Все про судовий збір в україні (звільнення, повернення, калькулятор розрахунку, зразок заяви)

Все про судовий збір в Україні (звільнення, повернення, калькулятор розрахунку, зразок заяви)

Щодо строків розрахунку з працівником при звільненні та відповідальн

До основних виплат відносяться: заробітна плата за фактично відпрацьований період та грошова компенсація за невикористанні дні щорічної основної відпустки. Деякі категорії працівників мають право також на отримання додаткових виплат, наприклад, грошова допомога на оздоровлення на поточний рік чи грошова компенсація за неотримане речове майно, тощо.

Відносно правовідносин з виплати працедавцем належних сум працівнику, законодавець виловився «лаконічно», що, мабуть, і призводить до частого порушення прав працівників.

Згідно зі статтею 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто, останній робочий день – це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник «на місці».

Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Це формулювання доволі розмите, оскільки не визначено форми вимоги про розрахунок (письмова чи усна); подати можна особисто чи через представника, або ж засобами поштового зв’язку.

Тому радимо оформлювати таку вимогу письмово і надсилати засобами поштового зв’язку (рекомендований лист з описом вкладення) для отримання підтвердження доставки.

У разі надання відпустки з наступним звільненням з роботи розрахунок повинен бути здійснений в останній робочий день перед відпусткою. В цей же час, день звільнення у трудову книжку працівника буде зазначений останній день відпустки.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На практиці працівникам видають для ознайомлення роздруківку з нарахованими сумами і знятими податками. Після ознайомлення працівник погоджується з нарахованими сумами (мовчазна згода) або ж оспорює її.

Якщо працівнику не вдалося довести своєї правоти роботодавцю, спір слід вирішувати в судовому порядку.

  • В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок неоспорювану працівником суму.
  • Згідно зі статтею 117 КЗпП, у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівнику сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
  • Якщо працівник погодився з сумами, нарахованими при звільненні, а працедавець все рівно їх не виплачує, до працедавця буде застосовуватися «пеня» – середній заробіток за кожний день такої затримки.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Важливий нюанс, що відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності при затримці виплат.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. В категорії трудових справ держава надає багато пільг працівнику.

Наприклад, при поданні позовної заяви в даній категорії справ, судовий збір не сплачується, згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”. Також у трудових спорах допускається стягнення моральної шкоди.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом такої шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Яна Угодовська, головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області.

Неотримання доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: рішення КЦС ВС

13:10, 13 августа 2019

Несплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має  переслідувати законну мету, — КЦС ВС.

Фабула справи № 761/12145/17: Фізична особа подала касаційну скаргу на рішення районного суду та постанову апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду скаргу було залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору. Усуваючи виявлені недоліки, заявником було надано довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

В касаційній скарзі фізична особа заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження чого надала довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, зі змісту якої вбачається, що у заявника був відсутній дохід за попередній рік та I квартал поточного року.

Задовольняючи клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду виходив з наступного.

Європейський суд у своїй практиці зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами і поставленою метою.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

  • Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік.
  • Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
  • Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, несплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
  • З постановою можна ознайомитись за посиланням.
  • Раніше «Судово-юридична газета» писала про сплату судового збору онлайн.

Питання зменшення розміру або звільнення від оплати судового збору

Вячеслав Аврамов, адвокат

З набранням чинності Закону України від 22.05.2015 р. №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (надалі – Закон №484-VIII) запроваджено системи диференціації ставок судового збору залежно від виду особи позивача (заявника) – юридичної чи фізичної особи.

Вказаним Законом №484-VIII встановлено ставки судового збору для юридичних осіб за подання до суду загальної юрисдикції позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, з профільного закону взагалі виключено положення щодо розміру максимальної ставки судового збору за подання до суду загальної юрисдикції позовної заяви майнового характеру юридичною особою.

  • Законом №484-VIII також підвищено ставки судового збору при зверненні до кожної вищої судової інстанції
  • На думку авторів Закону №484-VIII, його прийняття мало забезпечити кращий доступ до правосуддя, а також збільшити надходження до Державного бюджету України від сплати судового збору за новими ставками, що створить передумови для покращення матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
  • Однак, на практиці Закон №484-VIII не лише не досяг бажаних результатів, а і отримав зворотній ефект, який полягає в наступному.
  • Не є відкриттям те, що в останні роки суди загальної юрисдикції, в основному, «завалені» справами за позовами банків та інших фінансових установ про стягнення заборгованості за кредитами або про звернення стягнення на предмети іпотеки, які надані в забезпечення виконання обов’язків за кредитами.
  • Як вже зазначалось вище, за подання до суду загальної юрисдикції позовної заяви майнового характеру банк має сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
Читайте также:  Як залишити машину собі при розлученні (практичні поради юриста)?

Наприклад, при поданні позову про стягнення 50 000,00 доларів США фінансова установа має сплатити судовий збір у розмірі 20 272,50 грн. (50 000,00 доларів США х 27,03 (курс НБУ) = 1 351 500,00 грн. х 1,5% = 20 272,50 грн.).

Пересічний громадянин, не знайомий з нормами процесуального права, лише б порадів такому стану справ.

Проте, згідно до норм статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Таким чином, збільшені ставки судового збору, які сплачують юридичні особи за подання позовів до суду загальної юрисдикції, в подальшому стягуються з фізичних осіб – відповідачів.

На цьому, нажаль, проблеми фізичних осіб – відповідачів не закінчуються.

Законом №484-VIII також підвищено ставки судового збору при зверненні до кожної вищої судової інстанції, що обумовлюється, згідно до пояснювальної записки до законопроекту, більшою ресурсною затратністю розгляду справ у судах апеляційної, касаційної інстанції та Верховному Суді України, порівняно з місцевими судами, та відповідає світовій практиці.

Так, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, за подання касаційної скарги відповідно 120 відсотків ставки та за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно 130 відсотків.

Виходячи з вищенаведеного прикладу, за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції про стягнення з фізичної особи заборгованості у розмірі 50 000,00 доларів США, відповідач має сплатити 22 299,75 грн. (20 272,50 грн. (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 110% = 22 299,75 грн.).

  1. Звісно, що сплатити судовий збір за апеляційне оскарження рішення суду у такому розмірі може собі дозволити далеко не кожний українець.
  2. Законодавцем на цей випадок в статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
  3. Аналогічні положення щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати містить стаття 82 ЦПК України.

Вс про затримку остаточного розрахунку при звільненні працівника

У своєму рішенні від 16.01.2018 по справі № 446/509/16-ц Верховний Суд (далі – ВС, Суд) розглянув справу, в якій йдеться про відповідальність роботодавця у звʼязку із затримкою остаточного розрахунку по заробітній платі при звільненні працівника і строки позовної давності в такому випадку.

Фактичні обставини справи нам говорять про таке. Районний суд в липні 2012 виніс рішення про виплату працівникові раніше простроченої роботодавцем заробітньої плати. Проте роботодавець виплатив її тільки в січні 2014 року. У зв’язку з цим працівник звернувся до суду, щоб отримати компенсацію за затримку виплати заробітної плати, а також середнього заробітку за весь час такої затримки.

Проте важливим є те, що працівник порушив тримісячний строк позовної давності, звернувшись до суду аж в березні 2016 року. Позивач зазначив, що про розрахунок відповідача дізнався з листа Відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції від 14 грудня 2015 року, а тому вважає що строки звернення до суду з цим позовом пропущені з поважних причин і просить суд їх поновити.

Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог звільненої особи відмовив, а суд апеляційної інстанції залишив рішення попередньої інстанції без змін.

Верховний Суд, висловлюючи свою думку у цій справі, звернув увагу на офіційне  тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Так, положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, тому позивач справді пропустив строк без поважних причин на це.

Щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України викладено такий правовий висновок: положення частини другої статті 223 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Тому в цьому випадку особі справді повинні були виплатити компенсацію у зв’язку з втратою частини заробітної плати через термінів її виплати.

Варто зазначити, що суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову у повному обсязі і неправомірно застосували тримісячний строк звернення до суду і до позовної вимоги про стягнення компенсації у зв’язку з втратою частини заробітної плати через порушення термінів її виплати.

Вони ототожнили застосування тримісячного строку як до позовної вимоги про стягнення з роботодавця на користь особи середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, так і до позовної вимоги про стягнення компенсації у зв’язку з втратою частини заробітної плати через порушення термінів її виплати.

Про судовий збір 2019 | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2020 рік

Звернення до суду з позовом в більшості випадків пов’язано з певними фінансовими витратами. Мова йде про видатки, пов’язані з розглядом справи, і судовий збір (разом – судові витрати).

Судові витрати (поняття та види) – це видатки на адвоката, на залучення свідків, перекладачів і експертів, на проведення експертизи, на витребування, проведення огляду та забезпечення доказів, а також на вчинення інших процесуальних дій. Що стосується самого судового збору, то він оплачується за подачу скарг, заяв, а також за видачу судами документів і постанову окремих судових рішень.

Який збір платити за законом, яким буде судовий збір на 2019 рік, що таке ціна позову, чим відрізняються поняття держмито в суд і судовий збір – це і багато іншого читайте в нашому матеріалі.

Закон про судовий збір

Цей закон регулює правові основи і порядок сплати збору, його платників, розмір судового збору, а також випадки звільнення від його сплати та повернення.

Закон про судовий збір в Україні замінив Декрет Кабміну «Про державне мито», який діяв раніше. Точніше, Декрет діє до сих пір, але норми, що регулюють сплату судового збору, виділені в самостійний закон. Таким чином, судовим держмитом і збором в різний час називали одне й те саме.

Закон України про судовий збір 2019 встановлює плату за:

  1. подання до суду позовної та інших процесуальних заяв;
  2. подачу апеляційної і касаційної скарг на рішення судів нижчих інстанцій;
  3. заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами;
  4. заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом;
  5. видачу судових документів (копії рішення суду повторно, електронної копії технічного запису судового засідання, копій документів зі справи і т.п.).

Перелік заяв і клопотань, щодо яких судовий збір не сплачується, також встановлюється законом.

Про судовий збір 2019

Оскільки ставка збору залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня року, в якому подається позов, то в Україні фактично щорічно встановлюється судовий збір, розмір якого з року в рік неухильно зростає.

Так, наприклад, якщо в 2018 році згідно із законом судовий збір за розлучення становив 704,80 грн, то в 2019 за той самий позов доведеться викласти вже 768,40 грн.

Державне мито 2019: розрахунок і ціна позову

Закон говорить, що при подачі позову майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову.

Ціна позову в цивільному процесі досить широке поняття, однак для цілей цієї статті можна обмежитися спрощеним визначенням.

Отже, ціна позову – це грошове вираження майнових вимог позивача. Її потрібно визначати тільки щодо майнових вимог. Так, наприклад, ціна позову по аліментах – це сума всіх платежів не більше ніж за 6 місяців. Водночас позов про розірвання шлюбу (без майнових вимог) ціни не має.

Ціна позову в ЦПК визначається наступним чином:

  • в позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або спірною сумою за виконавчими або іншими документами, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку;
  • в позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;
  • в позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
  • в позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
  • в позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
  • в позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
  • в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;
  • в позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.
Читайте также:  Розрахунок аліментів: середня зарплата в україні в 2018 році

Як розрахувати суму, яку потрібно заплатити за подачу позову? Калькулятор судового збору в інтернеті можна знайти на сайті судової влади.

Однак розрахунки можна зробити і самостійно без допомоги калькулятора.

Так, за подачу цивільного позову майнового характеру фізична особа або ФОП заплатить 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даний прожитковий мінімум на 1 січня 2019 року становить 1921 грн. Це означає, що сума збору по даній категорії позовів може коливатися від 768,40 грн до 9605 грн.

Тепер наведемо приклад: В. подає позов про стягнення боргу з А. в сумі 100 000 грн. Він повинен заплатити судовий збір в сумі 1000 грн. При сумі боргу від 76 840 до 960 500 грн. В. повинен заплатити 1% ціни позову, якщо борг менше 76 840 – він платить фіксовану суму 768,40 грн, якщо борг більше 960 500 – 9605 грн.

З повним переліком ставок збору можна ознайомитися в статті 4 ЗУ про судовий збір 2019.

Судовий збір на 2019: пільги

Судовий збір в Україні не платять:

  • позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
  • позивачі – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
  • позивачі – у справах про стягнення аліментів, а також заявники при подачі заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів;
  • позивачі – у справах про відшкодування матеріального збитку, заподіяного в результаті вчинення кримінального правопорушення;
  • особи з інвалідністю I і II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
  • позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • виборці – у справах про уточнення списку виборців;
  • військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевіркові) та спеціальні збори, – у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
  • учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їх прав;
  • позивачі – у справах в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати збору, представлений в статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У законі також перераховані випадки повернення судового збору, відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення його розміру та звільнення від його сплати. Зокрема, судовий збір повертається при поверненні позову, відмові у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі.

З урахуванням складного майнового стану сторони і за певних умов суд може відстрочити, розстрочити сплату, зменшити розмір і повністю звільнити від сплати судового збору.

  1. Судовий збір – це частина судових витрат, яка підлягає сплаті на території України за подання до суду заяв і скарг, а також за видачу судами документів.
  2. Всі питання, що стосуються цього платежу, регулюються Законом України про судовий збір 2019.
  3. Сума що підлягає сплаті збору залежить від ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому подається позов.
  4. Певні категорії осіб звільняються від сплати судового збору. Їх перелік зазначено в законі.

Скільки коштує касаційна скарга у Верховному Суді?. Податки & бухоблік

  • Ситуація стандартна — платник податків оскаржив податкове повідомлення-рішення (ППР).
  • Суд першої інстанції відмовив у скасуванні ППР, а «апеляція» з таким висновком не погодилася і прийняла нове рішення — позов задовольнити.
  • Податківці із цим, як завжди, не погодилися і подали касаційну скаргу.
  • Проте проблема була в тому, що представники органів податків і зборів не додали до останньої документ про сплату судового збору.

Вирішення справи судом

Оскільки касаційна скарга не супроводжувалася доказами сплати судового збору, то Верховний Суд залишив її без руху.

При цьому вища судова інстанція керувалася ч. 2 ст. 332, 330 і ст. 169 КАСУ.

Так,

до касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, установлених у ст. 330 КАСУ, застосовуються положення ст. 169 КАСУ

Тобто якщо ви не заплатите судовий збір або не додасте квитанцію про сплату судового збору, то вашу заяву залишать без руху із зазначенням її недоліків, способу і строку для їх усунення.

У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 330 КАСУ до касаційної скарги обов’язково додається документ про сплату судового збору.

Примітним тут також є розрахунок необхідної суми.

Оскільки позовна заява була подана ще до моменту зміни ставок судового збору, то у випадку зі справою про оскарження ППР рахували збір таким чином.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви (нові положення).

Далі судді для розрахунку цих 200 % застосували ставку судового збору згідно із Законом про судовий збір у редакції, діючій на момент звернення до суду з позовом.

При цьому брали прожитковий мінімум на 1 січня року, в якому був поданий позов (2017 рік). Тобто розрахунок здійснювали виходячи з 1600 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII).

Потім звернулися до ст. 4 Закону про судовий збір (знову ж таки в редакції, діючій на момент подання позову).

На той момент за подання до адміністративного суду адмінпозову майнового характеру позивачеві (фізичній особі) необхідно було сплатити 1 % ціни позову, але не менше 0,4 ПМПО** і не більше 5 ПМПО, що склало 640 грн.

Таким чином, суди порахували судовий збір так: 640 грн. х 200 % = 1280 грн.

Думка редакції

Ключова думка, яку ми б хотіли донести до вас, це не те, що держоргани такі «нехороші» ☺ і не платять судовий збір.

До речі, ми вважаємо, що це «залишкове» явище проблеми, пов’язаної з незвільненням держорганів від сплати судового збору.

Річ у тому, що з 01.09.2015 р. органи доходів і зборів повинні сплачувати судовий збір. Попросту набрали чинності чергові зміни до Закону про судовий збір.

  1. Тим не менш, податківці (як і більшість інших держорганів, що потрапили під «скорочення» пільг) продовжували не платити судовий збір, посилаючись на відсутність такої статті в їх бюджетах.
  2. Справи з подібними аргументами доходили аж до Верховного Суду України.
  3. Він, утім, нічим вартовим податків і зборів допомогти не зміг.

Вища судова інстанція лише констатувала необхідність сплати встановлених законом платежів і наполягала на тому, що КМУ зобов’язали забезпечити відповідне фінансування (див., наприклад, ухвалу ВСУ від 04.02.2016 р. по справі № 826/17653/14).

Але тут, дорогі читачі, вам варто звернути увагу на такі практичні моменти розрахунку і сплати судового збору для касаційних скарг на рішення судів в адміністративній юрисдикції.

По-перше,

ставка судового збору для «адміністративної» касаційної скарги на сьогодні становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви

Наприклад, якщо ви платили судовий збір у першій інстанції, а з часом вимушені подавати касаційну скаргу, то вам потрібно взяти суму судового збору, сплаченого в суді першої інстанції, і помножити на 200 %.

По-друге, як бачимо, оскарження ППР (воно, до речі, стосувалося сплати транспортного податку відповідно до ст. 267 ПКУ) суд визнав майновою вимогою.

  • Тут важливо знати основні моменти, які стосуються розрахунку судового збору у суді першої інстанції.
  • Отже, нагадаємо, що розмір ставки судового збору за подання позову в суді першої інстанції (відштовхуючись від якого потім вираховується збір за подання до Верховного Суду касаційної скарги) залежить від трьох критеріїв:
  • 1) кількості вимог;
  • 2) типу вимоги (майнова/немайнова);
  • 3) статусу позивача («звичайна» фізична особа, ФОП чи юрособа).
  • Отже, якщо йдеться про вимоги майнового характеру, то судовий збір за подання позову в суді першої інстанції становить:
  • — для юросіб і суб’єктів владних повноважень — 1,5 % ціни позову, але не менше 1 ПМПО і не більше 350 ПМПО;
  • — для «звичайних» фізичних осіб і ФОП — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 ПМПО і не більше 5 ПМПО.
  • Якщо ж ми говоримо про вимоги немайнового характеру (наприклад, визнати недійсним рішення про відмову в реєстрації ПН), то судовий збір складе:
  • — для юридичних осіб, ФОП і суб’єктів владних повноважень — 1 ПМПО;
  • — для «звичайних» фізичних осіб — 0,4 ПМПО.
Читайте также:  Може онук або онучка отримати спадщину бабусі?

Крім того, якщо в позовній заяві є декілька вимог (наприклад, дві немайнові або майнова + немайнова вимога), то оплачувати кожну з них потрібно окремо (ч. 3 ст. 6 Закону про судовий збір). Хоча і тут є свої нюанси в тлумаченні.

По-третє,

подаючи касаційну скаргу, не забувайте додавати до неї оригінал квитанції про сплату судового збору

Тож не беріть приклад з держорганів і сплачуйте судовий збір правильно ☺.

Все про судовий збір в Україні (звільнення, повернення, калькулятор розрахунку, зразок заяви)

Що таке судовий збір? І для чого він потрібен взагалі?

Якщо пояснювати по-простому, то це податок або платіж. А значення він  має дуже важливе. Припустимо, ваші права порушені, і відновлення справедливості можливе тільки в судовому порядку. Звернення має бути в письмовій формі – тобто необхідно подати заяву (або скаргу), і саме за ці дії з вас стягується певна плата.

Але що робити, коли відпала необхідність у зверненні, а судовий збір вже сплачений?

Причини, у зв’язку з якими вам вже не потрібно звертатися до суду – різні. Може статися так, що спірна ситуація була врегульована, або, припустимо, ви помилилися з підсудністю та направили документи не в ту установу, в яку належить.

На практиці таких випадків багато, але мало хто знає, як повернути судовий збір. Більш того, деякі вважають, що немає сенсу боротися з чиновниками за невеликі суми. Адже суд – це державна установа, і відповідно цей платіж потрапляє до державного бюджету. У зв’язку з цим у декого не виникає бажання повертати його. Але даремно заздалегідь прощатися із грошима.

Сьогодні ми розповімо, як повернути судовий збір, в яких випадках заявник звільняється від сплати податку, як вірно скласти заяву про повернення коштів та наведемо поширені приклади, які стосуються повернення або взагалі звільнення від оплати мита.

Раніше в статті “Уточнення позовних вимог згідно з ЦПКУ від 2018 року” ми розповіли, як збільшити або зменьшити позовні вимоги, та коли це слід робити.

Про судовий збір в Україні – розміри та порядок сплати

Сума платежу визначається характером позову та оціною вимог. Також має значення, подається позов громадянином, або ж юридичною особою. Порядок оплати, повернення, розміру податку регулюється наступними нормативними актами:

  • Законом України «Про судовий збір» №3674-VI;
  • ст. 40-1 Кодексу про адміністративні правопорушення;
  • ст.133 Цивільно-процесуального кодексу;
  • Податковим кодексом та іншими нормативними актами.
  • Держмито сплачується на користь держави через будь-який банк за реквізитами, їх можна дізнатися безпосередньо в суді або на сайті установи.
  • Коли сплачується судовий збір?
  • На підставі ЗУ 3674-VI, держмито сплачується у наступних випадках:
  • коли позов, що подається, є немайновим – платіж у такому випадку фіксований, прирівнюється до прожиткового мінімуму;
  • коли подається майновий позов з оцінкою, розмір платежу встановлюється у відсотку до ціни позову;
  • при приподачі скарги до Касаційного або Апеляційного суду;
  • при перегляді раніше винесеного рішення (у тому числі за новими обставинами);
  • за надання дублікату документу.

Розмір платежу при зверненні з позовом майнового характеру становить 1% від ціни позовних вимог для фізичних осіб (але не більше 5 розмірів прожиткового мінімума), та 1,5% від розміру вимог – для юросіб (але не більше 350 розмірів прожит.мінімума). Мінімальна сума збору теж обмежена – не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Якщо ціна позову зазначена в іноземній валюті, необхідно визначати офіційний курс гривні, встановлений НБУ на день сплати коштів.

Суддя має право відстрочити або розстрочити оплату держмита, якщо разом із позовом або після подачі документів заявник направить відповідне клопотання та підтвердить важке фінансове становище.

Зверніть увагу: закон дозволяє відстрочити оплату на визначений час, але не більше, ніж до винесення кінцевого рішення.

Розрахунок судового збору при подачі позову (калькулятор)

Щоб правильно розрахувати суму, яку потрібно сплатити перед зверненням, слід скористатись калькулятором судового збору, який представлений на сайті установи. Далі, позивачу необхідно заповнити квитанцію про сплату.

Заповнюються також реквізити отримувача та особисті дані платника (паспорта, військового квитка, посвідчення біженця тощо).

Якщо подаються декілька позовів (наприклад, заява про розлучення та розділ майна), держмито сплачується за кожний позов окремо – за різними класифікаторами.

При подачі зустрічного позову держмито сплачується за загальними правилами. Документи, які підтверджують сплату, необхідно обов’язково прикласти до позову.

Грошові кошти можна сплатити через онлайн-сервіс за реквізитами, вказаними на сайті суду. Програма автоматично сформує квитанцію, яку необхідно буде заповнити, роздрукувати та надати разом із документами.

При відсутності підтвердження сплати, позовна заява залишається без руху та заявникові надається час, щоб усунути недоліки (сплатити кошти). Якщо збір все ж-таки не буде сплачений, позов розглянутий не буде. Залишаючи справу буз руху з причини несплати держмита, суддя в ухвалі повинен визначити суму платежу та реквізити, за якими потрібно сплатити  кошти.

Якщо позов подають декілька позивачів, розмір збору розраховується у пропорції до позовних вимог кожного.

Нижче представлена таблиця із ставками судового збору.

Коли держмито не сплачується – зразок заяви про звільнення від сплати судового збору

Не сплачувати державний збір можна в наступних випадках (повний список пільг міститься в ст. 5 ЗУ 3674-VI):

  • при поданні позову щодо поновлення на роботі або стягнення невиплаченої зарплатні;
  • по справах, пов’язаних із спричиненням каліцтва, смертю особи;
  • по справах стосовно стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення пені;
  • по справам по відшкодуванню збитків, спричинених кримінальним правопорушенням і таке інше.

Крім того, держмито не сплачується наступними особами:

  • які страждають на психічні розлади – по справам стосовно надання їм медичної допомоги;
  • інвалідами II світової війни;
  • особам з інвалідністю 1 та 2 групи;
  • громадянами, які відносяться до 1 та 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
  • особам-біженцям, які потребують захисту та іншим особам.

Читайте також:  Порядок стягнення аліментів в суді (зразок позовної заяви)

Вказані громадяни також звільняються від сплати держмита при зверненні в апеляційну та касаційну інстанції.

Заява про звільнення від сплати судового збору (зразок)

Повернення судового збору

Як повернути гроші? Законодавство передбачає випадки, коли позивач може претендувати на повернення раніше сплачених грошових коштів.
Для цього необхідно подати клопотання. Якщо рішення буде позитивне, потрібно звернутися з відповідною ухвалою та довідкою в Держказначейство, і протягом місяця гроші повертаються.

В яких випадках платіж може бути повернутий?

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», раніше сплачені кошти повертаються, якщо…

  • позивач заплатив більше, ніж зазначено в законі;
  • в процесі розгляду позовні вимоги зменшені;
  • заява (скарга) були повернуті;
  • у прийнятті позову відмовлено;
  • заява залишена без розгляду (виняток із правил – якщо звернення залишено без розгляду, оскільки позивач не з’являється, чи не надав необхідні документи);
  • провадження припинено, закрито (виняток з правил – якщо позивач відмовився від своїх вимог).

Якщо між заявником та відповідачем укладена мирова угода, або заявник відмовився від позову, може бути прийнято рішення про повернення 50% сплачених коштів.

Суддя сам розглядає клопотання, без присутності заявника, зазвичай протягом 5 днів.

Законом передбачені випадки, коли збір не підлягає сплаті або може бути повернутий. Юридична практика показує, що неправильна оцінка або сплата державного мита у меншій сумі – найбільш поширені підстави для відмови у розгляді позову.

Розмір державного мита при оскарженні рішень

Найбільш поширене питання – який розрахунок судового збору за апеляційну скаргу та касаційну скаргу?

Сума платежу вказана у ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» – при подачі скарги в апеляційну інстанцію, необхідно сплатити мито у розмірі 150% від розміру судового збору, сплаченого в першій інстанції. При направленні документів до Касаційного суду, скаржнику доведеться сплатити вже 200%.

Якщо ж в апеляції та касації оскаржується ухвала, сума збору буде становити 1 розмір прожит.мінімуму.

При зверненні за дублікатом будь-якого документу необхідно перерахувати 0,003 прожит.мінімуму.

Для розрахунку судового збору за апеляційну та касаційну скаргу можна також скористатися калькулятором.

Повернення судового збору (заява)

Питання адвокату:

Доброго дня! Я подавав позовну заяву та сплатив за це кошти. Однак незабаром отримав ухвалу, якою заява повернута. Чи буде мені повернутий судовий збір і чи потрібна заява, в ухвалі не зазначено. Чи маю я право повернути кошти, і якщо так, то що мені для цього потрібно зробити?

Відповідь адвоката:

Багатьом людям доводиться стикатися з подібною проблемою. Відносини щодо оплати та повернення платежу врегульовані чинним Законом України «Про судовий збір». А саме, у статті 7 міститься перелік підстав, за яких грошові кошти повертаються платникові. Також, в законі не передбачений граничний термін повернення перерахованої суми.

У вашому випадку позовна заява повернута. Це не не є перешкодою повторному зверненню з аналогічним позовом. Втім, якщо немає бажання подавати позов ще раз, можна скористатися законним правом на повернення раніше сплачених коштів. Для цього вам слід звертатися до суду, який виніс постанову.

Необхідно подати заяву про повернення судового збору, а до неї прикласти оригінал квитанції про сплату судового збору, а також копію постанови про повернення позовної заяви. Після розгляду заяви виноситься ухвала. Після того, як ухвала набере законної сили, вам необхідно звернутися до органу Держказначейства за місцем знаходження суду.

Туди подаєте заяву, та на підставі ухвали вам повертають судовий збір.

Зразок заяви про повернення судового збору

Більше по цій темі – в статті “Все про судовий збір“.

На вас подали до суду і ви не знаєте, що робити? Прочитайте нашу статтю “Відзив – заперечення на позовну заяву (зразок)“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!
Ссылка на основную публикацию