Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

Вступ у спадщину і оформлення спадщинипитання, які часто задають юристам. І тому сьогодні хочемо вам розповісти про практичну сторону цієї теми: на що треба звернути увагу, а також наведемо зразки необхідних документів.

Отже, спершу треба відмітити, що процес оформлення спадщини в Україні умовно можна поділити на декілька етапів: вступ у спадщину, отримання свідоцтва про право на спадщину, реєстрація права власності на спадщину. Сьогоднішня стаття, на відміну від попередньої про прийняття спадщини, присвячена першому і, напевно, найважливішому етапу – вступ у спадщину.

Відомо, що вступ у спадщину залежить від того, яким чином він здійснюється. Законодавець розмежовує вступ у спадщину за законом і за заповітом.

Вступ у спадщину за законом припускає прийняття спадку згідно із чергою спадкоємців в наступному порядку:

  • діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки;
  • рідні брати і сестри спадкодавця, його бабуся і дідусь, як зі сторони батька, так і матері;
  • особи, що мешкали із спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини;
  • інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості включно.

Частини спадщини за загальним правилом у кожного спадкоємця за законом однакові! Лише за відсутності спадкоємців попередньої черги спадкоємці наступної отримують право на спадкування.

Також треба відмітити, що вступ у спадщину згідно із законом має місце лише у разі, коли відсутній заповіт спадкодавця.

Заповіт може охоплювати як все майно, так і його частину, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, незалежно від сімейних або споріднених зв’язків із спадкодавцем. В деяких випадках вступ у спадщину може відбуватися одночасно і згідно із законом і за заповітом (наприклад, якщо заповіт стосується тільки частини майна спадкодавця).

Але і в першому, і в другому випадку вступ у спадщину повинен відбутися протягом шести місяців після смерті спадкодавця – відкриття спадщини.

Вступ у спадщину може відбуватися автоматично (без подання яких-небудь документів), а також за письмовою заявою спадкоємця.

Читайте також: «Прийняття спадщини: інструкція, як грамотно здійснити спадкування!»

1. Автоматичний вступ у спадщину

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

  • В цьому випадку спадкоємцем стає автоматично та особа, яка постійно проживала із спадкодавцем на момент його смерті.
  • Факт сумісного проживання спадкоємця і спадкодавця може бути підтверджений довідкою житлово-експлуатаційної організації, органу місцевого самоврядування, правління житлово-будівельного кооперативу, реєстраційним записом в паспорті або у будинковій книзі.
  • Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, також стають автоматично спадкоємцями.

Буде цікаво:  «Как открыть аптеку: стоимость и руководство в 5 шагов!»

2. Оформлення спадщини за письмовою заявою

В цьому випадку всі особи, які не належать до “автоматичних” спадкоємців, щоб отримати спадок, повинні за місцем постійного проживання спадкодавця особисто подати до нотаріуса письмову заяву на вступ у спадщину. У разі, якщо спадкодавець має не одне місце проживання, то заява подається за ОСТАННІМ місцем, де жив спадкодавець.

Щодо адреси та телефонів нотаріусів, то їх можна дізнатися на сайті Міністерства юстиції України.

Заява на вступ у спадщину подається двома способами: або безпосередньо нотаріусові, або надсилається поштою. Якщо другий варіант, то обов’язково врахуйте те, що підпис спадкоємця на такій заяві повинен бути обов’язково нотаріально засвідчений.

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

Юридичні послуги нотаріуса обійдуться спадкоємцеві приблизно в 150 гривень. Перед візитом до нотаріуса не забудьте взяти свій паспорт та ідентифікаційний номер. Щодо листа, який відправляється разом із заявою, то він повинен бути цінним, при чому обов’язково зробіть опис вкладень і зворотнє повідомленням про вручення. Такі заходи допоможуть уникнути числених спірних та неприємних ситуацій.

Варто також знати, що у разі, коли заява приходить до нотаріуса без завіреного нотаріально підпису спадкоємця, то нотаріус ОБОВ₴ЯЗКОВО приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а також пропонує завірити такі документи або з’явитися особисто в нотаріальну контору для здійснення необхідних дій.

Подання інших документів не обов’язково! Адже на цьому етапі для нотаріуса головне пересвідчитись у смерті спадкодавця, часі і місці відкриття спадщини, а вже на другій стадіії видачі посвідчення про право на спадщину такий нотаріус може зажадати і інші документи.

Отже, коли за певних причин у спадкоємців обмаль часу, то інші документи, крім заяви на вступ у спадщину, вони мають право надати і після спливу 6 місяців.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ НА ВСТУП У СПАДЩИНУ

Керуючись ст.ст. 1221, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, а також п. 207 наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, повідомляю Вас про те, що я прийняв спадок, що залишився після померлого __________, який мешкав за адресою__________.

  1. Документи, необхідні для отримання свідоцтва про спадщину, будуть надані мною додатково.
  2. “__” ________ 201_року                             “особистий підпис спадкоємця, засвідчений нотаріусом”
  3. Дивіться про спрощену з 2016 року процедуру оформлення спадщини на відео:

Юрій Усманов2019-03-24T23:50:20+02:00

Зразки позовних заяв

Позовна заява – це нормативний документ певної форми, що пред’являється позивачем до суду в установленому законом порядку. Такий документ завжди містить вимогу позивача про захист своїх інтересів чи прав. Якщо говорити іншими словами, позов — це звернення до суду, з проханням захистити гарантовані законом інтереси особи чи підприємства, що були порушені.

Як і інші документи, позовна заява має певну форму та структуру, а також порядок подання, який обов’язково потрібно дотримуватися. В протилежному випадку, заяву можуть не прийняти, а провадження по справі не буде відкрито.

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

Зверніть увагу на те, що всі представлені на сайті зразки є лише прикладами для ознайомлення з формою та структурою документу. Жоден з цих прикладів не повинен подаватися до суду без змін! Кожна справа індивідуальна і потребує індивідуального підходу з урахуванням всіх юридично значимих нюансів. Не соромтесь звертатись за допомогою до юристів.

Оберіть потрібний приклад

В даному розділі представлені безкоштовні зразки позовних заяв. Для зручності, всі приклади документів розділені за правовідносинами.

Позовна заява про розірвання шлюбу
Позовна заява про про позбавлення батьківских прав
Позовна заява про перерахунок пенсії державного службовця
Позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди
Позовна заява про стягнення заборгованості
Позовна заява про стягнення аліментів
Позовна заява про стягнення додаткових витрат на утримання дитини
Позовна заява про відшкодування моральної шкоди
Позовна заява про визнання довіреності недійсною
Позовна заява про визнання шлюбу недійсним
Позовна заява про визнання правочину недійсним
Позовна заява про визнання права власності на земельну ділянку (пай)
Позовна заява про визнання права власності на спадкове майно
Позовна заява про визнання права спільної сумісної власності на квартиру
Позовна заява про стягнення заробітної плати
Позовна заява про стягнення кредитної заборгованості
Заперечення на позовну заяву
Заява про встановлення факту родинних відносин
Заява про перегляд заочного рішення суду
Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Позовна давність
Позовні вимоги

Форма та зміст позовної заяви

Позовна заява подається до суду лише у письмовій формі. Вона в обов’язковому порядку підписується позивачем, а в деяких випадках його уповноваженим представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна містити:

  • Найменування суду у який подається позов. Обов’язково вказується повна назва установи, яку можна уточнити на офіційному сайті судової влади України.
  • Прізвище, ім’я, по батькові позивача та відповідача (у називному відмінку), або назва підприємства (для юридичних осіб), адреса місця проживання та контакти для зв’язку. Також вказується інформація про представника позивача, якщо заява подається представником.
  • Зміст позовних вимог. У випадку, коли позов подається до кількох відповідачів, позовні вимоги вказуються до кожного з них.
  • Ціна позову щодо вимог майнового характеру. Ціна позову – це виражена в грошових одиницях вартість майна або сума грошей, стосовно яких позивач пред’являє вимоги до відповідача (вказується в гривнях).
  • Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
  • Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
  • Перелік документів, що додаються до заяви (квитанція, що підтверджує оплату судового збору; докази, що підтверджують позовні вимоги; довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником; копії позовної заяви та копії всіх документів, що подаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб).

Окрім зазначеної інформації, у позовній заяві можуть міститися і інші відомості. Крім того, окремі пункти різних позовних заяв можуть відрізнятися від вказаних вище.

Види позовних заяв

Позовні заяви можна розділити в залежності від суб’єктного складу сторін правовідносин, що викликають спір, а також за предметом позову. Цей розподіл необхідний для того, щоб правильно визначити підсудність. Підсудність – це розмежування повноважень судів у вирішенні справ. За цими ознаками визначається порядок подачі позову, який може бути:

  • Адміністративним;
  • Господарським;
  • Кримінальним;
  • Цивільним.
  • Тобто, виходячи з того, про що будуть сперечатися сторони у судовому процесі, та ким вони є, а також в залежності від того, які права були порушені, визначається вид судового провадження по справі за цим позовом і особливості змісту заяви.
  • Наприклад, коли заява подається однією фірмою (юридичною особою) проти іншої, за порушення умов договору, таку справу буде розглядати господарський суд, а позов по розлученню, розглядається у цивільному проваджені.
  • Це треба розуміти, адже різні види судочинства регулюються різними процесуальними законодавчими актами (кодексами), і кожен з них має свої вимоги стосовно оформлення і порядку подачі позову.

Порядок подання позову до суду

Перше що потрібно зробити, щоб подати позов – визначити його підсудність. Частіше за все складнощі виникають з розподіленням цивільної й господарської, та кримінальної й адміністративної відповідальності. Обов’язково перевірте чинне законодавство перед складанням своєї заяви.

Подати позов може як особа, так і її законний представник по довіреності.

До позову обов’язково має бути додана копія паспорту позивача, копія довіреності (якщо позов подає уповноважена особа), копія квитанції, яка підтверджує сплату судового збору, копія самої позовної заяви, та у деяких випадках копія паспорту відповідача.

Подати позов можна як до суду особисто, так і надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштою. Якщо ви живете далеко від суду і вирішили скористатися поштовими послугами, пам’ятайте, що разом з відправленням листа треба зробити на пошті повний опис документів, які були вкладені у лист включно з копіями.

Коли можуть відмовити у прийнятті позову?

Найпоширеніша помилка – неправильне визначення підсудності. Якщо позов було направлено до іншого суду, він одразу повертається особі. Через неправильне визначення підсудності ви можете втратити багато часу.

Читайте также:  Договір про визначення частки у суспільній сумісній власності (зразок)

Якщо позовна заява оформлена невірно, не вистачає відомостей про позивача чи відповідача, прикріплені не усі потрібні документи, вона також може бути повернута позивачу. Виключення – неможливість вказати всі дані про відповідача за об’єктивних причин, які мають бути висвітлені у позовній заяві.

Найменш поширена причина, коли позов подала особа, яка не мала на це повноважень або є недієздатною особою. Треба зазначити, що особа, яка подає заяву, має бути повністю дієздатною. Діти, душевно хворі люди чи особи, які позбавлені (повністю чи частково) дієздатності за інших причин — позов подавати не можуть.

Ще одна причина, коли позов може бути повернутий – волевиявлення позивача, коли він особисто просить про припинення розгляду його позовної заяви.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що позов не може бути повернутий особі з канцелярії. На кожний залишений без руху позов, суддя має постановити ухвалу.

Загалом, кожна особа має право самостійно оформити та подати позов до суду, головне, відповідально підійти до підготовки документів та не допустити помилок. Незважаючи на це, ми рекомендуємо не відкидати допомогу адвокатів, яка може бути насправді потрібною у важких та затяжних справах, що потребують додаткових зборів доказів і проведення експертиз.

Дивіться також матеріали по темі:

  • Безоплатна правова допомога
  • Юридична допомога — консультація та послуги

Встановлення факту прийняття спадщини — адвокат Львів

Встановлення факту прийняття спадщини є необхідним, коли спадкоємці не вчасно звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така ситуація викликає багато проблем у майбутньому. Якщо встановлений Цивільним кодексом України шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений, то ви ризикуєте залишитися без спадкового майна.

Не завжди причини пропуску строку є поважними, тому відновити термін шляхом звернення до суду не завжди є можливим. Єдиним виходом з такої неприємної ситуації буде звернення до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини.

Без допомоги кваліфікованого адвоката по спадкових справах складно правильно скласти заяву і представляти інтереси в суді.

Фактичне прийняття спадщини

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Перелік документів та інших доказів, які дозволяють визначити постійність проживання, містяться у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Згідно з цим Порядком, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути:

  • довідка житлово-експлуатаційної організації, або правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем;
  • копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;
  • реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Поняття “постійне проживання” не слід розуміти обмежено.

Спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України.

Також, відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.

2013 встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 Цивільного кодексу, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності Цивільного Кодексу України, тобто після 1 січня 2004 року.

Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини – фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Докази прийняття спадщини

Як докази можуть бути використані свідчення свідків, квитанції, розписки і т.д. Конкретний перелік доказів визначається виходячи з особливостей кожної справи.

Варто додати, що згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.

2013  визначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР.

Якщо факт прийняття спадщини буде встановлений в судовому порядку, то спадкоємець буде визнаний, як такий, що прийняв спадщину. Це дозволить без проблем оформити спадкове майно.

Одночасно з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини, суд може розглянути позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно.

У кожному разі, для успішного завершення судового процесу необхідна правова допомога адвоката.

Позов про фактичне прийняття спадщини

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 Цивільного процесуального Кодексу. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст.

114 Цивільного процесуального Кодексу позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно із ч. 3 ст. 114 Цивільного процесуального Кодексу позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

У позовах такого типу головне правильно сформулювати прохальну частину.

Як свідчить судова практика, деякі особи подають заяву в порядку окремого провадження для встановлення юридично значимого факту, а саме, про встановлення фактичного проживання на час відкриття спадщини, а також дописують прохання факт про визнання спадщини, по факту суд ухвалює рішення тільки по першому проханні, а по другому відмовляє. Тому, варто позиватися у справах позовного провадження та формулювати прохальну частину таким чином: встановити факт прийняття спадщини після смерті відповідної особи, та зазначити дату смерті і майно, яке підлягає спадкуванню. Також варто прописати прохання про визнання права власності в порядку спадкування і описати майно, на яке визнати право власності.

Судова практика про встановлення факту прийняття спадщини

Послуги адвоката з питань встановлення факту прийняття спадщини:

  • Юридичні консультації з питань встановлення юридичного факту прийняття спадщини;
  • Написання заяв та позовних заяв, клопотань з питань встановлення факту прийняття спадщини;
  • Ведення справ про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Адвокат у Львові Олександр Сергійович Кульчицький готовий вам надати правову допомогу з питань прийняття спадщини.

Дізнатись про вартість

Порядок оформлення спадщини та зразки заяв

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

  • ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ
  • Місце відкриття спадщини
  • Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга статті 1220 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 1.

13 пункту 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Також, як передбачено підпунктом 1.14 пункту 1 глави 10 розділу ІІ Порядку, у разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

  1. Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.
  2. Право на спадкування
  3. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
  4. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 — 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).
  5. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

  • Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
  • Строки для прийняття спадщини
  • Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
  • Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Читайте также:  Оспорювання батьківства (ціна тесту днк на батьківство)

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини

Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

ЗРАЗКИ ЗАЯВ

Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини

Вкиївську державну нотаріальну контору гр. , що проживає в м. Києві, вул. , буд. __,кв.__-

(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій чоловік – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку ), що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул. , буд., кв.

  1. Після його смерті відкрилася спадщина
  2. Повідомляю нотаріуса, що від прийняття спадщини я відмовляюсь.
  3. Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.
  4. Місто Київ,
  5. 03 липня 2012 року
  6. Підпис / /
  7. Зразок заяви про прийняття спадщини за законом

Вкиївську державну нотаріальну контору , що мешкає в м. Києві, вул. , буд. __,кв.__-

(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку), що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул. , буд., кв.

  • Після його смерті відкрилася спадщина
  • Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину я приймаю.
  • Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.
  • Місто Київ
  • 03 липня 2012 року
  • Підпис / /

Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом

Вкиївську державну нотаріальну контору гр. , що проживає в м. Києві, вул. , буд. __,кв.__-

(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку), що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул. , буд., кв.

На день його смерті залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на моє ім’я, посвідчений 18 вересня 1998 року , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № .

Спадкове майно складається з :

— квартири за № ( прописом ) у будинку № ( прописом ), що знаходиться по вул. , 1/2 якої належала померлому особисто та 1/2 частини якої належала померлій 08 квітня 2001 року , спадкоємцем якої був її чоловік , який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав.

Спадщину я приймаю.

Спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України є дружина померлого — .

До зазначеної заяви додаю :

  • копію свідоцтва про смерть громадянина;
  • оригінал заповіту;
  • довідку про останнє місце проживання спадкодавця.
  1. Інші документи будуть подані додатково.
  2. Місто Київ
  3. 03 липня 2012 року
  4. Підпис / /
  5. Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину

ВКиївську державну нотаріальну контору гр. , що проживає в м. Києві, вул. , буд. __,кв.__- (реєстраційний номер облікової картки платника податку) гр. , що проживає в м. Києві, вул. , буд. __,кв.__-

(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

24 жовтня 2004 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку), що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул. , буд., кв.

Після його смерті відкрилася спадщина яка складається з:

— 1/2 ( однієї другої ) частини житлового будинку, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. ,

буд. ( прописом ), загальною площею.

— грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходяться на рахунках №№ ,, в Дарницькому відділенні № Ощадного банку м. Києва та на рахунку №, що знаходиться в філії Дарницького відділення № , Ощадного банку

м. Києва.

Вказане спадкове майно ми, як спадкоємці, що на час відкриття спадщини проживали постійно зі спадкодавцем, прийняли та просимо видати нам Свідоцтва про право на спадщину за законом. Необхідні документи додаємо.

  • Місто Київ
  • 03 липня 2012 року
  • Підпис / /
  • Джерело: Міністерство Юстиції

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Юридическая литература Помощь Заробитчанину на Чужбине

Пропущення строку для прийняття спадщини: поважні причини

Заява про прийняття спадщини до нотаріусу та до суду (зразки заяв)

14 вересня 2016 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу № 755/7357/15-ц, провадження № 6-1215цс16 дійшов до доситьсуперечливого висновку, суть якого полягає в наступному: «…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняттяспадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правовіпідстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

  • Розглядаючи вказану справу суд вказав на те, що зазагальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в деньвідкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи абооголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шістьмісяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220, 1222, 1270 ЦК України).
  • ВАЖЛИВО: Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриттяспадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву проприйняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
  • Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і законзобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, ушестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
  • Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовомспадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, судможе визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви проприйняття спадщини.
  • За змістом  цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняттяспадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотнимитруднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного судуУкраїни від 30.05.2008 р. за  N 7 «Про судову практику у справах проспадкування».

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи№ 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини зповажної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній дляподання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статтіповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язаніз об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчиненняцих дій.

  1. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бутизастосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
  2. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він нескористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації просмерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку дляприйняття спадщини відсутні.
  3. Більше того, Верховний суд України в цій же постанові від 4 листопада2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав, що причина пропуску строку дляприйняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки самепо собі незнання про смерть спадкодавця безустановлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчиненнядій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в ст.ст. 1222, 1220,1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься у постановіВерховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

Разомз тим необхідно вказати, що  відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцемна час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він незаявив про відмову від неї.

ВАЖЛИВО:   Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а такожособа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину,крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством Українипорядку.

Зазначені особи вважаються такими, що прийнялиспадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх танедієздатних осіб — відмови, здійсненої від їхнього імені батьками(усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановленихчастинами 2 — 4 ст. 1273 ЦК).

Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини — Адвокаты по семейным делам

  • До ________ районного суду ________ Одеської області
  • Позивач: Особа_1, 
  • адреса: __________________________ 
  • Відповідач: __________ сільська рада __________ району
    ______________ області 
  • адреса:_____________________________ 
  • Позовна заява
  • про визначення додаткового строку
  • для подання заяви про прийняття спадщини 

«__» ______  2006 року померла моя мати
ОСОБА_2, яка проживала за адресою: вул. ________, б. ____, с. ____________
__________ району ___________ області. Після її смерті відкрилась спадщина на
земельну ділянку та житловий будинок із надвірними спорудами, розташовану на
території ___________ сільської ради ______________ району ___________
області.  

За життя Особа_2 склала заповіт, посвідчений «__»__________ року секретарем
виконавчого комітету _________ сільської ради _________ району __________
області, зареєстрованого в реєстрі за № 24, відповідно до якого заповіла
житловий будинок, що знаходиться в селі ___________, ____________ району
__________ області по вул. _________, __ з усіма надвірними спорудами, а також
все своє майно мені,  – ОСОБІ_1  

«__»________ року я звернулася до ____________ державної нотаріальної
контори із заявою про прийняття спадщини але постановою державного нотаріуса
від «__»_______ року за номером 219 мені було відмовлено  у видачі свідоцтва  про право на спадщину за заповітом, так як я
не прийняла спадщину у встановлений законом 
шестимісячний термін та не вступила в права  спадкоємця фактично. 

Я, ОСОБА_1, пропустила строк для прийняття 
спадщини з поважних причин, так як є людиною похилого віку, тривалий час
хворіла і на момент відкриття спадщини та протягом подальших семи місяців
знаходилася на стаціонарному лікуванні в _________ обласній лікарні ім.
______________.  Вказаний факт
підтверджую виписками з історії хвороби. 

Читайте также:  Сплата аліментів – порядок стягнення коштів на дитину

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється
строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. 

Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив
строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому
додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України,
ст.ст 3, 4, 19, 20, 107, 108, 114 ЦПК України, —

  1. ПРОШУ: 
  2. Ухвалити рішення яким визначити мені Особі_1 додатковий строк для подання
    мною заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої Особи_2.
  3.  Додатки: 
  4. 1)        
    Квитанція про сплату судового
    збору;
  5. 2)        
    Свідоцтво про смерть
    Особи_2 №_____, від «__»_______ року;
  6. 3)        
    Копія заповіту
    померлої Особи_2, від «__»_______ року;
  7. 4)        
    Копія заяви Особи_1
    до державної нотаріальної контори від «__»______ року про прийняття спадщини;
  8. 5)        
    Постанова державного
    нотаріуса №     від «__»_______ року;
  9. 6)        
    Виписки з історії
    хвороби;  Копії позовної заяви в
    кількості учасників
  10. Дата                      Підпис

Оформлення спадщини в 2020 році в Україні | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2020 рік

На жаль, від втрати близької людини ніхто не застрахований. Однак в таких випадках, серед багатьох проблем, додатковим головним болем може стати оформлення спадщини після смерті.

Щоб зробити цей процес для вас більш зрозумілим, в статті ми детально відповімо на найважливіші питання про те, який порядок прийняття спадщини в 2020 році: куди подається заява на прийняття спадщини та в які терміни, як відновити пропущений строк та інше.

Оформлення спадщини в Україні

В Україні існує два види спадкування: за законом і за заповітом.

Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.

Детально про те, які бувають черги спадкоємців і в якому порядку переходить до спадкоємців право на спадщину, читайте в статті: «Як оформлюється спадщина за законом в Україні».

Що входить у спадщину

У спадщину входять майно і майнові права, що належали померлій людині, за винятком:

  • Прав, пов’язаних з членством в юридичних особах (якщо інше не прописано в статуті);
  • Права на відшкодування шкоди, яку було завдано спадкодавцеві до смерті;
  • Права на аліменти, пенсії, допомогу, інші виплати. Тільки якщо суми зазначених виплат були перераховані на рахунок померлого до його смерті, спадкоємці мають право на їх отримання;
  • Особистих немайнових прав (наприклад, авторське право);
  • Інших прав та обов’язків, які були нерозривно пов’язані з померлим і не можуть бути передані іншим особам. Переліку таких прав і обов’язків в законодавстві немає.

Важливим є те, що крім майна і прав, спадкоємці, які приймають спадщину, приймають також і борги померлого спадкодавця. Відмовитися від боргів і прийняти тільки права не можна.

Особливо гостро це питання стосується кредитних боргів, які були у спадкодавця. Більш докладно про це можна прочитати в статті: «Як прийняти спадщину без боргів в Україні».

Куди подається заява про прийняття спадщини

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу. Оформити спадщину можна у будь-якого нотаріуса, неважливо – у приватного або державного, за місцем відкриття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.

Врахуйте, що державні нотаріуси роблять все набагато довше і в державних нотаріальних конторах, як правило, бувають черги. Оформлення спадщини у приватного нотаріуса відбувається набагато швидше і комфортніше, але оформлення коштуватиме дорожче.

Дізнатися докладніше про послуги нотаріуса при оформленні спадщини та про ціни на такі послуги можна за нашими контактними телефонами.

Що, якщо хтось подав заяву раніше від вас

Якщо ви не знаєте, чи є інші спадкоємці, чи подали вони заяву і до якого нотаріуса, то для з’ясування цієї обставини, ви все одно повинні звернутися до нотаріуса.

Оскільки нотаріуси користуються єдиною базою, то при отриманні від вас заяви нотаріус перевірить, чи відкрито спадкову справу іншим нотаріусом і повідомить вам, куди звернутися. Спадкову справу може вести тільки один нотаріус.

Строки подачі документів на спадщину

Згідно із законом термін прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви проживали (були зареєстровані) з ним за однією адресою, вважається, що ви автоматично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від спадщини.

Це не означає, що подавати заяву про прийняття спадщини в такому випадку взагалі не потрібно. Якщо до складу спадщини входить нерухоме майно подати заяву все одно доведеться для переоформлення на вас документів. Інакше ви просто не зможете надалі жодним чином розпорядитися таким майном.

Просто в такому випадку ви не обмежені 6-місячним терміном і можете подати заяву навіть після його закінчення. Це стосується тільки тих спадкоємців, хто був зареєстрований зі спадкодавцем на момент смерті за однією адресою. Якщо ж це не ваш випадок, то потрібно встигнути подати заяву в 6-місячний термін.

Якщо пропущено строк для прийняття спадщини

У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами. Перший – якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину. Тоді за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву, і далі все йде за звичним сценарієм.

Другий варіант: якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.

Які причини пропуску строку вважаються поважними

До можливих поважних причин можна віднести наступні:

  • тривалу хворобу, що обмежує можливість пересування;
  • довгострокове відрядження;
  • знаходження в місцях позбавлення волі;
  • незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі.

Увага! Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Тому на цей аргумент не посилайтеся. Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.

Про це та про інші підстави для відмови нотаріуса в оформленні спадщини можна прочитати в статті «Спадщина в Україні та її захист через суд».

  1. Щоб оформити спадщину після смерті необхідно подати заяву приватному або державному нотаріусу. Якщо заява не була подана до вас, то можна її подати до будь-якого нотаріуса. Якщо інший спадкоємець встиг зробити це раніше, то заяву потрібно подати до того нотаріуса, куди було подано першу заяву.
  2. Строк для прийняття спадщини становить 6 місяців. Спадкоємці, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем на момент смерті, можуть не дотримуватися цього строку і подати заяву навіть після його закінчення.
  3. У разі пропуску строку для прийняття спадщини, подати заяву можна за наявності письмової згоди інших спадкоємців (якщо вони є) або ж в судовому порядку.
  4. Для продовження терміну в судовому порядку потрібні поважні причини пропуску строку, такі як відрядження або хвороба. Пам’ятайте, що незнання про існування строку для прийняття спадщини та його тривалості поважною причиною не вважається.

Заява про прийняття спадщини

Для багатьох з нас актуальним залишається питання: «Як оформити спадщину, що залишилася нам?» Передусім, необхідно подати в строк, встановлений законом, заяву про прийняття такої спадщини. З цією метою ви звертаєтеся до будь-якого нотаріуса на ваш вибір (державного або приватного).

Слід сказати, що подібну заяву спадкоємець подає особисто або поштою направляє на адресу нотаріуса, проте в цьому випадку його підпис має бути обов'язково засвідчений нотаріально. Законодавством заборонено подання заяви про прийняття спадщини не особисто, а представником спадкоємця.

Законодавством чітко встановлений строк для подання такої заяви, який складає 6 (шість) місяців з дня смерті спадкодавця. Звертаємо увагу, що усі заяви, подані після зазначеного терміну, нотаріусом не приймаються. Якщо ви пропустили цей строк, то надалі вам буде необхідно в судовому порядку визначати додатковий термін для прийняття спадку.

Щоб відкрити спадкову справу, вищезгадана заява про прийняття спадщини подається нотаріусу, робоче місце якого знаходиться територіально там же, де і останнє місце проживання померлого (наприклад, померлий постійно проживав в місті Києві, значить, для відкриття спадкової справи заява може бути подана Вами абсолютно будь-якому нотаріусу міста Києва).

Проте сама заява, якою Ви приймаєте спадщину, може бути складена будь-яким нотаріусом, незалежно від місця постійного проживання померлого. Після її оформлення така заява подається (особисто, кур'єром або надсилається поштою) нотаріусу, який безпосередньо відкриватиме спадкову справу.

Звертаємо вашу увагу, що нотаріус, який відкрив спадкову справу, надалі і видаватиме вам свідоцтво про право на спадщину, поміняти нотаріуса або передати справу іншому нотаріусу ви вже не зможете.

З причини вищезгаданого, радимо вам обдумано і відповідально (якщо така можливість у вас є) підійти до вибору нотаріуса і звернутися до того фахівця, надалі з яким вам буде комфортно співпрацювати.

При зверненні до нотаріуса відносно питання складання заяви про прийняття спадку вам необхідно надати:

  1. ваш паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше згадуваний як ІПН);
  2. свідоцтво про смерть спадкодавця;
  3. документи, що підтверджують ваш з померлим родинний зв'язок: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (яке може знадобитися, якщо Ви змінювали своє прізвище);
  4. заповіт (якщо такий був складений);
  5. довідку з ЖЕКу або іншої організації, домову книгу, які підтверджують постійне місце проживання померлого.
Ссылка на основную публикацию