслугами перед Батьківщиною відпустка надається на 21 день, а особам з інвалідністю –на 60 днів.

При цьому такий відпочинок не може бути перенесений на наступний рік, як у разі щорічної обов’язкової відпустки.

Як оформити

Для отримання відпустки за свій рахунок працівник повинен написати заяву і віддати її на розгляд керівнику. Там потрібно вказати дату початку відпустки, її тривалість і причину.

– Досить напасать заяву на ім’я роботодавця. Бажано прописати причину, можна вказати “за сімейними обставинами”. Цього буде досить. У разі надання відпустки за угодою сторін потрібно отримати ще згоду від начальника, – каже Олександр Босенко.

Якщо керівник дає добро – оформляється наказ. У ньому вказується:

  • П.І.Б. працівника;
  • займана ним посада;
  • період відпустки;
  • причини необхідності надання відпустки.
  1. Працівник повинен обов’язково ознайомитися з наказом і поставити свій підпис.
  2. Заява на відпустку (зразок 2019) - щорічну, за свій рахунок, по догляду за дитиною, та інщі
  3. Зразок заяви на відпустку за свій рахунок.

Чи мають право виганяти у відпустку?

Вас відправляють у відпустку за свій рахунок, мотивуючи це тимчасовим призупиненням робіт на підприємстві? Знайте, це не законно!

Роботодавцю загрожує штраф від 510 до 1 700 грн.

Згідно зі ст. 25, 26 ЗУ Про відпустки такий “відпочинок” може ініціювати лише працівник. Роботодавець, примусово відправляючи співробітника у відпустку, порушує законодавство про працю. А це загрожує притягненням до адміністративної відповідальності.

У той же час закон не передбачає ніяких обмежень, якщо в неоплачувану відпустку за своєю ініціативою підуть всі співробітники підприємства.

Читайте:

Вибиті зуби, переломи і смерть! Як не перетворити відпустку на пекло (18+)

Лептоспіроз, холера і смерть! Найстрашніші хвороби з пляжу і як не заразитися

Відпускна аптечка: що взяти з собою у подорож

Плюси і мінуси

Заява на відпустку (зразок 2019) - щорічну, за свій рахунок, по догляду за дитиною, та інщі

– Не можу сказати, що у відпустці за свій рахунок взагалі є якісь переваги, оскільки працівник за період своєї відсутності не отримує зарплату. У неоплачуваний відпочинок йдуть тільки, якщо немає інших варіантів не бути на роботі. Це крайня необхідність, – говорить фахівець відділу кадрів.

Ще один мінус –  неможливо перенести невикористану відпустку на наступний рік.

Але разом з тим одне можна сказати точно – така відпустка має місце бути, адже у житті бувають різні моменти, які потребують вирішення тут і зараз. Неоплачуваний відпочинок – це якась страховка співробітника на випадок “а раптом …”, врешті-решт не звільнятися ж.

Ангеліна Маліновська

Відпустка за власний рахунок: зразок заяви та наказу — Бухгалтер.ИНФО

Заява на відпустку (зразок 2019) - щорічну, за свій рахунок, по догляду за дитиною, та інщі

Оцените материал

 Окрім щорічних основних та додаткових відпусток, що оплачуються за рахунок підприємств, працівники мають право на відпустки без збереження заробітної плати ( серед працівників поширена назва «за свій рахунок»). 

     Право на такі відпустки мають всі категорії працівників, їх тривалість може зазначатись в колективному договорі, а також обговорюється між керівником та працівником, та не може перевищувати 15 календарних днів (святкові та робочі дні не переносяться, та не продовжують термін таких відпусток).

Поділ на частини та перенесення на наступні роки таких відпусток Законом України «Про відпустки» не передбачено.      В статті 25 Закону України «Про відпустки» наведено перелік працівників, які за їх бажанням в обов’язкому порядку мають право на відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не вправі відмовити в її наданні.

Тривалість такої відпустки для кожної категорії населення може бути різною. Наведемо перелік в таблиці.   

№ зпКатегорія працівниківЩорічна максимальна тривалість відпустки
1 ● мати або батько, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; 14 календарних днів
● батько, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі;
● чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці;
● ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
● ветеранам праці.
2 ● Матері, батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду; тривалість, визначена в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку
● якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний); до досягнення дитиною 16-річного віку
3 Матері, батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території
4 особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною 21 календарний день
5 пенсіонерам за віком та інвалідам III групи 30 календарних днів
6 інвалідам I та II груп 60 календарних днів
7 особам, які одружуються 10 календарних днів
8 ● працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер; 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
● інших рідних. 3 календарних дні без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад
9 працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду тривалість, визначена у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів
10 працівникам для завершення санаторно-курортного лікування тривалість, визначена у медичному висновку
11 працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назадю
12 працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки тривалість, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад
13 сумісникам на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи
14 працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи; 24 календарних днів
15 працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості(за наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини) 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі
16 Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання 1 вільний від роботи день кожного тижня за їх бажанням

      Для надання відпустки без збереження працівник повинен написати на ім’я керівника заяву з проханням надання йому відпустку без збереження заробітної плати з зазначенням причини та тривалості. Надання працівникові такої відпустки оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості.

Обов'язковою умовою при оформленні такої відпустки є згода сторін. Перелік причин для оформлення відпустки без збереження заробітної плати законодавством не встановлено, оскільки поважність їх залежить від конкретних обставин в житті працівника.

Таким чином, рішення, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи іншої причини зазначену відпустку, належить виключно до компетенції роботодавця.      Якщо працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати за декількома підставами, то, використавши відпустку за однією підставою, він може використати відпустки також за іншими підставами.

Наприклад, якщо на підприємстві працює інвалід IIІ групи, який одружується, він має право на використання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів в зв’язку з одруженням та як інвалід ІІІ групи тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

      Законодавством не передбачено, що відпустку без збереження заробітної плати працівник має використати всю і відразу. Наприклад, мати, що має дитину-інваліда, може написати заяву про приєднання до щорічної основної відпустки семи днів відпустки без збереження заробітної плати, а ще не більше семи днів взяти в інший час.

Читайте также:  Як стягнути аліменти на дитину після 18 років?

       Слід нагадати, що відпустку без збереження заробітної плати працівник може брати кілька разів протягом року, але загальна тривалість таких відпусток не може перевищувати 15 календарних днів.

      Важливими гарантіями прав працівника при наданні відпусток без збереження заробітної плати, є те, що на час надання цих відпусток за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках (за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Однак, слід пам’ятати, що при розрахунку суми відпускних дні відпустки без збереження заробітної плати не включаються до розрахунку суми відпускних.      Наводимо приклади написання заяви (Додаток 1) та наказу (Додаток 2) для оформлення відпустки без збереження заробітної плати.      Додаток 1   

         Прошу Вас надати мені відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку із сімейними обставинами (дружина перебуває у відпустці в зв’язку з вагітністю та пологами) тривалістю 14 календарних днів з «04» червня по «17» червня 2013 року.                           03.06.2013                                                       Підпис         

      Додаток 2   

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС»

                  03.06.2013

         Про надання відпустки         НАКАЗУЮ:      Надати комірнику Сідорову Петру Івановичу, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів з 04 червня по 17 червня 2013 року включно в зв’язку з народженням дитини та перебуванням дружини в відпустці по вагітності та пологах.      Підстави:    1. Заява Сідорова П.І. від 03.06.2013 р.   2. Копія свідоцтва про народження дитини (серія А № 121212). 

  •    Директор                   

(підпис) І.І.Іванов

   З наказом ознайомлений: Сідоров П.І.

            Источник:   Аудиторська компанія «Престиж-Аудит»

Відпустка за власний рахунок під час карантину | БІЗНЕС

У зв'язку з встановленням карантину на території України, одним із актуальних питань для роботодавців та працівників стало надання відпустки без збереження заробітної плати. Про це повідомили в Управлінні Держпраці Миколаївської області.

Порядок надання такої відпустки регулюється Законом про відпустки та КЗпП.

Статтею 25 Закону визначені випадки та строки надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов'язковому порядку.

Серед них передбачена і надання відпустки без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку матері, батькові, бабі, діду або іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один з прийомних батьків для догляду за дитиною віком до 14 років — на період оголошення карантину на відповідній території.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст.

84 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

  • Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:
  • 1) причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
  • 2) дата початку відпустки;
  • 3) тривалість відпустки.
  • Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.
  • Таку відпустку не подовжуютьна кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Відпустку без збереження заробітної плати надають, як правило, у зв'язку з якими-небудь подіями в житті працівника. При цьому перш за все необхідно бажання працівника піти в таку відпустку. Ні в якому разі не можна відправляти у відпустку «за свій рахунок» примусово без згоди працівника.

Нагадаємо, Міноцполітики раніше надало роз'яснення, що примусове направлення працівників у відпустку за власний рахунок є грубим порушенням законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13).

Відповідальність за грубе порушення законодавства про працю передбачена ст. 172 Кримінального кодексу України — штраф від двох тисяч до трьох тисяч НМДГ (від 34 тис. грн до 51 тис. грн)або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, — караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч НМДГ (від 51 тис. грн до 85 тис. грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

  1. Ставте на моніторинг необхідні компанії у CONTR AGENT та оперативно дізнайтеся про зміну керівного складу контрагента, початок процедури банкрутства чи заборгованість.
  2. Читайте також:
  3. У Держпраці роз'яснили, як організувати роботу під час карантину
  4. Рекомендації для підприємств, на яких неможливо забезпечити віддалений режим роботи
  5. За звільнення працівників під час карантину роботодавцям загрожує кримінальна відповідальність
  6. Бізнес на карантині: що з податками?
  7. Тримати бізнес під контролем у період кризи важко, та на такий випадок ми підготували спеціальний захист у вигляді комплексного АНТИКРИЗОВОГО пакету ІТ-продуктів від ЛІГА:ЗАКОН.

Відпустка за свій рахунок: все, що потрібно знати

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці

ПОДАТКИ ТА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК КВІТЕНЬ, 2020/№ 27

Не одна. Є варіанти

У питаннях наданнях відпустки без збереження заробітної плати (як кажуть у народі — відпустки за свій рахунок) «рулить» Закон про відпустки. Він поділяє такі відпустки на два види.

1 вид: відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки (далі — «безвідмовні» відпустки).

Як ви вже зрозуміли, відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не має права.

2 вид: відпустка, що надається за згодою (домовленістю) сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки (далі — «договірна» відпустка).

Щоб отримати таку відпустку, самого тільки бажання працівника і наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця. Якщо роботодавця не влаштовує перспектива надання працівнику «договірної» відпустки, то він може й відмовити.

Зауважте, відпустки без збереження зарплати можуть бути передбачені не тільки Законом про відпустки, а також іншими законодавчими актами. А ось

встановлювати неоплачувані відпустки колективним (трудовим) договором не можна

Це є порушенням законодавства про працю (див. лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 243/13/116-1).

Тривалість відпустки без збереження зарплати залежить від підстави її надання. Так, наприклад, за загальним правилом, тривалість «договірної» відпустки становить 15 календарних днів протягом року (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки).

Проте у разі встановлення КМУ карантину термін перебування у «договірній» відпустці на період карантину не включається у загальний 15-денний термін (докладніше див. ««Карантинна» відпустка за свій рахунок» цього номера).

Увага! Не рекомендуємо вам надавати відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж установлена законом. Інакше, аналізуючи ваші Звіти з ЄСВ та виявивши таке неподобство, Пенсійний фонд проінформує про такі факти Держпраці.

Далі зазвичай у гру включаються інспектори праці місцевих рад, які звертаються до роботодавців з проханням пояснити, «що це було». Якщо тривалість відпустки вкладається у встановлені законом межі (наприклад, відпустка без збереження зарплати надана пенсіонеру за віком тривалістю 30 календарних днів згідно з п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), то все гаразд.

А ось якщо ні… Ну, самі розумієте.

Ще один важливий момент. Відпустку за свій рахунок не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї. Це не передбачено законом. Тож будьте уважні!

Правила надання

Закон про відпустки не містить вимоги про те, що відпустка за свій рахунок надається за відпрацьований рік. Тому, на нашу думку, надавати таку відпустку потрібно, орієнтуючись на календарний рік. Саме тому право на відпустку без збереження заробітної плати виникає незалежно від часу, відпрацьованого в конкретного роботодавця.

  • Водночас якщо працівник протягом кількох років не брав відпустку за свій рахунок або використав її не повністю, не використані ним дні такої відпустки на наступні роки не переносять.
  • Незалежно від виду відпустки за свій рахунок
  • ініціатива скористатися відпусткою за свій рахунок завжди має виходити від працівника

Нав’язувати працівнику похід у відпустку за свій рахунок (відправляти його примусово, не отримавши згоди) роботодавець не має права. Це порушення трудового законодавства.

А чи можна взяти відпустку без збереження заробітної плати за декількома підставами? Наприклад, якщо працівник протягом року вже використав відпустку без збереження зарплати за якоюсь із підстав.

Так, звісно. Надання протягом року відпустки без збереження зарплати за однією з підстав не позбавляє працівника можливості отримати неоплачувану відпустку за іншими підставами.

Наприклад, якщо працівнику-пенсіонерові за віком було надано відпустку без збереження зарплати на 30 календарних днів (п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), то це не позбавляє його права на отримання «договірної» відпустки за свій рахунок згідно зі ст. 26 Закону про відпустки на період карантину.

А чи можна ділити на частини відпустки за свій рахунок, що надаються відповідно до Закону про відпустки? Так, можна.

Трудове законодавство не містить приписів про поділ на частини відпустки за свій рахунок. Водночас не передбачено і заборони щодо такого поділу.

Отже, відпустку без збереження зарплати може бути розділено на частини. Наприклад, працівнику може бути надано відпустку за згодою сторін (ст.

26 Закону про відпустки) трьома частинами, по 5 календарних днів кожна. Разом 15 календарних днів.

Головне — пильнуйте, щоб загальна тривалість відпустки за відповідною підставою не перевищувала періоду, встановленого законодавством.

Документальне оформлення

  1. Відпустку без збереження заробітної плати надаємо працівнику на підставі письмової заяви.

    У ній мають бути зазначені:

  2. 1) причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
  3. 2) дата початку відпустки;
  4. 3) тривалість відпустки.

Звертаємо увагу: якщо працівник претендує на «безвідмовну» відпустку за свій рахунок згідно зі ст. 25 Закону про відпустки, то до заяви йому слід додати відповідні підтвердні документи.

А ось для того щоб скористатися «договірною» відпусткою, підтвердні документи до заяви додавати не потрібно.

У заяві на таку відпустку працівник просто зазначає «сімейні обставини» чи інші причини, через які виникла необхідність у цій відпустці.

От зразок заяви на «договірну» відпустку: «Прошу надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів з ХХ.ХХ.2020 за сімейними обставинами».

На підставі заяви (та підтвердних документів, за наявності) працівника видаємо наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати.

У табелі обліку використання робочого часу (далі — табель робочого часу) для позначення:

— відпустки без збереження зарплати у зв’язку з навчанням (пп. 12, 13 та 17 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки) використовуємо код «НБ» (цифровий код «13»);

— додаткової відпустки без збереження зарплати, що надається в обов’язковому порядку (ст. 25, крім пп. 3, 12, 13 та 17 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), — «ДБ» (цифровий код «14»);

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного в п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, — «ДД» (цифровий код «17»);

— відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) — «НА» (цифровий код «18»).

В особовій картці працівника робимо відмітки в розділі V «ВІДПУСТКИ», зазначаючи вид відпустки, дати її початку і закінчення, підстави для надання цього виду відпустки.

Наслідки. Що потягне за собою відпустка?

Почнемо з трудової доплати. Якщо за працівником при виконанні норми праці трудова доплата не визначалася, оскільки його оклад (тарифна ставка) дорівнює або вище мінімальної зарплати (далі — МЗП), то й у разі невиконання норми праці через відпустку такої доплати не буде.

Проте якщо ж трудова доплата розраховувалася, то нараховану йому зарплату за місяць за фактично відпрацьований час порівнюємо з МЗП, розрахованою пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу). Якщо «пропорційна» МЗП вища за фактичну зарплату, на різницю між цими двома величинами нараховуємо працівнику «трудову» доплату.

Йдемо далі — хвороба. На відміну від щорічних відпусток, перенести або продовжити відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку з непрацездатністю працівника, що настала під час такої відпустки, не можна.

Крім того,

період хвороби, що збігся з періодом відпустки за свій рахунок, оплаті не підлягає

Це прямо зазначено у п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Але! Заспокоюємо наших вагітних жінок-працівниць. У разі надання працівниці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період відпустки без збереження зарплати допомога по вагітності та пологах виплачується з дня виникнення права на декретну відпустку.

Тож якщо в період відпустки без збереження зарплати у працівниці настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка за свій рахунок переривається і оформлюється декретна відпустка.

Отже, у будь-якому разі вагітним жінкам-працівницям буде надана допомога по вагітності та пологах. Тож бережіть себе, дорогі жінки!

Якщо під час розрахунку лікарняних (декретних) виявилося, що в розрахунковому періоді є відпустка без збереження заробітної плати, то дні такої відпустки виключаємо із загальної кількості календарних днів, що братимуть участь у розрахунку середньої зарплати.

Біжимо далі. Щорічна відпустка. Час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховуємо до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Винятком є (не входять у «відпускний» стаж) відпустки, які надаються згідно з п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною.

При розрахунку відпускних дні відпустки без збереження заробітної плати виключаємо з розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12).

Як бачите, надаючи відпустку без збереження заробітної плати, роботодавець повинен дотримуватися низки правил. Допоможе йому в цьому наша стаття.

висновки

  • Закон про відпустки поділяє відпустки без збереження на два види: ті, що надаються в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій та ті, що надаються за згодою (домовленістю) сторін.
  • Ініціатором «походу» у відпустку за свій рахунок завжди повинен бути працівник. Відправляти його примусово, не отримавши згоди, роботодавець не має права.
  • Тимчасова непрацездатність працівника, що припадає на період відпустки за свій рахунок, не оплачується. А ось допомога по вагітності та пологах повинна бути нарахована та виплачена.

Відпустка без збереження зарплати: кому, коли і на скільки днів

Згідно із трудовим законодавством працівник має право на відпустку без збереження зарплати, простіше кажучи, відпустку за свій рахунок. Її тривалість залежить від причини, що зумовила необхідність такої відпустки, і категорії працівника. Кому, у яких випадках та якої тривалості відпустку за свій рахунок має право або зобов'язаний надати роботодавець, розповімо в цій консультації.

Загальні положення

Право працівника на відпустку без збереження зарплати встановлене ст. 84 КЗпП і ст. 25, 26 Закону № 504.

Така відпустка надається будь-якому працівнику за сімейними обставинами та з інших причин і не може перевищувати 15 календарних днів (далі – к. д.) на рік (ст.

26 Закону № 504, лист Мінсоцполітики України від 29.04.16 р. № 243/13/116-16, далі – Лист № 243).

Згідно зі ст. 26 Закону № 504 для отримання відпустки за свій рахунок одного бажання працівника недостатньо. Обов'язковою умовою оформлення такої відпустки є згода роботодавця її надати.

Адже законодавчо не визначено, які саме сімейні обставини або причини дають працівнику право на цю відпустку. Важливість таких обставин і причин залежить від конкретної ситуації, у якій опинився працівник.

Тому остаточне рішення про те, надавати чи не надавати працівнику дану відпустку, приймає роботодавець (лист Мінпраці та соцполітики України від 18.03.09 р. № 2961/0/14-09/06).

У ст. 25 Закону № 504 перелічено випадки та категорії працівників, яким роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження зарплати (без урахування 15 к. д. відповідно до ст. 26) (див. нижче).

Чи може підприємство зі своєї ініціативи відправити працівника у відпустку за свій рахунок, якщо, наприклад, у підприємства тимчасово відсутній обсяг робіт і воно змушене призупинити діяльність, але звільняти працівників не бажає?

Ні, не може. Згідно зі ст.

25, 26 Закону № 504 таку відпустку може ініціювати тільки працівник, а роботодавець, який примусово відправляє свого співробітника у відпустку, порушує законодавство про працю (лист Мінсоцполітики України від 19.09.13 р. № 416/13/116-13).

За таке порушення посадові особи підприємства-роботодавця можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.).

Водночас ні КЗпП, ні Закон № 504 не вводить будь-яких обмежень у частині знаходження в неоплачуваній відпустці одночасно всіх працівників підприємства або одного підрозділу у випадку, якщо працівники самі захочуть піти в таку відпустку на період, коли підприємство не може забезпечити їх роботою і призупиняє свою діяльність.

Відпустка, надавана в обов'язковому порядку

Відпустку за свій рахунок роботодавець зобов'язаний надати у випадках, передбачених ст. 25 Закону № 504 і Листом № 243 (див. таблицю).

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/28309-0

№ з / п Категорія працівників та обставини Тривалість
1  2 3
1 Мати або батько, який виховує без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі) двох і більше дітей віком до 15 років або дитини-інваліда До 14 к. д. щорічно
2 Чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці До 14. к. д.
3 Мати, батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновителі, опікуни, один із прийомних батьків або батько-вихователь, жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або всиновила дитину, мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), опікун дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи
  • Строк, зазначений у медвисновку, якщо: – дитина потребує домашнього догляду і не досягла 6 років; – дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) і не досягла 16 років;
  • – дитині встановлена категорія інвалід підгрупи А і вона не досягла 18 років
4 Мати, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновитель, опікун, один із прийомних батьків або батько-вихователь для догляду за дитиною, яка не досягла 14 років у випадку оголошення карантину на відповідній території Період оголошення карантину на відповідній території
5 Учасники війни (ст. 8, 9 Закону № 3551), у т. ч.: – працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу до держав, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан із 1 грудня 1979 року по грудень 1989 року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;– працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися і брали безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи в районах АТО в період її проведення, у порядку, установленому законодавством До 14 к. д. щорічно
6 Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону) (перелік таких осіб див. нижче таблиці)
7 Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено Законом № 3551. До таких у т. ч. відносяться особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні До 21 к. д. щорічно
8 Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною
9 Пенсіонери за віком До 30 к. д. щорічно
10 Інваліди III групи
11 Інваліди I та II групи До 60 к. д. щорічно
12 Особи, які одружуються До 10 к. д.
13 У випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), брата, сестри До 7 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад
14 У випадку смерті інших рідних (крім рідних по крові або по шлюбу) До 3 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад
15 Для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу (див. п. 13), який згідно з медвисновком потребує постійного стороннього догляду Строк, зазначений у медвисновку, але не більше 30 к. д.
16 Працівнику для завершення санаторно-курортного лікування Строк, зазначений у медвисновку
17 Працівники, допущені до вступних іспитів у виш 15 к. д. без урахування часу проїзду до вишу і назад
18 Працівники, допущені до вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва Необхідна для проїзду до вишу або наукового закладу і назад
19 Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки
20 Працівники-сумісники Строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи
21 Ветерани праці До 14 к. д. щорічно
22 Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткову відпустки повністю або частково й отримали за них грошову компенсацію До 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6 місяців безперервної роботи
23 Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. При наявності двох і більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини 12 к. д. без урахування часу проїзду до навчального закладу і назад

Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону):

  • сім’ї осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час участі в АТО;
  • сімї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення АТО (у т. ч. здійснювали волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час забезпечення проведення АТО (у т. ч. волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • сім’ї осіб, які, перебуваючи в складі добровольчих формувань, що були створені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час особистої участі в АТО, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних сил України (далі – ЗСУ), МВС, Національної гвардії України (далі – Нацгвардія) та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів;
  • сім’ї осіб, які, перебуваючи в складі добровольчих формувань, що були створені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому не були включені до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань АТО у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацгвардією та іншими створеними згідно із законами України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • члени сімей військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) і співробітників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО, ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців і співробітників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, інших створених згідно із законами України військових формувань, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час особистої участі в АТО або забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • члени сімей працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО й загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час забезпечення проведення АТО безпосередньо в районах і в період її проведення.

Чи можна надати відпустку за свій рахунок більшої тривалості, ніж передбачено законодавством?

Найчастіше працівники у своїх заявах просять надати їм неоплачувану відпустку на період, що перевищує законодавчо встановлену межу. А роботодавець, у свою чергу, надає працівникам такі відпустки. На жаль, це є порушенням трудового законодавства, за яке:

  • на підприємство може бути накладений штраф у розмірі 1 МЗП (3 200 грн.) на підставі ст. 265 КЗпП;
  • посадові особи роботодавця-підприємства або роботодавець-підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.).

Важливий нюанс: той факт, що працівнику була надана відпустка без збереження зарплати більшої тривалості, ніж установлено Законом № 504, за його ж проханням, не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення вимог даного Закону.

Оформлення відпустки

Для отримання відпустки за свій рахунок працівник повинен подати роботодавцю заяву, указавши в ній дату початку відпустки, її тривалість і причину, за якою йому потрібна відпустка або яка дає йому право на таку відпустку (див. зразок 1).

Якщо працівник наводить у заяві підстави, що передбачають обов'язкове надання такої відпустки, тоді до заяви додаються документи, що підтверджують його право на відпустку. Наприклад, якщо про відпустку просить:

  • мати двох і більше дітей віком до 15 років, то вона повинна подати свідоцтва про народження дітей;
  • працівник для догляду за хворим рідним, тоді він повинен подати документи, що підтверджують споріднення із хворим, і медвисновок, що свідчить про необхідність такого догляду і його тривалість;
  • працівник, на якого поширюється дія Закону № 3551, він зобов'язаний подати документи, що підтверджують його статус або право на отримання відпустки.

1 из 1

Надання працівнику відпустки за свій рахунок оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства (див. зразок 2), у якому повинні бути зазначені:

  • П. І. Б. працівника, якому надається відпустка;
  • обіймана ним посада;
  • період відпустки;
  • обставини, що зумовили необхідність надання працівнику відпустки.

Із цим наказом (розпорядженням) працівника слід ознайомити під підпис.

1 из 1

У випадку обов'язкового надання працівнику відпустки з підстав, передбачених ст. 25 Закону № 504, на наявність таких підстав також потрібно вказати в наказі (розпорядженні).

Висновки

При наданні та оформленні відпустки без збереження заробітної плати слід дотримуватися трудового законодавства. Щоб правильно оформити кадрову документацію й уникнути проблем як із працівниками, так і у випадку перевірки Держпраці, скористайтеся нашими рекомендаціями та наведеними в консультації зразками.

Відпустка за свій рахунок: розкриваємо секрети

У питаннях надання відпустки без збереження заробітної плати (як кажуть у народі — за свій рахунок) перша скрипка, безперечно, — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Він поділяє такі відпустки на два види.

1 вид: відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки (далі — «безвідмовні» відпустки). Перелік цих категорій працівників (подій) див. у таблиці нижче.

Відмовити в наданні відпустки, встановленої ст. 25 Закону про відпустки, роботодавець не має права.

Звернемо вашу увагу на один важливий момент. Відправити працівника у «безвідмовну» відпустку слід з дати, зазначеної ним у заяві. Водночас зауважте, якщо обов’язок надати відпустку за свій рахунок пов’язаний з якоюсь подією в житті працівника, то й дата її початку не повинна занадто відрізнятися від дати події.

Наприклад, якщо відпустка надається особам, які одружуються (п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), то право на неї мають працівники в період, який хоча б якось прив’язаний до дати одруження.

Така відпустка може безпосередньо передувати дню реєстрації шлюбу, йти за ним або ж дата реєстрації шлюбу може припасти на будь-який день відпустки.

Проте права на таку відпустку через якийсь час після весілля працівник уже не має.

2 вид: відпустки, що надаються за згодою (домовленістю) сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки (далі — «договірні» відпустки). Щоб отримати таку відпустку, самого тільки бажання працівника і наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця.

Якщо роботодавця не влаштовує перспектива надання працівнику «договірної» відпустки, то він може й відмовити.

Спільні правила. Закон про відпустки не містить вимоги про те, що відпустка за свій рахунок надається за відпрацьований рік. Тому, на нашу думку, надавати таку відпустку потрібно, орієнтуючись на календарний рік.

  • Тобто право на неоплачувану відпустку виникає незалежно від часу, відпрацьованого в конкретного роботодавця.
  • Водночас якщо працівник протягом кількох років не брав відпустку за свій рахунок або використав її не повністю, не використані ним дні такої відпустки на наступні роки не переносять.
  • Незалежно від виду відпустки за свій рахунок ініціатива скористатися цією відпусткою завжди має виходити від працівника.

Нав’язувати працівнику похід у відпустку за свій рахунок (відправляти його примусово, не отримавши згоди) роботодавець не має права. Це явне порушення трудового законодавства.

Зауважте, поряд із Законом про відпустки відпустки без збереження зарплати можуть бути передбачені також іншими законодавчими актами. А ось встановлювати неоплачувані відпустки колективним (трудовим) договором не можна! Це є порушенням законодавства про працю (див. лист Мінсоцполітики від 29.04.16 р. № 243/13/116-1).

Як довго гуляти?

Тривалість відпустки без збереження зарплати залежить від підстави її надання. Так, наприклад, максимальна тривалість «договірної» відпустки становить 15 календарних днів протягом року (ст. 26 Закону про відпустки).

Тривалість «безвідмовних» відпусток за свій рахунок, що надаються згідно зі ст. 25 Закону про відпустки, див. у таблиці нижче.

Важливо! Дуже не рекомендуємо вам надавати відпустку без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж встановлена законом. Це порушення трудового законодавства, яке виллється для роботодавця у штраф у розмірі 1 мінзарплати (у 2019 році — 4173 грн.) згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Не легше посадовим особам підприємств. За це порушення їм загрожує адмінштраф у загальному випадку в розмірі від 510 до 1700 грн.

А щоб виявити таке порушення, інспекторам праці навіть не доведеться приходити до вас з інспекційним відвідуванням. Ви самі їм про це скажете! Яким чином? Подаючи Звіт з ЄСВ.

Пам’ятаєте, у таблиці 6 цього Звіту є графа 14, в якій у разі надання працівнику у звітному місяці відпустки без збереження заробітної плати зазначається кількість календарних днів такої відпустки?

Цю інформацію отримує Пенсійний фонд, аналізує, і, як правило, якщо бачить, що зазначена кількість календарних днів відпустки за свій рахунок перевищує 15, то інформує про це Держпраці.

Далі зазвичай у гру включаються інспектори праці місцевих рад, які звертаються до роботодавців з проханням пояснити, «що це було».

Якщо тривалість відпустки вкладається у встановлені законом межі (наприклад, відпустка без збереження зарплати надана пенсіонеру за віком тривалістю 30 календарних днів згідно з п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), то все гаразд.

А ось якщо ні… Ну, самі розумієте. Штрафи ми озвучили вище.

Хочу дві і частинами

Припустимо, працівник протягом року вже використав відпустку без збереження зарплати за якоюсь із підстав. Чи може він взяти ще одну відпустку за свій рахунок, але вже за іншою підставою?

Так, звісно. Надання протягом року відпустки без збереження зарплати за однією з підстав не позбавляє працівника можливості отримати неоплачувану відпустку за іншими підставами.

Наприклад, якщо працівнику-пенсіонерові за віком було надано відпустку без збереження зарплати на 30 календарних днів (п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), то це не позбавляє його права на отримання «договірної» відпустки за свій рахунок згідно зі ст. 26 Закону про відпустки на 15 календарних днів.

А чи можна ділити на частини відпустки за свій рахунок, що надаються відповідно до ст. 25 та 26 Закону про відпустки

Ссылка на основную публикацию